системи Заходу м│льярдами долар│в.
Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупц│я ║
системою, ринков│ та адм│н│стративн│ реформи... можуть стати нав│ть
антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити
незаконну ...економ│чну д│яльн│сть. Б│льш того, щоб компенсувати втрачен│
доходи бюрократи шукатимуть "зароб│тк│в" у │нших сферах"'.
Тобто коли за економ│чну реформу вида║ться переважно те, що ┐┐ т│льки
│м│ту║, а по сут│ нею не ║, то так│ "реформаторськ│"
' Див.: Корупц│я: основн│ аспекти //Зах│д: в│кно в Укра┐ну, - No
43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1.
38
д│┐ можуть лише провокувати посилене генерування корупц│┐. У той же час
справжн│, добре запланован│ │ скоординован│ реформи, що максимально повно
враховують по-справжньому позитивний св│товий досв│д, навпаки, значно
скорочують поле коруп-ц│йних │нтерес│в та л│кв│дують потенц│йн│ джерела ┐х
задоволення.
Цю думку також п│дтверджують │ висновки анал│тик│в Заходу:
"Нап│вреформи, безкарн│сть │ безв│дпов│дальн│сть, що ними породжуються,
сприяють зм│цненню позиц│й корупц│┐, оск│льки з нарощенням ф│нансово┐
могутност│ │ пол│тично┐ влади │нтереси ел│тних угрупувань щодал│ важче
п│ддавати позитивним зм│нам │ тому цей соц│альний прошарок ста║ активною
силою, що перешкоджа║ чи спотворю║ процес ринкового реформування. Безглуздо
нарощувати антикорупц│йн│ служби там, де бюрократ│я ма║ необмежен│
можливост│ як завгодно дов│льно ман│пулювати регулятивними обмеженнями, або
в│дпов│дно створювати люб│ режими виб│ркового ц│льового економ│чного
сприяння"'.
Неспроможн│сть значно┐ частини представник│в колишньо┐ "директорсько┐
гвард│┐" зд│йснювати кер│вництво вже "майже комерц│йними" п│дпри║мствами
(здеб│льше холд│нговими компан│ями), що були створен│ останн│ми п│д себе,
п│д сво║ найближче │ найв│ддан│ше оточення, а також п│д певне коло р│дних │
близьких ┐м ос│б), призводить до поглиблення виробничо-комерц│йно┐
стагнац│┐, накопичення величезно┐ заборгованост│ та │нших економ│чних
негаразд│в. У той же час необмежена можлив│сть цих суб'║кт│в виробничих
в│дносин контролювати значн│ об│гов│ кошти, урядов│ дотац│┐ та п│льгов│
кредити (в т. ч. │ закордонн│) да║ сол│дний потенц│ал для подальшого
забезпечення особистого достатку кер│вництва зазначених компан│й, нав│ть
якщо це │ вир│шу║ться за рахунок невиплати зароб│тно┐ плати прац│вникам цих
п│дпри║мств, ┐х в│дправки у вимушен│ багатом│сячн│ в│дпустки │з подальшим
скороченням тощо.
Саме "економ│я", що ма║ м│сце за рахунок "безкоштовного" використання
"безкоштовно" отриманих основних фонд│в ║ сутт║вою особлив│стю сучасного
етапу еволюц│┐ процес│в "т│н│зац│┐"
Див.: Корупц│я: основн│ аспекти //Зах│д: в│кно в Укра┐ну, - No 43(301),
15 серпня 1997р. -С. 1.
39
економ│ки. Серед прояв│в механ│зму реал│зац│┐ останнього можна
передус│м вид│лити наявн│сть особливого об'║кта "т│ньово┐" експлуатац│┐,
якими виступають ресурси держави, велик│ державн│ (або вже зм│шан│)
п│дпри║мства, де держава ма║ так званий "контрольний" пакет акц│й. Практика
засв│дчу║, що на багатьох цих п│дпри║мствах, незважаючи на так звану "зм│ну
форми власност│" продовжу║ться подальше про┐дання та неефективне
використання кап│талу, бартер│зац│я в│дносин, розкв│та║ розбазарювання │
розкрадання матер│альних │ ф│нансових ресурс│в, марнотратство кошт│в, ┐х
нец│льове використання тощо.
Особливо┐ уваги потребу║ висв│тлення одн│║┐ з найб│льш яскравих як│сних
особливостей, яка притаманна в│тчизняним процесам "т│н│зац│┐", що за суттю
явля║ собою т│сне │ динам│чне зрощування "т│ньово┐"" економ│ки │ "т│ньово┐"
пол│тики.
Так, експерти Укра┐нського центру економ│чних │ пол│тичних досл│джень
вважають, що в Укра┐н│ на цей час сформувався не т│льки "т│ньовий сектор в
економ│ц│, але │ паралельна нелегальна влада, яка зроста║ │ почала дублювати
найважлив│ш│ функц│┐ держави"'.
Досить ┤рунтовний анал│з тенденц│й │║рарх│чного структу-рування владних
угруповань, д│яльн│сть яких спрямована на т│ньовий перерозпод│л
п│дконтрольного ┐м економ│чного потенц│алу кра┐ни, а також досл│дження
особливостей процесу зрощування "т│ньово┐" економ│ки │ "т│ньово┐" пол│тики
був проведений фах│вцями ▓нституту економ│чних реформ.
За цими досл│дженнями зазначений процес вже пройшов наступн│ основн│
етапи2.
На першому етап│ (1991 - 1993 р.р.) в│дбувалося зрощування оф│ц│йних │
"т│ньових" економ│чних в│дносин, що як правило, будувались за галузевою
вертикаллю (м│н│стерство -- п│дпри║мство). На ц│й основ│ формувалися
галузев│ адм│н│стративно-економ│чн│ групи (ГГ). З часом ┐х значення сутт║во
знизилося,
' Див.: Т│ньова економ│ка та орган│зована злочинн│сть в Укра┐н│:
сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //Анал│тична допов│дь. - 1996. -
С. 1.
