напiвписьменним варварським монархом Теодорiхом католицького фiлософа Боецiя "Соnsolatio рhilosophiае" ("Втiшання фiлософi║ю"). В першiй книзi сво║┐ працi Боецiй писав: "Яко┐ ж свободи ми могли ще сподiватися? О, якби хоч яка-небудь була можлива!" Я вiдчував дедалi виразнiше, що "Роксолана", коли й лиша║ менi якусь свободу, то хiба що свободу для сумнiвiв i зневiри. I ось я в Стамбулi i стою коло пiвденно┐, повернено┐ до Мекки, стiни найбiльшо┐ стамбульсько┐ мечетi Сулейманi║ перед гробницею-тюрбе жiнки з Укра┐ни. Роксолана, Хуррем, Хасекi- все це ┐┐ iмена, пiд якими вона знана свiтовi. Турки ще й сьогоднi звуть ┐┐ Хуррем. У Стамбулi велика мiська дiльниця носить iм'я Хасекi, на тiй дiльницi - збудована Роксоланою мечеть, притулок для убогих, лiкарня - все це на мiсцi Аврет-базару, на якому колись продавали людей у рабство. А тут, коло мечетi Сулеймана Пишного, поряд з його величезною восьмигранною гробницею,- теж кам'яна i теж восьмигранна усипальниця його жони Роксолани, ║дино┐ султаншi в тисячолiтнiй iсторi┐ могутньо┐ Османсько┐ iмперi┐, взагалi ║дино┐ в усiй iсторi┐ цi║┐ землi жiнки, яка удосто║на тако┐ честi. Чотириста рокiв сто┐ть ця гробниця. Всерединi пiд високим куполом Сулейман звелiв вирiзьбити алебастровi розети й прикрасити кожну з них безцiнним смарагдом, улюбленим самоцвiтом Роксолани. Коли помер Сулейман, його гробницю гак само прикрасили смарагдами, забувши, що його улюбленим каменем був рубiн. Де тi смарагди? Надто багато тяжких часiв було за цi чотириста рокiв, щоб збереглися безцiннi коштовностi. Але гробницi стоять. I бiля узголiв'я Роксоланиного кам'яного саркофага лежить на потемнiлiй вiд часу дерев'янiй пiдставцi ветхий коран. Понад триста рокiв читав тут ходжа священну книгу мусульман. У нiй можна знайти чимало гiрких слiв про людське життя. "I коли похована живою буде спитана: за який грiх вона вбита?" На жаль, таких слiв тут нiколи не читали, а тiльки тi, де аллах великий i всемогутнiй i де вiн грозиться простiй людинi, де невтомно заклика║: "Бийте ┐х по шиях, бийте ┐х по всiх пальцях!" I ось там, стоячи коло Роксоланино┐ гробницi, автор чомусь подумав, що ця жiнка мав помогти йому в його намiрах, хоч би якi зухвалi (або й безнадiйнi!) вони не були. Взагалi коли почина║ш писати роман (надто ж iсторичний), створю║ться враження, нiби все тобi йде до рук, з'явля║ться безлiч людей, що готовi прийти на помiч, несподiвано виходять з друку потрiбнi тобi книжки, хоч досi вони могли лежати десь цiлi вiки, археологi┐ викопують те, про що нiхто й не мрiяв, теоретики висувають теорi┐, без яких твiй роман був би неможливий. Чим це все пояснити? Мiстика, неприроднiсть? Може, це те, що звуть осяянням? Ти вiдчув ту мить, коли можна братися за те чи iнше, i тодi як винагорода за смiливiсть - злива несподiваних дарункiв. Ти син часiв сво┐х i ма║ш вiдчувати ┐хнiй голос, ┐хнiй поклик. Можна було б назвати безлiч людей, якi прийшли авторовi на допомогу в його роботi над цим романом, чи то даючи поради, чи надсилаючи рiдкiснi книги, чи роблячи виписки з архiвiв i навiть таких славетних книгосховищ, як ║реванський Матенадаран. Можна б перелiчити працi великих наших тюркологiв Кримського й Гордлевського, австрiйського орi║нталiста Хаммера i югославського Самарджича. Можна б описати мандри авторовi в усi тi землi, про якi йдеться в книжцi. Можна б просто укласти список джерел, як це водиться в учених публiкацiях. Але ж лiтература - не наука i автор - не дисертант. "Роксолана" - це тiльки роман. Автор зробив усе, що мiг. Тепер настала черга для читача. Може, йому буде часом тяжко над сторiнками цi║┐ книжки. Авторовi теж було нелегко. Iсторi║ю не завжди можна втiшатися - в не┐ треба ще й учитися. [1] Кадрига- галера. [2] Миср -- давня назва кгипту. [3] Д ж а м i я - велика (соборна) мечеть. [4] А с п р а - грошова одиниця. [5] У л е м - мусульманський вчений. [6] Бастурма- шашлик з яловичини. [7] Хамам - лазня. [8] Хафiз- чоловiк, який зна║ напам'ять коран. [9] Уртак - купець. [10] Бейефендi- вельмишановний (звертання) [11] Чарчаф- жiноче запинало для обличчя. [12] Л у т - мiра [13] Чи робила ти, як iншi жiнки, для вдоволення сво║┐ хтивостi... [14] Бак - дивись. [15] Чухра┐ йаджеми - придворнi пажi. [16] Баб-ус-сааде- Брама блаженства в султанському палацi. Так називано також султанський гарем. [17] Кадiй, кадi - мусульманський суддя. [18] Абу Ханiф, Малiкi, Несай- найвiдомiшi