ги "тГньового" сектора, що перевищують рГвень 15 - ЗО % ВВП. Причому для краПн, якГ мають традицГйно стабГльнГ соцГально-економГчнГ вГдносини та сталу ринкову економГку, цей рГвень К значно нижчим Г не може перевищувати 15 %. Практика також засвГдчуК, що якщо оборот пГдпГльного бГзнесу перевищуК '/з ВВП, а кГлькГсть залучених до нього (у т. ч. Г в якостГ найманих працГвникГв) ЗО -40 % зайнятих, економГка втрачаК будь-якГ можливостГ позитивного регулювання. ПГдсумовуючи "дГагноз", який на пГдставГ експертних оцГнок поставлений економГцГ УкраПни, можна вважати, що вона уражена вГрусом "тГньового" пГдприКмництва (в його найбГльш небезпечних формах) Г тому К серйозно хворою. Але за аналогГКю з медициною, справжнГм здоровим повинен вважатися не той, хто взагалГ не хворГК, а той, хто хворГК мало, хворГК у легкГй формГ Г здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виникаК цГлком слушне питання щодо реальних наслГдкГв досяг- 76 нення тГКП критичноП маси у перевантаженнГ народного господарства краПни "тГньовими" економГчними вГдносинами. Тобто чи засвГдчуК досягнення цГКП межГ небезпеку виникнення некон-трольованоП ланцюговоП реакцГП подГлу злоякГсних клГтин, коли метастази "чорноП"" економГки необмежене розростаються, витГсняючи й замГнюючи здорову тканину суспГльно-економГчного органГзму, що призведе до летальних наслГдкГв. Звичайно, в економГцГ неабияку роль вГдГграють культурнГ та ГсторичнГ традицГП нацГП, ПП менталГтет. Проте реальний стан економГки формуК повсякденнГ, найбГльш уживанГ характеристики того, що дозволено, а що заборонено, що схвалюКться, а що засуджуКться. 1 тому для кожноП держави, нацГП К такий рГвень "тГнГзацГП", перехГд через який свГдчить про те, що патологГя затвердилась як норма критичного перевантаження. АналГз засвГдчуК, що УкраПна вже перейшла цей небезпечний бар'Кр. Однак чи можна вважати, що процес "тГнГзацГП" набрав незворотного характеру, що вГдбуваКться "латиноамерика-нГзацГя" краПни, а УкраПна перетворюКться на "бананову республГку" пГвнГчних широт. Њ багато пГдстав вважати цей висновок передчасним. По-перше, необхГдно враховувати унГкальнГсть перехГдного стану нашоП економГки та суспГльства, а названу межу "тГнГзацГП'" було визначено для краПн з усталеною економГкою традицГйно ринкового типу. Внша рГч -- швидкГсть Г темпи трансформацГйних процесГв. ЗагальновГдомо, що реформи мають проводитися рГшуче, швидко, без права на помилки, цГна яких обертаКться величезними збитками для суспГльства, або не повиннГ проводитися взагалГ. Затягування реформацГйних процесГв, тупцювання на мГсцГ або неадекватнГсть дГй до тГКП ситуацГП, що реально складаКться К досить небезпечним шляхом для молодоП держави. По-друге, на вГдмГну вГд живого бГологГчного органГзму, у суспГльно-економГчних систем, як правило, не буваК безвихГдних ситуацГй. Розпад старих соцГально-економГчних систем К також Гсторичним виходом, оскГльки на цьому розпадГ анГгГлюються накопиченГ у минулому антагонГстичнГ суперечностГ Г формуються новГ суспГльно-економГчнГ та полГтичнГ вГдносини Г структури. 77 По-третК, темпи й характер перебГгу трансформацГйних процесГв, як вже зазначалося, залежать вГд "культурних традицГй нацГП", вГд державницькоП, патрГотичноП позицГП тоП частини населення, якГй не байдужа подальша доля УкраПни. По-четверте, аналГз стану та тенденцГй динамГки процесГв "тГнГзацГП" дозволяК стверджувати, що "тГньова" економГка протягом 1995 - 1997 рокГв вже досягла максимальноП межГ у своКму розвитку Г на цей час за абсолютними характеристиками вступаК у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економГчно об'Кктивно почне стискатися пГд впливом незворотного ефекту "проПдання" нацГонального багатства (передусГм виробничого капГталу та накопичених ресурсГв). Проте, внаслГдок продовження кризовоП деградацГП офГцГйноП економГки, вГдносна питома вага "тГньовоП"" економГки може ще незначною мГрою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж рГвнГ. По-п'яте, значна роль у процесГ подолання "тГнГзацГП" належатиме активнГй державнГй полГтицГ, особливо такого ПП напряму, як реалГзацГя рацГонально-прагматичноП та оптимально-виваженоП законодавчоП стратегГП, що маК бути вибГрково-дифе-ренцГйовано спрямована або на легалГзацГю, або на обмеження, або на знищення тих чи Гнших проявГв економГчноП "тГнГзацГП", в залежностГ вГд рГвня Пх соцГально-економГчноП небезпечностГ, про що мова буде вестися у наступнГй главГ. 