кремих законах, так Г в проектГ нового кримГнального кодексу. Яких законГв не вистачаК, щоб шляхом створення необхГдного правового тиску подолати масштабну "тГнГзацГю" економГки? Насамперед необхГдно розробити Г впровадити закони з прямим економГчним ефектом, якГ б спрямовувались на попередження та активну лГквГдацГю найбГльш поширених злочинГв, що домГнують зараз у ринкових вГдносинах, а саме: використання державноП власностГ (капГталу, фГнансГв, природних ресурсГв) з метою особистого Г групового збагачення, фГнансове шахрайство, нечесний бГзнес та недозволена конкуренцГя (яку у цГй боротьбГ використовують кримГнальнГ структури), ухилення вГд оподаткування, псевдопГдприКмство Г псевдобанкрутство, створення бГржовоП панГки, курсовоП гри, перепродаж пГльгових кредитГв, проникнення у комп'ютернГ мережГ Г системи кредитно-банкГвських установ та багато Гнших, якГ вже давно визначенГ свГтовою юридичною практикою як кримГнальнГ злочини. На шляху вдосконалення законодавчоП стратегГП подолання "тГнГзацГП" економГки особливу увагу необхГдно придГлити питанням оперативноП розробки (з максимальним врахуванням досягнень свГтовоП практики) Г затвердження таких законодавчих актГв, що спрямованГ на попередження "тГньових" Г кримГнальних проявГв та на адекватне покарання суб'КктГв економГчноП злочинностГ, у вГдповГдностГ з рГвнем соцГально-економГчноП небезпеки Пх "чорноП" дГяльностГ. До правовоП бази, що вкрай не- 112 113 обхГдна для поступового подолання "тГнГзацГП" та кримГналГзацГП економГки можна вГднести розробку Г схвалення Верховною Радою УкраПни наступних законодавчих актГв: -- про внесення змГн Г доповнень до КримГнального кодексу УкраПни щодо посилення вГдповГдальностГ за порушення бюджетного законодавства та нецГльове використання бюджетних коштГв; -- про внесення змГн Г доповнень до КримГнального кодексу УкраПни щодо посилення вГдповГдальностГ за економГчнГ злочини, що завдали збиткГв державГ; -- про внесення змГн Г доповнень до КримГнального кодексу УкраПни щодо посилення вГдповГдальностГ громадян та посадових осГб за приховування доходГв та ухилення вГд повноП та своКчасноП сплати податкГв; -- про "вГдмивання" грошей та посилення кримГнальноП вГдповГдальностГ за операцГП, пов'язанГ з "вГдмиванням" грошей; -- про попередження зловживань Г злочинностГ на ринку цГнних паперГв; -- про джерела походження первинного (стартового) капГталу; -- про внесення змГн Г доповнень до КримГнального кодексу УкраПни щодо посилення вГдповГдальностГ за контрабанду Г ухилення вГд сплати мита (ввГзного та вивГзного) та вже названГ законодавчГ акти, що мають попереджати Г карати злочиннГсть, яка можлива у кредитно-банкГвськГй системГ. Для забезпечення ефективноП дГКвостГ органГзацГйно-процедурних механГзмГв практичноП реалГзацГП законодавчих актГв вкрай необхГдно створити (або посилити) вГдповГднГ органи державного нагляду та контролю. Проте, дГалектика життя засвГдчуК -- не слГд надмГрно переоцГнювати силовГ, карнГ та забороннГ заходи, що маК здГйснювати держава у напрямГ локалГзацГП "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ. Треба враховувати, що в багатьох випадках ця дГяльнГсть К об'Кктивною захисною реакцГКю суб'КктГв на неможливГсть Гснування й розвитку в рамках офГцГйноП економГки та невиваже-ноП правовоП регламентацГП. Так, скажГмо, посилення репресивних переслГдувань резидентГв УкраПни за "тГньову" економГчну 114 дГяльнГсть, яка не К по-справжньому суспГльне небезпечною, вГдповГдно спричиняК до появи якГсно нових, складних та бГльш конспГративне досконалих схем "тГньовоП"" самореалГзацГП, а також до збГльшення обсягГв вГдповГдноП емГграцГП: капГталу, пГдприКмцГв та висококвалГфГкованих фахГвцГв. Ця тенденцГя К особливо небезпечною, оскГльки вона зменшуК Г без того досить незначний прошарок економГчно активноП та найбГльш професГйно пГдготовленоП частини нацГП -- основноП бази, що не тГльки пГдтримуК, але й реалГзуК економГчнГ реформи. У той же час застосування невиправдано жорстких карних заходГв переслГдування за деякими видами економГчних правопорушень може не тГльки не покращити ситуацГю, а навГть навпаки, нашкодити Г загубити новГ паростки пГдприКмництва, що зароджуКться у складних та здебГльше несприятливих умовах перехГдного перГоду пГд тимчасовим прикриттям "тГньовоП"" економГки. ВГд того, чи будуть спроможнГ владнГ структури вГдрГзнити та рацГонально диференцГювати "тГньовГ" правопорушення за рГвнем Пх об'КктивноП соцГальноП небезпеки та економГчноП шкоди Г вГдповГдно з цим застосувати до них диференцГйованГ санкцГП, буде передусГм залежати створення необхГдних умов для подальшоП безболГсноП легалГзацГП тимчасових учасникГв "тГньового" пГдприКмництва. Тобто мова йде про тих суб'КктГв "тГньовоП"" економГки, дГяльнГсть яких не заподГяла справжнГх збиткГв суспГльству, на вГдмГну вГд