В.О.Мандибура. Т▓ньова економ▓ка як об'ккт системного наукового досл▓дження
кер│вник Науково-анал│тичного управл│ння Секретар│ату Верховно┐ Ради
Укра┐ни, кандидат економ│чних наук
Рецензенти:
АНДР▓кНКО В. Ю.,
доктор економ│чних наук
ШАМОТА В. М.,
кандидат економ│чних наук
Висв│тлен│ теоретичн│ п│дходи щодо визначення поняття "т│ньова"
економ│ка у широкому та вузькому розум│нн│ цього економ│чного явища.
Викладен│ основн│ принципи структурування та розмежування внутр│шн│х
функц│ональних складових "т│ньово┐"' економ│ки. Проанал│зован│ тенденц│┐ та
особлив│сть розвитку, а також оц│нен│ масштаби "т│ньово┐" економ│ки СРСР як
вих│дно┐ бази "т│ньових" процес│в, що мають подальший, як│сно новий розвиток
в умовах розбудови незалежно┐ укра┐нсько┐ держави.
Розкрита найб│льш характерна специф│ка │снуючих умов, досл│джен│
основн│ тенденц│┐ та джерела "живлення" розвитку "т│ньово┐" економ│ки
Укра┐ни. Зд│йснена також анал│тично-експертна оц│нка реальних масштаб│в
"т│ньового" перерозпод│лу доход│в │з врахуванням можливост│ застосування
широкого спектру методик, св│тового │ в│тчизняного походження та авторського
бачення шлях│в вир│шення ц│║й проблеми.
Значна увага прид│ля║ться розробц│ широкого спектра диференц│йованих
економ│ко-правових та орган│зац│йно-процедурних п│дход│в │ рекомендац│й щодо
формування та реал│зац│┐ законодавчо┐ стратег│┐ Верховно┐ Ради Укра┐ни, яка
ма║ бути спрямована на обмеження масштаб│в "т│ньових" в│дносин │ "т│ньових"
форм економ│чно┐ д│яльност│ та на цив│л│зовану легал│зац│ю сусп│льне
корисних сектор│в "т│ньово┐" економ│ки.
Розраховано на народних депутат│в Укра┐ни, економ│ст│в-науковц│в,
фах│вц│в орган│в законодавчо┐ │ виконавчо┐ влади, п│дпри║мц│в, яких не
влаштовують умови крим│нально-т│ньового оточення, ┐х б│знесово┐ д│яльност│,
прац│вник│в державних правоохоронних орган│в, профсп│лкових д│яч│в, а також
вс│х чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та м│жнародний авторитет
незалежно┐ Укра┐ни.
ISBN 966-7288-34-X
к В. О. Мандибура, 1998
ПЕРЕДМОВА
Ситуац│я, що склалася на цей час в Укра┐н│ внасл│док
масштабно-вибухового поширення такого явища, як "т│ньова" економ│ка,
потребу║ глибоких │ комплексних наукових досл│джень цього найб│льш
сво║р│дного феномена перех│дно┐ (│ не т│льки перех│дно┐) економ│ки.
Спрощен│, поверхнев│ сусп│льн│ уявлення щодо реальних масштаб│в │
як│сних особливостей такого складного системного явища, яким ║ "т│ньова"
економ│ка, мають досить негативний вплив на ситуац│ю, що склалася у ц│й
сфер│.
З одного боку, це потенц│йно призводить до формування у державн│й
пол│тиц│ легковажних настро┐в сво║р│дного "шапко-закидацтва", коли зда║ться,
що для досягнення усп│х│в на цьому надважкому сусп│льному напрям│ досить
провести разову "кавалер│йську атаку", яка принесе митт║вий усп│х. З │ншого
боку, зазначене сприя║ поширенню сво║р│дного синдрому економ│чно┐
"ман│ловщини", коли вважа║ться, що весь негатив, який накопичився у
"т│ньов│й" сфер│, може якось сам по соб│ "розсмоктатися" │ нав│ть
автоматично трансформуватись у дещо економ│чно позитивне. За к│нцевими
насл│дками, │снування зазначених крайнощ│в у п│дходах до пошуку шлях│в
розв'язання ц│║┐ проблеми т│льки сприя║ подальшому масштабуванню процес│в
"т│н│зац│┐" економ│ки та пролонгу║ на майбутн║ зростання ускладнень, що
пов'язан│ з позитивним вир│шенням цього питання.
Негативн│ сусп│льн│ насл│дки також можуть мати м│сце │ в раз│
реал│зац│┐ владними структурами так звано┐ "│м│тац│йно-про-фанац│йно┐"
пол│тики боротьби з найб│льш "чорними" проявами "т│ньових" процес│в. Тобто,
коли владн│ д│┐, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе
вир│шення завдань подолання крим│нально-економ│чно┐ злочинност│ (у першу
чергу корупц│┐),
│ як│, в основному, зводяться до використання в│дпрацьованих
бюрократ│║ю механ│зм│в сусп│льного "окозамилювання", що проявляються,
скаж│мо, у ман│пулюванн│ статистикою зростання динам│ки "викриття" та
"покарання" др│бного "т│ньового планктону" │ м│лко┐ крим│нально-економ│чно┐
"сошки". При цьому, як правило, ц│ д│┐ не виходять на р│вень маф│озного
"генерал│тету" та ┐х владних покровител│в │ не торкаються базових глибинних
джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така пол│тика спроможна лише
загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуац│┐ до стану
вибухово-небезпечно┐ екстремальност│.
Невраховування реально │снуючих масштаб│в "т│ньово┐"" економ│чно┐
д│яльност│ призводить також до значного перекручення макроеконом│чних
показник│в, що у к│нцевому насл│дку вплива║ на допущення серйозних помилок
при анал│з│, прогнозуванн│ та моделюванн│ соц│ально-економ│чно┐ ситуац│┐.
Особливо це в│дчутно в процес│ реал│зац│┐ сучасно┐ монетарно┐ пол│тики
Нац│онального банку Укра┐ни.
Сл│д також зазначити, що не осмисливши того, що в│дбува║ться у
"т│ньов│й" економ│ц│, фактично неможливо роз│братися з │снуючими тенденц│ями
та повною м│рою оц│нити реальн│ процеси, як│ в│дбуваються у легальн│й, або
"св│тл│й", економ│ц│. Тобто без останнього неможливо достатньо точно
спрогнозувати перспективи подальшого соц│ально-економ│чного розвитку кра┐ни.
На цей час б│льш│сть спец│ал│ст│в, як│ досл│джують питання, що
пов'язан│ │з функц│онуванням "т│ньово┐" економ│ки, вказуючи на причини та
форми ┐┐ прояв│в, визначаючи масштаби поширення, в ц│лому недооц│нюють ┐┐
справжнього руйн│вного впливу як на поточний стан, так й на перспективи
загальноеконом│чного розвитку кра┐ни. У той же час "т│ньова" економ│ка була
│ залиша║ться одн│║ю з найгостр│ших проблем сучасного соц│ально-економ│чного
життя кра┐ни, що у багатьох сво┐х проявах ║ аналог│чною, скаж│мо, проблем│
подолання забруднення навколишнього середовища або СН▓Ду.
У зв'язку │з цим виника║ низка питань, як теоретичного, так │
практичного характеру, без ч│тко┐ та максимально об'║ктивно┐ в│дпов│д│ на
як│ економ│чна пол│тика як у короткотерм│новому, так │ у довгостроковому
план│ приречена на неефективн│сть, а у багатьох випадках │ на повний провал.
Серед цих питань найб│льш важливими ║ наступн│. Що собою явля║
"т│ньова" економ│ка? Як│ чинники та стимули генерують │ як│ основн│ джерела
живлять "т│ньову " економ│ку? Яка ┐┐ │нституц│ональна структура? Як
максимально точно оц│нити масштаби "т│ньово┐" економ│ки, а також питому вагу
┐┐ структурних складових? Чи необх│дно враховувати, а якщо необх│дно, то
яким чином сл│д враховувати обсяги "т│ньово┐" економ│ки у структур│ валового
внутр│шнього продукту кра┐ни (ВВП)? Яка роль │ насл│дки д│яльност│
"т│ньового" сектора економ│ки та його окремих структурних складових в
нац│ональному господарств│ та сусп│льно-пол│тичному житт│ кра┐ни? Як│
причини у минулому сприяли │ на цей час продовжують генерувати значне
зростання "т│ньово┐" економ│ки Укра┐ни? У чому полягають характерн│
особливост│ та як│сн│ в│дм│нност│ в│тчизняних "т│ньових " процес│в у
пор│внянн│ з аналог│чними явищами, що мають м│сце в умовах кра┐н з
розвинутими ринковими в│дносинами?
В│дпов│дь на ц│ питання може надати структурам державно┐ влади реальну
можлив│сть п│двищити р│вень об'║ктивност│ щодо визначення найб│льш
перспективних заход│в, спрямованих на посилення ефективност│ застосування
конкретних п│дход│в, метод│в │ механ│зм│в соц│ально-економ│чного та
правового впливу держави (диференц│йовано до функц│й кожно┐ з г│лок влади)
на подальшу долю цього специф│чного економ│чного укладу. Тобто системн│
науков│ розробки у ц│й сфер│ можуть сприяти розширенню можливостей щодо
забезпечення необх│дно┐ оп-тим│зац│┐ напрям│в соц│ально-економ│чно┐ пол│тики
держави, що мають бути спрямован│ або на повну л│кв│дац│ю, або на часткове
обмеження, або на повну легал│зац│ю то┐ чи │ншо┐ структурно┐ складово┐
"т│ньово┐" економ│ки в залежност│ в│д р│вня ┐┐ сусп│льно-економ│чного
значення, а також в│д реально┐ оц│нки ступеня соц│ально┐ небезпеки ┐┐
подальшого функц│онування та розвитку. Анал│тичн│ наробки з цього питання
дозволять оц│нити можливост│ комплексного застосування певно┐ комб│нац│┐
зазначених п│дход│в у тих чи │нших пропорц│ях диференц│йовано до кожно┐
складово┐ системи "т│ньових" в│дносин, що у к│нцевому п│дсумку сприятиме
максимальному прискоренню реал│зац│┐ к│нцево┐ мети сусп│льно┐ трансформац│┐
-- створенню цив│л│зовано┐, прозоро┐, соц│альне ор│║нтовано┐ ринково┐
економ│ки.
