        юРИЙ лОГВИН. CЛiДИ НА ПЛИНФi

---------------------------------------------------------------
     &copy; Copyright юРИЙ лОГВИН
     E-mail: hadeda@ukrpost.net
     OCR: KYTY3OB <a  href="mailto:mchief@komos.ru">mchief@komos.ru</a>, 07.09.2001
---------------------------------------------------------------

     Yuri Logvyn "Traces on the plynth"
     Љ CОpyright юРИЙ лОГВИН, 2001
     пОДГОТОВКА, КОРРЕКТУРА 15.11.2001 by <a href="mailto:mchief@komos.ru">KYTY3OB</a>
     дАННОЕ ХУДОЖЕСТВЕННОЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ В ЭЛЕКТРОННОЙ ФОРМЕ С
     ВЕДОМА  И  СОГЛАСИЯ АВТОРА  ПРОИЗВЕДЕНИЯ НА  НЕКОММЕРЧЕСКОЙ  ОСНОВЕ ПРИ УСЛОВИИ
     СОХРАНЕНИЯ  ЦЕЛОСТНОСТИ   И  НЕИЗМЕННОСТИ  ТЕКСТА,  ВКЛЮЧАЯ  СОХРАНЕНИЕ НАСТОЯЩЕГО
     УВЕДОМЛЕНИЯ. лЮБОЕ  КОММЕРЧЕСКОЕ  ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НАСТОЯЩЕГО  ТЕКСТА  БЕЗ ВЕДОМА И
     ПРЯМОГО СОГЛАСИЯ АВТОРА Hе допускается.
     пО   ВОПРОСАМ   КОММЕРЧЕСКОГО    ИСПОЛЬЗОВАНИЯ   ДАННОГО   ПРОИЗВЕДЕНИЯ ОБРАЩАЙТЕСЬ
     НЕПОСРЕДСТВЕННО К АВТОРУ ПО АДРЕСУ:
     E-mail:    luo_wentong@yahoo.com   тЕЛ.    (380    44)    235-2595   <a
href="luo_wentong@yahoo.com">юРИЙ лОГВИН</a> (Yuri Logvyn)


        слВди на плинфВ


        I. заспВв

     сТАРГЮЧИЙ  МАЙСТЕР  РЕТЕЛЬНО ПОЗНАЧИВ  УСГ БОЛОНКИ ЗРУБУ, ПОЗНАЧИВ  УСГ
ЧАСТИНИ БУДОВИ - ВГД ВГКОНЕЦЬ-ЗАВОЛОК ДО СВОЛОКГВ НА ВСГХ ПОВЕРХАХ. тОМУ ВГН
НЕ ВТРУЧАВСЯ ТЕПЕР У РОБОТУ ХЛОПЦГВ - ЗНАВ, УСЕ ДОБРЕ ЗРОБЛЯТЬ.
     зДОРОВГ, ВПРАВНГ ХЛОПЦГ ПОСКИДАЛИ КОЖУХИ ТА СВИТКИ Г, ЗАКАСАВШИ РУКАВА,
МГЦНО  ПГДПЕРЕЗАВШИСЬ, ЗНГМАЛИ ВГНЕЦЬ  ЗА  ВГНЦЕМ  ДУБОВОГО  ЗРУБУ. дЗВЕНГЛО
ВИСТОЯНЕ  ДЕРЕВО,  З  ШЕРХОТОМ  Г   ТРГСКОМ  ОБСИПАВСЯ  ТИНЬК  ПОМАЛЬОВАНИХ,
ПОМЕРЕЖАНИХ СТГН.  ЏДУЧИЙ  ПИЛ ТУМАНОМ  РОЗПОВЗАВСЯ  ПОДВГР'ЯМ,  ВИКОЧУВАВСЯ
ЧЕРЕЗ ВГДКРИТГ ВОРОТА НА ВУЛИЦЮ.
     тИХО, ТИХО СГЯЛИСЬ СНГЖИНКИ, ДЕСЬ СПГВАЛИ ВЕЛИЧАЛЬНУ ПГСНЮ МОЛОДОМУ.
     а СТАРИЙ МАЙСТЕР ЗАБИРАВ УСЕ СВОК ДОБРО З вЕРХНЬОГО мГСТА.
     нАЧЕ  ЗАЦГПЕНГЛИЙ, ДИВИВСЯ ВГН  НА  ХМАРИ КРЕЙДЯНОГО ПИЛУ,  ЩО ОГОРТАЛИ
ЗАЛИШКИ ЗРУБУ. яК ГАРЯЧЕ ЗАРАЗ ЙОГО РОБГТНИКАМ! оН ТО ОДИН, ТО ДРУГИЙ УТИРАВ
З ЧОЛА РЯСНИЙ ПГТ.
     а МАЙСТРОВГ  ПРОХОЛОДНО. хОЛОД  ТЕПЕР  ЧАСТО  ПРОЙМАК  ЙОГО СПРАЦЬОВАНЕ
ТГЛО.  а ЩЕ  ЧАСТГШЕ  ПРОХОЛОДОЮ ПРОЙМАЛО  ЙОГО ДУШУ, КОЛИСЬ ТАКУ ВЕСЕЛУ  ТА
ГАРЯЧУ.
     кОЛИ ВОНИ З  ДЯДЬКОМ ПОВЕРНУЛИСЬ ГЗ ДАЛЕКИХ СОНЯЧНИХ оБЕЗГВ  Г  ЙШЛИ НА
УКЛГН ДО ГОРОДНИКА, ТО  ПОБАЧИЛИ  ЗА  ПАКОЛЛЯМ  ПРЕДОВГОГО  ТИНУ МУРИ  сОФГП
сВЯТОП,  ЗВЕДЕНГ  НЕ МЕНШ,  ЯК  НА  ДВГ  КОСИХ  САЖЕНГ.  мУРИ ЗГОРИ  НАКРИТГ
СОЛОМ'ЯНИМИ КУЛЯМИ. В ПХ ЗГОРИ ПРИТРУСИВ ПЕРШИЙ СНГГ.
     кОЛИ ВОНИ ЗБИРАЛИСЯ В ДАЛЕКГ оБЕЗИ ПО ЗОЛОТО, СВИНЕЦЬ Г МГДЬ, ТО БУДОВА
БУЛА ВЕЛЕТЕНСЬКИМ МУРАШНИКОМ, А ГОМГН СТОЯВ, ПЛИВ ЗВГДСГЛЯ НАД МГСТОМ.
     тЕПЕР  ЗА  ПАКОЛЛЯМ ТИНУ НЕ БУЛО КОЛОТНЕЧГ, ГОМОНУ, ГУРКОТУ, НЕ  РИПГЛИ
ВОЗИ, НЕ ДЗВЕНГЛИ СОКИРИ Й МОЛОТКИ. тГЛЬКИ ВГД ЯМ З ВАПНОМ КЛУБОЧИЛАСЬ ГУСТА
ПАРА.
     В ВСЕ ДОВКОЛА  ЗАСИПАВ, ЗАСГВАВ  ПУХКИЙ СНГГ. сНГГ НЕВАГОМИМ ПОКРИВАЛОМ
ОГОРТАВ ЗОЛОТЕ, ЩЕ НЕ ОПАЛЕ ЛИСТЯ, ХОВАВ  У  БГЛОМУ СМАРАГДОВГ  СТЕБЛИНИ  ЩЕ
ЖИВОП ТРАВИ.  вГН ТОДГ  ЗНЯВ ОБЕЗЬКУ  КОШЛАТУ ШАПКУ  Г  ЗВГВ ДО  НЕБА  ЛИЦЕ.
пРОХОЛОДНГ СНГЖИНКИ ГАМУВАЛИ ЛИХОМАНКУ ЧЕКАННЯ... оСЬ ЗАРИПГЛИ ВОРОТА. зАРАЗ
ВГДКРИЮТЬСЯ НАВСТГЖ,  Г ЧЕРЕЗ НИХ ВИПЗДЯТЬ САНИ З  БОЛОНКАМИ. а  НА БОЛОНКАХ
ПОЗНАЧКИ, ПОСТАВЛЕНГ ЙОГО РУКОЮ. пОВЕЗУТЬ  ЦГ  БОЛОНКИ НА пОДГЛ, Г ПОЧНЕ ВГН
ТАМ СКЛАДАТИ ПХ У ЗРУБ НА НОВОМУ ПОДВГР'П.
     а  ТУТ, У  вЕРХНЬОМУ  мГСТГ, НА  БУДОВГ сВЯТОП  сОФГП, НА ВПОРЯДКУВАННГ
ПОДВГР'Я  Г  СЛУЖБИ,  НА  ВИВЕДЕННГ зОЛОТИХ  ВОРГТ ПРОМИНУЛО  БГЛЬШ  НГЖ ТРИ
ДЕСЯТИЛГТТЯ ЙОГО ЖИТТЯ.
     кЛУБОЧИЛАСЬ ПДУЧА КУРЯВА, А МАЙСТРОВГ  ЗГАДАЛИСЯ ТУМАНИ НАД ГРПГНСЬКИМИ
БОЛОТАМИ,  ЯК  ВОНИ В  ТАКИЙ  ТУМАН  ПЕРЕХОДЯТЬ БРОДОМ НА ПРАВИЙ БЕРЕГ. зНОВ
ЗГАДАЛАСЬ ЗОЛОТА  ПОДОРОЖ В оБЕЗИ. нАЙЩАСЛИВГША ПОДОРОЖ ЙОГО  ЖИТТЯ. у СИНГЙ
ВОДГ  ВГДДЗЕРКАЛЕННЯ  КРУТОБОКОГО,  НАЧЕ  ГЗ ЗОЛОТИХ  ДОШОК,  БОЙОВОГО ЧОВНА
ВАРЯЗЬКОГО.  сГЧУТЬ ЗОЛОТГ ВЕСЛА БГРЮЗУ ВОДИ, НАПНУЛОСЬ КОЛЕСОМ, ЗАСВГТИЛОСЬ
СРГБЛОМ ВГТРИЛО. дЗВЕНЯТЬ  ВГД  НАПРУЖЕНОП  ГОНИТВИ КРУТГ БОКИ  ЧОВНА,  РГЖЕ
ВИСОКИЙ Г ГОСТРИЙ  НГС  ТЕПЛУ  ДНГПРОВУ  ВОДУ. а  ВГН,  САМОТУЖКИ ПГДБИРАЮЧИ
МЕЛОДГЮ, СПГВАК ВГНШУВАННЯ МОГУТНГМ ВЕСЛЯРАМ.
     оН ТАМ ДАЛЕКО-ДАЛЕКО ВНИЗУ  В  ОДНУ МИТЬ СКРЕСЛА  КРИГА, ОПАЛИ СНГГИ  З
ДЕРЕВ  Г ЛУГГВ,  ЗАЦВГЛИ  Г  ОСИПАЛИ  ЗОЛОТИМ ПИЛОМ ВЕРБИ  Г  ШЕЛЮГ,  Г  ВСЕ
ЗАЗЕЛЕНГЛО, ЗАЦВГЛО, Г ПОВГНЬ В ОДНУ МИТЬ ОПАЛА. В  ПЛИВЕ-ПЛИНЕ ДАЛЕКО ВНИЗУ
ЧОВЕН,  МИНАК   ОДМГЛИНИ,  ТЕМНГ  СМУГИ   ВОГКОП  РГНГ,  СМАРАГДОВГ  ЗАРОСТГ
ПРИБЕРЕЖНИХ ГАПВ.
     вГН СТОПТЬ ТУТ УГОРГ, НА  ВИСОЧЕННИХ КИПВСЬКИХ КРУЧАХ, ЩЕ СКУТИХ ДОВГОЮ
ЗИМОЮ, Г  ЗГАДУК, ЯК ВГН, МАЛИЙ ТОДГ, ВИДЕРСЯ ПО ШТАГАХ  НА РЕЮ, ПРИМОСТИВСЯ
НА   САМГМ  ВЕРШЕЧКУ   Г   СПОГЛЯДАК  БЛИЗЬКГ   СМАРАГДОВГ,   А   ДАЛЕКГ   -
БЛАКИТНО-БГРЮЗОВГ - ПРИДНГПРОВСЬКГ ГОРИ.
     В  НЕ ОЗИРНЕТЬСЯ  НАЗАД,  ВЛАСНЕ, НЕ ЗАЗИРНЕ В  МАЙБУТНК, ЩОБ  ПОБАЧИТИ
ЗАСИПАНГ  ЩЕ  СНГГОМ  СХИЛИ вЕРХНЬОГО  МГСТА Г  ВГЛЕДГТИ  ДЕСЬ ВИСОКО-ВИСОКО
САМОГО  СЕБЕ. сИВОГО,  У  СГРГЙ  ВОВЧГЙ  ШАПЦГ,  ЗГОРБЛЕНОГО,  ГЗ  ГЛИБОКИМИ
ЗМОРШКАМИ НА ХУДОМУ ОБЛИЧЧГ,
     а  ВГН,  СИВОУСИЙ  МАЙСТЕР  БАЧИТЬ ЙОГО,  МАЛОГО, ВЕСЕЛОГО  МАНДРГВЦЯ Й
СПГВЦЯ, ЯК ВГН ДРЯПАКТЬСЯ ПО ШТАГАХ НА РЕЮ.
     В НГЧОГО МАЙСТРОВГ НЕ ШКОДА З УСГХ ЛГТ ПРОЖИТИХ.
     тГЛЬКИ ШКОДА ТГКП БЕЗЖУРНОСТГ, ЩО МИНУЛА, РОЗВГЯЛАСЬ, ПРОЛЕТГЛА ПТАХОМ,
ПРОДЗВЕНГЛА  ПГСНЕЮ Г РОЗТАЛА  НАД  БЛАКИТТЮ  дНГПРОВИХ ПЛЕСГВ, НАД  ЗОЛОТОМ
дНГПРОВОП РГНГ.
     зА ЦЕЙ ЧАС ЗБУДУВАЛИ сВЯТУ сОФГЮ.
     гОСПОДАР рУСГ, ВЕЛИКИЙ КАГАН яРОСЛАВ УКРГПИВ  ЖИТТЯ Г ПОРЯДОК  "рУСЬКОЮ
пРАВДОЮ", ЗМГЦНИВ ВОПВ Г ОЩАДЛИВО ЗГБРАВ СРГБЛО Г ЗЛАТО.
