де б не переплГтались процеси, що начебто виключали один одного, а вся економГка почала носити парадоксальний характер, коли гранГ мГж "свГтлом" Г "тГнню" сильно розмивалися. "ТГньова" економГка СРСР на цьому етапГ мала низку характерних особливостей, що були притаманнГ тГльки Пй. З одного боку, за походженням вона залишалася наслГдком адмГнГстративно-командноП системи та не сприймала законГв цивГлГзованого ринку. З Гншого боку, тГньовГ дГлки вже на той час змушенГ були пускати в продуктивний обГг своП капГтали й, тим самим пГдштовхувати "маркетизацГю" господарського життя, прискорювати процеси ринковоП трансформацГП. Це своКрГдне переплетення протилежних якГсних проявГв Г визначало характер дГяльностГ, структуру та функцГП "тГньовоП" економГки, що дГяли за умов розпаду адмГнГстративно-централГзованоП економГчноП системи СРСР. ПерГод "перебудови" засвГдчив про подальшу неможливГсть "списувати" все те, що пов'язане Гз "тГньовою" економГкою, на недолГки правоохоронноП дГяльностГ. Тому на цьому ' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование. -1982.-.Nb4.-C.51-58 2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? // Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л., Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основьГ возникновения, зволюции й ослабленим // ВопросьГ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111. 20 етапГ дослГдники почали грунтовно вивчати також Г реальнГ вади командно-бюрократичного способу виробництва, що були суттКвими чинниками посилення процесГв "тГнГзацГП" та кримГналГзацГП економГки. У цей перГод аналГтики констатували, що адмГнГстративно-командна система ще в перГод свого зародження диференцГювала суспГльство на "обранцГв" Г "масу", розмежовувала його на привГлейованих суб'КктГв та Гнших громадян. Зазначене створювало сприятливГ передумови для формування "тГньовоП" економГки. ВнтенсивнГсть ПП розвитку була прямо пропорцГйною до процесГв зростання номенклатурноП бюрократизацГП та руйнування еквГвалентностГ економГчних вГдносин у сферГ виробництва, розподГлу Г обГгу матерГальних та фГнансових ресурсГв держави. Серед основних причин розростання "тГньового" сектора в СРСР радянськГ вченГ видГляли такГ: 1) загальне одержавлення власностГ; 2) гГперцентралГзацГя народногосподарського комплексу; 3) недосконалГсть господарського механГзму, адмГнГстративно-команднГ форми управлГння економГкою; 4) непаритет-нГ та неврГвноваженГ цГни; 5) заборони щодо ГндивГдуальноП трудовоП та комерцГйноП дГяльностГ, що базуються на приватнГй власностГ; 6) довГльнГ податки; 7) недолГки правового регулювання господарськоП дГяльностГ, що залишають значнГ можливостГ для злочинних дГй, або провокують до них; 8) недостатнГсть офГцГйних стимулГв Г мотивГв до трудовоП дГяльностГ громадян та виробничоП дГяльностГ пГдприКмств; 9) значний товарний дефГцит, який був наслГдком зазначених вад Г викликав на це вГдповГдну реакцГю "пГдприКмливих" людей'. Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок // Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й преступность // ВопросьГ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; КрьГлов А. "Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103 - 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики. // Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С. 130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рьГнка" // Зкономические науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов В. Освязи кризисного денежно-финансового положення страньП с функционированием структури "теневой" зко- 21 До структурних особливостей "тГньовоП"" економГки СРСР (якГ мали мГсце напередоднГ проголошення державноП незалежностГ УкраПни) науковцГ вГдносили Гснування двох особливих, притаманних саме Пй структурних елементГв. Перший -- неформальна економГка, що Гснувала в межах системи централГзованого регулювання господарськоП дГяльностГ й базувалась на безконтрольному використаннГ державного капГталу, та другий -- фГктивна економГка . МеханГзм функцГонування "неформально-бюрократичного" сектора "тГньовоП" економГки був побудований на використаннГ особистих, владних мотивацГй в адмГнГстративно-командних процедурах, прийняттГ планових Г господарсько-управлГнських рГшень. Власне "неформально-бюрократична" економГка являла собою ту сферу економГки, в якГй офГцГйнГ, зумовленГ законодавчим полем економГчнГ вГдносини мГж контрагентами пГдмГнялись неформальними, здебГльше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як об'Кктивно реальноП, так Г штучно створеноП дефГцитностГ вГдношення протекцГонГзму, кумГвства, "блату", земляцтва, набували надзвичайноП потужностГ й величезноП стГйкостГ. Саме