ги "тЁньового" сектора, що перевищують рЁвень 15 -
ЗО % ВВП. Причому для кра©н, якЁ мають традицЁйно стабЁльнЁ
соцЁально-економЁчнЁ вЁдносини та сталу ринкову економЁку, цей рЁвень ╨
значно нижчим Ё не може перевищувати 15 %. Практика також засвЁдчу╨, що якщо
оборот пЁдпЁльного бЁзнесу перевищу╨ '/з ВВП, а кЁлькЁсть залучених до нього
(у т. ч. Ё в якостЁ найманих працЁвникЁв) ЗО -40 % зайнятих, економЁка
втрача╨ будь-якЁ можливостЁ позитивного регулювання.
ПЁдсумовуючи "дЁагноз", який на пЁдставЁ експертних оцЁнок поставлений
економЁцЁ Укра©ни, можна вважати, що вона уражена вЁрусом "тЁньового"
пЁдпри╨мництва (в його найбЁльш небезпечних формах) Ё тому ╨ серйозно
хворою. Але за аналогЁ╨ю з медициною, справжнЁм здоровим повинен вважатися
не той, хто взагалЁ не хворЁ╨, а той, хто хворЁ╨ мало, хворЁ╨ у легкЁй формЁ
Ё здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виника╨ цЁлком слушне
питання щодо реальних наслЁдкЁв досяг-
76
нення тЁ╨© критично© маси у перевантаженнЁ народного господарства
кра©ни "тЁньовими" економЁчними вЁдносинами. Тобто чи засвЁдчу╨ досягнення
цЁ╨© межЁ небезпеку виникнення некон-трольовано© ланцюгово© реакцЁ© подЁлу
злоякЁсних клЁтин, коли метастази "чорно©"" економЁки необмежене
розростаються, витЁсняючи й замЁнюючи здорову тканину суспЁльно-економЁчного
органЁзму, що призведе до летальних наслЁдкЁв.
Звичайно, в економЁцЁ неабияку роль вЁдЁграють культурнЁ та ЁсторичнЁ
традицЁ© нацЁ©, ©© менталЁтет. Проте реальний стан економЁки форму╨
повсякденнЁ, найбЁльш уживанЁ характеристики того, що дозволено, а що
заборонено, що схвалю╨ться, а що засуджу╨ться. 1 тому для кожно© держави,
нацЁ© ╨ такий рЁвень "тЁнЁзацЁ©", перехЁд через який свЁдчить про те, що
патологЁя затвердилась як норма критичного перевантаження.
АналЁз засвЁдчу╨, що Укра©на вже перейшла цей небезпечний бар'╨р. Однак
чи можна вважати, що процес "тЁнЁзацЁ©" набрав незворотного характеру, що
вЁдбува╨ться "латиноамерика-нЁзацЁя" кра©ни, а Укра©на перетворю╨ться на
"бананову республЁку" пЁвнЁчних широт.
╙ багато пЁдстав вважати цей висновок передчасним.
По-перше, необхЁдно враховувати унЁкальнЁсть перехЁдного стану нашо©
економЁки та суспЁльства, а названу межу "тЁнЁзацЁ©'" було визначено для
кра©н з усталеною економЁкою традицЁйно ринкового типу. ╡нша рЁч --
швидкЁсть Ё темпи трансформацЁйних процесЁв. ЗагальновЁдомо, що реформи
мають проводитися рЁшуче, швидко, без права на помилки, цЁна яких
оберта╨ться величезними збитками для суспЁльства, або не повиннЁ проводитися
взагалЁ. Затягування реформацЁйних процесЁв, тупцювання на мЁсцЁ або
неадекватнЁсть дЁй до тЁ╨© ситуацЁ©, що реально склада╨ться ╨ досить
небезпечним шляхом для молодо© держави.
По-друге, на вЁдмЁну вЁд живого бЁологЁчного органЁзму, у
суспЁльно-економЁчних систем, як правило, не бува╨ безвихЁдних ситуацЁй.
Розпад старих соцЁально-економЁчних систем ╨ також Ёсторичним виходом,
оскЁльки на цьому розпадЁ анЁгЁлюються накопиченЁ у минулому антагонЁстичнЁ
суперечностЁ Ё формуються новЁ суспЁльно-економЁчнЁ та полЁтичнЁ вЁдносини Ё
структури.
77
По-трет╨, темпи й характер перебЁгу трансформацЁйних процесЁв, як вже
зазначалося, залежать вЁд "культурних традицЁй нацЁ©", вЁд державницько©,
патрЁотично© позицЁ© то© частини населення, якЁй не байдужа подальша доля
Укра©ни.
По-четверте, аналЁз стану та тенденцЁй динамЁки процесЁв "тЁнЁзацЁ©"
дозволя╨ стверджувати, що "тЁньова" економЁка протягом 1995 - 1997 рокЁв вже
досягла максимально© межЁ у сво╨му розвитку Ё на цей час за абсолютними
характеристиками вступа╨ у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економЁчно
об'╨ктивно почне стискатися пЁд впливом незворотного ефекту "про©дання"
нацЁонального багатства (передусЁм виробничого капЁталу та накопичених
ресурсЁв). Проте, внаслЁдок продовження кризово© деградацЁ© офЁцЁйно©
економЁки, вЁдносна питома вага "тЁньово©"" економЁки може ще незначною
мЁрою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж рЁвнЁ.
По-п'яте, значна роль у процесЁ подолання "тЁнЁзацЁ©" належатиме
активнЁй державнЁй полЁтицЁ, особливо такого ©© напряму, як реалЁзацЁя
рацЁонально-прагматично© та оптимально-виважено© законодавчо© стратегЁ©, що
ма╨ бути вибЁрково-дифе-ренцЁйовано спрямована або на легалЁзацЁю, або на
обмеження, або на знищення тих чи Ёнших проявЁв економЁчно© "тЁнЁзацЁ©", в
залежностЁ вЁд рЁвня ©х соцЁально-економЁчно© небезпечностЁ, про що мова
буде вестися у наступнЁй главЁ.