     мИНУЛИ Й СЛАВНГ ПОХОДИ СУПРОТИ ВОРОХОБНИХ СУСГДГВ.
     нАБЛИЖАВСЯ ЧАС БРАТОВБИВЧИХ ЧВАР МЕЖИ НАЩАДКАМИ яРОСЛАВА.
     нГХТО З ЙОГО  СИНГВ НЕ  ЗМОЖЕ БУТИ КДИНИМ  СПРАВЖНГМ КАГАНОМ, СТОВПОМ Г
ОПОРОЮ ВЛАДИ НА рУСГ.
     В СТАРГЮЧИЙ МАЙСТЕР ЗНАВ ПРО ЦЕ Г ПОЛИШАВ вЕРХНК мГСТО. зДАКТЬСЯ, ТЕПЕР
ОТ Г НАСТАВ ЧАС ЗГАДАТИ  СЛОВА ТМУТОРОКАНСЬКОГО ГУДЕЯ-МГНЯЙЛУ, ЩО КАЗАВ ТОДГ
ХЛОПЧИКУ: "лЮБИ ПРАЦЮ, ЗНЕВАЖАЙ БАГАТСТВО Г НЕ ПРИЯЗНГ ГЗ ВЛАДОЮ!'
     тОДГ  МАЛИЙ НЕ  МГГ  ВТОРОПАТИ,  ЧОГО Ж ЦЕЙ  БАГАТИЙ МГНЯЙЛА КАЖЕ  ТАКГ
СЛОВА. вСЕ, ЗДАВАЛОСЬ, ЗАПЕРЕЧУВАЛО  ЙОМУ. хГБА ТО ПРАЦЯ - МГНЯТИ ЗОЛОТО? чИ
МГГ  ВГН ЗНЕВАЖАТИ БАГАТСТВО,  НА ЯКОМУ СИДГВ? В  ЧОМУ НЕ ВОДИТИ  ДРУЖБИ  ГЗ
ВЛАДОЮ? яКБИ ВГН САМ  НЕ ПРИГОЩАВ КЛЮЧНИКА  КНЯЗЯ мСТИСЛАВА, ХГБА Б ВГН ТАКГ
ДОСТАТКИ  ЗГБРАВ  У тМУТОРОКАНГ?.. аЛЕ ТЕПЕР МАЙСТЕР ДЕЩО ПОЧИНАВ РОЗУМГТИ З
ТОГО ПОЧАТКУ В тМУТОРОКАНГ... хОЧА, ВЛАСНЕ, ПОЧАЛОСЬ ВСЕ НЕ В тМУТОРОКАНГ, А
ТОДГ, В  КГНЦГ ТРАВНЯ, У ДАЛЕКОМУ ДРЕВЛЯНСЬКОМУ  СЕЛГ. В ВСЕ  ПОЧАЛОСЬ ЧЕРЕЗ
ДЯДЬКА ЙОГО.


        потаЊмна борть

     мАЛИЙ БГГАВ ЗА СВОПМ ДЯДЬКОМ, Г ТОМУ ЙОГО ПРОЗВАЛИ пГВНИКОМ.  бО ДЯДЬКО
ПРОЗИВАВСЯ пГВЕНЬ.  В БУВ  ЛЮДИНОЮ ПГДНЕВГЛЬНОЮ. вГН  ПОТРАПИВ  ДО БОЯРИНА У
КАБАЛУ. пОЗИЧИВ СРГБЛО, ЩОБ КУПИТИ СОБГ  КОНЯ.  тА  КГНЬ ЗА ЧОТИРИ ДНГ ЗДОХ.
оТОЖ ЛИШИВСЯ ДЯДЬКО БЕЗ КОНЯ Г СРГБЛА Г СТАВ ЗАКУПОМ БОЯРИНА сУДОМИРОВИЧА.
     тОМУ, КОЛИ З кИКВА ДО САДИБИ  ПРИБУВ КНЯЖИЙ ГОНЕЦЬ Г ЗАГАДАВ  ЛЮДЕЙ  НА
СПОРУДЖЕННЯ КИПВСЬКИХ УКРГПЛЕНЬ, БОЯРСЬКИЙ УПРАВИТЕЛЬ  ЗАГАДАВ ПХАТИ ВО ГРАД
ДЯДЬКОВГ пГВНЕВГ ТА ЩЕ КГЛЬКОМ ЧЕЛЯДНИКАМ.
     яК ПОЧУВ ПРО ТЕ пГВНИК, ОДРАЗУ ПОБГГ У СЕЛО. бУВ ВГН МАЛОГО  ЗРОСТУ, ТА
Й ЛГТАМИ ЩЕ НЕ ВИЙШОВ, А ПРОТЕ ВГДЗНАЧАВСЯ КМГТЛИВГСТЮ Г ТЯМУЧГСТЮ.
     зРАЗУ  КИНУВСЯ  ДО ПРАПРАБАБИ, БО  ПП  ВСГ ПОВАЖАЛИ, СЛУХАЛИ  Г  НАВГТЬ
ПОБОЮВАЛИСЬ.
     пГВНИК ПАВ ПЕРЕД  НЕЮ НАВКОЛГШКИ Г ПОЧАВ  ПРОХАТИ, ЩОБ ВОНА ЗАСТУПИЛАСЬ
ПЕРЕД БАТЬКОМ ТА МАТГР'Ю, Г ЩОБ ВОНИ ВГДПУСТИЛИ ЙОГО З ДЯДЬКОМ ДО кИКВА.
     - а ДУЖЕ ХОЧЕШ ДО кИКВА ПОПХАТИ?
     - бГЛЬШЕ ЗА ВСЕ НА СВГТГ!
     пРАПРАБАБА ЗАПЛЮЩИЛА ОЧГ. дОВГО, ДОВГО МОВЧАЛА, ПОТГМ ПП РУКА НА ГОЛОВГ
ХЛОПЧИКА  ЗДРИГНУЛАСЬ Г  ВОНА  ТИХИМ, АЛЕ ТВЕРДИМ  ГОЛОСОМ ПРОКАЗАЛА: "пГДИ,
ПОКЛИЧ БАТЬКА!", ЩО БЕЗ СУМНГВУ  ЗНАЧИЛО  - пГВНИК ПОПДЕ  ДО  кИКВА  РАЗОМ З
ДЯДЬКОМ пГВНЕМ.
     В ОСЬ ТЕПЕР З ДОЗВОЛУ Г БЛАГОСЛОВЕННЯ БАТЬКА Й МАТЕРГ ВГН МГГ ПХАТИ  ДО
кИКВА РАЗОМ З ДЯДЬКОМ пГВНЕМ.
     нАРАЗ ЙОГО ПОСВИСТОМ ПОКЛИКАЛИ ГЗ ЧАГАРГВ. хЛОПЧИНА ОЗИРНУВСЯ  - ОН  ЗА
КУПОЮ ЗЕЛЕНГ СХОВАВСЯ ДЯДЬКО пГВЕНЬ.  вГН МОВЧКИ ПГДМАНИВ  ПАЛЬЦЕМ  ДО  СЕБЕ
ХЛОПЧИКА.
     В ОСЬ  ВОНИ ЙДУТЬ БОЛОТНОЮ СТЕЖКОЮ, ДЯДЬКО  НЕСЕ ЗДОРОВЕННИЙ КОШГЛЬ ДЛЯ
ВУГГЛЛЯ.
     - оСЬ ЩО. пГВНИКУ! сЛУХАЙ УВАЖНО! йДЕМО  НЕ ПО ВУГГЛЛЯ. йДЕМО ПО МЕД. а
В КОШЕЛГ ВСЮ СНАСТЬ СХОВАНО. нЕ БГЙСЯ - Я НЕ ЗЛОДГЙ. мИ ЙДЕМО НЕ ДО ЛИПОВОГО
ГАЮ, А  НА СТАРЕ  БОЛОТО. тИ ДОБРЕ ЗНАКШ - ТАМ, ДЕ СХОДЯТЬСЯ ЗЕМЛГ БОЯРСЬКА,
КНЯЖА ТА СГЛЬСЬКА. тАМ НГЧИЯ ЗЕМЛЯ.
     - дЕ Ж ТАМ БОРТГ? тАМ УСЕ ХИРЯВИЙ ПГДЛГСОК ТА СТАРГ КРИВГ СОСНИ.
     - пОБАЧИШ!..
     В  ОСЬ ВОНИ СТОЯТЬ  ПГД СТАРОЮ  ТОВСТОЮ ВГЛЬХОЮ. пГД НОГАМИ ХЛЮПАК РУДА
БОЛОТНА ВОДА.
     нА ЧОРНГЙ  КОРГ,  НЕВИСОКО НАД  КОРГННЯМ  ВИРГЗАНО  ДЯДЬКОВОГО  ЗНАКА -
ЗДИБЛЕНОГО КОНЯ.
     дЯДЬКО ПОВГСИВ  КОШГЛЬ НА КРИВУ СОСОНКУ  Г ВИТЯГ ЛИНВУ. нА ОДНОМУ КГНЦГ
МГЦНА РОГУЛЬКА,  А НА  ДРУГОМУ КГНЦГ  -  ЩЕ  РОГУЛЬКА, Г ДО  НЕП ПРИПАСОВАН.
ДОЩЕЧКИ.
     дЯДЬКО ПРИВ'ЯЗАВ ДО  МОКРИХ ПОСТОЛГВ ЗАЛГЗНГ ПАЗУРГ, ОБВ'ЯЗАВСЯ ЛИНВОЮ,
А СТОВБУР ОБПЕРЕЗАВ СИРОМ'ЯТНИМ ПАСОМ. вГДКИНУВСЯ  НАЗАД Г ПОЧАВ РУХАТИСЬ ПО
ЧОРНОМУ СТОВБУРУ. вГДКИНЕТЬСЯ НА  РЕМЕНГ,  ПГДТЯГНЕ  ОДНУ НОГУ, ПОТГМ ДРУГУ,
ДОБРЕ  ВТИСКУЮЧИ  ЗАЛГЗНГ ПАЗУРГ В КОРУ, Г ШВИДКО ТОДГ ВЖЕ  ВИПРОСТОВУКТЬСЯ,
ОСЛАБИВШИ РЕМГНЬ.
     пГВНИК  ВНИЗУ,  ЗАДЕРШИ ГОЛОВУ  Г ЗАТАМУВАВШИ ПОДИХ,  ПРИГЛЯДАКТЬСЯ  ДО
КОЖНОГО ПОРУХУ ДЯДЬКА .
     дЯДЬКО ДГСТАВСЯ ДО ПОВСГО'Г ГГЛКИ, СТАВ НА  НЕП.  рИПИТЬ. мАЛОМУ ВСЕ АЖ
СТИСЛО - ВГЛЬХА ДЕРЕВО СЛАБКЕ, НЕНАДГЙНЕ.
     оСЬ ДЯДЬКО ПЕРЕКИДАК РОГУЛЬКУ НА ЛИНВГ ЗА ТОВСТЕННИЙ СУЧОК. пГДТЯГАК НА
ЛИНВГ СГДАЛО, ПЕРЕВГРЯК  ЙОГО.  оБЕРЕЖНО  СГДАК НА НЬОГО. вИВГЛЬНИВШИ НОГИ Г
ВГДВ'ЯЗАВШИ ПАС, СТРАВЛЮК ЛИНВУ Г ПЛАВКО  СПУСКАКТЬСЯ  ДО  ВЕРХГВОК ОЧЕРЕТУ.
зАВИСАК НАД ГОЛОВОЮ пГВНИКА.
     - пОДАВАЙ ШВИДШЕ ТОРБУ З ГОРЩИКАМИ, ГЛЕК Г ЛИЧИНУ! В НОЖА!
     дЯДЬКО  НАДЯГАК ШАПКУ-ЛИЧИНУ З БЕРЕСТИ  ТА  КГНСЬКОГО ВОЛОСУ.  оБВ'ЯЗУК
ЛИНВОЧКАМИ СОРОЧКУ Г ШТАНИ, ЩОБ БДЖОЛИ НЕ ПРОНИКЛИ ПГД ПОЛОТНО.
     - тИ ВГЗЬМИ ЛИКА  Г  ВСЕ ОБВ'ЯЖИ! тА ШАПКУ  ДОБРЕ  НАТЯГНИ! тА  ВГДГЙДИ
ПОДАЛГ! тА ДИВИСЬ ПИЛЬНО НА ВСГ БОКИ! пРИСЛУХАЙСЯ.
     дЯДЬКО  ТЯГНЕ  ВГЛЬНИЙ  КГНЕЦЬ ЛИНВИ,  Г ЛИНВА,  ПОВОЛГ ПОСУВАЮЧИСЬ  ПО
ЗМАЗАНОМУ САЛОМ ГАКУ РОГУЛЬКИ, ПГДНОСИТЬ ДЯДЬКА пГВНЯ ВГОРУ, ДО САМОП БОРТГ.
     зАВ'ЯЗАВШИ МГЦНИМ, АЛЕ ПРОСТИМ ВУЗЛОМ ЛИНВУ, РОЗДМУХУК ЖАР У  ГЛЕЧИКУ З
ДГРОЧКАМИ.
     бГЛИЙ МОЛОЧНИЙ ДИМ  ОГОРТАК  ВСЕ  НАВКОЛО ТУМАНОМ.  дЯДЬКО  З-ЗА  СПИНИ
ВИХОПЛЮК СТАРУ, НАДЩЕРБЛЕНУ СОКИРКУ Г ДВОМА УДАРАМИ РОЗШИРЮК ДГРКУ ДУПЛА.
     пГВЕНЬ  ЗАНУРЮК РУКУ  В ДУПЛО  Г ПЕРЕКЛАДАК  В ГОРЩИК  ЗДОРОВЕННУ  КУЛЮ
ЗОЛОТИХ ЩГЛЬНИКГВ.
     зАТИМ НАПОВНЮК ДРУГГ ГОРЩИКИ ЗОЛОТИМИ ЩГЛЬНИКАМИ.
     гЛЕЧИК З ТРУТОМ ВИСИТЬ НА ГГЛЦГ Г КУРИТЬ МОЛОЧНИМ ДИМОМ.