2 Турчинов О. "Т│ньова економ│ка │ т│ньова пол│тика". //Пол│тична
думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.
40
що пов'язу║ться │з пор│вняною доступн│стю цих структур для контролю з
боку правоохоронних │ податкових орган│в.
На другому етап│ (1993 - 1994 р.р.) розбудова оф│ц│йних │ "т│ньових"
в│дносин базувалася за рег│ональним принципом. В цей пер│од навколо
кер│вник│в рег│ональних державних структур на грунт│ сп│льних економ│чних │
пол│тичних │нтерес│в представник│в держапарату │ комерц│йних структур
формувались могутн│ рег│ональн│ адм│н│стративно-економ│чн│ групи (РГ).
Паралельно │з цим кер│вники центральних орган│в влади та ┐х оточення також
створювали дов│рен│ комерц│йн│ структури, що функц│онували, як │ РТ, але вже
в масштабах вс│║┐ держави. З'явилися центральн│ адм│н│стративно-економ│чн│
групи (ЦГ).
На третьому етап│ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з
використанням │ноземного кап│талу, створювались │ноземне ор│║нтован│
адм│н│стративно-економ│чн│ групи (▓ОГ).
На останньому етап│ визначилась тенденц│я об'║днання │нтерес│в та
│нфраструктури │снуючих чи т│льки створюваних ▓ОГ з галузевими рег│ональним
│ центральними адм│н│стративно-економ│чними групами.
На п│дстав│ системного анал│зу вза║мозв'язку "т│ньова економ│ка │
т│ньова пол│тика" фах│вцями ▓нституту економ│чних реформ були зроблен│
наступн│ досить невт│шн│ висновки: "Тенденц│┐, пов'язан│ з об'║днанням
представник│в р│зних ланок державного апарату , ф│нансових, промислових,
аграрних та │нших суб'║кт│в господарсько┐ д│яльност│ │ крим│нальних
угруповань у могутн│ адм│н│стративно-економ│чн│ групи (АЕГ), св│дчать про
те, що найближчим часом сл│д оч│кувати економ│чного │ пол│тичного
протистояння м│ж ними │ жорстко┐ боротьби за тотальну владу в держав│.
Остання обставина визнача║ негативн│ насл│дки розвитку АЕГ для економ│ки
кра┐ни. Оск│льки ключовим │ об'║днуючим елементом АЕГ ║ високопоставлен│
державн│ чиновники, ост│льки економ│чне посилення одн│║┐ з груп автоматично
веде до зм│цнення орган│зац│йного │ пол│тичного потенц│алу ┐┐
адм│н│стративно┐ команди. Створю║ться можлив│сть для зм│цнення ┐┐ позиц│й в
державн│й │║рарх│┐ та службового просування ┐┐ л│дер│в. Насл│дком цього ║
прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках │ використання
державних │нститут│в у боротьб│ з
41
конкурентами. Розпочина║ д│яти механ│зм обмеження конкуренц│┐,
породження монопольне високих ц│н на широку групу товар│в та послуг,
завдання значно┐ економ│чно┐ шкоди п│дпри║мствам, як│ вит│снюються АЕГ з
ринк│в за ┐хню ор│║нтац│ю на │нш│ групи. Все це призводить до подальшо┐
крим│нал│зац│┐ │ "т│н│зац│┐" економ│чних в│дносин у держав│"'.
З розвитком "т│ньово┐" економ│ки, в│дпов│дно до в│домо┐ формули класика
марксизму, "т│ньовий" кап│тал ма║ тенденц│ю до пост│йного зростання.
Внасл│док цього в│дбува║ться в│дплив грошей з легального об│гу, ма║ м│сце
розвиток процес│в деградац│┐ сфери матер│ального виробництва,
г│пертрофований перерозпод│л грошово┐ маси в сусп│льств│, марг│нальне
розшарування людей за р│внем доход│в │, як насл│док, невпинне зростання ц│н
на товари й послуги тощо.
Оск│льки одною з особливостей т│ньового кап│талу ║ │ те, що в│н
використову║ться не у виробнич│й сфер│, а переважно в посередницьк│й
д│яльност│, в об│гу, останн║ надзвичайно ускладню║ механ│зми зд│йснення
необх│дного державного контролю за ним.
Сл│д також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьб│
з "т│ньовими" │, насамперед, крим│нально-економ│чними видами п│дпри║мницько┐
д│яльност│, на цей час пом│тних результат│в не дала. На останн║ вказав │
Президент Укра┐ни Л. Кучма на зас│данн│ Координац│йного ком│тету по боротьб│
з корупц│║ю та орган│зованою злочинн│стю при Президентов│ Укра┐ни ЗО с│чня
1995 року.
У той же час, в│дзначаючи особливо негативний вплив "чорно┐"" складово┐
"т│ньово┐"" економ│ки на сусп│льне виробництво та соц│альну сферу, неможливо
скидати │з рахунк│в │ певну позитивну роль, що в│д│грають неформальна
економ│ка та нере-гламентована трудова д│яльн│сть (як│ також включаються до
"т│ньово┐" економ│ки у широкому ┐┐ розум│нн│) у якост│ досить ефективних
амортизатор│в, що пом'якшують зростання соц│ально┐ напруги в сусп│льств│. До
того ж вони ║ потужними стиму-
' Турчинов О. "Т│ньова економ│ка │ т│ньова пол│тика". // Пол│тична
думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83.
42
ляторами переквал│ф│кац│┐ кадр│в для найб│льш виг│дних у ринкових
умовах вид│в │ сфер д│яльност│.
