Гльки у цьому випадку йдеться про надзвичайно економГчно, соцГальне та полГтичне небезпечне явище, яке, як неодноразово зазначалось, руйнуК пГдвалини державностГ, загрожуК нацГональнГй безпецГ та соцГальнГй злагодГ в суспГльствГ. У чому ж корГняться основнГ проблеми, Г якГ методи для об'КктивноП оцГнки обсягГв вГтчизняноП "тГньовоП"" економГки К найбГльш надГйними? 57 ВирГшуючи це питання слГд, насамперед, максимально спиратися на досягнення свГтовоП науки та практики, що на цей час в основному використовують чотири найбГльш поширенГ рГзновиди методичних пГдходГв стосовно оцГнок масштабГв "тГньовоП" економГки'. 1. Опитування, (тобто методика, що базуКться на "соцГальному" пГдходГ, сутнГсть Г певнГ вади у застосуваннГ якоП вже були з'ясованГ). 2. Використання системи нацГональних рахункГв (утворення, використання та розподГлу ВВП), де параметри "тГнГ-зацГП" визначаються як: а) рГзниця мГж доходами Г витратами на товари Г послуги, що мають мГсце в реальному життГ; б) аналГтична оцГнка новоП створеноП вартостГ в компонентах ВВП на боцГ виникнення Г/або використання ВВП (Гз залученням галузевоП статистики, статистичних даних роздрГбноП торгГвлГ, податкГв ринку працГ Г зовнГшньоП торгГвлГ, а недостатнГсть цГКП ГнформацГП маК компенсуватися за рахунок використання ГншоП, додатковоП ГнформацГП, такоП, наприклад, як статистики "човникового" експорту Г Гмпорту, статистики подорожей, а також рГзних Гнших джерел статистичних спостережень). ' СвГтова практика маК також приклади застосування низки специфГчних методик, серед яких на додаток до тих, що були висвГтленГ у пГдроздГлГ 1.3, передусГм можна видГлити такГ. ПГдхГд "Палермо" -- що базуКться на мГжрегГональних Г мГжмГських порГвняннях рГвня фактичного споживання з величиною заявленого (тобто задекларованого) платниками податкГв доходу. Розрив мГж цими величинами в "Палермо" (пГд яким розумГють мГсто Гз найбГльш масштабною "тГньовою" Г "чорною" економГкою буде бГльшим, нГж по Гнших мГстах краПни. ПорГвнюючи величину розриву в "Палермо" з ПП розмГрами у бГльш "чесних" районах краПни, можна отримати приблизну оцГнку доходу вГд "тГньовоП" економГки (так званий "чорний" прибутковий продукт). Цей методологГчний пГдхГд можливо застосовувати лише за умови сталих ринкових вГдносин та вГдповГдних Пм стабГльним характеристикам економГчноП "тГнГзацГП". "Галузевий" пГдхГд -- виходить Гз гГпотези, що внесок деяких галузей в "тГньову" економГку (таких як будГвництво, ремонт, побутове та комунальне обслуговування, торгГвля тощо) значно вищий, нГж у всГх Гнших. За цим методом пропонуКться при визначеннГ розмГрГв "чорних" прибуткГв оцГнювати тГльки зазначенГ галузГ, додаючи до них приблизний залишок, що припадаК на ГншГ галузГ. 58 3. Надання визначеного базового обсягу "тГньовоП"" економГки певному вихГдному перГоду Г порГвняння офГцГйно вимГряного темпу зростання (падГння) ВВП у наступнГ перГоди Гз темпами зростання деякоП змГнноП, вГдносно якоП припускаКться, що вона певним чином пов'язана Гз змГною фактичного ВВП. 4. ОцГнка функцГП попиту на грошГ (монетарний пГдхГд). СлГд зазначити, що у вГтчизняних умовах оцГнити масштаби "тГньовоП" та особливо "чорноП"" (кримГнальноП) складовоП економГки Гз застосуванням методик, якГ базуються на використаннГ системи нацГональних рахункГв, надзвичайно складно Г це питання потребуК бГльш детального висвГтлення. У подальшому також буде розкрито змГст Г можливГсть застосування методичних пГдходГв, зазначених пГд номерами 3 Г 4. Як було вже показано, "тГньова" (або прихована) економГка Гснувала у досить вагомих масштабах Г в колишньому СРСР. Але недоврахування обсягГв "тГньовоП" дГяльностГ у макроеко-номГчних показниках певною мГрою "компенсувалось" приписками офГцГйноП економГчноП статистики, а втрати, що мала казна внаслГдок несплати вГдповГдного прибуткового податку з доходГв громадян, якГ вони отримували вГд неформальноП трудовоП дГяльностГ були вГдносно незначними. У сьогоднГшнГх умовах спостерГгаКться тенденцГя, коли економГчна дГяльнГсть суб'КктГв, що займаються легГтимними ПП видами абсолютно свГдомо перетГкаК в тГнь, бажаючи уникнути як сплати податкГв, так Г досить обтяжливих бюрократичних процедур реКстрацГП. Тобто останнК вГдбуваКться за умов, коли правовГ межГ для застосування ГндивГдуальноП трудовоП та пГдприКмницькоП дГяльностГ значною мГрою розширенГ та бГльш чГтко юридичне окресленГ. ВнаслГдок таких проявГв "лГбералГзацГП" ринкових вГдносин ситуацГя в УкраПнГ кардинально змГнилась. Так за лГченГ роки в умовах обвального кризового скорочення виробництва вГтчизняний ринок перетворився на бездефГцитний, що передусГм пояснюКться трансформуванням товарного дефГциту у надзвичайно гострий платГжний. ОстаннК