системи Заходу мГльярдами доларГв. Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупцГя К системою, ринковГ та адмГнГстративнГ реформи... можуть стати навГть антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити незаконну ...економГчну дГяльнГсть. БГльш того, щоб компенсувати втраченГ доходи бюрократи шукатимуть "заробГткГв" у Гнших сферах"'. Тобто коли за економГчну реформу видаКться переважно те, що ПП тГльки ГмГтуК, а по сутГ нею не К, то такГ "реформаторськГ" ' Див.: КорупцГя: основнГ аспекти //ЗахГд: вГкно в УкраПну, - No 43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1. 38 дГП можуть лише провокувати посилене генерування корупцГП. У той же час справжнГ, добре запланованГ Г скоординованГ реформи, що максимально повно враховують по-справжньому позитивний свГтовий досвГд, навпаки, значно скорочують поле коруп-цГйних ГнтересГв та лГквГдують потенцГйнГ джерела Пх задоволення. Цю думку також пГдтверджують Г висновки аналГтикГв Заходу: "НапГвреформи, безкарнГсть Г безвГдповГдальнГсть, що ними породжуються, сприяють змГцненню позицГй корупцГП, оскГльки з нарощенням фГнансовоП могутностГ Г полГтичноП влади Гнтереси елГтних угрупувань щодалГ важче пГддавати позитивним змГнам Г тому цей соцГальний прошарок стаК активною силою, що перешкоджаК чи спотворюК процес ринкового реформування. Безглуздо нарощувати антикорупцГйнГ служби там, де бюрократГя маК необмеженГ можливостГ як завгодно довГльно манГпулювати регулятивними обмеженнями, або вГдповГдно створювати любГ режими вибГркового цГльового економГчного сприяння"'. НеспроможнГсть значноП частини представникГв колишньоП "директорськоП гвардГП" здГйснювати керГвництво вже "майже комерцГйними" пГдприКмствами (здебГльше холдГнговими компанГями), що були створенГ останнГми пГд себе, пГд своК найближче Г найвГдданГше оточення, а також пГд певне коло рГдних Г близьких Пм осГб), призводить до поглиблення виробничо-комерцГйноП стагнацГП, накопичення величезноП заборгованостГ та Гнших економГчних негараздГв. У той же час необмежена можливГсть цих суб'КктГв виробничих вГдносин контролювати значнГ обГговГ кошти, урядовГ дотацГП та пГльговГ кредити (в т. ч. Г закордоннГ) даК солГдний потенцГал для подальшого забезпечення особистого достатку керГвництва зазначених компанГй, навГть якщо це Г вирГшуКться за рахунок невиплати заробГтноП плати працГвникам цих пГдприКмств, Пх вГдправки у вимушенГ багатомГсячнГ вГдпустки Гз подальшим скороченням тощо. Саме "економГя", що маК мГсце за рахунок "безкоштовного" використання "безкоштовно" отриманих основних фондГв К суттКвою особливГстю сучасного етапу еволюцГП процесГв "тГнГзацГП" Див.: КорупцГя: основнГ аспекти //ЗахГд: вГкно в УкраПну, - No 43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1. 39 економГки. Серед проявГв механГзму реалГзацГП останнього можна передусГм видГлити наявнГсть особливого об'Ккта "тГньовоП" експлуатацГП, якими виступають ресурси держави, великГ державнГ (або вже змГшанГ) пГдприКмства, де держава маК так званий "контрольний" пакет акцГй. Практика засвГдчуК, що на багатьох цих пГдприКмствах, незважаючи на так звану "змГну форми власностГ" продовжуКться подальше проПдання та неефективне використання капГталу, бартерГзацГя вГдносин, розквГтаК розбазарювання Г розкрадання матерГальних Г фГнансових ресурсГв, марнотратство коштГв, Пх нецГльове використання тощо. ОсобливоП уваги потребуК висвГтлення однГКП з найбГльш яскравих якГсних особливостей, яка притаманна вГтчизняним процесам "тГнГзацГП", що за суттю являК собою тГсне Г динамГчне зрощування "тГньовоП"" економГки Г "тГньовоП" полГтики. Так, експерти УкраПнського центру економГчних Г полГтичних дослГджень вважають, що в УкраПнГ на цей час сформувався не тГльки "тГньовий сектор в економГцГ, але Г паралельна нелегальна влада, яка зростаК Г почала дублювати найважливГшГ функцГП держави"'. Досить Друнтовний аналГз тенденцГй ГКрархГчного структу-рування владних угруповань, дГяльнГсть яких спрямована на тГньовий перерозподГл пГдконтрольного Пм економГчного потенцГалу краПни, а також дослГдження особливостей процесу зрощування "тГньовоП" економГки Г "тГньовоП" полГтики був проведений фахГвцями Внституту економГчних реформ. За цими дослГдженнями зазначений процес вже пройшов наступнГ основнГ етапи2. На першому етапГ (1991 - 1993 р.р.) вГдбувалося зрощування офГцГйних Г "тГньових" економГчних вГдносин, що як правило, будувались за галузевою вертикаллю (мГнГстерство -- пГдприКмство). На цГй основГ формувалися галузевГ адмГнГстративно-економГчнГ групи (ГГ). З часом Пх значення суттКво знизилося, ' Див.: ТГньова економГка та органГзована злочиннГсть в УкраПнГ: сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //АналГтична доповГдь. - 1996. - С. 1. 