дефГцитнГсть, дГяльнГсть "дефГцитоносГя" були економГчною основою функцГонування "неформальноП" економГки. Головними суб'Кктами "неформальноП номенклатурно-бюрократичноП" економГки були адмГнГстративно-управлГнськГ працГвники рГзних ланок Г рГвнГв керГвництва народним господарством, що виступали, вГдповГдно, у ролГ фондорозпорядникГв Г фондоспоживачГв. МГж цими суб'Кктами досягалися неформальнГ угоди (якГ вГдбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних" торжищах), що стосувалися змГни плану (корекцГП), його ресурсного забезпечення тощо. Характерна особливГсть "неформально-бюрократичних " ринкових вГдносин полягала у тому, що у цГй сферГ "тГньовоП" економГчноП дГяльностГ обмГн матерГальними благами та послугами здГйснював- номики // ВопросьГ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьГ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9. ' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок // Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьГ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9. 22 ся на бартернГй (тобто безгрошовГй) основГ за схемами: товар на товар; товар на послугу; послуга на послугу. НеформальнГ вГдносини були основною передумовою корупцГП, круговоП поруки, посадових зловживань, безвГдповГдальностГ та безкарностГ, кастовостГ Г, у кГнцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатурГ. До форм прояву "фГктивноП"" економГки за оцГнками фахГвцГв вГдносилися: "фГктивна" вартГсть, "фГктивна споживча вартГсть", "фГктивна компонента в цГнГ продукцГП"". В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування доходГв вГдбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних методГв. ФГктивна вартГсть, як джерело отримання незаконних доходГв, формувалась, пердусГм, за рахунок приписок Г рГзноманГтних видГв порушень плановоП та фГнансовоП звГтностГ тощо. ВидГлилася Г така форма використання фГктивноП вартостГ (що живила незаконнГ доходи), як реалГзацГя ресурсГв отриманих внаслГдок вГдхилення вГд встановлених норм Г стандартГв (погГршення якостГ, випуск некомплектноП Г нестандартноП продукцГП, технологГчнГ порушення, манГпулювання, пересортиця тощо). НайбГльш гостро характеризуК "тГньову" економГку СРСР В. Селезньов, який вважаК, що вона за сутнГстю К незаконною, прихованою (законспГрованою) економГчною дГяльнГстю з метою збагачення або отримання незаконних пГльг особами, що займаються цГКю дГяльнГстю. На його думку, термГн "тГньова економГка" не К досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про злочинну або паразитичну економГку"2. Сфери "тГньового" ринку Г "тГньових" неформальних вГдносин були тГсно переплетенГ. Як правило, "неформальнГ" торги розширювали сферу економГчноП злочинностГ, оскГльки базувалися на незаконному перерозподГлГ дефГцитних матерГальних ресурсГв, бюджетних коштГв, на створеннГ бГльш сприятливих умов щодо господарськоП дГяльностГ одних за рахунок Гнших, що у кГнцевому наслГдку призводило до посадовоП корупцГП Г тотального хабарництва. У "неформальнГй" економГцГ чесний керГвник стаК махГнатором, "безсрГбник" -- хабарником тощо. Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. // Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124. 23 До найбГльш характерних особливостей "тГньовоП економГки" СРСР В. Селезньов вГдносив такГ': 1) "тГньова економГка" нГ фактично, нГ юридичне не маК власностГ, що ПП вГдрГзняК Г використовуК у своПх Гнтересах ГснуючГ форми останньоП, паразитуК на них; 2) "тГньова економГка" концентруКться головним чином на посередницьких, розподГльчо-обмГнних функцГях, оперуК монопольне високими цГнами; 3) оскГльки покращення справ в офГцГйнГй, "свГтлГй" економГцГ б'К по "тГньовГй", ПП органГзатори Г керГвники всГма засобами прагнуть пГдГрвати офГцГйну економГку, використовуючи при цьому будь-якГ методи, нГ перед чим не зупиняючись; 4) Гснування "тГньовоП економГки" неможливе без систематичноП пГдтримки Г допомоги корумпованих офГцГйних осГб Гз партГйного, державно-господарського, правового апарату, особисто зацГкавлених у розкриттГ злочинного бГзнесу; 5) "тГньова економГка" об'Кктивно створюК економГко-органГзацГйнГ умови для виникнення Г розвитку мафГозних груп, рГзних за своПми масштабами Г роллю, а сама К складним переплетенням, сплавом рГзноманГтних антису-спГльних вГдносин; 6) "тГньова економГка" сприяК деградацГП суспГльства, поглиблюК його соцГально-майнове розшарування. "ТГньова" економГка може сприйматись як сукупнГсть пГдпГльних антисоцГальних корпорацГй, що ведуть злочинну дГяльнГсть. 