В.О.Мандибура. ТВньова економВка як об'Њкт системного наукового дослВдження керГвник Науково-аналГтичного управлГння СекретарГату ВерховноП Ради УкраПни, кандидат економГчних наук Рецензенти: АНДРВЊНКО В. Ю., доктор економГчних наук ШАМОТА В. М., кандидат економГчних наук ВисвГтленГ теоретичнГ пГдходи щодо визначення поняття "тГньова" економГка у широкому та вузькому розумГннГ цього економГчного явища. ВикладенГ основнГ принципи структурування та розмежування внутрГшнГх функцГональних складових "тГньовоП"' економГки. ПроаналГзованГ тенденцГП та особливГсть розвитку, а також оцГненГ масштаби "тГньовоП" економГки СРСР як вихГдноП бази "тГньових" процесГв, що мають подальший, якГсно новий розвиток в умовах розбудови незалежноП украПнськоП держави. Розкрита найбГльш характерна специфГка Гснуючих умов, дослГдженГ основнГ тенденцГП та джерела "живлення" розвитку "тГньовоП" економГки УкраПни. ЗдГйснена також аналГтично-експертна оцГнка реальних масштабГв "тГньового" перерозподГлу доходГв Гз врахуванням можливостГ застосування широкого спектру методик, свГтового Г вГтчизняного походження та авторського бачення шляхГв вирГшення цГКй проблеми. Значна увага придГляКться розробцГ широкого спектра диференцГйованих економГко-правових та органГзацГйно-процедурних пГдходГв Г рекомендацГй щодо формування та реалГзацГП законодавчоП стратегГП ВерховноП Ради УкраПни, яка маК бути спрямована на обмеження масштабГв "тГньових" вГдносин Г "тГньових" форм економГчноП дГяльностГ та на цивГлГзовану легалГзацГю суспГльне корисних секторГв "тГньовоП" економГки. Розраховано на народних депутатГв УкраПни, економГстГв-науковцГв, фахГвцГв органГв законодавчоП Г виконавчоП влади, пГдприКмцГв, яких не влаштовують умови кримГнально-тГньового оточення, Пх бГзнесовоП дГяльностГ, працГвникГв державних правоохоронних органГв, профспГлкових дГячГв, а також всГх чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та мГжнародний авторитет незалежноП УкраПни. ISBN 966-7288-34-X Њ В. О. Мандибура, 1998 ПЕРЕДМОВА СитуацГя, що склалася на цей час в УкраПнГ внаслГдок масштабно-вибухового поширення такого явища, як "тГньова" економГка, потребуК глибоких Г комплексних наукових дослГджень цього найбГльш своКрГдного феномена перехГдноП (Г не тГльки перехГдноП) економГки. СпрощенГ, поверхневГ суспГльнГ уявлення щодо реальних масштабГв Г якГсних особливостей такого складного системного явища, яким К "тГньова" економГка, мають досить негативний вплив на ситуацГю, що склалася у цГй сферГ. З одного боку, це потенцГйно призводить до формування у державнГй полГтицГ легковажних настроПв своКрГдного "шапко-закидацтва", коли здаКться, що для досягнення успГхГв на цьому надважкому суспГльному напрямГ досить провести разову "кавалерГйську атаку", яка принесе миттКвий успГх. З Гншого боку, зазначене сприяК поширенню своКрГдного синдрому економГчноП "манГловщини", коли вважаКться, що весь негатив, який накопичився у "тГньовГй" сферГ, може якось сам по собГ "розсмоктатися" Г навГть автоматично трансформуватись у дещо економГчно позитивне. За кГнцевими наслГдками, Гснування зазначених крайнощГв у пГдходах до пошуку шляхГв розв'язання цГКП проблеми тГльки сприяК подальшому масштабуванню процесГв "тГнГзацГП" економГки та пролонгуК на майбутнК зростання ускладнень, що пов'язанГ з позитивним вирГшенням цього питання. НегативнГ суспГльнГ наслГдки також можуть мати мГсце Г в разГ реалГзацГП владними структурами так званоП "ГмГтацГйно-про-фанацГйноП" полГтики боротьби з найбГльш "чорними" проявами "тГньових" процесГв. Тобто, коли владнГ дГП, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе вирГшення завдань подолання кримГнально-економГчноП злочинностГ (у першу чергу корупцГП), Г якГ, в основному, зводяться до використання вГдпрацьованих бюрократГКю механГзмГв суспГльного "окозамилювання", що проявляються, скажГмо, у манГпулюваннГ статистикою зростання динамГки "викриття" та "покарання" дрГбного "тГньового планктону" Г мГлкоП кримГнально-економГчноП "сошки". При цьому, як правило, цГ дГП не виходять на рГвень мафГозного "генералГтету" та Пх владних покровителГв Г не торкаються базових глибинних джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така полГтика спроможна лише загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуацГП до стану вибухово-небезпечноП екстремальностГ. Невраховування реально Гснуючих масштабГв "тГньовоП"" економГчноП дГяльностГ призводить також до значного перекручення макроекономГчних показникГв, що у кГнцевому наслГдку впливаК на допущення серйозних помилок при аналГзГ, прогнозуваннГ та моделюваннГ соцГально-економГчноП ситуацГП. Особливо це вГдчутно в процесГ реалГзацГП сучасноП монетарноП полГтики НацГонального банку УкраПни. СлГд також