де б не переплЁтались процеси, що начебто виключали один одного, а вся економЁка почала носити парадоксальний характер, коли гранЁ мЁж "свЁтлом" Ё "тЁнню" сильно розмивалися. "ТЁньова" економЁка СРСР на цьому етапЁ мала низку характерних особливостей, що були притаманнЁ тЁльки ©й. З одного боку, за походженням вона залишалася наслЁдком адмЁнЁстративно-командно© системи та не сприймала законЁв цивЁлЁзованого ринку. З Ёншого боку, тЁньовЁ дЁлки вже на той час змушенЁ були пускати в продуктивний обЁг сво© капЁтали й, тим самим пЁдштовхувати "маркетизацЁю" господарського життя, прискорювати процеси ринково© трансформацЁ©. Це сво╨рЁдне переплетення протилежних якЁсних проявЁв Ё визначало характер дЁяльностЁ, структуру та функцЁ© "тЁньово©" економЁки, що дЁяли за умов розпаду адмЁнЁстративно-централЁзовано© економЁчно© системи СРСР. ПерЁод "перебудови" засвЁдчив про подальшу неможливЁсть "списувати" все те, що пов'язане Ёз "тЁньовою" економЁкою, на недолЁки правоохоронно© дЁяльностЁ. Тому на цьому ' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование. -1982.-.Nb4.-C.51-58 2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? // Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л., Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основьЁ возникновения, зволюции й ослабленим // ВопросьЁ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111. 20 етапЁ дослЁдники почали грунтовно вивчати також Ё реальнЁ вади командно-бюрократичного способу виробництва, що були сутт╨вими чинниками посилення процесЁв "тЁнЁзацЁ©" та кримЁналЁзацЁ© економЁки. У цей перЁод аналЁтики констатували, що адмЁнЁстративно-командна система ще в перЁод свого зародження диференцЁювала суспЁльство на "обранцЁв" Ё "масу", розмежовувала його на привЁлейованих суб'╨ктЁв та Ёнших громадян. Зазначене створювало сприятливЁ передумови для формування "тЁньово©" економЁки. ╡нтенсивнЁсть ©© розвитку була прямо пропорцЁйною до процесЁв зростання номенклатурно© бюрократизацЁ© та руйнування еквЁвалентностЁ економЁчних вЁдносин у сферЁ виробництва, розподЁлу Ё обЁгу матерЁальних та фЁнансових ресурсЁв держави. Серед основних причин розростання "тЁньового" сектора в СРСР радянськЁ вченЁ видЁляли такЁ: 1) загальне одержавлення власностЁ; 2) гЁперцентралЁзацЁя народногосподарського комплексу; 3) недосконалЁсть господарського механЁзму, адмЁнЁстративно-команднЁ форми управлЁння економЁкою; 4) непаритет-нЁ та неврЁвноваженЁ цЁни; 5) заборони щодо ЁндивЁдуально© трудово© та комерцЁйно© дЁяльностЁ, що базуються на приватнЁй власностЁ; 6) довЁльнЁ податки; 7) недолЁки правового регулювання господарсько© дЁяльностЁ, що залишають значнЁ можливостЁ для злочинних дЁй, або провокують до них; 8) недостатнЁсть офЁцЁйних стимулЁв Ё мотивЁв до трудово© дЁяльностЁ громадян та виробничо© дЁяльностЁ пЁдпри╨мств; 9) значний товарний дефЁцит, який був наслЁдком зазначених вад Ё викликав на це вЁдповЁдну реакцЁю "пЁдпри╨мливих" людей'. Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок // Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й преступность // ВопросьЁ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; КрьЁлов А. "Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103 - 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики. // Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С. 130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рьЁнка" // Зкономические науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов В. Освязи кризисного денежно-финансового положення странь© с функционированием структури "теневой" зко- 21 До структурних особливостей "тЁньово©"" економЁки СРСР (якЁ мали мЁсце напередоднЁ проголошення державно© незалежностЁ Укра©ни) науковцЁ вЁдносили Ёснування двох особливих, притаманних саме ©й структурних елементЁв. Перший -- неформальна економЁка, що Ёснувала в межах системи централЁзованого регулювання господарсько© дЁяльностЁ й базувалась на безконтрольному використаннЁ державного капЁталу, та другий -- фЁктивна економЁка . МеханЁзм функцЁонування "неформально-бюрократичного" сектора "тЁньово©" економЁки був побудований на використаннЁ особистих, владних мотивацЁй в адмЁнЁстративно-командних процедурах, прийняттЁ планових Ё господарсько-управлЁнських рЁшень. Власне "неформально-бюрократична" економЁка являла собою ту сферу економЁки, в якЁй офЁцЁйнЁ, зумовленЁ законодавчим полем економЁчнЁ вЁдносини мЁж контрагентами пЁдмЁнялись неформальними, здебЁльше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як об'╨ктивно реально©, так Ё штучно створено© дефЁцитностЁ вЁдношення протекцЁонЁзму, кумЁвства, "блату", земляцтва, набували надзвичайно© потужностЁ й величезно© стЁйкостЁ. Саме дефЁцитнЁсть, дЁяльнЁсть "дефЁцитоносЁя" були економЁчною основою функцЁонування "неформально©" економЁки. Головними суб'╨ктами "неформально© номенклатурно-бюрократично©" економЁки були адмЁнЁстративно-управлЁнськЁ працЁвники рЁзних ланок Ё рЁвнЁв керЁвництва народним господарством, що виступали, вЁдповЁдно, у ролЁ фондорозпорядникЁв Ё фондоспоживачЁв. МЁж цими суб'╨ктами досягалися неформальнЁ угоди (якЁ вЁдбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних" торжищах), що стосувалися змЁни плану (корекцЁ©), його ресурсного забезпечення тощо. Характерна особливЁсть "неформально-бюрократичних " ринкових вЁдносин полягала у тому, що у цЁй сферЁ "тЁньово©" економЁчно© дЁяльностЁ обмЁн матерЁальними благами та послугами здЁйснював- номики // ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9. ' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок // Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9. 22 ся на бартернЁй (тобто безгрошовЁй) основЁ за схемами: товар на товар; товар на послугу; послуга на послугу. НеформальнЁ вЁдносини були основною передумовою корупцЁ©, кругово© поруки, посадових зловживань, безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, кастовостЁ Ё, у кЁнцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатурЁ. До форм прояву "фЁктивно©"" економЁки за оцЁнками фахЁвцЁв вЁдносилися: "фЁктивна" вартЁсть, "фЁктивна споживча вартЁсть", "фЁктивна компонента в цЁнЁ продукцЁ©"". В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування доходЁв вЁдбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних методЁв. ФЁктивна вартЁсть, як джерело отримання незаконних доходЁв, формувалась, пердусЁм, за рахунок приписок Ё рЁзноманЁтних видЁв порушень планово© та фЁнансово© звЁтностЁ тощо. ВидЁлилася Ё така форма використання фЁктивно© вартостЁ (що живила незаконнЁ доходи), як реалЁзацЁя ресурсЁв отриманих внаслЁдок вЁдхилення вЁд встановлених норм Ё стандартЁв (погЁршення якостЁ, випуск некомплектно© Ё нестандартно© продукцЁ©, технологЁчнЁ порушення, манЁпулювання, пересортиця тощо). НайбЁльш гостро характеризу╨ "тЁньову" економЁку СРСР В. Селезньов, який вважа╨, що вона за сутнЁстю ╨ незаконною, прихованою (законспЁрованою) економЁчною дЁяльнЁстю з метою збагачення або отримання незаконних пЁльг особами, що займаються цЁ╨ю дЁяльнЁстю. На його думку, термЁн "тЁньова економЁка" не ╨ досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про злочинну або паразитичну економЁку"2. Сфери "тЁньового" ринку Ё "тЁньових" неформальних вЁдносин були тЁсно переплетенЁ. Як правило, "неформальнЁ" торги розширювали сферу економЁчно© злочинностЁ, оскЁльки базувалися на незаконному перерозподЁлЁ дефЁцитних матерЁальних ресурсЁв, бюджетних коштЁв, на створеннЁ бЁльш сприятливих умов щодо господарсько© дЁяльностЁ одних за рахунок Ёнших, що у кЁнцевому наслЁдку призводило до посадово© корупцЁ© Ё тотального хабарництва. У "неформальнЁй" економЁцЁ чесний керЁвник ста╨ махЁнатором, "безсрЁбник" -- хабарником тощо. Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. // Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124. 23 До найбЁльш характерних особливостей "тЁньово© економЁки" СРСР В. Селезньов вЁдносив такЁ': 1) "тЁньова економЁка" нЁ фактично, нЁ юридичне не ма╨ власностЁ, що ©© вЁдрЁзня╨ Ё використову╨ у сво©х Ёнтересах ЁснуючЁ форми останньо©, паразиту╨ на них; 2) "тЁньова економЁка" концентру╨ться головним чином на посередницьких, розподЁльчо-обмЁнних функцЁях, оперу╨ монопольне високими цЁнами; 3) оскЁльки покращення справ в офЁцЁйнЁй, "свЁтлЁй" економЁцЁ б'╨ по "тЁньовЁй", ©© органЁзатори Ё керЁвники всЁма засобами прагнуть пЁдЁрвати офЁцЁйну економЁку, використовуючи при цьому будь-якЁ методи, нЁ перед чим не зупиняючись; 4) Ёснування "тЁньово© економЁки" неможливе без систематично© пЁдтримки Ё допомоги корумпованих офЁцЁйних осЁб Ёз партЁйного, державно-господарського, правового апарату, особисто зацЁкавлених у розкриттЁ злочинного бЁзнесу; 5) "тЁньова економЁка" об'╨ктивно створю╨ економЁко-органЁзацЁйнЁ умови для виникнення Ё розвитку мафЁозних груп, рЁзних за сво©ми масштабами Ё роллю, а сама ╨ складним переплетенням, сплавом рЁзноманЁтних антису-спЁльних вЁдносин; 6) "тЁньова економЁка" сприя╨ деградацЁ© суспЁльства, поглиблю╨ його соцЁально-майнове розшарування. "ТЁньова" економЁка може сприйматись як сукупнЁсть пЁдпЁльних антисоцЁальних корпорацЁй, що ведуть злочинну дЁяльнЁсть. 