Враховуючи багатогранн│сть як│сних прояв│в │ в│дносин "т│ньово┐""
економ│ки, можлив│сть ┐┐ проникнення у вс│ сфери господарсько┐ та
комерц│йно┐ д│яльност│, державного управл│ння й сусп│льного життя в ц│лому,
а також, розум│ючи ┐┐ реальний вплив на соц│альну стаб│льн│сть та економ│чну
безпеку держави, ця сфера сусп│льних в│дносин повинна стати окремим об'║ктом
комплексних досл│джень економ│ст│в, юрист│в, пол│толог│в та │нших фах│вц│в.
При цьому важливо, щоб найб│льш прагматичн│ та пл│дн│ теоретичн│
наробки, як в│тчизняних вчених, так │ св│тово┐ науки були максимально повно
врахован│ у процес│ формування законодавчо┐ стратег│┐, спрямовано┐ на
обмеження "т│н│зац│┐" економ│ки Укра┐ни. Особливо це стосу║ться процесу
л│кв│дац│┐ тих │снуючих зон правового вакууму, наявн│сть яких провоку║
поширення процес│в економ│чно┐ "т│н│зац│┐" й крим│нал│зац│┐. Значн│
прогалини, що │снують на цей час у чинному законодавств│, не дають
можливост│, нав│ть за умови виявлених конкретних (крим│нальних за св│товими
стандартами) злочин│в у сфер│ ринкових в│дносин, притягувати до
в│дпов│дальност│ порушник│в, тому сприяють групов│й │ особист│й
безв│дпов│дальност│ та безкарност│, що на цей час в Укра┐н│ носить особливо
масовий характер.
Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економ│ку, яка
реформу║ться, та безпосередньо вс│х суб'║кт│в ринкових в│дношень у нове,
достатньо розвинене │ ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище,
тим б│льше можливостей з'явиться у сусп│льства щодо встановлення контролю
над "т│ньовими" процесами та подолання найб│льш небезпечних
крим│нально-чорних складових "т│ньово┐"" економ│ки.
Враховуючи сказане, у запропонованому анал│тичному досл│дженн│ поряд з
питаннями вивчення теоретичних характеристик "т│ньово┐"" економ│ки та
анал│зом характерних особливостей │ загальних масштаб│в ┐┐ прояв│в в умовах
в│тчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основн│ напрями та
визначити найб│льш характерн│ особливост│ комплексно┐ реал│зац│┐ правово┐
пол│тики у вир│шенн│ зазначеного питання. Також на баз│ максимального
врахування св│тового досв│ду ставиться мета сформулювати й надати конкретн│
пропозиц│┐, реал│зац│я яких (в першу чергу законодавчою г│лкою влади) вже у
найближч│й перспектив│ може сприяти п│двищенню ефективност│ правового впливу
на процеси подолання "т│н│зац│┐'" економ│ки Укра┐ни.
1. "Т▓НЬОВА" ЕКОНОМ▓КА ЯК ОБ'кКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛ▓ДЖЕННЯ
/. /. Теоретичн│ аспекти анал│зу "т│ньово┐" економ│ки та визначення Т│'
структурних складових
Як сусп│льне явище "т│ньова" економ│ка притаманна ус│м кра┐нам
незалежно в│д модел│ та р│вня ┐х соц│ально-економ│чного розвитку.
Практика засв│дчу║, що доки │снуватиме державна форма орган│зац│┐
сусп│льного життя, а держава у той чи │нший правовий спос│б впливатиме на
економ│чний розвиток шляхом реал│зац│┐ бюджетно┐, податково┐,
грошово-кредитно┐, валютно┐ пол│тики тощо, доти збер│гатиметься й "т│ньова"
економ│ка. Сутт║во може зм│нюватись лише ┐┐ питома вага, роль, яку вона
в│д│гра║ у сусп│льному житт│, а також механ│зми ┐┐ вза║мод│┐ з легальною
економ│кою та "кольорова пал│тра", що ма║ "т│ньова" економ│ка -- в│д
св│тло-с│ро┐ до криваво-чорно┐.
Проте науков│ досл│дження "т│ньово┐"" економ│ки пов'язан│ з чималими
труднощами як теоретичного, так │ практичного характеру. Це поясню║ться тим,
що "т│ньова" економ│ка явля║ собою значно складн│ший об'║кт досл│дження, н│ж
економ│ка оф│ц│йна, "св│тла".
Вагомою проблемою, що ускладню║ досл│дження "т│ньово┐"" економ│ки, ║
сутт║ва нестача, а нер│дко │ повна в│дсутн│сть необх│дних
│нформац│йно-статистичних даних. Досл│дженням перешкоджа║ або кон'юнктурне
в│домче приховування необх│дно┐ наявно┐ │нформац│┐, або фактична
неможлив│сть застосування загальноприйнятих п│дход│в до предметного
досл│дження суб'║кт│в │ об'║кт│в системи "т│ньових" економ│чних в│дношень та
характерних особливостей функц│онування внутр│шн│х структур │ складових
механ│зм│в зазначеного економ│чного укладу.
Саме в "т│ньовому" сектор│ економ│ки система соц│ально-економ│чних
в│дносин характеризу║ться значно б│льшою складн│стю та хитросплет│нням ┐х
найр│зноман│тн│ших тип│в │ форм. Складн│сть досл│дження виробничих в│дносин
"т│ньово┐" економ│ки трансформац│йного пер│оду в Укра┐н│ також зумовлена
масштабною │нтеграц│║ю в н│й як сукупност│ в│дносин др│бного товарного
виробництва │ обм│ну, так │ р│зних за р│внем кап│тал│зац│┐ приватних
в│дносин (монопольно-кап│тал│стичних та монопольно-крим│нальних │, нарешт│,
в│дносин державно-бюрократичного п│дпри║мництва).
Проте, будь-як│ м│ркування щодо "т│ньово┐"" економ│ки не мають н│якого
сенсу, якщо попередньо в│дсутн║ ч│тке понят│йне розум│ння про що саме
йдеться.
Насамперед зверта║ на себе увагу │снуюче р│знома┐ття терм│н│в, що
використовуються для визначення поняття "т│ньово┐"" економ│чно┐ д│яльност│.
▓з зах│дно┐ л│тератури до нашого внутр│шнього вжитку ┐х перекочувало не
менше дюжини: "т│ньова економ│ка", "неформальна економ│ка", "скрита
(прихована) економ│ка", "неоф│ц│йна економ│ка", "вторинна економ│ка", "чорна
економ│ка", "та║мна економ│ка", "п│дп│льна економ│ка", "нелегальна
економ│ка", "контреконом│ка", "друга економ│ка", "паралельний ринок",
"чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний наб│р терм│н│в не ║ випадковим │
в│добража║ не ст│льки в│дсутн│сть ║дност│ щодо понят│йного розум│ння сут│
зазначеного питання, ск│льки в│ддзеркалю║ р│зн│ аспекти │ структурн│
складов│ "т│ньово┐" економ│ки, а також п│дкреслю║ внутр│шню як│сну
складн│сть цього феноменального явища сусп│льного життя, що, як зазначалось,
притаманний вс│м кра┐нам.
Як орган│чна складова економ│ки будь-якого сусп│льства, "т│ньова"
економ│ка явля║ собою господарсько-комерц│йну д│яльн│сть, яка внасл│док
певних причин (│нколи │ │сторично виправданих), прагне уникнути державного
обл│ку та контролю. При цьому м│ж оф│ц│йною економ│кою та ┐┐ т│нню ║ досить
"розмита" зона, │ критер│┐ вид│лення "т│ньово┐" економ│ки у пор│вняно
локальний сектор господарювання мають переважно не ст│льки економ│чний,
ск│льки соц│ально-правовий характер.
Спос│б сусп│льного виробництва ма║ визначальний вплив як на
характеристики, що визначають як│сн│ особливост│ т│ньово┐ економ│ки в
ц│лому, так │ на ┐┐ внутр│шн│ структурн│ компоненти. Так, в основ│ появи та
розвитку т│ньового господарського укладу, що в│дпов│да║ систем│ в│дносин
ринково┐ економ│ки (коли ┐┐ розвиток мав еволюц│йний, а не революц│йний
характер), лежать об'║ктивн│ суперечност│, що виникають м│ж
короткотерм│новими ц│лями економ│чних агент│в (│ндив│д│в, домашн│х
господарств та приватних ф│рм) │ довготерм│новими макроеконом│чними
завданнями сусп│льства.
З методолог│чно┐ точки зору сутт║вим ║ питання з'ясування
│нституц│онально┐ структури "т│ньового" сектора. "Т│ньова" економ│ка не ║
як│сно однор│дною як за сво┐ми структурними складовими, так │ за к│нцевими
насл│дками ┐х впливу на соц│ально-економ│чн│ процеси та в│дносини. Тому дуже
важливо максимально ч│тко визначити ┐┐ структуру, тобто з'ясувати, як│
найб│льш характерн│ види економ│чно┐ д│яльност│ можуть включатися до складу
"т│ньово┐" економ│ки, а як│ н│.
Практика засв│дчу║, що структуризац│я "т│ньово┐" економ│ки ║ процесом
перманентним та як│сно р│зноман│тним для вс│х │снуючих моделей сусп│льного
розвитку. У той же час за умов р│зних соц│ально-пол│тичних систем │снують
р│зн│ методолог│чн│ п│дходи як до загального окреслення обсяг│в "т│ньово┐""
економ│ки, так │ до структурування ┐┐ внутр│шн│х складових'.
Зупинимося на традиц│йн│й класиф│кац│┐, яку застосовують науковц│ в
кра┐нах розвинуто┐ ринково┐ економ│ки для визначення поняття "т│ньова"
економ│ка.
Так, в │ноземн│й л│тератур│ терм│н "прихована економ│ка"
використову║ться для характеристики "неоголошено┐", але законно┐ за сво┐м
характером д│яльност│, яка йде вкуп│ з нелегальним п│дпри║мництвом. Головне
тут поляга║ у неможливост│
1 Необх│дно зазначити, що системне, наукове досл│дження питань
"т│ньово┐" економ│ки пост│йно проводиться в кра┐нах розвинутого ринкового
господарства. Так, наприк│нц│ 70-х - початку 80-х рок│в парламентами │
урядами ряду кра┐н були створен│ спец│альн│ робоч│ групи щодо системного
вивчення "т│ньово┐" економ│ки. З 1984 року така група почала функц│онувати в
Австр│┐. Вона вивчала сфери │снування, обсяги │ тенденц│┐ розвитку
"т│ньово┐" економ│ки. Аналог│чн│ роботи почали виконували фах│вц│ Франц│┐,
Великобритан│┐, Португал│┐, Н│дерланд│в та │нших кра┐н квропейсько┐
сп│льноти. Конгресом США пост│йно вид│ляються значн│ асигнування науковим
орган│зац│ям │ окремим досл│дникам на поглиблення досл│джень ц│║┐ проблеми.
Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методь│ анализа й
оценки (обзор работ западнь┐х зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. -
С. 43.
врахування оф│ц│йною статистикою обсяг│в виробництва додано┐ вартост│
цього сектора економ│ки в структур│ валового внутр│шнього продукту та в
ухиленн│ суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│ в│д участ│ у податков│й
систем│ держави.
Терм│ни "неформальна" або "неорган│зована", "нерегла-ментована"
економ│ка застосовуються для характеристики економ│чних процес│в та
в│дносин, що в│дбуваються при досить слабкому втручанн│ у них оф│ц│йних
економ│чних структур держави, або взагал│ поза межами будь-якого державного
обл│ку │ контролю.
Оск│льки така розкидан│сть понять не досить зручна, то багато
досл│дник│в використовують б│льш однозначний п│дх│д, побудований на
правовому критер│┐, зг│дно з яким економ│ка д│литься на дв│ частини: на
легальну (тобто "б│лу", "св│тлу") │ "т│ньову" (приховану). Остання в свою
чергу включа║ нап│влегальну ("с│ру"), нелегальну │ крим│нальну або "чорну"
економ│ку. Тобто за таким п│дходом вони сутт║во звужують зону "т│ньово┐"
економ│ки, що визнача║ться проявами протизаконност│ суб'║кт│в виробничих
в│дносин у виробнич│й та комерц│йн│й д│яльност│.
П│дсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначенн│ зм│сту поняття
"т│ньова" економ│ка необх│дно враховувати, що воно може мати як широке, так
│ вузьке розум│ння. У "широкому" розум│нн│' до складу "т│ньово┐" економ│ки
можуть бути в│днесен│ вс│ види "невраховано┐", "нерегламентовано┐",
"приховано┐"" та "законсп│ровано┐" економ│чно┐ д│яльност│ незалежно в│д
того, чи ║ вони протиправними, чи н│ (див. мал. 1, сектори 2, 3 │ 4). У
вузькому розум│нн│ поняття "т│ньова" економ│ка обмежу║ться виключно тими
видами економ│чно┐ д│яльност│ та в│дпов│дними в│дносинами, як│ за сво┐м
зм│стом ║ або протиправними, або сусп│льне небезпечними /що на практиц│ не
завжди сп│впада║/ (див. мал. 1, сектор 4).
Умовна схема структурних складових економ│ки та ┐┐ "т│ньових"
компонент│в
' Так, наприклад, к. Фейг (США) включа║ до складу "т│ньово┐" економ│ки
всю економ│чну д│яльн│сть, що за тих чи │нших причин не врахову║ться
оф│ц│йною статистикою │ не включа║ться до складу валового нац│онального
продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дь│
анализа й оценки (обзор работ западнь┐х зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.-
1987.-С.4.
Мал. 1
1. "Оф│ц│йна" ("легальна", "св│тла", "традиц│йна") економ│ка. 1. Сектор
"домашн│х" господарств (сектор натурально-
го самозабезпечення населення).
3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентовано┐'" д│яльност│:
др│бне виробництво, послуги │ торг│вля), "св│тло-с│рий" сектор економ│чно┐
д│яльност│.
4. Т│ньова економ│ка.
4.1. "Темно-с│рий" сектор т│ньово┐ економ│ки (законсп│рований сектор
лег│тимних вид│в економ│чно┐ д│яльност│.
4.2. "Чорний" (в тому числ│ крим│нальний, "криваво-чорний") сектор
т│ньово┐ економ│ки.
4.3. Диверсиф│кован│ частки "чорно┐" економ│ки.
До "т│ньово┐" економ│ки в широкому розум│нн│ цього поняття можуть бути
включен│ сектори 2 (частково), 3 │ 4. До "т│ньово┐" економ│ки у вузькому
розум│нн│ включа║ться т│льки сектор 4 │з зазначеними внутр│шн│ми
структурними складовими (4.1, 4.2 │ 4.3).
10
11
Сектор домашн│х господарств (сектор натурального самозабезпечення
населення), що виробля║ товари та послуги, як│ споживаються всередин│
домашн│х господарств. Найважлив│шою характерною ознакою цього сектора ║ те,
що матер│альн│ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто
не ║ об'║ктами ринкових в│дносин.
Тому в│дсутн│сть ринкових транзакц│й робить оц│нку варт│сних обсяг│в
виробництва товар│в та послуг в домашн│х господарствах надзвичайно важким
завданням. В ус│х кра┐нах, що мають ринкову економ│ку, робота у домашн│х
господарствах практично повн│стю виключа║ться з розрахунк│в обсяг│в валового
внутр│шнього продукту або врахову║ться умовно │ в дуже обмежених обсягах.
Окр│м домашньо┐ прац│, в кра┐нах, що розвиваються або знаходяться у
стан│ трансформац│┐, продукц│я, що отримана в│д роботи на присадибн│й,
приватн│й чи орендн│й земельн│й д│лянц│, ма║ велике значення для виживання
та в│дтворення с│м'┐.
В│дносини обм│ну, що можуть виникати м│ж домашн│ми господарствами цього
економ│чного сектору, мають скор│ше характер сво║р│дного бартерного обм│ну
житт║вими благами │ послугами, н│ж ║ д│йсно ринковими операц│ями товарно┐
реал│зац│┐, що в│дбуваються на варт│сн│й основ│.
Неформальний сектор економ│ки ("св│тло-с│ра" економ│ка) склада║ться з
др│бних виробник│в та ┐х найманих роб│тник│в разом │з самост│йними
виробниками товар│в та послуг (наприклад, транспортних, буд│вельних,
ремонтних тощо), а також комерсант│в-посередник│в. Д│яльн│сть вуличних
торговц│в ║ найб│льш поширеним │ видимим проявом д│яльност│ неформального
сектора, хоч продукц│я малих майстерень та рем│сник│в, що досить часто
працюють у домашн│х умовах, ма║ на цей час в кра┐нах ринково┐ економ│ки
значно б│льш│ обсяги, н│ж в Укра┐н│.
Неформальний сектор, на в│дм│ну в│д сектора домашн│х господарств,
пов'язаний з куп│влею-продажем товар│в та послуг, тобто в│н обов'язково
повинен бути врахований у склад│ ВВП. Сл│д зазначити, що цей сектор у
багатьох кра┐нах, що розвиваються або тих, як│ знаходяться у стан│ ринково┐
трансформац│┐, на цей час практично не врахову║ться. Основною причиною тут
12
║ велика чисельн│сть дуже др│бних об'║кт│в досл│дження та податкового
контролю, а також занадто м│зерний обсяг персон│ф│кованих доход│в, що
отриму║ б│льш│сть суб'║кт│в цього сектора, │ як│ за сукупною величиною
фактично не перевищують │снуючо┐ нульово┐ ставки податку на (м│сячн│ чи
р│чн│) доходи громадян. При цьому вироблен│ цим сектором товари │ послуги за
сво║ю споживчою як│стю ║ легальними, │ загалом при ┐х виробництв│ │ др│бн│й
реал│зац│┐ ринковий "планктон" не порушу║ закони. Правда, в багатьох
кра┐нах, що розвиваються, ║ закони про л│ценз│┐, │нш│ норми, що можуть
│гноруватися при операц│ях у неформальному сектор│. Але в│рним ║ й те, що в
б│льшост│ випадк│в власт│ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих
закон│в у життя, оск│льки це пов'язано перш за все │з низьким р│внем
доход│в, що отримують суб'║кти п│дпри║мницько┐ д│яльност│ неформального
сектора економ│ки, │ як│ для держави не можуть бути сутт║вим джерелом
наповнення бюджету.
"Темно-с│рий" сектор "т│ньово┐" економ│ки пов'язаний з б│льш серйозними
порушеннями д│ючих закон│в (наприклад, про ре║страц│ю п│дпри║мницько┐
д│яльност│ та наймано┐ робочо┐ сили; ухилення в│д сплати податк│в │з значних
доход│в; про м│н│мальну зароб│тну плату; про охорону прац│ та соц│альне
забезпечення). Тобто це сектор св│домо прихованих вид│в д│яльност│. Розм│ри
тако┐ д│яльност│ останн│м часом значно зросли в багатьох розвинених кра┐нах.
Це явище отримало багато назв: в│д "чорно┐ економ│ки" в ║вропейських кра┐нах
до "п│дземно┐" ("underground" або "subterranean") в США. Оц│нка розм│р│в
цього сектора особливо складна, оск│льки порушники закон│в ретельно
приховують │нформац│ю. У деяких кра┐нах продукц│ю "т│ньового" сектора
враховують в нац│ональному доход│, хоча ц│ оц│нки базуються не на точн│й
статистиц│, а не експертних оц│нках. Зростання розм│р│в цього сектора в
багатьох кра┐нах дуже турбу║ органи влади саме через велик│ втрати в
оф│ц│йних цифрах нац│онального доходу. Тому основн│ зусилля влади
спрямовуються на забезпечення повноти сплати податк│в, запоб│гання порушень
законодавства, а не на припинення випуску продукц│┐. Продукц│я цього сектора
легальна, проте виробництво │/або розпод│л товар│в та послуг завжди мають
протиправн│ │ нав│ть крим│нальн│ ознаки.
13
"Чорний" (в т. ч. крим│нальний) сектор "т│ньово┐" економ│ки ма║ сво║,
притаманне т│льки йому амплуа. Тобто в│н ма║ справу з виробництвом,
розпод│лом, обм│ном │ споживанням соц│альне небезпечних та руйн│вних для
розвитку особистост│ продукц│┐ та послуг, до яких перш за все в│дносяться:
крад│жки │ перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупц│я, "в│дмивання" та
фальшування грошей, "к│ллерськ│ послуги", торг│вля живим товаром тощо. Тому
природним ║ те, що надвисок│ протиправн│ доходи цього сектора уникають
участ│ у податков│й систем│. Однак владу б│льше ц│кавить припинення
виробництва товар│в та послуг цього сектора, н│ж сплата податк│в в│д них.
Продукц│я │ доходи в│д крим│нального сектора не повинн│ включатися до
нац│онального доходу (хоч, виявля║ться, це стосу║ться не вс│х вид│в
крим│нально┐ д│яльност│).
Функц│онування "чорно┐"" (крим│нально┐) економ│ки в автономному режим│
не ║ типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичн│ структури, вона змушу║
працювати на себе потужну складову адм│н│стративно┐ системи управл│ння
державою.