     бДЖОЛИ,   ГУДУЧИ,   МОВ   ДАЛЕКА   БУРЯ,   ОБЛГПИЛИ  ДЯДЬКА   СУЦГЛЬНИМ
ЗОЛОТАВО-ЧОРНИМ ШАРОМ. дЯДЬКО ЩОСЬ КРИЧИТЬ НЕБОЖУ, АЛЕ ЗРОЗУМГТИ ВАЖКО.
     зРЕШТОЮ, ДЯДЬКО РОЗВ'ЯЗУК ВУЗОЛ ЛИНВИ Г ПРОСТО  ЛЕТИТЬ УНИЗ. а, ЩОБ  НЕ
ОБПЕКТИ ПАЛЬЦГ, ОБХОПЛЮК ЛИНВУ ПОЛОЮ СВИТИ.
     зА ДЯДЬКОМ ПАДАК ХМАРА БДЖГЛ.
     мАЛИЙ  ПГДЛАЗИТЬ  ПГД  ПЕРЕВЕРНУТИЙ  КОШГЛЬ,  АЛЕ ВСЕ  Ж  КГЛЬКА  БДЖГЛ
ПРОНИКЛИ У СХОВАНКУ.  вЧЕПИЛИСЬ  В  ЙОГО СОРОЧКУ.  В  ГУДУТЬ ТАК СТРАШНО, ЩО
СЕРЦЕ ХОЛОНЕ. В, ДО ТОГО Ж, НЕ ЗНАКШ, ЗВГДКГЛЯ ВОНИ ВЖАЛЯТЬ.
     дЯДЬКО ПГДХОПЛЮК ВСЕ НАЧИННЯ  Г, РОЗМАХУЮЧИ  ДИМЛЯЧИМ ГЛЕЧИКОМ,  ШВИДКО
РУШАК ДО ЧАГАРГВ.
     мАЛИЙ ЗВОДИТЬСЯ НА ТРЕМТЯЧГ НОГИ Г ПОСПГШАК ЗА НИМ.
     а НАД ОБОМА ДОБИЧНИКАМИ МСТИВО ГУДУТЬ БДЖОЛИ.
     гУСТГ ЧАГАРГ РЯТУЮТЬ БОРТНИКГВ ОД БДЖОЛИНОП ПОМСТИ. В ДЯДЬКО, ЗАСИПАВШИ
В ДГРЧАСТИЙ ГЛЕК ЗГЛЛЯ, РОЗВОДИТЬ ЩЕ БГЛЬШИЙ, ЩЕ ПДУЧГШИЙ ДИМ.
     тОДГ ВЖЕ РОЗБИРАКТЬСЯ. пОЧИНАК СТРУШУВАТИ, ОБИРАТИ СПУХЛИМИ ПАЛЬЦЯМИ ГЗ
СЕБЕ БДЖГЛ. хОЧА  ВГН НАДЯГАВ ЛИЧИНУ,  У НЬОГО СПУХЛЕ  ЛИЦЕ, ШИЯ  Г  РУКИ. у
МАЛОГО ОДНЕ ВУХО ВГДВИСЛО ЛЕДЬ НЕ ДО ПЛЕЧА.
     дЯДЬКО  ГЗ ДНА  ТОРБИ  ДГСТАК ЛАДУНКУ  З ЖОВТИМ МАСТИЛОМ Г  ЗМАЩУК ВУХО
НЕБОЖУ.
     пОТГМ БЕРЕТЬСЯ ЗА СВОЮ ГУБУ.
     пЕКУЧИЙ БГЛЬ СПОЧАТКУ ПЕРЕТВОРЮКТЬСЯ НА ЩГМЛИВУ'СВЕРБЛЯЧКУ, А  ПОТГМ  Г
ГЕТЬ ЗАТУХАК.
     - дЯДЬКУ! вОНИ НЕ ПРИЛЕТЯТЬ СЮДИ? вИ ПХ ПОТРАВИЛИ ДИМОМ?
     - щО, ЩО, пГВНИКУ! я ПМ Г СОТГВ З МЕДОМ ЛИШИВ, ЩОБ ВОНИ НЕ ПОДОХЛИ. оСЬ
ВОСЕНИ  ПОВЕРНЕМОСЬ  ГЗ кИКВА, Г ЩЕ  ВГЗЬМЕМО...  мИ ЦЬОГО  РОКУ ПЕРШГ ВЗЯЛИ
БОРТЬ.  гЛЕК ДАМО КОВАЛЕВГ ЗА РОБОТУ. рЕШТУ  ВГЗЬМЕМО ДО кИКВА.  бАГАТГ ЛЮДИ
ЛЮБЛЯТЬ  ПОДАРУНКИ...  нУ, А  НАШГЙ  ПРАПРАБАБГ  ПОНЕСЕШ  ШМАТОК ЗАБОЦЕНЯ. а
БГЛЬШЕ - НГ-НГ!
     - мОЖНА МЕНГ НОЖА ПОЛИЗАТИ?
     - бЕРИ.
     кРИВИЙ БОРТНИЦЬКИЙ НГЖ, ЩО НИМ СОТИ ПГДРГЗАЮТЬ, пГВНИК ДОВГО ОБЛИЗУВАВ.
     а ДЯДЬКО ЛИШЕ СВОП ПАЛЬЦГ ОБСМОКТАВ, ЯК ЗАВ'ЯЗАВ ГОРЩИКИ ЛИПОВИМ ЛУБОМ.


        болотна руда
     чЕЛЯДНИКИ  БОЯРСЬКГ ПАКУВАЛИ  ПРИПАСИ  З КОМОРИ, НАЧИННЯ ДЛЯ  РОБОТИ НА
БУДОВГ.
     а  ДЯДЬКОВГ  пГВНЕВГ ХОТГЛОСЯ  МАТИ  В кИКВГ  ДОБРУ  СОКИРУ  Г  СПРАВНУ
РОГАТИНУ.
     оТ  ВГН Г  ВИРГШИВ  ЗВАРИТИ КРИЦЮ  ТА Й  ПОНЕСТИ ДО  ПХНЬОГО СГЛЬСЬКОГО
КОВАЛЯ, ЩО СЛАВИВСЯ СВОКЮ ВПРАВНГСТЮ ПО ВСГХ ОКОЛИЦЯХ.
     дЯДЬКО  Й  НЕБГЖ,  ТГЛЬКИ  ЗАДНГЛО, ВЗЯЛИ ДЕРЕВ'ЯНИЙ  ЗАСТУП,  МОЛОТОК,
ЗДОРОВЕННИЙ  КОШГЛЬ  НА ШЛЕЯХ, ЩОБ  ЗА СПИНОЮ ТЯГТИ,  ТА Й  ПОЧИМЧИКУВАЛИ ДО
ВИСОХЛОГО БОЛОТА ЧЕРЕЗ ПГЩАНГ ПАГОРБИ.
     дЯДЬКО, ПОПЛЮВАВШИ НА ДОЛОНГ, ЗАХОДИВСЯ ВГДКИДАТИ ВЕРХНГЙ  ШАР ЗЕМЛГ, В
ЯКОМУ  ПОСПЛГТАЛОСЯ  КОРГННЯ ТРАВИ, ВГДКРИВ ЧИМАЛИЙ ШМАТ ПГЩАНОГО ПГДДРУНТЯ,
РОЗКОПИРСАВ  ПГСОК  Г  ДГСТАВСЯ ДО  ВАЖКОП ЧЕРВОНОП РЕЧОВИНИ,  ЩО НАГАДУВАЛА
ВОДНОЧАС Г ГЛИНУ, Г ПЕРЕТЛГЛЕ РОСЛИННЕ КОРГННЯ.
     дЯДЬКО ТАК  СТАРАВСЯ, ЩО  ПГТ  З  ЙОГО  ЧОЛА АЖ  СИПАВСЯ  НА ПГСОК,  НА
ПГДСОХЛУ СВГТЛУ РУДУ Г ЛИШАВСЯ ТАМ ЗНАЧКАМИ ТЕМНИХ ПЛЯМОК.
     мАЛИЙ ТЕЖ НЕ БАЙДИКУВАВ - З  КОЖНОП ГРУДКИ РУДИ ВГН СТАРАННО ОБТРУШУВАВ
ПГСОК,  ЗАНАДТО  ВЕЛИКГ РОЗБИВАВ  МОЛОТКОМ. нЕБАВОМ  Г КОШИК  БУВ ПОВНИЙ  ДО
ВЕРХА.
     кОЛИ ДЯДЬКО, КРЕКНУВШИ ВГД НАПРУГИ, ПГДВГВСЯ  З ПОВНИМ КОШЕЛЕМ НА РГВНГ
НОГИ, ЛОЗИНИ АЖ ЗАРИПГЛИ.  оДНАК  ДЯДЬКО ПОСПГШИВ УПЕРТО В  ГЛИБИНУ  ЛГСУ ДО
ВУГЛЯРГВ,
     пГВНИК ПГДТИПОМ ПОСТРИБАВ ЗА НИМ, ТЯГНУЧИ НА ПЛЕЧГ  ЗАСТУПИ, МОЛОТОК  Г
ГОСТРИЙ КИЙОК ДЛЯ ПОДРГБНЕННЯ РУДИ.
     пГД ЛЕГКИМ ПАВГТРОМ НАД НИМИ ШЕЛЕСТГЛИ МОЛОДИМИ ЛИСТОЧКАМИ БЕРЕЗИ.
     а КРГЗЬ АРОМАТ КВГТГВ НА СОНЯЧНИХ ГАЛЯВИНАХ ВЖЕ ПРОБИВАВСЯ ЗДАЛЯ ПДУЧИЙ
ЗАПАХ ДЬОГТЮ.
     нЕБАВОМ  ПЕРЕД ПОДОРОЖНГМИ ВГДКРИЛАСЬ  ЧИ  ТО  ГАЛЯВИНА, ЧИ ТО ВИРУБКА,
ПОСЕРЕД ЯКОП СТОЯЛИ ЧИ ТО КУРЕНГ, ЧИ ТО КОПИЦГ СГНА.
     оДНГ ВИСОКГ  ГОСТРОВЕРХГ ВИБУДОВИ  ГОРГЛИ ЧЕРВОНИМ  ПОЛУМ'ЯМ  Г  ЧАДГЛИ
ЧОРНИМ ДИМОМ, ДРУГГ БУЛИ ОГОРНЕНГ СИВИМ ПРЕГУСТИМ ДИМОМ, ЗОВСГМ ЧОРНГ КОПИЦГ
ЧАДГЛИ ТОНЕСЕНЬКИМИ ЦГВКАМИ ДИМУ.
     лЮДИ БУЛИ БГЛЯ ДОВГОП БУДГВЛГ.
     лЮДИ ПЕРЕЛИВАЛИ ДЬОГОТЬ ГЗ НЕВЕЛИКОГО БАРИЛА В ДГЖКУ Г СТАВИЛИ НА КОЛУ.
     дЯДЬКО  ПОЛИШИВ пГВНИКА З  ВАНТАЖЕМ  Г  РУДОЮ  ПГД  ВЕЛИКИМ  ДЕРЕВОМ  У
МЕРЕХТЛИВОМУ БЛАКИТНОМУ ЗАТГНКУ.
     дО ДЯДЬКА  З РИКАННЯМ  КИНУЛИСЬ  ЗДОРОВЕННГ ПСИ.  тА ДЯДЬКО СХИЛИВСЯ ДО
НИХ, ЩОСЬ ПМ ЛАГГДНО ПРОГОВОРИВ, Г ВОНИ ДО НЬОГО ЗРАЗУ Ж ПРИВГТЛИВО ЗАМАХАЛИ
КУДЛАТИМИ ХВОСТАМИ.
     пОКИ  ДЯДЬКО РОЗМОВЛЯВ ГЗ СТАРШИМИ  РОБГТНИКАМИ,  ГНШГ  ВУГЛЯРГ СТАВИЛИ
НОВИЙ КОНУС ГЗ ДЗВГНКИХ ДУБОВИХ БОЛОНКГВ.
     дЯДЬКО З ВУГЛЯРАМИ У ПРИЯЗНГ. йОМУ, ВПРАВНОМУ МИСЛИВЦЕВГ, ВДАВАЛОСЬ БЕЗ
УСЯКИХ  СЛГДГВ БРАТИ  ДИЧИНУ  ГЗ КНЯЗГВСЬКОГО ЛГСУ,  З БОЯРСЬКОГО ГАЮ. В ВГН
ЗДОБИЧЧЮ ДГЛИВСЯ З РОБГТНИКАМИ.
     пРИЯЗНГ  ВУГЛЯРГ  НАСИПАЛИ  ДЯДЬКОВГ  ЦГЛИЙ МГХ  ДЗВГНКОГО  ТА  ЛЕГКОГО
ДУБОВОГО ВУГГЛЛЯ.
     дЯДЬКО  ТА  НЕБГЖ  ДОВГО НЕ ЗАТРИМУВАЛИСЬ  У ВУГЛЯРГВ,  А ПОСПГШИЛИ  ДО
РУДНОГО ЯРУ.
     яР ПОЧИНАВСЯ ЗА СГЛЬСЬКИМ  ВАЛОМ. тАМ ЛЮДИ  БРАЛИ ГЛИНУ, ЩО ТГЛЬКИ  ТУТ
ВИХОДИЛА СЕРЕД ПГСКГВ ТА ТОРФОВИЩ НАГОРУ БГЛЯ ПХНЬОГО СЕЛА.  тУТ  ВСГ ВАРИЛИ
КРИЦЮ ДЛЯ ВЛАСНИХ ПОТРЕБ.
     вИДНО БУЛО  ЧИМАЛО ПОКИНУТИХ  ДОМНИЦЬ  РГЗНОГО РОЗМГРУ. оДНА  НЕВЕЛИЧКА
ДОМНИЦЯ БУЛА ЗГОРИ РОЗЛАМАНА, Г ДЯДЬКО ПП ЗАГОДЯ ПГДМАЗАВ, ПГДРИХТУВАВ.
     а ТЕПЕР  ВГН ШВИДКО ЗАПОВНИВ УСЮ ДОМНИЦЮ ВУГГЛЛЯМ ТА РУДОЮ, ПЕРЕСИПАВШИ
ПХ ШАРАМИ.
     яК ЗАПРАВИВ Г ЗАМАЗАВ  ДОМНИЦЮ, ТО  СГЛИ ПОПОПСТИ,  БО  ВЖЕ  СМОКТАЛО Й
РГЗАЛО В КИШКАХ, ТАК ПСТИ ХОТГЛОСЯ.