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЏ СТРАТЕГВЏ ТА МЕХАНВЗМИ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕСВВ "ТВНЬОВОЏ" ЕКОНОМВКИ 3.1. АналГз правових чинникГв сприяння розвитку процесГв "тГнГзацГГ'" економГки УкраПни ОцГнка розвитку процесГв масштабноП "тГнГзацГП" Г кримГналГ-зацГП економГки УкраПни засвГдчуК про суттКву недосконалГсть та структурну незавершенГсть вГтчизняноП правовоП системи. Тобто бГльшГсть наших сучасних бГд Г негараздГв, якГ стосуються масштабноП кримГналГзацГП економГки, зумовлена тим, що ще з самого 78 початку економГчних перетворень в процесГ Пх законодавчого забезпечення була фактично проГгнорована одна з головних передумов ринкового реформування, а саме -- система правового регулювання Г ефективного державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися випереджувальне щодо процесу створення нових форм власностГ, розвитку ринкових вГдносин, Пх органГзацГйних структур та механГзмГв функцГонування. СвГтова практика засвГдчуК, що цивГлГзована ринкова економГка, яка маК надГйнГ ГмуннГ властивостГ, що пригнГчують "вГрус тГнГзацГП", передусГм потребуК наявностГ ретельно вГдпрацьованоП, досконалоП, комплексно збалансованоП та достатньо стабГльноП правовоП бази, яка спроможна забезпечити чГтку взаКмодГю, взаКмозв'язок Г взаКмовГдповГдальнГсть усГх суб'КктГв ринкових вГдносин та ринкових структур, що функцГонують на основГ як приватноП, змГшаноП, так Г публГчноП форм власностГ. Розвиток правовоП системи у напрямГ попередження зловживань Г обмеження злочинностГ в сферГ економГчних вГдносин мав ще Гз самого початку базуватись на системному Г максимально повному використаннГ кращих досягнень свГтового досвГду, що за багато десятирГч накопичений краПнами, якГ мають розвинену ринкову економГку. Проте, внаслГдок нерозумГння, або приватно-корпоративноП користГ, або чванливо-бюрократичного Ггнорування потреб об'КктивноП реальностГ, на економГчний простГр нашоП краПни вирвалась невпорядкована, руйнГвна Г жорстока стихГя, яку, правду кажучи, не чекали Г яка масштабнГстю Г глибиною своПх "чорно-кримГнальних" проявГв боляче травмуК суспГльство, пГдриваК вГру людей в ринковГ перетворення, звужуК базу соцГальноП пГдтримки процесГв економГчноП та суспГльноП трансформацГП. Наш власний, емпГричний, набутий за незначний час гГркий, але досить вагомий досвГд переконуК, що "гра в ринок" за вГдсутностГ вГдповГдних чГтких та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування без попереднього (або хоча б паралельного) створення вГдповГдноП комплексноП та надГйно-досконалоП системи правового забезпечення функцГонування механГзму ринково-господарських та комерцГйних вГдносин, у кГнцевому наслГдку призводить лише до 79 альних процесГв" соцГально-економГчноП анархГП, породжуК сприятливе середовище для зловживань Г злочинностГ, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорноП"" складовоП "тГньовоП" економГки. ОскГльки, як зазначалося, "тГньова" економГка (якщо ПП розглядати в широкому розумГннГ цього поняття) К органГчною складовою економГчноП системи будь-якого суспГльства, то дГа-лектично одне не може зникнути без зникнення Гншого. "ЗакономГрностГ розвитку антисуспГльних явищ перебувають у взаКмозв'язку Г взаКмодГП Гз закономГрностями корисних соцГальних процесГв"'. Саме в економГцГ поняття правомГрноП й протиправноП, тобто злочинноП, поведГнки хоча й протилежнГ за змГстом Г результативною спрямованГстю, але тотожнГ за своПми витоками -- соцГально-економГчними суперечностями суспГльного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори здоровоП, суспГльне корисноП чи економГчно патологГчноП (анти-суспГльноП) дГяльностГ суб'КктГв ринкових вГдносин залежить вГд механГзмГв руху й розв'язання Гснуючих суперечностей, де виключно важливу роль вГдГграК суб'Кктивний фактор, Г передусГм -- економГчна полГтика держави та рГвень досконалостГ нормативно-правовоП Гнфраструктури, що регулюК господарсько-комерцГйнГ вГдносини суб'КктГв, дГяльнГсть яких базуКться на рГзних формах власностГ на засоби виробництва. ДиференцГацГя економГчноП поведГнки людей, вигГдноП для одних Г невигГдноП для Гнших, визнання одних ПП форм суспГльне корисними, правочинними, законними, а Гнших -- шкГдливими, неправомГрними, протиправними К Кдиним процесом, рГзнГ сторони якого вГддзеркалюються у виникненнГ форм поведГнки суб'КктГв економГчних вГдносин та норм права, що йому суперечать (разом Гз економГчною злочиннГстю включно). ВзаКмопов'язанГ поняття правомГрноП й протиправноП економГчноП поведГнки вГдображають у кГнцевому пГдсумку Гснуючий баланс ГнтересГв окремоП особи, соцГальних груп та суспГльства в цГлому. Що саме вважати офГцГйно схвалюваною (законною) Г "тГньовою" або "чорною" економГчною дГяльнГстю, залежить вГд тих правових принципГв, яких дотримуКться суспГльство або най- Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80 бГльш впливовГ його соцГальнГ групи. Так, адмГнГстративно-командна система, як вГдомо, сповГдувала Г необмежене поширювала (аж до рГвня фГзичноП особи) реалГзацГю принципу публГчного права: "Дозволено те, що дозволено законом". Це створювало державним органам