значною мГрою вГдбулося пГд впливом реалГзацГП доктрин жорсткоП монетарноП полГтики, яка 59 ставила за мету будь-якою цГною приборкати ГнфляцГйнГ процеси, що шаленГли у 1992 - 1994 роки. За умови застосування методики, що розглядаКться при визначеннГ справжнГх обсягГв ВВП, нацГональнГ рахунки повиннГ вГдобразити як джерела Г напрями використання товарГв та послуг "тГньового" походження, так Г сукупний вартГсний еквГвалент доходГв, якГ фактично отримують суб'Ккти, пов'язанГ "тГньовими" кооперацГйними вГдносинами виробництва та реалГзацГП товарГв та послуг. У тих умовах, що склалися на цей час в економГцГ, навГть за бажанням виконавча влада практично не в змозГ контролювати Г вивчати реальнГ обсяги "неврахованих тГньових" потокГв. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на цей час Уряд та ГншГ владнГ структури практично не мають достатньоП уяви про справжнГ кГлькГснГ (тим бГльше про якГснГ) характеристики "тГньових" Г особливо кримГнальних перерозподГльчих процесГв, якГ мають мГсце в економГцГ на всГх фазах процесу суспГльного вГдтворення (у виробництвГ товарГв та послуг, Пх розподГлГ (перерозподГлГ), обмГнГ та споживаннГ (як особистому, так Г виробничому)). Њдине, що на цей час досить добре охоплено системою нацГональних рахункГв (завдячуючи передусГм збереженим до цього часу без радикального "реформування" системам сГльськогосподарськоП статистики та статистики обстеження домашнГх господарств), так це обсяги продукцГП, що виробляКться в умовах пГдсобних господарств (за виключенням лише визначення реальних обсягГв виробництва саморобних мГцних алкогольних напоПв). СГльськогосподарська статистика засвГдчуК, що за останнГ п'ять рокГв бГльше нГж втричГ збГльшились площГ земельних надГлГв, що переданГ у користування населенню. Це, вГдповГдно, надало поштовх до значного зростання питомоП ваги виробництва основних продуктГв харчування (особливо овочГв та фруктГв) в домашнГх господарствах. СьогоднГ майже 50 вГдсоткГв спожитих харчових продуктГв населення або отримуК вГд власного натурального виробництва, або купуК за значно дешевшими цГнами на ринку у неформальнГй ("тГньовГй") торгГвлГ. Наступна велика група "тГньових" товарГв споживчого призначення -- це Гмпорт, який потрапляК на ринок УкраПни завдя- 60 ки так званим човниковим поставкам, що масово здГйснюК населення. За даними НацГонального банку, починаючи з 1995 року до платГжного балансу УкраПни почали включатись обсяги "човникового" Гмпорту, причому оцГнка його величини становила 8,8 % вГд обсягГв загального Гмпорту, що дорГвнюК приблизно 10% кГнцевих споживчих витрат домашнГх господарств. ОскГльки у нацГональних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з платГжним балансом, то немаК пГдстав сумнГватися, що "човниковий" Гмпорт певним чином не включаКться до загальних обсягГв споживання населення. Принципове значення маК також Г вивчення обсягГв доданоП вартостГ, що створюКться у неформальнГй торгГвлГ, з метою врахування цГКП складовоП "тГньовоП"" економГки у розрахунках ВВП. За даними Держкомстату, частка торгГвлГ разом з МТП та заготГвлею сГльгосппродуктГв у ВВП певний час зростала: 1990 p. -- 5,3 %, 1991 -- 5,8 %, 1992 -- 6,5 %, 1993--10 %, а надалГ почала скорочуватися: 1994 p. -- 7,3 %, 1995 -- 6,6 %, а у наступному вона стабГлГзувалась на рГвнГ: 1996 -- 6,9 %, 1997 (В пГврГччя) -- 6,8 %. Можна припустити, що на перших етапах ринковоП трансформацГП усунення товарного дефГциту за рахунок падГння купГвельного попиту призвело до того, що навГть немобГльна стацГонарна торгГвля за умов, що склалися, стала бГльш менш пристойно справлятись Гз своПми функцГями. Проте надалГ виконання цих функцГй все бГльше почала перебирати на себе значно гнучкГша у цГновГй полГтицГ, невитратоКмна та оперативна в реагуваннГ на всГ примхи ринкового попиту стихГйна масова торгГвля. Саме тому можна зробити висновок, що навГть на внутрГшньому ринку питома вага торгГвлГ у структурГ ВВП реально не може бути нижчою за 10 %. Для цього загальна величина ВВП, його галузева Г секторна структура мають бути перекомпонованГ з урахуванням доданоП вартостГ сектора домашнГх господарств. За експертною оцГнкою загальна сума розрахункового номГнального ВВП по "тГньовГй" ринковГй торгГвлГ може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %. Можна сподГватися, що завершення найближчим часом створення Державним комГтетом статистики системи суцГльного 61 обстеження речових ринкГв УкраПни дозволить отримати додатковГ данГ для обгрунтування джерел товарних ресурсГв, зайнятостГ та бГльш точно оцГнити складовГ "тГньовоП"" торгГвлГ при оцГнцГ ВВП. Ще один блок "тГньовоП"" економГки становлять витрати у ВВП, що виникають за умови споживання