вносить ‘офiю.
   Ћх нещастЯ, ох нещастЯ! Џобiжу за –имбалом, може, вiн поможе що,  може,
одходить її. (‚ийшла.)_
   ѓнат (кладе ‘офiю на пiл)._ “бив!! Ћ, проклЯт будь i  день  той,  i  та
година, в Яку Я родивсЯ... i тричi проклЯта  хвилина,  що  з  ‚аркою  мене
звела!..
   ‚ходе Iван._
   Iван._ Ћ, краще б ти, дитино моЯ безталаннаЯ, мене поховала, нiж Я  маю
тебе поховать... Ќащо ж Я, старий... гнилий... пеньок, зоставсЯ, а тебе...
гильочко зеленаЯ моЯ, зломила лихаЯ долЯ...
   ѓнат._ ’ату... тату... Я не хотiв її убить...  џ  ненароком,  з  серцЯ.
(ЋпускаєтьсЯ на колiна перед трупом.)_
   ‡авiса_.

   1886. Ќовочеркаськ