1.3. ОцГнка масштабГв та структури "тГньовоП" економГки СРСР -- генетичноП основи розвитку тГньових" процесГв у незалежнГй УкраПнГ АналГз наукових робГт кГнцевого перГоду "перебудови", у яких дослГджувались структурнГ та якГснГ особливостГ "тГньовоП"" економГки СРСР, потребуК свого доповнення аналГтичним спГвставленням оцГнки сукупних масштабГв та обсягГв "тГньових" структурних складових, що наводили офГцГйнГ ГнформацГйнГ джерела, Гз тими показниками, що показували в експертних оцГнках радянськГ вченГ, якГ аналГзували зазначену проблему. Так, Держкомстат СРСР пГсля уточнення за 1990 рГк обсягГв грошових доходГв, "тГньовоП"" економГки (виходячи з цГн, якГ ' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. // Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124. 24 склалися на кГнець року, та експертних оцГнок, що спиралися на данГ масовоП статистики, соцГологГчнГ обстеження Г бюджетну сГмейну статистику) наводив такГ данГ': Таблиця 1. Доходи "тГньовоП" економГки Млрд.крб. % Перепродаж непродовольчих товарГв за спекулятивними цГнами (будматерГалГв, легкових автомобГлГв, запасних частин до 2-5 1 ^>-J ^ 1 23 1 ••-"-',i них, краденого бензину та Гн.) НезаконнГ доходи працГвникГв торгГвлГ та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням 24 3 ^--^ 24,4 покупцГв, замовникГв; хабарГ, чайовГ, пГд ношення) Виробництво Г продаж самогону 35,0 35,1 ПрихованГ вГд оподаткування доходи осГб, що займаються ГндивГдуальною Г ко 4,2 4,2 оперативною трудовою дГяльнГстю Розкрадання (включаючи дрГбнГ) держа 5,4 5,4 вного Г суспГльного майна ХабарГ посадових осГб, отриманГ вГд ко 3,0 3,0 оперативГв НаркобГзнес, проституцГя, контрабанда 4,8 4,8 та Гн. Всього 99,8 100,0 У цГй таблицГ впадаК в око вГдчутна неспГвставнГсть обсягГв "тГньових" доходГв, що були отриманГ населенням СРСР з рГзних латентних (прихованих) джерел надходжень. Так, доходи вГд перших трьох позицГй, репрезентативно визначенГ офГцГйною статистикою, становлять 82,6 % вГдносно всГх оцГнених обсягГв сукупних "тГньових" надходжень. У той же час сумарнГ "тГньовГ" ' У цГлому за даними офГцГйноП статистики тГльки у 1990 роцГ обсяг "тГньовоП" економГки зрГс бГльше нГж у два рази. Проте офГцГйна оцГнка була у 1,5 - 2,0 раза нижчою, нГж ПП давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь. -1991 г.-No 38.-С. 6.) 25 доходи вГд останнГх чотирьох "тГньових" джерел були майже на порядок заниженГ. На час визначення цГ надходження за Пх сумою фактично були еквГвалентнГ першГй групГ доходГв, що засвГдчуК подальший аналГз експертних оцГнок незалежних дослГдникГв щодо сукупноП величини вартостГ обсягГв "тГньовоП" економГки. НеобхГдно зазначити, що за розрахунками радянських економГстГв на початок 1990 року в держсекторГ економГки СРСР знаходилося бГля 470 млрд. крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запасГв ресурсГв виробництва. Тобто мГж пГдприКмствами державного сектора економГки було розподГлено значно бГльшу кГлькГсть матерГальних ресурсГв, нГж це було необхГдно для планового забезпечення функцГонування виробництва. За своКю вартГсною оцГнкою нормативнГ запаси були спГвставнГ Гз вартГстю виробленого рГчного нацГонального доходу держави. Саме цГ матерГальнГ цГнностГ та кошти у першу чергу Г були одним Гз головних Г найбГльш реальних джерел кримГнальних операцГй "тГньовикГв". Вншим джерелом, що живило "тГньову" економГку СРСР, були неврахованГ матерГальнГ та фГнансовГ ресурси. КримГнальна практика минулого засвГдчуК, що хабарГ посадовим особам давались за передчасне вибуття фондГв, за поставку непотрГбноП продукцГП, за вигГдну корекцГю плану тощо. ОфГцГйна статистика також нерепрезентативно визначала й реальнГ обсяги "тГньових" доходГв, що приховувались вГд оподаткування. Так, Альберт ПГн ще у 1985 роцГ оцГнював доходи сектора "тГньовоП" приватноП трудовоП дГяльностГ (тобто дГяльностГ, з доходГв вГд якоП не сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оцГнками лише в неофГцГйному сервГсГ на той час працювало 17-20 млн. осГб (з рГзним рГвнем трудовоП участГ, оскГльки, як правило, вони були зайнятГ за основним мГсцем своКП роботи).' Ще напередоднГ перГоду "перебудови" у загальному обсязГ побутових послуг, якими користувалося мГське населення на приватно-тГньовий сектор припадало: 45 % -- ремонту квартир; 40 % -- ремонту автомобГлГв; ЗО % -- ремонту складноП побуто- ' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26 воП технГки. У сГльськГй мГсцевостГ питома вага "тГньових" побутових послуг досягала 80 %. В, навГть, як вГдзначалося, за цих обсягГв "нерегламентованоП" дГяльностГ незадоволений попит на побутовГ послуги оцГнювався у 5,5 млрд. крб. Доходи вГд "тГньовоП" дГяльностГ, що отримувало населення СРСР у 1990 роцГ, оцГнювалися фахГвцями вже у розмГрГ 25 -45 млрд. карбованцГв. Враховуючи сказане, вартГснГ обсяги "тГньовоП" економГки