товарГв, отриманих працГвниками на своПх пГдприКмствах у виглядГ зарплати, яка Пм видаКться в натурГ (але тГльки тГКП ПП частки, що вироблена на пГдприКмствах-платниках Г яка включена до звГтностГ про виробництво). На цей час Державний комГтет статистики УкраПни налагоджуК повний облГк зарплати в натурГ, Г пГсля його завершення стануть доступними для вартГсноП оцГнки також Г тГ обсяги товарГв, що спецГально закуповуються пГдприКмствами для перепродажу Г наступного використання для розрахункГв з власним персоналом. Можна однозначно стверджувати, що до нацГональних рахункГв на цей час поки що не включаКться необлГкована продукцГя. Тому необхГдно розробити надГйну методику дорахування показникГв статистики пГдприКмств на величину прихованих доходГв (аналогГчну методицГ, що використовуКться Њвроцентром). У той же час фактично невизначеними у структурГ реального ВВП залишаються тГ обсяги "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ, що пов'язанГ з наданням побутових послуг (ремонт Г облаштування квартир, дач та приватних будинкГв, авторемонт, ремонт побутовоП аудГо, та вГдеотехнГки, послуги сантехнГкГв, охоронникГв, дантистГв, покоПвок, кухарок, прибиральниць та Гн.). Також фактично поза облГком системи нацГональних рахункГв на цей час залишаКться переважна бГльшГсть операцГй та, вГдповГдно, Г обсягГв доходГв, що отримуються фГзичними особами внаслГдок операцГй Гз власнГстю (продажу Г перепродажу нерухомостГ, доходГв вГд орендних вГдносин тощо). В нарештГ останнК, Г головне. СлГд вГдверто сказати, що абсолютно невизначеними у системГ нацГональних рахункГв К обсяги "чорноП"" (кримГнальноП) економГки, а саме кримГнального промислу Г сфери задоволення деструктивних та особистих патологГчних потреб людини. До цього слГд також додати повну вГдсутнГсть будь-якоП ГнформацГП щодо статистики оцГнки обся- 62 || гГв кримГнального перерозподГлу "тГньових" доходГв (тобто тих ^ обсягГв "податкових" надходжень, що отримуК як органГзова-^ ний, так Г деструктурований кримГналГтет тощо). П Абсолютно невизначеними К Г справжнГ масштаби перероз-У подГлу доходГв у такому секторГ "чорноП" економГчноП дГяльнос-; тГ, як корупцГя Г хабарництво'. Зазначене також стосуКться статистики визначення обсягГв доходГв, якГ отримують "тГньовики" вГд масштабно органГзованоП контрабанди (металами, спиртними напоями2, цигарками, валютою, завозу в УкраПну токсичних вГдходГв тощо), що К одною з найприбутковГших сфер "чорноП" економГчноП дГяльностГ. ЦГлком природним можна важати Г вГдсутнГсть будь-яких статистичних даних щодо можливих обсягГв доходГв, якГ отримуються на таких сегментах "чорного" ринку, як ринок "кГлерських послуг", "ринок торгГвлГ живим товаром (де особ-s ливо латентними К масштаби доходГв вГд дитячоП проституцГП Г секстуризму)", "ринок наркотикГв", масштаби доходГв рекету, а також доходГв, пов'язаних Гз викраденням людей пГд вимогу отримання викупу тощо. СлГд особливо наголосити, що саме Гз "чорною" економГкою пов'язаний статистичне невизначений процес мультиплГкацГП доходГв у довжелезному ланцюгу Пх перерозподГлу. Цей процес може бути проГлюстровано наступним прикладом: рекетир отримавши вГд "пахана" свою частину здирницького доходу витрачаК його, скажГмо, на оплату послуг, що йому наданГ повГ- ' За оцГнками фахГвцГв, у корумпованих взаКмовГдносинах на цей час перебувають близько 40 % пГдприКмцГв Г майже 90 % комерцГйних структур, а понад 60 % доходу середнього службовця, що займаК важливу посаду, складають хабарГ (див.: ЗакалюжньПй В. Криминогенность в зкономике продолжает воз-растать. //Зкономика й жизнь. - 1996. - X^ 5). 2 Так, згГдно з повГдомленням митних органГв, у 1997 роцГ виявлено 511 випадкГв, коли спирт Г алкогольнГ напоП, вГдгруженГ на експорт у кГлькостГ 1,3 млн. декалГтрГв, не перетнули митний кордон УкраПни, що складаК близько ЗО % вГд усього експорту спирту. НаявнГсть пГльг при вГдвантаженнГ спирту на експорт без сплати акцизного збору даК можливГсть окремим суб'Кктам пГдприКмницькоП дГяльностГ одержувати неврахованГ обсяги етилового спирту для виготовлення алкогольних напоПв на незареКстрованих виробничих потужностях Г уникати сплати вГдповГдних податкГв Г платежГв. 