зазначити, що не осмисливши того, що вГдбуваКться у "тГньовГй" економГцГ, фактично неможливо розГбратися з Гснуючими тенденцГями та повною мГрою оцГнити реальнГ процеси, якГ вГдбуваються у легальнГй, або "свГтлГй", економГцГ. Тобто без останнього неможливо достатньо точно спрогнозувати перспективи подальшого соцГально-економГчного розвитку краПни. На цей час бГльшГсть спецГалГстГв, якГ дослГджують питання, що пов'язанГ Гз функцГонуванням "тГньовоП" економГки, вказуючи на причини та форми ПП проявГв, визначаючи масштаби поширення, в цГлому недооцГнюють ПП справжнього руйнГвного впливу як на поточний стан, так й на перспективи загальноекономГчного розвитку краПни. У той же час "тГньова" економГка була Г залишаКться однГКю з найгострГших проблем сучасного соцГально-економГчного життя краПни, що у багатьох своПх проявах К аналогГчною, скажГмо, проблемГ подолання забруднення навколишнього середовища або СНВДу. У зв'язку Гз цим виникаК низка питань, як теоретичного, так Г практичного характеру, без чГткоП та максимально об'КктивноП вГдповГдГ на якГ економГчна полГтика як у короткотермГновому, так Г у довгостроковому планГ приречена на неефективнГсть, а у багатьох випадках Г на повний провал. Серед цих питань найбГльш важливими К наступнГ. Що собою являК "тГньова" економГка? ЯкГ чинники та стимули генерують Г якГ основнГ джерела живлять "тГньову " економГку? Яка ПП ГнституцГональна структура? Як максимально точно оцГнити масштаби "тГньовоП" економГки, а також питому вагу ПП структурних складових? Чи необхГдно враховувати, а якщо необхГдно, то яким чином слГд враховувати обсяги "тГньовоП" економГки у структурГ валового внутрГшнього продукту краПни (ВВП)? Яка роль Г наслГдки дГяльностГ "тГньового" сектора економГки та його окремих структурних складових в нацГональному господарствГ та суспГльно-полГтичному життГ краПни? ЯкГ причини у минулому сприяли Г на цей час продовжують генерувати значне зростання "тГньовоП" економГки УкраПни? У чому полягають характернГ особливостГ та якГснГ вГдмГнностГ вГтчизняних "тГньових " процесГв у порГвняннГ з аналогГчними явищами, що мають мГсце в умовах краПн з розвинутими ринковими вГдносинами? ВГдповГдь на цГ питання може надати структурам державноП влади реальну можливГсть пГдвищити рГвень об'КктивностГ щодо визначення найбГльш перспективних заходГв, спрямованих на посилення ефективностГ застосування конкретних пГдходГв, методГв Г механГзмГв соцГально-економГчного та правового впливу держави (диференцГйовано до функцГй кожноП з гГлок влади) на подальшу долю цього специфГчного економГчного укладу. Тобто системнГ науковГ розробки у цГй сферГ можуть сприяти розширенню можливостей щодо забезпечення необхГдноП оп-тимГзацГП напрямГв соцГально-економГчноП полГтики держави, що мають бути спрямованГ або на повну лГквГдацГю, або на часткове обмеження, або на повну легалГзацГю тоП чи ГншоП структурноП складовоП "тГньовоП" економГки в залежностГ вГд рГвня ПП суспГльно-економГчного значення, а також вГд реальноП оцГнки ступеня соцГальноП небезпеки ПП подальшого функцГонування та розвитку. АналГтичнГ наробки з цього питання дозволять оцГнити можливостГ комплексного застосування певноП комбГнацГП зазначених пГдходГв у тих чи Гнших пропорцГях диференцГйовано до кожноП складовоП системи "тГньових" вГдносин, що у кГнцевому пГдсумку сприятиме максимальному прискоренню реалГзацГП кГнцевоП мети суспГльноП трансформацГП -- створенню цивГлГзованоП, прозороП, соцГальне орГКнтованоП ринковоП економГки. Враховуючи багатограннГсть якГсних проявГв Г вГдносин "тГньовоП"" економГки, можливГсть ПП проникнення у всГ сфери господарськоП та комерцГйноП дГяльностГ, державного управлГння й суспГльного життя в цГлому, а також, розумГючи ПП реальний вплив на соцГальну стабГльнГсть та економГчну безпеку держави, ця сфера суспГльних вГдносин повинна стати окремим об'Кктом комплексних дослГджень економГстГв, юристГв, полГтологГв та Гнших фахГвцГв. При цьому важливо, щоб найбГльш прагматичнГ та плГднГ теоретичнГ наробки, як вГтчизняних вчених, так Г свГтовоП науки були максимально повно врахованГ у процесГ формування законодавчоП стратегГП, спрямованоП на обмеження "тГнГзацГП" економГки УкраПни. Особливо це стосуКться процесу лГквГдацГП тих Гснуючих зон правового вакууму, наявнГсть яких провокуК поширення процесГв економГчноП "тГнГзацГП" й кримГналГзацГП. ЗначнГ прогалини, що Гснують на цей час у чинному законодавствГ, не дають можливостГ, навГть за умови виявлених конкретних (кримГнальних за свГтовими стандартами) злочинГв у сферГ ринкових вГдносин, притягувати до вГдповГдальностГ порушникГв, тому сприяють груповГй Г особистГй безвГдповГдальностГ та безкарностГ, що на цей час в УкраПнГ носить особливо масовий характер. Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економГку, яка реформуКться, та безпосередньо всГх суб'КктГв ринкових вГдношень у нове, достатньо розвинене Г ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище, тим бГльше можливостей з'явиться у суспГльства щодо встановлення контролю над "тГньовими" процесами та подолання найбГльш небезпечних кримГнально-чорних складових "тГньовоП"" економГки. Враховуючи сказане, у запропонованому аналГтичному дослГдженнГ поряд з питаннями вивчення теоретичних характеристик "тГньовоП"" економГки та аналГзом характерних особливостей Г загальних масштабГв ПП проявГв в умовах вГтчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основнГ напрями та визначити найбГльш характернГ особливостГ комплексноП реалГзацГП правовоП полГтики у вирГшеннГ зазначеного питання. Також на базГ максимального врахування свГтового досвГду ставиться мета сформулювати й надати конкретнГ пропозицГП, реалГзацГя яких (в першу чергу законодавчою гГлкою влади) вже у найближчГй перспективГ може сприяти пГдвищенню ефективностГ правового впливу на процеси подолання "тГнГзацГП'" економГки УкраПни. 1. "ТВНЬОВА" ЕКОНОМВКА ЯК ОБ'ЊКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛВДЖЕННЯ /. /. ТеоретичнГ аспекти аналГзу "тГньовоП" економГки та визначення ТГ' структурних складових Як суспГльне явище "тГньова" економГка притаманна усГм краПнам незалежно вГд моделГ та рГвня Пх соцГально-економГчного розвитку. Практика засвГдчуК, що доки Гснуватиме державна форма органГзацГП суспГльного життя, а держава у той чи Гнший правовий спосГб впливатиме на економГчний розвиток шляхом реалГзацГП бюджетноП, податковоП, грошово-кредитноП, валютноП полГтики тощо, доти зберГгатиметься й "тГньова" економГка. СуттКво може змГнюватись лише ПП питома вага, роль, яку вона вГдГграК у суспГльному життГ, а також механГзми ПП взаКмодГП з легальною економГкою та "кольорова палГтра", що маК "тГньова" економГка -- вГд свГтло-сГроП до криваво-чорноП. Проте науковГ дослГдження "тГньовоП"" економГки пов'язанГ з чималими труднощами як теоретичного, так Г практичного характеру. Це пояснюКться тим, що "тГньова" економГка являК собою значно складнГший об'Ккт дослГдження, нГж економГка офГцГйна, "свГтла". Вагомою проблемою, що ускладнюК дослГдження "тГньовоП"" економГки, К суттКва нестача, а нерГдко Г повна вГдсутнГсть необхГдних ГнформацГйно-статистичних даних. ДослГдженням перешкоджаК або кон'юнктурне вГдомче приховування необхГдноП наявноП ГнформацГП, або фактична неможливГсть застосування загальноприйнятих пГдходГв до предметного дослГдження суб'КктГв Г об'КктГв системи "тГньових" економГчних вГдношень та характерних особливостей функцГонування внутрГшнГх структур Г складових механГзмГв зазначеного економГчного укладу. Саме в "тГньовому" секторГ економГки система соцГально-економГчних вГдносин характеризуКться значно бГльшою складнГстю та хитросплетГнням Пх найрГзноманГтнГших типГв Г форм. СкладнГсть дослГдження виробничих вГдносин "тГньовоП" економГки трансформацГйного перГоду в УкраПнГ також зумовлена масштабною ГнтеграцГКю в нГй як сукупностГ вГдносин дрГбного товарного виробництва Г обмГну, так Г рГзних за рГвнем капГталГзацГП приватних вГдносин (монопольно-капГталГстичних та монопольно-кримГнальних Г, нарештГ, вГдносин державно-бюрократичного пГдприКмництва). Проте, будь-якГ мГркування щодо "тГньовоП"" економГки не мають нГякого сенсу, якщо попередньо вГдсутнК чГтке понятГйне розумГння про що саме йдеться. Насамперед звертаК на себе увагу Гснуюче рГзномаПття термГнГв, що використовуються для визначення поняття "тГньовоП"" економГчноП дГяльностГ. Вз захГдноП лГтератури до нашого внутрГшнього вжитку Пх перекочувало не менше дюжини: "тГньова економГка", "неформальна економГка", "скрита (прихована) економГка", "неофГцГйна економГка", "вторинна економГка", "чорна економГка", "таКмна економГка", "пГдпГльна економГка", "нелегальна економГка", "контрекономГка", "друга економГка", "паралельний ринок", "чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набГр термГнГв не К випадковим Г вГдображаК не стГльки вГдсутнГсть КдностГ щодо понятГйного розумГння сутГ зазначеного питання, скГльки вГддзеркалюК рГзнГ аспекти Г структурнГ складовГ "тГньовоП" економГки, а також пГдкреслюК внутрГшню якГсну складнГсть цього феноменального явища суспГльного життя, що, як зазначалось, притаманний всГм краПнам. Як органГчна складова економГки будь-якого суспГльства, "тГньова" економГка являК собою господарсько-комерцГйну дГяльнГсть, яка внаслГдок певних причин (Гнколи Г Гсторично виправданих), прагне уникнути державного облГку та контролю. При цьому мГж офГцГйною економГкою та ПП тГнню К досить "розмита" зона, Г критерГП видГлення "тГньовоП" економГки