2 Турчинов О. "ТГньова економГка Г тГньова полГтика". //ПолГтична думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78. 40 що пов'язуКться Гз порГвняною доступнГстю цих структур для контролю з боку правоохоронних Г податкових органГв. На другому етапГ (1993 - 1994 р.р.) розбудова офГцГйних Г "тГньових" вГдносин базувалася за регГональним принципом. В цей перГод навколо керГвникГв регГональних державних структур на грунтГ спГльних економГчних Г полГтичних ГнтересГв представникГв держапарату Г комерцГйних структур формувались могутнГ регГональнГ адмГнГстративно-економГчнГ групи (РГ). Паралельно Гз цим керГвники центральних органГв влади та Пх оточення також створювали довГренГ комерцГйнГ структури, що функцГонували, як Г РТ, але вже в масштабах всГКП держави. З'явилися центральнГ адмГнГстративно-економГчнГ групи (ЦГ). На третьому етапГ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з використанням Гноземного капГталу, створювались Гноземне орГКнтованГ адмГнГстративно-економГчнГ групи (ВОГ). На останньому етапГ визначилась тенденцГя об'Кднання ГнтересГв та Гнфраструктури Гснуючих чи тГльки створюваних ВОГ з галузевими регГональним Г центральними адмГнГстративно-економГчними групами. На пГдставГ системного аналГзу взаКмозв'язку "тГньова економГка Г тГньова полГтика" фахГвцями Внституту економГчних реформ були зробленГ наступнГ досить невтГшнГ висновки: "ТенденцГП, пов'язанГ з об'Кднанням представникГв рГзних ланок державного апарату , фГнансових, промислових, аграрних та Гнших суб'КктГв господарськоП дГяльностГ Г кримГнальних угруповань у могутнГ адмГнГстративно-економГчнГ групи (АЕГ), свГдчать про те, що найближчим часом слГд очГкувати економГчного Г полГтичного протистояння мГж ними Г жорсткоП боротьби за тотальну владу в державГ. Остання обставина визначаК негативнГ наслГдки розвитку АЕГ для економГки краПни. ОскГльки ключовим Г об'Кднуючим елементом АЕГ К високопоставленГ державнГ чиновники, остГльки економГчне посилення однГКП з груп автоматично веде до змГцнення органГзацГйного Г полГтичного потенцГалу ПП адмГнГстративноП команди. СтворюКться можливГсть для змГцнення ПП позицГй в державнГй ГКрархГП та службового просування ПП лГдерГв. НаслГдком цього К прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках Г використання державних ГнститутГв у боротьбГ з 41 конкурентами. РозпочинаК дГяти механГзм обмеження конкуренцГП, породження монопольне високих цГн на широку групу товарГв та послуг, завдання значноП економГчноП шкоди пГдприКмствам, якГ витГснюються АЕГ з ринкГв за Пхню орГКнтацГю на ГншГ групи. Все це призводить до подальшоП кримГналГзацГП Г "тГнГзацГП" економГчних вГдносин у державГ"'. З розвитком "тГньовоП" економГки, вГдповГдно до вГдомоП формули класика марксизму, "тГньовий" капГтал маК тенденцГю до постГйного зростання. ВнаслГдок цього вГдбуваКться вГдплив грошей з легального обГгу, маК мГсце розвиток процесГв деградацГП сфери матерГального виробництва, гГпертрофований перерозподГл грошовоП маси в суспГльствГ, маргГнальне розшарування людей за рГвнем доходГв Г, як наслГдок, невпинне зростання цГн на товари й послуги тощо. ОскГльки одною з особливостей тГньового капГталу К Г те, що вГн використовуКться не у виробничГй сферГ, а переважно в посередницькГй дГяльностГ, в обГгу, останнК надзвичайно ускладнюК механГзми здГйснення необхГдного державного контролю за ним. СлГд також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьбГ з "тГньовими" Г, насамперед, кримГнально-економГчними видами пГдприКмницькоП дГяльностГ, на цей час помГтних результатГв не дала. На останнК вказав Г Президент УкраПни Л. Кучма на засГданнГ КоординацГйного комГтету по боротьбГ з корупцГКю та органГзованою злочиннГстю при ПрезидентовГ УкраПни ЗО сГчня 1995 року. У той же час, вГдзначаючи особливо негативний вплив "чорноП"" складовоП "тГньовоП"" економГки на суспГльне виробництво та соцГальну сферу, неможливо скидати Гз рахункГв Г певну позитивну роль, що вГдГграють неформальна економГка та нере-гламентована трудова дГяльнГсть (якГ також включаються до "тГньовоП" економГки у широкому ПП розумГннГ) у якостГ досить ефективних амортизаторГв, що пом'якшують зростання соцГальноП напруги в суспГльствГ. До того ж вони К потужними стиму- ' Турчинов О. "ТГньова економГка Г тГньова полГтика". // ПолГтична думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83. 