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО╞ СТРАТЕГ╡╞ ТА МЕХАН╡ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС╡В "Т╡НЬОВО╞" ЕКОНОМ╡КИ
3.1. АналЁз правових чинникЁв сприяння розвитку процесЁв "тЁнЁзацГЁ'"
економЁки Укра©ни
ОцЁнка розвитку процесЁв масштабно© "тЁнЁзацЁ©" Ё кримЁналЁ-зацЁ©
економЁки Укра©ни засвЁдчу╨ про сутт╨ву недосконалЁсть та структурну
незавершенЁсть вЁтчизняно© правово© системи. Тобто бЁльшЁсть наших сучасних
бЁд Ё негараздЁв, якЁ стосуються масштабно© кримЁналЁзацЁ© економЁки,
зумовлена тим, що ще з самого
78
початку економЁчних перетворень в процесЁ ©х законодавчого забезпечення
була фактично проЁгнорована одна з головних передумов ринкового
реформування, а саме -- система правового регулювання Ё ефективного
державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися
випереджувальне щодо процесу створення нових форм власностЁ, розвитку
ринкових вЁдносин, ©х органЁзацЁйних структур та механЁзмЁв функцЁонування.
СвЁтова практика засвЁдчу╨, що цивЁлЁзована ринкова економЁка, яка ма╨
надЁйнЁ ЁмуннЁ властивостЁ, що пригнЁчують "вЁрус тЁнЁзацЁ©", передусЁм
потребу╨ наявностЁ ретельно вЁдпрацьовано©, досконало©, комплексно
збалансовано© та достатньо стабЁльно© правово© бази, яка спроможна
забезпечити чЁтку вза╨модЁю, вза╨мозв'язок Ё вза╨мовЁдповЁдальнЁсть усЁх
суб'╨ктЁв ринкових вЁдносин та ринкових структур, що функцЁонують на основЁ
як приватно©, змЁшано©, так Ё публЁчно© форм власностЁ.
Розвиток правово© системи у напрямЁ попередження зловживань Ё обмеження
злочинностЁ в сферЁ економЁчних вЁдносин мав ще Ёз самого початку базуватись
на системному Ё максимально повному використаннЁ кращих досягнень свЁтового
досвЁду, що за багато десятирЁч накопичений кра©нами, якЁ мають розвинену
ринкову економЁку. Проте, внаслЁдок нерозумЁння, або приватно-корпоративно©
користЁ, або чванливо-бюрократичного Ёгнорування потреб об'╨ктивно©
реальностЁ, на економЁчний простЁр нашо© кра©ни вирвалась невпорядкована,
руйнЁвна Ё жорстока стихЁя, яку, правду кажучи, не чекали Ё яка масштабнЁстю
Ё глибиною сво©х "чорно-кримЁнальних" проявЁв боляче травму╨ суспЁльство,
пЁдрива╨ вЁру людей в ринковЁ перетворення, звужу╨ базу соцЁально© пЁдтримки
процесЁв економЁчно© та суспЁльно© трансформацЁ©.
Наш власний, емпЁричний, набутий за незначний час гЁркий, але досить
вагомий досвЁд перекону╨, що "гра в ринок" за вЁдсутностЁ вЁдповЁдних чЁтких
та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування
без попереднього (або хоча б паралельного) створення вЁдповЁдно© комплексно©
та надЁйно-досконало© системи правового забезпечення функцЁонування
механЁзму ринково-господарських та комерцЁйних вЁдносин, у кЁнцевому
наслЁдку призводить лише до
79
альних процесЁв"
соцЁально-економЁчно© анархЁ©, породжу╨ сприятливе середовище для
зловживань Ё злочинностЁ, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорно©""
складово© "тЁньово©" економЁки.
ОскЁльки, як зазначалося, "тЁньова" економЁка (якщо ©© розглядати в
широкому розумЁннЁ цього поняття) ╨ органЁчною складовою економЁчно© системи
будь-якого суспЁльства, то дЁа-лектично одне не може зникнути без зникнення
Ёншого. "ЗакономЁрностЁ розвитку антисуспЁльних явищ перебувають у
вза╨мозв'язку Ё вза╨модЁ© Ёз закономЁрностями корисних соцЁальних
процесЁв"'. Саме в економЁцЁ поняття правомЁрно© й протиправно©, тобто
злочинно©, поведЁнки хоча й протилежнЁ за змЁстом Ё результативною
спрямованЁстю, але тотожнЁ за сво©ми витоками -- соцЁально-економЁчними
суперечностями суспЁльного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори
здорово©, суспЁльне корисно© чи економЁчно патологЁчно© (анти-суспЁльно©)
дЁяльностЁ суб'╨ктЁв ринкових вЁдносин залежить вЁд механЁзмЁв руху й
розв'язання Ёснуючих суперечностей, де виключно важливу роль вЁдЁгра╨
суб'╨ктивний фактор, Ё передусЁм -- економЁчна полЁтика держави та рЁвень
досконалостЁ нормативно-правово© Ёнфраструктури, що регулю╨
господарсько-комерцЁйнЁ вЁдносини суб'╨ктЁв, дЁяльнЁсть яких базу╨ться на
рЁзних формах власностЁ на засоби виробництва.
ДиференцЁацЁя економЁчно© поведЁнки людей, вигЁдно© для одних Ё
невигЁдно© для Ёнших, визнання одних ©© форм суспЁльне корисними,
правочинними, законними, а Ёнших -- шкЁдливими, неправомЁрними,
протиправними ╨ ╨диним процесом, рЁзнЁ сторони якого вЁддзеркалюються у
виникненнЁ форм поведЁнки суб'╨ктЁв економЁчних вЁдносин та норм права, що
йому суперечать (разом Ёз економЁчною злочиннЁстю включно). Вза╨мопов'язанЁ
поняття правомЁрно© й протиправно© економЁчно© поведЁнки вЁдображають у
кЁнцевому пЁдсумку Ёснуючий баланс ЁнтересЁв окремо© особи, соцЁальних груп
та суспЁльства в цЁлому.
Що саме вважати офЁцЁйно схвалюваною (законною) Ё "тЁньовою" або
"чорною" економЁчною дЁяльнЁстю, залежить вЁд тих правових принципЁв, яких
дотриму╨ться суспЁльство або най-
Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80
бЁльш впливовЁ його соцЁальнЁ групи. Так, адмЁнЁстративно-командна
система, як вЁдомо, сповЁдувала Ё необмежене поширювала (аж до рЁвня
фЁзично© особи) реалЁзацЁю принципу публЁчного права: "Дозволено те, що
дозволено законом". Це створювало державним органам сво╨рЁдну легЁтимнЁсть
для тотального контролю за всЁм Ё вся, для придушення будь-яко© приватно©
ЁнЁцЁативи Ё за кЁнцевими проявами зумовлювало постЁйне розширення сфери
"тЁньово©" економЁки командно-бюрократичного типу, основнЁ якЁснЁ
особливостЁ яко© вже були розкритЁ.