у порГвняно локальний сектор господарювання мають переважно не стГльки економГчний, скГльки соцГально-правовий характер. СпосГб суспГльного виробництва маК визначальний вплив як на характеристики, що визначають якГснГ особливостГ тГньовоП економГки в цГлому, так Г на ПП внутрГшнГ структурнГ компоненти. Так, в основГ появи та розвитку тГньового господарського укладу, що вГдповГдаК системГ вГдносин ринковоП економГки (коли ПП розвиток мав еволюцГйний, а не революцГйний характер), лежать об'КктивнГ суперечностГ, що виникають мГж короткотермГновими цГлями економГчних агентГв (ГндивГдГв, домашнГх господарств та приватних фГрм) Г довготермГновими макроекономГчними завданнями суспГльства. З методологГчноП точки зору суттКвим К питання з'ясування ГнституцГональноП структури "тГньового" сектора. "ТГньова" економГка не К якГсно однорГдною як за своПми структурними складовими, так Г за кГнцевими наслГдками Пх впливу на соцГально-економГчнГ процеси та вГдносини. Тому дуже важливо максимально чГтко визначити ПП структуру, тобто з'ясувати, якГ найбГльш характернГ види економГчноП дГяльностГ можуть включатися до складу "тГньовоП" економГки, а якГ нГ. Практика засвГдчуК, що структуризацГя "тГньовоП" економГки К процесом перманентним та якГсно рГзноманГтним для всГх Гснуючих моделей суспГльного розвитку. У той же час за умов рГзних соцГально-полГтичних систем Гснують рГзнГ методологГчнГ пГдходи як до загального окреслення обсягГв "тГньовоП"" економГки, так Г до структурування ПП внутрГшнГх складових'. Зупинимося на традицГйнГй класифГкацГП, яку застосовують науковцГ в краПнах розвинутоП ринковоП економГки для визначення поняття "тГньова" економГка. Так, в ГноземнГй лГтературГ термГн "прихована економГка" використовуКться для характеристики "неоголошеноП", але законноП за своПм характером дГяльностГ, яка йде вкупГ з нелегальним пГдприКмництвом. Головне тут полягаК у неможливостГ 1 НеобхГдно зазначити, що системне, наукове дослГдження питань "тГньовоП" економГки постГйно проводиться в краПнах розвинутого ринкового господарства. Так, наприкГнцГ 70-х - початку 80-х рокГв парламентами Г урядами ряду краПн були створенГ спецГальнГ робочГ групи щодо системного вивчення "тГньовоП" економГки. З 1984 року така група почала функцГонувати в АвстрГП. Вона вивчала сфери Гснування, обсяги Г тенденцГП розвитку "тГньовоП" економГки. АналогГчнГ роботи почали виконували фахГвцГ ФранцГП, ВеликобританГП, ПортугалГП, НГдерландГв та Гнших краПн ЊвропейськоП спГльноти. Конгресом США постГйно видГляються значнГ асигнування науковим органГзацГям Г окремим дослГдникам на поглиблення дослГджень цГКП проблеми. Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методьГ анализа й оценки (обзор работ западньПх зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. - С. 43. врахування офГцГйною статистикою обсягГв виробництва доданоП вартостГ цього сектора економГки в структурГ валового внутрГшнього продукту та в ухиленнГ суб'КктГв пГдприКмницькоП дГяльностГ вГд участГ у податковГй системГ держави. ТермГни "неформальна" або "неорганГзована", "нерегла-ментована" економГка застосовуються для характеристики економГчних процесГв та вГдносин, що вГдбуваються при досить слабкому втручаннГ у них офГцГйних економГчних структур держави, або взагалГ поза межами будь-якого державного облГку Г контролю. ОскГльки така розкиданГсть понять не досить зручна, то багато дослГдникГв використовують бГльш однозначний пГдхГд, побудований на правовому критерГП, згГдно з яким економГка дГлиться на двГ частини: на легальну (тобто "бГлу", "свГтлу") Г "тГньову" (приховану). Остання в свою чергу включаК напГвлегальну ("сГру"), нелегальну Г кримГнальну або "чорну" економГку. Тобто за таким пГдходом вони суттКво звужують зону "тГньовоП" економГки, що визначаКться проявами протизаконностГ суб'КктГв виробничих вГдносин у виробничГй та комерцГйнГй дГяльностГ. ПГдсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначеннГ змГсту поняття "тГньова" економГка необхГдно враховувати, що воно може мати як широке, так Г вузьке розумГння. У "широкому" розумГннГ' до складу "тГньовоП" економГки можуть бути вГднесенГ всГ види "неврахованоП", "нерегламентованоП", "прихованоП"" та "законспГрованоП" економГчноП дГяльностГ незалежно вГд того, чи К вони протиправними, чи нГ (див. мал. 1, сектори 2, 3 Г 4). У вузькому розумГннГ поняття "тГньова" економГка обмежуКться виключно тими видами економГчноП дГяльностГ та вГдповГдними вГдносинами, якГ за своПм змГстом К або протиправними, або суспГльне небезпечними /що на практицГ не завжди спГвпадаК/ (див. мал. 1, сектор 4). Умовна схема структурних складових економГки та ПП "тГньових" компонентГв ' Так, наприклад, Њ. Фейг (США) включаК до складу "тГньовоП" економГки всю економГчну дГяльнГсть, що за тих чи Гнших причин не враховуКться офГцГйною статистикою Г не включаКться до складу валового нацГонального продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дьГ анализа й оценки (обзор работ западньПх зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.