     В  БУЛИ ХЛГБ-ЗАГРЕБА З ПОПЕЛОМ  НА ПОДГ ТА  РОЗВАРЕНГ ТОГОРГЧНГ  ГРИБИ,
СМАЧНГШГ ЗА СВЯТКОВГ НАПДКИ.
     пО  ПЖГ ДЯДЬКО  ВГДГЙШОВ  НАБГК,  ПОВЕРНУВШИСЬ  ДО БОЛОТА,  ВКЛЯКНУВ НА
КОЛГНА. чИТАВ ТАКМНИЙ ЗАГОВГР НА  ДОБРУ КРИЦЮ.  тАК ГОВОРИЛИ  ВСГ  ЛЮДИ, АЛЕ
МАЛИЙ  ЗНАВ,  ЩО ТО  ЛЮДИ  КАЖУТЬ МОЛИТВУ БОГУ  сВАРОГУ,  СТАРОМУ БОГУ. а ЗА
МОЛИТВИ СТАРИМ БОГАМ КАРАЛИ Г ЦЕРКВА, Г КНЯЖА ВЛАДА.
     пО МОЛИТВГ пГВЕНЬ  ВИТЯГ ГЗ  КОРОБА  МГХИ  Г ПРИЛАДНАВ ПХ  ДО  ГЛИНЯНИХ
ТРУБОК, ЩО СТИРЧАЛИ З ДОМНИЦГ, Г НАВ'ЯЗАВ ДО ПАЛИЦГ КАМЕНГ-ВАЖЕЛГ.
     оСЬ ЗАТИС пГВЕНЬ ЛГВИЦЕЮ ГРИБ-ТРУТОВИК Г КРЕМГНЬ ЖОВТИЙ, НАЧЕ ВОСКОВИЙ.
зМАХ  ПРАВИЦГ,  УДАР  СМУЖКОЮ   КРИЦГ,  ЧЕРВОНИЙ  РГЙ  ГСКОР.  дАЛГ  ДИМГННЯ
БЕРЕСТЯНОП СМУГИ.
     оСЬ Г ВУГГЛЬ ЗАЧЕРВОНИВСЯ В ДОМНИЦГ. дЯДЬКО ШВИДКО ЗАБИВ ОТВГР ГЛИНЯНИМ
ЗДОРОВИМ ЧГПОМ, ПРИМАЗАВ ГУСТОЮ ГЛИНОЮ Г ВХОПИВСЯ, ПОТЯГ ЗА РУЧКИ МГХГВ.
     мАЛОМУ ПРОСТО ДОВОДИЛОСЬ ЛЯГАТИ НА ПАЛИЦЮ,  ЩОБ ВАГА  ЙШЛА  ВГОРУ, А ЗА
ТИМ, ЩОБ ПРИТИСКУВАЛА МГХ, Г ПОВГТРЯ З НЬОГО ЩОБ ВИЙШЛО.
     у ДОМНИЦГ, В ГЛИБИНГ ПП НУТРА ПОЧАЛИ НАРОДЖУВАТИСЬ ЯКГСЬ НЕПЕВНГ ЗВУКИ.
щОСЬ  ТАМ  НГБИ  СХЛИПУВАЛО, БУЛЬКОТГЛО,  КАХИКАЛО.  а З  ГОРГШНЬОГО  ОТВОРУ
ВИРИВАВСЯ СНГП ГСКОР, СЛЬОЗИВСЯ ПРОЗОРОЮ СМУЖКОЮ ЧАД.
     дОМНИЦЯ  РОЗГГРГЛАСЬ  ТАК,  ЩО НАВКОЛО  ПАШГЛО  ЖАРОМ, Г МОКРЕ ВГД ПОТУ
ВОЛОССЯ ВМИТЬ ПРОСИХАЛО ВГД ГАРЯЧОГО ПОВГВАННЯ.
     вГД НЕБУВАЛОГО ЖАРУ СВГЖА ГЛИНА  ПГШЛА ПАВУТИННИМИ  ТРГЩИНАМИ, Г  З НИХ
ТЯГЛО КИСЛО-СОЛОДКИМ ЧАДОМ.
     пГВНИКУ ЗАПАМОРОЧИЛОСЬ У ГОЛОВГ.
     дЯДЬКО  ВГДТЯГ  ЙОГО  НАБГК,  ЛАЮЧИ СЕБЕ  ЗА  НЕОБАЧНГСТЬ,  Г  ЗРАЗУ  Ж
ЗАХОДИВСЯ ГНАТИ ОБИДВА МГХИ.
     яКЩО  ХОЧ ТРОХИ ЗГАЯТИ ЧАС  Г НЕ ЗАДУВАТИ МГХАМИ  ПОВГТРЯ, ВСЕ ПРОПАДЕ.
тРЕБА БУДЕ РОЗКОЛУПУВАТИ ДОМНИЦЮ Г ВСЕ ПОЧИНАТИ СПОЧАТКУ.
     мАЛИЙ НА ПРОХОЛОДНОМУ ВГТЕРЦГ, ЩО  ПОВГВАВ ВГД ЛГСУ, ПОСТУПОВО ОТЯМИВСЯ
ВГД ЧАДУ. тГЛЬКИ СИЛИ НЕ БУЛО НГЯКОП В М'ЯЗАХ.
     а ДЯДЬКО  ВСЕ  БГГАВ  ВГД  МГХУ  ДО  МГХУ  Г ЩОСИЛИ  ВДУВАВ  ПОВГТРЯ  В
РОЗПЕЧЕНУ, ЩО АЖ СВГТИЛАСЯ РОЖЕВИМ, ДОМНИЦЮ.
     кОЛИ ДЯДЬКО ЗАУВАЖИВ:  ЧЕРЕЗ ОТВГР  НЕ ВИЛГТАЮТЬ ВЖЕ ВОГНЕНГ ЗГРОЧКИ  -
ВИРГШИВ: ЧАС ЗАКГНЧУВАТИ. зНАЧИТЬ, ВУГГЛЛЯ ВЖЕ ВИГОРГЛО.
     дОВГОЮ МГЦНОЮ  ГОСТРОЮ  НА КГНЦГ ДУБОВОЮ  ЖЕРДИНОЮ ДОВБОНУВ  пГВЕНЬ  ПО
ЛГТНИКУ  У  ГЛИНЯНУ  ЗАМАЗКУ.  пАЛИЦЯ  ЗАЙШЛА,  ВГН  КРУТОНУВ НЕЮ Г ВИВЕРНУВ
НАЗОВНГ ГЛИНЯНОГО ЧОПА. кГНЕЦЬ  ПАЛИЦГ  СПАЛАХНУВ СИНГМ  ВОГНЕМ.  з  ОТВОРУ,
БРИЗКАЮЧИ  ВОГНЕНИМИ КРАПЛЯМИ, ВИЛИВСЯ ШЛАК. нА  ПОВГТРГ ВГН  ПОЧАВ ТЕМНГТИ,
ТАХНУТИ Г ШВИДКО ГУСТГТИ.
     дЯДЬКО  СИДГВ  НЕПОДАЛГК  ДОМНИЦГ.  дОБРЕ  БУЛО  ВГД  ПП  ТЕПЛА.  вОНА,
ЗДАВАЛОСЬ,  Г  НЕ ЗБИРАКТЬСЯ  ВИЧАХАТИ. хЛОПЧИК ПРИТУЛИВСЯ ДО ДЯДЬКА Г ЗРАЗУ
ЗАСНУВ.
     зА ВАЛОМ, ЗА ГОСТРИМ ПАКОЛЛЯМ, У ТЕСОВИХ СТАЙНЯХ ЗАСПГВАЛИ ПЕРШГ ПГВНГ.
     сТАРШИЙ  ПРИКРИВ  СВИТОЮ  МЕНШОГО Г  ЗАХОДИВСЯ ВСЕ ПРИВОДИТИ  ДО  ЛАДУ:
НАЧИННЯ, ПЖУ, ОДЯГ, А ТОДГ Й КОЛО ДОМНИЦГ ЗАХОДИВСЯ.
     В ВРЕШТГ-РЕШТ ДГСТАВСЯ  ДО НЕСТЕРПИМО-ГАРЯЧОП КРИЦГ.  вОНА  ЗАСТИГЛА НА
ДНГ НГБИ ТОВСТИМ СТАЛЕВИМ ОЛАДКОМ. мОЧАЮЧИ ЩОРАЗ РУКАВИЦГ  У ВОДУ, ОБПАЛЮЮЧИ
ВУСА  ТА  КОРОТЕНЬКУ БОРГДКУ,  пГВЕНЬ ВСЕ  Ж ВИДОБУВ  НА  ГОРУ ТЕМНОБЛАКИТНУ
КРИЦЮ.
     кИНУВ КРИЦЮ НА ОДИН ГЗ ВЕЛИКИХ КАМЕНГВ, ЩО  ВИРОСТАЛИ  ТУТ ГЗ ЗЕМЛГ, Г,
НЕ ЖАЛГЮЧИ СЕБЕ, ЗАХОДИВСЯ ВГДБИВАТИ МОЛОТОМ, ПОКИ ВОНА ГЕТЬ НЕ ЗАТВЕРДГЛА.
     вГД ГУРКОТУ Й ДЗВОНУ МАЛОМУ СОН ВГДЛЕТГВ УМИТЬ, Г ВГН СХОПИВСЯ НА НОГИ.
     - дАВАЙ, ДОПОМОЖУ! дАВАЙ!
     дЯДЬКО,  КИВНУВШИ НА  ЗГОДУ,  ПЕРЕДАВ РУЧКИ  ЩИПЦГВ МАЛОМУ  Г ЗАХОДИВСЯ
ОБГРУЧ ГАТИТИ ПО КРИЦГ.
     пГСЛЯ КОЖНОГО УДАРУ КРИЦЯ ПГДСКАКУВАЛА РАЗОМ ГЗ ЩИПЦЯМИ, Г  ХЛОПЕЦЬ ТЕЖ
ПГДСКАКУВАВ.
     дЯДЬКО  ДОСИТЬ ШВИДКО  ВПРАВИВСЯ  З ПРОКОВКОЮ,  Г ТОВСТИЙ  ОЛАДОК КРИЦГ
ПЕРЕТВОРИВСЯ НА СГРО-СИНГЙ БРУСОК МЕТАЛУ.
     бУЛА   ВЖЕ  ГЛИБОКА  НГЧ,   ЯК  ВОНИ  ПГДКРГПИЛИ  СВОП   СИЛИ   СУШЕНОЮ
ВЕДМЕЖАТИНОЮ, ЯКУ ЩЕ ВОСЕНИ ЗАГОТУВАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ.
     ВТИ ДО КОВАЛЯ ВНОЧГ ВОНИ НЕ НАВАЖИЛИСЬ Г ПРОДРГМАЛИ БГЛЯ ДОМНИЦГ.
     зАПУГАВ  ПУГАЧ  У СОСНОВГМ  ЛГСГ,  Г  ПГСЛЯ  ТОГО ВОНИ ВЖЕ  НЕ ПРОСПАЛИ
ПГВНГВ.
     пГШЛИ ПГЩАНИМ БЕЛЕБНЕМ ДО ПГЩАНОГО ЯРУ.
     зА ДУБОВИМ ГОСТРОВЕРХИМ  ТИНОМ СЕЛО ДОСИПАЛО ОСТАННГ ХВИЛГ, ДОДИВЛЯЛОСЬ
ОСТАННГ МИТГ СНГВ.
     дАЛЕКО  ЗА  СИВИМ ЖИТНГМ ПОЛЕМ ЧОРНГВ  ЛГС,  НАД  ЯКИМ ЗГАСАЛИ  ОСТАННГ
ЗГРКИ.
     нА  УЗЛГССГ  ХРИПКО  Г  СУМКО,  ВОСТАННК, ПЕВНО,  ПЕРЕД ДНЕМ, ЗАКРИЧАЛА
ДРЕМЛЮГА.
     мОВ  МАЛЕСЕНЬКА  ФОРТЕЦЯ ЗА СЕЛОМ,  ЗА  ВАЛОМ  СТОЯЛА  ОКРЕМО  кОВАЛЕВА
САДИБА. пРО ВСЯК ВИПАДОК - ЩОБ ГЗ КУЗНЕЮ НЕ ВИГОРГЛО ВСЕ СЕЛО.
     кУЗНЯ СТОЯЛА НИЖЧЕ, В ЯРУ,  ОКРЕМО ВГД САДИБИ. пРОСТА КУЗНЯ, ОДИН ЗРУБ.
пАКОЛЛЯ ЩЕ ВРИТЕ З ТРЬОХ БОКГВ. а ВГОРГ  БУЛА ЗАВГСА  З  РОЗКОЛОТОГО ЛЕМЕХУ.
уСЕРЕДИНГ ВСЕ БУЛО РЕТЕЛЬНО ОБМАЗАНЕ ГРУБИМ ШАРОМ БГЛОП ГЛИНИ.
     пРАВДА, ПО РОКАХ  БГЛА ГЛИНА ПРОСЯКЛА  КГПТЯВОЮ, ДИМОМ Г ЗРОБИЛАСЬ ГЕТЬ
ЧОРНА, ЯК ГЛУПА НГЧ.
     кОЛИ ДЯДЬКО З НЕБОЖЕМ  ДОСЯГЛИ САМОП  КУЗНГ, ВГОРГ НАД  НИМИ ЗГ СКРИПОМ
РОЗГЙШЛИСЯ СТУЛКИ ВОРГТ, Г З'ЯВИВСЯ САМ ЗНАМЕНИТИЙ КОВАЛЬ.
     дОБРОГО ЗРОСТУ, У КОРОТКГЙ ЛГТНГЙ СВИТГ. сТАВШИ НА ВОРОТАХ, БРИЗКНУВ ГЗ
ЧАШГ НА КОРОВУ ВОДИ, А ТОДГ СКАЗАВ У ГЛИБИНУ ДВОРУ:
     - пУСКАЙ!