42 ляторами переквалГфГкацГП кадрГв для найбГльш вигГдних у ринкових умовах видГв Г сфер дГяльностГ. До основних чинникГв, що сприяють зростанню неформальноП економГки (особливо в перГод системноП кризи виробництва) можна вГднести: 1) недостатнГсть ГнвестицГй, що спрямовуються на створення нових робочих мГсць; 2) зростання рГвня безробГття, що пов'язано Гз швидкою та Гнтенсивною втратою (Г у багатьох випадках досить передчасною) лГквГдацГКю старих робочих мГсць; 3) високий рГвень вимушеноП неповноП зайнятостГ працюючих; 4) низькГ у порГвняннГ до потреб цивГлГзованого вГдтворення особистостГ трудовГ доходи широких верств населення; 5) вГдносна невигГднГсть працГ у формальному секторГ економГки у порГвняннГ Гз доходами, якГ можуть приносити нерегламентованГ види трудовоП дГяльностГ; 6) вГдсутнГсть належних умов для плГдного господарювання малих пГдприКмств (високГ податки, складнощГ процедури реКстрацГП, корупцГя, рекет, нечесна конкуренцГя, кабальнГ кредити тощо). До найбГльш поширених видГв дГяльностГ, що мають мГсце у неформальнГй економГцГ УкраПни можна вГднести неступнГ: 1) дрГбна торгГвля товарами, що отриманГ внаслГдок ГндивГдуального професГйного "економГчного туризму" або вГд оптовикГв-посередникГв; 2) валютнГ обмГннГ операцГП, що здГйснюК дрГбний "ринковий планктон"; 3) наймана праця без укладання трудових угод; 4) ремГсництво та надання послуг у всГх Пх нереКстрованих рГзновидах; 5) робота на дачних та присадибних дГлянках Гз наступною ринковою реалГзацГКю отриманоП продукцГП; 6) нелегальна трудова мГграцГя за кордон у краПни далекого та близького зарубГжжя; 7) "шабашництво" у всГх його проявах Г рГзновидах тощо. Головною особливГстю функцГонування зазначеного прошарку дрГбного "ринкового планктону", який займаКться нерег-ламентованою дГяльнГстю К те, що вГн по справжньому не являК собою сильного суб'Ккта пГдприКмницькоП дГяльностГ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам вГн стаК жертвою процесГв "тГнГзацГП" Г кримГналГзацГП ринкових вГдносин, оскГльки К потужним джерелом отримання здирницькоП наживи як малими, так середнГми Г великими "хижаками" ("акулами") "кримГнально-чорноП"" економГки та органГзованоП злочинностГ. 43 СлГд також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палГтра нових напрямГв масштабноП "тГнГзацГП" економГчноП дГяльностГ. Проте при цьому багато старих форм, що ранГше вГдносились до "тГньовоП" сфери Г були ПП вагомою складовою, на цей час або взагалГ втратили свою актуальнГсть Г зовнГшню атрибутику (скажГмо, спекуляцГя, "цеховики"), або рГзко знизили свою частку в загальному тГньовому оборотГ разом Гз зменшенням питомоП ваги державного сектору економГки (тобто це дрГбнГ розкрадання в державному секторГ, масовГ порушення в роздрГбнГй державнГй торгГвлГ та громадському харчуваннГ тощо). З тих видГв "тГньовоП"" економГчноП дГяльностГ, що Гснували ранГше, але останнГм часом незмГрно зросли (як кГлькГсно, так Г якГсно), окрГм корупцГП представникГв державного апарату, слГд вГдзначити й такГ явища, як "розквГт" пГдпорядкованих мафГП сфер економГчноП дГяльностГ. ЗазначенГ явища потребують окремого розгляду. 2.2. МеханГзми поширення впливу "чорних" економГчних структур на систему державного управлГння та економГку ЗбГльшенню масштабГв та подальша внутрГшня реструктуризацГя "тГньового" сектора економГки сприяК замГна одних спонукальних мотивГв на ГншГ. Це вГдбуваються на тлГ посилення соцГально-екбномГчноП кризи та полГтичноП, ГдеологГчноП Г адмГнГстративноП дезорГКнтацГП широких верств населення. Тому природно, що у досить значноП частини населення за умови, коли мГра працГ практично маК незначний вплив на мГру особистого споживання, виникаК та постГйно генеруКться прагнення не тГльки до "тГньових" заробГткГв, але Г взагалГ до пошуку будь-яких (навГть Г нелегГтимних) додаткових джерел особистих доходГв. ОстаннК у кГнцевому наслГдку стаК живлячим середовищем та вагомим чинником, що сприяли Г сприяють поглибленню розвитку процесГв "тГнГзацГП" економГки Г, особливо, розширеному вГдтворенню ПП "кримГнально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерГгаКться протягом останнГх п'яти рокГв. 44 Саме тому окремого та ретельного наукового дослГдження на цей час потребуК "чорна" економГка, яка, про що вГдзначалось ранГше, К передусГм надзвичайно небезпечним для Гснування держави структурним феноменом масштабування "тГньових" процесГв, що мають мГсце в економГцГ УкраПни. АналГзу, насамперед, потребують наявнГ якГснГ ознаки Г риси диверсифГкацГП "чорноП"" економГки в структури "свГтлоП" (традицГйноП") економГки, методи Г механГзми цього проникнення, а також засоби ПП впливу на вГдповГднГ органи та суб'КктГв системи державного управлГння. НеобхГдно провести Г аналГтичну оцГнку загальних наслГдкГв, що справляК "чорна економГка" на стан соцГально-економГчноП сфери та суспГльства в цГлому. Як вже вГдзначалося, у перГод економГчноП трансформацГП, який спГвпадав з перГодом розбудови державноП незалежностГ УкраПни, органГзована економГчна злочиннГсть була Г на цей час залишаКться одною з небагатьох по-справжньому ефективно функцГонуючих суспГльних структур, що здатна швидко пристосовуватись до будь-яких