дГйсно небезпечного кримГнального Г насильницького елементу органГзованоП злочинностГ. ВГд цього залежатиме не тГльки успГх боротьби Гз злочиннГстю, але й суттКво пГдвищаться потенцГйнГ можливостГ прискорення економГчного, соцГального Г духовного вГдродження УкраПни. У процесГ розробки нових концептуальних пГдходГв на шляху вдосконалення органГзацГйних, методичних Г правових заходГв, що слГд застосовувати у боротьбГ зГ злочиннГстю, владнГ структури держави повиннГ вГдмовитися вГд суто силового пГдходу у боротьбГ з усГма проявами "тГньовоП" злочинностГ. НеобхГдно вибирати бГльш диференцГйованГ та системнГ пГдходи щодо розробки рГзних методГв, механГзмГв та засобГв боротьби з протиправними явищами в залежностГ вГд Пх природи, ступеня 115 суспГльноП небезпечностГ та враховуючи свГтовий досвГд проведення роботи з Пх успГшного подолання. ВбачаКться, що чГткий класифГкацГйний розподГл обов'язкГв правоохоронних органГв, який маК бути проведений вГдповГдно до видГв злочинностГ, згрупованих за рГвнем Пх суспГльноП небезпечностГ, а саме: "криваво-чорна", "чорно-кримГнальна" (або "нацГонально-небезпечна") Г "темно-сГра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль Г сконцентрувати весь Гнтелектуальний, органГзацГйний, матерГально-технГчний потенцГал Г досвГд окремих пГдроздГлГв правоохоронних органГв на конкретних, суттКво вГдмГнних один вГд одного видах злочинних антисуспГльних явищ, якГ вимагають докорГнно рГзних пГдходГв як до наукового аналГзу, так Г до методГв Пх подолання. Так, наприклад, якщо боротьба Гз "криваво-чорною" злочиннГстю об'Кктивно потребуК концентрованого посилення традицГйно жорстких, силових Г оперативних методГв боротьби з кримГнальним свГтом, то в той же час робота щодо попередження Г лГквГдацГП "нацГонально-небезпечноП", "адмГнГстративно-бГлокомГрцевоП" злочинностГ Г корупцГП потребуК висококвалГфГкованого, обережного Гнтелектуального пГдходу вГдповГдних спецГалГстГв для виявлення складних Г надзвичайно законспГрованих фГнансових, податкових та Гнших економГчних злочинГв. У той же час боротьба Гз масовою та ненасильницькою за своПм змГстом економГчною злочиннГстю потребуК абсолютно Гнших пГдходГв, що повиннГ включати Г певну декримГналГзацГю багатьох Гз мало небезпечних для суспГльства та громадян явищ "тГньовоП"" економГки. Особливо слГд зупинитися на так званих проявах "темно-сГрих" видГв дГяльностГ суб'КктГв ринку. Адже, як зазначалося ранГше, окрГм самого факту Пх приховування вГд державних органГв, цГ протиправнГ види дГяльностГ самГ по собГ не К кримГнально-небезпечними, а навпаки, у певному економГчному вГдношеннГ вони К навГть досить корисними для суспГльства. При цьому посилення карних заходГв до цих учасникГв "тГньовоП" економГки створюК умови для того, щоб заганяти Пх дГяльнГсть ще глибше у тГнь, пГдштовхувати Пх на спГвробГтництво Гз дГйсно 116 небезпечними для суспГльства злочинцями, змушуючи шукати надГйне прикриття з боку мафГозне органГзованих структур. НауковГ дослГдження свГдчать, що з метою прискорення легалГзацГП бГльш свГтлоП частини "тГньовоП"" економГки, тобто переходу ПП "темно-сГроП" частини в легальну, офГцГйну економГку, необхГдно реалГзувати комплекс конкретних заходГв. По-перше, необхГдно провести економГчнко-правову ГнвентаризацГю Гз подальшою вГдповГдною декримГналГзацГКю бГльшостГ з Гснуючих проявГв "темно-сГрих" правопорушень, у залежностГ вГд оцГночного визначення ступеня Пх соцГально-економГчноП небезпеки (скажГмо, класифГкуючи Пх за трьома рГвнями), або вГдсутностГ такоП (це насамперед стосуКться кримГнального переслГдування, що на цей час ГснуК за спекуляцГю, дрГбнГ порушення правил валютного контролю тощо). СлГд зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий пГдхГд, за яким переслГдування, покарання Г утримання вартГсно-майновоП компенсацГП може бути застосовано до тих конкретних пГдприКмцГв, якГ своПми нечесними, шахрайськими або протиправними дГями завдали реальних збиткГв своПм партнерам, клГКнтам або тим чи Гншим приватним особам. При цьому слГд наголосити на тому, що застосування карних санкцГй повинно здГйснюватися вГд ГменГ конкретних суб'КктГв, якГ постраждали Г за конкретнГ протиправнГ дГП у цивГльному правовому порядку, а не вГд ГменГ держави в кримГнальному порядку, як це вГдбуваКться на цей час. Широка декримГналГзацГя Г пом'якшення багатьох кримГнальних санкцГй з одночасним послабленням податкового тиску на суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ дозволить створити умови для переводу "тГньовоП"" економГки в офГцГйний, тобто податково-лояльний, вГдкрито функцГонуючий сектор економГки. По-друге, необхГдно пом'якшити Г диференцГювати штрафнГ санкцГП та покарання за суттКво нешкГдливГ "темно-сГрГ" правопорушення з метою Пх легшого Г безболГсного зупинення. Практика (у тому числГ мГжнародна) свГдчить, що