своКрГдну легГтимнГсть для тотального контролю за всГм Г вся, для придушення будь-якоП приватноП ГнГцГативи Г за кГнцевими проявами зумовлювало постГйне розширення сфери "тГньовоП" економГки командно-бюрократичного типу, основнГ якГснГ особливостГ якоП вже були розкритГ. Проте, в процесГ ринковоП трансформацГП ситуацГю щодо розвитку процесГв "тГнГзацГП" значно погГршила майже миттКва лГквГдацГя публГчно-правовоП Гнфраструктури, яка ранГше забезпечувала вГдповГднГ умови функцГонування державноП форми власностГ. Вкрай необачне, а по сутГ фактично тотальне знищення всГКП системи юридичних норм, якими були врегульованГ господарсько-адмГнГстративнГ вГдносини в державному секторГ економГки', призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор "свГтлоП" економГки втратив необхГдну для свого Гснування правову базу Г практично залишився неке-рованим з боку держави. СуспГльний капГтал, позбувшись правових важелГв, що створювали йому надГйнГ умови внутрГшньоП Г зовнГшньоП економГчноП безпеки, став "нГчийним" Г по сутГ беззахисним з боку корисливих зазГхань приватного, приватно-корпоративного та кримГнально-мафГозного ГнтересГв. СвГтова практика незаперечне засвГдчуК, що без ефективного державного ринкового регулювання, тобто без наведення стабГльного порядку, який встановлюКться Г пГдтримуКться державою за допомогою законГв, що базуються на юридичних нормах публГчного права, неможливе функцГонування сучасноП масштабноП ринковоП економГки. Саме застосування державою у фГксованГй сферГ законГв, що побудованГ на принципах Г нормах публГчного права, надаК можливГсть забезпечити оптимальне поКднання приватних та суспГльного ГнтересГв Г надГйно захистити останнГй вГд "фурГй" кримГнально-мафГозного Гнтересу. ВГдомо, що стара система адмГнГстративно-планового господарювання базувалась на дГП близько ЗО тисяч союзних нормативних актГв законодавчого Г урядового рГвнГв. 81 Теоретичне узагальнення досвГду публГчно-правового регулювання господарськоП дГяльностГ в краПнах розвинутоП ринковоП економГки, вивчення досвГду Г особливостей правового забезпечення функцГонування в цих краПнах державноП форми власностГ, зГставлення в цьому планГ свГтовоП Г вГтчизняноП практики К особливо актуальними. Це К досить складним напрямом роботи, насамперед в свГтлГ вдосконалення законодавчоП стратегГП обмеження "тГГзацГП" економГки краПни, якщо врахувати, що в сучаснГй юридичнГй та економГчнГй науковГй лГтературГ зазначенГ питання ще й досГ не знайшли належного висвГтлення'. РинковГ перетворення в нашГй краПнГ багаторазово збГльшили обсяги законодавчоП роботи щодо створення новоП правовоП Гнфраструктури забезпечення радикального реформування економГки та реалГзацГП новоП соцГальноП полГтики. Величезна робота у цьому напрямГ маК бути виконана на шляху створення правовоП системи "антитГньового" обмеження. Процес законодавчого забезпечення економГчноП реформи вимагаК кардинальноП трансформацГП всГКП системи господарського законодавства, в тому числГ Г тГКП його складовоП, що забезпечуК регулювання економГчних вГдносин в сферГ функцГонування державноП власностГ. В свою чергу, для якГсного виконання цГКП роботи вкрай необхГдно виконати певний обсяг попереднГх науково-теоретичних дослГджень, а саме: 1) чГтко визначити мГсце права в структурГ методГв господарського та органГзацГйно-розпорядчого регулювання ринковоП економГки; 2) спираючись на свГтовий Г власний досвГд, конкретизувати цГльову спрямованГсть законодавства Г всього механГзму ринково-правового регулювання в загальнГй системГ трансформування ринково-економГчних вГдносин; 3) визначити Г вГдповГдно ранжувати провГднГ принципи побудови Г функцГонування механГзму ринково-правового регулювання та встановити оптимальнГ спГввГдношення застосування норм приватного та публГчного права в системГ законодавчого забезпечення розвитку багатоукладноП ринковоП економГки. Див.: Мандибура В. ПравовГ форми державноП власностГ в умовах ринковоП економГки/УВГче. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24. 82 На жаль, зазначенГ дослГдження, без результатГв яких практично неможливе подальше якГсне законодавче забезпечення економГчних реформ, фактично до цього часу ще не виконанГ. Тому процес економГчного законотворення, як кажуть "пГшов", але пГшов досить нерацГональним для економГки Г небажаним для народу УкраПни шляхом -- емпГричним, тобто так званим "методом" спроб Г помилок". Саме гГрка емпГрика нашого сьогодення (особливо масштабнГ процеси "тГнГзацГП" Г кримГнал ГзацГП), здаКться, вже створила всГ необхГднГ передумови для подолання у свГдомостГ бГльшостГ науковцГв нав'язаних мГфГчних уявлень псевдоринкового лГбералГзму, за якими ефективнГсть економГчного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стихГйно-ринкового саморегулювання та повною