СРСР (тобто експертноП оцГнки ПП щорГчного валового доходу) в кГнцГ 80-х на початку 90-х рокГв оцГнювались фахГвцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько 10...20 вГдсоткГв ВНП. Як же визначалася ця цифра? ЯкГ пГдходи Г методи для цього використовувалися аналГтиками? ЧастГше у своПх дослГдженнях радянськими науковцями використовувалися такГ методи оцГнки обсягГв "тГньовоП" економГки. /. Метод мГждержавних спГвставлень Метод було побудовано на базГ спГвставних мГжнародних оцГнок. ОскГльки статистичнГ данГ свГдчили про те, що протягом останнього сторГччя питома вага кГнцевого особистого споживання у валовому нацГональному продуктГ для всГх краПн свГту практично коливалась на рГвнГ 60 - 70 вГдсоткГв, у той час як в СРСР ПП величина була близько 45 вГдсоткГв, то аналГтики припускали, що рГзницю мГж середньосвГтовими стандартами Г фактичним споживанням населення СРСР "добирало" самостГйно, шляхом як натурального самозабезпечення себе життКвими благами та послугами, так Г за рахунок використання каналГв "тГньовоП" економГки. Тому, маючи ВНП, що перевищував ' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рьГнка// Зкономичес-кие науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР (анализ, оценки, прогнозьГ) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С. 120; Шохин А. Теневая зкономика, мифьГ й реальность // Зкономика й жизнь. -1990.- No33.-С.8. 27 900 млдр. крб., обсяг "тГньових" доходГв мав би за цим пГдходом скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованцГв. 2. КримГнологГчно-латентний метод За цим методом аналГтиками пГдсумовувались всГ види розкрадань, що фГксувалися правоохоронними органами за рГк (у кГнцГ 80-х рокГв Пх фГксувалося на суму бГля 18 млрд. крб. щорГчно). Беручи до уваги високий рГвень латентностГ (прихова-ностГ) злочинГв, пов'язаних Гз "тГньовою" економГкою (за рГзними оцГнками Пх розкриття за свГтовими стандартами не перевищуК 10-15 вГдсоткГв), обсяги "тГньовоП" економГки за оцГнками могли б становити бГля 120 - 180 млрд. карбованцГв. 3. Метод, заснований на ототожненнГ так званих "гарячих" грошей Г надлишкових збережень з доходами "тГньовикГв" Цей метод був побудований на припущеннГ, що власники трудових "гарячих" грошей за умов дефГцитноП економГки миттКво поспГшають Пх отоварити, а оскГльки Кдиною можливГстю для них був "чорний" ринок -- вся сума надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оцГнювалося вГд 165 до 200 млрд. крб.) могла бути доходами дГлкГв "тГньовоП" економГки. 4. Метод Гнтегрального узагальнення окремих складових елементГв доходГв суб'КктГв "тГньовоП" економГки за сферами дГяльностГ, де вони отриманГ За оцГнками фахГвцГв у кГнцГ 80-х рокГв у народному господарствГ абсолютний рГвень привласнених "тГньових" доходГв у сГльському господарствГ становив близько 23 млрд. крб., далГ йшли: ринок "тГньових" послуг (20 - 22 млрд. крб.); торгГвля Г суспГльне харчування (бГля 17 млрд. крб.); будГвництво (бГля 12 млрд. крб.); промисловГсть (10 млрд. крб.); ГншГ сфери матерГального Г нематерГального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До цього додавалися доходи вГд кримГнальноП дГяльностГ "чорноП" 28 економГки (оскГльки, наприклад, лише обороти наркобГзнесу оцГнювалися у 15 млрд. крб.)1. В економГчнГй системГ СРСР, де домГнували номенклатурно-бюрократичнГ вГдносини, рГзноманГтнГ приписки Г списання були не чим Гншим, як вГдповГдним способом конспГрацГП "тГньовикГв". Так, обсяги приписок вимГрювалися в 1 - 3 вГдсотка вГд обсягу виконаних робГт Г оцГнювалися аналГтиками в 15 -40 млрд. карбованцГв.2 СлГд також констатувати, що навГть найвищГ оцГнки обсягГв "чорних" складових "тГньовоП" економГки не можна визнати повнГстю об'Кктивними, оскГльки в них на той час не були фактично врахованГ данГ щодо обсягГв розкрадання бюджетних дотацГй, якГ спрямовувалися на закупГвлю сГльгосппродуктГв (на це в кГнцГ 80-х рокГв витрачалося бГля 50 - 60 млрд. крб. Г тГльки по м'ясу -- бГля 20 млрд. крб.). Як засвГдчувала практика, основна частка цих коштГв розкрадалася за рахунок рГзницГ "полюсних потенцГалГв", що робило можливим Гснування високих закупГвельних Г низьких роздрГбних цГн. БГльше того, вагома частка зафГксованоП статистикою сГльгосппродукцГП заготовлялася Г передавалася споживачам лише на паперГ, що частково пояснюК на той час Гснування певних дефГцитГв. ПГдсумовуючи викладене, можна вГдзначити, що аналГз структури та якГсних особливостей формування внутрГшнГх секторГв, а також оцГнка загальних масштабГв "тГньовоП" економГки СРСР, яка була вихГдною базою стартового розвитку "тГньовоП" економГки незалежноП УкраПни, надаК у подальшому можливостГ на основГ генетичноП економГчноП спадковостГ провести бГльш грунтов- ' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина, А. А. КрьГлов, О. В. Осипенко, К. А. УльПбин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.: Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112 -113. 