невеликГ, але неминучГ суми штрафГв, що будуть неодмГнно накладатись на порушникГв, скажГмо, акцизних правил торгГвлГ та Гнших 117 "тГньовикГв" бГльше сприятимуть дотриманню законГв з Пх боку. У той час як надвисокГ штрафнГ санкцГП, навпаки, сприяють службовому приховуванню таких порушень за рахунок корупцГП ГнспекторГв, якГ приймають побори замГсть того, щоб стягувати цГ високГ штрафнГ суми Гз суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ. По-третК, необхГдно розробити Г впровадити етично-правовГ правила поведГнки державних службовцГв, якГ безперечно сприятимуть подоланню правового нГгГлГзму серед вГтчизняних чиновникГв, що на цей час порушують права, честь Г гГднГсть пГдприКмцГв. Для пГдвищення загального рГвня правовоП свГдомостГ в УкраПнГ необхГдно насамперед створити належнГ умови для усунення рудиментних наслГдкГв глибокоП неповаги Г пГдозрГлостГ державних структур Г правоохоронних органГв, до самоП особи пГдприКмця-власника. У свою чергу, недовГра до пГдприКмцГв, яка виходить як вГд державних чиновникГв, так Г вГд Гснуючого правового поля, що регулюК господарсько-комерцГйну дГяльнГсть, сприяК розвитку вГдповГдноП зворотньоП недовГри пГдприКмцГв до держави, що заганяК у "тГнь" найбГльш корисних, активних Г здГбних членГв суспГльства, якГ до того ж в сучасних кризових умовах задовольняють потреби населення у найнеобхГднГших товарах Г послугах. ВбачаКться, що спецГально розроблена Г вГдповГдним чином законодавче закрГплена система правил поведГнки державних службовцГв у стосунках Гз пГдприКмцями, у поКднаннГ з системою Пх конкретних заохочень, може допомогти прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного менталГтету. До того ж ця система маК поКднуватися Гз створенням так званих "гарячих лГнГй" для можливостГ фГксацГП скарг на незадовГльну роботу чиновникГв Гз представниками пГдприКмницьких кГл, а також запровадження конкретних та помГрно диференцГйованих санкцГй щодо покарання представникГв державного апарату за порушення цих правил поведГнки. По-четверте, слГд значно спростити та суттКво скоротити кГлькГсть державних ГнстанцГй, а також кГлькГсть обов'язкових вГзитГв пГдприКмцГв до державних установ Г органГзацГй для реК- 118 страцГП та виконання багаторазовоП звГтностГ, податкових платежГв та Гнших надмГрних бюрократичних вимог. Насамперед потребують подальшого реформування та чГткого законодавчого регулювання (Гз максимальним залученням до цього досягнень свГтовоП практики) тГ сфери дГяльностГ, де на цей час чиновники мають право вирГшувати та контролювати справу на свГй розсуд. Серед них можна видГлити: 1) видача лГцензГй, дозволГв, кГлькГсних обмежень (квот) на Гмпорт, паспортГв, банкГвських лГцензГй, оформлення митноП документацГП; 2) бюрократичне здГйснення цГнового контролю; 3) блокування виходу на ринок нових фГрм та ГнвесторГв Г забезпечення монопольного становища; 4) бюрократичне визначення виконавцГв державних замовлень; 5) надання субсидГй, пГльгових кредитГв, податкових пГльг, роздутих допомог та надання можливостГ ухилення вГд сплати податкГв; 6) вибГрково-дискретне застосування суспГльне необхГдних актГв регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я та екологГП); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахункГв та Гнших видГв "перетГкання" державних коштГв у приватнГ кишенГ тощо. Тобто на порядку денному гостро стоПть питання оптимальноП економГко-правовоП дерегуляцГП пГдприКмницькоП дГяльностГ у приватному секторГ економГки краПни. По-п 'яте, слГд також налагодити правову та органГзацГйно-кадрову роботу з метою пГдвищення рГвня професГоналГзму, цивГлГзованостГ державного апарату та посилення його вГдповГдальностГ за прояви неуважного Г некоректного вГдношення до пГдприКмцГв усГх форм власностГ. Безперечним також К те, що для прискорення процесу успГшноП легалГзацГП "тГньовоП" економГки державнГ службовцГ мають заслужити вГдповГдну довГру з боку пГдприКмцГв, що представляють новий (тобто приватний) сектор економГки. ЗмГна державноП полГтики у напрямГ цивГлГзованого, гуманного вГдношення законодавства та представникГв державних структур до пГдприКмцГв, дГяльнГсть яких не йде всупереч суспГльно-нацГональним Гнтересам, разом з Гншими заходами, що мають бути спрямованГ на оптимальну лГбералГзацГю Г пом'якшення умов пГдприКмницькоП дГяльностГ (особливо у сферГ ма- 119 терГального виробництва) допоможе зупинити масове зростання "темно-сГроП" складовоП "тГньовоП" економГки з подальшим створенням необхГдних умов та можливостей ПП легалГзацГП. По-шосте, необхГдно усунути ГснуючГ дискримГнацГйнГ елементи, що на цей час мають мГсце в чинному законодавствГ та пГдвищити ефективнГсть захисту прав власностГ Г ГнтересГв пГдприКмцГв з боку виконавчоП, законодавчоП та судовоП влади. В цьому напрямку акцент слГд зробити на тому, що