63 Кю, автомеханГком Г круп'К у казино; повГя, у свою чергу, витрачаК свГй доход на оплату послуг косметички, лГкаря, масажиста, перукарки та модистки. В так у подальшому за схемою ланцюговоП реакцГП множаться "тГньовГ" доходи, первинним джерелом походження яких К кримГнально-"чорний" доход. Вкрай негативним проявом процесГв "тГнГзацГП" К те, що на цей час нГ у держстатистики, нГ у вГдповГдних владних структур немаК достатньо репрезентативних даних щодо реальних обсягГв доходГв, якГ приховують вГд оподаткування як фГзичнГ, так Г юридичнГ особи. При цьому слГд звернути увагу на те, що необхГдно бачити суттКву рГзницю мГж такими показниками, як питома вага "тГньовоП" економГки у загальнГй структурГ "тГнГзацГП'" економГки краПни Г питомою вагою "тГньових" доходГв у сукупних доходах, якГ отримують громадяни краПни. ОстаннГй показник, як правило, може суттКво перевищувати перший. Це пояснюКться передусГм ефектом вже описаноП диверсифГкацГП "чорних" складових "тГньовоП" економГки в легальнГ економГчнГ структури. ВнаслГдок цього основнГ втрати, що пов'язанГ Гз виробництвом ВВП, залишаються на боцГ офГцГйноП економГки. АмортизацГйнГ (особливо Гнфраструктури!) витрати також перекладаються "тГньовиками" на свГтлу економГку. У той же час значна частина доходГв, що отриманГ у "свГтлГй" економГцГ, за допомогою чисельних джерел надходжень перетГкаК у "тГнь". Визначення показникГв справжньоП глибини рГвня латентностГ процесГв, що вГдбуваються у сферГ "тГньового" розподГлу Г перерозподГлу доходГв, а також врахування Пх впливу на рГвень споживання тих чи Гнших верств Г соцГальних груп населення особливо важливГ, оскГльки дають можливГсть з'ясувати справжнГ обсяги прихованого майнового розшарування Г реальнГ економГчнГ характеристики процесГв маргГналГзацГП населення Г накопичення вибухового потенцГалу соцГальноП напруги. ' Це визнано Президентом УкраПни в доповГдГ, присвяченГй Дню незалежностГ УкраПни 24 серпня 1995 року, де вГдзначаКться, що "досГ як слГд не навчилися збирати податки, а це, як вГдомо, одна з визначальних економГчних ознак державностГ. За Гснуючими оцГнками 40, а можливо всГ 50 вГдсоткГв прибуткГв, що пГдлягають оподаткуванню, не потрапляють до державноП казни" (Див.: Голос УкраПни. - 1995 - 28 серпня). Деяке уявлення про справжнГй обсяг та реальний рГвень прихованих Г неврахованих особистих доходГв певноП групи населення може дати хоча б той факт, що тГльки у 1994 роцГ громадянами УкраПни було ввезено 164 тис. автомобГлГв Гноземних марок, загальна вартГсть яких оцГнюКться у 1,5 - 2,0 млрд. доларГв США. Вз тих, хто ввозив цГ автомашини, майже 90 вГдсоткГв мали пГльги, якГ звГльняли Пх вГд сплати податкГв, ввГзного мита, ПДВ тощо. У подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого попиту населення суттКвого скорочення не зазнав. Тому достатньо лише спГвставити цГни на коштовнГ автомобГлГ (цГна на якГ перевищуК 100, 200 Г бГльше тисяч гривень) Гз зафГксованою величиною середнього сукупного грошового доходу, що за даними статистики отримуК населення УкраПни. Так, скажГмо, за матерГалами експрес-доповГдГ Державного комГтету статистики УкраПни "РГвень життя населення в першому пГврГччГ 1997 року" (за даними обстеження сГмейних бюджетГв), лише 0,6 млн. осГб або 1,1 % населення УкраПни отримували середньо-душовГ грошовГ доходи, що перевищували 300 грн. на мГсяць (табл. 1), а "середнГй клас", що у 1991 роцГ отримував доходи вГд 200 до 350 крб. (50,7 % населення), на цей час (62,4 % населення) отримуК доходи, якГ еквГвалентнГ у реальнГй купГвельнГй спроможностГ карбованця у 1991 роцГ сумГ у межах 22 - 86 карбованцГв (табл. 1, дГаграма мал. 2). Тому зрозумГло, що зафГксованим статистикою представникам "багатГПв" УкраПни навГть за умов абсолютноП вГдмови вГд задоволення бГльшостГ особистих Г сГмейних потреб не вистачило б Г цГлого життя, щоб накопичити необхГднГ кошти для купГвлГ "мерседеса", "опеля" або "BMV". А хто зможе оцГнити справжню (тобто дати реальну оцГнку у еквГвалентному спГвставленнГ до Гснуючих свГтових цГн на аналогГчнГ об'Ккти) вартГсть побудованих навколо великих мГст тисяч коштовних котеджГв та розкГшних (навГть за вищими свГтовими стандартами) вГлл або, скажГмо, перебудованих за тими ж "Квростандартами" величезних квартир, розташованих у най-престижнГших районах великих мГст? 64 65 РозподГл населення за рГвнем середньодушового мГсячного грошового доходу (за даними обстеження сГмейних бюджетГв Держкомстатом УкраПни) Таблиця 2 199 1р. В пГврГччя 1997 року СередньодушовГ до Середньо-душовГ доходи на мГсяць, (крб.) Питома вага доходноПгрупи у всьому населеннГ, Середньо-душовГ доходи на мГсяць, (грн.) Питома вага доходноП групи у всьому населеннГ, ходи на мГсяць у 1 пГврГччя 1997 p. розрахованГ у купГвельнГй спроможностГ карбованця станом на (%) (%) 01.01.1992р.' (крб.) до 75 0,1 до 20 о< ------8^------ 75,1 - 100 0,1 20,1 - ЗО й s Вдо 14 14-22 100,1 -125 0,5 30,1-60 ------------- 28,9 22-43 125,1-150 1,7 60,1-90 22,2 43-65 150,1 -175 3,5 90,1 -120 13,3 65-86 175,1-200 5,5 120,1 -150 7,8 86 -108 200,1 - 250 15,9 150,1 -180 4,5 108 -129 250,1 - 300 18,3 180,1 -210 2,4 129-151 300,1-350 16,5 210,1-240 1,4 151-173 350,1-400 12,8 240,1-270 0,8 173 -194 понад 400 25,1 270,1 - 300 0,6 194 -216 понад 300 1,1 понад 216 Про обсяги "тГньовоП" економГки, розмГри доходГв та валютних скарбГв, нагромаджених у цГй сферГ, свГдчать такГ данГ. За експертними оцГнками фахГвцГв, за кордон неофГцГйно експортовано з УкраПни до 20 млрд. доларГв. ОкрГм того, за рГзними даними, у населення УкраПни "на руках" зберГгаКться ще вГд 4 до ' Розрахунки ГндексГв зростання цГн споживчих кошикГв, що входили до складу мГнГмального споживчого бюджету (МСБ) населення УкраПни свГдчать, що його номГнальна вартГсть у В пГврГччГ 1997 p. дорГвнювала 348 грн. ОскГльки вартГсть МСБ 1991 року дорГвнювала 251 крб., то вГдповГдно купГвельна спроможнГсть 1 крб. 1991 року еквГвалентна 1.39 грн. у В пГврГччГ 1997 p. (348 : 251). З урахуванням цього спГввГдношення розрахованГ показники середньодушових доходГв населення за В пГврГччя 1997 p. у купГвельнГй спроможностГ карбованця 1991 року. 66 10 млрд. доларГв США1. За Гншими джерелами, за останнГ 5 рокГв з УкраПни вивезено 15 млрд. доларГв2. Одним з важливих показникГв, що характеризують масштаби "тГнГзацГП", К кГлькГсть людей, якГ зайнятГ такими видами дГяльностГ, що можуть бути вГднесенГ до неформальноП економГки (тобто тут мова йде про застосування пГдходу, що, за свГтовою класифГкацГКю, заснований на так званому "трудовому" пГдходГ). РозподГл населення за рГвнем середньодушового грошового доходу (за даними обстеження сГмейних бюджетГв МГнстату УкраПни у % до пГдсумку) 1991 рГк, % В пГврГччя 1997 року, % Мал.2. Див.: ДолГшнГй М., КозорГз М. ГоловнГ напрями стратегГП виходу економГки УкраПни з кризи //ЕкономГка УкраПни. - 1995. - No 4. - С. ЗО - 36. Див.: Кощий В. ПараллельньПе зкономические мирьГ // Финансовая Украйна. - 1996. - 20 февраля. 67 В пГврГччя 1997 року у купГвельнГй спроможностГ грошовоП одиницГ станом на 01.01.1992 p. Мал. 2 (продовження) За даними вибГркових обстежень та наукових дослГджень, що були проведенГ Гз проблем зайнятостГ (Науково-дослГдним центром з проблем зайнятостГ та ринку працГ НацГональноП АкадемГП наук та МГнпрацГ УкраПни, Центром "СоцГальний монГторинг" та СвГтовим Банком), чисельнГсть офГцГйно незайнятого працездатного населення, що отримуК основнГ доходи вГд неформальноП дГяльностГ, становила ще у 1994 роцГ 3170 тис. осГб, або 12,6 % вГд загальноП чисельностГ зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було залучено до неформальноП економГчноП дГяльностГ'. Значною мГрою ця цифра складаКться за рахунок осГб, що перебувають у станГ прихованого безробГття на пГдприКмствах (у неоплачуваних вГдпустках або в режимГ працГ неповного робочого дня або неповного робочого тижня). ОкрГм того, несприятливГ умови для пГдприКмництва зумовили зростання "тГньовоП" дГяльностГ зареКстрованих пГдприКмницьких структур, державних пГдприКмств Г органГзацГй. На цей час значна частина населення компенсуК у сферГ неформальноП "тГньовоП" дГяльностГ, тобто на "дикому" ринку Див.: Жерар Дюшен. До аналГзу дГяльностГ неформальноП економГки в УкраПнГ // МатерГали Њвропейського Центру макроекономГчного аналГзу УкраПни, 1996.-С.2. 68 працГ, тГ економГчнГ втрати, що вГдбулись внаслГдок суттКвого скорочення реальних обсягГв доходГв, якГ надходили вГд традицГйних видГв трудовоП дГяльностГ та ГснуючоП пенсГйноП системи. Можна також стверджувати, що у цьому секторГ зайнято вГд 5 до 10 % пенсГонерГв (зокрема раннього пенсГйного вГку), близько 1000 тис. осГб. Так, разовГ опитування осГб, якГ ранГше або безпосередньо на момент опитування (середина 1994 року) працювали на державних пГдприКмствах, засвГдчили, що 70 % цих осГб мали неофГцГйну роботу. Доход, що отримували працГвники вГд неофГцГйноП роботи, становив бГльше 50 % загального доходу опитаних.' За експертними оцГнками неформальна дГяльнГсть дозволяК отримувати зазначенГй частинГ населення, що становить мГлкий ринковий "планктон", до чвертГ доходГв, що утворюються у "тГньовГй" економГцГ. ОфГцГйна статистика та податкова система фактично не мають нГякоП ГнформацГП про доходи щонайменше 20 % населення краПни, якГ за експертними оцГнками отримують близько 40 % сукупних доходГв фГзичних осГб. НайбГльш спрощено реальний розподГл сукупних грошових доходГв серед соцГальних верств населення, який маК мГсце на цей час, може бути представлений наступним чином: 40 % населення краПни отримуК приблизно 10 % сукупних грошових доходГв (з яких близько 10 % -- "тГньовГ"); ЗО % населення -- близько 20 % сукупних грошових доходГв (з яких приблизно 20 % К "тГньовими"); 20 % населення -- до ЗО % доходГв (близько третини яких знаходяться у "тГнГ"); 10 % населення -- близько 40 % вГд обсягГв загальних доходГв, що отримуК населення краПни (з яких близько 75 % "тГньовГ''). ОстаннГй рГвень ра-нжування