замГною староП законодавчоП системи регулювання господарськоП дГяльностГ, що базувалась на нормах публГчного права, на систему, яка повнГстю будуКться на нормах приватного права. Зараз стаК зрозумГлим, що директивне завдання щодо перетворення в норму практичноП господарськоП дГяльностГ суб'КктГв державного сектора економГки головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов, коли правом чГтко не було визначено, а що саме маК бути заборонено, призвело до сучасного безладдя в сферГ матерГального виробництва, зумовило страшний сплеск економГчноП злочинностГ та поширення процесГв "тГнГзацГП". НемаК необхГдностГ доводити, що одним з основних завдань, яке маК здГйснювати державна влада, К стимулювання надГйного збереження та всебГчне примноження економГчного потенцГалу Г нацГонального багатства УкраПни. Це можливо реалГзувати лише на засадах створення рГвних економГчних умов та адекватноП державноП пГдтримки потенцГйних можливостей розвитку Г функцГонування всГх форм власностГ та суб'КктГв пГдприКмництва, дГяльнГсть яких не суперечить загальнонацГональним Гнтересам. Держава, що спираКться на цивГлГзованГ засади ринкового розвитку, повинна створити надГйнГ економГко-правовГ умови, за яких примноження та якГсний розвиток будь-якоП форми власностГ маК вГдбутися виключно на власнГй (майновГй та фГнансо- 83 вГй) основГ за рахунок, насамперед, вдосконалення механГзмГв пГдвищення ефективностГ господарювання та забезпечення еквГвалентностГ у вГдносинах обмГну мГж суб'Кктами ринку. Для цього держава повинна впровадити надГйнГ економГчнГ та правовГ механГзми, застосування яких виключало будь-якГ можливостГ паразитування одних форм власностГ за рахунок утиснення, протиправного використання або загарбання Гнших. ОстаннК у рГвнГй мГрГ стосуКться як державноП форми власностГ, яка не повинна мати джерелом свого живлення та розвитку приватний сектор економГки, так Г, вГдповГдно, виключатиме можливГсть паразитування приватних форм власностГ за рахунок використання державноП. Тут, як каже прислГв'я, "табачок (розумГючи пГд цим розмежування Г недоторканГсть прав власностГ) повинен у кожного бути свГй". СьогоднГ все помГтнГшими стають масштаби тих негативних наслГдкГв, до яких призвело поспГшне Г непродумане прийняття законодавчих актГв, що регламентують сферу взаКмовГдносин державноП Г недержавноП форм власностГ та регулюють господарсько-комерцГйнГ вГдносини суб'КктГв рГзних форм власностГ на ринку товарГв та послуг. УнГкальною на цей час К ситуацГя, коли новостворювана система ринкового регулювання, що зводиться на уламках зруйнованоП "до основания" староП господарсько-правовоП системи, базуКться на своКрГднГй "декларативно-правовГй порожнечГ". Тобто ми К свГдками виникнення парадоксального для юридичноП практики явища, коли у законодавчГ акти, що мають регулювати економГчнГ вГдносини, не закладаються (там, де це вкрай необхГдно), "конструкцГП", якГ повиннГ бути побудованГ або на нормах приватного , або на нормах публГчного2 права. На практицГ, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних суб'КктГв, спостерГгаКться реальна вГдсутнГсть чГткоП регламентацГП дГй Г вГдносин, що забороненГ державою. Також не визначаються чГткГ Г диференцГйованГ карнГ санкцГП за конкретнГ порушення забороненого та неконкретизованГ процедурнГ механГзми Пх застосування до суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ, що своПми дГями порушують заборонене. ВГдсутня регламентацГя тих дГй Г вГдносин суб'КктГв публГчного права, що дозволяються державою, Г, вГдповГдно, вГдсутнГ санкцГП та механГзми Пх процедурно-правового застосування до суб'КктГв, що дозволяють собГ недозволенГ КатастрофГчне збГльшення випадкГв фГнансових махГнацГй та економГчноП злочинностГ у сферГ функцГонування державноП (особливо казенноП) власностГ -- головне породження безсистемно-правового пГдходу до регулювання взаКмодГП Г взаКмовГдносин приватного Г державного секторГв економГки, державноП та всГх Гнших форм власностГ. Для того, щоб спираючись на використання юридичних засобГв, вГдвернути економГчнГ злочини, обмежити "чорну" диверсифГкацГю, треба проблему попередження економГчноП злочинностГ розглядати не просто у кримГнально-правовому планГ, тобто з позицГП покарання або посилення карних санкцГй за скоКнГ злочини, а передусГм в господарсько-правовому планГ. Тобто бачити ПП з позицГй удосконалення механГзму правового регулювання господарськоП дГяльностГ та взаКмовГдносин суб'КктГв рГзних форм власностГ, що маК не допустити Гснування та створення потенцГйних джерел живлення економГчноП злочинностГ. В умовах ринкового реформування необхГдно здГйснити чГтке розмежування Гснуючого правового поля: по-перше, видГлити окрему, що маК базуватися виключно на нормах публГчного права, юридичну систему, Г яка повинна