До основних чинник│в, що сприяють зростанню неформально┐ економ│ки
(особливо в пер│од системно┐ кризи виробництва) можна в│днести: 1)
недостатн│сть │нвестиц│й, що спрямовуються на створення нових робочих м│сць;
2) зростання р│вня безроб│ття, що пов'язано │з швидкою та │нтенсивною
втратою (│ у багатьох випадках досить передчасною) л│кв│дац│║ю старих
робочих м│сць; 3) високий р│вень вимушено┐ неповно┐ зайнятост│ працюючих; 4)
низьк│ у пор│внянн│ до потреб цив│л│зованого в│дтворення особистост│ трудов│
доходи широких верств населення; 5) в│дносна невиг│дн│сть прац│ у
формальному сектор│ економ│ки у пор│внянн│ │з доходами, як│ можуть приносити
нерегламентован│ види трудово┐ д│яльност│; 6) в│дсутн│сть належних умов для
пл│дного господарювання малих п│дпри║мств (висок│ податки, складнощ│
процедури ре║страц│┐, корупц│я, рекет, нечесна конкуренц│я, кабальн│ кредити
тощо).
До найб│льш поширених вид│в д│яльност│, що мають м│сце у неформальн│й
економ│ц│ Укра┐ни можна в│днести неступн│:
1) др│бна торг│вля товарами, що отриман│ внасл│док │ндив│дуального
профес│йного "економ│чного туризму" або в│д оптовик│в-посередник│в; 2)
валютн│ обм│нн│ операц│┐, що зд│йсню║ др│бний "ринковий планктон"; 3)
наймана праця без укладання трудових угод; 4) рем│сництво та надання послуг
у вс│х ┐х нере║строваних р│зновидах; 5) робота на дачних та присадибних
д│лянках │з наступною ринковою реал│зац│║ю отримано┐ продукц│┐; 6)
нелегальна трудова м│грац│я за кордон у кра┐ни далекого та близького
заруб│жжя; 7) "шабашництво" у вс│х його проявах │ р│зновидах тощо.
Головною особлив│стю функц│онування зазначеного прошарку др│бного
"ринкового планктону", який займа║ться нерег-ламентованою д│яльн│стю ║ те,
що в│н по справжньому не явля║ собою сильного суб'║кта п│дпри║мницько┐
д│яльност│ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам в│н
ста║ жертвою процес│в "т│н│зац│┐" │ крим│нал│зац│┐ ринкових в│дносин,
оск│льки ║ потужним джерелом отримання здирницько┐ наживи як малими, так
середн│ми │ великими "хижаками" ("акулами") "крим│нально-чорно┐"" економ│ки
та орган│зовано┐ злочинност│.
43
Сл│д також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка пал│тра
нових напрям│в масштабно┐ "т│н│зац│┐" економ│чно┐ д│яльност│. Проте при
цьому багато старих форм, що ран│ше в│дносились до "т│ньово┐" сфери │ були
┐┐ вагомою складовою, на цей час або взагал│ втратили свою актуальн│сть │
зовн│шню атрибутику (скаж│мо, спекуляц│я, "цеховики"), або р│зко знизили
свою частку в загальному т│ньовому оборот│ разом │з зменшенням питомо┐ ваги
державного сектору економ│ки (тобто це др│бн│ розкрадання в державному
сектор│, масов│ порушення в роздр│бн│й державн│й торг│вл│ та громадському
харчуванн│ тощо).
З тих вид│в "т│ньово┐"" економ│чно┐ д│яльност│, що │снували ран│ше, але
останн│м часом незм│рно зросли (як к│льк│сно, так │ як│сно), окр│м корупц│┐
представник│в державного апарату, сл│д в│дзначити й так│ явища, як "розкв│т"
п│дпорядкованих маф│┐ сфер економ│чно┐ д│яльност│. Зазначен│ явища
потребують окремого розгляду.
2.2. Механ│зми поширення впливу "чорних" економ│чних структур на
систему державного управл│ння та економ│ку
Зб│льшенню масштаб│в та подальша внутр│шня реструктуризац│я "т│ньового"
сектора економ│ки сприя║ зам│на одних спонукальних мотив│в на │нш│. Це
в│дбуваються на тл│ посилення соц│ально-екбном│чно┐ кризи та пол│тично┐,
│деолог│чно┐ │ адм│н│стративно┐ дезор│║нтац│┐ широких верств населення. Тому
природно, що у досить значно┐ частини населення за умови, коли м│ра прац│
практично ма║ незначний вплив на м│ру особистого споживання, виника║ та
пост│йно генеру║ться прагнення не т│льки до "т│ньових" зароб│тк│в, але │
взагал│ до пошуку будь-яких (нав│ть │ нелег│тимних) додаткових джерел
особистих доход│в. Останн║ у к│нцевому насл│дку ста║ живлячим середовищем та
вагомим чинником, що сприяли │ сприяють поглибленню розвитку процес│в
"т│н│зац│┐" економ│ки │, особливо, розширеному в│дтворенню ┐┐
"крим│нально-чорних" складових. Зазначене наочно спостер│га║ться протягом
останн│х п'яти рок│в.
44
Саме тому окремого та ретельного наукового досл│дження на цей час
потребу║ "чорна" економ│ка, яка, про що в│дзначалось ран│ше, ║ передус│м
надзвичайно небезпечним для │снування держави структурним феноменом
масштабування "т│ньових" процес│в, що мають м│сце в економ│ц│ Укра┐ни.
Анал│зу, насамперед, потребують наявн│ як│сн│ ознаки │ риси
диверсиф│кац│┐ "чорно┐"" економ│ки в структури "св│тло┐" (традиц│йно┐")
економ│ки, методи │ механ│зми цього проникнення, а також засоби ┐┐ впливу на
в│дпов│дн│ органи та суб'║кт│в системи державного управл│ння. Необх│дно
провести │ анал│тичну оц│нку загальних насл│дк│в, що справля║ "чорна
економ│ка" на стан соц│ально-економ│чно┐ сфери та сусп│льства в ц│лому.
Як вже в│дзначалося, у пер│од економ│чно┐ трансформац│┐, який сп│впадав
з пер│одом розбудови державно┐ незалежност│ Укра┐ни, орган│зована економ│чна
злочинн│сть була │ на цей час залиша║ться одною з небагатьох по-справжньому
ефективно функц│онуючих сусп│льних структур, що здатна швидко
пристосовуватись до будь-яких соц│альних, економ│чних │ пол│тичних зм│н.