2 За твердженнями окремих фахГвцГв питома вага приписок у промисловостГ СРСР становила вГд 10 до 15 вГдсоткГв (див.: Социалистический труд. -1987. - No 8. - С. 102 - 103). Ще бГльшГ обсяги приписок Гснували на транспортГ Г в будГвництвГ. За експертними оцГнками обсяги приписок у цих галузях складалаи 15 - 20 вГдсоткГв. Стосовно фондГв заробГтноП плати працГвникГв цих галузей це означало, що як мГнГмум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу в промисловостГ Г 2 - 3 млрд. крб. на транспортГ. (Див.: Актуаль-ньГе вопросьГ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26). 29 не дослГдження цього явища, що не тГльки продовжуК функцГонувати, але й перманентне трансформуКться в умовах сучасноП соцГально-економГчноП системи незалежноП украПнськоП держави. 2. СПЕЦИФВКА УМОВ ФУНКЦВОНУВАННЯ ТА ОСНОВНВ ТЕНДЕНЦВЏ РОЗВИТКУ "ТВНЬОВОЏ" ЕКОНОМВКИ УКРАЏНИ 2.1. Чинники, якГснГ особливостГ розвитку та основнГ джерела живлення вГтчизняноП "тГньовоП" економГки На перший погляд може скластися враження, що радикальнГ економГчнГ та соцГально-полГтичнГ реформи, основною метою яких К перехГд до соцГальне орГКнтованоП ринковоП економГки та побудова правовоП держави, повиннГ були зруйнувати, як саму адмГнГстративну систему господарювання, так Г ПП задзеркалля -- "тГньову" економГку бюрократичного типу. Проте, практика засвГдчуК, що в реальному життГ цього не сталося. ЯкГ ж основнГ об'КктивнГ та суб'КктивнГ причини сприяли масштабному зростанню вГтчизняноП "тГньовоП" економГки, що до того ж набуваК якГсно нових рис та ознак? Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двГ основнГ. По-перше, об'Кктивно, згГдно з теорГКю трансформацГй, розпад будь-якоП системи (тим бГльше такоП складноП, як соцГально-економГчна) на перших етапах закономГрно може сприяти суттКвому примноженню тих основних недолГкГв Г вад, якГ Гма-нентно були властивГ системГ, що розпалась. Саме тому фактичне збереження в УкраПнГ найбГльш характерних параметрГв господарського механГзму, заснованого на безконтрольнГй державнГй власностГ та державнГй монополГП, що вГдбувалося на тлГ рГзкого послаблення, а у подальшому Г повноП лГквГдацГП директивного принципу планування Г розподГлу матерГальних, фГнансових та трудових ресурсГв, суттКво загострило недолГки староП системи господарювання, оскГльки вимагало не- 30 змГрного зростання масштабГв "тГньовоП пГдмазки" старих гГпер-трофованих механГзмГв прийняття рГшень, що почали дГяти на "новГй", так би мовити "ринковГй" основГ. По-друге, суб'Кктивно, хоча старГ владнГ структури колишньоП держави Г розпалися, проте не розпалися тГ соцГальне стру-ктурованГ у минулому спГльноти, що Пх персонГфГкували. Тобто залишилися люди, якГ входили до цих структур Г якГ не тГльки не втратили мГж собою набутих тГсних зв'язкГв, але й до цього часу продовжують зберГгати у недоторканостГ саме тГ специфГчнГ стосунки, що залишаються побудованими на принципах Г вГдносинах круговоП корпоративноП поруки, земляцтва, протекцГонГзму, кумГвства Г "блату". Як стара, так Г генетичне нею породжена нова бюрократГя в трансформацГйний перГод опинилися у епГцентрГ ринкових перетворень. БГльше того, ця унГкальна "родинна" спГльнота стала провГдним суб'Кктом реалГзацГП "планГв" трансформацГП соцГальноП та державноП полГтики ринкового реформування. ОскГльки бюрократГя була Г постГйно залишаКться зацГкавленою у встановленнГ такоП системи "ринкових" вГдносин, за якою, хоч навГть Г у закамуфльованому виглядГ, маК зберГгатися апаратна монополГя на розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократГП режиму регулювання чи манГпулювання) матерГальними, фГнансово-кредитними або трудовими ресурсами держави, то вона, як Г за часГв директивно-командноП економГки, продовжуК залишатися вирГшальним ланцюгом, що зв'язуК ресурси Г суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ. НемаК необхГдностГ доводити тезу, що влада К не тГльки полГтичний, й, передусГм, економГчний феномен. Як засвГдчуК попереднГй аналГз, за часГв староП системи бюрократична влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у своПй власностГ саму державу (тобто у ПП практично безконтрольному розпорядженнГ знаходились державне майно, фГнансовГ та нацГональнГ природнГ багатства). МеханГзми реалГзацГП цГКП влади, перусГм, базувалися на експлуатацГП чиновниками статусу свого ГКрархГчного становища у владнГй пГрамГдГ. 