характеризуК надвисокГ доходи, походження яких здебГльше К "кримГнально-чорним" Г якГ за будь-яких умов будуть прагнути уникнути зустрГчГ Гз податковою системою держави. Тому, якщо визначення середнього сукупного доходу 10 вГдсоткГв найбГднГших людей (тобто нижнього маргГнального рГвня) на цей час не викликаК суттКвих ускладнень, то визначен- 69 ня середнього сукупного доходу 10 вГдсоткГв найбагатшоП частини населення УкраПни вкрай ускладнене внаслГдок зазначених причин. АналогГчна ситуацГя ГснуК Г стосовно оцГнки майнового стану "маргГналГв", що вГдносяться до групи, яка маК вищий рГвень доходГв. Розрахунки децильних коефГцГКнтГв (тобто вГдношення доходГв 10 % найбагатших Г 10 % найбГднГших громадян), якГ перГодично здГйснюК держстатистика, на основГ використання традицГйних методик вибГрки Г даних балансу доходГв та витрат, по сутГ дають уяву лише стосовно процесу диференцГацГП на рГвнГ неприхованих, Г в основному, невисоких доходГв, що отримують особи, якГ працюють в державному та кооперативному секторах економГки, або тГ доходи, що надходять вГд системи соцГального страхування та джерелом яких К пГдсобне домашнК господарство. Проте, навГть Г на цьому рГвнГ низького достатку спостерГгаКться помГтна диференцГацГя у розподГлГ доходГв. Так, якщо за оцГнками у 1993 роцГ середнГй грошовий доход "найбГльш заможних" громадян перевищував доход 10 % громадян Гз найменшими доходами у 6,7 раза, у 1994 p. -- у 9 разГв, у 1995 p. -- в 12 разГв, у 1996 p. -- ВВЗ разГв, то вже у груднГ 1996 року 10 % громадян Гз "найвищими" доходами отримували третину загальноП суми всГх грошових доходГв населення, що фГксувалися офГцГйною статистикою.' Реальна ж величина зазначених коефГцГКнтГв Гз урахуванням "тГньових" доходГв щонайменше на порядок перевищуК тГ, що офГцГйно наводяться органами держстатистики. Все наведене свГдчить про значнГ формацГйнГ прогалини, якГ виникають при спробГ зробити оцГнку "тГньовоП" економГки шляхом застосування методики, що базуКться на використаннГ системи нацГональних рахункГв. Щодо можливостГ застосування до вГтчизняних умов методики, що базуКться на наданнГ визначеного базового обсягу "тГньовоП" економГки певному вихГдному перГоду Г порГвняння офГцГйно вимГряного темпу зростання (падГння) ВВП у наступнГ перГоди Гз темпами зростання деякоП змГнноП, вГдносно якоП при- ' УкраПна: ГнформацГйно-статистичний довГдник.: К. - КабГнет МГнГстрГв УкраПни.-1997.-С. 108. 70 пускаКться, що вона певним чином пов'язана Гз змГною фактичного ВВП, то стосовно останнього можна вГдзначити наступне. Для краПн Гз перехГдною економГкою науковцями, у тому числГ Г вГтчизняними, пропонуКться використовувати у якостГ такоП змГнноП (вГдносно якоП припускаКться, що вона певним чином пов'язана Гз змГною фактичного ВВП), обсяги споживання електроенергГП. Це зумовлено тим, що споживання електроенергГП тГсно пов'язано з виробництвом дГйсного ВВП. З метою оцГнки реальноП ситуацГП в економГцГ УкраПни групою дослГдникГв (В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько) було здГйснено розрахунки ГндексГв спаду виробництва ВВП Г ВСП за п'ятирГчний перГод Гз визначенням ГмовГрних обсягГв зростання "тГньовоП"" економГки на основГ урахування даних про споживання електроенергГП в народному господарствГ УкраПни за 1990-1995 роки. Розрахунки, проведенГ за цГКю методикою, показали, що у 1995 роцГ обсяги валовоП продукцГП та доданоП вартостГ, створених у тГньовГй економГцГ, становили, вГдповГдно, 5000 трлн. Г 2750 трлн. крб., або 42,4 % офГцГйного ВВП.' У подальшому названГ автори провели аналГз обсягГв "тГньовоП"" економГки на основГ використання не лише методГв, якГ враховують змГни в рГвнГ електроспоживання, а також Г експрес-методу2. Це дозволило Пм одержати близькГ результати. Так, обсяг "тГньовоП" економГки в 1995 p., розрахований за цими методами, становить, вГдповГдно, 40,5 % Г 43,6 % вГд реального ВВП3. БлизькГсть результатГв, що отриманГ Гз застосуванням рГзних методик, дозволять поставитись до них з певною довГрою. Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. ОцГнка масштабГв "тГньовоП" економГки та ПП вплив на динамГку макроекономГчних показникГв. //ЕкономГка УкраПни. - 1996. - No 11; Ульрих Тиссен. Теневая зкономика в Украине: разньПе оценки дают одинаковьГй результат // ФинансовьГе риски. - 1996. - No 3. - С. 32. Експрес-метод був розроблений в ГнститутГ РосГП НАН УкраПни для розрахунку обсягГв "тГньовоП" економГки Г на вГдмГну вГд методу Гутмана Г його модифГкацГй враховуК вплив рГзних детермГнантГв або ГндикаторГв "тГньовоП" економГки на змГни в ПП вГдносних розмГрах (БГльш детально див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тГньовоП економГки //ЕкономГка УкраПни.