процес вдосконалення кримГнального законодавства на цей час значно вГдстаК вГд розвитку приватноП власностГ Г пГдприКмництва. Так, у КримГнальному кодексГ до цього часу ще немаК такого поняття, як захист прав приватноП власностГ (ГндивГдуальноП, акцГонерноП корпоративноП). НеобхГдно також подолати розподГл норм кримГнального законодавства на ГснуючГ якГснГ рГвнГ щодо здГйснення захисту рГзних форм власностГ, встановивши при цьому Кдине всеохоплююче поняття -- "чуже майно (власнГсть)". ВбачаКться, що широкий доступ суб'КктГв приватноП пГдприКмницькоП дГяльностГ до надзвичайно потужних Г ще не задГ-яних потенцГйних можливостей державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо сильним стимулом Г необхГдним гарантом полегшення процесу легалГзацГП "темно-сГроП" економГки. НеобхГдно також зазначити, що замГсть посилення захисту майнових та комерцГйних прав пГдприКмцГв на цей час новГ статтГ КримГнального кодексу вводять недостатньо обнадГйливГ за кГнцевими наслГдками Пх практичноП реалГзацГП карнГ заходи, такГ як, скажГмо, кримГнальна вГдповГдальнГсть за самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ГнтересГв учасниками комерцГйних вГдносин). Так, наприклад, стаття 198-2 накладаК кримГнальну вГдповГдальнГсть за "примус до виконання або невиконання цивГльно-правових зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи Гнший договГр, угоду або Гнше цивГльно-правове зобов'язання пГд загрозою насилля...". Кожне Гз зазначених положень не може бути надГйним бар'Кром проти випадкГв самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальнГ, так Г "тГньовГ" бГзнесмени за умов фактичноП вГдсут- 120 ностГ надГйноП та адекватноП економГчним обставинам системи захисту Пх прав та ГнтересГв з боку держави. Можна передбачати, що результативна ефективнГсть зазначеноП статтГ КримГнального кодексу не може бути потенцГйно високою, оскГльки механГзм ПП дГП повнГстю залежатиме вГд добровГльного бажання бГзнесменГв, що дГють в "тГньовГй" економГцГ, вГдкривати органам правосуддя свГй нелегальний- статус. Одночасно скорочення таких злочинГв залежатиме вГд наявностГ реальноП альтернативноП можливостГ всГх "пГдприКмцГв-тГньови-кГв" звернутися за ефективним захистом своПх майнових Г комерцГйних прав в органи цивГльного арбГтражу або третейський суд, рГшення яких будуть обов'язково виконанГ з необхГдною оперативнГстю Г ефективнГстю при дотриманнГ необхГдних правових умов збереження комерцГйноП таКмницГ. Для активного захисту прав пГдприКмцГв приватноП форми власностГ та для активГзацГП масового залучення учасникГв "тГньовоП" економГки до легалГзацГП своКП пГдприКмницькоП дГяльностГ необхГдно також вдосконалити законодавчу Г органГзацГйно-процедурну базу посилення надГйностГ захисту Пх майнових прав Г комерцГйних ГнтересГв. У цьому напрямГ одним Гз необхГдних моментГв К створення широкоП мережГ не тГльки судових, але й напГвофГцГйних органГв вирГшення комерцГйних спорГв, таких як третейський суд. Це дозволить мати право зберГгання конфГденцГйностГ сторГн, а також створити процедурнГ умови для примусового виконання Пх легально-обгрунтованих рГшень вГдповГдними оперативними органами державноП виконавчоП влади. Надання пГдприКмцям реально гарантованоП державою можливостГ звернутися за оперативним Г справедливим захистом своПх прав, не використовуючи можливостГ таких форм захисту, що базуються на насильницько-кримГнальних та Гнших протиправних методах, вирГшення спГрних питань буде сприяти створенню необхГдних умов для легалГзацГП "темно-сГроП"" економГки та подальшого скорочення бази живлення економГчноП злочинностГ в УкраПнГ. По-сьоме, необхГдно органГзувати бГльш ефективний державний захист приватного пГдприКмництва вГд зазГхань могутнГх 121 владних корупцГонерГв, а також вГд тиску на них "криваво-чорних" правопорушникГв. Слабка ефективнГсть, певна корумпованГсть та ще Гснуючий застарГлий "ворожо-класовий" пГдхГд правоохоронних органГв до пГдприКмцГв (що до того ж посилюКться вГдсутнГстю на цей час ефективно дГючоП системи державного захисту пГдприКмцГв вГд шантажу Г тиску з боку кримГнальних структур нападГв, рекету, кГлерства, викрадень бГзнесменГв та членГв Пх родин з метою викупу тощо) К одним з чинникГв, що гальмуК можливГсть легалГзацГП значноП частини "тГньовоП" економГки в УкраПнГ. Для успГшного виконання безпосереднГх обов'язкГв, що стоять перед органами мГлГцГП, а саме -- захисту суспГльства Г економГки вГд агресивного насильства з боку кримГнально-небезпечних осГб та Пх органГзованих угруповань, -- необхГдно, передусГм, звГльнити мГлГцГю та ГншГ силовГ державнГ структури вГд рутинноП та малоефективноП роботи з менш небезпечними видами злочинностГ, Г особливо з "темно-сГрою" пГдприКмницькою дГяльнГстю. За цих умов основнГ зусилля Г потенцГйнГ ресурси правоохоронних органГв мають бути