1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньово©" економЁки СРСР -- генетично© основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй Укра©нЁ АналЁз наукових робЁт кЁнцевого перЁоду "перебудови", у яких дослЁджувались структурнЁ та якЁснЁ особливостЁ "тЁньово©"" економЁки СРСР, потребу╨ свого доповнення аналЁтичним спЁвставленням оцЁнки сукупних масштабЁв та обсягЁв "тЁньових" структурних складових, що наводили офЁцЁйнЁ ЁнформацЁйнЁ джерела, Ёз тими показниками, що показували в експертних оцЁнках радянськЁ вченЁ, якЁ аналЁзували зазначену проблему. Так, Держкомстат СРСР пЁсля уточнення за 1990 рЁк обсягЁв грошових доходЁв, "тЁньово©"" економЁки (виходячи з цЁн, якЁ ' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. // Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124. 24 склалися на кЁнець року, та експертних оцЁнок, що спиралися на данЁ масово© статистики, соцЁологЁчнЁ обстеження Ё бюджетну сЁмейну статистику) наводив такЁ данЁ': Таблиця 1. Доходи "тЁньово©" економЁки Млрд.крб. % Перепродаж непродовольчих товарЁв за спекулятивними цЁнами (будматерЁалЁв, легкових автомобЁлЁв, запасних частин до 2-5 1 ^>-J ^ 1 23 1 ∙∙-"-',i них, краденого бензину та Ён.) НезаконнЁ доходи працЁвникЁв торгЁвлЁ та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням 24 3 ^--^ 24,4 покупцЁв, замовникЁв; хабарЁ, чайовЁ, пЁд ношення) Виробництво Ё продаж самогону 35,0 35,1 ПрихованЁ вЁд оподаткування доходи осЁб, що займаються ЁндивЁдуальною Ё ко 4,2 4,2 оперативною трудовою дЁяльнЁстю Розкрадання (включаючи дрЁбнЁ) держа 5,4 5,4 вного Ё суспЁльного майна ХабарЁ посадових осЁб, отриманЁ вЁд ко 3,0 3,0 оперативЁв НаркобЁзнес, проституцЁя, контрабанда 4,8 4,8 та Ён. Всього 99,8 100,0 У цЁй таблицЁ впада╨ в око вЁдчутна неспЁвставнЁсть обсягЁв "тЁньових" доходЁв, що були отриманЁ населенням СРСР з рЁзних латентних (прихованих) джерел надходжень. Так, доходи вЁд перших трьох позицЁй, репрезентативно визначенЁ офЁцЁйною статистикою, становлять 82,6 % вЁдносно всЁх оцЁнених обсягЁв сукупних "тЁньових" надходжень. У той же час сумарнЁ "тЁньовЁ" ' У цЁлому за даними офЁцЁйно© статистики тЁльки у 1990 роцЁ обсяг "тЁньово©" економЁки зрЁс бЁльше нЁж у два рази. Проте офЁцЁйна оцЁнка була у 1,5 - 2,0 раза нижчою, нЁж ©© давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь. -1991 г.-No 38.-С. 6.) 25 доходи вЁд останнЁх чотирьох "тЁньових" джерел були майже на порядок заниженЁ. На час визначення цЁ надходження за ©х сумою фактично були еквЁвалентнЁ першЁй групЁ доходЁв, що засвЁдчу╨ подальший аналЁз експертних оцЁнок незалежних дослЁдникЁв щодо сукупно© величини вартостЁ обсягЁв "тЁньово©" економЁки. НеобхЁдно зазначити, що за розрахунками радянських економЁстЁв на початок 1990 року в держсекторЁ економЁки СРСР знаходилося бЁля 470 млрд. крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запасЁв ресурсЁв виробництва. Тобто мЁж пЁдпри╨мствами державного сектора економЁки було розподЁлено значно бЁльшу кЁлькЁсть матерЁальних ресурсЁв, нЁж це було необхЁдно для планового забезпечення функцЁонування виробництва. За сво╨ю вартЁсною оцЁнкою нормативнЁ запаси були спЁвставнЁ Ёз вартЁстю виробленого рЁчного нацЁонального доходу держави. Саме цЁ матерЁальнЁ цЁнностЁ та кошти у першу чергу Ё були одним Ёз головних Ё найбЁльш реальних джерел кримЁнальних операцЁй "тЁньовикЁв". ╡ншим джерелом, що живило "тЁньову" економЁку СРСР, були неврахованЁ матерЁальнЁ та фЁнансовЁ ресурси. КримЁнальна практика минулого засвЁдчу╨, що хабарЁ посадовим особам давались за передчасне вибуття фондЁв, за поставку непотрЁбно© продукцЁ©, за вигЁдну корекцЁю плану тощо. ОфЁцЁйна статистика також нерепрезентативно визначала й реальнЁ обсяги "тЁньових" доходЁв, що приховувались вЁд оподаткування. Так, Альберт ПЁн ще у 1985 роцЁ оцЁнював доходи сектора "тЁньово©" приватно© трудово© дЁяльностЁ (тобто дЁяльностЁ, з доходЁв вЁд яко© не сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оцЁнками лише в неофЁцЁйному сервЁсЁ на той час працювало 17-20 млн. осЁб (з рЁзним рЁвнем трудово© участЁ, оскЁльки, як правило, вони були зайнятЁ за основним мЁсцем сво╨© роботи).' Ще напередоднЁ перЁоду "перебудови" у загальному обсязЁ побутових послуг, якими користувалося мЁське населення на приватно-тЁньовий сектор припадало: 45 % -- ремонту квартир; 40 % -- ремонту автомобЁлЁв; ЗО % -- ремонту складно© побуто- ' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26 во© технЁки. У сЁльськЁй мЁсцевостЁ питома вага "тЁньових" побутових послуг досягала 80 %. ╡, навЁть, як вЁдзначалося, за цих обсягЁв "нерегламентовано©" дЁяльностЁ незадоволений попит на побутовЁ послуги оцЁнювався у 5,5 млрд. крб. Доходи вЁд "тЁньово©" дЁяльностЁ, що отримувало населення СРСР у 1990 роцЁ, оцЁнювалися фахЁвцями вже у розмЁрЁ 25 -45 млрд. карбованцЁв. Враховуючи сказане, вартЁснЁ обсяги "тЁньово©" економЁки СРСР (тобто експертно© оцЁнки ©© щорЁчного валового доходу) в кЁнцЁ 80-х на початку 90-х рокЁв оцЁнювались фахЁвцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько 10...20 вЁдсоткЁв ВНП. Як же визначалася ця цифра? ЯкЁ пЁдходи Ё методи для цього використовувалися аналЁтиками? ЧастЁше у сво©х дослЁдженнях радянськими науковцями використовувалися такЁ методи оцЁнки обсягЁв "тЁньово©" економЁки. /. Метод мЁждержавних спЁвставлень Метод було побудовано на базЁ спЁвставних мЁжнародних оцЁнок. ОскЁльки статистичнЁ данЁ свЁдчили про те, що протягом останнього сторЁччя питома вага кЁнцевого особистого споживання у валовому нацЁональному продуктЁ для всЁх кра©н свЁту практично коливалась на рЁвнЁ 60 - 70 вЁдсоткЁв, у той час як в СРСР ©© величина була близько 45 вЁдсоткЁв, то аналЁтики припускали, що рЁзницю мЁж середньосвЁтовими стандартами Ё фактичним споживанням населення СРСР "добирало" самостЁйно, шляхом як натурального самозабезпечення себе житт╨вими благами та послугами, так Ё за рахунок використання каналЁв "тЁньово©" економЁки. Тому, маючи ВНП, що перевищував ' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рьЁнка// Зкономичес-кие науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР (анализ, оценки, прогнозьЁ) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С. 120; Шохин А. Теневая зкономика, мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. -1990.- No33.-С.8. 27 900 млдр. крб., обсяг "тЁньових" доходЁв мав би за цим пЁдходом скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованцЁв. 2. КримЁнологЁчно-латентний метод За цим методом аналЁтиками пЁдсумовувались всЁ види розкрадань, що фЁксувалися правоохоронними органами за рЁк (у кЁнцЁ 80-х рокЁв ©х фЁксувалося на суму бЁля 18 млрд. крб. щорЁчно). Беручи до уваги високий рЁвень латентностЁ (прихова-ностЁ) злочинЁв, пов'язаних Ёз "тЁньовою" економЁкою (за рЁзними оцЁнками ©х розкриття за свЁтовими стандартами не перевищу╨ 10-15 вЁдсоткЁв), обсяги "тЁньово©" економЁки за оцЁнками могли б становити бЁля 120 - 180 млрд. карбованцЁв. 3. Метод, заснований на ототожненнЁ так званих "гарячих" грошей Ё надлишкових збережень з доходами "тЁньовикЁв" Цей метод був побудований на припущеннЁ, що власники трудових "гарячих" грошей за умов дефЁцитно© економЁки митт╨во поспЁшають ©х отоварити, а оскЁльки ╨диною можливЁстю для них був "чорний" ринок -- вся сума надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оцЁнювалося вЁд 165 до 200 млрд. крб.) могла бути доходами дЁлкЁв "тЁньово©" економЁки. 4. Метод Ёнтегрального узагальнення окремих складових елементЁв доходЁв суб'╨ктЁв "тЁньово©" економЁки за сферами дЁяльностЁ, де вони отриманЁ За оцЁнками фахЁвцЁв у кЁнцЁ 80-х рокЁв у народному господарствЁ абсолютний рЁвень привласнених "тЁньових" доходЁв у сЁльському господарствЁ становив близько 23 млрд. крб., далЁ йшли: ринок "тЁньових" послуг (20 - 22 млрд. крб.); торгЁвля Ё суспЁльне харчування (бЁля 17 млрд. крб.); будЁвництво (бЁля 12 млрд. крб.); промисловЁсть (10 млрд. крб.); ЁншЁ сфери матерЁального Ё нематерЁального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До цього додавалися доходи вЁд кримЁнально© дЁяльностЁ "чорно©" 28 економЁки (оскЁльки, наприклад, лише обороти наркобЁзнесу оцЁнювалися у 15 млрд. крб.)1. В економЁчнЁй системЁ СРСР, де домЁнували номенклатурно-бюрократичнЁ вЁдносини, рЁзноманЁтнЁ приписки Ё списання були не чим Ёншим, як вЁдповЁдним способом конспЁрацЁ© "тЁньовикЁв". Так, обсяги приписок вимЁрювалися в 1 - 3 вЁдсотка вЁд обсягу виконаних робЁт Ё оцЁнювалися аналЁтиками в 15 -40 млрд. карбованцЁв.2 СлЁд також констатувати, що навЁть найвищЁ оцЁнки обсягЁв "чорних" складових "тЁньово©" економЁки не можна визнати повнЁстю об'╨ктивними, оскЁльки в них на той час не були фактично врахованЁ данЁ щодо обсягЁв розкрадання бюджетних дотацЁй, якЁ спрямовувалися на закупЁвлю сЁльгосппродуктЁв (на це в кЁнцЁ 80-х рокЁв витрачалося бЁля 50 - 60 млрд. крб. Ё тЁльки по м'ясу -- бЁля 20 млрд. крб.). Як засвЁдчувала практика, основна частка цих коштЁв розкрадалася за рахунок рЁзницЁ "полюсних потенцЁалЁв", що робило можливим Ёснування високих закупЁвельних Ё низьких роздрЁбних цЁн. БЁльше того, вагома частка зафЁксовано© статистикою сЁльгосппродукцЁ© заготовлялася Ё передавалася споживачам лише на паперЁ, що частково поясню╨ на той час Ёснування певних дефЁцитЁв. ПЁдсумовуючи викладене, можна вЁдзначити, що аналЁз структури та якЁсних особливостей формування внутрЁшнЁх секторЁв, а також оцЁнка загальних масштабЁв "тЁньово©" економЁки СРСР, яка була вихЁдною базою стартового розвитку "тЁньово©" економЁки незалежно© Укра©ни, нада╨ у подальшому можливостЁ на основЁ генетично© економЁчно© спадковостЁ провести бЁльш грунтов- ' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина, А. А. КрьЁлов, О. В. Осипенко, К. А. Уль©бин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.: Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112 -113. 