Досл│дження показують, що функц│онування "чорно┐"
(маф│озно-крим│нально┐) економ│ки у власному автономному режим│ не ║
законом│рним явищем. Найб│льш типовим явищем ║ те, що, проникаючи в
бюрократичн│ структури, диверсиф│ку-ючи у сферу "св│тло┐" економ│чно┐
д│яльност│, вона активно форму║ крим│нально-корумповану економ│ку. Так, не ║
великим секретом, що крим│нальна економ│ка хабарями стимулю║ та зац│кавлю║,
а за допомогою використання засоб│в силового тиску, змушу║ працювати на себе
адм│н│стративно-командну систему управл│ння.
Як св│дчить попередн│й анал│з, "крим│нально-чорна" складова колишньо┐
"т│ньово┐" економ│ки бюрократичного типу базувалася передус│м на корупц│┐ та
на. витончен│й систем│ розкрадання Державного майна за допомогою
адм│н│стративного контролю над потоками матер│альних │ ф│нансових ресурс│в,
що розпод│лялись з умов реального або штучно створюваного деф│циту.
Власне кажучи, саме пер│од переходу внутр│шньо-не│н-тегровано┐ │
кооперац│йно-неструктуровано┐ економ│ки Укра┐ни
45
до ринкових в│дносин лише надав "маф│┐"" потенц│йно необмежен│
економ│чн│ та пол│тичн│ можливост│ щодо поширення вже "осво║них" │
захоплених нових зон ┐┐ монопольного впливу. Будучи досить над│йно захищеною
сво┐ми високими владними покровителями в│д будь-яких форм ефективного
пересл│дування │ справжнього (тобто екв│валентного запод│ян│й шкод│ та
збиткам) покарання, вона п│дпорядкову║ п│д св│й контроль не т│льки
"т│ньов│", але й легальн│, "св│тл│" форми п│дпри║мництва. Можна впевнено
стверджувати, що на цей час жодна державна структура не ма║ реального
уявлення про реальний стан та динам│ку цього процесу (тобто про те, ск│льки
п│дпри║мств, установ │ орган│зац│й вже знаходиться п│д монопольним контролем
маф│озних структур, ск│льки ос│б з апарату орган│в державного управл│ння
працюють на ┐┐ замовлення). Отже, у сусп│льства до того часу в│дсутня
репрезентативна │нформац│я щодо д│йсного стану │ масштаб│в
"крим│нально-чорно┐" диверсиф│кац│┐.
Нав│ть без особливих зусиль можна намалювати │снуючу в кра┐н│ систему
двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними │ паралельно
д│ючими управл│нськими │ виконавчими структурами, що системно охоплюють вс│
сфери житт║д│яльност│ сусп│льства: економ│ку, ф│нанси, соц│альну та духовну
сферу, безпеку, пол│тику, зовн│шн│ зв'язки тощо.
Одне з них -- це держава, ┐┐ так звана "св│тла" економ│ка. Тут дом│ну║
глибока системна економ│чна криза та загальна орган│зац│йна
розбалансован│сть, бере гору пол│тичне протистояння та небезпечно пада║
р│вень життя законослухняних громадян, втрача║ться соц│альний оптим│зм та
зроста║ соц│альна напруга, знижу║ться необх│дно-достатн│й р│вень економ│чно┐
та пол│тично┐ безпеки.
Другим ║ паразитичне, деструктивно-руйн│вне для сусп│льства "чорне"
виробництво, розпод│л │ споживання. Це орган│зована економ│чна злочинн│сть,
що ║ ретельно структурованою, гнучкою │ моб│льною системою, яка отриму║
надвисок│ доходи. На цей час ця система в│дм│нно захища║ сво┐х "роб│тник│в"
│ "службовц│в", максимально забезпечу║ задоволення ┐х "пост│йно зростаючих
матер│альних │ духовних потреб". Крим│нально-маф│озна економ│ка ма║
надзвичайно високу норму
46
накопичення, що нада║ ┐й можлив│сть для подальшого розширеного
в│дтворення.
У ц│й ситуац│┐ не досить важко спрогнозувати можливий масовий перет│к
трудових, │нтелектуальних, ф│нансових, матер│альних (у т. ч. │ природних),
технолог│чних, │нформац│йних та │нших ресурс│в │з першого виробництва у
"друге".
Традиц│йно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "т│ньово┐""
економ│ки владн│ структури судять лише на основ│ даних щодо протокольне
заф│ксованих злочин│в. Проте, за умови високо┐ латентност│
"крим│нально-чорно┐" економ│ки не вс│ │ нав│ть далеко не б│льш│сть злочин│в
попадають у поле зору правоохоронних орган│в │ ре║струються у в│дпов│дних
графах зв│т│в. Тому лог│ка п│дход│в стосовно зазначеного залиша║ться
прим│тивно простою, не п│ймали -- не злод│й, не заре║стрували -- не було
злочину. Але мова, насамперед, ма║ йти не про формальний або юридичний б│к
справи, а про реальне визначення │снуючих латентних (тобто ретельно
прихованих в│д держави та сусп│льно┐ св│домост│) масштаб│в зазначеного виду
"д│яльност│".
Як│ ж основн│ ознаки │ прояви притаманн│ сучасн│й маф│┐ та ┐┐
економ│чному базису --"крим│нально-чорн│й" економ│ц│?