сконцентрованГ на виявленнГ, розкриттГ та переслГдуваннГ "криваво-чорних" злочинГв (тобто кримГнальних дГй з елементами насильства або загрози такого насильства) у вГдношеннГ до будь-якоП особи, враховуючи також Г суб'КктГв "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ. УкраПна, як Г будь-яка краПна, що розбудовуК демократичне суспГльство, маК бути зацГкавлена, передусГм, в очищеннГ свого внутрГшнього соцГально-економГчного середовища, а також надГйному захистГ населення вГд кримГнального терору з боку "криваво-чорноП" злочинностГ. Саме тому найближчим часом необхГдно створити таку систему законодавчого забезпечення, яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у вГдповГдностГ Гз присягою: однаково захищати всГх без винятку жертв насильництва, що потерпГли вГд злочинного свГту Г не вГдволГкатися на "боротьбу" Гз незначними правопорушеннями, якГ на цей час Гснують у "темно-сГрому" секторГ "тГньовоП" економГки. У той же час роботою щодо легалГзацГП "темно-сГрих тГньовикГв" повиннГ займатися виключно податковГ Г спецГальнГ органи державноП виконавчоП влади. 122 У практику дГяльностГ правоохоронних органГв потрГбно впроваджувати чГткГ пГдходи щодо розмежування капГталГв кримГнальних елементГв та "тГньовикГв-господарникГв". Це вГдповГдним чином повинно випливати з правових актГв, якГ юри-дично мають закрГплювати цГ якГснГ вГдмГнностГ, що особливо важливо для пГдвищення результативностГ у боротьбГ з економГчною злочиннГстю та корупцГКю. У правотворчГй Г правозахис-нГй дГяльностГ необхГдно також брати до уваги весь Гснуючий арсенал (вГд насильницьких до економГчних) засобГв, що на цей час застосовуК кримГнальна система для пГдтримання свого "тГньового правопорядку" Г впроваджувати на базГ цих знань надГйнГ механГзми Пх знешкоджень.' НеобхГдно формувати нове ставлення громадськостГ й офГцГйних структур до вГтчизняних пГдприКмцГв, у тому числГ Г до тих, хто мешкаК за кордоном. Проте це питання К значно складнГшим, нГж здаКться на перший погляд. НайскладнГшим тут К реалГзацГя програми стимулювання репатрГацГП капГталГв Г перетворення Пх на надГйний ГнвестицГйний ресурс УкраПни. Вона повинна бути проведена з урахуванням свГтового досвГду Г сучасних можливостей УкраПни. Але при ПП реалГзацГП важливо врахувати чотири суттКвГ особливостГ. По-перше, те, що украПнський ринок маК значнГ переваги для вГтчизняного пГдприКмця, який вивГз капГтали за кордон (тобто, порГвняно з Гноземними ринками, маК вГдносно вищу норму прибутку на вкладений капГтал, краще знаК умови ВУ кон'юнктурнГ особливостГ вГтчизняного ринку, маК сталГ осо-|ЊбистГ зв'язки Г знайомства з представниками органГв влади та П|)ЯравлГння тощо), перед ринком краПн Заходу сумнГвГв не ви-ЦКДикаК. Але "бГженцГв" на цей час стримуК передусГм небезпека ЦпереслГдування з боку правоохоронних органГв (у зв'язку з ми-^^лим порушенням законГв), а також можливий тиск на них з кримГнальних структур. Так, на цей час "новГ форми" вимагання, що пов'язанГ з поверненням WIB Г боргГв за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩГйну таксу за Пх "вибивання" - до 50 % вГд повернутоП- суми боргу. 123 По-друге, слГд зазначити, що можливГ економГчнГ та соцГальнГ наслГдки, якГ будуть мати мГсце пГсля здГйснення заходГв, спрямованих на легалГзацГю, тобто законодавче оформлення своКрГдноП "правовоП ГндульгенцГП" нелегально вивезеним капГталам, що мають протиправне походження, в разГ Пх повернення в УкраПну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амнГстГю фГнансових наслГдкГв кримГнального присвоКння нацГонального багатства УкраПни, що у формГ втечГ капГталу "упливло" за кордон за певних економГчних та соцГально-полГтичних умов та можливостей. У перГод значного майнового розшарування суспГльства (яке вГдбуваКться протягом останнГх п'яти рокГв), поширення бГдностГ Г безробГття, падГння рГвня життя бГльшоП частини населення, загального загострення соцГальноП кризи та зростання в суспГльствГ соцГальноП напруги це питання виходить за межГ звичайних заходГв економГчноП полГтики Г переходить переважно у полГтичну площину. Йдеться передусГм про таке рГшення, яке б зачГпало Гнтереси (причому не лише майновГ, але й правовГ, морально-етичнГ, соцГальнГ та полГтичнГ) кожного громадянина Г суспГльства у цГлому. У зв'язку з цим постановка зазначеного питання у практичному планГ потребуК як мГнГмум репрезентативного вивчення громадськоП думки з цього приводу (що можливе лише пГд час всенародного обговорення або навГть за умови проведення референдуму з цього питання). По-третК, за умови практичного застосування механГзму амнГстГП капГталГв, якГ втекли за кордон, ця акцГя не може вГдбуватися перманентне, а повинна бути обмеженою у часГ (скажГмо, пГврГчним або рГчним перГодом) Г при цьому мають бути визначенГ межовГ термГни "втечГ" капГталГв, стосовно