2 За твердженнями окремих фахЁвцЁв питома вага приписок у промисловостЁ СРСР становила вЁд 10 до 15 вЁдсоткЁв (див.: Социалистический труд. -1987. - No 8. - С. 102 - 103). Ще бЁльшЁ обсяги приписок Ёснували на транспортЁ Ё в будЁвництвЁ. За експертними оцЁнками обсяги приписок у цих галузях складалаи 15 - 20 вЁдсоткЁв. Стосовно фондЁв заробЁтно© плати працЁвникЁв цих галузей це означало, що як мЁнЁмум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу в промисловостЁ Ё 2 - 3 млрд. крб. на транспортЁ. (Див.: Актуаль-ньЁе вопросьЁ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26). 29 не дослЁдження цього явища, що не тЁльки продовжу╨ функцЁонувати, але й перманентне трансформу╨ться в умовах сучасно© соцЁально-економЁчно© системи незалежно© укра©нсько© держави. 2. СПЕЦИФ╡КА УМОВ ФУНКЦ╡ОНУВАННЯ ТА ОСНОВН╡ ТЕНДЕНЦ╡╞ РОЗВИТКУ "Т╡НЬОВО╞" ЕКОНОМ╡КИ УКРА╞НИ 2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку та основнЁ джерела живлення вЁтчизняно© "тЁньово©" економЁки На перший погляд може скластися враження, що радикальнЁ економЁчнЁ та соцЁально-полЁтичнЁ реформи, основною метою яких ╨ перехЁд до соцЁальне орЁ╨нтовано© ринково© економЁки та побудова правово© держави, повиннЁ були зруйнувати, як саму адмЁнЁстративну систему господарювання, так Ё ©© задзеркалля -- "тЁньову" економЁку бюрократичного типу. Проте, практика засвЁдчу╨, що в реальному життЁ цього не сталося. ЯкЁ ж основнЁ об'╨ктивнЁ та суб'╨ктивнЁ причини сприяли масштабному зростанню вЁтчизняно© "тЁньово©" економЁки, що до того ж набува╨ якЁсно нових рис та ознак? Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двЁ основнЁ. По-перше, об'╨ктивно, згЁдно з теорЁ╨ю трансформацЁй, розпад будь-яко© системи (тим бЁльше тако© складно©, як соцЁально-економЁчна) на перших етапах закономЁрно може сприяти сутт╨вому примноженню тих основних недолЁкЁв Ё вад, якЁ Ёма-нентно були властивЁ системЁ, що розпалась. Саме тому фактичне збереження в Укра©нЁ найбЁльш характерних параметрЁв господарського механЁзму, заснованого на безконтрольнЁй державнЁй власностЁ та державнЁй монополЁ©, що вЁдбувалося на тлЁ рЁзкого послаблення, а у подальшому Ё повно© лЁквЁдацЁ© директивного принципу планування Ё розподЁлу матерЁальних, фЁнансових та трудових ресурсЁв, сутт╨во загострило недолЁки старо© системи господарювання, оскЁльки вимагало не- 30 змЁрного зростання масштабЁв "тЁньово© пЁдмазки" старих гЁпер-трофованих механЁзмЁв прийняття рЁшень, що почали дЁяти на "новЁй", так би мовити "ринковЁй" основЁ. По-друге, суб'╨ктивно, хоча старЁ владнЁ структури колишньо© держави Ё розпалися, проте не розпалися тЁ соцЁальне стру-ктурованЁ у минулому спЁльноти, що ©х персонЁфЁкували. Тобто залишилися люди, якЁ входили до цих структур Ё якЁ не тЁльки не втратили мЁж собою набутих тЁсних зв'язкЁв, але й до цього часу продовжують зберЁгати у недоторканостЁ саме тЁ специфЁчнЁ стосунки, що залишаються побудованими на принципах Ё вЁдносинах кругово© корпоративно© поруки, земляцтва, протекцЁонЁзму, кумЁвства Ё "блату". Як стара, так Ё генетичне нею породжена нова бюрократЁя в трансформацЁйний перЁод опинилися у епЁцентрЁ ринкових перетворень. БЁльше того, ця унЁкальна "родинна" спЁльнота стала провЁдним суб'╨ктом реалЁзацЁ© "планЁв" трансформацЁ© соцЁально© та державно© полЁтики ринкового реформування. ОскЁльки бюрократЁя була Ё постЁйно залиша╨ться зацЁкавленою у встановленнЁ тако© системи "ринкових" вЁдносин, за якою, хоч навЁть Ё у закамуфльованому виглядЁ, ма╨ зберЁгатися апаратна монополЁя на розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократЁ© режиму регулювання чи манЁпулювання) матерЁальними, фЁнансово-кредитними або трудовими ресурсами держави, то вона, як Ё за часЁв директивно-командно© економЁки, продовжу╨ залишатися вирЁшальним ланцюгом, що зв'язу╨ ресурси Ё суб'╨ктЁв пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ. Нема╨ необхЁдностЁ доводити тезу, що влада ╨ не тЁльки полЁтичний, й, передусЁм, економЁчний феномен. Як засвЁдчу╨ попереднЁй аналЁз, за часЁв старо© системи бюрократична влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у сво©й власностЁ саму державу (тобто у ©© практично безконтрольному розпорядженнЁ знаходились державне майно, фЁнансовЁ та нацЁональнЁ природнЁ багатства). МеханЁзми реалЁзацЁ© цЁ╨© влади, перусЁм, базувалися на експлуатацЁ© чиновниками статусу свого Ё╨рархЁчного становища у владнЁй пЁрамЁдЁ. 