регламентувати дГю механГзму реалГзацГП владно-управлГнських, органГзацГйно-розпорядчих, вертикально-ГКрархГчних (або як Пх останнГм часом прийнято називати -- адмГнГстративно-командних) вГдносин на засадах чГткоП персонГфГкованоП вГдповГдальностГ суб'КктГв органГв системи державного управлГння за наслГдки цГКП дГяльностГ; по-друге, видГлити побудовану на нормах приватного права цивГльно-правову систему, що регламентуК функцГонування механГзмГв ринкових (товарно-грошових) вГдносин суб'КктГв приватноП форми власностГ. ЗазначенГ системи не слГд штучно змГшувати, бо це, як засвГдчуК практика, неминуче призведе або до придушення державними владними структурами свободи товарно-грошових вГдносин, або навпаки, до стихГйного виходу ринкового механГзму за його природно-економГчнГ межГ. ОстаннК в свою чергу зумовить втрату необхГдноП керованостГ економГки, тобто спри- ДВЏ (це стосуКться насамперед державних службовцГв усГх рГвнГв та керГвникГв державних пГдприКмств). 85 ятиме подальшому агресивному домГнуванню приватних ГнтересГв над Гнтересами суспГльства, що руйнГвно торпедуК стабГльнГсть Г безпеку в державГ. Водночас досвГд розвинутих краПн свГдчить, що механГзм правового забезпечення ефективного функцГонування державноП власностГ у формГ казенних пГдприКмств (установ, органГзацГй) та механГзми правового регулювання дГяльностГ публГчних компанГй (капГталом яких держава володГК повнГстю, або маК в компанГП контрольний пакет акцГй) досить суттКво вГдрГзняються. Џх вГдмГннГсть полягаК в тому, що для перших правова система повнГстю базуКться на нормах публГчного права, а для других правова Гнфраструктура забезпечення пГдприКмницькоП дГяльностГ повинна будуватись на основГ оптимального поКднання норм як приватного, так Г публГчного права. Тому в наших умовах для забезпечення надГйного Г ефективного функцГонування державноП власностГ у ПП рГзних формах проявГв, необхГдне створення двох окремих кодексГв: адмГнГстративно-господарського Г господарського (за умов обов'язкового функцГонування якГсно вГдпрацьованого ЦивГльного кодексу). У чому, на нашу думку, тут полягають головнГ особливостГ створення та практичного застосування зазначених правових систем? АдмГнГстративно-господарський кодекс маК розроблятися виключно на нормах публГчного права. Його законодавча база покликана забезпечувати регулювання економГчних та органГзацГйно-управлГнських вГдносин мГж суб'Кктами, що К розпорядниками Г користувачами казенноП форми державноП власностГ. Тобто його дГя маК поширюватися виключно на владнГ структури, що забезпечують управлГння та контроль за використанням державноП власностГ та бюджетних ресурсГв, а також на пГдпорядкованГ Пм казеннГ пГдприКмства (установи та органГзацГП), тобто на суб'КктГв, якГ забезпечують економГчне та органГзацГйне функцГонування цГКП форми власностГ. Цим кодексом мають бути чГтко визначенГ права Г обов'язки, функцГонально-органГзацГйна компетенцГя вГдповГдних органГв державного (галузево-регГонального) управлГння та регламентованГ Пх взаКмовГдносини Г адмГнГстративна субординацГя та вГд- 86 повГдальнГсть за кГнцевГ наслГдки дГяльностГ. До нього повиннГ ввГйти законодавчГ акти, що регулюють дГяльнГсть КабГнету МГнГстрГв УкраПни, АдмГнГстрацГП Президента УкраПни, мГнГстерств, державних комГтетГв, адмГнГстрацГй, агентств, а також регламентГ норми щодо правовГдносин у сферГ управлГння державним сектором економГки, насамперед казенними пГдприКмствами, установами та органГзацГями. Водночас господарський кодекс маК створюватись на основГ оптимального поКднання норм приватного та публГчного права, що дозволить юридичними заходами поКднати ринкову свободу суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ, в тому числГ Г публГчних компанГй та корпорацГй (Пх саморегулювання, самоуправлГння тощо) Гз вкрай необхГдними (враховуючи сучасний стан "тГнГ-зацГП" економГки), елементами державного регулювання Г контролю поведГнки цих суб'КктГв в умовах ринкового середовища. Цей кодекс не суперечитиме цивГльному кодексу, побудованому на нормах приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальненГ норми, що повиннГ попереджати злочиннГсть у використаннГ державноП та комунальноП власностГ, та норми, якГ спрямованГ на пГдтримку чесноП пГдприКмницькоП дГяльностГ'. Виконання названих правових заходГв дозволить не тГльки надГйно захистити казенну форму власностГ вГд зазГхань кримГналу, а й затвердити справжню рГвнГсть усГх форм власностГ, тобто сприятиме подальшому вГдновленню процесу цивГлГзованого ринкового реформування в нашГй краПнГ. Запорукою успГху в боротьбГ з "чорною" економГкою в УкраПнГ повиннГ стати виваженГсть, послГдовнГсть, рГшучГсть Г невГдкладнГсть дГй вГдповГдних державних структур Г населення щодо цього негативного явища в нашому суспГльствГ. Як вже