Проте, в процесЁ ринково© трансформацЁ© ситуацЁю щодо розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁ©" значно погЁршила майже митт╨ва лЁквЁдацЁя публЁчно-правово©
Ёнфраструктури, яка ранЁше забезпечувала вЁдповЁднЁ умови функцЁонування
державно© форми власностЁ. Вкрай необачне, а по сутЁ фактично тотальне
знищення всЁ╨© системи юридичних норм, якими були врегульованЁ
господарсько-адмЁнЁстративнЁ вЁдносини в державному секторЁ економЁки',
призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор
"свЁтло©" економЁки втратив необхЁдну для свого Ёснування правову базу Ё
практично залишився неке-рованим з боку держави. СуспЁльний капЁтал,
позбувшись правових важелЁв, що створювали йому надЁйнЁ умови внутрЁшньо© Ё
зовнЁшньо© економЁчно© безпеки, став "нЁчийним" Ё по сутЁ беззахисним з боку
корисливих зазЁхань приватного, приватно-корпоративного та
кримЁнально-мафЁозного ЁнтересЁв.
СвЁтова практика незаперечне засвЁдчу╨, що без ефективного державного
ринкового регулювання, тобто без наведення стабЁльного порядку, який
встановлю╨ться Ё пЁдтриму╨ться державою за допомогою законЁв, що базуються
на юридичних нормах публЁчного права, неможливе функцЁонування сучасно©
масштабно© ринково© економЁки. Саме застосування державою у фЁксованЁй сферЁ
законЁв, що побудованЁ на принципах Ё нормах публЁчного права, нада╨
можливЁсть забезпечити оптимальне по╨днання приватних та суспЁльного
ЁнтересЁв Ё надЁйно захистити останнЁй вЁд "фурЁй" кримЁнально-мафЁозного
Ёнтересу.
ВЁдомо, що стара система адмЁнЁстративно-планового господарювання
базувалась на дЁ© близько ЗО тисяч союзних нормативних актЁв законодавчого Ё
урядового рЁвнЁв.
81
Теоретичне узагальнення досвЁду публЁчно-правового регулювання
господарсько© дЁяльностЁ в кра©нах розвинуто© ринково© економЁки, вивчення
досвЁду Ё особливостей правового забезпечення функцЁонування в цих кра©нах
державно© форми власностЁ, зЁставлення в цьому планЁ свЁтово© Ё вЁтчизняно©
практики ╨ особливо актуальними. Це ╨ досить складним напрямом роботи,
насамперед в свЁтлЁ вдосконалення законодавчо© стратегЁ© обмеження
"тЁЁзацЁ©" економЁки кра©ни, якщо врахувати, що в сучаснЁй юридичнЁй та
економЁчнЁй науковЁй лЁтературЁ зазначенЁ питання ще й досЁ не знайшли
належного висвЁтлення'.
РинковЁ перетворення в нашЁй кра©нЁ багаторазово збЁльшили обсяги
законодавчо© роботи щодо створення ново© правово© Ёнфраструктури
забезпечення радикального реформування економЁки та реалЁзацЁ© ново©
соцЁально© полЁтики. Величезна робота у цьому напрямЁ ма╨ бути виконана на
шляху створення правово© системи "антитЁньового" обмеження.
Процес законодавчого забезпечення економЁчно© реформи вимага╨
кардинально© трансформацЁ© всЁ╨© системи господарського законодавства, в
тому числЁ Ё тЁ╨© його складово©, що забезпечу╨ регулювання економЁчних
вЁдносин в сферЁ функцЁонування державно© власностЁ. В свою чергу, для
якЁсного виконання цЁ╨© роботи вкрай необхЁдно виконати певний обсяг
попереднЁх науково-теоретичних дослЁджень, а саме: 1) чЁтко визначити мЁсце
права в структурЁ методЁв господарського та органЁзацЁйно-розпорядчого
регулювання ринково© економЁки; 2) спираючись на свЁтовий Ё власний досвЁд,
конкретизувати цЁльову спрямованЁсть законодавства Ё всього механЁзму
ринково-правового регулювання в загальнЁй системЁ трансформування
ринково-економЁчних вЁдносин;
3) визначити Ё вЁдповЁдно ранжувати провЁднЁ принципи побудови Ё
функцЁонування механЁзму ринково-правового регулювання та встановити
оптимальнЁ спЁввЁдношення застосування норм приватного та публЁчного права в
системЁ законодавчого забезпечення розвитку багатоукладно© ринково©
економЁки.
Див.: Мандибура В. ПравовЁ форми державно© власностЁ в умовах ринково©
економЁки/УВЁче. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24.
82
На жаль, зазначенЁ дослЁдження, без результатЁв яких практично
неможливе подальше якЁсне законодавче забезпечення економЁчних реформ,
фактично до цього часу ще не виконанЁ. Тому процес економЁчного
законотворення, як кажуть "пЁшов", але пЁшов досить нерацЁональним для
економЁки Ё небажаним для народу Укра©ни шляхом -- емпЁричним, тобто так
званим "методом" спроб Ё помилок".
Саме гЁрка емпЁрика нашого сьогодення (особливо масштабнЁ процеси
"тЁнЁзацЁ©" Ё кримЁнал ЁзацЁ©), зда╨ться, вже створила всЁ необхЁднЁ
передумови для подолання у свЁдомостЁ бЁльшостЁ науковцЁв нав'язаних
мЁфЁчних уявлень псевдоринкового лЁбералЁзму, за якими ефективнЁсть
економЁчного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стихЁйно-ринкового
саморегулювання та повною замЁною старо© законодавчо© системи регулювання
господарсько© дЁяльностЁ, що базувалась на нормах публЁчного права, на
систему, яка повнЁстю буду╨ться на нормах приватного права.