31 За нових умов можливостЁ "спокушувати" чиновникЁв "нЁчийною" власнЁстю або "тЁньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже нелЁмЁтованих меж. ОднЁ╨ю з головних пЁльг, що отримала необюрократЁя в трансформацЁйний перЁод, стала цЁлком легальна можливЁсть експлуатацЁ© загальнонацЁонально© власностЁ спЁльно з корпорацЁйними спЁльнотами "тЁньовикЁв", що здЁйснювалась Ё продовжу╨ здЁйснюватися пЁд гаслом економЁчних реформ. Вигода у цьому разЁ для зазначеного сво╨рЁдного "тандема" ╨ обопЁльною. Проте, Ё загроза для розвитку суспЁльства створю╨ться надзвичайно величезна. Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокЁ "тЁньовЁ" доходи, отримують реальний доступ до полЁтично© влади. У результатЁ переорЁ╨нтацЁ© ЁнтересЁв високого чиновництва величезнЁ ресурси держави починають спрямовуватися переважно на цЁлЁ, що не мають жодного вЁдношення нЁ до процесЁв ринково© трансформацЁ©, нЁ до розвитку кра©ни в цЁлому. Як засвЁдчу╨ практика, трансформацЁйна лЁбералЁзацЁя не тЁльки сприя╨ необхЁдному розкрЁпаченню економЁчного життя, але й сутт╨во посилю╨ рЁвень безконтрольностЁ Ё безкарностЁ влади необюрократЁ©. Ця влада, в першу чергу на свою користь, почина╨ максимально використовувати як процеси змЁни форм власностЁ (зокрема, приватизацЁю державного майна Ё державних фЁнансЁв), так Ё лЁбералЁзацЁю цЁноутворення, заробЁтно© плати, послаблення контролю над експортно-Ёмпортними операцЁями, кредитно-фЁнансовими та валютно-грошовими вЁдносинами, лЁквЁдацЁю державно© монополЁ© на виробництво та реалЁзацЁю спиртних напо©в, тютюнових виробЁв, операцЁ© з дорогоцЁнними Ё стратегЁчними металами тощо. ЗазначенЁ об'╨ктивнЁ Ё суб'╨ктивнЁ чинники на цей час призвели до аномального зрощування всЁх найгЁрших властивостей "тЁньово©" економЁки старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", Ё нового, "традицЁйно ринкового" типу. Можна впевнено стверджувати, що в Укра©нЁ вже практично завершився процес формування унЁкального "тЁньового" гЁбриду, що ма╨ надпотужне "кримЁнально-чорне" ядро. ЯкЁсною особливЁстю цього системного "тЁньового" конгломерату ╨ ще 32 невЁдома до цього часу у свЁтовЁй практицЁ неймовЁрна витривалЁсть цього феномена до будь-яких проявЁв впливу зовнЁшнього середовища, тобто надзвичайна його спроможнЁсть до гнучко© Ё практично митт╨во© адаптацЁ© вЁдносно будь-яких рЁзких змЁн, економЁчних та полЁтичних умов Ёснування. НеобхЁдно звернути увагу на те, як легко Ё досить природно вЁдбувся процес тЁсного зрощування апаратно© Ё тЁньово© приватизацЁ©. На трансформацЁйнЁ змЁни форм власностЁ, як Ё ранЁше, вирЁшальний вплив справляла Ё справля╨ позицЁя конкретних посадових осЁб та ©х особистЁ неформальнЁ зв'язки, а не ринковЁ закони та вЁдповЁдна ©м досконала правова Ёнфраструктура, що чЁтко регламенту╨ економЁчнЁ вЁдносини. Саме це ста╨ основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного середовища в Укра©нЁ. Склада╨ться унЁкальна структура економЁки, яка живиться ЁнфляцЁ╨ю, нееквЁвалентним обмЁном результатЁв працЁ мЁж суб'╨ктами ринкових вЁдносин, перерозподЁлом Ё захопленням чужо© власностЁ, постЁйним зубожЁнням переважно© частини населення. Ця структура перетворю╨ корупцЁю та "тЁньовЁ" принципи пЁдпри╨мництва на реальнЁ чинники економЁчного розвитку. По сутЁ, на наших очах майже митт╨во сформувався найгЁрший рЁзновид "ринкового" пЁдпри╨мництва, що Ёсну╨ лише за умов розквЁту корупцЁ©, вЁдверто© кримЁналЁзацЁ© господарсько-комерцЁйних стосункЁв мЁж суб'╨ктами ринкових вЁдносин Ё домЁнуваннЁ абсолютно© та вЁдверто© неповаги до закону. У зв'язку з цим цЁкавою ╨ думка, що була висловлена авторами проекту "ПриватизацЁя" Центрального ╨вропейського унЁверситету (Р. ФрЁдманом, К. МеррЁ та А. Рапачинським), якЁ системно займалися дослЁджуванням еволюцЁ© номенклатурно© бюрократЁ© у постсоцЁалЁстичних державах. Так, вони вважають, що номенклатурний капЁталЁзм, який форму╨ться у деяких Ёз цих кра©н, ╨ неприйнятним нЁ з морально©, нЁ з економЁчно© точок зору' . "З морально©-- тому, що номенклатура сво©м перетворенням на клептократЁю, по сутЁ, втЁлила в життя вЁдомий вислЁв соцЁалЁста П'╨ра Прудона: "Приватна власнЁсть -- це крадЁжка". З еконо- ' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91. 