соцГальних, економГчних Г полГтичних змГн. ДослГдження показують, що функцГонування "чорноП" (мафГозно-кримГнальноП) економГки у власному автономному режимГ не К закономГрним явищем. НайбГльш типовим явищем К те, що, проникаючи в бюрократичнГ структури, диверсифГку-ючи у сферу "свГтлоП" економГчноП дГяльностГ, вона активно формуК кримГнально-корумповану економГку. Так, не К великим секретом, що кримГнальна економГка хабарями стимулюК та зацГкавлюК, а за допомогою використання засобГв силового тиску, змушуК працювати на себе адмГнГстративно-командну систему управлГння. Як свГдчить попереднГй аналГз, "кримГнально-чорна" складова колишньоП "тГньовоП" економГки бюрократичного типу базувалася передусГм на корупцГП та на. витонченГй системГ розкрадання Державного майна за допомогою адмГнГстративного контролю над потоками матерГальних Г фГнансових ресурсГв, що розподГлялись з умов реального або штучно створюваного дефГциту. Власне кажучи, саме перГод переходу внутрГшньо-неГн-тегрованоП Г кооперацГйно-неструктурованоП економГки УкраПни 45 до ринкових вГдносин лише надав "мафГП"" потенцГйно необмеженГ економГчнГ та полГтичнГ можливостГ щодо поширення вже "освоКних" Г захоплених нових зон ПП монопольного впливу. Будучи досить надГйно захищеною своПми високими владними покровителями вГд будь-яких форм ефективного переслГдування Г справжнього (тобто еквГвалентного заподГянГй шкодГ та збиткам) покарання, вона пГдпорядковуК пГд свГй контроль не тГльки "тГньовГ", але й легальнГ, "свГтлГ" форми пГдприКмництва. Можна впевнено стверджувати, що на цей час жодна державна структура не маК реального уявлення про реальний стан та динамГку цього процесу (тобто про те, скГльки пГдприКмств, установ Г органГзацГй вже знаходиться пГд монопольним контролем мафГозних структур, скГльки осГб з апарату органГв державного управлГння працюють на ПП замовлення). Отже, у суспГльства до того часу вГдсутня репрезентативна ГнформацГя щодо дГйсного стану Г масштабГв "кримГнально-чорноП" диверсифГкацГП. НавГть без особливих зусиль можна намалювати Гснуючу в краПнГ систему двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними Г паралельно дГючими управлГнськими Г виконавчими структурами, що системно охоплюють всГ сфери життКдГяльностГ суспГльства: економГку, фГнанси, соцГальну та духовну сферу, безпеку, полГтику, зовнГшнГ зв'язки тощо. Одне з них -- це держава, ПП так звана "свГтла" економГка. Тут домГнуК глибока системна економГчна криза та загальна органГзацГйна розбалансованГсть, бере гору полГтичне протистояння та небезпечно падаК рГвень життя законослухняних громадян, втрачаКться соцГальний оптимГзм та зростаК соцГальна напруга, знижуКться необхГдно-достатнГй рГвень економГчноП та полГтичноП безпеки. Другим К паразитичне, деструктивно-руйнГвне для суспГльства "чорне" виробництво, розподГл Г споживання. Це органГзована економГчна злочиннГсть, що К ретельно структурованою, гнучкою Г мобГльною системою, яка отримуК надвисокГ доходи. На цей час ця система вГдмГнно захищаК своПх "робГтникГв" Г "службовцГв", максимально забезпечуК задоволення Пх "постГйно зростаючих матерГальних Г духовних потреб". КримГнально-мафГозна економГка маК надзвичайно високу норму 46 накопичення, що надаК Пй можливГсть для подальшого розширеного вГдтворення. У цГй ситуацГП не досить важко спрогнозувати можливий масовий перетГк трудових, Гнтелектуальних, фГнансових, матерГальних (у т. ч. Г природних), технологГчних, ГнформацГйних та Гнших ресурсГв Гз першого виробництва у "друге". ТрадицГйно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "тГньовоП"" економГки владнГ структури судять лише на основГ даних щодо протокольне зафГксованих злочинГв. Проте, за умови високоП латентностГ "кримГнально-чорноП" економГки не всГ Г навГть далеко не бГльшГсть злочинГв попадають у поле зору правоохоронних органГв Г реКструються у вГдповГдних графах звГтГв. Тому логГка пГдходГв стосовно зазначеного залишаКться примГтивно простою, не пГймали -- не злодГй, не зареКстрували -- не було злочину. Але мова, насамперед, маК йти не про формальний або юридичний бГк справи, а про реальне визначення Гснуючих латентних (тобто ретельно прихованих вГд держави та суспГльноП свГдомостГ) масштабГв зазначеного виду "дГяльностГ". ЯкГ ж основнГ ознаки Г прояви притаманнГ сучаснГй мафГП та ПП економГчному базису --"кримГнально-чорнГй" економГцГ? До найбГльш характерних ознак зазначеного явища можна вГднести наступнГ: 1) якГсно новий стан професГоналГзацГП економГчноП злочинностГ, яка побудована на надзвичайно високому рГвнГ кримГнально-монопольноП централГзацГП та концентрацГП "тГньового" капГталу, подальше зростання ГнтеграцГП та кооперацГП мафГозно-кланових вГдносин; 2) наявнГсть чГтко органГзованого Г функцГонально розгалуженого