     -  бАЧ, ЯКИЙ  ХИТРУН! - зАШЕПОТГВ пГВЕНЬ НЕБОЖЕВГ. - вИГОНЯК  ХУДОБУ НА
ПАСОВИЩЕ Г КРОПИТЬ ВОДОЮ З ЧАКЛУНСЬКОГО ГУЛЬБИЩА. а  САМ ХРЕЩЕНИЙ! нАВГТЬ НА
КУЗНГ ХРЕСТ ВИРГЗАНО!
     - а ЦЕ ДОПОМОЖЕ?
     -  кОЛИ  ДОПОМОЖЕ ХРИСТИЯНСЬКА  МОЛИТВА...  а КОЛИ  БУВАК Г  ПОГАНСЬКИЙ
ЗАГОВГР.
     дЯДЬКО ПГДВГВСЯ, НАКАЗАВШИ пГВНИКУ СИДГТИ Г НЕ РИПАТИСЬ.
     вОНИ КЛАНЯЛИСЬ ОДИН ОДНОМУ, КИВАЛИ ГОЛОВАМИ. пОТГМ  ЩОСЬ ПЕРЕЙШЛО З РУК
ДЯДЬКА ДО РУК КОВАЛЯ.
     пОТГМ ГОВОРИВ ДЯДЬКО, А КОВАЛЬ ЛИШЕ ГОЛОВОЮ КИВАВ.
     кУЗНЮ КОВАЛЬ ВГДГМКНУВ ДОВГИМ КЛЮЧЕМ.
     мОЖЕ  Б ЛЮДИ Г ДОРГКАЛИ КОВАЛЕВГ ЗА ЗАМОК, ЗА ТЕ, ЩО ЛЮДЕЙ СТЕРЕЖЕТЬСЯ.
аЛЕ Г КЛЮЧ, Г ЗАМОК БУЛИ ЙОГО ВЛАСНОП РОБОТИ, Г НГХТО НГ СЛОВА НЕ ВИМОВИВ.
     вИЙШОВ ГЗ КУЗНГ КОВАЛЬ У ШКГРЯНГМ ЛИСКУЧГМ ФАРТУСГ. вГН НГС ПОВНУ ЖМЕНЮ
ЖЕВРГЮЧОГО ВУГГЛЛЯ.
     яК пГВНИК ТЕ ПОБАЧИВ, ЙОМУ АЖ П'ЯТИ ЗАПЕКЛО.
     кОВАЛЬ ВИСИПАВ ЖАРИНИ В КУПУ ВУГГЛЛЯ.
     дЯДЬКО ВХОПИВСЯ ЗА ВАЖГЛЬ МГХА, ЩОСИЛИ ПОТЯГ.
     фУРКНУВ  МГХ,  ЗЛЕТГЛА ХМАРКА  ЧОРНОГО  ПИЛУ, Г  ЧОРНЕ  ВУГГЛЛЯ  ПОЧАЛО
ЖЕВРГТИ. пОТГМ ПОЛЕТГЛИ ГСКРИ, ЗНЯЛАСЬ ХМАРКА ВУГГЛЬНОП КУРЯВИ.
     кОВАЛЬ  ВСУНУВ  КРИЦЮ   ДО  ГОРНА.  В  ВОНА  ПОЧАЛА  НАБУВАТИ  КОЛЬОРУ,
РОЗКВГТАТИ СЯЙВОМ.
     кОВАЛЬ  УХОПИВ  ГУБЧАСТИМИ ЩИПЦЯМИ  СМУГУ Г  ПЕРЕДАВ пГВНЕВГ.  пОСТАВИВ
ЗУБИЛО НА СМУГУ, УДАРИВ МОЛОТОМ Г РОЗСГК СМУГУ НА ДВА ШМАТИ.
     оДИН КИНУВ НА  ЗЕМЛЮ, ДРУГИЙ ЗНОВ ЗАПХАВ У ГОРНИЛО. кОЛИ МЕТАЛ РОЗПГКСЯ
ДО БГЛОГО, КОВАЛЬ ВИХОПИВ ЙОГО Г КИНУВ НА КОВАДЛО.
     зНОВ ТРИМАВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ, А КОВАДЬ ПОЧАВ  ТОЙ  ШМАТ  КУВАТИ, ЗАГИНАЮЧИ
НАВКОЛО ЗАЛГЗНОП ПАЛИЦГ.
     сМУГА СХОДИЛАСЬ СВОПМИ КГНЦЯМИ, ВОДНОЧАС ВИЧАХАЮЧИ.
     кОВАЛЬ,  ВЗЯВШИ  ЗГГНУТУ  СМУГУ,  ПГШОВ  ДО  ЗРУБА.  В  ЩОСЬ  ТАМ ДОВГО
КОЛУПАВСЯ З НЕЮ.
     пГВНИК ХОТГВ ТУДИ СТУПИТИ Й ПОДИВИТИСЬ, ТА  ДЯДЬКО МОВЧКИ ПРИХОПИВ ЙОГО
ЗА РУКУ, ЗРОБИВШИ СТРАШНЕ ЛИЦЕ: "тИ КУДИ ПХАКШСЯ?"
     вИЙШОВ  КОВАЛЬ ГЗ ЗАЛГЗОМ, УМАЩЕНИМ ЯКИМОСЬ  ГЛИНЯНИМ МАСТИЛОМ  ТАМ, ДЕ
КГНЦГ СХОДИЛИСЯ.
     кОЛИ  МАСТИЛО  ТРОХИ ПГДСОХЛО, ВОНИ УДВОХ ГЗ ДЯДЬКОМ ПОКЛАЛИ  В ГОРНИЛО
МЕТАЛ Г ЗАХОДИЛИСЬ ЩОСИЛИ, В ЧОТИРИ РУКИ, НАДИМАТИ МГХИ.
     дЯДЬКО СТРИБАВ, ВИГИНАВСЯ, НАЛЯГАВ ГРУДЬМИ  НА ПАЛИЦЮ, А КОВАЛЬ  ТГЛЬКИ
ЗДГЙМАВ РУКУ ТО ВГОРУ, ТО ВНИЗ.
     кОВАЛЬ ДИВИВСЯ  ПОХМУРО,  А КОЛИ НАД  ОБМАЗАНИМ МЕТАЛОМ ПОЧАЛИ  ЗЛГТАТИ
ГСКРИ, ТА ТАКГ СЛГПУЧГ, ЩО АЖ В ОЧАХ БОЛГЛО, ВГН  НГБИ ПОВЕСЕЛГШАВ. В ЗГАДАВ
ПРО МАЛОГО.
     -  оЦЕ ВАРИМО  КРИЦЮ,  -  ПОЯСНИВ ВГН, -  ЩОБ НЕ БУЛО ШВУ ВИДНО, А ТОДГ
ДОКУКМО ВЖЕ ЛЕЗО СОКИРИ.
     кОВАЛЬ ВИТЯГ ЗАГОТОВКУ СОКИРИ. пРОКУВАВ  ТОНЕСЕНЬКИМИ МОЛОТОЧКАМИ. вРАЗ
ЗЛЕТГЛА  ГЛИНЯНА  ШКАРАЛУПА  Й  ОКАЛИ,  Г  ХЛОПЧИК  ПОБАЧИВ ЗАЛГЗО, БЛАКИТНЕ
СУЦГЛЬНЕ ЗАЛГЗО, НАЧЕ Й НЕ БУЛО СКЛЕПАНЕ З ДВОХ КГНЦГВ.
     мАЛИЙ  ГЗ ЗАХВАТОМ ДИВИВСЯ, ЯК  КОВАЛЬ ВИРГВНЮК ОБУХ, КУК-ВГДТЯГАК ВНИЗ
ЛЕЗО СОКИРИ.
     зАГАРТОВУВАВ У ЦЕБРГ З ЯКИМИСЬ НАСТОЯМИ. бО ЗАШИПГЛА, ЗАБУЛЬКАЛА ВОДА Г
ПО КУЗНГ РОЗПЛИВСЯ ЗАПАХ ПДКОГО ЗГЛЛЯ.
     жАЛО ЛЕЗА НАПРАВЛЯВ КОВАЛЬ, А РУЧКУ  ТОЧИЛА ЩОСИЛИ ГАНЯВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ,
ВГДВЕРНУВШИ ЛИЦЕ ВГД ГУСТОГО ПОТОКУ ГСКОР, ЩО ВИРИВАЛИСЬ З-ПГД ЗАЛГЗА.
     яКРАЗ, КОЛИ КОВАЛЬ ВГДКЛАДАВ СОКИРУ, ЩОБ ПЕРЕПОЧИТИ, ГЗ САДИБИ ВИЙШЛА Г
НАБЛИЗИЛАСЬ ДО  НИХ ЧОРНОБРИВА  ДГВЧИНКА. щЕ  БЕЗ  ЗАПЛГТОК,  ЛИШЕ  В  САМГЙ
СОРОЧЦГ, БЕЗ ФАРТУШКА  НАВГТЬ, ТГЛЬКИ  КРАЙКОЮ  ПГДПЕРЕЗАНА. нАПГВДГВКА,  ЯК
СКАЗАЛИ Б ЛЮДИ, АЛЕ ЧЕРЕЗ ТОНКЕ ПОЛОТНО ВЖЕ ПНУЛИСЯ ГОСТРГ  ГРУДИ. вОНА БУЛА
ДИВНА  -  ВОЛОССЯ БГЛЕ-БГЛЯВЕ,  АЖ ЖОВТЕ, ЯК ЗОЛОТИЙ ЦВГТ КУЛЬБАБИ, Г ЧОРНГ,
ГЕТЬ ЗРОСЛГ БРОВИ НА СМАГЛЯВГМ ОБЛИЧЧГ.
     вОНА ПРИНЕСЛА БАТЬКОВГ КОРОБ З НАПДКОМ, АЛЕ ДО САМОГО ЗРУБУ НЕ  ЙШЛА. а
СТАЛА  НГБИ НА ЯКГЙСЬ НЕВИДИМГЙ МЕЖГ Г ЧЕКАЛА, КОЛИ ПГДГЙДЕ  ПП БАТЬКО Г ВСЕ
ЗАБЕРЕ...
     вОНА ПИЛЬНО РОЗГЛЯДАЛАСЯ НА пГВНИКА.
     а ВГН ТЕЖ ПРИКИПГВ ДО НЕП ПОГЛЯДОМ.
     кОВАЛЬ ПОДИВИВСЯ ПО ЧЕРЗГ НА МАЛИХ Г З УСМГХОМ СПИТАВ У ДОНЬКИ:
     - щО ТИ НА НЬОГО ЗАГЛЯДАКШСЯ? вГН - МАЛИЙ.
     а  ДГВЧИНКА  ВГДКИНУЛА  З  ОЧЕЙ  ПАСМО  ЗОЛОТОГО  ВОЛОССЯ  Г  ВПЕВНЕНО,
БЕЗЗАСТЕРЕЖНО ВГДПОВГЛА БАТЬКОВГ:
     - пОКИ ЩО МАЛИЙ, АЛЕ ЯК ВИРОСТЕ, БУДЕ ВИЩИЙ ЗА пГВНЯ.
     - тИ ЙОГО СОБГ ВПОДОБАЛА? чОГО?
     - бО ВГН  ХВАТКИЙ  Г  ВЕЗУЧИЙ, - АНГ  ТРОХИ  НЕ ЗАСТИДАВШИСЬ, ВГДКАЗАЛА
ДГВЧИНКА БАТЬКОВГ.
     бАТЬКО  ПЙ  НГЧОГО  НЕ  СКАЗАВ,  Г  ВОНА  МОВЧКИ  ПОВЕРНУЛАСЬ  Г ПОЧАЛА
ПГДНГМАТИСЬ ПГЩАНИМ СХИЛОМ.
     вЖЕ ВГОРГ ВОНА ОБЕРНУЛАСЬ Г ВСМГХНУЛАСЯ  пГВНИКУ, ПОПРАВИЛА ВОЛОССЯ, ЩО
ЛГЗЛО ПЙ В ОЧГ, Г ВРАЗ НГБИ КРГЗЬ ЗЕМЛЮ ПРОВАЛИЛАСЯ.
     кОДИ СЬОРБАЛИ ЖИТНГЙ КИСГЛЬ  Г  ЖУВАЛИ ЧОРНИЙ ЧЕРСТВИЙ ХЛГБ,  пГВЕНЬ  Г
КОВАЛЬ ЖАРТУВАЛИ НАД ДГТЛАХАМИ.
     а  пГВНИК  ВСЕ  ДУМАВ  СВОК:  "пЕВНО,   НЕ  ТГЛЬКИ  КОВАЛЬ  ЧАРОДГЙ,  А
ЧАРОДГЙСТВОМ  ВГДАК  Г  ЙОГО МАЛА ДОНЬКА. нЕ  ГНАКШЕ,  ЩО МАЛА ЧАРОДГЙКА! бО
ЗВГДКИ ПЙ ЗНАТИ,  ЩО МЕНГ ПОТАЛАНИЛО, КАЗКОВО ПОЩАСТИЛО, Г Я ПОПДУ З ДЯДЬКОМ
ДО кИКВА?!"
     нАКОНЕЧНИК РОГАТИНИ,  ЩО БУВ  НГБИ  ЗДОРОВЕННИЙ  НГЖ,  КОВАЛЬ ВИГОТУВАВ
НАБАГАТО ШВИДШЕ. ЊДИНЕ, ЩО ТРОХИ ЗАТРИМАЛО - ЗВАРЕННЯ РУРКИ ДЛЯ ДЕРЖАКА.


        чарВвниця

     дЯДЬКО пГВЕНЬ  У  КУЗНГ НАСАДИВ  СОКИРУ НА  ДОБРЕ  ГРУШЕВЕ  ТОПОРИЩЕ, А
РОГАТИНУ ПРИЛАДНАВ ДО ЯСЕНЕВОГО ДЗВГНКОГО РАТИЩА.
     В ХОЧА КОВАЛЬ  ЗРОБИВ Г  РОГАТИНУ, Г СОКИРУ НАЙКРАЩГ, ОДНАК  ДО СЕБЕ  В
САДИБУ ДО ТРАПЕЗИ НЕ ЗАПРОСИВ.
     зНАЧИТЬ, ВВАЖАК, ЩО пГВЕНЬ УЖЕ СТОРОННГЙ, НЕВЕЗУЧИЙ. В З  НИМ НЕМА ЧОГО
ЗНАТИСЬ.