31 За нових умов можливостГ "спокушувати" чиновникГв "нГчийною" власнГстю або "тГньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже нелГмГтованих меж. ОднГКю з головних пГльг, що отримала необюрократГя в трансформацГйний перГод, стала цГлком легальна можливГсть експлуатацГП загальнонацГональноП власностГ спГльно з корпорацГйними спГльнотами "тГньовикГв", що здГйснювалась Г продовжуК здГйснюватися пГд гаслом економГчних реформ. Вигода у цьому разГ для зазначеного своКрГдного "тандема" К обопГльною. Проте, Г загроза для розвитку суспГльства створюКться надзвичайно величезна. Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокГ "тГньовГ" доходи, отримують реальний доступ до полГтичноП влади. У результатГ переорГКнтацГП ГнтересГв високого чиновництва величезнГ ресурси держави починають спрямовуватися переважно на цГлГ, що не мають жодного вГдношення нГ до процесГв ринковоП трансформацГП, нГ до розвитку краПни в цГлому. Як засвГдчуК практика, трансформацГйна лГбералГзацГя не тГльки сприяК необхГдному розкрГпаченню економГчного життя, але й суттКво посилюК рГвень безконтрольностГ Г безкарностГ влади необюрократГП. Ця влада, в першу чергу на свою користь, починаК максимально використовувати як процеси змГни форм власностГ (зокрема, приватизацГю державного майна Г державних фГнансГв), так Г лГбералГзацГю цГноутворення, заробГтноП плати, послаблення контролю над експортно-Гмпортними операцГями, кредитно-фГнансовими та валютно-грошовими вГдносинами, лГквГдацГю державноП монополГП на виробництво та реалГзацГю спиртних напоПв, тютюнових виробГв, операцГП з дорогоцГнними Г стратегГчними металами тощо. ЗазначенГ об'КктивнГ Г суб'КктивнГ чинники на цей час призвели до аномального зрощування всГх найгГрших властивостей "тГньовоП" економГки старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", Г нового, "традицГйно ринкового" типу. Можна впевнено стверджувати, що в УкраПнГ вже практично завершився процес формування унГкального "тГньового" гГбриду, що маК надпотужне "кримГнально-чорне" ядро. ЯкГсною особливГстю цього системного "тГньового" конгломерату К ще 32 невГдома до цього часу у свГтовГй практицГ неймовГрна витривалГсть цього феномена до будь-яких проявГв впливу зовнГшнього середовища, тобто надзвичайна його спроможнГсть до гнучкоП Г практично миттКвоП адаптацГП вГдносно будь-яких рГзких змГн, економГчних та полГтичних умов Гснування. НеобхГдно звернути увагу на те, як легко Г досить природно вГдбувся процес тГсного зрощування апаратноП Г тГньовоП приватизацГП. На трансформацГйнГ змГни форм власностГ, як Г ранГше, вирГшальний вплив справляла Г справляК позицГя конкретних посадових осГб та Пх особистГ неформальнГ зв'язки, а не ринковГ закони та вГдповГдна Пм досконала правова Гнфраструктура, що чГтко регламентуК економГчнГ вГдносини. Саме це стаК основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного середовища в УкраПнГ. СкладаКться унГкальна структура економГки, яка живиться ГнфляцГКю, нееквГвалентним обмГном результатГв працГ мГж суб'Кктами ринкових вГдносин, перерозподГлом Г захопленням чужоП власностГ, постГйним зубожГнням переважноП частини населення. Ця структура перетворюК корупцГю та "тГньовГ" принципи пГдприКмництва на реальнГ чинники економГчного розвитку. По сутГ, на наших очах майже миттКво сформувався найгГрший рГзновид "ринкового" пГдприКмництва, що ГснуК лише за умов розквГту корупцГП, вГдвертоП кримГналГзацГП господарсько-комерцГйних стосункГв мГж суб'Кктами ринкових вГдносин Г домГнуваннГ абсолютноП та вГдвертоП неповаги до закону. У зв'язку з цим цГкавою К думка, що була висловлена авторами проекту "ПриватизацГя" Центрального Квропейського унГверситету (Р. ФрГдманом, К. МеррГ та А. Рапачинським), якГ системно займалися дослГджуванням еволюцГП номенклатурноП бюрократГП у постсоцГалГстичних державах. Так, вони вважають, що номенклатурний капГталГзм, який формуКться у деяких Гз цих краПн, К неприйнятним нГ з моральноП, нГ з економГчноП точок зору' . "З моральноП-- тому, що номенклатура своПм перетворенням на клептократГю, по сутГ, втГлила в життя вГдомий вислГв соцГалГста П'Кра Прудона: "Приватна власнГсть -- це крадГжка". З еконо- ' Див.: Огородник В. ТГньова економГка як кримГнально-економГчний феномен. // ПолГтична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91. 