Зараз ста╨ зрозумЁлим, що директивне завдання щодо перетворення в норму
практично© господарсько© дЁяльностЁ суб'╨ктЁв державного сектора економЁки
головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов,
коли правом чЁтко не було визначено, а що саме ма╨ бути заборонено, призвело
до сучасного безладдя в сферЁ матерЁального виробництва, зумовило страшний
сплеск економЁчно© злочинностЁ та поширення процесЁв "тЁнЁзацЁ©".
Нема╨ необхЁдностЁ доводити, що одним з основних завдань, яке ма╨
здЁйснювати державна влада, ╨ стимулювання надЁйного збереження та всебЁчне
примноження економЁчного потенцЁалу Ё нацЁонального багатства Укра©ни. Це
можливо реалЁзувати лише на засадах створення рЁвних економЁчних умов та
адекватно© державно© пЁдтримки потенцЁйних можливостей розвитку Ё
функцЁонування всЁх форм власностЁ та суб'╨ктЁв пЁдпри╨мництва, дЁяльнЁсть
яких не суперечить загальнонацЁональним Ёнтересам.
Держава, що спира╨ться на цивЁлЁзованЁ засади ринкового розвитку,
повинна створити надЁйнЁ економЁко-правовЁ умови, за яких примноження та
якЁсний розвиток будь-яко© форми власностЁ ма╨ вЁдбутися виключно на власнЁй
(майновЁй та фЁнансо-
83
вЁй) основЁ за рахунок, насамперед, вдосконалення механЁзмЁв
пЁдвищення ефективностЁ господарювання та забезпечення еквЁвалентностЁ у
вЁдносинах обмЁну мЁж суб'╨ктами ринку. Для цього держава повинна впровадити
надЁйнЁ економЁчнЁ та правовЁ механЁзми, застосування яких виключало
будь-якЁ можливостЁ паразитування одних форм власностЁ за рахунок утиснення,
протиправного використання або загарбання Ёнших. Останн╨ у рЁвнЁй мЁрЁ
стосу╨ться як державно© форми власностЁ, яка не повинна мати джерелом свого
живлення та розвитку приватний сектор економЁки, так Ё, вЁдповЁдно,
виключатиме можливЁсть паразитування приватних форм власностЁ за рахунок
використання державно©. Тут, як каже прислЁв'я, "табачок (розумЁючи пЁд цим
розмежування Ё недоторканЁсть прав власностЁ) повинен у кожного бути свЁй".
СьогоднЁ все помЁтнЁшими стають масштаби тих негативних наслЁдкЁв, до
яких призвело поспЁшне Ё непродумане прийняття законодавчих актЁв, що
регламентують сферу вза╨мовЁдносин державно© Ё недержавно© форм власностЁ та
регулюють господарсько-комерцЁйнЁ вЁдносини суб'╨ктЁв рЁзних форм власностЁ
на ринку товарЁв та послуг.
УнЁкальною на цей час ╨ ситуацЁя, коли новостворювана система ринкового
регулювання, що зводиться на уламках зруйновано© "до основания" старо©
господарсько-правово© системи, базу╨ться на сво╨рЁднЁй
"декларативно-правовЁй порожнечЁ". Тобто ми ╨ свЁдками виникнення
парадоксального для юридично© практики явища, коли у законодавчЁ акти, що
мають регулювати економЁчнЁ вЁдносини, не закладаються (там, де це вкрай
необхЁдно), "конструкцЁ©", якЁ повиннЁ бути побудованЁ або на нормах
приватного , або на нормах публЁчного2 права.
На практицЁ, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних
суб'╨ктЁв, спостерЁга╨ться реальна вЁдсутнЁсть чЁтко© регламентацЁ© дЁй Ё
вЁдносин, що забороненЁ державою. Також не визначаються чЁткЁ Ё
диференцЁйованЁ карнЁ санкцЁ© за конкретнЁ порушення забороненого та
неконкретизованЁ процедурнЁ механЁзми ©х застосування до суб'╨ктЁв
пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, що сво©ми дЁями порушують заборонене.
ВЁдсутня регламентацЁя тих дЁй Ё вЁдносин суб'╨ктЁв публЁчного права,
що дозволяються державою, Ё, вЁдповЁдно, вЁдсутнЁ санкцЁ© та механЁзми ©х
процедурно-правового застосування до суб'╨ктЁв, що дозволяють собЁ
недозволенЁ
КатастрофЁчне збЁльшення випадкЁв фЁнансових махЁнацЁй та економЁчно©
злочинностЁ у сферЁ функцЁонування державно© (особливо казенно©) власностЁ
-- головне породження безсистемно-правового пЁдходу до регулювання вза╨модЁ©
Ё вза╨мовЁдносин приватного Ё державного секторЁв економЁки, державно© та
всЁх Ёнших форм власностЁ.
Для того, щоб спираючись на використання юридичних засобЁв, вЁдвернути
економЁчнЁ злочини, обмежити "чорну" диверсифЁкацЁю, треба проблему
попередження економЁчно© злочинностЁ розглядати не просто у
кримЁнально-правовому планЁ, тобто з позицЁ© покарання або посилення карних
санкцЁй за ско╨нЁ злочини, а передусЁм в господарсько-правовому планЁ. Тобто
бачити ©© з позицЁй удосконалення механЁзму правового регулювання
господарсько© дЁяльностЁ та вза╨мовЁдносин суб'╨ктЁв рЁзних форм власностЁ,
що ма╨ не допустити Ёснування та створення потенцЁйних джерел живлення
економЁчно© злочинностЁ.
В умовах ринкового реформування необхЁдно здЁйснити чЁтке розмежування
Ёснуючого правового поля: по-перше, видЁлити окрему, що ма╨ базуватися
виключно на нормах публЁчного права, юридичну систему, Ё яка повинна
регламентувати дЁю механЁзму реалЁзацЁ© владно-управлЁнських,
органЁзацЁйно-розпорядчих, вертикально-Ё╨рархЁчних (або як ©х останнЁм часом
прийнято називати -- адмЁнЁстративно-командних) вЁдносин на засадах чЁтко©
персонЁфЁковано© вЁдповЁдальностЁ суб'╨ктЁв органЁв системи державного
управлЁння за наслЁдки цЁ╨© дЁяльностЁ; по-друге, видЁлити побудовану на
нормах приватного права цивЁльно-правову систему, що регламенту╨
функцЁонування механЁзмЁв ринкових (товарно-грошових) вЁдносин суб'╨ктЁв
приватно© форми власностЁ.