зазначалося, суттКва особливГсть вГтчизняноП "тГньовоП"" економГки полягаК в тому, що вона маК значний До нього, як видасться, слГд включити наступнГ законодавчГ акти: про систему державного облГку Г контролю в сферГ пГдприКмницькоП дГяльностГ; про публГчне пГдприКмство; про вГдповГдальнГсть керГвникГв у разГ банкрутства публГчних пГдприКмств Г компанГй; про державну пГдприКмницьку дГяльнГсть та участь капГталу держави у змГшаних формах власностГ; про джерела походження первинного капГталу; про чесний бГзнес тощо. 87 спектр "чорноП"' економГчноП дГяльностГ, яка обов'язково повинна вГдноситись до кримГнальноП економГки. У той же час вона у багатьох своПх проявах такою не К, оскГльки використовуК недостатню правову врегульованГсть багатьох сфер економГки. Тобто середовищем ПП генерування К зони правового вакууму, що Гснують у системГ законодавчого забезпечення ринкових вГдносин. НаявнГсть значних правових прогалин призводить до того, що навГть такГ квалГфГкованГ мГжнародною практикою злочини, як "вГдмивання брудних" грошей, штучнГ банкрутства та рГзноманГтнГ фГнансовГ афери, внаслГдок яких порушуються права громадян Г ринкових партнерГв, здебГльше до цього часу кримГнальним злочином в УкраПнГ ще не вважаються. ОстаннК К вкрай соцГальне небезпечним чинником, що генеруК зростання "чорних" видГв економГчноП дГяльностГ. ПГдприКмницька дГяльнГсть об'Кктивно потребуК постГйного нарощування величини авансового капГталу, оскГльки ПП головним рушГйним мотивом Г головним стимулом К прибуток, що збГльшуКться головним чином за рахунок розширення обсягГв та пГдвищення ефективностГ економГчноП дГяльностГ. Протиправний "бГзнес" не К винятком Г також постГйно прагне до нарощування свого капГталу. СвГтова практика засвГдчуК, що доходи, якГ отримуються у цГй сферГ "дГяльностГ", беруть свГй початок переважно у виглядГ грошовоП готГвки. Тому, маючи значнГ суми грошовоП готГвки (як в нацГональнГй, так Г ГноземнГй валютах), правопорушники, що дГють в краПнах Гз ринковою економГкою, практично обмеженГ в можливостГ легальне проводити значнГ готГвковГ операцГП, здГйснювати вкладення та Гнше, не викликаючи пГдозри у вГдповГдних державних органГв та громадськостГ. В цих умовах вони намагаються створити "законнГ джерела" для легалГзацГП капГталГв, що були отриманГ незаконним шляхом. Для здГйснення цГКП мети "чорним" бГзнесом вГдпрацьованГ спецГальнГ механГзми. Для цього "бруднГ" грошГ або розмГщуються на рахунках в банках, а далГ Гнвестуються в легальнГ пГдприКмства, або вивозяться контрабандою чи перемГщуються за межГ краПни Гншими шляхами. Там вони об'Кднуються Гз доходами вГд законного бГзнесу, переводяться Гз одного рахунку на Гн- 88 ший за допомогою серГП складних банкГвських операцГй, розрахованих на те, щоб замаскувати слГди незаконних доходГв, та Гн. ЗазначенГ дГП за кордоном отримали назву "вГдмивання" грошей. Џх можна визначити як процес, пГд час якого "бруднГ" грошГ (головним чином готГвка), якГ отриманГ внаслГдок протиправних, суспГльне небезпечних дГй, пропускаються через банкГвську та фГнансову систему таким чином, що вони перетворюються в "чистГ" грошГ, тобто Пм надаКться вигляд цГлком легГтимних доходГв, Г правоохороннГ органи втрачають можливГсть встановити особу, що К ГнГцГатором кримГнальноП угоди, або визначити першоджерело злочинного походження цих коштГв. Загальна нерозвиненГсть Г недосконалГсть правовоП Гнфраструктури, що регулюК кредитно-банкГвську систему УкраПни сприяК поширенню "тГнГзацГП" та кримГналГзацГП вГтчизняноП економГки. У програмнГй доповГдГ Президента УкраПни "Шляхом радикальних економГчних реформ", якою визначались основнГ засади економГчноП та соцГальноП полГтики стосовно стану системи правового забезпечення функцГонування банкГвськоП системи УкраПни, було зазначено: "Для врегулювання основних засад банкГвськоП дГяльностГ необхГдно за пГдрахунками фахГвцГв понад 20 законодавчих актГв. Ми ж маКмо лише один Закон "Про банки Г банкГвську дГяльнГсть", значна частина положень якого не маК прямоП дГП. Як наслГдок, процес реформування банкГвськоП системи набув стихГйного характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливостГ впливу на цей процес Г НацГонального банку. КатастрофГчне нарощування масштабГв позабанкГвського грошового обГгу, численнГ порушення, що мають мГсце в банкГвськГй сферГ, свГдчать про те, що НБУ Г держава ще не опанувала необхГдними важелями регулювання цГКП ключовоП сфери економГки"*. Серед цих законодавчих актГв насамперед можна назвати наступнГ: 1) Про лГквГдацГю Г банкрутство кредитних установ; 2) Про НацГональний банк УкраПни; 3) Про акцГонернГ комерцГйнГ Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економГчних реформ". ДоповГдь Президента УкраПни про основнГ засади економГчноП та соцГальноП полГтики // Газета --ДГло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5 99 89 банки; 4) Про спецГалГзованГ банки; 5) Про ГнвестицГйно-ГпотечнГ банки; 6) Про систему розрахункГв у банкГвськГй дГяльностГ; 7) Про порядок зберГгання на банкГвських рахунках комерцГйних банкГв бюджетних коштГв та цГльових кредитГв, наданих Урядом УкраПни, та про вГдповГдальнГсть за Пх цГльове Г своКчасне використання; 8) Про систему державного облГку та контролю за дГяльнГстю банкГвськоП системи; 9) Про внесення змГн та доповнень до КримГнального кодексу УкраПни про адмГнГстративнГ правопорушення (з метою встановлення вГдповГдальностГ за порушення правил Г зловживань в системГ розрахунково-платГжних операцГй); 10) Про вдосконалення механГзму платГжних операцГй Г вГдповГдальнГсть банкГв по зобов'язанням щодо платГжних доручень клГКнтГв; 11) Про банкГвську таКмницю та забезпечення гласностГ у дГяльностГ банкГвських установ Г публГчну банкГвську статистику; 12) Про комерцГйний кредит та вексельний обГг; 13) Про внутрГшню службу безпеки у банкГвськГй та валютно-кредитнГй сферГ; 14) Про систему безготГвкових розрахункГв; 15) Про обГг готГвкових коштГв, посилення вГдповГдальностГ за своКчасну ГнкасацГю грошовоП виручки та норму касових залишкГв; 16) Про систему резервування грошовоП готГвки; 17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про вГдповГдальнГсть банкГв за незаконнГ грошовГ операцГП; 20) Про страхування депозитГв та захист ГнвестицГй у банкГвськГй системГ в УкраПнГ; 21) Про справедливГ умови надання споживчого кредиту. За умови фактичноП вГдсутностГ правовоП Гнфраструктури, вкрай необхГдноП для цивГлГзованого функцГонування банкГвськоП системи, вона у своПй дГяльностГ керуКться бГльш нГж 500 нормативними пГдзаконними актами, що були прийнятГ НацГональним банком УкраПни протягом останнГх п'яти рокГв. Поширенню цього явища, пов'язаного Гз "вГдмиванням" грошей, значною мГрою сприяК закритГсть кредитно-фГнансових установ, банкГвська таКмниця вкладГв. ВнаслГдок цього торговець наркотиками або Гнший суб'Ккт кримГнального середовища отримуК можливГсть не тГльки перемГщувати грошГ по всьому свГтовГ, але й "легалГзувати" Пх. Для "вГдмивання" грошей торговцГ наркотиками та Гнший "кримГналГтет", як правило, обирають певнГ так званГ "краПни- 90 лазнГ", кредитно-фГнансова та правова система яких маК наступнГ характернГ ознаки': по-перше, законодавством краПни нео-бмежено регламентована таКмниця комерцГйних Г/або банкГвських операцГй; по-друге, ГснуК невизначенГсть законодавчоП бази щодо реКстрацГП Г джерел походження первинного капГталу (в т. ч. Гноземного); по-третК, державою легалГзовано Г надаКться сприяння Гснуванню анонГмних банкГвських рахункГв у вГтчизнянГй та Гноземних валютах2; по-четверте, вГдсутнГ обмеження (або Гснують мГнГмальнГ обмеження) у вГдношеннГ обмГну будь-яких сум ГноземноП валюти або щодо повноП свободи пГдприКмницькоП дГяльностГ, а також вГдсутнГй державний контроль за дГяльнГстю Гноземних корпорацГй Г приватних осГб; по-п 'яте, вГдсутнГ податки або оподаткування доходГв Гноземних корпорацГй знаходяться на вГдносно низькому рГвнГ тощо. Зазначене пояснюК рГвень небезпеки, що постаК перед УкраПною, оскГльки вона, на погляд "кримГнального" бГзнесу, вГдповГдаК всГм перерахованим ознакам "привабливостГ", як "краПна-лазня". "ВГдмивання брудних грошей" вкрай негативно впливаК на суспГльство. Воно, по-перше, навГть за умови сталих суспГльних систем загрожуК економГчнГй безпецГ держави, оскГльки дозволяК правопорушникам реалГзувати Г легалГзувати доходи вГд злочинноП дГяльностГ Г тим самим пГдкрГплюК Пх спроможнГсть продовжувати Г надалГ чинити злочини у ще бГльших масштабах. Тобто одним Гз найбГльш потужних джерел живлення "чорноП"" економГки К можливГсть безперешкодно вГдмивати Г використовувати "бруднГ" грошГ. По-друге, "вГдмивання грошей" пГдриваК довГру суспГльства до всГКП фГнансовоП системи, Г К загрозою нормальному функцГонуванню кредитно-фГнансових установ краПни. По-третК, "вГдмивання" грошей К явищем, що порушуК Гнтереси законного бГзнесу Г його клГКнтГв, якГ повиннГ Саме цими ознаками пояснюКться привабливГсть для "вГдмивання" грошей таких краПн, як Панама, Гонконг, КайманськГ Г БагамськГ острови або економГчних (офшорних) зон тощо. ВГдкриття анонГмних валютних рахункГв дозволено Указом Президента УкраПни вГд 1 серпня 1995 року. Порядок вГдкриття та функцГонування анонГмних валютних рахункГв фГзичних осГб (резидентГв Г нерезидентГв) затверджено постановою ПравлГння НацГонального банку УкраПни No 205 вГд 16 серпня 1995 року. 91 бути надГйно захищеними вГд злочинноП кримГнально-мафГозноП дГяльностГ. Це в свою чергу згубно впливаК на процес залучення до краПни ГнвестицГй з боку солГдного Гноземного капГталу. За законодавством УкраПни "вГдмивання брудних грошей" не К