Особливо необх│дно в│дзначити, що "чорна" економ│ка ма║ тенденц│ю до
пост│йно┐ диверсиф│кац│┐ у "св│тлу" (традиц│йну) економ│ку, бруднить
легальн│ виробнич│ в│дносини. Як│сною особлив│стю диверсиф│кованих "метастаз
чорно┐ економ│ки" ║ те, що вони функц│онують │ живляться виключно за рахунок
легально┐ сфери економ│ки. Ця частина "чорно┐ т│н│" явля║ собою економ│чну
основу в│дтворення корумповано┐ економ│ки та ┐┐ суб'║кта -- корумповано┐
бюрократ│┐, що за певних умов ста║ структурою маф│┐. Тому зазначене явище
потребу║ системних наукових досл│джень, що особливо актуальн│ для умов
кра┐н, як│ знаходяться у стан│ ринково┐ трансформац│┐.
До прояв│в диверсиф│кованих часток "чорно┐" економ│ки можна, перш за
все, в│днести вс│ види корупц│┐ (аж до в│дносин бюрократичного бартеру, що
отримав у народ│ назву "блат", │ який базу║ться на в│дносинах, побудованих
на принцип│: ти -- мен│, я -- тоб│). До них також в│дносяться вс│ прояви
використання та привласнення державно┐, кооперативно┐, акц│онерно┐,
корпоративно┐ та │нших │нтегрованих форм власност│, у тому числ│ й
ф│нансових ресурс│в держави, як для особистого збагачення
14
окремих ф│зичних ос│б, у розпорядженн│ та користуванн│ яких вони
знаходяться (перш за все чиновник│в), так │ для наживи суб'║кт│в
крим│нально┐ злочинност│ та маф│озних клан│в, джерела доход│в яких пов'язан│
з використанням вищезазначених метод│в.
1.2. Як│сн│ особливост│ розвитку "т│ньово┐" економ│ки в умовах
адм│н│стративно-командно┐ системи господарювання
Анал│з "т│ньово┐" економ│ки Укра┐ни, ┐┐ як│сних особливостей, багато в
чому успадкованих в│д системи директивно-планових в│дносин, не може бути
достатньо повним без узагальнення │сторичного досв│ду. Тобто, цей анал│з,
пердус│м повинен базуватися на вивченн│ ретроспективи розвитку процес│в
"т│н│зац│┐", що в│дбувалися в економ│ц│ колишнього СРСР.
Це важливо зробити ще й тому, що на цей час ма║ м│сце досить хибна
точка зору, що сучасну "т│ньову" та крим│нальну економ│ку, а також сучасну
"маф│ю" породила │снуюча влада, │ цьому як катал│затор сприяв виключно
процес ринково┐ трансформац│┐.
Некон'юнктурний погляд на наше не зовс│м далеке минуле насправд│
засв│дчу║, що це далеко не так. Масштабна "т│н│зац│я" економ│ки та вих│д на
арену економ│чного крим│нал│тету в СРСР припада║ на середину 60-х -- початок
70-х рок│в, а вже наприк│нц│ 80-х -- т│ньовий оборот ┐┐
господарсько-комерц│йно┐ д│яльност│ за експертними оц│нками перевищував
нав│ть бюджети деяких союзних республ│к. Таким чином, не витримала "│спиту"
часом │ досить поширена теза, що орган│зована злочинн│сть та крим│нальна
економ│ка не можуть виникнути та │снувати за умов тотал│тарно┐ держави, яка
за лог│кою не повинна допускати под│лу влади н│ з ким │ншим.
Вивчаючи ретроспективу досл│джень "т│ньово┐"" економ│ки та ┐┐
структурних складових в СРСР, передус│м необх│дно зазначити, що перш│
науков│ наробки з цього питання започаткували вчен│ Заходу'.
Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption //
Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the
Joint
15
У сво┐х роботах, як│ стосувалися цього явища, на початков│й стад│┐
досл│джень вони використовували дещо │нший терм│н -- "друга" економ│ка. Так,
ран│ше │нших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу
"Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "Бес│ди в Рос│┐"".
Сл│д п│дкреслити, що в радянськ│й економ│чн│й л│тератур│ спочатку також
використовувався терм│н "друга" (вторинна) економ│ка" . На це в сво┐х
роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до реч│, │ про застосування у тому ж
понят│йному зм│ст│ │нших терм│н│в, таких як "контреконом│ка", "неоф│ц│йна
економ│ка", "паралельний ринок", "приватне п│дпри║мництво", "економ│ка
чорного ринку" тощо.
У надрукован│й в 1984 роц│ статт│ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже
винесений терм│н "т│ньова" економ│ка, але за текстом в│н ц│лком
│дентиф│кувався │з терм│ном "друга" економ│ка2. Б│льше того, п│дкресливши на
початку статт│ повне сп│впад│ння обох понять, автор у подальшому в│ддавав
перевагу традиц│йному визначенню -- "друга" економ│ка3.
Радянська наукова та сусп│льно-пол│тична л│тература на початку 80-х
рок│в фактично майже повн│стю в│дмовилась в│д вживання терм│ну "друга"
економ│ка, на зм│ну якому прийшов терм│н "т│ньова" економ│ка. У такому
розум│нн│ вона │з самого початку проголошувалась абсолютно негативним
явищем, що повинно бути л│кв│довано.
Зах│дна наукова л│тература широко використовувала зазначен│ терм│ни
дещо в │нших, н│ж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що
анал│тики Заходу виходили │з того, що в СРСР, з одного боку, │снувала
в│дпов│дна модель
Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October
10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural
Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August,
vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in
the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - NoХ 4. - P.
528 - 543.
' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании
политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981.
- С. 267 - 272.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528.
Ibid. - P. 528 - 543.
"централ│зовано-керованого господарства", "командна економ│ка", а з
│ншого -- "друга" (т│ньова), що охоплювала багато вид│в легально┐ й
нап│влегально┐ господарсько┐ д│яльност│, як│ не були залучен│ в орб│ту
централ│зованого планування, обл│ку │ контролю з боку держави. З цих позиц│й
до елемент│в "друго┐"" ("т│ньово┐"") економ│ки в│дносились: особисте
п│дсобне господарство, │ндив│дуальна трудова д│яльн│сть, "неформальн│" ринки
тощо. Зазначений п│дх│д до визначення понят│йного зм│сту цих явищ був
характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох │нших
зах│дних досл│дник│в'.
▓ноземн│ автори в межах "друго┐"" ("т│ньово┐"") економ│ки СРСР
розглядали не т│льки легальн│ (нап│влегальн│) "приватн│" види д│яльност│,
але й явно протиправн│, вважаючи, що меж│ м│ж першими й другими на той час
були досить рухом│ та часто носили досить умовний характер. Так, в│домий
сов║толог А. Бергсон писав: "В│дносно СРСР терм│н "друга" економ│ка, як
часто ма║ться на уваз│, охоплю║ д│яльн│сть легальну, але приватну, найб│льш
характерним в│дображенням яко┐ ║ виробництво на присадибних д│лянках (Г.
Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеност│, буду вважати │
легальн│ приватн│, кваз│легальн│ та нелегальн│ доходи, як доходи, що
отриман│ через канали "друго┐"" економ│ки"2.
Застосовуючи терм│н "т│ньова" економ│ка та вказуючи на неможлив│сть
розм│жування в СРСР легальних │ нелегальних вид│в економ│чно┐ д│яльност│, Ф.
Фелдбругге розглядав ┐х практично в одному контекст│. Автор нарахову║ 179
вид│в "т│ньово┐"" д│яльност│, класиф│ку║ │ зводить ┐х у 9 таблиць. При цьому
в│н в│дзнача║, що вс│ вони, зг│дно з радянськими законами, можуть заслужити
як "смертну кару", так │ оф│ц│йне заохочення3.
' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of
Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second"
Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572;
Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies.
Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63.
2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The
Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " ХХ " "░
16
б с; о с, о (┐ уу А й О -J б V │
U
.▓, РгУП Харк│зеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА б│В.'ПОТЕЙА │к. 5. Г.
K"fussss!sa
к^-^405^
Виходячи з поняття розмитост│ терм│ну "друга" економ│ка, деяк│ зах│дн│
економ│сти робили спроби звузити предмет досл│джень. Частина з них,
наприклад, Б. Румер п│шли шляхом обмеження сфери досл│джень одним або
к│лькома │з сектор│в народного господарства СРСР (скаж│мо с│льським
господарством, торг│влею тощо).
Найб│льш ┤рунтовними та вдалими були пошуки шлях│в поглиблення
досл│джень "т│ньово┐"" економ│ки СРСР визнаним американським теоретиком з
цього напряму Г. Гроссманом. Так, в│д розмитого поняття "друго┐" економ│ки
в│н перейшов до анал│зу "нелегально┐ приватно┐ економ│ки та корупц│┐"'. Вже
в той час Г. Гроссман в│дзначав, що за масштабами нелегально┐ економ│ки СРСР
може претендувати на одне з пров│дних м│сць у св│т│2.
Перша спроба в СРСР врахувати "т│ньову" економ│ку в науковому анал│з│
була зд│йснена на галузевому р│вн│ у 70-│ роки в науково-досл│дницькому
технолог│чному │нститут│ побутового обслуговування М│нпобутобслуговування
РСФСР. Цей анал│з проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний
показник оф│ц│йно визначеного р│вня споживання послуг громадянами та
домашн│ми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала
першим пол│гоном в│дпрацювання методолог│чних │ методичних п│дход│в щодо
вивчення радянсько┐ "т│ньово┐" економ│ки та використання цих результат│в у
подальших економ│чних прогнозах.
Лог│чне продовження зазначено┐ роботи, яка була вже виконана на
макроеконом│чному р│вн│ анал│зу "т│ньово┐"" економ│ки мали досл│дження, що
виконувалися фах│вцями науково-досл│дницького │нституту при Держплан│ СРСР3.
Робота по ц│й тем│
' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 834 - 855.
2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 843.
3 Необх│дно зазначити, що за весь пер│од │снування СРСР проблема
"т│ньово'г" економ│ки як окремого об'║кту системного анал│зу н│коли не
ставилася перед науковцями кра┐ни владними структурами держави (оск│льки
особливо у "заст│йн│" роки все, що не п│дходило п│д визначен│ стандарти
в│тринного благополуччя просто в│дкидалось, │ тим самим сприймалося за
начебто не│снуюч│ в ре-
18
у зазначеному │нститут│ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань
подолання незбалансованост│ споживчого ринку, оск│льки масштаби нелегального
надання послуг у 70-т│ роки зросли наст│льки, що ┐х неврахування р│зко
знижували достов│рн│сть фактичних │ прогнозних оц│нок потреб населення у
товарах │ послугах.
Надал│ досл│дження "т│ньово┐" економ│ки почали охоплювати також │ сферу
матер│ального виробництва та народногосподарського управл│ння.