До найб│льш характерних ознак зазначеного явища можна в│днести
наступн│:
1) як│сно новий стан профес│онал│зац│┐ економ│чно┐ злочинност│, яка
побудована на надзвичайно високому р│вн│ крим│нально-монопольно┐
централ│зац│┐ та концентрац│┐ "т│ньового" кап│талу, подальше зростання
│нтеграц│┐ та кооперац│┐ маф│озно-кланових в│дносин;
2) наявн│сть ч│тко орган│зованого │ функц│онально розгалуженого апарату
управл│ння крим│нал│тетом, що ма║ системний розпод│л функц│й │ в│дпрацьован│
механ│зми "посадово┐" субординац│┐ на вс│х р│внях ┐┐ внутр│шньо┐ │║рарх│┐;
3) │снування, вдосконалення та розвиток системи кланового
структурування, пост│йне в│дтворення специф│чно┐ "чорно┐" бюрократ│┐, так
звано┐ маф│озно┐ "ел│ти", що, в основному, координу║ │ регулю║ злочинн│
в│дношення у вс│х сферах "т│ньово┐"" економ│ки;
47
4) активне формування │ пост│йне п│двищення р│вня ефективност│
функц│онування як централ│зованих, так │ децентрал│зованих "резервних" │
"спец│ал│зованих" крим│нальних фонд│в (як│ насамперед акумулюють ресурси, що
мають спрямовуватись на п│дкуп бюрократ│┐ та на матер│альну п│дтримку член│в
крим│нально┐ сп│льноти, а також на створення власних специф│чних
"профсп│лок" │ сво║р│дних "кас вза║модопомоги (так званих "общак│в");
5) активна реал│зац│я ц│леспрямованого курсу на корумпу-вання, на
активне крим│нальне замарування та моральне розбещення апарату орган│в
державного (у т. ч. господарського) управл│ння, прац│вник│в правоохоронних
орган│в та │нших силових структур, накопичення заздалег│дь з│браного
персон│ф│кованого компромату та його подальше використання для шантажу
конкретних "строптивих" службовц│в та посадових ос│б;
6) │нтенсивна розробка │ практичне впровадження в "народн│ маси"
│деолог│┐ орган│зовано┐ злочинност│, що проявля║ться, насамперед, у
романтизац│┐ "т│ньового" способу життя серед населення кра┐ни (передус│м
серед молод│), матер│альн│й п│дтримц│ орган│в масово┐ │нформац│┐, як│ сво║ю
д│яльн│стю сприяють психолог│чн│й обробц│ населення у в│дпов│дному напрям│
тощо;
7) пост│йне вдосконалення та реал│зац│я на практиц│ високоефективних та
гнучких механ│зм│в швидко┐ адаптац│┐ до зм│ни соц│ально-економ│чних умов,
використання р│зноман│тних форм │ метод│в проникнення в державн│ або │нш│
конкуруюч│ структури з метою ┐х внутр│шньо┐ дезорган│зац│┐ │ морального
розкладення, а при необх│дност│ також │ ┐х сусп│льно┐ дискредитац│┐;
8) гостро виражений потяг до встановлення │ пост│йного тотального
поширення власно┐ монопол│┐, прагнення створити та по можливост│ мати
над│йн│ механ│зми впливу на формування кадрово┐ пол│тики (кадрового резерву)
в апаратах державного та господарського управл│ння.
Сл│д зазначити, що диверсиф│кац│я особливо необх│дна економ│чн│й маф│┐,
оск│льки вона за умов практичного застосування названого механ│зму отриму║
можлив│сть, по-перше, мати необх│дний для не┐ вплив, або чинити певний тиск
у процес│ прийняття економ│чних та соц│альних р│шень на тих чи │нших
48
р│внях влади (загальнонац│ональному, рег│ональному, м│сцевому), а також
впливати на транснац│ональн│ економ│чн│ зв'язки, │ по-друге, зрощуватися з
крим│нально-злочинним св│том, формувати на його основ│ "групи бойовик│в
зовн│шньо┐ │ внутр│шньо┐ охорони та п│дтримання крим│нального порядку"
(тобто "порядку", побудованому на нормах власно┐ злочинно-групово┐ морал│,
як│ спрямован│ на п│дтримання особливого "кодексу чест│" та │нших внутр│шн│х
правил │ умов д│┐ крим│нальних груп │з в│дпов│дними жорстокими │
незворотн│ми санкц│ями за ┐х порушення).
П│дсумовуючи, можна в│дзначити, що "чорну" економ│ку сл│д розглядати як
особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного
розширення │ самов│дтворення, над│лену розвинутими внутр│шн│ми │ зовн│шн│ми
зв'язками, агресивно-антисоц│альну, державне небезпечну економ│чну систему.
Фактично вона ║ "раковою пухлиною" економ│ки, що активно генеру║ сво┐
"метастази", як│ вражають все б│льше │ б│льше здорових кл│тин орган│в │
систем економ│чного орган│зму кра┐ни, аж до ┐┐ головного мозку -- орган│в
владного та господарського державного управл│ння.
"Чорна" економ│ка ║ економ│чним базисом маф│┐ │, насамперед, прагне
паразитувати на лег│тимних формах власност│ та п│дпри║мницьк│й д│яльност│.
Проте, вона також ма║ │ свою власну специф│чну базу д│яльност│ (див. схему),
що спира║ться на крим│нальний промисел та на доходи, що отриму║ орган│зована
злочинн│сть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян.
В│дбулася не лише зм│на структури, форм, метод│в, а також │ масштаб│в
"чорно┐"" економ│чно┐ д│яльност│.
Дом│нуюч│ складов│ сегменти крим│нально-"чорно┐" економ│ки наведен│ на
схем│.
49
Схема структурування сучасно┐ маф│┐
Неформальна влада (крим│нально-маф│озна верх│вка)
Орган│зована злочинн│сть
Крим│нальн│ силов│ структури (бойовики зовн│шн│х та внутр│шн│х
формувань)
Фонди ("резервн│" та "ц│льов│")
"Чорна система правосуддя" ("авторитети",
<----│.
"Чорна податкова система" (рекет)
*--"
"Чорна система економ│чного арб│тражу" (виби
к│лери)
вання борг│в)
диверсиф│кац│я
диверсиф│кац│я
Чорна економ│ка
Крим│нальна економ│чна д│яльн│сть:
-- виготовлення, крад│жка та протизаконна торг│вля вогнепальною,
х│м│чною │ холодною збро║ю та отрутою;
-- крад│жки │ перепродаж майна громадян;
-- "ринок к│лерських послуг";
-- надання послуг у силовому вир│шенн│ господарсько-комер-
Надання послуг, пов'язаних │з задоволенням попиту на ринку
деструктивних потреб:
-- проституц│я (в тому числ│ п│дл│ткова │ дитяча), гомосексуал│зм,
секстуризм, поставки "живого" товару для сексуально┐ експлуатац│┐ за кордон;
-- виготовлення та торг│вля порнограф│чною продукц│║ю (порноф│льми,
порножурнали, порно-
50
ц│йних конфл│кт│в та поверненн│ борг│в, що виникли м│ж п│дпри║мцями та
комерц│йними структурами;
-- посередницьк│ послуги у шахрайських операц│ях, профес│йному шантаж│
кл│║нт│в (ф│зичних та юридичних ос│б);
-- контрабанда (у вс│х ┐┐ р│зновидах │ проявах);
-- участь у ф│нансових шахрайських операц│ях та операц│ях по в│дмиванню
"брудних" грошей;
-- фальшування грошей та ц│нних папер│в, п│дробка документ│в та
печаток;
-- злочинне антисусп│льне використання земл│ та │нших природних
ресурс│в (завезення токсичних в│дход│в, см│ття, торг│вля │з вивезенням за
кордон родючого шару грунту тощо).
-- виготовлення або транспортування (транзит) наркотик│в.
газети, порнол│тература), у тому числ│ │з залученням д│тей;
-- орган│зац│я платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що
пов'язан│ │з особистою участю "кл│║нт│в" у процесах катування людей тощо;
-- послуги, пов'язан│ з орган│зац│║ю особливих тотал│затор│в за участю
"кл│║нт│в" │з "гравцями-смертниками" ;
-- наркоторг│вля , орган│зац│я наркопритон│в.
Особливо необх│дно зупинитися на досить поширених на цей час проявах
ф│нансового шахрайства, що особливо вразили в│тчизняну економ│ку.
Найпоширен│шими серед можливих чисельних шлях│в нелегального експорту
кап│тал│в │ прояв│в ф│нансового шахрайства можна назвати наступн│: 1)
неповернення кошт│в закордонними партнерами │ перерахування ┐х на спец│альн│
заруб│жн│ рахунки;
2) проведення збиткових для Укра┐ни бартерних операц│й, що частково
може бути пояснено, як реакц│я укра┐нських б│знесмен│в на недосконале
укра┐нське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" │ноземними
партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо
розпод│лу грошово┐ виручки; 4) збирання псевдоп│дпри║мцями кошт│в населення,
конвертац│я │ переказ ┐х за кордон, до │ноземних банк│в, з насту-
пним припиненням подальшо┐ д│яльност│ псевдоф│рм; 5) в│дверта
шахрайська д│яльн│сть ряду трастових, страхових та │нвестиц│йних компан│й, а
також │нших ф│ктивних ф│рм │ банк│в;
6) в│дправлення продукц│┐ (в першу чергу -- високол│кв│дно┐) за
фальшивими документами │ за заниженими ц│нами, з одержанням шахраями р│зниц│
гот│вкою; 7) нец│льове використання державних кап│тальних вкладень,
бюджетних та │ноземних кредит│в, банк│вських актив│в тощо.
Ф│нансово-кредитна система, за оц│нками спец│ал│ст│в', стала в Укра┐н│
найб│льш крим│ногенною. Саме у н│й використову║ться значний арсенал засоб│в
│ метод│в одержання т│ньових (незаконних) доход│в. Головними з них ║
наступн│: 1) використання фальшивих плат│жних документ│в; 2) п│дробка
банк│вських гарант│й; 3) нец│льове використання банк│вських кредит│в;
4) розкрадання кошт│в; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням
кредит│в; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження ф│нансових
документ│в, консультац│ями щодо ухилення в│д оподаткування, допомогою в
приховуванн│ виявлених факт│в несплати податк│в; приховування доход│в в│д
оподаткування, тощо; 6) п│дробка грошей; 7) валютн│ спекуляц│┐ на б│рж│;
8) незаконне одержання п│льгових кредит│в; 9) ф│ктивн│ трастов│
операц│┐ (│ зокрема -- створення ф│нансових п│рам│д); 10) р│зн│ види
зловживань │ шахрайства з бюджетними коштами │ грошима населення тощо.
До найвагом│ших прояв│в негативного впливу на сусп│льство "чорно┐"
економ│ки можна в│днести наступн│.
1. Оск│льки пол│пшення справ в оф│ц│йн│й "св│тл│й" економ│ц│ звужу║
можливост│ д│яльност│ "т│ньово┐", ┐┐ орган│затори -- кер│вники │ лоб│ у
будь-який спос│б, не рахуючись │з коштами, прагнуть п│д│рвати п│двалини
нормального функц│онування оф│ц│йно┐ економ│ки, "заплямувати" ┐┐, зануритись
у не┐ або перетягти в "т│нь" значну ┐┐ частку, використовуючи при цьому
будь-як│ кошти │ не зупиняючись н│ перед якими, нав│ть
насильницько-кривавими засобами.
' Барановский А. Преступнь┐й айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5
вересня.
52
2. ▓снування "чорно┐"" економ│ки неможливо без ┐┐ систематично┐
п│дтримки │ допомоги з боку корумпованих оф│ц│йних ос│б
державно-господарського, владно-силового │ правового апарату, що особисто
зац│кавлен│ в розкв│т│ злочинного б│знесу, оск│льки мають в│д нього вагомий
корупц│йний зиск.
3. "Чорна" економ│ка об'║ктивно створю║ економ│чн│ │ орган│зац│йн│
умови для виникнення │ розвитку маф│озних груп р│зних за сво┐ми масштабами,
роллю │ впливом. Така економ│ка -- складе переплетення, сплав р│зноман│тних
антисоц│альних сусп│льних в│дносин, що п│дточують п│двалини державност│.