- 1997.-No5). Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку тГньовоП економГки //ЕкономГка УкраПни. - 1997. - No 5. - С. 53. 71 АналГз особливостей практичного використання цих методГв на думку авторГв свГдчить про доцГльнГсть Пх комбГнованого застосування -- з огляду на те, що вони охоплюють рГзнГ, взаКмодоповнюючГ сфери "тГньовоП"' дГяльностГ. Так, при використаннГ даних про енергоспоживання оцГнюються обсяги "тГньовоП" економГки у сферГ виробництва, а при застосуваннГ експрес-методу, окрГм того враховуються сфера послуг, а також сфери з малим споживанням електроенергГП. Тому при одержаннГ близьких результатГв за обома методами Пх середнК значення (40,9 %), на думку авторГв, можна вважати досить вГрогГдною оцГнкою обсягу "тГньовоП" економГки в УкраПнГ у 1995 роцГ . ОсобливоП уваги потребуК з 'ясування питання щодо можливостГ застосування монетарного пГдходу для достатньо репрезентативного визначення обсягГв "тГньовоП" економГки. За методиками, що базуються на монетарному пГдходГ, оцГнка даКться, виходячи з обсягГв грошових коштГв, що знаходяться в обГгу у сферГ "тГньовоП" Г "чорноП" економГки. Цей пГдхГд побудований на основГ положення, що практично всГ розрахунки у "тГньовГй" сферГ, як правило (за виключенням бартеру), провадяться за готГвку. Тому у центрГ уваги аналГтикГв передусГм знаходиться спГввГдношення готГвки, що обертаКться поза сферою банкГвськоП ГнкасацГП Г тГКП сукупноП грошовоП маси, що знаходиться в грошовому обГгу. Як правило, застосовуючи цей пГдхГд, дослГдники в залежностГ вГд однГКП або декГлькох змГнних (якГ вГдображають вплив "тГньовоП" економГки на попит, що виникаК на грошГ) спочатку роблять оцГнку грошовоП готГвки, необхГдноП для фГнансування операцГй у "тГньовГй" економГцГ, а у наступному розраховують створений у "тГньовГй" економГцГ доход, шляхом множення кГлькостГ грошей на прогнозовану швидкГсть Пх обороту. АналГз засвГдчуК, що вибГр базового рГвня Гстотно впливаК на кГнцевГ результати розрахункГв, особливо при використаннГ монетарних методГв, таких, як метод Гутмана Г його вГдповГдних модифГкацГй (що базуКться на врахуваннГ змГн спГввГдношення готГвковоП Г загальноП маси), та метод Файге (який додатково враховуК змГни швидкостГ обороту готГвкових грошей). Тому оцГнки обсягГв "тГньовоП" економГки, якГ отриманГ шляхом використання зазначених методГв, суттКво рГзняться (у 3 - 5 разГв), що "засвГдчуК Пх досить умовний характер"'. Це пов'язано з тим, що результати розрахункГв з використанням зазначених монетарних методГв зумовленГ впливом на абсолютнГ величини тГньового сектора лише одного чинника -- змГн у пропорцГях грошового обГгу. Водночас на обсяги "тГньовоП" економГки впливають Г такГ фактори, як розмГр ставок оподаткування, рГвень збирання податкГв, змГни у рГвнГ реальних доходГв у розрахунку на душу населення, динамГки ГнфляцГйних процесГв тощо. УмовнГсть застосування оцГнки обсягГв "тГньовоП" економГки в УкраПнГ на основГ названих монетарних методГв пояснюКться також Г тим, що Пх було розроблено науковцями для краПн Гз стабГльною економГкою, достатньо сталими пропорцГями грошового обГгу, розвинутою системою оподаткування (що реалГзуК не тГльки фГскальну, але й стимулюючу функцГю), вГдсутнГстю масштабних бартерно-обмГнних операцГй, кризи неплатежГв, величезних накопичених обсягГв невиплаченоП заробГтноП плати, пенсГй та Гнших соцГальних виплат2. Проте, незважаючи на наведенГ висновки, не слГд остаточно ставити крапку на можливостГ застосування у вГтчизняних умовах монетарного пГдходу, особливо стосовно використання найбГльш спрощених методик Гз наступних мГркувань. У краПнах Гз розвиненою ринковою економГкою Г низьким рГвнем ПП "тГнГзацГП" питома вага готГвковоП маси, як правило, не перевищуК рГвня 5 % сукупноП грошовоП маси, що знаходиться в обГгу . Тобто у цих краПнах фактично всГ грошовГ операцГП ' Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тГньовоП економГки //ЕкономГка УкраПни. - 1997. - No 5. - С. 47 - 50. 72 Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тГньовоП економГки //ЕкономГка УкраПни. - 1997. - No 5. - С. 51. Заданими держстатистики станом на 10 грудня 1997 року заборгованГсть становила по заробГтнГй платГ - 5,15 млрд. грн., по пенсГям та Гншим соцГальним виплатам -1,81 млрд. грн. Так у США питома вага готГвки (паперовГ та металевГ грошГ) становить 5 % вГд грошовоП маси МЗ. ВншГ структурнГ складовГ становлять: чековГ вкла- 73 (крГм дрГбних) провадяться на основГ застосування сучасних не-готГвкових банкГвських розрахункГв (у тому числГ кредитних карток, "магнГтних" грошей, чекГв, векселГв, банкнот тощо). За даними НацГонального банку, в УкраПнГ, починаючи з 1996 року, маса готГвки перевищила рГвень 40 % вГд загального обсягу грошовоП маси. ДинамГку обсягГв зростання питомоП ваги та абсолютних обсягГв готГвки, що знаходилася поза банкГвською системою, Глюструють вГдповГдно табл. З Г 4. Таблиця З 19 96 19 97 ПерГод 1985 1992 1993 1994 1995' I II III IV I II III IV KB. KB. KB. KB. KB. KB. KB. KB. Питома вага ГСУГВВКИ V обсязГ гро 100 19? ?65 ?47 178 189 411 4?9 41 1 441 460 4Х8 443 шовоП маси (на кГнець перГоду), % Таблиця 4 19 96 19 97 ПерГод В II III IV I II III IV KB. KB. KB. KB. KB. KB. KB. KB. Грошова готГвкова маса (М") 2800 3324 3330 4041 4306 5102 6031 6132 (на кГнець перГоду), млн. грн. Табл. З засвГдчуК, що питома вага рГвня зростання готГвки в загальнГй грошовГй масГ фактично кореспондуКться з тими параметрами "тГнГзацГП" економГки УкраПни у 1995 роцГ, якГ визначенГ у розрахунках В. Бородюка, О. Турчинова Г Т. Приходько (тобто вГдповГдно 38,3 % Г 40,9 •%). Тому обсяги "тГньовоП"' еко- ди - 15%, вклади на безготГвкових ощадних рахунках -11%, дрГбнГ строковГ вклади - 47 %, великГ строковГ вклади - 22 % (Наведено за: Макконнелл К. P., Брюс С. Л.: Зкономика: принципи, проблеми й политика. Пер. с англ. II изд. -М.: Республика. -1992. - С. 265). Починаючи з 1995 року до обсягу грошовоП маси включаються також кошти клГКнтГв за трастовими операцГями банкГв. номГки УкраПни за спрощеною методикою у 1997 роцГ можна оцГнити у 46 - 47 % вГд рГвня офГцГйного визначення ВВП, який дорГвнюК 92,5 млрд. грн. (попереднГ данГ). Тобто обсяг ВВП, що був вироблений в "тГньовому" секторГ економГки у 1997 роцГ, становить близько 40 млрд. грн. А сукупний ВВП дорГвнював бГля 130 млрд. грн. Одне Гз суттКвих ускладнень щодо застосування монетарного пГдходу за спрощеною методикою полягаК ще Г у тому, що, з одного боку, в УкраПнГ суб'Ккти "тГньовоП" Г "чорноП" економГчноП дГяльностГ при розрахунках досить широко використовують Гноземну валюту. З Гншого боку неможливо також стверджувати, що абсолютно весь обсяг готГвковоП маси, яка знаходиться поза межами банкГвськоП системи, використовуКться, як обГговГ кошти "тГньовоП" економГки. ЙмовГрно припустити, що такими К приблизно лише половина грошовоП маси, що "гуляК" поза межами банкГвськоП системи. На цей час фактично немаК даних стосовно реальних обсягГв валюти, що знаходиться на руках у населення УкраПни. За рГзними експертними оцГнками цей обсяг визначаКться у межах вГд 4 до 16 млрд. доларГв США. БГльша частка цГКП валюти К грошовими накопиченнями громадян, що таким чином прагнуть врятувати себе вГд можливого ГнфляцГйного "ренесансу". Певна маса готГвковоП валюти К обГговими коштами "тГньовоП" Г "чорноП" економГки. З достатньо високим рГвнем вГрогГдностГ можна припустити, що обсяги валютноП готГвки, яка у якостГ обГгових коштГв обслуговуК "тГньовГ" економГчнГ процеси, реально може бути еквГвалентною масГ гривневоП готГвки, що за ринковим курсом нацГональноП валюти забезпечуК ПП конвертацГю. У 1996 роцГ в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами банкГвськоП системи, Г, як було зазначено вище, Гз цГКП маси не менше 2,5 млрд. грн. обслуговувало потреби "тГньовоП" економГки. Реально також, що еквГвалентна Пй валютна маса Гз купГвельною спроможнГстю у 2,5 млрд. грн. також виконувала функцГю обГгових коштГв "тГньовикГв". Тому можна стверджувати, що потреби "тГньовоП" економГки у 1997 роцГ забезпечувала сукупна грошова маса, яка дорГвнювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати, що швидкГсть обороту готГвковоП одиницГ в "тГньовому" обГгу становить 10 разГв на рГк (тобто до розрахунку береться мГнГмальний рГвень, який практично може перевищувати зазначену величину щонайменше вдвГчГ), то обсяги валового "тГньового" обороту становитимуть 50 млрд. гривень. Рахуючи, що 10 млрд. становили витрати "тГньового виробництва" (оскГльки, як було зазначено, Пх левова частка припадаК на "свГтлу" економГку), отримаКмо тГ ж 40 млрд. грн. ВВП, що визначають масштаби "тГньового" сектору економГки, якГ були отриманГ шляхом застосування показника питомоП ваги готГвки, що знаходиться поза банкГвською системою. Як бачимо, навГть стислий опис практичного застосування Гснуючих пГдходГв визначення вГдносноП та вартГсноП оцГнки обсягГв "тГньовоП"" економГки свГдчить про суттКвГ обмеження можливостГ отримання достовГрних даних у зв'язку Гз значною кГлькГстю проявГв порушень Г вГдсутнГстю точних базових параметрГв, якГ мають використовуватися у розрахунках. Проте, можна впевнено стверджувати, що параметри "тГньового" сектору економГки УкраПни не К меншими за 40 % вГд офГцГйно визначених обсягГв "свГтлоП" економГки Г не перевищують межу питомоП ваги у 50 %. За розрахунками захГдних спецГалГстГв, критичною межею для господарства краПни К такГ щорГчнГ обся