У сво┐х "доперебудовних" досл│дженнях радянськ│ науковц│, як правило,
до "т│ньово┐" економ│ки в│дносили приховану господарську д│яльн│сть, що
базувалася на нец│льовому використанн│ державних виробничих ресурс│в; на
технолог│чних, ф│нансових, еколог│чних порушеннях оф│ц│йних норм з метою
особистого або групового збагачення; на корупц│┐; на викривлен│й зв│тн│й
│нформац│┐ (на користь п│дпри║мств │ в│домств). До цих вид│в т│ньово┐
д│яльност│ в│дносилися: приписки, розкрадання державних матер│альних,
техн│чних │ ф│нансових ресурс│в;
др│бне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового
характеру; п│дп│льна п│дпри║мницька │ виробнича д│яльн│сть ("цеховики");
випуск невраховано┐ продукц│┐ (послуг) на державних п│дпри║мствах; порушення
в роздр│бн│й торг│вл│ та громадському харчуванн│; перепродаж деф│цитних
побутових товар│в │ продукт│в харчування (спекуляц│я); неоф│ц│йне надання
побутових послуг, виготовлення та реал│зац│я самогону та │нших спиртних
напо┐в домашнього виробництва тощо. До "т│ньово┐"" економ│ки в│дносили │
"крим│нальну" економ│ку (наркоб│знес, проституц│ю, спекуляц│ю, торг│влю
краденим тощо). Також до "т│ньово┐" економ│ки в│дносили особисте п│дсобне
господарство та │ндив│дуальну трудову д│яльн│сть.
Головним висновком, який робили у цьому випадку фах│вц│, був той, що
"т│ньова" економ│ка -- це т│нь, яку ма║ оф│ц│йне державне господарство, │
вона не ║ чимось самост│йним по в│дношенню до нього та може зникнути разом
│з л│кв│дац│║ю його
альн│й д│йсност│ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР
(анализ, оценка, прогнози)// Вопрось│ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 -
111.
19
недол│к│в або, у кращому раз│, з висв│тленням, тобто взяттям п│д
жорсткий обл│к │ контроль з боку правоохоронно┐ системи.'
Значно посилилася увага до вивчення "т│ньово┐"" економ│ки в СРСР п│д
час пер│оду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало
некон'юнктурного анал│зу ц│║┐ сутт║во┐ складово┐ соц│ал│стично┐ економ│ки,
оск│льки п│сля рок│в "застою", саме "т│ньова" економ│ка почала бурхливо
розвиватися на ранн│х стад│ях процесу ринково┐ трансформац│┐.
Саме в пер│од перебудови багато вчених почали в│дкривати │снуючу
"аномал│ю", тобто те, що "т│ньова" економ│ка може також справляти │ певний
позитивний вплив на нормал│зац│ю процес│в, як│ в│дбувалися у народному
господарств│2. Починаючи з друго┐ половини 80-х рок│в вже не можливо було
назвати жодно┐ галуз│ економ│ки, де б не перепл│тались процеси, що начебто
виключали один одного, а вся економ│ка почала носити парадоксальний
характер, коли гран│ м│ж "св│тлом" │ "т│нню" сильно розмивалися. "Т│ньова"
економ│ка СРСР на цьому етап│ мала низку характерних особливостей, що були
притаманн│ т│льки ┐й. З одного боку, за походженням вона залишалася
насл│дком адм│н│стративно-командно┐ системи та не сприймала закон│в
цив│л│зованого ринку. З │ншого боку, т│ньов│ д│лки вже на той час змушен│
були пускати в продуктивний об│г сво┐ кап│тали й, тим самим п│дштовхувати
"маркетизац│ю" господарського життя, прискорювати процеси ринково┐
трансформац│┐.
Це сво║р│дне переплетення протилежних як│сних прояв│в │ визначало
характер д│яльност│, структуру та функц│┐ "т│ньово┐" економ│ки, що д│яли за
умов розпаду адм│н│стративно-централ│зовано┐ економ│чно┐ системи СРСР.
Пер│од "перебудови" засв│дчив про подальшу неможлив│сть "списувати" все
те, що пов'язане │з "т│ньовою" економ│кою, на недол│ки правоохоронно┐
д│яльност│. Тому на цьому
' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование.
-1982.-.Nb4.-C.51-58
2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? //
Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л.,
Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основь│ возникновения,
зволюции й ослабленим // Вопрось│ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111.
20
етап│ досл│дники почали грунтовно вивчати також │ реальн│ вади
командно-бюрократичного способу виробництва, що були сутт║вими чинниками
посилення процес│в "т│н│зац│┐" та крим│нал│зац│┐ економ│ки.
У цей пер│од анал│тики констатували, що адм│н│стративно-командна
система ще в пер│од свого зародження диференц│ювала сусп│льство на
"обранц│в" │ "масу", розмежовувала його на прив│лейованих суб'║кт│в та │нших
громадян. Зазначене створювало сприятлив│ передумови для формування
"т│ньово┐" економ│ки. ▓нтенсивн│сть ┐┐ розвитку була прямо пропорц│йною до
процес│в зростання номенклатурно┐ бюрократизац│┐ та руйнування
екв│валентност│ економ│чних в│дносин у сфер│ виробництва, розпод│лу │ об│гу
матер│альних та ф│нансових ресурс│в держави.
Серед основних причин розростання "т│ньового" сектора в СРСР радянськ│
вчен│ вид│ляли так│: 1) загальне одержавлення власност│; 2)
г│перцентрал│зац│я народногосподарського комплексу; 3) недосконал│сть
господарського механ│зму, адм│н│стративно-командн│ форми управл│ння
економ│кою; 4) непаритет-н│ та невр│вноважен│ ц│ни; 5) заборони щодо
│ндив│дуально┐ трудово┐ та комерц│йно┐ д│яльност│, що базуються на приватн│й
власност│; 6) дов│льн│ податки; 7) недол│ки правового регулювання
господарсько┐ д│яльност│, що залишають значн│ можливост│ для злочинних д│й,
або провокують до них; 8) недостатн│сть оф│ц│йних стимул│в │ мотив│в до
трудово┐ д│яльност│ громадян та виробничо┐ д│яльност│ п│дпри║мств; 9)
значний товарний деф│цит, який був насл│дком зазначених вад │ викликав на це
в│дпов│дну реакц│ю "п│дпри║мливих" людей'.
Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й
преступность // Вопрось│ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; Крь│лов А.
"Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103
- 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики.
// Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая
криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рь│нка" // Зкономические
науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический
феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов
В. Освязи кризисного денежно-финансового положення странь┐ с
функционированием структури "теневой" зко-
21
До структурних особливостей "т│ньово┐"" економ│ки СРСР (як│ мали м│сце
напередодн│ проголошення державно┐ незалежност│ Укра┐ни) науковц│ в│дносили
│снування двох особливих, притаманних саме ┐й структурних елемент│в. Перший
-- неформальна економ│ка, що │снувала в межах системи централ│зованого
регулювання господарсько┐ д│яльност│ й базувалась на безконтрольному
використанн│ державного кап│талу, та другий -- ф│ктивна економ│ка .
Механ│зм функц│онування "неформально-бюрократичного" сектора "т│ньово┐"
економ│ки був побудований на використанн│ особистих, владних мотивац│й в
адм│н│стративно-командних процедурах, прийнятт│ планових │
господарсько-управл│нських р│шень. Власне "неформально-бюрократична"
економ│ка являла собою ту сферу економ│ки, в як│й оф│ц│йн│, зумовлен│
законодавчим полем економ│чн│ в│дносини м│ж контрагентами п│дм│нялись
неформальними, здеб│льше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як
об'║ктивно реально┐, так │ штучно створено┐ деф│цитност│ в│дношення
протекц│он│зму, кум│вства, "блату", земляцтва, набували надзвичайно┐
потужност│ й величезно┐ ст│йкост│. Саме деф│цитн│сть, д│яльн│сть
"деф│цитонос│я" були економ│чною основою функц│онування "неформально┐"
економ│ки.
Головними суб'║ктами "неформально┐ номенклатурно-бюрократично┐"
економ│ки були адм│н│стративно-управл│нськ│ прац│вники р│зних ланок │ р│вн│в
кер│вництва народним господарством, що виступали, в│дпов│дно, у рол│
фондорозпорядник│в │ фондоспоживач│в. М│ж цими суб'║ктами досягалися
неформальн│ угоди (як│ в│дбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних"
торжищах), що стосувалися зм│ни плану (корекц│┐), його ресурсного
забезпечення тощо. Характерна особлив│сть "неформально-бюрократичних "
ринкових в│дносин полягала у тому, що у ц│й сфер│ "т│ньово┐" економ│чно┐
д│яльност│ обм│н матер│альними благами та послугами зд│йснював-
номики // Вопрось│ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А.
"Теневая" зкономика: мифь│ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No
33. - С. 9.
' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифь│
й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9.
22
ся на бартерн│й (тобто безгрошов│й) основ│ за схемами: товар на товар;
товар на послугу; послуга на послугу.
Неформальн│ в│дносини були основною передумовою корупц│┐, кругово┐
поруки, посадових зловживань, безв│дпов│дальност│ та безкарност│, кастовост│
│, у к│нцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатур│. До форм
прояву "ф│ктивно┐"" економ│ки за оц│нками фах│вц│в в│дносилися: "ф│ктивна"
варт│сть, "ф│ктивна споживча варт│сть", "ф│ктивна компонента в ц│н│
продукц│┐"".
В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування
доход│в в│дбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних
метод│в. Ф│ктивна варт│сть, як джерело отримання незаконних доход│в,
формувалась, пердус│м, за рахунок приписок │ р│зноман│тних вид│в порушень
планово┐ та ф│нансово┐ зв│тност│ тощо.
Вид│лилася │ така форма використання ф│ктивно┐ вартост│ (що живила
незаконн│ доходи), як реал│зац│я ресурс│в отриманих внасл│док в│дхилення в│д
встановлених норм │ стандарт│в (пог│ршення якост│, випуск некомплектно┐ │
нестандартно┐ продукц│┐, технолог│чн│ порушення, ман│пулювання, пересортиця
тощо).
Найб│льш гостро характеризу║ "т│ньову" економ│ку СРСР В. Селезньов,
який вважа║, що вона за сутн│стю ║ незаконною, прихованою (законсп│рованою)
економ│чною д│яльн│стю з метою збагачення або отримання незаконних п│льг
особами, що займаються ц│║ю д│яльн│стю. На його думку, терм│н "т│ньова
економ│ка" не ║ досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про
злочинну або паразитичну економ│ку"2.