кримГнальним злочином. Тобто в нашГй краПнГ немаК спецГальних законодавчих актГв, якГ безпосередньо нацГленГ на боротьбу Гз "вГдмиванням" грошей, тому Г правова вГдповГдальнГсть за такГ дГП вГдсутня. Саме тому можна стверджувати, що в УкраПнГ, де створенГ найсприятливГшГ умови, поширюКться процес "вГдмивання брудних грошей" як вГтчизняного кримГна-лГтету, так Г мГжнародноП мафГП. У зв'язку з цим природно постаК питання щодо того, чи можна використовувати нашу Гснуючу базу законГв для обмеження цього небезпечного явища. Для вГдповГдГ на цГ питання необхГдно спГвставити вимоги закордонного (передусГм американського) законодавства, Гз вГтчизняним в частинГ надання установами банкГвськоП системи звГтГв, зберГгання облГково-звГтноП документацГП та подання ГнформацГП щодо взаКмовГдносин з Гноземними фГнансовими органГзацГями державним контрольним та правоохоронним органам. Так, скажГмо, кредитно-фГнансовГ установи США надають звГти щодо валютних операцГй Г платежГв готГвкою, що отримуються в торгГвлГ Г пГдприКмництвГ, створюють тим самим, по-перше, ГнформацГйну базу для аналГзу та пошуку "вГдми-вателГв". По-друге, у випадках обгрунтованоП пГдозри щодо тГКП чи ГншоП особи у "вГдмиваннГ" грошей такГ вГдомостГ дають можливГсть встановлювати рух його грошових коштГв та пГдтвердити факти "вГдмивання", тобто отримати необхГднГ докази. У нас же не передбачено звГти анГ по депозитах, анГ по обсягах зняття вкладГв, платежах або переказах, нГ щодо отримання готГвкових грошових коштГв, у зв'язку Гз чим аналГз ГнформацГП, що стосуКться пошуку "вГдмивателГв" Г Пх покривателГв стаК майже неможливим. Тобто незаперечним К той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища вГдсутнГ будь-якГ правовГ та органГзацГйно-процедурнГ механГзми та бар'Кри. СлГд додати, що поширенню "тГньових" процесГв, особливо таких, як "вГдмивання" грошей та масштабне ухилення вГд сплати податкГв в нашГй краПнГ сприяК вГдсутнГсть необхГдного балансу 92 мГж правами приватних осГб на комерцГйну таКмницю Г законними потребами посадових осГб контрольних та правоохоронних органГв держави в отриманнГ матерГалГв та ГнформацГП при перевГрках, звГтах або такоП, що вГдноситься до справи слГдства, яка випливаК Гз закону про банки та банкГвську дГяльнГсть щодо банкГвськоП таКмницГ. У зв'язку з цими статтями оперативнГ та ГншГ працГвники правоохоронних органГв позбавленГ можливостей доступу до ГнформацГП по рахунках юридичних Г фГзичних осГб, без чого у рядГ випадкГв неможливо здГйснювати перевГрку та вГдкривати кримГнальнГ справи. Тому, навГть при наявностГ обгрунтованих пГдстав щодо здГйснення злочину, нГхто (нГ слГдчий, нГ прокурор, нГ суддя, нГ ГншГ особи) не в силах вирГшити питання щодо вилучення певних документГв та отримання даних про операцГП по рахунках конкретних фГрм Г юридичних осГб, не порушуючи при цьому норм чинного законодавства. ЦГ данГ можуть бути наданГ податковГй службГ. Але на вГдмГну вГд служби внутрГшнГх доходГв краПн, що мають розвинену ринкову економГку, вона не тГльки не надГлена правом розслГдування, але навГть не маК статусу органу дГзнання, у зв'язку Гз чим обов'язки по перевГрцГ правильностГ визначення прибутку та обчислення податкГв податковими Гнспекторами фактично виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що К у первинних документах. Тому спГвставити Пх Гз вГдомостями, що поданГ у декларацГях, фактично неможливо. Проте, навГть за Гснуючих обмежень аналГз порушених кримГнальних справ, актГв, документальних перевГрок, наявноП оперативноП ГнформацГП, що був проведений Державною податковою АдмГнГстрацГКю УкраПни, засвГдчуК, що внаслГдок правовоП неврегульо-ваностГ та недосконалостГ дГючого законодавства, банкГвська система УкраПни стала однГКю з головних сфер ухилення вГд сплати податкГв дГлками "тГньовоП"" економГки. З цГКю метою ними створюКться мережа фГктивних пГдприКмств, за допомогою яких вуалюються незаконнГ фГнансово-господарськГ операцГП. Про масштаби цГКП протиправноП дГяльностГ свГдчить те, що, наприклад, у листопадГ 1997 року пГдроздГлами податковоП полГцГП виявлена 561 фГктивна фГрма, пГд прикриттям яких проводились незаконнГ операцГП по "ЛОРО-рахунках" банкГв-нерезидентГв. ДГ- 93 ями правопорушникГв завдаКться величезна шкода економГцГ Г бюджету держави. ТГльки в м. КиКвГ у 1997 роцГ виявлено 1,5 тисячГ фГктивних структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як загальна сума прихованих вГд оподаткування угод, проведених через цГ фГрми, перевищила З млрд. гривень.' Виходячи Гз викладеного, в процесГ реалГзацГП законодавчоП стратегГП, яка спрямована на обмеження процесГв "тГнГзацГП" економГки УкраПни, необхГдно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досвГд краПн, якГ мають цивГлГзовану ринкову економГку щодо створення надГйно дГючих пра