- 1987.-С.4. Мал. 1 1. "ОфГцГйна" ("легальна", "свГтла", "традицГйна") економГка. 1. Сектор "домашнГх" господарств (сектор натурально- го самозабезпечення населення). 3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентованоП'" дГяльностГ: дрГбне виробництво, послуги Г торгГвля), "свГтло-сГрий" сектор економГчноП дГяльностГ. 4. ТГньова економГка. 4.1. "Темно-сГрий" сектор тГньовоП економГки (законспГрований сектор легГтимних видГв економГчноП дГяльностГ. 4.2. "Чорний" (в тому числГ кримГнальний, "криваво-чорний") сектор тГньовоП економГки. 4.3. ДиверсифГкованГ частки "чорноП" економГки. До "тГньовоП" економГки в широкому розумГннГ цього поняття можуть бути включенГ сектори 2 (частково), 3 Г 4. До "тГньовоП" економГки у вузькому розумГннГ включаКться тГльки сектор 4 Гз зазначеними внутрГшнГми структурними складовими (4.1, 4.2 Г 4.3). 10 11 Сектор домашнГх господарств (сектор натурального самозабезпечення населення), що виробляК товари та послуги, якГ споживаються всерединГ домашнГх господарств. НайважливГшою характерною ознакою цього сектора К те, що матерГальнГ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто не К об'Кктами ринкових вГдносин. Тому вГдсутнГсть ринкових транзакцГй робить оцГнку вартГсних обсягГв виробництва товарГв та послуг в домашнГх господарствах надзвичайно важким завданням. В усГх краПнах, що мають ринкову економГку, робота у домашнГх господарствах практично повнГстю виключаКться з розрахункГв обсягГв валового внутрГшнього продукту або враховуКться умовно Г в дуже обмежених обсягах. ОкрГм домашньоП працГ, в краПнах, що розвиваються або знаходяться у станГ трансформацГП, продукцГя, що отримана вГд роботи на присадибнГй, приватнГй чи оренднГй земельнГй дГлянцГ, маК велике значення для виживання та вГдтворення сГм'П. ВГдносини обмГну, що можуть виникати мГж домашнГми господарствами цього економГчного сектору, мають скорГше характер своКрГдного бартерного обмГну життКвими благами Г послугами, нГж К дГйсно ринковими операцГями товарноП реалГзацГП, що вГдбуваються на вартГснГй основГ. Неформальний сектор економГки ("свГтло-сГра" економГка) складаКться з дрГбних виробникГв та Пх найманих робГтникГв разом Гз самостГйними виробниками товарГв та послуг (наприклад, транспортних, будГвельних, ремонтних тощо), а також комерсантГв-посередникГв. ДГяльнГсть вуличних торговцГв К найбГльш поширеним Г видимим проявом дГяльностГ неформального сектора, хоч продукцГя малих майстерень та ремГсникГв, що досить часто працюють у домашнГх умовах, маК на цей час в краПнах ринковоП економГки значно бГльшГ обсяги, нГж в УкраПнГ. Неформальний сектор, на вГдмГну вГд сектора домашнГх господарств, пов'язаний з купГвлею-продажем товарГв та послуг, тобто вГн обов'язково повинен бути врахований у складГ ВВП. СлГд зазначити, що цей сектор у багатьох краПнах, що розвиваються або тих, якГ знаходяться у станГ ринковоП трансформацГП, на цей час практично не враховуКться. Основною причиною тут 12 К велика чисельнГсть дуже дрГбних об'КктГв дослГдження та податкового контролю, а також занадто мГзерний обсяг персонГфГкованих доходГв, що отримуК бГльшГсть суб'КктГв цього сектора, Г якГ за сукупною величиною фактично не перевищують ГснуючоП нульовоП ставки податку на (мГсячнГ чи рГчнГ) доходи громадян. При цьому виробленГ цим сектором товари Г послуги за своКю споживчою якГстю К легальними, Г загалом при Пх виробництвГ Г дрГбнГй реалГзацГП ринковий "планктон" не порушуК закони. Правда, в багатьох краПнах, що розвиваються, К закони про лГцензГП, ГншГ норми, що можуть Ггноруватися при операцГях у неформальному секторГ. Але вГрним К й те, що в бГльшостГ випадкГв властГ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих законГв у життя, оскГльки це пов'язано перш за все Гз низьким рГвнем доходГв, що отримують суб'Ккти пГдприКмницькоП дГяльностГ неформального сектора економГки, Г якГ для держави не можуть бути суттКвим джерелом наповнення бюджету. "Темно-сГрий" сектор "тГньовоП" економГки пов'язаний з бГльш серйозними порушеннями дГючих законГв (наприклад, про реКстрацГю пГдприКмницькоП дГяльностГ та найманоП робочоП сили; ухилення вГд сплати податкГв Гз значних доходГв; про мГнГмальну заробГтну плату; про охорону працГ та соцГальне забезпечення). Тобто це сектор свГдомо прихованих видГв дГяльностГ. РозмГри такоП дГяльностГ останнГм часом значно зросли в багатьох розвинених краПнах. Це явище отримало багато назв: вГд "чорноП економГки" в Квропейських краПнах до "пГдземноП" ("underground" або "subterranean") в США. ОцГнка розмГрГв цього сектора особливо складна, оскГльки порушники законГв ретельно приховують ГнформацГю. У деяких краПнах продукцГю "тГньового" сектора враховують в нацГональному доходГ, хоча цГ оцГнки базуються не на точнГй статистицГ, а не експертних оцГнках. Зростання розмГрГв цього сектора в багатьох краПнах дуже турбуК органи влади саме через великГ втрати в офГцГйних цифрах нацГонального доходу. Тому основнГ зусилля влади спрямовуються на забезпечення повноти сплати податкГв, запобГгання порушень законодавства, а не на припинення випуску продукцГП. ПродукцГя цього сектора легальна, проте виробництво Г/або розподГл товарГв та послуг завжди мають протиправнГ Г навГть кримГнальнГ ознаки. 13 "Чорний" (в т. ч. кримГнальний) сектор "тГньовоП" економГки маК своК, притаманне тГльки йому амплуа. Тобто вГн маК справу з виробництвом, розподГлом, обмГном Г споживанням соцГальне небезпечних та руйнГвних для розвитку особистостГ продукцГП та послуг, до яких перш за все вГдносяться: крадГжки Г перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупцГя, "вГдмивання" та фальшування грошей, "кГллерськГ послуги", торгГвля живим товаром тощо. Тому природним К те, що надвисокГ протиправнГ доходи цього сектора уникають участГ у податковГй системГ. Однак владу бГльше цГкавить припинення виробництва товарГв та послуг цього сектора, нГж сплата податкГв вГд них. ПродукцГя Г доходи вГд кримГнального сектора не повиннГ включатися до нацГонального доходу (хоч, виявляКться, це стосуКться не всГх видГв кримГнальноП дГяльностГ). ФункцГонування "чорноП"" (кримГнальноП) економГки в автономному режимГ не К типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичнГ структури, вона змушуК працювати на себе потужну складову адмГнГстративноП системи управлГння державою. Особливо необхГдно вГдзначити, що "чорна" економГка маК тенденцГю до постГйноП диверсифГкацГП у "свГтлу" (традицГйну) економГку, бруднить легальнГ виробничГ вГдносини. ЯкГсною особливГстю диверсифГкованих "метастаз чорноП економГки" К те, що вони функцГонують Г живляться виключно за рахунок легальноП сфери економГки. Ця частина "чорноП тГнГ" являК собою економГчну основу вГдтворення корумпованоП економГки та ПП суб'Ккта -- корумпованоП бюрократГП, що за певних умов стаК структурою мафГП. Тому зазначене явище потребуК системних наукових дослГджень, що особливо актуальнГ для умов краПн, якГ знаходяться у станГ ринковоП трансформацГП. До проявГв диверсифГкованих часток "чорноП" економГки можна, перш за все, вГднести всГ види корупцГП (аж до вГдносин бюрократичного бартеру, що отримав у народГ назву "блат", Г який базуКться на вГдносинах, побудованих на принципГ: ти -- менГ, я -- тобГ). До них також вГдносяться всГ прояви використання та привласнення державноП, кооперативноП, акцГонерноП, корпоративноП та Гнших Гнтегрованих форм власностГ, у тому числГ й фГнансових ресурсГв держави, як для особистого збагачення 14 окремих фГзичних осГб, у розпорядженнГ та користуваннГ яких вони знаходяться (перш за все чиновникГв), так Г для наживи суб'КктГв кримГнальноП злочинностГ та мафГозних кланГв, джерела доходГв яких пов'язанГ з використанням вищезазначених методГв. 1.2. ЯкГснГ особливостГ розвитку "тГньовоП" економГки в умовах адмГнГстративно-командноП системи господарювання АналГз "тГньовоП" економГки УкраПни, ПП якГсних особливостей, багато в чому успадкованих вГд системи директивно-планових вГдносин, не може бути достатньо повним без узагальнення Гсторичного досвГду. Тобто, цей аналГз, пердусГм повинен базуватися на вивченнГ ретроспективи розвитку процесГв "тГнГзацГП", що вГдбувалися в економГцГ колишнього СРСР. Це важливо зробити ще й тому, що на цей час маК мГсце досить хибна точка зору, що сучасну "тГньову" та кримГнальну економГку, а також сучасну "мафГю" породила Гснуюча влада, Г цьому як каталГзатор сприяв виключно процес ринковоП трансформацГП. Некон'юнктурний погляд на наше не зовсГм далеке минуле насправдГ засвГдчуК, що це далеко не так. Масштабна "тГнГзацГя" економГки та вихГд на арену економГчного кримГналГтету в СРСР припадаК на середину 60-х -- початок 70-х рокГв, а вже наприкГнцГ 80-х -- тГньовий оборот ПП господарсько-комерцГйноП дГяльностГ за експертними оцГнками перевищував навГть бюджети деяких союзних республГк. Таким чином, не витримала "Гспиту" часом Г досить поширена теза, що органГзована злочиннГсть та кримГнальна економГка не можуть виникнути та Гснувати за умов тоталГтарноП держави, яка за логГкою не повинна допускати подГлу влади нГ з ким Гншим. Вивчаючи ретроспективу дослГджень "тГньовоП"" економГки та ПП структурних складових в СРСР, передусГм необхГдно зазначити, що першГ науковГ наробки з цього питання започаткували вченГ Заходу'. Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption // Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the Joint 15 У своПх роботах, якГ стосувалися цього явища, на початковГй стадГП дослГджень вони використовували дещо Гнший термГн -- "друга" економГка. Так, ранГше Гнших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу "Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "БесГди в РосГП"". СлГд пГдкреслити, що в радянськГй економГчнГй лГтературГ спочатку також використовувався термГн "друга" (вторинна) економГка" . На це в своПх роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до речГ, Г про застосування у тому ж понятГйному змГстГ Гнших термГнГв, таких як "контрекономГка", "неофГцГйна економГка", "паралельний ринок", "приватне пГдприКмництво", "економГка чорного ринку" тощо. У надрукованГй в 1984 роцГ статтГ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже винесений термГн "тГньова" економГка, але за текстом вГн цГлком ГдентифГкувався Гз термГном "друга" економГка2. БГльше того, пГдкресливши на початку статтГ повне спГвпадГння обох понять, автор у подальшому вГддавав перевагу традицГйному визначенню -- "друга" економГка3. Радянська наукова та суспГльно-полГтична лГтература на початку 80-х рокГв фактично майже повнГстю вГдмовилась вГд вживання термГну "друга" економГка, на змГну якому прийшов термГн "тГньова" економГка. У такому розумГннГ вона Гз самого початку проголошувалась абсолютно негативним явищем, що повинно бути лГквГдовано. ЗахГдна наукова лГтература широко використовувала зазначенГ термГни дещо в Гнших, нГж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що аналГтики Заходу виходили Гз того, що в СРСР, з одного боку, Гснувала вГдповГдна модель Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October 10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August, vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No• 4. - P. 528 - 543. ' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981. - С. 267 - 272. Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528. Ibid. - P. 528 - 543. "централГзовано-керованого господарства", "командна економГка", а з Гншого -- "друга" (тГньова), що охоплювала багато видГв легальноП й напГвлегальноП господарськоП дГяльностГ, якГ не були залученГ в орбГту централГзованого планування, облГку Г контролю з боку держави. З цих позицГй до елементГв "другоП"" ("тГньовоП"") економГки вГдносились: особисте пГдсобне господарство, ГндивГдуальна трудова дГяльнГсть, "неформальнГ" ринки тощо. Зазначений пГдхГд до визначення понятГйного змГсту цих явищ був характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох Гнших захГдних дослГдникГв'. ВноземнГ автори в межах "другоП"" ("тГньовоП"") економГки СРСР розглядали не тГльки легальнГ (напГвлегальнГ) "приватнГ" види дГяльностГ, але й явно протиправнГ, вважаючи, що межГ мГж першими й другими на той час були досить рухомГ та часто носили досить умовний характер. Так, вГдомий совКтолог А. Бергсон писав: "ВГдносно СРСР термГн "друга" економГка, як часто маКться на увазГ, охоплюК дГяльнГсть легальну, але приватну, найбГльш характерним вГдображенням якоП К виробництво на присадибних дГлянках (Г. Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеностГ, буду вважати Г легальнГ приватнГ, квазГлегальнГ та нелегальнГ доходи, як доходи, що отриманГ через канали "другоП"" економГки"2. Застосовуючи термГн "тГньова" економГка та вказуючи на неможливГсть розмГжування в СРСР легальних Г нелегальних видГв економГчноП дГяльностГ, Ф. Фелдбругге розглядав Пх практично в одному контекстГ. Автор нараховуК 179 видГв "тГньовоП"" дГяльностГ, класифГкуК Г зводить Пх у 9 таблиць. При цьому вГн вГдзначаК, що всГ вони, згГдно з радянськими законами, можуть заслужити як "смертну кару", так Г офГцГйне заохочення3. ' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second" Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572; Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies. Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63. 2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057. Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " •• " "А 16 б с; о с, о (П уу А й О -J б V Г U .В, РгУП ХаркГзеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА бГВ.'