яких може бути застосована амнГстГя (скажГмо до капГталГв, що втекли до 1996 року). По-четверте, практика засвГдчуК, що головною особливГстю поведГнки фактично кожного капГталу, який втГк зГ своКП краПни, пГсля свого багатократного кримГнального масштабо-вання, К те, що у подальшому вГн вГдшукуК для себе "тиху" гавань, тобто надГйне "сховище", де йому була б гарантована можливГсть збереження. Тому навГть Г за умови, коли власник капГталу отримуК вГд нього самий мГнГмальний прибуток, це йо- 124 го абсолютно влаштовуК, оскГльки вГн бажаК лише одного -- бути надГйно прикритим вГд ризику переслГдування Г конфГскацГП могутнГстю Г полГтичною стабГльнГстю держави, що стала для нього новим мГсцезнаходженням. Саме тому можна досить точно прогнозувати, що практично не вГдбудеться очГкуваного масового повернення "тГньових" капГталГв до УкраПни, навГть за умови Пх повноП "амнГстГП"" та надання всеосяжних "пГльг", якГ тГльки може надати держава власникам цих капГталГв. Проте, одним Гз найбГльш обмГркованих заходГв, що може надати можливГсть повернутись до рГдноП краПни певнГй частинГ капГталГв, якГ ПП покинули, К створення на територГП УкраПни спецГальноП вГльноП ГнвестицГйноП зони з наявнГстю депозитарГПв Г з реКстрацГКю цГнних паперГв вГдповГдними фГнансово-розрахунковими Гнститутами, що необхГдним чином надГйно забезпечить додатковГ гарантГП збереження Г конфГденцГйностГ операцГй з титулами власностГ зазначених суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ. Важливим К питання щодо можливостГ залучення у якостГ легальних ГнвестицГйних джерел величезних обсягГв "тГньових" коштГв, що маК населення в самГй УкраПнГ? Чи працюватимуть цГ акумульованГ багатства найближчим часом на економГку УкраПни? Чи перетворяться зазначенГ кошти на функцГонуючГ капГтали та джерела ГнвестицГйних ресурсГв у нашГй державГ -- питання досить риторичне. Бажання легалГзувати кримГнальнГ Г напГвкри-мГнальнГ капГтали для того, щоб Гнвестувати Пх у хворобливу економГку (яка до того ж контролюКться "малозабезпеченими" чиновниками) може на практицГ залишитися досить Глюзорною мрГКю. НайбГльш вГрогГдним за цих умов К те, що "тГньовГ" накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою суспГльного матерГального виробництва, залишаючись "тГньовими". НавГть уСША, що Гсторично не проходили через перГод кримГнальноП приватизацГП держвласностГ, Г мали бГльш, нГж сторГчний досвГд парламентаризму та двохсотрГчний стаж розбудови ринкових вГдносин, процес "вГдмивання" "тГньовоП" економГки 20-х рокГв тривав понад ЗО рокГв Г, в основному, завершився лише у 60-х роках. , Проте, незважаючи на вищесказане, не слГд вГдкидати мож-рГДИвГсть санкцГонування державою громадянам на обмежений Ч^ерГод, Гнвестувати кошти (джерела надходження яких м'яко 125 кажучи К сумнГвними), у сГльське господарство, будГвництво, в тому числГ житлове, легку, харчову промисловГсть без подання декларацГй про джерела походження цих доходГв. ЕмпГрика перГоду ринковоП трансформацГП К такою, що на цей час вже досить наПвною здаКться нещодавно поширена серед науковцГв Г представникГв владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на своП мГсця, а перехГд до ринковоП економГки, лГбералГзацГя вГдносин мГж державою Г ПП суб'Кктами, а також мГж самими суб'Кктами господарсько-комерцГйноП дГяльностГ автоматично лГквГдуюК "тГньову" економГку Г дозволять вивести ПП на "свГтло". СвГдченням того, що це далеко не так, К не тГльки набутий вГтчизняний досвГд, а й досить бурхливий розвиток "тГньовоП" економГки в бГльшостГ краПн Заходу. Безумовно можливо очГкувати об'Кктивного самовГдмирання тих проявГв "тГньовоП"" економГки, якГ зросли на нивГ адмГнГстративно-командноП системи та ПП "вГдлуння". У той же час не слГд думати, що начебто вся дГюча у "тГнГ" частка економГки може бути легалГзованою лише шляхом дерегуляцГП, тобто зняттям тих чи Гнших заборон Г обмежень у дГяльностГ суб'КктГв економГчних вГдносин або зменшенням податково-фГскального тиску на них до самоП нижчоП позначки, яку може собГ дозволити держава. В економГчнГй полГтицГ та законодавчГй дГяльностГ, що спрямованГ на обмеження "тГньових" процесГв, слГд прагматичне усвГдомити, що реально на легалГзацГю, навГть за самих сприятливих для "тГньового" бГзнесу умов, пГдуть лише тГ, хто в межах своКП "тГньовоП" дГяльностГ прагне не стГльки миттКво нажитися, скГльки легГтимне Г швидко заробити та самореалГзуватися у якостГ пГдприКмцГв. Значну ж частину "тГньовикГв" по той бГк суспГльних ГнтересГв та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що отримуються будь-яким, переважно кримГнальним шляхом. В якщо новГ" якГсно досконалГ законодавчГ правила перекриють для них саму можливГсть отримання надприбуткГв, то навряд чи вони Гз цим погодяться Г будуть дГяти у вГдповГдностГ до чинного законодавства. МожливостГ розвитку ринку Г Пх особиста аморальнГсть природно пГдштовхне цих суб'КктГв лише до змГни форм дГяльностГ, пошуку нових сфер 126 Г джерел отримання надприбутку, навГть якщо вони матимуть кримГнальне походження. ТГ, хто звик дГяти "по той бГк закону", саме "на тому боцГ" Г почуватимуть себе "як риба в водГ". Тому для них легалГзацГя економГчноП дГяльностГ означаК передусГм змГну способу життя, складу думки, необхГднГсть налагодження нових зв'язкГв, дотримання нових правил, навГть якщо вони Г встановленГ у вГдповГдностГ до потреб забезпечення дГяльностГ цивГлГзованоП ринковоП економГки. ОскГльки все ж таки це К правила, до яких необхГдно пГдпорядковувати власне приватне пГдприКмництво, тобто пГдкорятись певнГй фГксованГй Г суб'Кктивно досить незручнГй системГ законодавчих обмежень Г заборон. Тому корумпована "чорна" економГка Г мафГознГ структури будуть постГйно створюватимуть протидГю справжньому, а не декларативному розкрГпаченню ринку, а також налагодженню надГйного механГзму захисту державноП "кишенГ" (тобто державних фГнансових ресурсГв Г державноП власностГ) вГд усГх можливих форм Пх використання як зметаю особистого забезпечення, так Г в Гнших корисних (особистих, групових або кланових) цГлях. НемаК пГдстав вважати, що бГльшГсть вГтчизняних бГзнесменГв безповоротньо втратила природну здатнГсть дГяти розумно. Внакше кажучи, вони можуть досить точно спрогнозувати Г пГдрахувати найбГльш вГрогГднГ особистГ витрати Г прибутки вГд своПх дГй. Якщо переваги будуть бГльшими за витрати (або, Гншими словами, за реальнГ незручностГ та збитки), пГдприКмець дГятиме вГдповГдно зГ своПми Гнтересами максимГзацГП прибутку. НинГ пГдприКмцГ чудово розумГють, що ймовГрнГ витрати, якГ пов'язанГ з приховуванням доходГв вГд податкГв, мають бути значно нижчими, нГж передбачуванГ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'Ккта негативнГ наслГдки, якГ вГн може вГдчувати у разГ | Незаконних дГй, подГляються на два загальнГ типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докорГв совГстГ) та страх кримГнального переслГдування Г можливого покарання. На сьогоднГшнГй день ситуацГя ркладаКться таким чином, що пГдприКмцевГ набагато вигГднГше не вГддавати державГ левову частку свого прибутку, а залишити ПП ЩобГ. Це вГдбуваКться тому, що у багатьох громадян за умов пато- 127 логГчного антисуспГльного домГнування вГдносин тотальноП продажностГ (не слГд плутати з нормальними ринковими вГдносинами) повнГстю стаК атрофованим моральне почуття провини за своП антисуспГльнГ вчинки, а тГ прикрощГ Г негаразди, що пов'язанГ з можливим кримГнальним покаранням за них, як правило випадають на долю далеко не всГх правопорушникГв. Проте, при оптимальному зменшеннГ податкового тиску на бГзнес ситуацГя може певним чином змГнитися, оскГльки ймовГрнГ витрати починають перевищувати передбачуванГ вигоди. За цих умов пГдприКмець розумГК, що краще вГддати третину своПх доходГв, нГж надовго потрапити за грати чи сплачувати обтяжливГ штрафи. СлГд зазначити, що учасники "тГньовоП" економГки не можуть Г не бажають легалГзувати свою дГяльнГсть також Г з тГКП причини, щоб у кГнцевому випадку не попасти у своКрГдну економГчну пастку, тобто продовжувати платити нелегальнГ побори за особистий захист, що здГйснюють по вГдношенню до них кримГнальнГ структури, та розпочати в повному обсязГ сплачувати податки державГ, яка до того ж неспроможна захистити Пх нГ вГд поборГв корумпованих чиновникГв, нГ вГд "економГчно активних стражГв" правопорядку, нГ вГд кримГнальних структур. Тому здГйснення конкретних та ефективних правових та органГзацГйно-процедурних заходГв, спрямованих на захист Г звГльнення пГдприКмцГв з легцат тотальноП корупцГП, з одного боку, Г кримГнально-мафГозного рекету, з Гншого, К одною з головних Г необхГдних умов обмеження небажаноП "тГнГзацГП" економГки. Можна сподГватись, що тГльки при системному масованому Г чГтко сконцентрованому наступГ на мафГозно-терористичну злочиннГсть Г вГдповГдному делегуваннГ повноважень по боротьбГ з економГчною Г "тГньовою" неорганГзованою злочиннГстю Гншим, спецГально створеним для цього державним органам, можливо добитися позитивних результатГв, як у боротьбГ Гз злочиннГстю, так Г стосовно легалГзацГП "темно-сГрих" сегментГв "тГньовоП" економГки. Дотримуючись цього шляху, УкраПна може Г повинна стати цивГлГзованою правовою державою, що поважаК Г створюК необхГднГ умови законослухняним, сумлГнно Г плГдно працюючим пГдприКмцям. 