Сфери "т│ньового" ринку │ "т│ньових" неформальних в│дносин були т│сно
переплетен│. Як правило, "неформальн│" торги розширювали сферу економ│чно┐
злочинност│, оск│льки базувалися на незаконному перерозпод│л│ деф│цитних
матер│альних ресурс│в, бюджетних кошт│в, на створенн│ б│льш сприятливих умов
щодо господарсько┐ д│яльност│ одних за рахунок │нших, що у к│нцевому
насл│дку призводило до посадово┐ корупц│┐ │ тотального хабарництва. У
"неформальн│й" економ│ц│ чесний кер│вник ста║ мах│натором, "безср│бник" --
хабарником тощо.
Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. //
Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
23
До найб│льш характерних особливостей "т│ньово┐ економ│ки" СРСР В.
Селезньов в│дносив так│': 1) "т│ньова економ│ка" н│ фактично, н│ юридичне не
ма║ власност│, що ┐┐ в│др│зня║ │ використову║ у сво┐х │нтересах │снуюч│
форми останньо┐, паразиту║ на них;
2) "т│ньова економ│ка" концентру║ться головним чином на посередницьких,
розпод│льчо-обм│нних функц│ях, оперу║ монопольне високими ц│нами; 3)
оск│льки покращення справ в оф│ц│йн│й, "св│тл│й" економ│ц│ б'║ по
"т│ньов│й", ┐┐ орган│затори │ кер│вники вс│ма засобами прагнуть п│д│рвати
оф│ц│йну економ│ку, використовуючи при цьому будь-як│ методи, н│ перед чим
не зупиняючись; 4) │снування "т│ньово┐ економ│ки" неможливе без
систематично┐ п│дтримки │ допомоги корумпованих оф│ц│йних ос│б │з
парт│йного, державно-господарського, правового апарату, особисто
зац│кавлених у розкритт│ злочинного б│знесу; 5) "т│ньова економ│ка"
об'║ктивно створю║ економ│ко-орган│зац│йн│ умови для виникнення │ розвитку
маф│озних груп, р│зних за сво┐ми масштабами │ роллю, а сама ║ складним
переплетенням, сплавом р│зноман│тних антису-сп│льних в│дносин; 6) "т│ньова
економ│ка" сприя║ деградац│┐ сусп│льства, поглиблю║ його соц│ально-майнове
розшарування. "Т│ньова" економ│ка може сприйматись як сукупн│сть п│дп│льних
антисоц│альних корпорац│й, що ведуть злочинну д│яльн│сть.
1.3. Оц│нка масштаб│в та структури "т│ньово┐" економ│ки СРСР --
генетично┐ основи розвитку т│ньових" процес│в у незалежн│й Укра┐н│
Анал│з наукових роб│т к│нцевого пер│оду "перебудови", у яких
досл│джувались структурн│ та як│сн│ особливост│ "т│ньово┐"" економ│ки СРСР,
потребу║ свого доповнення анал│тичним сп│вставленням оц│нки сукупних
масштаб│в та обсяг│в "т│ньових" структурних складових, що наводили оф│ц│йн│
│нформац│йн│ джерела, │з тими показниками, що показували в експертних
оц│нках радянськ│ вчен│, як│ анал│зували зазначену проблему.
Так, Держкомстат СРСР п│сля уточнення за 1990 р│к обсяг│в грошових
доход│в, "т│ньово┐"" економ│ки (виходячи з ц│н, як│
' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О.
// Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
24
склалися на к│нець року, та експертних оц│нок, що спиралися на дан│
масово┐ статистики, соц│олог│чн│ обстеження │ бюджетну с│мейну статистику)
наводив так│ дан│':
Таблиця 1.
Доходи "т│ньово┐" економ│ки
Млрд.крб.
%
Перепродаж непродовольчих товар│в за
спекулятивними ц│нами (будматер│ал│в,
легкових автомоб│л│в, запасних частин до
2-5 1
^>-J ^ 1
23 1
ХХ-"-',i
них, краденого бензину та │н.)
Незаконн│ доходи прац│вник│в торг│вл│
та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням
24 3 ^--^
24,4
покупц│в, замовник│в; хабар│, чайов│, п│д
ношення)
Виробництво │ продаж самогону
35,0
35,1
Прихован│ в│д оподаткування доходи
ос│б, що займаються │ндив│дуальною │ ко
4,2
4,2
оперативною трудовою д│яльн│стю
Розкрадання (включаючи др│бн│) держа
5,4
5,4
вного │ сусп│льного майна
Хабар│ посадових ос│б, отриман│ в│д ко
3,0
3,0
оператив│в
Наркоб│знес, проституц│я, контрабанда
4,8
4,8
та │н.
Всього
99,8
100,0
У ц│й таблиц│ впада║ в око в│дчутна несп│вставн│сть обсяг│в "т│ньових"
доход│в, що були отриман│ населенням СРСР з р│зних латентних (прихованих)
джерел надходжень. Так, доходи в│д перших трьох позиц│й, репрезентативно
визначен│ оф│ц│йною статистикою, становлять 82,6 % в│дносно вс│х оц│нених
обсяг│в сукупних "т│ньових" надходжень. У той же час сумарн│ "т│ньов│"
' У ц│лому за даними оф│ц│йно┐ статистики т│льки у 1990 роц│ обсяг
"т│ньово┐" економ│ки зр│с б│льше н│ж у два рази. Проте оф│ц│йна оц│нка була
у 1,5 - 2,0 раза нижчою, н│ж ┐┐ давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь.
-1991 г.-No 38.-С. 6.)
25
доходи в│д останн│х чотирьох "т│ньових" джерел були майже на порядок
занижен│. На час визначення ц│ надходження за ┐х сумою фактично були
екв│валентн│ перш│й груп│ доход│в, що засв│дчу║ подальший анал│з експертних
оц│нок незалежних досл│дник│в щодо сукупно┐ величини вартост│ обсяг│в
"т│ньово┐" економ│ки.
Необх│дно зазначити, що за розрахунками радянських економ│ст│в на
початок 1990 року в держсектор│ економ│ки СРСР знаходилося б│ля 470 млрд.
крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запас│в ресурс│в
виробництва. Тобто м│ж п│дпри║мствами державного сектора економ│ки було
розпод│лено значно б│льшу к│льк│сть матер│альних ресурс│в, н│ж це було
необх│дно для планового забезпечення функц│онування виробництва. За сво║ю
варт│сною оц│нкою нормативн│ запаси були сп│вставн│ │з варт│стю виробленого
р│чного нац│онального доходу держави. Саме ц│ матер│альн│ ц│нност│ та кошти
у першу чергу │ були одним │з головних │ найб│льш реальних джерел
крим│нальних операц│й "т│ньовик│в".
▓ншим джерелом, що живило "т│ньову" економ│ку СРСР, були неврахован│
матер│альн│ та ф│нансов│ ресурси. Крим│нальна практика минулого засв│дчу║,
що хабар│ посадовим особам давались за передчасне вибуття фонд│в, за
поставку непотр│бно┐ продукц│┐, за виг│дну корекц│ю плану тощо.
Оф│ц│йна статистика також нерепрезентативно визначала й реальн│ обсяги
"т│ньових" доход│в, що приховувались в│д оподаткування.
Так, Альберт П│н ще у 1985 роц│ оц│нював доходи сектора "т│ньово┐"
приватно┐ трудово┐ д│яльност│ (тобто д│яльност│, з доход│в в│д яко┐ не
сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оц│нками лише в
неоф│ц│йному серв│с│ на той час працювало 17-20 млн. ос│б (з р│зним р│внем
трудово┐ участ│, оск│льки, як правило, вони були зайнят│ за основним м│сцем
сво║┐ роботи).'
Ще напередодн│ пер│оду "перебудови" у загальному обсяз│ побутових
послуг, якими користувалося м│ське населення на приватно-т│ньовий сектор
припадало: 45 % -- ремонту квартир;
40 % -- ремонту автомоб│л│в; ЗО % -- ремонту складно┐ побуто-
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26
во┐ техн│ки. У с│льськ│й м│сцевост│ питома вага "т│ньових" побутових
послуг досягала 80 %. ▓, нав│ть, як в│дзначалося, за цих обсяг│в
"нерегламентовано┐" д│яльност│ незадоволений попит на побутов│ послуги
оц│нювався у 5,5 млрд. крб.
Доходи в│д "т│ньово┐" д│яльност│, що отримувало населення СРСР у 1990
роц│, оц│нювалися фах│вцями вже у розм│р│ 25 -45 млрд. карбованц│в.
Враховуючи сказане, варт│сн│ обсяги "т│ньово┐" економ│ки СРСР (тобто
експертно┐ оц│нки ┐┐ щор│чного валового доходу) в к│нц│ 80-х на початку 90-х
рок│в оц│нювались фах│вцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько
10...20 в│дсотк│в ВНП.
Як же визначалася ця цифра? Як│ п│дходи │ методи для цього
використовувалися анал│тиками?
Част│ше у сво┐х досл│дженнях радянськими науковцями використовувалися
так│ методи оц│нки обсяг│в "т│ньово┐" економ│ки.
/. Метод м│ждержавних сп│вставлень
Метод було побудовано на баз│ сп│вставних м│жнародних оц│нок. Оск│льки
статистичн│ дан│ св│дчили про те, що протягом останнього стор│ччя питома
вага к│нцевого особистого споживання у валовому нац│ональному продукт│ для
вс│х кра┐н св│ту практично коливалась на р│вн│ 60 - 70 в│дсотк│в, у той час
як в СРСР ┐┐ величина була близько 45 в│дсотк│в, то анал│тики припускали, що
р│зницю м│ж середньосв│товими стандартами │ фактичним споживанням населення
СРСР "добирало" самост│йно, шляхом як натурального самозабезпечення себе
житт║вими благами та послугами, так │ за рахунок використання канал│в
"т│ньово┐" економ│ки. Тому, маючи ВНП, що перевищував
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31.
2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рь│нка// Зкономичес-кие
науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР
(анализ, оценки, прогнозь│) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
120;
Шохин А. Теневая зкономика, мифь│ й реальность // Зкономика й жизнь.
-1990.- No33.-С.8.
27
900 млдр. крб., обсяг "т│ньових" доход│в мав би за цим п│дходом
скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованц│в.
2. Крим│нолог│чно-латентний метод
За цим методом анал│тиками п│дсумовувались вс│ види розкрадань, що
ф│ксувалися правоохоронними органами за р│к (у к│нц│ 80-х рок│в ┐х
ф│ксувалося на суму б│ля 18 млрд. крб. щор│чно). Беручи до уваги високий
р│вень латентност│ (прихова-ност│) злочин│в, пов'язаних │з "т│ньовою"
економ│кою (за р│зними оц│нками ┐х розкриття за св│товими стандартами не
перевищу║ 10-15 в│дсотк│в), обсяги "т│ньово┐" економ│ки за оц│нками могли б
становити б│ля 120 - 180 млрд. карбованц│в.