ПОТЕЙА Гк. 5. Г. K"fussss!sa к^-^405^ Виходячи з поняття розмитостГ термГну "друга" економГка, деякГ захГднГ економГсти робили спроби звузити предмет дослГджень. Частина з них, наприклад, Б. Румер пГшли шляхом обмеження сфери дослГджень одним або кГлькома Гз секторГв народного господарства СРСР (скажГмо сГльським господарством, торгГвлею тощо). НайбГльш Друнтовними та вдалими були пошуки шляхГв поглиблення дослГджень "тГньовоП"" економГки СРСР визнаним американським теоретиком з цього напряму Г. Гроссманом. Так, вГд розмитого поняття "другоП" економГки вГн перейшов до аналГзу "нелегальноП приватноП економГки та корупцГП"'. Вже в той час Г. Гроссман вГдзначав, що за масштабами нелегальноП економГки СРСР може претендувати на одне з провГдних мГсць у свГтГ2. Перша спроба в СРСР врахувати "тГньову" економГку в науковому аналГзГ була здГйснена на галузевому рГвнГ у 70-Г роки в науково-дослГдницькому технологГчному ГнститутГ побутового обслуговування МГнпобутобслуговування РСФСР. Цей аналГз проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний показник офГцГйно визначеного рГвня споживання послуг громадянами та домашнГми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала першим полГгоном вГдпрацювання методологГчних Г методичних пГдходГв щодо вивчення радянськоП "тГньовоП" економГки та використання цих результатГв у подальших економГчних прогнозах. ЛогГчне продовження зазначеноП роботи, яка була вже виконана на макроекономГчному рГвнГ аналГзу "тГньовоП"" економГки мали дослГдження, що виконувалися фахГвцями науково-дослГдницького Гнституту при ДержпланГ СРСР3. Робота по цГй темГ ' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption// Op. cit. - P. 834 - 855. 2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption// Op. cit. - P. 843. 3 НеобхГдно зазначити, що за весь перГод Гснування СРСР проблема "тГньово'г" економГки як окремого об'Ккту системного аналГзу нГколи не ставилася перед науковцями краПни владними структурами держави (оскГльки особливо у "застГйнГ" роки все, що не пГдходило пГд визначенГ стандарти вГтринного благополуччя просто вГдкидалось, Г тим самим сприймалося за начебто неГснуючГ в ре- 18 у зазначеному ГнститутГ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань подолання незбалансованостГ споживчого ринку, оскГльки масштаби нелегального надання послуг у 70-тГ роки зросли настГльки, що Пх неврахування рГзко знижували достовГрнГсть фактичних Г прогнозних оцГнок потреб населення у товарах Г послугах. НадалГ дослГдження "тГньовоП" економГки почали охоплювати також Г сферу матерГального виробництва та народногосподарського управлГння. У своПх "доперебудовних" дослГдженнях радянськГ науковцГ, як правило, до "тГньовоП" економГки вГдносили приховану господарську дГяльнГсть, що базувалася на нецГльовому використаннГ державних виробничих ресурсГв; на технологГчних, фГнансових, екологГчних порушеннях офГцГйних норм з метою особистого або групового збагачення; на корупцГП; на викривленГй звГтнГй ГнформацГП (на користь пГдприКмств Г вГдомств). До цих видГв тГньовоП дГяльностГ вГдносилися: приписки, розкрадання державних матерГальних, технГчних Г фГнансових ресурсГв; дрГбне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового характеру; пГдпГльна пГдприКмницька Г виробнича дГяльнГсть ("цеховики"); випуск неврахованоП продукцГП (послуг) на державних пГдприКмствах; порушення в роздрГбнГй торгГвлГ та громадському харчуваннГ; перепродаж дефГцитних побутових товарГв Г продуктГв харчування (спекуляцГя); неофГцГйне надання побутових послуг, виготовлення та реалГзацГя самогону та Гнших спиртних напоПв домашнього виробництва тощо. До "тГньовоП"" економГки вГдносили Г "кримГнальну" економГку (наркобГзнес, проституцГю, спекуляцГю, торгГвлю краденим тощо). Також до "тГньовоП" економГки вГдносили особисте пГдсобне господарство та ГндивГдуальну трудову дГяльнГсть. Головним висновком, який робили у цьому випадку фахГвцГ, був той, що "тГньова" економГка -- це тГнь, яку маК офГцГйне державне господарство, Г вона не К чимось самостГйним по вГдношенню до нього та може зникнути разом Гз лГквГдацГКю його альнГй дГйсностГ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР (анализ, оценка, прогнози)// ВопросьГ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 - 111. 19 недолГкГв або, у кращому разГ, з висвГтленням, тобто взяттям пГд жорсткий облГк Г контроль з боку правоохоронноП системи.' Значно посилилася увага до вивчення "тГньовоП"" економГки в СРСР пГд час перГоду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало некон'юнктурного аналГзу цГКП суттКвоП складовоП соцГалГстичноП економГки, оскГльки пГсля рокГв "застою", саме "тГньова" економГка почала бурхливо розвиватися на раннГх стадГях процесу ринковоП трансформацГП. Саме в перГод перебудови багато вчених почали вГдкривати Гснуючу "аномалГю", тобто те, що "тГньова" економГка може також справляти Г певний позитивний вплив на нормалГзацГю процесГв, якГ вГдбувалися у народному господарствГ2. Починаючи з другоП половини 80-х рокГв вже не можливо було назвати жодноП галузГ економГки,