ЗазначенЁ системи не слЁд штучно змЁшувати, бо це, як засвЁдчу╨
практика, неминуче призведе або до придушення державними владними
структурами свободи товарно-грошових вЁдносин, або навпаки, до стихЁйного
виходу ринкового механЁзму за його природно-економЁчнЁ межЁ. Останн╨ в свою
чергу зумовить втрату необхЁдно© керованостЁ економЁки, тобто спри-
Д╡╞ (це стосу╨ться насамперед державних службовцЁв усЁх рЁвнЁв та
керЁвникЁв державних пЁдпри╨мств).
85
ятиме подальшому агресивному домЁнуванню приватних ЁнтересЁв над
Ёнтересами суспЁльства, що руйнЁвно торпеду╨ стабЁльнЁсть Ё безпеку в
державЁ.
Водночас досвЁд розвинутих кра©н свЁдчить, що механЁзм правового
забезпечення ефективного функцЁонування державно© власностЁ у формЁ казенних
пЁдпри╨мств (установ, органЁзацЁй) та механЁзми правового регулювання
дЁяльностЁ публЁчних компанЁй (капЁталом яких держава володЁ╨ повнЁстю, або
ма╨ в компанЁ© контрольний пакет акцЁй) досить сутт╨во вЁдрЁзняються.
╞х вЁдмЁннЁсть поляга╨ в тому, що для перших правова система повнЁстю
базу╨ться на нормах публЁчного права, а для других правова Ёнфраструктура
забезпечення пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ повинна будуватись на основЁ
оптимального по╨днання норм як приватного, так Ё публЁчного права. Тому в
наших умовах для забезпечення надЁйного Ё ефективного функцЁонування
державно© власностЁ у ©© рЁзних формах проявЁв, необхЁдне створення двох
окремих кодексЁв: адмЁнЁстративно-господарського Ё господарського (за умов
обов'язкового функцЁонування якЁсно вЁдпрацьованого ЦивЁльного кодексу).
У чому, на нашу думку, тут полягають головнЁ особливостЁ створення та
практичного застосування зазначених правових систем?
АдмЁнЁстративно-господарський кодекс ма╨ розроблятися виключно на
нормах публЁчного права. Його законодавча база покликана забезпечувати
регулювання економЁчних та органЁзацЁйно-управлЁнських вЁдносин мЁж
суб'╨ктами, що ╨ розпорядниками Ё користувачами казенно© форми державно©
власностЁ. Тобто його дЁя ма╨ поширюватися виключно на владнЁ структури, що
забезпечують управлЁння та контроль за використанням державно© власностЁ та
бюджетних ресурсЁв, а також на пЁдпорядкованЁ ©м казеннЁ пЁдпри╨мства
(установи та органЁзацЁ©), тобто на суб'╨ктЁв, якЁ забезпечують економЁчне
та органЁзацЁйне функцЁонування цЁ╨© форми власностЁ.
Цим кодексом мають бути чЁтко визначенЁ права Ё обов'язки,
функцЁонально-органЁзацЁйна компетенцЁя вЁдповЁдних органЁв державного
(галузево-регЁонального) управлЁння та регламентованЁ ©х вза╨мовЁдносини Ё
адмЁнЁстративна субординацЁя та вЁд-
86
повЁдальнЁсть за кЁнцевЁ наслЁдки дЁяльностЁ. До нього повиннЁ ввЁйти
законодавчЁ акти, що регулюють дЁяльнЁсть КабЁнету МЁнЁстрЁв Укра©ни,
АдмЁнЁстрацЁ© Президента Укра©ни, мЁнЁстерств, державних комЁтетЁв,
адмЁнЁстрацЁй, агентств, а також регламентЁ норми щодо правовЁдносин у сферЁ
управлЁння державним сектором економЁки, насамперед казенними
пЁдпри╨мствами, установами та органЁзацЁями.
Водночас господарський кодекс ма╨ створюватись на основЁ оптимального
по╨днання норм приватного та публЁчного права, що дозволить юридичними
заходами по╨днати ринкову свободу суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, в
тому числЁ Ё публЁчних компанЁй та корпорацЁй (©х саморегулювання,
самоуправлЁння тощо) Ёз вкрай необхЁдними (враховуючи сучасний стан
"тЁнЁ-зацЁ©" економЁки), елементами державного регулювання Ё контролю
поведЁнки цих суб'╨ктЁв в умовах ринкового середовища.
Цей кодекс не суперечитиме цивЁльному кодексу, побудованому на нормах
приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальненЁ норми, що повиннЁ
попереджати злочиннЁсть у використаннЁ державно© та комунально© власностЁ,
та норми, якЁ спрямованЁ на пЁдтримку чесно© пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ'.
Виконання названих правових заходЁв дозволить не тЁльки надЁйно
захистити казенну форму власностЁ вЁд зазЁхань кримЁналу, а й затвердити
справжню рЁвнЁсть усЁх форм власностЁ, тобто сприятиме подальшому
вЁдновленню процесу цивЁлЁзованого ринкового реформування в нашЁй кра©нЁ.
Запорукою успЁху в боротьбЁ з "чорною" економЁкою в Укра©нЁ повиннЁ
стати виваженЁсть, послЁдовнЁсть, рЁшучЁсть Ё невЁдкладнЁсть дЁй вЁдповЁдних
державних структур Ё населення щодо цього негативного явища в нашому
суспЁльствЁ.
Як вже зазначалося, сутт╨ва особливЁсть вЁтчизняно© "тЁньово©""
економЁки поляга╨ в тому, що вона ма╨ значний
До нього, як видасться, слЁд включити наступнЁ законодавчЁ акти: про
систему державного облЁку Ё контролю в сферЁ пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ;
про публЁчне пЁдпри╨мство; про вЁдповЁдальнЁсть керЁвникЁв у разЁ
банкрутства публЁчних пЁдпри╨мств Ё компанЁй; про державну пЁдпри╨мницьку
дЁяльнЁсть та участь капЁталу держави у змЁшаних формах власностЁ; про
джерела походження первинного капЁталу; про чесний бЁзнес тощо.