3. Метод, заснований на ототожненн│ так званих "гарячих" грошей │
надлишкових збережень з доходами "т│ньовик│в"
Цей метод був побудований на припущенн│, що власники трудових "гарячих"
грошей за умов деф│цитно┐ економ│ки митт║во посп│шають ┐х отоварити, а
оск│льки ║диною можлив│стю для них був "чорний" ринок -- вся сума
надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оц│нювалося в│д 165
до 200 млрд. крб.) могла бути доходами д│лк│в "т│ньово┐" економ│ки.
4. Метод │нтегрального узагальнення окремих складових елемент│в доход│в
суб'║кт│в "т│ньово┐" економ│ки за сферами д│яльност│, де вони отриман│
За оц│нками фах│вц│в у к│нц│ 80-х рок│в у народному господарств│
абсолютний р│вень привласнених "т│ньових" доход│в у с│льському господарств│
становив близько 23 млрд. крб., дал│ йшли: ринок "т│ньових" послуг (20 - 22
млрд. крб.); торг│вля │ сусп│льне харчування (б│ля 17 млрд. крб.);
буд│вництво (б│ля 12 млрд. крб.); промислов│сть (10 млрд. крб.); │нш│ сфери
матер│ального │ нематер│ального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До
цього додавалися доходи в│д крим│нально┐ д│яльност│ "чорно┐"
28
економ│ки (оск│льки, наприклад, лише обороти наркоб│знесу оц│нювалися у
15 млрд. крб.)1.
В економ│чн│й систем│ СРСР, де дом│нували номенклатурно-бюрократичн│
в│дносини, р│зноман│тн│ приписки │ списання були не чим │ншим, як
в│дпов│дним способом консп│рац│┐ "т│ньовик│в". Так, обсяги приписок
вим│рювалися в 1 - 3 в│дсотка в│д обсягу виконаних роб│т │ оц│нювалися
анал│тиками в 15 -40 млрд. карбованц│в.2
Сл│д також констатувати, що нав│ть найвищ│ оц│нки обсяг│в "чорних"
складових "т│ньово┐" економ│ки не можна визнати повн│стю об'║ктивними,
оск│льки в них на той час не були фактично врахован│ дан│ щодо обсяг│в
розкрадання бюджетних дотац│й, як│ спрямовувалися на закуп│влю
с│льгосппродукт│в (на це в к│нц│ 80-х рок│в витрачалося б│ля 50 - 60 млрд.
крб. │ т│льки по м'ясу -- б│ля 20 млрд. крб.). Як засв│дчувала практика,
основна частка цих кошт│в розкрадалася за рахунок р│зниц│ "полюсних
потенц│ал│в", що робило можливим │снування високих закуп│вельних │ низьких
роздр│бних ц│н. Б│льше того, вагома частка заф│ксовано┐ статистикою
с│льгосппродукц│┐ заготовлялася │ передавалася споживачам лише на папер│, що
частково поясню║ на той час │снування певних деф│цит│в.
П│дсумовуючи викладене, можна в│дзначити, що анал│з структури та
як│сних особливостей формування внутр│шн│х сектор│в, а також оц│нка
загальних масштаб│в "т│ньово┐" економ│ки СРСР, яка була вих│дною базою
стартового розвитку "т│ньово┐" економ│ки незалежно┐ Укра┐ни, нада║ у
подальшому можливост│ на основ│ генетично┐ економ│чно┐ спадковост│ провести
б│льш грунтов-
' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина,
А. А. Крь│лов, О. В. Осипенко, К. А. Уль┐бин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.:
Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм
оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112
-113.
2 За твердженнями окремих фах│вц│в питома вага приписок у промисловост│
СРСР становила в│д 10 до 15 в│дсотк│в (див.: Социалистический труд. -1987. -
No 8. - С. 102 - 103). Ще б│льш│ обсяги приписок │снували на транспорт│ │ в
буд│вництв│. За експертними оц│нками обсяги приписок у цих галузях складалаи
15 - 20 в│дсотк│в. Стосовно фонд│в зароб│тно┐ плати прац│вник│в цих галузей
це означало, що як м│н│мум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу
в промисловост│ │ 2 - 3 млрд. крб. на транспорт│. (Див.: Актуаль-нь│е
вопрось│ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26).
29
не досл│дження цього явища, що не т│льки продовжу║ функц│онувати, але
й перманентне трансформу║ться в умовах сучасно┐ соц│ально-економ│чно┐
системи незалежно┐ укра┐нсько┐ держави.
2. СПЕЦИФ▓КА УМОВ ФУНКЦ▓ОНУВАННЯ
ТА ОСНОВН▓ ТЕНДЕНЦ▓п РОЗВИТКУ "Т▓НЬОВОп" ЕКОНОМ▓КИ УКРАпНИ
2.1. Чинники, як│сн│ особливост│ розвитку
та основн│ джерела живлення в│тчизняно┐ "т│ньово┐" економ│ки
На перший погляд може скластися враження, що радикальн│ економ│чн│ та
соц│ально-пол│тичн│ реформи, основною метою яких ║ перех│д до соц│альне
ор│║нтовано┐ ринково┐ економ│ки та побудова правово┐ держави, повинн│ були
зруйнувати, як саму адм│н│стративну систему господарювання, так │ ┐┐
задзеркалля -- "т│ньову" економ│ку бюрократичного типу. Проте, практика
засв│дчу║, що в реальному житт│ цього не сталося.
Як│ ж основн│ об'║ктивн│ та суб'║ктивн│ причини сприяли масштабному
зростанню в│тчизняно┐ "т│ньово┐" економ│ки, що до того ж набува║ як│сно
нових рис та ознак?
Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати дв│
основн│.
По-перше, об'║ктивно, зг│дно з теор│║ю трансформац│й, розпад будь-яко┐
системи (тим б│льше тако┐ складно┐, як соц│ально-економ│чна) на перших
етапах законом│рно може сприяти сутт║вому примноженню тих основних недол│к│в
│ вад, як│ │ма-нентно були властив│ систем│, що розпалась.
Саме тому фактичне збереження в Укра┐н│ найб│льш характерних параметр│в
господарського механ│зму, заснованого на безконтрольн│й державн│й власност│
та державн│й монопол│┐, що в│дбувалося на тл│ р│зкого послаблення, а у
подальшому │ повно┐ л│кв│дац│┐ директивного принципу планування │ розпод│лу
матер│альних, ф│нансових та трудових ресурс│в, сутт║во загострило недол│ки
старо┐ системи господарювання, оск│льки вимагало не-
30
зм│рного зростання масштаб│в "т│ньово┐ п│дмазки" старих
г│пер-трофованих механ│зм│в прийняття р│шень, що почали д│яти на "нов│й",
так би мовити "ринков│й" основ│.
По-друге, суб'║ктивно, хоча стар│ владн│ структури колишньо┐ держави │
розпалися, проте не розпалися т│ соц│альне стру-ктурован│ у минулому
сп│льноти, що ┐х персон│ф│кували. Тобто залишилися люди, як│ входили до цих
структур │ як│ не т│льки не втратили м│ж собою набутих т│сних зв'язк│в, але
й до цього часу продовжують збер│гати у недоторканост│ саме т│ специф│чн│
стосунки, що залишаються побудованими на принципах │ в│дносинах кругово┐
корпоративно┐ поруки, земляцтва, протекц│он│зму, кум│вства │ "блату".
Як стара, так │ генетичне нею породжена нова бюрократ│я в
трансформац│йний пер│од опинилися у еп│центр│ ринкових перетворень. Б│льше
того, ця ун│кальна "родинна" сп│льнота стала пров│дним суб'║ктом реал│зац│┐
"план│в" трансформац│┐ соц│ально┐ та державно┐ пол│тики ринкового
реформування.
Оск│льки бюрократ│я була │ пост│йно залиша║ться зац│кавленою у
встановленн│ тако┐ системи "ринкових" в│дносин, за якою, хоч нав│ть │ у
закамуфльованому вигляд│, ма║ збер│гатися апаратна монопол│я на
розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократ│┐ режиму
регулювання чи ман│пулювання) матер│альними, ф│нансово-кредитними або
трудовими ресурсами держави, то вона, як │ за час│в директивно-командно┐
економ│ки, продовжу║ залишатися вир│шальним ланцюгом, що зв'язу║ ресурси │
суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│.
Нема║ необх│дност│ доводити тезу, що влада ║ не т│льки пол│тичний, й,
передус│м, економ│чний феномен.
Як засв│дчу║ попередн│й анал│з, за час│в старо┐ системи бюрократична
влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у сво┐й власност│ саму
державу (тобто у ┐┐ практично безконтрольному розпорядженн│ знаходились
державне майно, ф│нансов│ та нац│ональн│ природн│ багатства). Механ│зми
реал│зац│┐ ц│║┐ влади, перус│м, базувалися на експлуатац│┐ чиновниками
статусу свого │║рарх│чного становища у владн│й п│рам│д│.
31
За нових умов можливост│ "спокушувати" чиновник│в "н│чийною" власн│стю
або "т│ньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже
нел│м│тованих меж. Одн│║ю з головних п│льг, що отримала необюрократ│я в
трансформац│йний пер│од, стала ц│лком легальна можлив│сть експлуатац│┐
загальнонац│онально┐ власност│ сп│льно з корпорац│йними сп│льнотами
"т│ньовик│в", що зд│йснювалась │ продовжу║ зд│йснюватися п│д гаслом
економ│чних реформ. Вигода у цьому раз│ для зазначеного сво║р│дного
"тандема" ║ обоп│льною.
Проте, │ загроза для розвитку сусп│льства створю║ться надзвичайно
величезна.
Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисок│ "т│ньов│" доходи,
отримують реальний доступ до пол│тично┐ влади. У результат│ переор│║нтац│┐
│нтерес│в високого чиновництва величезн│ ресурси держави починають
спрямовуватися переважно на ц│л│, що не мають жодного в│дношення н│ до
процес│в ринково┐ трансформац│┐, н│ до розвитку кра┐ни в ц│лому.