2 " 2 33 г мГчноП -- тому, що "приватизацГя, як стрижень економГчних реформ, перетворюКться на машину полГтичного торгу Г жорсткого протекцГонГзму Г тим самим може стати просто брязкальцем на кораблГ номенклатурного режиму, оскГльки приватизацГя явно просуваКться не тим курсом, на який сподГвалася бГльшГсть реформаторГв. Номенклатура, особливо в краПнах СНД, як Г ранГше, залишаКться могутнГм гравцем на полГ бГзнесу, Г ПП подальша присутнГсть тут матиме як найсерйознГшГ наслГдки". Саме цим Г можна пояснити те, що економГка УкраПни за часГв радикальноП трансформацГП стала ще менш контрольованою Г набула ще бГльш фГктивного характеру. Про це незаперечне свГдчать Г показники масштабного падГння обсягГв матерГального виробництва, Г гГпертрофована змГна його структури, Г економГчно неможливе за нормальних ринкових умов збГльшення рГвня питомоП ваги готГвковоП маси в структурГ грошового обороту, Г зростання фГктивноП складовоП суспГльного капГталу за умов стагнацГП ПП виробничоП складовоП, Г перетворення функцГонального капГталу в особисте майно (нерухомГсть, валюту, предмети розкошГ, антикварГат, коштовностГ тощо). Про наведене також свГдчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище з об'Кктивно нормальним процесом експорту капГталу). Тому успГхи приватизацГП, якГ в офГцГйних звГтах фГгурують переважно у показниках швидкого зростання нових органГзацГйних форм господарювання, збГльшення питомоП ваги приватного сектора економГки майже нГякою мГрою не впливають на створення тих умов, що необхГднГ для звуження масштабГв "тГньовоП" економГки. БГльше того, можна стверджувати, що масштаби економГчноП "тГнГзацГП" швидко збГльшуються внаслГдок вже названих Г наступних чинникГв: 1) включення в процес розподГлу власностГ нових об'КктГв, що ранГше були виключенГ з нього (земля, стратегГчнГ засоби виробництва, ГнфраструктурнГ галузГ, природнГ родовища, воднГ ресурси тощо); ' Див.: Огородник В. ТГньова економГка як кримГнально-економГчний феномен. // ПолГтична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92. 34 2) поглиблення розриву традицГйних господарських зв'язкГв та товарно-грошових вГдносин пГдприКмств Г цГлих територГй мГж собою, а також масштабування непомГрноП бартеризацГП економГчних вГдносин; 3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економГчноП реформи, слабкоП Г неефективноП системи державного облГку Г контролю, що тГльки формуКться пГсля "революцГйного" зламу аналогГчноП системи, що хоч Г досить недосконало, проте функцГонувала у державГ, яка розпалась; 4) швидкоП та недостатньо ефективноП реорганГзацГП структури виконавчоП влади, що призводить до бюрократичного (як органГзацГйного, так Г структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де густо, а де пусто", що у свою чергу сприяК "тГнГзацГП'" управлГнсько-господарських вГдносин. 5) наявностГ потужного фГскально-податкового пресу, що К антагонГстичним до ГнтересГв Г можливостей переважноП бГльшостГ фГзичних та юридичних осГб, якГ функцГонують у межах Гснуючого законодавчого поля УкраПни; вГдсутностГ привабливоП ГнвестицГйноП альтернативи щодо залучення "тГньових" некри-мГнальних капГталГв у легальну вГтчизняну економГку; 6) високоП динамГки зростання кГлькостГ кримГнальних структур Г Пх вГдносно безкарноП дГяльностГ, ГнтеграцГП органГзованоП злочинностГ Гз суб'Кктами легГтимноП економГчноП дГяльностГ, недостатнГх зусиль держави щодо обмеження процесу легалГзацГП кримГнальних авторитетГв (Г в тому числГ -- в суспГльно-полГтичному життГ); 7) слабкостГ механГзмГв суспГльно-правового захисту громадян Г пГдприКмств вГд економГчних зазГхань та силового тиску з боку злочинних угруповань, а також досить неефективноП дГП системи попередження, недопущення або суттКвого обмеження можливостей встановлення контролю за дГяльнГстю легального бГзнесу та масштабних проявГв здирництва з боку мафГозно-кримГнальних структур; 8) майже повноП правовоП незахищеностГ суб'КктГв економГчноП дГяльностГ вГд зловживань, утискГв, протидГП та дискримГнацГйних вимагань з боку непрофесГйних, несумлГнних та 35 нечесних чиновникГв державного апарату на всГх його функцГональних рГвнях; 9) вГдсутностГ досконалого, стабГльного Г збалансованого законодавства, яке б максимально чГтко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби та узгодження ГнтересГв суб'КктГв економГчноП дГяльностГ; поширення правового нГгГлГзму представникГв владних структур, а також бГльшостГ населення краПни, що активно (а подекуди Г агресивно) бореться за виживання в несприятливих соцГально-економГчних умовах; 10) посилення мГждержавноП ГнтеграцГП "кримГнально-тГньових" секторГв економГки Г суб'КктГв (Пх спГльнот), що займаються "чорною" економГчною дГяльнГстю; подальша ГнтернацГоналГзацГя "кримГнально-тГньових" вГдносин; 11) поширення келГйностГ у органГзацГП, а також наявностГ чисельних процедурних вад, що мають мГсце у проведеннГ приватизацГП економГчно перспективних об'КктГв, переважно практичного Ггнорування принципГв конкурентностГ Г доступностГ для легальних капГталГв (в тому числГ Г закордонних) об'КктГв приватизацГП, що вГдбуваКться