авторитети в галузi мусульманського права - шарiату. [19] Суфiй- вчений. Послiдовник однi║┐ з мусульманських сект. [20] Бейт - двовiрш. [21] Чауш- нижчий чин в армi┐, а також слуга, що викону║ рiзнi доручення. [22] "Тасаввурат" - "Метафiзика" Арiстотеля в мусульманськiй обробцi. [23] Т о г р а - печать, в якiй зашифровано iм'я султана i його титул. [24] Санджак- область. [25] Диван- тут збiрка вiршiв. [26] Сераскер- головнокомандуючий. [27] Р а й я - феодально-залежне сiльське населення в Турецькiй iмперi┐. [28] Невбет- щоденне биття в барабани на знак торжества незалежностi. Тут iронiя: сова кричить невбет - знак втрати незалежностi [29] П е р д е д а р - той, що вiдсува║ запону, щоб впустити до палацу вiдвiдувачiв. Павук-пердедар - так само iронiя. [30] М i х р а б - частина мечетi типу вiвтаря в християнських храмах. [31] Девшiрме - так званий "податок кровi", який Османи збирали в пiдкорених християнських кра┐нах. Маленьких хлопчикiв силомiць забирали в батькiв, везли в Стамбул, де вiддавали в школи аджемiв, якi готували майбутнiх яничарiв. [32] Кизилбашами звано тодi персiв. [33] Кеха┐- сiльськi старости. [34] Азан - молитва. [35] Сiпехсалар- збро║носець. [36] Ю р ю к - кочовик. [37] Дурбашi - кати. [38] Фетх-наме- послання про перемогу. [39] Г у л я м п - сторожа. [40] Т а б у т - вiдкрита труна, в якiй переносять небiжчикiв. [41] Зiндан - пiдземна в'язниця. [42] На гiлцi двi черешнi. Одна червона, друга недоспiла. Я насолодився вже смаглявкою. Та нiяк не мiг ще обняти бiлолицьо┐. [43] Каба тюркче- вульгарний турецький, простонародний. (Зневажлива назва усно┐ народно┐ мови в устах панiвно┐ верхiвки). [44] Х а д i с - перекази про вислови та вчинки Мухаммеда. [45] А н с а р - прибiчник, послiдовник пророка Мухаммеда. [46] Д и р л и к и- земельнi надiли. Те саме - тiмари, зеамати. [47] Т а х а л л у с- псевдонiм. [48] Т а р i х - iсторiя, лiтопис, напис. [49] Ч о р б а - юшка. [50] Б ю р а к - легендарний кiнь, на якому нiбито пророк Мухаммед здiйснив подорож на небо. [51] Н у х - мусульмансько iм'я Ноя. [52] Ф е т в а - послання глави мусульмансько┐ церкви. [53] А й н е д а р- носiй дзеркал. [54] I б н а л ь -Ф а к и х - власне iм'я (син знавця законiв шарiату. Факих - знавець шарiату. [55] В а к у ф - майно, записано на справи благодiйництва. [56] Буквально: перевертай казани. Перевернутi казани були ознакою яничарського невдоволення. Згодом цей термiн став означати яничарський заколот. [57] М i х м а н д а р - церемонiймейстер, комендант кортежу. [58] П у к и- литки. [59] О р с а к- похiдна колона, обоз, кортеж. [60] Д ж е б е д ж е ┐ т - гармаш. [61] С у н н а - уснi мусульманськi перекази, що мають силу законiв. [62] М у н к а р i Н е к i р - ангели смертi у мусульман. [63] Ч а м л i т - коштовна тканина. [64] Б а г а з i я - тканина бавовняна [65] М у х а ┐ р- шовкова тканина. [66] Б у л ю к - великий вiйськовий загiн, точнiше, вiйськове з'║днання. [67] С ю н н е т- мусульманський обряд обрiзання хлопчикiв. [68] М а к т у л- убитий. [69] С у р н а м е- урочистi подi┐. [70] Н е д и м - спiвбесiдник. [71] М е й з а р (або - не так вульгарно - "изар") - вузька запаска, без яко┐ мусульманин нiколи не ми║ться в лазнi. [72] Пiсенька османських наркоманiв XVI ст. [73] Д е м - гашиш. [74] Турецький жаргонний вислiв, який означа║ одурманення людини гашишем. [75] О д ж а к- об'║днання кочовикiв з тридцяти родин [76] Л у к м а н (або Л о к м а н) - легендарний лiкар у мусульман. [77] Т е з к i р е- антологiя. Тут: укладач антологi┐. [78] А ш и к - поет. [79] Б е р а т- тут: султанська грамота про призначення пенсi┐. [80] I ш т а к а р а н - iсторик, лiтописець. [81] D i х i (лат.) - я сказав. [82] С а д р а з а м- титул великого вiзира. [83] Ритуальний мусульманський вигук. Буквально що бажа║ бог. Тут: гiркота, здивування - оце так! [84] Ма║ться на увазi турецька приказка: "Мечеть завалилася, а мiхраб сто┐ть" (про старих, але молодих душею людей). [85] Б е р i - вiльний, незалежний. Тут - прiзвисько: Вiльний Мустафа. [86] К р у т ь к о - гострий камiнь, довкола якого вир. [87] Б у ч о к-камiнь, через який перевалю║ться вода i реве, бучить. [88] Щ i т к а- мiсце скупчення каменiв. [89] Ч е р i н ь- суцiльне кам'яне дно. [90] У п а д - водопад. [91] О д м i т ь- вир навколо каменя або трохи а. [92] К о с я к- тонкий довгий канат. [93] К ю р е т е к а ш i л а - галери.