апарату управлГння кримГналГтетом, що маК системний розподГл функцГй Г вГдпрацьованГ механГзми "посадовоП" субординацГП на всГх рГвнях ПП внутрГшньоП ГКрархГП; 3) Гснування, вдосконалення та розвиток системи кланового структурування, постГйне вГдтворення специфГчноП "чорноП" бюрократГП, так званоП мафГозноП "елГти", що, в основному, координуК Г регулюК злочиннГ вГдношення у всГх сферах "тГньовоП"" економГки; 47 4) активне формування Г постГйне пГдвищення рГвня ефективностГ функцГонування як централГзованих, так Г децентралГзованих "резервних" Г "спецГалГзованих" кримГнальних фондГв (якГ насамперед акумулюють ресурси, що мають спрямовуватись на пГдкуп бюрократГП та на матерГальну пГдтримку членГв кримГнальноП спГльноти, а також на створення власних специфГчних "профспГлок" Г своКрГдних "кас взаКмодопомоги (так званих "общакГв"); 5) активна реалГзацГя цГлеспрямованого курсу на корумпу-вання, на активне кримГнальне замарування та моральне розбещення апарату органГв державного (у т. ч. господарського) управлГння, працГвникГв правоохоронних органГв та Гнших силових структур, накопичення заздалегГдь зГбраного персонГфГкованого компромату та його подальше використання для шантажу конкретних "строптивих" службовцГв та посадових осГб; 6) Гнтенсивна розробка Г практичне впровадження в "народнГ маси" ГдеологГП органГзованоП злочинностГ, що проявляКться, насамперед, у романтизацГП "тГньового" способу життя серед населення краПни (передусГм серед молодГ), матерГальнГй пГдтримцГ органГв масовоП ГнформацГП, якГ своКю дГяльнГстю сприяють психологГчнГй обробцГ населення у вГдповГдному напрямГ тощо; 7) постГйне вдосконалення та реалГзацГя на практицГ високоефективних та гнучких механГзмГв швидкоП адаптацГП до змГни соцГально-економГчних умов, використання рГзноманГтних форм Г методГв проникнення в державнГ або ГншГ конкуруючГ структури з метою Пх внутрГшньоП дезорганГзацГП Г морального розкладення, а при необхГдностГ також Г Пх суспГльноП дискредитацГП; 8) гостро виражений потяг до встановлення Г постГйного тотального поширення власноП монополГП, прагнення створити та по можливостГ мати надГйнГ механГзми впливу на формування кадровоП полГтики (кадрового резерву) в апаратах державного та господарського управлГння. СлГд зазначити, що диверсифГкацГя особливо необхГдна економГчнГй мафГП, оскГльки вона за умов практичного застосування названого механГзму отримуК можливГсть, по-перше, мати необхГдний для неП вплив, або чинити певний тиск у процесГ прийняття економГчних та соцГальних рГшень на тих чи Гнших 48 рГвнях влади (загальнонацГональному, регГональному, мГсцевому), а також впливати на транснацГональнГ економГчнГ зв'язки, Г по-друге, зрощуватися з кримГнально-злочинним свГтом, формувати на його основГ "групи бойовикГв зовнГшньоП Г внутрГшньоП охорони та пГдтримання кримГнального порядку" (тобто "порядку", побудованому на нормах власноП злочинно-груповоП моралГ, якГ спрямованГ на пГдтримання особливого "кодексу честГ" та Гнших внутрГшнГх правил Г умов дГП кримГнальних груп Гз вГдповГдними жорстокими Г незворотнГми санкцГями за Пх порушення). ПГдсумовуючи, можна вГдзначити, що "чорну" економГку слГд розглядати як особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного розширення Г самовГдтворення, надГлену розвинутими внутрГшнГми Г зовнГшнГми зв'язками, агресивно-антисоцГальну, державне небезпечну економГчну систему. Фактично вона К "раковою пухлиною" економГки, що активно генеруК своП "метастази", якГ вражають все бГльше Г бГльше здорових клГтин органГв Г систем економГчного органГзму краПни, аж до ПП головного мозку -- органГв владного та господарського державного управлГння. "Чорна" економГка К економГчним базисом мафГП Г, насамперед, прагне паразитувати на легГтимних формах власностГ та пГдприКмницькГй дГяльностГ. Проте, вона також маК Г свою власну специфГчну базу дГяльностГ (див. схему), що спираКться на кримГнальний промисел та на доходи, що отримуК органГзована злочиннГсть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян. ВГдбулася не лише змГна структури, форм, методГв, а також Г масштабГв "чорноП"" економГчноП дГяльностГ. ДомГнуючГ складовГ сегменти кримГнально-"чорноП" економГки наведенГ на схемГ. 