87
спектр "чорно©"' економЁчно© дЁяльностЁ, яка обов'язково повинна
вЁдноситись до кримЁнально© економЁки. У той же час вона у багатьох сво©х
проявах такою не ╨, оскЁльки використову╨ недостатню правову врегульованЁсть
багатьох сфер економЁки. Тобто середовищем ©© генерування ╨ зони правового
вакууму, що Ёснують у системЁ законодавчого забезпечення ринкових вЁдносин.
НаявнЁсть значних правових прогалин призводить до того, що навЁть такЁ
квалЁфЁкованЁ мЁжнародною практикою злочини, як "вЁдмивання брудних" грошей,
штучнЁ банкрутства та рЁзноманЁтнЁ фЁнансовЁ афери, внаслЁдок яких
порушуються права громадян Ё ринкових партнерЁв, здебЁльше до цього часу
кримЁнальним злочином в Укра©нЁ ще не вважаються. Останн╨ ╨ вкрай соцЁальне
небезпечним чинником, що генеру╨ зростання "чорних" видЁв економЁчно©
дЁяльностЁ.
ПЁдпри╨мницька дЁяльнЁсть об'╨ктивно потребу╨ постЁйного нарощування
величини авансового капЁталу, оскЁльки ©© головним рушЁйним мотивом Ё
головним стимулом ╨ прибуток, що збЁльшу╨ться головним чином за рахунок
розширення обсягЁв та пЁдвищення ефективностЁ економЁчно© дЁяльностЁ.
Протиправний "бЁзнес" не ╨ винятком Ё також постЁйно прагне до
нарощування свого капЁталу. СвЁтова практика засвЁдчу╨, що доходи, якЁ
отримуються у цЁй сферЁ "дЁяльностЁ", беруть свЁй початок переважно у
виглядЁ грошово© готЁвки. Тому, маючи значнЁ суми грошово© готЁвки (як в
нацЁональнЁй, так Ё ЁноземнЁй валютах), правопорушники, що дЁють в кра©нах
Ёз ринковою економЁкою, практично обмеженЁ в можливостЁ легальне проводити
значнЁ готЁвковЁ операцЁ©, здЁйснювати вкладення та Ёнше, не викликаючи
пЁдозри у вЁдповЁдних державних органЁв та громадськостЁ. В цих умовах вони
намагаються створити "законнЁ джерела" для легалЁзацЁ© капЁталЁв, що були
отриманЁ незаконним шляхом.
Для здЁйснення цЁ╨© мети "чорним" бЁзнесом вЁдпрацьованЁ спецЁальнЁ
механЁзми. Для цього "бруднЁ" грошЁ або розмЁщуються на рахунках в банках, а
далЁ Ёнвестуються в легальнЁ пЁдпри╨мства, або вивозяться контрабандою чи
перемЁщуються за межЁ кра©ни Ёншими шляхами. Там вони об'╨днуються Ёз
доходами вЁд законного бЁзнесу, переводяться Ёз одного рахунку на Ён-
88
ший за допомогою серЁ© складних банкЁвських операцЁй, розрахованих на
те, щоб замаскувати слЁди незаконних доходЁв, та Ён.
ЗазначенЁ дЁ© за кордоном отримали назву "вЁдмивання" грошей. ╞х можна
визначити як процес, пЁд час якого "бруднЁ" грошЁ (головним чином готЁвка),
якЁ отриманЁ внаслЁдок протиправних, суспЁльне небезпечних дЁй,
пропускаються через банкЁвську та фЁнансову систему таким чином, що вони
перетворюються в "чистЁ" грошЁ, тобто ©м нада╨ться вигляд цЁлком легЁтимних
доходЁв, Ё правоохороннЁ органи втрачають можливЁсть встановити особу, що ╨
ЁнЁцЁатором кримЁнально© угоди, або визначити першоджерело злочинного
походження цих коштЁв.
Загальна нерозвиненЁсть Ё недосконалЁсть правово© Ёнфраструктури, що
регулю╨ кредитно-банкЁвську систему Укра©ни сприя╨ поширенню "тЁнЁзацЁ©" та
кримЁналЁзацЁ© вЁтчизняно© економЁки.
У програмнЁй доповЁдЁ Президента Укра©ни "Шляхом радикальних
економЁчних реформ", якою визначались основнЁ засади економЁчно© та
соцЁально© полЁтики стосовно стану системи правового забезпечення
функцЁонування банкЁвсько© системи Укра©ни, було зазначено: "Для
врегулювання основних засад банкЁвсько© дЁяльностЁ необхЁдно за пЁдрахунками
фахЁвцЁв понад 20 законодавчих актЁв. Ми ж ма╨мо лише один Закон "Про банки
Ё банкЁвську дЁяльнЁсть", значна частина положень якого не ма╨ прямо© дЁ©.
Як наслЁдок, процес реформування банкЁвсько© системи набув стихЁйного
характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливостЁ впливу на цей процес Ё
НацЁонального банку. КатастрофЁчне нарощування масштабЁв позабанкЁвського
грошового обЁгу, численнЁ порушення, що мають мЁсце в банкЁвськЁй сферЁ,
свЁдчать про те, що НБУ Ё держава ще не опанувала необхЁдними важелями
регулювання цЁ╨© ключово© сфери економЁки"*.