4. "Чорна" економ│ка спричиня║ деградац│ю сусп│льства, сприя║ масовому
розтл│нню молод│, поглиблю║ до небезпечно┐ меж│ соц│ально-майнов│
розшарування населення, знищу║ стимули │ п│дрива║ престижн│сть
квал│ф│ковано┐ прац│, нищить руш│йн│ стимули до сусп│льно-корисно┐
п│дпри║мницько┐ д│яльност│, руйну║ п│двалини нац│онально┐ безпеки │
державност│.
5. "Чорна" економ│ка буду║ться на максимальн│й локал│зац│┐ окремих
ринк│в внасл│док под│лу сфер економ│чного впливу, а також сприя║ проникненню
крим│нальних елемент│в нав│ть до тих частин сусп│льства, як│ не мають
н│якого в│дношення до нелегального б│знесу.
6. Особливо несприятливо вплива║ "чорна" економ│ка на структурну
перебудову економ│ки, загальний │нвестиц│йний процес. Вона, зокрема, обмежу║
обсяги накопичення кап│талу, що м│г би бути використаний для │нвестування
в│тчизняного виробництва, а також негативно вплива║ на процес залучення
│ноземного кап│талу у в│тчизняну економ│ку, оск│льки │снуюче
крим│нально-економ│чне середовище, що склада║ться в Укра┐н│, просто жаха║
│ноземних │нвестор│в.
Економ│чна практика засв│дчу║, що розвиток │ поглиблення ринкових
в│дносин неминуче п│дштовхують крим│нальних "т│ньовик│в" на пошук не т│льки
нових сфер застосування сво┐х сил, але │ до нових орган│зац│йних форм
д│яльност│, головною з яких ║ "т│ньова" монопол│зац│я ринку. Вона зумовлю║
особливо жорстк│ механ│зми змови задля реал│зац│┐ особистого диктату,
посилено┐ ринково┐ дискрим│нац│┐ партнер│в, конкурент│в │ споживач│в ринку.
Тут злочинн│сть
53
не зупиня║ться н│ перед чим │ застосову║ вс│ методи │ важел│, що
знаходяться в ┐┐ арсенал│, в│д адм│н│стративного натиску до погроз,
ц│леспрямованого рекету та к│лерських розправ.
Отже, державна пол│тика щодо "чорно┐" економ│ки може бути лише одна --
максимальне обмеження аж до повно┐ л│кв│дац│я найб│льш сусп│льне небезпечних
крим│нальне економ│чних ┐┐ сектор│в.
2.3. Експертно-анал│тичн│ оц│нки масштаб│в сучасно┐ "т│ньово┐"
економ│ки
Як оц│нити справжн│ масштаби "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│ та
в│дпов│дним чином в│дкоригувати оф│ц│йн│ статистичн│ дан│ щодо реально┐
величини валового нац│онального продукту, нац│онального доходу та │нших
макроеконом│чних показник│в?
Така дооц│нка дозволить отримати можлив│сть б│льш репрезентативно, н│ж
оф│ц│йна статистика, характеризувати нац│ональн│ економ│чн│ макропоказники
та, │з врахуванням процес│в "т│н│зац│┐", визначити ┐х реальну динам│ку.
Оск│льки розм│ри неформально┐ та "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│
залежать в│д │нституц│йного середовища │ ║ р│зними у р│зних кра┐нах, то
конкретн│ методи анал│зу, а також специф│ка визначення масштаб│в
"т│н│зац│┐'" безумовно залежать в│д конкретних особливостей функц│онування
економ│чно┐ системи то┐ чи │ншо┐ кра┐ни.
Огляд наукових публ│кац│й (особливо останн│х рок│в) та вивчення
широкого спектра оц│нок, як│ були зроблен│ в│тчизняними експертами стосовно
стану, масштаб│в │ насл│дк│в впливу "т│ньово┐"" економ│ки на розвиток
Укра┐ни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науков│й л│тератур│,
так │ у практичн│й робот│ до цього часу ще фактично не в│дпрацьован│
конкретн│ та достатньо над│йн│ методи визначення реальних обсяг│в
"т│ньово┐"" економ│ки. Висновки, як│ зроблен│ авторами тих чи │нших методик,
а також наведен│ ними к│льк│сн│ параметри процесу "т│н│зац│┐'" здеб│льше
грунтуються на дов│льних або досить приблизних п│драхунках, що побудован│ на
54
суб'║ктивному баченн│ тим чи │ншим анал│тиком стану розвитку процес│в
в│тчизняно┐ "т│ньово┐"" економ│ки.
У багатьох публ│кац│ях описано переваги та розкрит│ можливост│, що
отриму║ сусп│льство внасл│док застосування низки прямих та непрямих метод│в
макроеконом│чного анал│зу, а також висв│тлен│ методи та модел│ визначення
масштаб│в "т│ньово┐" економ│ки, що переважно базуються на використанн│
м│к-роеконом│чних показник│в.
Прям│ макроеконом│чн│ методи, як│ використовуються для визначення
обсяг│в "т│ньово┐"" економ│ки, базуються або на обчисленн│ р│зниц│ м│ж
показниками орган│в статистики та даними податково┐ │нспекц│┐ або на р│зниц│
м│ж визначеними сукупними витратами с│мей та ┐х реально продекларованими
доходами. Проте, в│дсутн│сть над│йно┐ бази статистичних даних не дозволя║
вважати достов│рними на необх│дному р│вн│ т│ оц│нки, що отриман│ прямими
методами.
Непрям│ методи анал│зу обсяг│в "т│ньового" сектору" базуються на
│мов│рних припущеннях щодо можливост│ ┐х визначення на основ│ використання
вза║мопов'язаних значень певних макроеконом│чних │ндикатор│в, як│ можна
вважати б│льш достов│рними. Вза║мозв'язки м│ж цими │ндикаторами
в│дображаються у вигляд│ або простих математичних сп│вв│дношень (чотири
арифметичн│ д│┐ над певними макроеконом│чними величинами), або досить
складних р│внянь множинно-регрес│йного анал│зу (зокрема це притаманне для
так званого "монетарного" п│дходу). Досв│д ┐х застосування показу║, що
оц│нки за р│зними непрямими методами можуть досить сутт║во в│др│знятись.