49 Схема структурування сучасноП мафГП Неформальна влада (кримГнально-мафГозна верхГвка) ОрганГзована злочиннГсть КримГнальнГ силовГ структури (бойовики зовнГшнГх та внутрГшнГх формувань) Фонди ("резервнГ" та "цГльовГ") "Чорна система правосуддя" ("авторитети", <----Г. "Чорна податкова система" (рекет) *--" "Чорна система економГчного арбГтражу" (виби кГлери) вання боргГв) диверсифГкацГя диверсифГкацГя Чорна економГка КримГнальна економГчна дГяльнГсть: -- виготовлення, крадГжка та протизаконна торгГвля вогнепальною, хГмГчною Г холодною зброКю та отрутою; -- крадГжки Г перепродаж майна громадян; -- "ринок кГлерських послуг"; -- надання послуг у силовому вирГшеннГ господарсько-комер- Надання послуг, пов'язаних Гз задоволенням попиту на ринку деструктивних потреб: -- проституцГя (в тому числГ пГдлГткова Г дитяча), гомосексуалГзм, секстуризм, поставки "живого" товару для сексуальноП експлуатацГП за кордон; -- виготовлення та торгГвля порнографГчною продукцГКю (порнофГльми, порножурнали, порно- 50 цГйних конфлГктГв та поверненнГ боргГв, що виникли мГж пГдприКмцями та комерцГйними структурами; -- посередницькГ послуги у шахрайських операцГях, професГйному шантажГ клГКнтГв (фГзичних та юридичних осГб); -- контрабанда (у всГх ПП рГзновидах Г проявах); -- участь у фГнансових шахрайських операцГях та операцГях по вГдмиванню "брудних" грошей; -- фальшування грошей та цГнних паперГв, пГдробка документГв та печаток; -- злочинне антисуспГльне використання землГ та Гнших природних ресурсГв (завезення токсичних вГдходГв, смГття, торгГвля Гз вивезенням за кордон родючого шару грунту тощо). -- виготовлення або транспортування (транзит) наркотикГв. газети, порнолГтература), у тому числГ Гз залученням дГтей; -- органГзацГя платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що пов'язанГ Гз особистою участю "клГКнтГв" у процесах катування людей тощо; -- послуги, пов'язанГ з органГзацГКю особливих тоталГзаторГв за участю "клГКнтГв" Гз "гравцями-смертниками" ; -- наркоторгГвля , органГзацГя наркопритонГв. Особливо необхГдно зупинитися на досить поширених на цей час проявах фГнансового шахрайства, що особливо вразили вГтчизняну економГку. НайпоширенГшими серед можливих чисельних шляхГв нелегального експорту капГталГв Г проявГв фГнансового шахрайства можна назвати наступнГ: 1) неповернення коштГв закордонними партнерами Г перерахування Пх на спецГальнГ зарубГжнГ рахунки; 2) проведення збиткових для УкраПни бартерних операцГй, що частково може бути пояснено, як реакцГя украПнських бГзнесменГв на недосконале украПнське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" Гноземними партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо розподГлу грошовоП виручки; 4) збирання псевдопГдприКмцями коштГв населення, конвертацГя Г переказ Пх за кордон, до Гноземних банкГв, з насту- пним припиненням подальшоП дГяльностГ псевдофГрм; 5) вГдверта шахрайська дГяльнГсть ряду трастових, страхових та ГнвестицГйних компанГй, а також Гнших фГктивних фГрм Г банкГв; 6) вГдправлення продукцГП (в першу чергу -- високолГквГдноП) за фальшивими документами Г за заниженими цГнами, з одержанням шахраями рГзницГ готГвкою; 7) нецГльове використання державних капГтальних вкладень, бюджетних та Гноземних кредитГв, банкГвських активГв тощо. ФГнансово-кредитна система, за оцГнками спецГалГстГв', стала в УкраПнГ найбГльш кримГногенною. Саме у нГй використовуКться значний арсенал засобГв Г методГв одержання тГньових (незаконних) доходГв. Головними з них К наступнГ: 1) використання фальшивих платГжних документГв; 2) пГдробка банкГвських гарантГй; 3) нецГльове використання банкГвських кредитГв; 4) розкрадання коштГв; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням кредитГв; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження фГнансових документГв, консультацГями щодо ухилення вГд оподаткування, допомогою в приховуваннГ виявлених фактГв несплати податкГв; приховування доходГв вГд оподаткування, тощо; 6) пГдробка грошей; 7) валютнГ спекуляцГП на бГржГ; 8) незаконне одержання пГльгових кредитГв; 9) фГктивнГ трастовГ операцГП (Г зокрема -- створення фГнансових пГрамГд); 10) рГзнГ види зловживань Г шахрайства з бюджетними коштами Г грошима населення тощо. До найвагомГших проявГв негативного впливу на суспГльство "чорноП" економГки можна вГднести наступнГ. 1. ОскГльки полГпшення справ в офГцГйнГй "свГтлГй" економГцГ звужуК можливостГ дГяльностГ "тГньовоП", ПП органГзатори -- керГвники Г лобГ у будь-який спосГб, не рахуючись Гз коштами, прагнуть пГдГрвати пГдвалини нормального функцГонування офГцГйноП економГки, "заплямувати" ПП, зануритись у неП або перетягти в "тГнь" значну ПП частку, використовуючи при цьому будь-якГ кошти Г не зупиняючись нГ перед якими, навГть насильницько-кривавими засобами. ' Барановский А. ПреступньПй айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5 вересня. 52 2. Вснування "чорноП"" економГки неможливо без ПП систематичноП пГдтримки Г допомоги з боку корумпованих офГцГйних осГб державно-господарського, владно-силового Г правового апарату, що особисто зацГкавленГ в розквГтГ злочинного бГзнесу, оскГльки мають вГд нього вагомий корупцГйний зиск. 3. "Чорна" економГка об'Кктивно створюК економГчнГ Г органГзацГйнГ умови для виникнення Г розвитку мафГозних груп рГзних за своПми масштабами, роллю Г впливом. Така економГка -- складе переплетення, сплав рГзноманГтних антисоцГальних суспГльних вГдносин, що пГдточують пГдвалини державностГ. 