Серед цих законодавчих актЁв насамперед можна назвати наступнЁ: 1) Про
лЁквЁдацЁю Ё банкрутство кредитних установ;
2) Про НацЁональний банк Укра©ни; 3) Про акцЁонернЁ комерцЁйнЁ
Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економЁчних реформ". ДоповЁдь
Президента Укра©ни про основнЁ засади економЁчно© та соцЁально© полЁтики //
Газета --ДЁло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5
99
89
банки; 4) Про спецЁалЁзованЁ банки; 5) Про ЁнвестицЁйно-ЁпотечнЁ
банки; 6) Про систему розрахункЁв у банкЁвськЁй дЁяльностЁ;
7) Про порядок зберЁгання на банкЁвських рахунках комерцЁйних банкЁв
бюджетних коштЁв та цЁльових кредитЁв, наданих Урядом Укра©ни, та про
вЁдповЁдальнЁсть за ©х цЁльове Ё сво╨часне використання; 8) Про систему
державного облЁку та контролю за дЁяльнЁстю банкЁвсько© системи; 9) Про
внесення змЁн та доповнень до КримЁнального кодексу Укра©ни про
адмЁнЁстративнЁ правопорушення (з метою встановлення вЁдповЁдальностЁ за
порушення правил Ё зловживань в системЁ розрахунково-платЁжних операцЁй);
10) Про вдосконалення механЁзму платЁжних операцЁй Ё вЁдповЁдальнЁсть банкЁв
по зобов'язанням щодо платЁжних доручень клЁ╨нтЁв; 11) Про банкЁвську
та╨мницю та забезпечення гласностЁ у дЁяльностЁ банкЁвських установ Ё
публЁчну банкЁвську статистику; 12) Про комерцЁйний кредит та вексельний
обЁг; 13) Про внутрЁшню службу безпеки у банкЁвськЁй та валютно-кредитнЁй
сферЁ; 14) Про систему безготЁвкових розрахункЁв; 15) Про обЁг готЁвкових
коштЁв, посилення вЁдповЁдальностЁ за сво╨часну ЁнкасацЁю грошово© виручки
та норму касових залишкЁв; 16) Про систему резервування грошово© готЁвки;
17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про
вЁдповЁдальнЁсть банкЁв за незаконнЁ грошовЁ операцЁ©; 20) Про страхування
депозитЁв та захист ЁнвестицЁй у банкЁвськЁй системЁ в Укра©нЁ; 21) Про
справедливЁ умови надання споживчого кредиту.
За умови фактично© вЁдсутностЁ правово© Ёнфраструктури, вкрай
необхЁдно© для цивЁлЁзованого функцЁонування банкЁвсько© системи, вона у
сво©й дЁяльностЁ керу╨ться бЁльш нЁж 500 нормативними пЁдзаконними актами,
що були прийнятЁ НацЁональним банком Укра©ни протягом останнЁх п'яти рокЁв.
Поширенню цього явища, пов'язаного Ёз "вЁдмиванням" грошей, значною
мЁрою сприя╨ закритЁсть кредитно-фЁнансових установ, банкЁвська та╨мниця
вкладЁв. ВнаслЁдок цього торговець наркотиками або Ёнший суб'╨кт
кримЁнального середовища отриму╨ можливЁсть не тЁльки перемЁщувати грошЁ по
всьому свЁтовЁ, але й "легалЁзувати" ©х.
Для "вЁдмивання" грошей торговцЁ наркотиками та Ёнший "кримЁналЁтет",
як правило, обирають певнЁ так званЁ "кра©ни-
90
лазнЁ", кредитно-фЁнансова та правова система яких ма╨ наступнЁ
характернЁ ознаки': по-перше, законодавством кра©ни нео-бмежено
регламентована та╨мниця комерцЁйних Ё/або банкЁвських операцЁй; по-друге,
Ёсну╨ невизначенЁсть законодавчо© бази щодо ре╨страцЁ© Ё джерел походження
первинного капЁталу (в т. ч. Ёноземного); по-трет╨, державою легалЁзовано Ё
нада╨ться сприяння Ёснуванню анонЁмних банкЁвських рахункЁв у вЁтчизнянЁй та
Ёноземних валютах2; по-четверте, вЁдсутнЁ обмеження (або Ёснують мЁнЁмальнЁ
обмеження) у вЁдношеннЁ обмЁну будь-яких сум Ёноземно© валюти або щодо
повно© свободи пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ, а також вЁдсутнЁй державний
контроль за дЁяльнЁстю Ёноземних корпорацЁй Ё приватних осЁб; по-п 'яте,
вЁдсутнЁ податки або оподаткування доходЁв Ёноземних корпорацЁй знаходяться
на вЁдносно низькому рЁвнЁ тощо.
Зазначене поясню╨ рЁвень небезпеки, що поста╨ перед Укра©ною, оскЁльки
вона, на погляд "кримЁнального" бЁзнесу, вЁдповЁда╨ всЁм перерахованим
ознакам "привабливостЁ", як "кра©на-лазня". "ВЁдмивання брудних грошей"
вкрай негативно вплива╨ на суспЁльство. Воно, по-перше, навЁть за умови
сталих суспЁльних систем загрожу╨ економЁчнЁй безпецЁ держави, оскЁльки
дозволя╨ правопорушникам реалЁзувати Ё легалЁзувати доходи вЁд злочинно©
дЁяльностЁ Ё тим самим пЁдкрЁплю╨ ©х спроможнЁсть продовжувати Ё надалЁ
чинити злочини у ще бЁльших масштабах. Тобто одним Ёз найбЁльш потужних
джерел живлення "чорно©"" економЁки ╨ можливЁсть безперешкодно вЁдмивати Ё
використовувати "бруднЁ" грошЁ. По-друге, "вЁдмивання грошей" пЁдрива╨
довЁру суспЁльства до всЁ╨© фЁнансово© системи, Ё ╨ загрозою нормальному
функцЁонуванню кредитно-фЁнансових установ кра©ни. По-трет╨, "вЁдмивання"
грошей ╨ явищем, що порушу╨ Ёнтереси законного бЁзнесу Ё його клЁ╨нтЁв, якЁ
повиннЁ
Саме цими ознаками поясню╨ться привабливЁсть для "вЁдмивання" грошей
таких кра©н, як Панама, Гонконг, КайманськЁ Ё БагамськЁ острови або
економЁчних (офшорних) зон тощо.
ВЁдкриття анонЁмних валютних рахункЁв дозволено Указом Президента
Укра©ни вЁд 1 серпня 1995 року. Порядок вЁдкриття та функцЁонування
анонЁмних валютних рахункЁв фЁзичних осЁб (резидентЁв Ё нерезидентЁв)
затверджено постановою ПравлЁння НацЁонального банку Укра©ни No 205 вЁд 16
серпня 1995 року.
91
бути надЁйно захищеними вЁд злочинно© кримЁнально-мафЁозно© дЁяльностЁ.
Це в свою чергу згубно вплива╨ на процес залучення до кра©ни ЁнвестицЁй з
боку солЁдного Ёноземного капЁталу.