2 " 2 33 г мЁчно© -- тому, що "приватизацЁя, як стрижень економЁчних реформ, перетворю╨ться на машину полЁтичного торгу Ё жорсткого протекцЁонЁзму Ё тим самим може стати просто брязкальцем на кораблЁ номенклатурного режиму, оскЁльки приватизацЁя явно просува╨ться не тим курсом, на який сподЁвалася бЁльшЁсть реформаторЁв. Номенклатура, особливо в кра©нах СНД, як Ё ранЁше, залиша╨ться могутнЁм гравцем на полЁ бЁзнесу, Ё ©© подальша присутнЁсть тут матиме як найсерйознЁшЁ наслЁдки". Саме цим Ё можна пояснити те, що економЁка Укра©ни за часЁв радикально© трансформацЁ© стала ще менш контрольованою Ё набула ще бЁльш фЁктивного характеру. Про це незаперечне свЁдчать Ё показники масштабного падЁння обсягЁв матерЁального виробництва, Ё гЁпертрофована змЁна його структури, Ё економЁчно неможливе за нормальних ринкових умов збЁльшення рЁвня питомо© ваги готЁвково© маси в структурЁ грошового обороту, Ё зростання фЁктивно© складово© суспЁльного капЁталу за умов стагнацЁ© ©© виробничо© складово©, Ё перетворення функцЁонального капЁталу в особисте майно (нерухомЁсть, валюту, предмети розкошЁ, антикварЁат, коштовностЁ тощо). Про наведене також свЁдчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище з об'╨ктивно нормальним процесом експорту капЁталу). Тому успЁхи приватизацЁ©, якЁ в офЁцЁйних звЁтах фЁгурують переважно у показниках швидкого зростання нових органЁзацЁйних форм господарювання, збЁльшення питомо© ваги приватного сектора економЁки майже нЁякою мЁрою не впливають на створення тих умов, що необхЁднЁ для звуження масштабЁв "тЁньово©" економЁки. БЁльше того, можна стверджувати, що масштаби економЁчно© "тЁнЁзацЁ©" швидко збЁльшуються внаслЁдок вже названих Ё наступних чинникЁв: 1) включення в процес розподЁлу власностЁ нових об'╨ктЁв, що ранЁше були виключенЁ з нього (земля, стратегЁчнЁ засоби виробництва, ЁнфраструктурнЁ галузЁ, природнЁ родовища, воднЁ ресурси тощо); ' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92. 34 2) поглиблення розриву традицЁйних господарських зв'язкЁв та товарно-грошових вЁдносин пЁдпри╨мств Ё цЁлих територЁй мЁж собою, а також масштабування непомЁрно© бартеризацЁ© економЁчних вЁдносин; 3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економЁчно© реформи, слабко© Ё неефективно© системи державного облЁку Ё контролю, що тЁльки форму╨ться пЁсля "революцЁйного" зламу аналогЁчно© системи, що хоч Ё досить недосконало, проте функцЁонувала у державЁ, яка розпалась; 4) швидко© та недостатньо ефективно© реорганЁзацЁ© структури виконавчо© влади, що призводить до бюрократичного (як органЁзацЁйного, так Ё структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де густо, а де пусто", що у свою чергу сприя╨ "тЁнЁзацЁ©'" управлЁнсько-господарських вЁдносин. 5) наявностЁ потужного фЁскально-податкового пресу, що ╨ антагонЁстичним до ЁнтересЁв Ё можливостей переважно© бЁльшостЁ фЁзичних та юридичних осЁб, якЁ функцЁонують у межах Ёснуючого законодавчого поля Укра©ни; вЁдсутностЁ привабливо© ЁнвестицЁйно© альтернативи щодо залучення "тЁньових" некри-мЁнальних капЁталЁв у легальну вЁтчизняну економЁку; 6) високо© динамЁки зростання кЁлькостЁ кримЁнальних структур Ё ©х вЁдносно безкарно© дЁяльностЁ, ЁнтеграцЁ© органЁзовано© злочинностЁ Ёз суб'╨ктами легЁтимно© економЁчно© дЁяльностЁ, недостатнЁх зусиль держави щодо обмеження процесу легалЁзацЁ© кримЁнальних авторитетЁв (Ё в тому числЁ -- в суспЁльно-полЁтичному життЁ); 7) слабкостЁ механЁзмЁв суспЁльно-правового захисту громадян Ё пЁдпри╨мств вЁд економЁчних зазЁхань та силового тиску з боку злочинних угруповань, а також досить неефективно© дЁ© системи попередження, недопущення або сутт╨вого обмеження можливостей встановлення контролю за дЁяльнЁстю легального бЁзнесу та масштабних проявЁв здирництва з боку мафЁозно-кримЁнальних структур; 8) майже повно© правово© незахищеностЁ суб'╨ктЁв економЁчно© дЁяльностЁ вЁд зловживань, утискЁв, протидЁ© та дискримЁнацЁйних вимагань з боку непрофесЁйних, несумлЁнних та 35 нечесних чиновникЁв державного апарату на всЁх його функцЁональних рЁвнях; 9) вЁдсутностЁ досконалого, стабЁльного Ё збалансованого законодавства, яке б максимально чЁтко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби та узгодження ЁнтересЁв суб'╨ктЁв економЁчно© дЁяльностЁ; поширення правового нЁгЁлЁзму представникЁв владних структур, а також бЁльшостЁ населення кра©ни, що активно (а подекуди Ё агресивно) бореться за виживання в несприятливих соцЁально-економЁчних умовах; 10) посилення мЁждержавно© ЁнтеграцЁ© "кримЁнально-тЁньових" секторЁв економЁки Ё суб'╨ктЁв (©х спЁльнот), що займаються "чорною" економЁчною дЁяльнЁстю; подальша ЁнтернацЁоналЁзацЁя "кримЁнально-тЁньових" вЁдносин; 11) поширення келЁйностЁ у органЁзацЁ©, а також наявностЁ чисельних процедурних вад, що мають мЁсце у проведеннЁ приватизацЁ© економЁчно перспективних об'╨ктЁв, переважно практичного Ёгнорування принципЁв конкурентностЁ Ё доступностЁ для легальних капЁталЁв (в тому числЁ Ё закордонних) об'╨ктЁв приватизацЁ©, що вЁдбува╨ться за умови штучного