4. "Чорна" економГка спричиняК деградацГю суспГльства, сприяК масовому розтлГнню молодГ, поглиблюК до небезпечноП межГ соцГально-майновГ розшарування населення, знищуК стимули Г пГдриваК престижнГсть квалГфГкованоП працГ, нищить рушГйнГ стимули до суспГльно-корисноП пГдприКмницькоП дГяльностГ, руйнуК пГдвалини нацГональноП безпеки Г державностГ. 5. "Чорна" економГка будуКться на максимальнГй локалГзацГП окремих ринкГв внаслГдок подГлу сфер економГчного впливу, а також сприяК проникненню кримГнальних елементГв навГть до тих частин суспГльства, якГ не мають нГякого вГдношення до нелегального бГзнесу. 6. Особливо несприятливо впливаК "чорна" економГка на структурну перебудову економГки, загальний ГнвестицГйний процес. Вона, зокрема, обмежуК обсяги накопичення капГталу, що мГг би бути використаний для Гнвестування вГтчизняного виробництва, а також негативно впливаК на процес залучення Гноземного капГталу у вГтчизняну економГку, оскГльки Гснуюче кримГнально-економГчне середовище, що складаКться в УкраПнГ, просто жахаК Гноземних ГнвесторГв. ЕкономГчна практика засвГдчуК, що розвиток Г поглиблення ринкових вГдносин неминуче пГдштовхують кримГнальних "тГньовикГв" на пошук не тГльки нових сфер застосування своПх сил, але Г до нових органГзацГйних форм дГяльностГ, головною з яких К "тГньова" монополГзацГя ринку. Вона зумовлюК особливо жорсткГ механГзми змови задля реалГзацГП особистого диктату, посиленоП ринковоП дискримГнацГП партнерГв, конкурентГв Г споживачГв ринку. Тут злочиннГсть 53 не зупиняКться нГ перед чим Г застосовуК всГ методи Г важелГ, що знаходяться в ПП арсеналГ, вГд адмГнГстративного натиску до погроз, цГлеспрямованого рекету та кГлерських розправ. Отже, державна полГтика щодо "чорноП" економГки може бути лише одна -- максимальне обмеження аж до повноП лГквГдацГя найбГльш суспГльне небезпечних кримГнальне економГчних ПП секторГв. 2.3. Експертно-аналГтичнГ оцГнки масштабГв сучасноП "тГньовоП" економГки Як оцГнити справжнГ масштаби "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ та вГдповГдним чином вГдкоригувати офГцГйнГ статистичнГ данГ щодо реальноП величини валового нацГонального продукту, нацГонального доходу та Гнших макроекономГчних показникГв? Така дооцГнка дозволить отримати можливГсть бГльш репрезентативно, нГж офГцГйна статистика, характеризувати нацГональнГ економГчнГ макропоказники та, Гз врахуванням процесГв "тГнГзацГП", визначити Пх реальну динамГку. ОскГльки розмГри неформальноП та "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ залежать вГд ГнституцГйного середовища Г К рГзними у рГзних краПнах, то конкретнГ методи аналГзу, а також специфГка визначення масштабГв "тГнГзацГП'" безумовно залежать вГд конкретних особливостей функцГонування економГчноП системи тоП чи ГншоП краПни. Огляд наукових публГкацГй (особливо останнГх рокГв) та вивчення широкого спектра оцГнок, якГ були зробленГ вГтчизняними експертами стосовно стану, масштабГв Г наслГдкГв впливу "тГньовоП"" економГки на розвиток УкраПни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науковГй лГтературГ, так Г у практичнГй роботГ до цього часу ще фактично не вГдпрацьованГ конкретнГ та достатньо надГйнГ методи визначення реальних обсягГв "тГньовоП"" економГки. Висновки, якГ зробленГ авторами тих чи Гнших методик, а також наведенГ ними кГлькГснГ параметри процесу "тГнГзацГП'" здебГльше грунтуються на довГльних або досить приблизних пГдрахунках, що побудованГ на 54 суб'Кктивному баченнГ тим чи Гншим аналГтиком стану розвитку процесГв вГтчизняноП "тГньовоП"" економГки. У багатьох публГкацГях описано переваги та розкритГ можливостГ, що отримуК суспГльство внаслГдок застосування низки прямих та непрямих методГв макроекономГчного аналГзу, а також висвГтленГ методи та моделГ визначення масштабГв "тГньовоП" економГки, що переважно базуються на використаннГ мГк-роекономГчних показникГв. ПрямГ макроекономГчнГ методи, якГ використовуються для визначення обсягГв "тГньовоП"" економГки, базуються або на обчисленнГ рГзницГ мГж показниками органГв статистики та даними податковоП ГнспекцГП або на рГзницГ мГж визначеними сукупними витратами сГмей та Пх реально продекларованими доходами. Проте, вГдсутнГсть надГйноП бази статистичних даних не дозволяК вважати достовГрними на необхГдному рГвнГ тГ оцГнки, що отриманГ прямими методами. НепрямГ методи аналГзу обсягГв "тГньового" сектору" базуються на ГмовГрних припущеннях щодо можливостГ Пх визначення на основГ використання взаКмопов'язаних значень певних макроекономГчних ГндикаторГв, якГ можна вважати бГльш достовГрними. ВзаКмозв'язки мГж цими Гндикаторами вГдображаються