Джойс Керол Оутс. Залицяння, липень, 1953
---------------------------------------------------------------
© Copyright Джойс Керол Оутс, The New Yorker, Feb. 26 -- Mar. 4, 1996.
© Copyright Сн│гур, переклад укра┐нською, 2000. (а/с 607, 65063, Одеса-63;
Email: sserhiy@inbox.ru
WWW:
Date: 19 Apr 2000
--------------------------------------------------------------
й Oats, J.C. 1996, The New Yorker, Feb. 26 -- Mar. 4, 1996.
й Снiгур, Сергiй. 2001. Вперше переклад надруковано у часопис│
"Всесв│т", 2000, No3-4, с.12-13.
По вопросам, связанным с использованием перевода, обращайтесь к
переводчику:
E-mail: hopeodessa@farlep.net; sserhiy@inbox.ru.
почтовый адрес: Украина, 65063, Одесса-63, п/я 607,
Джойс Керол Оутс
ЗАЛИЦЯННЯ, ЛИПЕНЬ 1953.
П│втора дня в автомоб│л│ шляхом на п│вн│ч з Пенсаколи, що в штат│
Флорида.
М│й батько молодий, у нього плаский жив│т, йому не сидиться спок│йно за
кермом.
Зараз в│н у ц│в│льному -- шортах кольору хак│ │ тен│сц│.
Моя мати на задньому сид│нн│ нашого "шевроле" з мо┐м братом,
п'ятим│сячним немовлям.
Довг│ години ┐зди, в│кна опущен│, щоб впустити хвил│ яскравого
спекотного пов│тря.
Вже веч│р, але ще й дос│ тепло, вогко як пара з рота.
Сл│пучий м│сяць на неб│ р│же оч│.
В Кентукк│, на околиц│ без│менного м│стечка, бензоколонка Ессо │ кафе.
Н│чн│ метелики вихорем мчать у св│тл│, густо, як сн│жинки.
Зац│пен│ла в│д сну. В│┐ злиплися. Моя шия заслабка, щоб в│д│рвати
голову в│д липко┐ в│н│лово┐ спинки сид│ння.
Мати п│шла з немовлям до ж│ночого туалету, щоб пом│няти мокру пелюшку.
Батько в кафе, п'║ молоко, три, чотири висок│, налит│ по в│нця склянки
холодного молока; в│н ще не покинув тренуватися.
(Хоча минулого тижня в│н програв б│й за звання чемп│она арм│┐ США в
нап│вважк│й ваз│. Нам не можна було прийти подивитися, в│н казав, що ми
зурочимо його, але це вже │нша │стор│я.)
Мене будить запах бензину.
▓ техн│к, що вичавлю║ р│дину на в│трове скло.
Пот│м промасленою ганч│ркою в│н р│зкими неправильними колами стира║
геть комах, що зал│пили скло, залишаючи переливчастий масляний в│дблиск.
М│цний м'язистий, чолов│к майже однол│ток мого батька, може, молодший
за нього.
Обличчя дуже брудне, як футбольний м'яч. Чорн│ баки в'ються по його
щоках. Заморен│ оч│.
В│н обережно прослиза║ на м│сце вод│я, смердячи потом, мастилом,
бензином, перев│ря║ дв│рники в│трового скла, пот│м сигнали поворот│в.
Вражений "шевроле" моделлю 1952 року. Як така трима║ться на дороз│?
пита║ в│н.
Вдягнений у затверд│лу в│д бруду ун│форму Ессо, поверх не┐ шк│ряний
жилет з металевими заклепками, а його татуйован│ б│цепси випукл│, як груди у
доросло┐ ж│нки.
Стиска║ кермо, начебто ┐де зам│сть мого батька.
Вимовля║ слова так, що я спочатку н│чого не зрозум│ла, говорить
пов│льно, ця його гугнява солодкава п│вденна вимова, я вже було подумала, що
в│н блазню║, щоб розсм│шити мене. ▓ я таки засм│ялася, захихот│ла тремтливо,
з придиханням.
Тика║ мене вказ│вним пальцем у ключицю: "Сплюха?"
Пита║, де це ви ┐дете?
Кажу йому, до Буффало.
- Буфло - це де?
- Буффало, штат Нью-Йорк.
- пдете з Флорди?
Я в│дпов│даю: "Так, м│й тато демоб│л│зувався з американсько┐ арм│┐, де
був капралом │ зараз ┐де додому".
- Чи був в│н на в│йн│? В Кре┐?
- Так, - кажу я. М│й голос звучить гордо. - ▓ не був поранений.
Мен│ дванадцять рок│в. Худа, плоскогруда, к│стляв│ зап'ястки, що в│н
може взяти ┐х у к│льце, з│мкнувши навкруги сво┐ великий │ вказ│вний пальц│.
Численн│ тверд│ прищики п│д чубчиком на мо║му лоб│ печуть, як червоний
перець.
Мо║ темне волосся з│бране ззаду в масний "к│нський хв│ст", закр│плене
гумовою зав'язкою, яку закрутили вправн│ пальц│ мо║┐ матер│.
На мен│ з│м'ят│ шорти, махрова блузка, що одяга║ться через голову,
плетен│ сандал│ │з зас│к│в Вулворта.
Я теж сп│тн│ла, тому сильно затиснула пухнаст│ пахви.
В│н нахиля║ться ближче, говорить:
- Люба, а ти приваблива, ск│льки тоб│ рок│в?... - а я витр│щилася з
застиглою в│д переляку посм│шкою.
В│н говорить таким притишено-ман│рним голосом, немовби хоче, щоб н│хто
не п│дслухав, н│бито хтось ║ тут так близько, щоб п│дслухати, бо ж н│кого
нема║: "Гей, ти зна║ш?.. люба?.. на тоб│ сидить такий летючий тарган...
обтрушу║ спереду мою блузку, обережно, зовн│шньою стороною брудно┐ в│д
мастила руки... п'ятидюймовий тарган, такий, що КУСАкТЬСЯ. Га-га-га".
Але це лише жарт, в│н регоче.
Передн║ сид│ння шевроле гойда║ться в│д його реготу.
Так це було вперше. Н│коли не забудеш того, хто був перший.
Last-modified: Sat, 19 Apr 2003 18:28:47 GMT