Тому при визначенн│ конкретно┐ модел│, яка ║ найб│льш прийнятною для анал│зу
"т│ньово┐"" економ│ки в Укра┐н│, сл│д, передус│м, максимально врахувати
│снуючий широкий спектр в│тчизняних особливостей, як│ впливають на ┐┐
розвиток за умов сучасного етапу сусп│льно┐ трансформац│┐.
▓сну║ думка, що макроеконом│чн│ методи анал│зу обсяг│в неформально┐
економ│ки не дають достатньо точних оц│нок, │ б│льш достов│рний результат
можна отримати шляхом використання м│кроеконом│чних метод│в, як│ базуються
на результатах опитувань або даних виб│рково┐ статистики домогосподарств,
55
соц│олог│чних опитувань тощо. Проте ║ │ достатньо обгрунтован│
заперечення щодо в│рност│ ц│║┐ думки: оск│льки, скаж│мо, в│дпов│д│
респондент│в на запитання, що ┐м поставлен│, можуть бути, м'яко кажучи,
нечесними. У ц│лому практика засв│дчу║, що м│кроеконом│чн│ досл│дження ║
значно дорожчими, н│ж непрям│ макроеконом│чн│ методи, мають досить обмежен│
можливост│ │ незначну репрезентативн│сть. До того ж для ┐х застосування
потр│бне ефективне кооперац│йне сп│вроб│тництво економ│ст│в, соц│олог│в та
│нших фах│вц│в, як│ мають досл│джувати р│зн│ аспекти та складов│ явища
"т│ньово┐"" економ│ки виходячи з параметр│в процес│в, що в│дбуваються
на'м│крор│вн│.
Досл│джуючи питання, що розгляда║ться, не сл│д рахувати, що
приблизн│сть, яка ма║ м│сце у розрахунках визначення реальних масштаб│в
процес│в "т│н│зац│┐" властива лише в│тчизняним фах│вцям. Анал│тичн│ оц│нки
обсяг│в "т│ньово┐"" економ│ки, що визначаються досл│дниками зах│дних, кра┐н,
також досить сутт║во коливаються │ становлять по кра┐нах, що мають
цив│л│зовану ринкову економ│ку в│д 3 до 10 %, а по │нших кра┐нах в│д 10 до
ЗО % │ нав│ть ще б│льший д│апазон.
Необх│дно наголосити, що практично вс│ загальн│ оц│нки масштаб│в
"т│ньово┐"" економ│ки та визначен│ обсяги доход│в, як│ отримують суб'║кти
"т│ньово┐" д│яльност│, носять │ завжди об'║ктивно носитимуть досить умовний
характер.
Зазначене не ║ випадков│стю, оск│льки за │нших обставин сфера,
параметри яко┐ становлять об'║кт досл│дження, просто перестала б бути
"т│ньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсяг│в крим│нально-чорно┐
економ│чно┐ д│яльност│ ця сфера ║ ще │ ретельно законсп│рованою.
Певна умовн│сть експертних оц│нок, що наводяться в наукових
публ│кац│ях, прогляда║ться, як вже зазначалось, │ в досл│дженнях закордонних
автор│в. У цих досл│дженнях також використовуються десятки методик, кожна з
яких ма║ масу припущень та специф│чних особливостей у практичному
застосуванн│. У результатах, що при цьому отримуються, спостер│га║ться
досить великий розкид щодо варт│сних оц│нок │снуючих масштаб│в "т│ньово┐"
економ│ки та, в│дпов│дно, визначення ┐┐ питомо┐ ваги у загальних обсягах
економ│чно┐ д│яльност│.
56
Тому стосовно поглиблення розум│ння сутност│ питання визначення
к│льк│сних характеристик "т│н│зац│┐" передус│м напрошу║ться наступний досить
песим│стичний висновок: заздалег│дь можна стверджувати, що незважаючи на
досить значну чисельн│сть методик оц│ночно-експертного визначення │снуючих
масштаб│в цього феномену сучасного економ│чного життя, абсолютно точно┐
в│дпов│д│ на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це │ не
║ нагальною першочерговою необх│дн│стю, оск│льки реальна важлив│сть
насл│дк│в науково┐ роботи, що виконують досл│дники у зазначен│й сфер│,
поляга║ в │ншому.
По-перше, анал│зуючи "т│ньову" економ│ку необх│дно ч│тко (у
в│дпов│дност│ до соц│ально-економ│чного зм│сту) розмежувати процеси, що
в│дбуваються у ц│й сфер│ на б│льш диференц│йован│ та як│сно в│дм│нн│
компоненти.
По-друге, в досл│дженн│ сл│д ч│тко визначити наявн│ абстрактн│
умовност│ │ допущення, як│ присутн│ в тих чи │нших методиках, що
застосовуються для анал│тично┐ оц│нки явища "т│н│зац│┐", з тим, щоб
розрахунки за ними було б можливо у подальшому в│дтворювати для
ретроспективного сп│вставлення.
По-трет║, для сусп│льно┐ практики та державного управл│ння краще мати
оц│нки, нав│ть певною м│рою │ ор│║нтовн│ (│з тим чи │ншим р│внем
репрезентативност│), н│ж взагал│ не мати н│якого уявлення щодо │снуючих
масштаб│в такого небезпечного явища, яким ║ "т│н│зац│я" економ│ки.
По-четверте, розглядаючи │ оц│нюючи масштаби "т│ньових" │ особливо
"чорних" процес│в, що в│дбуваються в економ│чн│й сфер│, досл│дникам не сл│д
боятися при цьому нав│ть │ певного "згущення фарби", тому що н│чого
чорн│шого н│ж "вуг│льний" кол│р крим│налу, фактично, бути вже не може,
оск