     нЕБГЖ ТЕЖ ЦЕ ЗРОЗУМГВ, АЛЕ БОЯВСЯ СПИТАТИ ДЯДЬКА пГВНЯ, ЧОМУ ЦЕ ТАК.
     дЯДЬКО КРОКУВАВ  ПОХМУРИЙ,  ПОХИЛИВШИ  ПАТЛАТУ  ГОЛОВУ.  В  ПОВОЛГ-ВОЛГ
ЗВЕРТАВ У ПУЩУ.
     сПОЧАТКУ  ХЛОПЧИК ДУМАВ, ЩО  ДЯДЬКО  ЗГБРАВСЯ НА  ПОТАКМНЕ ПОЛЮВАННЯ  В
НЕТРЯХ.
     аЛЕ КОЛИ ВОНИ ДВГЧГ  ПОМИНУЛИ ЛОСЯ З МОЛОДИМИ РОГАМИ, ВГН  ЗРОЗУМГВ, ЩО
ВОНИ ЙДУТЬ ДО сВЯЩЕННОГО ДЖЕРЕЛА.
     пОТАКМНЕ ТО БУЛО МГСЦЕ.
     тУДИ  ВСЕ  ПОРИВАВСЯ  ДГСТАТИСЬ  ПГП-ГРЕЧИН,  ЩО  ПРИПЗДИВ  ДО  БОЯРИНА
сУДОМИРОВИЧА СИНА ХРЕСТИТИ. тА НГХТО ЙОМУ ТУДИ ДОРОГИ НЕ ВИКАЗАВ.
     а САМ БОЯРИН НЕ ЗНАВ ДОРОГИ.  бО ВГН  НЕ  З ДЕРЕВЛЯН  БУВ, А  ГЗ СТАРИХ
ХРИСТИЯН, ЩО ЩЕ ЗА КНЯГИНГ оЛЬГИ ОДЕРЖАЛИ ТУТ МАКТНОСТГ.
     сОНЦЕ ЩЕ НЕ ЗАЙШЛО, АЛЕ ТУТ У ПУЩГ ВЖЕ ЗАПАЛИ БЛАКИТНГ СУТГНКИ.
     нА ВЕЛИКУ ГАЛЯВИНУ ВОНИ ВИЙШЛИ ЯКОСЬ РАПТОВО,  МАЛИЙ  АЖ ОХНУВ, ЯК ВОНИ
ОПИНИЛИСЬ НА СМАРАГДОВГЙ ГАЛЯВИНГ, ЗАЛИТГЙ ЗОЛОТИМ ПЕРЕДЗАХГДНИМ ПРОМГННЯМ.
     бУЛО ЧУТИ, ЯК ДЕСЬ У ДУБОВГМ ГУСТГМ ВЕРХОВГТТГ СТОГНЕ ДИКИЙ ГОЛУБ.
     пРОТАРАБАНИВ ДВГЧГ ПО СУХОМУ СУКОВГ ДЯТЕЛ, Г БГЛЬШЕ НГЯКИХ ЗВУКГВ.
     нА ТГЙ ГАЛЯВИНГ  БУЛО  ВГЛЬНЕ МГСЦЕ, Г  ТАМ ГРАЛО БЛАКИТТЮ  МАЛЕСЕНЬКЕ,
ЗОВСГМ МАЛЕСЕНЬКЕ ОЗЕРЦЕ.
     мАЛИЙ  ХОТГВ  СПИТАТИ  ДЯДЬКА,  ЯК  ОЦЕ  ВГН,   ЩО  ВЕСЬ  ЧАС  МОЛИТЬСЯ
ХРИСТИЯНСЬКОМУ бОГОВГ  Г  ЗНАК  БГЛЬШЕ ЗА  ГНШИХ МОЛИТОВ,  ПРИЙШОВ  СЮДИ  ДО
СВЯТОГО  ПОГАНСЬКОГО  ДЖЕРЕЛА.  яК  ЖЕ ВГН  МОЖЕ  МОЛИТИСЬ  бЕРЕГИНГ Г  рОДУ
ВЕЛИКОМУ, Г ВСГМ рОЖЕНИЦЯМ?
     бГЛЬШЕ  ПТАХИ  НЕ  ОБЗИВАЛИСЬ,  Г ТЕПЕР  ТИШУ  ПЕРЕБИВАВ  ЛИШЕ  ПЛЮСКГТ
ДЖЕРЕЛА,  ЩО  ВИПЛИВАЛО  З-ПГД  ВЕЛИЧЕЗНОП  ГРАНГТНОП  БРИЛИ  ТА  ВПАДАЛО  В
МАЛЮСГНЬКЕ-ПРЕМАЛЮСГНЬКЕ ОЗЕРЦЕ З КАМ'ЯНИМИ БЕРЕГАМИ.
     дЯДЬКО ПОКЛАВ  ПЕРЕД  СОБОЮ  СОКИРУ, РОГАТИНУ, СТАВ  НАВКОЛГШКИ  Г ЗВГВ
УГОРУ РУКИ З БЛАГАННЯМ ДО бЕРЕГИНГ.
     а ТОДГ КИНУВ У СМОЛЯНУ ГЛИБИНУ ОЗЕРЦЯ МАЛЕНЬКОГО КГСТЯНОГО КОНЯ.
     мАЛИЙ  СТАВ  НАВКОЛГШКИ  ЗА  ДЯДЬКОМ Г НЕ  ЗНАВ, ЩО ЙОМУ  РОБИТИ,  ЯКИЙ
ПРИНЕСТИ ДАРУНОК бЕРЕГИНГ.
     дЯДЬКО,  МОВ  БИ ПРОЧИТАВ  ДУМКИ МАЛОГО Г ПРОСТЯГНУВ ЙОМУ ВАЖКУ КАМ'ЯНУ
НАМИСТИНУ.
     хЛОПЧИК  ТГЛЬКИ  ЗГБРАВСЯ  З  ДУХОМ,  ЩОБ  ВИМОВИТИ  СВОК  ЗАКЛЯТТЯ, ЯК
ХРУСНУЛА  ПГД  ЧИПМИСЬ  НОГАМИ СУХА ГГЛКА. В  ДЯДЬКО,  Г НЕБГЖ ОДНОРАЗОВО  Й
РВУЧКО ОБЕРНУЛИСЬ. вОНИ ПОБАЧИЛИ МОЛОДИЦЮ.  бГЛЕ  ЗАПИНАЛО  БУЛО ЯКОСЬ ДИВНО
ПОВ'ЯЗАНЕ - АНГ ТАК, ЯК У ЗАМГЖНГХ, А НГ ТАК, ЯК У ВДОВИЦЬ.
     бУЛА НАБАГАТО ВИЩА ЗА ДЯДЬКА пГВНЯ Г В  ПРАВИЦГ ТРИМАЛА ДОВГОГО КОСТУРА
З  ЧГТКИМИ  КАРБАМИ  ВГЗЕРУНКГВ.  оБЛИЧЧЯ  БЛГДЕ,  ЧОРНООКЕ  Й ЧОРНОБРИВЕ  З
БГЛОПОПЕЛЯСТИМИ КОСАМИ НЕ ВГЩУВАЛО НГЧОГО ДОБРОГО.
     пГВНИК ЗРАЗУ ВПГЗНАВ ПП, ХОЧА  Й НГ РАЗУ НЕ БАЧИВ. В ПРО НЕП НАЧЕ ДОВГО
ЧИ БАГАТО НГХТО  НЕ ГОВОРИВ. аЛЕ ЯКЩО КОЛИСЬ, ЯКОСЬ ТА  ДЕСЬ ХТОСЬ ХОЧ СЛОВО
КАЗАВ, ЩО ПП СТОСУВАЛОСЬ, ВГН  ВСЕ  ЗАПАМ'ЯТОВУВАВ. щО ПОТАКМНО В ПУЩГ  ЖИВЕ
ЧАРГВНИЦЯ,  ВПРАВНО ЛЮДЕЙ  ЛГКУК, ЗНАХОДИТЬ  ПРОПАЖУ, МОЖЕ  ПОРЧУ  НА ХУДОБУ
НАВЕСТИ,  Г ДО ЛЮДЕЙ ЧАСОМ  БУВАК  ЛИХА.  оСОБЛИВО ДО ТИХ, ХТО  СТАРГ ЗВИЧАП
ЗАБУВАК Г ПОСТГЙНО БГГАК ДО  НОВИХ ЦЕРКОВ. В  РЕВНИМ ХРИСТИЯНАМ ВОНА ЖОДНОМУ
НЕ ДОПОМОГЛА. хТО КАЗАВ, ЩО ВОНА ДОНЬКА ЯКОГОСЬ ВОРОЖБИТА, ХТО - ВОНА НЕБОГА
ГОЛОВНОГО  ВОЛХВА  ВСГКП ПУЩГ,  ЩО ПРОСТЯГЛАСЬ ДО  САМОП  РГЧКИ  пРИП'ЯТГ. а
ОДНОГО  РАЗУ  ЧУВ пГВНИК  БЕСГДУ СТАРЕЗНИХ ДГДГВ, ЩО  ВОНА  ПРА-ПРАПРАВНУЧКА
ОДНГКП  З  ЖГНОК-ПОЛОНЯНОК  САМОГО КНЯЗЯ  мАЛА, ТОГО мАЛА,  ЩО СТАВ НА ПРЮ З
КНЯГИНЕЮ оЛЬГОЮ.
     сТРАХ НАПРУЖИВ ВСЕ ТГЛО пГВНИКА ПГДКИНУВ НА РГВНГ НОГИ.
     зА НИМ ДЯДЬКО  ПГДХОПИВСЯ  Г  ПОСТАВ  ГЗ ПОРОЖНГМИ  РУКАМИ, ЗОВСГМ  БЕЗ
ЗБРОП.
     зНЕВАЖЛИВИЙ СМГХ ЧАРОДГЙКИ ВГДБИВСЯ БАГАТОГОЛОСИМ ВГДЛУННЯМ ВГД сВЯТОГО
ОЗЕРЦЯ, КАМ'ЯНИХ БРИЛ Г ДЕСЬ ЗАГОГОТГВ У ВЕРХОВГТТЯХ ДУБГВ.
     вГД ПЕРЕЛЯКУ В пГВНИКА ЗАЦОКОТГЛИ ЗУБИ.
     а ЧАРГВНИЦЯ ВСЕ БИЛА СЛОВАМИ, ПРОКЛИНАЮЧИ Г ЗАКЛИНАЮЧИ ДЯДЬКА пГВНЯ:
     - рАБАМ НЕМАК СЮДИ  ШЛЯХУ-ДОРОГИ! рАБИ ТУТ НЕ МОЛЯТЬСЯ! а ТИ, пГВЕНЬ, У
РАБСТВГ В БОЯРИНА, У РАБСТВГ В ГРЕЧИНА-ПОПА! бОЯРИН ГОСПОДАР  ТВОГО ТГЛА,  А
РАБСЬКИЙ БОГ  СЛУЖИТЬ ХИТРОМУ гРЕЧИНУ. я  БУЛА,  БУЛА НА ВГДПРАВГ,  КОЛИ ВАШ
ГРЕК ПРИПХАВСЯ НА НАШГ ЗЕМЛГ! В ЩО ВГН ВАМ КАЗАВ?! щО ВГН ВАМ КАЗАВ - ЩО ВСГ
ВИ РАБИ  ГОСПОДА БОГА! В БРАВ З УСГХ МЗДУ! з УСГХ БРАВ! з МИСЛИВЦЯ - БГЛКОЮ,
З  РАТАЯ - МГРОЮ ЖИТА, З БОРТНИКА - МЕДОМ ЧИ ВОЩИНОЮ, З БОЯРИНА - СРГБЛОМ! В
ОТ ТИ, ВИХОДИТЬ, РАБ РАБГВ! бО ТВГЙ БОЯРИН, ВГН Г РАБ БОГА, Г КНЯЗЯ, А КНЯЗЬ
РАБ  БОГА, А ТИ ПХНГЙ РАБ. рАБ РАБГВ Г ПЕС СМЕРДЮЧИЙ!  пЕС СМЕРДЮЧИЙ, ЩО САМ
СОБГ ОШИЙОК  ШУКАК! тИ  У кИПВ  ЗБИРАКШСЯ  Г ДУМАКШ ТАМ ПГДНЕСТИСЬ У  СВОКМУ
РАБСТВГ ДО ГРИДНГВ?!! яК СТАНЕШ  ВОКМ, ТО ВЖЕ ТИ НЕ  РАБ?  вОПН, ВИТЯЗЬ СВОЮ
ЗЕМЛЮ, СВОЮ ХАТУ Г РГДНЮ  ЗАХИЩАК, А ВОЙ КНЯЖИЙ? сЬОГОДНГ ВГН  ГДЕ  З КНЯЗЕМ
ПРОТИ СТЕПОВИКГВ, ГДЕ ЗАВТРА ПРОТИ СУПЕРНИКА КНЯЖОГО У СВОПЙ ЗЕМЛГ! В ГРАБУК
КДИНОКРОВЦГВ  ТАК САМО, ЯК  Г КЛЯТИХ СТЕПОВИКГВ! тГЛЬКИ РАБ  З НАКАЗУ РГЖЕ Г
ГРАБУК  ОДНОКРОВНОГО  ЧОЛОВГКА!  гЕТЬ ВГД СВЯТОГО  МГСЦЯ ГЗ  СВОПМ  РАБСЬКИМ
СМОРОДОМ! гЕТЬ ГЗ  ЛАДАНОМ  Г СВГЧАМИ! щОБ ТЕБЕ НЕ ОБМИНУЛИ НГ ЛИХОМАНКА, НГ
ТРЯСОВИЦЯ, НГ ГРОМОВИЦЯ, ЯГ ЛОМОВИЦЯ!  бОДАЙ ПГД  ТОБОЮ ПАЛИ ВСГ ТВОП  КОНГ!
нЕХАЙ  ЗДРИГНЕТЬСЯ  ТВОЯ ПРАВИЦЯ! нЕХАЙ ТОБГ КАМЕНЕМ  ЗАВИСНЕ ТВГЙ  ХРЕСТ НА
ШИП!!!