заниження величини ©х справжньо© ринково© вартостЁ у спЁвставленнЁ Ёз свЁтовими цЁнами на аналогЁчнЁ об'╨кти; 12) швидко© втрати Ёсторичних, глибоко притаманних укра©нському народу моральних традицЁй, етичних норм поведЁнки, що лежать в основЁ соцЁально© престижностЁ чесно©, квалЁфЁковано© працЁ, поваги до приватно© Ё спЁльно© власностЁ, а також становлять вихЁдну базу щодо дотримання кодексЁв пЁдпри╨мницько© та робЁтничо© честЁ тощо. Головною закономЁрнЁстю "тЁньового" господарства, Ё особливо його "чорно©" складово© (а це легко визнача╨ться навЁть емпЁрично), ╨ те, що вона не тЁльки паразиту╨ на Ёснуючих недолЁках офЁцЁйно© економЁки, але також Ё значно ©х посилю╨ та поширю╨. Як результат, кримЁнальна складова процесЁв "тЁнЁзацЁ©" базу╨ться на джерелах про©дання Ё привласнення накопичених у минулому суспЁльних багатств. Ми ╨ свЁдками того, як митт╨во "розтанули" величезнЁ наднормативнЁ запаси, що були накопиченЁ на державних пЁдпри╨мствах (особливо у машинобудЁв- 36 ному комплексЁ Укра©ни). Хто на цей час може вимЁряти рЁвень втрат централЁзованих Ё децентралЁзованих (на пЁдпри╨мствах) оборонних запасЁв, що Ёснували на момент проголошення державно© незалежностЁ? Хто визначить справжнЁ обсяги про©дання суспЁльного виробничого капЁталу за умов, коли внаслЁдок ЁнфляцЁ© амортизацЁйнЁ вЁдрахування впали настЁльки, що вже неспроможнЁ вЁдтворити Ё десято© частки функцЁональних потреб економЁки (до того ж Ё тЁ вартЁснЁ крихи амортизацЁйних залишкЁв здебЁльшого мали нецЁльове функцЁональне використання)? До цього слЁд добавити Ё лавиноподЁбне зростання зовнЁшньо© заборгованостЁ (з нульово© позначки до межЁ, що перевищила десять мЁльярдЁв доларЁв), що стало потужним живлячим джерелом "тЁньовикЁв", а також тЁ доходи, що були отриманЁ на посередницьких "кидках", якЁ базувались на використаннЁ протягом чотирьох рокЁв так званого ефекту "дворЁвнево©" економЁки. На цей час неможливо вже заплющувати очЁ на ЁснуючЁ чинники розширення Ё поглиблення явищ, що по справжньому ╨ деструктивними Ё антисуспЁльними, Ё якЁ пЁдривають не тЁльки соцЁально-економЁчнЁ, а Ё полЁтичнЁ пЁдвалини укра©нсько© державностЁ. До найбЁльш небезпечних з них, передусЁм, належить корупцЁя. Саме провЁдна роль бюрократЁ©, яку вона вЁдЁгра╨ в процесЁ приватизацЁ©, сутт╨во вплива╨ на посилення корупцЁ©, розширення ©© поля за рахунок залучення все нових Ё нових джерел живлення. На цей час серед таких одночасно простих за технологЁ╨ю використання та надзвичайно потужних, а тому Ё найбЁльш поширених джерел живлення корупцЁ© можна назвати наступнЁ: 1) систему прямого пЁдкупу посадових осЁб, суспЁльних Ё полЁтичних дЁячЁв, якЁ мають можливЁсть сприяти успЁхам комерцЁйних структур шляхом створення для них тих чи Ёнших переваг, привЁле©в та економЁко-правових пЁльг; 2) систему, що органЁзацЁйно буду╨ться на створеннЁ акцЁонерних компанЁй Ё товариств Ёз включенням до них як державних, так Ё приватних пЁдпри╨мств (першЁ включаються у якостЁ "дЁйних корЁв", якЁ вносять державне майно Ё грошовЁ внески, що Ёз часом перерозподЁляються за принципом: "з'©мо сало тво╨, а потЁм кожен сво╨", на користь приватних структур); 3) систему, за якою державнЁ кошти вно- 37 сяться у приватнЁ структури, а у подальшому процедурне вЁдбува╨ться процес списання цих боргЁв державою, виходячи з умов "крайньо©"' необхЁдностЁ (скажЁмо, пЁд гаслами допомоги малому й середньому бЁзнесу, пЁдтримки вЁтчизняного товаровиробника тощо); 4) механЁзм, що базу╨ться на наданнЁ державних економЁчних та правових гарантЁй пЁд кредити, якЁ отримують суб'╨кти пЁдпри╨мницько© дЁяльностЁ недержавно© форми власностЁ, що дозволя╨ у разЁ ©х природного або штучного банкрутства повнЁстю перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на масового платника податкЁв). Одним Ёз надпотужних (хоча на цей час вже Ё "мЁлЁючих") джерел живлення "тЁньовикЁв" був вивЁз за кордон матерЁалЁв (насамперед, металЁв), сировини та енергетичних ресурсЁв. МожливостЁ масштабЁв останнього явища, як вЁдзначалось, пояснюються наявнЁстю величезних, так званих запасЁв "наднор-мативЁв" та "нелЁквЁдЁв" (сировини, матерЁалЁв, устаткування, обладнання), а також значних стратегЁчних запасЁв, що залишились у спадщину вЁд адмЁнЁстративно-планово© системи розподЁлу ресурсЁв. ЦЁ запаси товарно-матерЁальних цЁнностей, за рЁзними оцЁнками фахЁвцЁв, становили вЁд третини до рЁчного суспЁльного продукту. ТоргЁвля цими ресурсами, за залишковою вартЁстю, в тому числЁ Ё вивЁз ©© за кордон, здЁйснювалася у великих обсягах (досить нагадати "золотий" для вЁтчизняних товарно-сировинних бЁрж перЁод) Ё приносила "тЁньовикам" величезнЁ особистЁ доходи, що осЁдали у сейфах банкЁвсько©