за умови штучного заниження величини Пх справжньоП ринковоП вартостГ у спГвставленнГ Гз свГтовими цГнами на аналогГчнГ об'Ккти; 12) швидкоП втрати Гсторичних, глибоко притаманних украПнському народу моральних традицГй, етичних норм поведГнки, що лежать в основГ соцГальноП престижностГ чесноП, квалГфГкованоП працГ, поваги до приватноП Г спГльноП власностГ, а також становлять вихГдну базу щодо дотримання кодексГв пГдприКмницькоП та робГтничоП честГ тощо. Головною закономГрнГстю "тГньового" господарства, Г особливо його "чорноП" складовоП (а це легко визначаКться навГть емпГрично), К те, що вона не тГльки паразитуК на Гснуючих недолГках офГцГйноП економГки, але також Г значно Пх посилюК та поширюК. Як результат, кримГнальна складова процесГв "тГнГзацГП" базуКться на джерелах проПдання Г привласнення накопичених у минулому суспГльних багатств. Ми К свГдками того, як миттКво "розтанули" величезнГ наднормативнГ запаси, що були накопиченГ на державних пГдприКмствах (особливо у машинобудГв- 36 ному комплексГ УкраПни). Хто на цей час може вимГряти рГвень втрат централГзованих Г децентралГзованих (на пГдприКмствах) оборонних запасГв, що Гснували на момент проголошення державноП незалежностГ? Хто визначить справжнГ обсяги проПдання суспГльного виробничого капГталу за умов, коли внаслГдок ГнфляцГП амортизацГйнГ вГдрахування впали настГльки, що вже неспроможнГ вГдтворити Г десятоП частки функцГональних потреб економГки (до того ж Г тГ вартГснГ крихи амортизацГйних залишкГв здебГльшого мали нецГльове функцГональне використання)? До цього слГд добавити Г лавиноподГбне зростання зовнГшньоП заборгованостГ (з нульовоП позначки до межГ, що перевищила десять мГльярдГв доларГв), що стало потужним живлячим джерелом "тГньовикГв", а також тГ доходи, що були отриманГ на посередницьких "кидках", якГ базувались на використаннГ протягом чотирьох рокГв так званого ефекту "дворГвневоП" економГки. На цей час неможливо вже заплющувати очГ на ГснуючГ чинники розширення Г поглиблення явищ, що по справжньому К деструктивними Г антисуспГльними, Г якГ пГдривають не тГльки соцГально-економГчнГ, а Г полГтичнГ пГдвалини украПнськоП державностГ. До найбГльш небезпечних з них, передусГм, належить корупцГя. Саме провГдна роль бюрократГП, яку вона вГдГграК в процесГ приватизацГП, суттКво впливаК на посилення корупцГП, розширення ПП поля за рахунок залучення все нових Г нових джерел живлення. На цей час серед таких одночасно простих за технологГКю використання та надзвичайно потужних, а тому Г найбГльш поширених джерел живлення корупцГП можна назвати наступнГ: 1) систему прямого пГдкупу посадових осГб, суспГльних Г полГтичних дГячГв, якГ мають можливГсть сприяти успГхам комерцГйних структур шляхом створення для них тих чи Гнших переваг, привГлеПв та економГко-правових пГльг; 2) систему, що органГзацГйно будуКться на створеннГ акцГонерних компанГй Г товариств Гз включенням до них як державних, так Г приватних пГдприКмств (першГ включаються у якостГ "дГйних корГв", якГ вносять державне майно Г грошовГ внески, що Гз часом перерозподГляються за принципом: "з'Пмо сало твоК, а потГм кожен своК", на користь приватних структур); 3) систему, за якою державнГ кошти вно- 37 сяться у приватнГ структури, а у подальшому процедурне вГдбуваКться процес списання цих боргГв державою, виходячи з умов "крайньоП"' необхГдностГ (скажГмо, пГд гаслами допомоги малому й середньому бГзнесу, пГдтримки вГтчизняного товаровиробника тощо); 4) механГзм, що базуКться на наданнГ державних економГчних та правових гарантГй пГд кредити, якГ отримують суб'Ккти пГдприКмницькоП дГяльностГ недержавноП форми власностГ, що дозволяК у разГ Пх природного або штучного банкрутства повнГстю перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на масового платника податкГв). Одним Гз надпотужних (хоча на цей час вже Г "мГлГючих") джерел живлення "тГньовикГв" був вивГз за кордон матерГалГв (насамперед, металГв), сировини та енергетичних ресурсГв. МожливостГ масштабГв останнього явища, як вГдзначалось, пояснюються наявнГстю величезних, так званих запасГв "наднор-мативГв" та "нелГквГдГв" (сировини, матерГалГв, устаткування, обладнання), а також значних стратегГчних запасГв, що залишились у спадщину вГд адмГнГстративно-плановоП системи розподГлу ресурсГв. ЦГ запаси товарно-матерГальних цГнностей, за рГзними оцГнками фахГвцГв, становили вГд третини до рГчного суспГльного продукту. ТоргГвля цими ресурсами, за залишковою вартГстю, в тому числГ Г вивГз ПП за кордон, здГйснювалася у великих обсягах (досить нагадати "золотий" для вГтчизняних товарно-сировинних бГрж перГод) Г приносила "тГньовикам" величезнГ особистГ доходи, що осГдали у сейфах банкГвськоП