128 ПВСЛЯМОВА Як вГдвернути процес масштабноП "тГнГзацГП" Г кримГ-налГзацГП економГки УкраПни? Як звести обсяги вГтчизняноП "тГньовоП" економГки до прийнятного мГнГмуму? ЦГ питання настГльки складнГ, мГсткГ, системнГ Г дискусГйнГ, що в межах однГКП роботи Пх неможливо повнГстю розкрити. Тут лише намГченГ деякГ принципи, окресленГ пГдходи та визначенГ механГзми вирГшення досить широкого спектру питань обмеження процесГв "тГнГзацГП" та локалГзацГП "чорно-кримГнальних" проявГв економГчноП дГяльностГ. Насамперед, це стосуКться принципГв, напрямГв, положень, пГдвищення ефективностГ реалГзацГП законодавчоП стратегГП, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти свою практичну реалГзацГю. ДГалектика розвитку суспГльних процесГв засвГдчуК очевидну неефективнГсть застосування виключно репресивних заходГв, спрямованих на обмеження "тГньових" процесГв. Покладання надГП на те, що лише санГтарно-каральнГ акцГП правоохоронних органГв здатнГ суттКво полГпшити ситуацГю в цГй сферГ, принаймнГ Глюзорно. ОскГльки навГть в найлГпшому разГ (за умови абсолютно чесноП, ефективноП Г високопрофесГйноП роботи правоохоронних органГв) цГ заходи завжди будуть тГльки запГзнГлою функцГональною реакцГКю на тГ чи ГншГ прояви "чорного" пГдприКмництва та кримГнальноП економГчноП дГяльностГ. У гГршому випадку хвороба лише заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "тГнь" Г тому стане ще бГльш небезпечнГшою. Тому практика життя об'Кктивно змушуК знаходити Ц Г впливати на першопричини тих явищ Г вГдносин, що надГйно * живлять "тГньовГ" процеси. 129 Генеруванню "тГньовоП"" економГки Г органГзованоП злочинностГ сприяють також причини адмГнГстративно-правового характеру, в основГ яких лежить недосконалГсть чинного законодавства, що дозволяК посадовим особам безвГдповГдально Г безкарно використовувати державнГ та службовГ повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятливГ умови для шахрайства та Гнших форм економГчноП злочинностГ. Цьому передусГм сприяК об'Кктивна можливГсть одержати надто м'яке покарання за своП дГП або зовсГм уникнути його, що розбещуК корумпованих службовцГв Г сприяК втягуванню у протиправну дГяльнГсть все нових Г нових посадових осГб. Тому обГйтись без застосування жорстких репресивних заходГв на певних напрямах боротьби з кримГнальною економГкою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим часом ретельно пГдготувати Г провести великомасштабну та довгострокову акцГю (не плутати Гз "кампанГКю") боротьби з "бГлокомГрцевою" злочиннГстю Г "криваво-чорною" економГкою. Це у подальшому дасть змогу сформувати нормальне конкурентне середовище, коли у виграшГ будуть виключно чеснГ пГдприКмцГ, а не тГ, що дГють за законами "чорного" ринку, використовуючи при цьому особистГ зв'язки з представниками державних та кримГнальних структур. Очевидним К висновок, що економГчне зростання Г обмеження процесГв "тГнГзацГП" стануть можливими лише тодГ, коли полГтична влада створить необхГднГ умови для легальноП економГчноП самоорганГзацГП. СьогоднГ державна полГтика ще не сприяК по-справжньому самореалГзацГП економГки переважно на легальному, а не на "тГньовому", нелегальному рГвнГ. Сприяти легальнГй самоорганГзацГП для держави означаК значне Г швидке скорочення формально-адмГнГстративного контролю за дГяльнГстю приватного пГдприКмництва та перехГд до "гри" за твердими правилами. До тих пГр, поки держава буде кон'юнктурне пГдходити до цих правил Г сама Пх порушувати, добитись вГдчутних зрушень щодо реального обмеження процесГв "тГнГзацГП'" навряд чи вдасться. Тому необхГдно насамперед забезпечити сприятливГ правогосподарськГ умови для бГзнесу, пов'язанГ Гз суттКвим вдосконаленням податковоП, приватизацГйноП, зовнГшньоекономГчноП, ГнвестицГйноП полГтики тощо. 130 Для ефективноП протидГП "тГньовГй" Г кримГнальнГй економГчнГй дГяльностГ та ПП локалГзацГП необхГдно розробити спецГальну комплексну державну програму, яка повинна передбачати реалГзацГю цГлоП низки заходГв правового, органГзацГйного, економГчного Г наукового характеру. В основу цГКП програми можуть бути покладенГ наступнГ основнГ елементи: -- здГйснення комплексноП податковоП реформи, що передбачатиме розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням номГнальних величин податкових ставок Г загального фГскального тиску на товаровиробника та прийняття податкового кодексу; -- реформування нацГональноП системи бухгалтерськоП звГтностГ з метою ПП спрощення, унГфГкацГП Г вГдповГдноП правовоП регламентацГП; -- прийняття пакету законодавчих актГв, що маК забезпечити цивГлГзоване функцГонування банкГвськоП системи краПни, обмежити можливГсть ПП використання з метою ухилення вГд сплати податкГв, "вГдмивання" грошей та рГзних проявГв фГнансових шахрайств; -- створення сприятливГших Г бГльш надГйнГших, нГж в Гнших державах, умов для Гнвестування й залучення фГнансових ресурсГв; -- прийняття пакету законодавчих актГв, якГ б посилювали захист приватноП та публГчноП форм власностГ, забезпечували надГйну правову захищенГсть пГдприКмцГв; -- прийняття Г реалГзацГП (за умови пГдтримки широкою громадськГстю) програми легалГзацГП "тГньових" капГталГв, передусГм тих, якГ не мають кримГнально-кривавого та