     вОНА ЗАМОВКЛА,  ЩОБ ПЕРЕВЕСТИ  ДУХ, БО ПП ДУШИЛА  ЛЮТЬ. В  ВОНА  ХАПАЛА
ВГДКРИТИМ РОТОМ ПОВГТРЯ. пГТ РЯСНО КОТИВСЯ З ПП ЧОЛА! вОНА ЛГВИЦЕЮ ШАРПОНУЛА
ЗА КОМГР СОРОЧКИ Г РОЗДЕРЛА ПП ДО ПОЯСА. оГОЛИЛАСЬ ПП  ДОВГА ШИЯ. а  НАВКОЛО
ШИП  ОБВИЛАСЬ  ТОВСТА  СГРА  ГАДЮКА  Г  ГОЛОВУ  ВНИЗ  ОПУСТИЛА.  рОЗХИТУВАЛА
НЕВЕЛИЧКОЮ  ТРИКУТНОЮ  ГОЛГВКОЮ  МГЖ  ОГОЛЕНИХ  ВАЖКИХ  ГРУДЕЙ.   чАРГВНИЦЯ,
ВИСТАВИВШИ НАГОТУ, РУШИЛА НА НИХ.
     В ЗМГЯ ЗА ПП КРОКАМИ ПОГОЙДУВАЛАСЬ МЕЖИ ВАЖКИХ НАБРЯКЛИХ ГРУДЕЙ.
     чАРОДГЙКА РОЗТУЛИЛА ВУСТА, ЩОБ, ПЕВНО,  ЩЕ ЯКЕСЬ ЗАКЛЯТТЯ ПРОКАЗАТИ, ЯК
МАЛИЙ  ЗАВИЩАВ,  ЯК  ЗАКЦЬ  У ПАЗУРЯХ РИСГ, Г  ЩОСИЛИ ПОЖБУРНУВ НАМИСТИНУ. В
ВАЖКА  КАМ'ЯНА НАМИСТИНА ВДАРИЛА У ВГДКРИТОГО  РОТА ЧАРОДГЙКИ. хРУСНУВ БГЛИЙ
ЗУБ, Г ВОНА ВИПЛЮНУЛА ЙОГО РАЗОМ ГЗ КРОВ'Ю.
     дЯДЬКО ПГДХОПИВ  ЗБРОЮ, НА ДРУГУ РУКУ - пГВНИКА, ЩО  БУВ НАПГВЖИВИЙ ВГД
ХВИЛЮВАННЯ, Г ПОБГГ З ГАЛЯВИНИ.
     сТУПИВ  НА  ПОТАКМНУ МИСЛИВСЬКУ  СТЕЖКУ, ЯКОП,  ПЕВНО,  Г ЧАРОДГЙКА  НЕ
ЗНАЛА.
     мАЛИЙ БУВ  ЛЕДЬ ЖИВИЙ  Г ВСЕ ЦОКОТГВ ЗУБАМИ. тОМУ пГВЕНЬ ВИРГШИВ ВРАНЦГ
ПГТИ ДО ПАЛАМАРЯ, ЩОБ ВГН МОЛИТВОЮ ВГДВГВ ЧАРИ ВГД ХЛОПЦЯ.
     пОКЛАВ ХЛОПЧИКА В  ЛЮДСЬКГЙ НА КОЖУСГ Г САМ ПРИМОСТИВСЯ ПОРУЧ, ЩОБ БУТИ
НАПОХВАТГ, ЯКЩО ЯКА  БГДА  ТРАПИТЬСЯ, Г ЩОБ ВРАНЦГ ПГТИ ДО  ПАЛАМАРЯ. тА ТАК
ЗАСПАВСЯ, ЩО ЙОГО ЗБУДИВ пГВНИК.
     вГН ЗРАЗУ Ж, НА ОДНОМУ ДИХАННГ, ВИКЛАВ ДЯДЬКОВГ.
     - я ВЖЕ БУВ У БАБУСГ! вОНА СКАЗАЛА МЕНГ, ЩО НА МЕНГ НГЯКОГО ЧАРОДГЙСТВА
НЕМАК. бО ТА НАМИСТИНА  ЗАГОВОРЕНА  ЩЕ ПП ДГДОМ. яК  ВГН  НА ГРЕКГВ  ХОДИВ У
цАРГОРОД. гРЕКИ ТОДГ ПХ ЖИВИМ ВОГНЕМ СПАЛИЛИ. нА НЬОМУ ВСЕ ШМАТТЯ ЗГОРГЛО, А
НАМИСТИНА НА МОТУЗГ ЛИШИЛАСЬ ЦГЛА! оН ЯК!  зНАКШ, ЯКБИ МИ ПГШЛИ ТУДИ, Я Б ПП
ЗНАЙШОВ.
     - цУР ТОБГП пЕК ТОБГ! зБОЖЕВОЛГВ! тА ВОНА НАС ТАК ЗАКЛЕНЕ, ЩО МИ ДЕСЬ У
БОЛОТГ ВТОПНЕМО!
     пГВНИК ЗАМОТАВ ГОЛОВОЮ:
     - нАДГ МНОЮ ВОНА СИЛИ НЕ МАК! я ПП ВЖЕ НЕ БОЮСЬ. я ПЙ ЗУБА ВИБИВ!
     нА ЦЕ  ДЯДЬКО НГЧОГО НЕ ЗМГГ ВГДПОВГСТИ НЕБОЖЕВГ. зВИЧАЙНО, ВОНИ БГЛЬШЕ
ДО ТОГО ОЗЕРЦЯ НЕ ХОДИЛИ.

        збори
     хОЧА НГХТО  З  РОДИЧГВ ЗА  пГВНЕМ, КРГМ ЛОВЧИХ  ЗДГБНОСТЕЙ, НЕ ВИЗНАВАВ
НГЯКИХ ДОСТОЙНОСТЕЙ, Г ВСГ  ВВАЖАЛИ ЙОГО  ОДРГЗАНОЮ СКИБКОЮ,  МАЙЖЕ  ГЗГОКМ,
САМЕ НА НЬОГО ПОКЛАЛИ  ВСГ ТУРБОТИ ПРО  ЗБОРИ пГВНИКА В  ДАЛЕКУ ДОРОГУ. мАТИ
пГВНИКА В ДОРОГУ НЕ ОПОРЯДЖАЛА.
     в НЕП  БУЛО  ЩЕ СЕМЕРО  СТАРШИХ,  А ЩЕ  ОДНОГО  ВОНА  ЧЕКАЛА. а  РОБОТИ
ПРЕБАГАТО.
     тА Й ЧАС КОСИТИ СГНО ПГДХОДИТЬ.
     В БОЯРИН ЗЛОСТИВСЯ, ЩО В НЬОГО  ЗА УРОКОМ  ДО СТОЛЬНОГО ГРАДУ ЗАБИРАЮТЬ
ЛЮДЕЙ. тА  НГ ХЛОПАМ, НГ  РОДИНГ,  ТИМ ПАК КНЯЖОМУ ГГНЦЕВГ  НЕ ПОДАВ НГЯКОГО
ВИДУ.  сУДОМИРОВИЧ  БУВ  НЕ  ПРОСТОЮ  ЛЮДИНОЮ. а З  ДАВНГХ ХРИСТИЯН. тА Й ДО
ВСЬОГО БУВ ТРИ РОКИ  В кОРСУНГ В  ГРЕЦЬКИХ ПОПИНГВ ЧИ ТО ЯК ГГСТЬ, ЧИ  ТО ЯК
УЧЕНЬ, ЧИ ТО ЯК ЗАЛОЖНИК.
     а ПЕРЕД ДОРОГОЮ ЩЕ  Й САМ  ПЕРЕВГРИВ, ЧИ ГОТОВГ ДО МАНДРГВКИ ЙОГО ЛЮДИ.
нАВГТЬ  ВГРНОМУ  КЛЮЧНИКУ НЕ  ПОВГРИВ  НА СЛОВО  -  СКРГЗЬ  САМ  ЗАЗИРНУВ. а
ОГЛЯДАТИ  БУЛО  ЩО - ШГСТЬ ВОЗГВ ПГД ВАЖКИМИ ДУБОВИМИ БОЛОНКАМИ. зДОРОВЕННИЙ
ВГЗ-КОРОБ ПОВЕН ДОБГРНОГО ВУГГЛЛЯ ДЛЯ КНЯЖИХ ЗБРОЯРЕНЬ. оДИН ВГЗ НАВАНТАЖИЛИ
НАЧИННЯМ  - ЗАСТУПАМИ,  ТЕСЛАМИ,  СТРУГАМИ, СОКИРАМИ,  КОШИКАМИ,  ГОРЩИКАМИ,
КЛЕПАНИМИ КАЗАНАМИ. нА ГНШИХ ВОЗАХ КОРОБИ З ЖИТОМ, ЯЧМЕНЕМ ДЛЯ КОНЕЙ, ВГВСОМ
ДЛЯ КИСГЛЯ, КОРОБИ  З  СОЧЕВИЦЕЮ Г БОБАМИ,  ДГЖКА З БОРОШНОМ ГРУБОГО ПОМОЛУ,
ГЛЕКИ  КОНОПЛЯНОП   ОЛГП,  В'ЯЗАНКИ  ВЖЕ  ПРОРОСТАЮЧОГО  ЧАСНИКУ,  БАРИЛО  З
БАРАНЯЧИМ ЛОКМ. сТУПА ДЕРЕВ'ЯННА ТА РУЧНГ ЖОРНА З  БГЛОГО ЗЕРНИСТОГО КАМЕНЮ.
бУЛИ ЩЕ ТОРБИ З ЛГКАРСЬКИМИ ТРАВАМИ Й БАРИЛО ПИТНОГО МЕДУ.
     уПРАВИТЕЛЬ СЛГДОМ ЗА БОЯРИНОМ БГГАВ Г  ВСЕ СПИСУВАВ  ЩЕ РАЗ  НА БЕРЕСТГ
ГОСТРИМ БРОНЗОВИМ ПИСАЛОМ.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ ГРАМОТИ НЕ ЗНАВ, АЛЕ ВГН  ХОДИВ ЗА  СВОПМ  ГОСПОДАРЕМ  ТА
ЙОГО УПРАВИТЕЛЕМ Г РОБИВ СОБГ КАРБИ НА ЧОТИРЬОХ ГРУШЕВИХ ЦУРПАЛКАХ.
     мАЛОМУ  пГВЕНЬ НАКАЗАВ СТАТИ НЕПОДАЛГК  Г ДОБРЕ ВСЕ ЗАПАМ'ЯТОВУВАТИ, ДЕ
ЩО ЗАПАКОВАНО Г СКГЛЬКИ ЧОГО.
     ...  пГСЛЯ РЕТЕЛЬНИХ  Г ПРИСКГПЛИВИХ ОГЛЯДИН  ЗАКЛИКАВ  пГВНЯ  ДО  СЕБЕ
БОЯРИН.
     пГВЕНЬ  ЗНЯВ  ШАПКУ  ЗА ДВЕРИМА  Г ЗАПХАВ ЗА ПОЯС, ЩОБ НЕ ЗНГМАТИ ШАПКУ
ПЕРЕД БОЯРИНОМ У СВГТЛИЦГ.
     В СТУПИВ ДО СВГТЛИЦГ ПРОСТОВОЛОСИЙ.
     бОЯРИН сУДОМИРОВИЧ ЦЕ ЗРОЗУМГВ Г НЕВДОВОЛЕНО НАСУПИВ БРОВИ.
     вГН НЕ  ПГДГЙМАВ ОЧЕЙ  ВГД СПИСАНИХ АРКУШГВ  БЕРЕСТИ Г ГОВОРИВ  ПОВОЛГ,
ЧАСТО ПЕРЕПИНЯЮЧИСЬ:
     - тИ, пГВНЮ, ПОКИ ЩО КДИНА НАПГВВГЛЬНА ЛЮДИНА. В ТОМУ БУДЕШ СТАРШИЙ. тИ
ВГДПОВГДАТИМЕШ   ЗА  ВСЕ.  В   ЗА   МОПХ   КОНЕЙ,  Г   ЗА  НАЧИННЯ,   Г   ЗА
РОБГТНИКГВ-БРАНЦГВ. яКЩО ВПРАВИТЕСЬ З  УРОКОМ, БУДЕ  ВДОВОЛЕНИЙ  ГОРОДНИК, Г
НАД МГРУ НЕ БУДЕ  В ТЕБЕ ВТРАТИ НГ В КОНЯХ, НГ  В ЛЮДЯХ,  СКИНУ ЗРАЗУ З ТЕБЕ
ДВГ ГРИВНИ СРГБЛА. бО ЯКЩО ТРАПИТЬСЯ ВЕЛИКА ВТРАТА, МЕНГ ЩЕ ДВГ ГРИВНИ БУДЕШ
ВИНЕН.
     дЯДЬКОВГ ЗАЙШЛОСЯ СЕРЦЕ - ВОВЧУ ПАСТКУ СТАВИТЬ ЙОМУ БОЯРИН сУДОМИРОВИЧ,
Г ОТАК БЕЗ СТРАХУ Й СОРОМУ СЕРЕД БГЛОГО ДНЯ ЗАГАНЯК ТУДИ ХРИСТИЯНИНА. пГВЕНЬ
МОВЧАВ.
     - мОЖЕШ ВГДМОВИТИСЬ. тОДГ СТАРШИМ ПОПДЕ КЛЮЧНИК. а ТИ ЛИШИШСЯ В МЕНЕ НА
КОСОВИЦГ ВГДРОБЛЯТИ СВОП ГРИВНИ. тА БУДЕШ ЩЕ СОБАК ВЧИТИ.
     лЮТЬ ВИБУХЛА НАПРУГОЮ В СКРОНЯХ пГВНЕВГ.
     В РАПТОМ СПАЛАХНУЛО В ЙОГО ГОЛОВГ - ЧАРГВНИЦЮ МАЛИЙ ВЖУЧИВ НАМИСТИНОЮ З
ПЕРЕЛЯКУ, ТОБТО ДАВ ПЙ ЗДАЧГ, КОЛИ ВОНА ЙОГО ПЕРЕЛЯКАЛА. "тРЕБА ЗГОДИТИСЬ! а
КОЛИ  Й  ЩОСЬ  ТРАПИТЬСЯ,  ТО  ВГН  ВТЕЧЕ  - У  кИКВГ  НЕ  ВЛОВЛЯТЬ! тАМ  ЖЕ
ТЬМА-ТЬМУЩА  ЛЮДЕЙ. оЙ, ЗЛАМАЮ  ТВОЮ ПАСТКУ, БОЯРИНЕ!"  - ЗАСМГЯВСЯ ПОДУМКИ,
ПРОСТО РОЗРЕГОТАВСЯ пГВЕНЬ.