у виглядГ або простих математичних спГввГдношень (чотири арифметичнГ дГП над певними макроекономГчними величинами), або досить складних рГвнянь множинно-регресГйного аналГзу (зокрема це притаманне для так званого "монетарного" пГдходу). ДосвГд Пх застосування показуК, що оцГнки за рГзними непрямими методами можуть досить суттКво вГдрГзнятись. Тому при визначеннГ конкретноП моделГ, яка К найбГльш прийнятною для аналГзу "тГньовоП"" економГки в УкраПнГ, слГд, передусГм, максимально врахувати Гснуючий широкий спектр вГтчизняних особливостей, якГ впливають на ПП розвиток за умов сучасного етапу суспГльноП трансформацГП. ВснуК думка, що макроекономГчнГ методи аналГзу обсягГв неформальноП економГки не дають достатньо точних оцГнок, Г бГльш достовГрний результат можна отримати шляхом використання мГкроекономГчних методГв, якГ базуються на результатах опитувань або даних вибГрковоП статистики домогосподарств, 55 соцГологГчних опитувань тощо. Проте К Г достатньо обгрунтованГ заперечення щодо вГрностГ цГКП думки: оскГльки, скажГмо, вГдповГдГ респондентГв на запитання, що Пм поставленГ, можуть бути, м'яко кажучи, нечесними. У цГлому практика засвГдчуК, що мГкроекономГчнГ дослГдження К значно дорожчими, нГж непрямГ макроекономГчнГ методи, мають досить обмеженГ можливостГ Г незначну репрезентативнГсть. До того ж для Пх застосування потрГбне ефективне кооперацГйне спГвробГтництво економГстГв, соцГологГв та Гнших фахГвцГв, якГ мають дослГджувати рГзнГ аспекти та складовГ явища "тГньовоП"" економГки виходячи з параметрГв процесГв, що вГдбуваються на'мГкрорГвнГ. ДослГджуючи питання, що розглядаКться, не слГд рахувати, що приблизнГсть, яка маК мГсце у розрахунках визначення реальних масштабГв процесГв "тГнГзацГП" властива лише вГтчизняним фахГвцям. АналГтичнГ оцГнки обсягГв "тГньовоП"" економГки, що визначаються дослГдниками захГдних, краПн, також досить суттКво коливаються Г становлять по краПнах, що мають цивГлГзовану ринкову економГку вГд 3 до 10 %, а по Гнших краПнах вГд 10 до ЗО % Г навГть ще бГльший дГапазон. НеобхГдно наголосити, що практично всГ загальнГ оцГнки масштабГв "тГньовоП"" економГки та визначенГ обсяги доходГв, якГ отримують суб'Ккти "тГньовоП" дГяльностГ, носять Г завжди об'Кктивно носитимуть досить умовний характер. Зазначене не К випадковГстю, оскГльки за Гнших обставин сфера, параметри якоП становлять об'Ккт дослГдження, просто перестала б бути "тГньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсягГв кримГнально-чорноП економГчноП дГяльностГ ця сфера К ще Г ретельно законспГрованою. Певна умовнГсть експертних оцГнок, що наводяться в наукових публГкацГях, проглядаКться, як вже зазначалось, Г в дослГдженнях закордонних авторГв. У цих дослГдженнях також використовуються десятки методик, кожна з яких маК масу припущень та специфГчних особливостей у практичному застосуваннГ. У результатах, що при цьому отримуються, спостерГгаКться досить великий розкид щодо вартГсних оцГнок Гснуючих масштабГв "тГньовоП" економГки та, вГдповГдно, визначення ПП питомоП ваги у загальних обсягах економГчноП дГяльностГ. 56 Тому стосовно поглиблення розумГння сутностГ питання визначення кГлькГсних характеристик "тГнГзацГП" передусГм напрошуКться наступний досить песимГстичний висновок: заздалегГдь можна стверджувати, що незважаючи на досить значну чисельнГсть методик оцГночно-експертного визначення Гснуючих масштабГв цього феномену сучасного економГчного життя, абсолютно точноП вГдповГдГ на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це Г не К нагальною першочерговою необхГднГстю, оскГльки реальна важливГсть наслГдкГв науковоП роботи, що виконують дослГдники у зазначенГй сферГ, полягаК в Гншому. По-перше, аналГзуючи "тГньову" економГку необхГдно чГтко (у вГдповГдностГ до соцГально-економГчного змГсту) розмежувати процеси, що вГдбуваються у цГй сферГ на бГльш диференцГйованГ та якГсно вГдмГннГ компоненти. По-друге, в дослГдженнГ слГд чГтко визначити наявнГ абстрактнГ умовностГ Г допущення, якГ присутнГ в тих чи Гнших методиках, що застосовуються для аналГтичноП оцГнки явища "тГнГзацГП", з тим, щоб розрахунки за ними було б можливо у подальшому вГдтворювати для ретроспективного спГвставлення. По-третК, для суспГльноП практики та державного управлГння краще мати оцГнки, навГть певною мГрою Г орГКнтовнГ (Гз тим чи Гншим рГвнем репрезентативностГ), нГж взагалГ не мати нГякого уявлення щодо Гснуючих масштабГв такого небезпечного явища, яким К "тГнГзацГя" економГки. По-четверте, розглядаючи Г оцГнюючи масштаби "тГньових" Г особливо "чорних" процесГв, що вГдбуваються в економГчнГй сферГ, дослГдникам не слГд боятися при цьому навГть Г певного "згущення фарби", тому що нГчого чорнГшого нГж "вугГльний" колГр кримГналу, фактично, бути вже не може, оск