За законодавством Укра©ни "вЁдмивання брудних грошей" не ╨ кримЁнальним
злочином. Тобто в нашЁй кра©нЁ нема╨ спецЁальних законодавчих актЁв, якЁ
безпосередньо нацЁленЁ на боротьбу Ёз "вЁдмиванням" грошей, тому Ё правова
вЁдповЁдальнЁсть за такЁ дЁ© вЁдсутня. Саме тому можна стверджувати, що в
Укра©нЁ, де створенЁ найсприятливЁшЁ умови, поширю╨ться процес "вЁдмивання
брудних грошей" як вЁтчизняного кримЁна-лЁтету, так Ё мЁжнародно© мафЁ©. У
зв'язку з цим природно поста╨ питання щодо того, чи можна використовувати
нашу Ёснуючу базу законЁв для обмеження цього небезпечного явища. Для
вЁдповЁдЁ на цЁ питання необхЁдно спЁвставити вимоги закордонного (передусЁм
американського) законодавства, Ёз вЁтчизняним в частинЁ надання установами
банкЁвсько© системи звЁтЁв, зберЁгання облЁково-звЁтно© документацЁ© та
подання ЁнформацЁ© щодо вза╨мовЁдносин з Ёноземними фЁнансовими
органЁзацЁями державним контрольним та правоохоронним органам.
Так, скажЁмо, кредитно-фЁнансовЁ установи США надають звЁти щодо
валютних операцЁй Ё платежЁв готЁвкою, що отримуються в торгЁвлЁ Ё
пЁдпри╨мництвЁ, створюють тим самим, по-перше, ЁнформацЁйну базу для аналЁзу
та пошуку "вЁдми-вателЁв". По-друге, у випадках обгрунтовано© пЁдозри щодо
тЁ╨© чи Ёншо© особи у "вЁдмиваннЁ" грошей такЁ вЁдомостЁ дають можливЁсть
встановлювати рух його грошових коштЁв та пЁдтвердити факти "вЁдмивання",
тобто отримати необхЁднЁ докази.
У нас же не передбачено звЁти анЁ по депозитах, анЁ по обсягах зняття
вкладЁв, платежах або переказах, нЁ щодо отримання готЁвкових грошових
коштЁв, у зв'язку Ёз чим аналЁз ЁнформацЁ©, що стосу╨ться пошуку
"вЁдмивателЁв" Ё ©х покривателЁв ста╨ майже неможливим. Тобто незаперечним ╨
той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища вЁдсутнЁ будь-якЁ
правовЁ та органЁзацЁйно-процедурнЁ механЁзми та бар'╨ри.
СлЁд додати, що поширенню "тЁньових" процесЁв, особливо таких, як
"вЁдмивання" грошей та масштабне ухилення вЁд сплати податкЁв в нашЁй кра©нЁ
сприя╨ вЁдсутнЁсть необхЁдного балансу
92
мЁж правами приватних осЁб на комерцЁйну та╨мницю Ё законними потребами
посадових осЁб контрольних та правоохоронних органЁв держави в отриманнЁ
матерЁалЁв та ЁнформацЁ© при перевЁрках, звЁтах або тако©, що вЁдноситься до
справи слЁдства, яка виплива╨ Ёз закону про банки та банкЁвську дЁяльнЁсть
щодо банкЁвсько© та╨мницЁ. У зв'язку з цими статтями оперативнЁ та ЁншЁ
працЁвники правоохоронних органЁв позбавленЁ можливостей доступу до
ЁнформацЁ© по рахунках юридичних Ё фЁзичних осЁб, без чого у рядЁ випадкЁв
неможливо здЁйснювати перевЁрку та вЁдкривати кримЁнальнЁ справи. Тому,
навЁть при наявностЁ обгрунтованих пЁдстав щодо здЁйснення злочину, нЁхто
(нЁ слЁдчий, нЁ прокурор, нЁ суддя, нЁ ЁншЁ особи) не в силах вирЁшити
питання щодо вилучення певних документЁв та отримання даних про операцЁ© по
рахунках конкретних фЁрм Ё юридичних осЁб, не порушуючи при цьому норм
чинного законодавства.
ЦЁ данЁ можуть бути наданЁ податковЁй службЁ. Але на вЁдмЁну вЁд служби
внутрЁшнЁх доходЁв кра©н, що мають розвинену ринкову економЁку, вона не
тЁльки не надЁлена правом розслЁдування, але навЁть не ма╨ статусу органу
дЁзнання, у зв'язку Ёз чим обов'язки по перевЁрцЁ правильностЁ визначення
прибутку та обчислення податкЁв податковими Ёнспекторами фактично
виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що ╨ у первинних
документах. Тому спЁвставити ©х Ёз вЁдомостями, що поданЁ у декларацЁях,
фактично неможливо. Проте, навЁть за Ёснуючих обмежень аналЁз порушених
кримЁнальних справ, актЁв, документальних перевЁрок, наявно© оперативно©
ЁнформацЁ©, що був проведений Державною податковою АдмЁнЁстрацЁ╨ю Укра©ни,
засвЁдчу╨, що внаслЁдок правово© неврегульо-ваностЁ та недосконалостЁ
дЁючого законодавства, банкЁвська система Укра©ни стала однЁ╨ю з головних
сфер ухилення вЁд сплати податкЁв дЁлками "тЁньово©"" економЁки. З цЁ╨ю
метою ними створю╨ться мережа фЁктивних пЁдпри╨мств, за допомогою яких
вуалюються незаконнЁ фЁнансово-господарськЁ операцЁ©.
Про масштаби цЁ╨© протиправно© дЁяльностЁ свЁдчить те, що, наприклад, у
листопадЁ 1997 року пЁдроздЁлами податково© полЁцЁ© виявлена 561 фЁктивна
фЁрма, пЁд прикриттям яких проводились незаконнЁ операцЁ© по "ЛОРО-рахунках"
банкЁв-нерезидентЁв. ДЁ-
93
ями правопорушникЁв завда╨ться величезна шкода економЁцЁ Ё бюджету
держави. ТЁльки в м. Ки╨вЁ у 1997 роцЁ виявлено 1,5 тисячЁ фЁктивних
структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як
загальна сума прихованих вЁд оподаткування угод, проведених через цЁ фЁрми,
перевищила З млрд. гривень.'
Виходячи Ёз викладеного, в процесЁ реалЁзацЁ© законодавчо© стратегЁ©,
яка спрямована на обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁ©" економЁки Укра©ни,
необхЁдно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досвЁд
кра©н, якЁ мають цивЁлЁзовану ринкову економЁку щодо створення надЁйно
дЁючих пра