     сЕРЕД  БОЯРСЬКОГО  ДВОРУ  ПГВКОЛОМ, НАЛАЗЯЧИ ОДИН НА ДРУГИЙ,  ПОСТАВИЛИ
КГНСЬКГ УПРЯЖГ.
     пЕРЕД  САМОЮ  ДОРОГОЮ  БОЯРСЬКИЙ  КЛЮЧНИК   ПРИНГС  ДЯДЬКОВГ  ЗДОРОВОГО
ЧЕРВОНОГО  ПГВНЯ У КЛГТЦГ. цЕ БУВ НАЙБГЛЬШ ЗАДЕРИКУВАТИЙ ПГВЕНЬ.  бИВСЯ Г  З
ПТАХАМИ, Г З СОБАКАМИ, Г З ХУДОБОЮ ПОВСЯКЧАС, А СПГВАВ ТИХО Г ХРИПКО.
     аЛЕ  В  ПОДОРОЖГ  ПМ  Г  ТАКОГО  КРИКУНА  ВИСТАЧИТЬ,  ЩОБ  НЕ  ПРОСПАЛИ
МАНДРГВЦГ.
     а САМ  ДЯДЬКО  пГВЕНЬ ВЗЯВ У ДОРОГУ  ВЕЛИКОГО КУДЛАТОГО, ПОЛОВОП  МАСТГ
СОБАКУ НА ГМ'Я рЕП'ЯХ. йОГО НГХТО НЕ ЖАЛУВАВ  НА КОНЮШНГ - БО  Г  ВИДОМ  БУВ
НЕЗУГАРНИЙ  - ОДНЕ  ВУХО ВИСИТЬ,  ДРУГЕ  СТИРЧИТЬ,  ХВГСТ КУДЛАТИЙ, БУБЛИКОМ
ЗАВЕРНУТИЙ.  рЕП'ЯХА  НЕ  БРАЛИ  НА  ПОЛЮВАННЯ, А  ЛИШАЛИ ОХОРОНЯТИ БОЯРСЬКУ
САДИБУ.
     аЛЕ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ТАК ЗАХОПИВСЯ ЦИМ НЕЗУГАРНИМ ЗДОРОВИМ ПСОМ Г ПРИНАДИВ
ЙОГО ДО  СЕБЕ,  ЩО ЗА ЯКИЙСЬ ЧАС ВЖЕ НГХТО  НЕ МГГ НИМ,  КРГМ ДЯДЬКА  пГВНЯ,
КЕРУВАТИ.
     зАРАЗ ДЯДЬКО  пГВЕНЬ  НАДЯГ  СОБАЦГ  ШИРОКУ ОБРУЧКУ  З ГОСТРИМИ  ШИПАМИ
НАЗОВНГ - ЗАХИСТ Г ПРОТИ ЧУЖИХ ПСГВ, Г ПРОТИ ТАТЕЙ Г ВОВКГВ.
     нАДЯГ ОБРУЧКУ Г СКАЗАВ СОБАЦГ:
     - пГДЕМО ДО кИКВА.
     В ВЖЕ ПЕС ВГД НЬОГО НГКУДИ НЕ ВГДСТУПАВ.
     тГ, ХТО  БУВ ПГШИЙ Г МАВ  У ДОРОЗГ СИДГТИ НА  БОЯРСЬКГМ  ВОЗГ, В САДИБГ
СТОЯЛИ БГЛЯ ВОЗГВ.
     а ДЯДЬКО пГВЕНЬ ТА  ЩЕ ОДИН  СТАРИЙ  ХОЛОП  БОЯРИНА  НА ГМ'Я тАЛЕЦЬ, ТА
ДРУГИЙ ХОЛОП, МОЛОДШИЙ  ЗА тАЛЬЦЯ,  А НА ГМ'Я  бУДИЙ, БУЛИ ВЕРХИ. дЯДЬКО МАВ
НАЙКРАЩОГО  КОНЯ.  вОНИ  БУЛИ ПРИ  ПОВНГЙ ЗБРОП. тАЛЕЦЬ  Г  бУДИЙ З  ДОВГИМИ
РОГАТИНАМИ,  ЛУКАМИ  Г ВЕЛИКИМИ  НОЖАМИ ПРИ  ПОЯСГ.  В  ДО ТОГО Ж,  КОЖЕН ГЗ
ПОДОРОЖНГХ МАВ СВОЮ СОКИРУ.
     нАЙКРАЩЕ УПОРЯДЖЕНИЙ БУВ ДЯДЬКО пГВЕНЬ. рОГАТИНА, СОКИРА,  ЛУК, СТРГЛИ,
ЩЕ  Й ЗА  ПОЯСОМ СТИРЧАВ ГРУШЕВИЙ ДЕРЖАК ОБУШКА,  А ДОБРИЙ  МИСЛИВСЬКИЙ НГЖ,
ПРИДАТНИЙ ДЛЯ ВСЯКОП РОБОТИ, ПОГОЙДУВАВСЯ НА ПОЯСГ.
     нАРЕШТГ НАСТАВ ЧАС РУШАТИ.
     пАЛАМАР, ЩО БУВ ЗАМГСТЬ ПОПА, ВИЙШОВ ГЗ РГЗЬБЛЕНИМ ДЕРЕВ'ЯНИМ ХРЕСТОМ Г
БЛАГОСЛОВИВ УСГХ ВГДБУВАЮЧИХ.
     тОДГ ДЯДЬКО пГВЕНЬ ДЗВГНКО Г СИЛЬНО ХЛЬОСНУВ БАТОГОМ.
     рИПНУЛИ КОЛЕСА ВОЗГВ.
     В ВАЛКА ПОЧАЛА ВИПОВЗАТИ ГЗ БОЯРСЬКОП САДИБИ.
     тУПОТГЛИ КОПИТА НА СУГЛИНИСТОМУ ШЛЯХУ.
     бОЯРСЬКА ЧЕЛЯДЬ, ХОЛОПИ Г ДВОРОВГ ЛЮДИ - ВСГ ПРОВОДИЛИ РОБГТНИКГВ.
     нАЙДОВШЕ ЗА ВАЛКОЮ ЙШЛИ ЖГНКИ ПОЛОНЕНИХ лЯХА ТА нГМЦЯ.
     уПРАВИТЕЛЬ НЕ РАДИВ БОЯРИНУ сУДОМИРОВИЧУ НАДСИЛАТИ БРАНЦГВ НА РОБОТУ ДО
кИКВА.
     - хГБА  ТИ САМ ДОБРЕ  НЕ ЗНАКШ, ЩО лЯХ Г нГМЕЦЬ  НАЙГГРШГ МОП ХОЛОПИ? а
ХЛГБ ЖЕРУТЬ ДОБРЕ! нЕХАЙ ГДУТЬ Г РОБЛЯТЬ УРОК ВЕЛИКОМУ КНЯЗЮ. а ЩОБ ВОНИ ТАМ
НЕ БАЙДИКУВАЛИ, ОЦЕЙ МОЛОДИК ПГКЛУВАТИМЕТЬСЯ. чИ ТИ ВВАЖАКШ, ЩО Я  НАЙКРАЩИХ
ДГЛАТЕЛГВ МАЮ НАДСИЛАТИ ВЕЛИКОМУ КНЯЗЮ, А ТУТ НЕХАЙ УСЕ ЗАНЕПАДАК?!
     тА  КЛЮЧНИК-УПРАВИТЕЛЬ МАВ  ОДНУ ПГЛЬГУ СЕРЕД УСГХ  ГНШИХ  ЧЕЛЯДНИКГВ -
ЧАСОМ ГОВОРИТИ ХАЗЯПНУ ЩИРУ ПРАВДУ.
     - я БОЮСЯ, ЩО ВОНИ ВТЕЧУТЬ.
     - яКЩО ДЕСЬ ВОНИ ЗАГУБЛЯТЬСЯ В  НЕТЯХ,  ТОДГ В МЕНЕ  В  СГТЯХ ЛИШАКТЬСЯ
пГВЕНЬ. а ЙОГО Я НЕ ВГДДАМ  Г ЗА КГЛЬКОХ ХОЛОПГВ. тИ ЗНАКШ, ЩО  ВГН  ЗО МНОЮ
УГОДУ СКРГПИВ? тЕПЕР ВГН ЗА НИМИ  СТЕЖИТИМЕ, ЩОБ НЕ ВТЕКЛИ. а  ЯК  ВТЕЧУТЬ -
ЖГНКИ ПХНГ  ГЗ СИНАМИ-ПЕРВГСТКАМИ В МЕНЕ  В РАБСТВГ ЛИШАЮТЬСЯ! пГДРОСТУТЬ  -
БУДУТЬ МЕНГ РОБИЧАМИ.
     кОЛИ ВАЛКА  ВОЗГВ  Г ВЕРШНИКГВ Г КГЛЬКОХ ПОВГДНИХ КОНЕЙ ПРИЙШЛА ДО МЕЖГ
БОЯРСЬКОП ЗЕМЛГ, ВСГ ПРОВОДЖАЮЧГ СПИНИЛИСЬ.
     В ДАЛГ ВЖЕ НГХТО НЕ ЙШОВ.
     кОЛИ  ВОНИ ПОСУВАЛИСЬ  ДОРОГОЮ ПГЩАНОЮ  НА УЗВИШШГ,  ТО  СГЛЬСЬКГ  ЛЮДИ
ТГЛЬКИ ДЕ-ДЕ  РОЗГГНУЛИСЬ  ВГД СВОКП ПРАЦГ,  ПРИКЛАЛИ РУКИ ДО ОЧЕЙ Г ПРОВЕЛИ
ПОГЛЯДОМ ТУ ВАЛКУ, ЩО ПЛУГАНИЛАСЬ ЗВИВИСТОЮ ДОРОГОЮ.
     вОНИ ВЖЕ МИНАЛИ СЕЛО, ОГОРОДЖЕНЕ ВАЛОМ Г ГОСТРОВЕРХИМ ТИНОМ, Г ЗВЕРТАЛИ
ПРАВОРУЧ,  ЩОБ  ЗАГЛИБИТИСЬ  У  ЛГС, ЯК  ВГД  КУЗНГ ДО  ШЛЯХУ ВИБГГЛА ДОНЬКА
КОВАЛЯ. пГДСТУПИЛА Г ПОДАЛА пГВНИКУ НАМИСТИНУ, ТУ САМГСГНЬКУ, ЯКОЮ ВГН ВИБИВ
ЗУБА ЧАРГВНИЦ!
     мАНДРГВЦГ  ПОВЕРНУЛИСЬ  ДО  МАЛИХ,  ПОДИВИЛИСЬ,  АЛЕ НГХТО З  НИХ Г  НЕ
СТИШУВАВ ХОДИ.
     вАЛКА ЙШЛА Г ЙШЛА ВПЕРЕД.
     дЯДЬКО пГВЕНЬ ЗВГВСЯ В СТРЕМЕНАХ, ОЗИРНУВСЯ НА МАЛОГО, ЛЕДЬ УСМГХНУВСЯ,
ТА ВГДВЕРНУВСЯ, Г БГЛЬШЕ НЕ ОБЕРТАВСЯ.
     рЕП'ЯХ, ВИТЯГШИ ШИЮ, НЮХТИВ - ЧИМ ПАХНЕ ВГД ДОНЬКИ КОВАЛЯ.
     - вГЗЬМИ. цЕ ТВГЙ ОБЕРГГ!
     - а ЗВГДКИ В ТЕБЕ?
     - бО ЧАРОДГЙКА НАША РОДИЧКА. вОНА ЗАКЛЯЛА  НА ТВОГО ДЯДЬКА  Г  НА ТЕБЕ,
ЩОБ ВИ НГКОЛИ НЕ ВЕРНУЛИСЬ СЮДИ... нАМИСТИНУ Я ЗНАЙШЛА В ПОТАКМНОМУ ЛГСГ.
     -  тО ТИ  З НЕЮ ХОДИШ  ТУДИ? - бОВКНУВ пГВНИК,  ХОЧА  ДОБРЕ ЗНАВ  - ПРО
ЧАРОДГЙСТВО Г ЧАРОДГЙСЬКГ МГСЦЯ НЕ  ГОВОРЯТЬ Г НЕ ПИТАЮТЬ. бО ЗА ЦЕ ЧАРОДГП,
ВОЛХВИ Г ВОРОЖБИТИ МОЖУТЬ НАСЛАТИ ПОРЧУ.
     - В Я, Г МГЙ БАТЬКО! тГЛЬКИ ТИ НЕ КАЖИ ДЯДЬКОВГ! а ЧАКЛУНКА МОЯ ТГТКА.
     - тИ НЕ ЗРАДИЛА ПП?
     - чОМУ?
     - нУ,  БО  ТИ  ВГДДАЛА  МЕНГ НАМИСТИНУ... вОНА Ж ЧАРОДГЙКА  -  ЗНАК ВСЕ
ПОТАКМНЕ Г ТЕБЕ ПОКАРАК!
     - дУРНЕ! вОНА СИЛЬНА, ЯК Г ВСГ ЧАРОДГП, ПРОТИ ЧУЖИХ. а МГЙ БАТЬКО ДОБРЕ
НА  ВОРОЖБГ ЗНАКТЬСЯ. йОГО СИЛА МЕНЕ ЗАХИСТИТЬ. В Я  ВЖЕ В СОБГ ПОЧИНАЮ СИЛУ
ВГДЧУВАТИ. вОНА СВОК ЗНАК, А Я СВОК ЗНАЮ. В ВОНА ЦЬОГО НЕ ЗНАК! оН ЯК! а ПРО
ЦЕ ВЖЕ НГ ВОНА, НГ БАТЬКО НЕ ЗНАЮТЬ.
     нАМИСТИНА  ЛЕЖАЛА  В  ДГВЧИНКИ НА ДОЛОНГ,  НАСИЛЕНА НА  ТОНКИЙ ШКГРЯНИЙ
ПАСОЧОК.
     пГВНИК УЗЯВ Г ОДЯГ НА ШИЮ. В НАМИСТИНА ЗРАЗУ Ж ЛЯГЛ