Як засв│дчу║ практика, трансформац│йна л│берал│зац│я не т│льки сприя║
необх│дному розкр│паченню економ│чного життя, але й сутт║во посилю║ р│вень
безконтрольност│ │ безкарност│ влади необюрократ│┐. Ця влада, в першу чергу
на свою користь, почина║ максимально використовувати як процеси зм│ни форм
власност│ (зокрема, приватизац│ю державного майна │ державних ф│нанс│в), так
│ л│берал│зац│ю ц│ноутворення, зароб│тно┐ плати, послаблення контролю над
експортно-│мпортними операц│ями, кредитно-ф│нансовими та валютно-грошовими
в│дносинами, л│кв│дац│ю державно┐ монопол│┐ на виробництво та реал│зац│ю
спиртних напо┐в, тютюнових вироб│в, операц│┐ з дорогоц│нними │ стратег│чними
металами тощо.
Зазначен│ об'║ктивн│ │ суб'║ктивн│ чинники на цей час призвели до
аномального зрощування вс│х найг│рших властивостей "т│ньово┐" економ│ки
старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", │ нового, "традиц│йно
ринкового" типу.
Можна впевнено стверджувати, що в Укра┐н│ вже практично завершився
процес формування ун│кального "т│ньового" г│бриду, що ма║ надпотужне
"крим│нально-чорне" ядро. Як│сною особлив│стю цього системного "т│ньового"
конгломерату ║ ще
32
нев│дома до цього часу у св│тов│й практиц│ неймов│рна витривал│сть
цього феномена до будь-яких прояв│в впливу зовн│шнього середовища, тобто
надзвичайна його спроможн│сть до гнучко┐ │ практично митт║во┐ адаптац│┐
в│дносно будь-яких р│зких зм│н, економ│чних та пол│тичних умов │снування.
Необх│дно звернути увагу на те, як легко │ досить природно в│дбувся
процес т│сного зрощування апаратно┐ │ т│ньово┐ приватизац│┐. На
трансформац│йн│ зм│ни форм власност│, як │ ран│ше, вир│шальний вплив
справляла │ справля║ позиц│я конкретних посадових ос│б та ┐х особист│
неформальн│ зв'язки, а не ринков│ закони та в│дпов│дна ┐м досконала правова
│нфраструктура, що ч│тко регламенту║ економ│чн│ в│дносини. Саме це ста║
основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного
середовища в Укра┐н│.
Склада║ться ун│кальна структура економ│ки, яка живиться │нфляц│║ю,
неекв│валентним обм│ном результат│в прац│ м│ж суб'║ктами ринкових в│дносин,
перерозпод│лом │ захопленням чужо┐ власност│, пост│йним зубож│нням
переважно┐ частини населення. Ця структура перетворю║ корупц│ю та "т│ньов│"
принципи п│дпри║мництва на реальн│ чинники економ│чного розвитку. По сут│,
на наших очах майже митт║во сформувався найг│рший р│зновид "ринкового"
п│дпри║мництва, що │сну║ лише за умов розкв│ту корупц│┐, в│дверто┐
крим│нал│зац│┐ господарсько-комерц│йних стосунк│в м│ж суб'║ктами ринкових
в│дносин │ дом│нуванн│ абсолютно┐ та в│дверто┐ неповаги до закону.
У зв'язку з цим ц│кавою ║ думка, що була висловлена авторами проекту
"Приватизац│я" Центрального ║вропейського ун│верситету (Р. Фр│дманом, К.
Мерр│ та А. Рапачинським), як│ системно займалися досл│джуванням еволюц│┐
номенклатурно┐ бюрократ│┐ у постсоц│ал│стичних державах. Так, вони вважають,
що номенклатурний кап│тал│зм, який форму║ться у деяких │з цих кра┐н, ║
неприйнятним н│ з морально┐, н│ з економ│чно┐ точок зору' . "З морально┐--
тому, що номенклатура сво┐м перетворенням на клептократ│ю, по сут│, вт│лила
в життя в│домий висл│в соц│ал│ста П'║ра Прудона: "Приватна власн│сть -- це
крад│жка". З еконо-
' Див.: Огородник В. Т│ньова економ│ка як крим│нально-економ│чний
феномен. // Пол│тична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.
2 " 2 33
г
м│чно┐ -- тому, що "приватизац│я, як стрижень економ│чних реформ,
перетворю║ться на машину пол│тичного торгу │ жорсткого протекц│он│зму │ тим
самим може стати просто брязкальцем на корабл│ номенклатурного режиму,
оск│льки приватизац│я явно просува║ться не тим курсом, на який спод│валася
б│льш│сть реформатор│в. Номенклатура, особливо в кра┐нах СНД, як │ ран│ше,
залиша║ться могутн│м гравцем на пол│ б│знесу, │ ┐┐ подальша присутн│сть тут
матиме як найсерйозн│ш│ насл│дки".
Саме цим │ можна пояснити те, що економ│ка Укра┐ни за час│в радикально┐
трансформац│┐ стала ще менш контрольованою │ набула ще б│льш ф│ктивного
характеру. Про це незаперечне св│дчать │ показники масштабного пад│ння
обсяг│в матер│ального виробництва, │ г│пертрофована зм│на його структури, │
економ│чно неможливе за нормальних ринкових умов зб│льшення р│вня питомо┐
ваги гот│вково┐ маси в структур│ грошового обороту, │ зростання ф│ктивно┐
складово┐ сусп│льного кап│талу за умов стагнац│┐ ┐┐ виробничо┐ складово┐, │
перетворення функц│онального кап│талу в особисте майно (нерухом│сть, валюту,
предмети розкош│, антиквар│ат, коштовност│ тощо). Про наведене також
св│дчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище
з об'║ктивно нормальним процесом експорту кап│талу).
Тому усп│хи приватизац│┐, як│ в оф│ц│йних зв│тах ф│гурують переважно у
показниках швидкого зростання нових орган│зац│йних форм господарювання,
зб│льшення питомо┐ ваги приватного сектора економ│ки майже н│якою м│рою не
впливають на створення тих умов, що необх│дн│ для звуження масштаб│в
"т│ньово┐" економ│ки. Б│льше того, можна стверджувати, що масштаби
економ│чно┐ "т│н│зац│┐" швидко зб│льшуються внасл│док вже названих │
наступних чинник│в:
1) включення в процес розпод│лу власност│ нових об'║кт│в, що ран│ше
були виключен│ з нього (земля, стратег│чн│ засоби виробництва,
│нфраструктурн│ галуз│, природн│ родовища, водн│ ресурси тощо);
' Див.: Огородник В. Т│ньова економ│ка як крим│нально-економ│чний
феномен. // Пол│тична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92.
34
2) поглиблення розриву традиц│йних господарських зв'язк│в та
товарно-грошових в│дносин п│дпри║мств │ ц│лих територ│й м│ж собою, а також
масштабування непом│рно┐ бартеризац│┐ економ│чних в│дносин;
3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економ│чно┐
реформи, слабко┐ │ неефективно┐ системи державного обл│ку │ контролю, що
т│льки форму║ться п│сля "революц│йного" зламу аналог│чно┐ системи, що хоч │
досить недосконало, проте функц│онувала у держав│, яка розпалась;
4) швидко┐ та недостатньо ефективно┐ реорган│зац│┐ структури виконавчо┐
влади, що призводить до бюрократичного (як орган│зац│йного, так │
структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де
густо, а де пусто", що у свою чергу сприя║ "т│н│зац│┐'"
управл│нсько-господарських в│дносин.
5) наявност│ потужного ф│скально-податкового пресу, що ║
антагон│стичним до │нтерес│в │ можливостей переважно┐ б│льшост│ ф│зичних та
юридичних ос│б, як│ функц│онують у межах │снуючого законодавчого поля
Укра┐ни; в│дсутност│ привабливо┐ │нвестиц│йно┐ альтернативи щодо залучення
"т│ньових" некри-м│нальних кап│тал│в у легальну в│тчизняну економ│ку;
6) високо┐ динам│ки зростання к│лькост│ крим│нальних структур │ ┐х
в│дносно безкарно┐ д│яльност│, │нтеграц│┐ орган│зовано┐ злочинност│ │з
суб'║ктами лег│тимно┐ економ│чно┐ д│яльност│, недостатн│х зусиль держави
щодо обмеження процесу легал│зац│┐ крим│нальних авторитет│в (│ в тому числ│
-- в сусп│льно-пол│тичному житт│);
7) слабкост│ механ│зм│в сусп│льно-правового захисту громадян │
п│дпри║мств в│д економ│чних заз│хань та силового тиску з боку злочинних
угруповань, а також досить неефективно┐ д│┐ системи попередження,
недопущення або сутт║вого обмеження можливостей встановлення контролю за
д│яльн│стю легального б│знесу та масштабних прояв│в здирництва з боку
маф│озно-крим│нальних структур;
8) майже повно┐ правово┐ незахищеност│ суб'║кт│в економ│чно┐ д│яльност│
в│д зловживань, утиск│в, протид│┐ та дискрим│нац│йних вимагань з боку
непрофес│йних, несумл│нних та
35
нечесних чиновник│в державного апарату на вс│х його функц│ональних
р│внях;
9) в│дсутност│ досконалого, стаб│льного │ збалансованого законодавства,
яке б максимально ч│тко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби
та узгодження │нтерес│в суб'║кт│в економ│чно┐ д│яльност│; поширення
правового н│г│л│зму представник│в владних структур, а також б│льшост│
населення кра┐ни, що активно (а подекуди │ агресивно) бореться за виживання
в несприятливих соц│ально-економ│чних умовах;
10) посилення м│ждержавно┐ │нтеграц│┐ "крим│нально-т│ньових" сектор│в
економ│ки │ суб'║кт│в (┐х сп│льнот), що займаються "чорною" економ│чною
д│яльн│стю; подальша │нтернац│онал│зац│я "крим│нально-т│ньових" в│дносин;
11) поширення кел│йност│ у орган│зац│┐, а також наявност│ чисельних
процедурних вад, що мають м│сце у проведенн│ приватизац│┐ економ│чно
перспективних об'║кт│в, переважно практичного │гнорування принцип│в
конкурентност│ │ доступност│ для легальних кап│тал│в (в тому числ│ │
закордонних) об'║кт│в приватизац│┐, що в│дбува║ться за умови штучного
заниження величини ┐х справжньо┐ ринково┐ вартост│ у сп│вставленн│ │з
св│товими ц│нами на аналог│чн│ об'║кти;
12) швидко┐ втрати │сторичних, глибоко притаманних укра┐нському народу
моральних традиц│й, етичних норм повед│нки, що лежать в основ│ соц│ально┐
престижност│ чесно┐, квал│ф│ковано┐ прац│, поваги до приватно┐ │ сп│льно┐
власност│, а також становлять вих│дну базу щодо дотримання кодекс│в
п│дпри║мницько┐ та роб│тничо┐ чест│ тощо.
Головною законом│рн│стю "т│ньового" господарства, │ особливо його
"чорно┐" складово┐ (а це легко визнача║ться нав│ть емп│рично), ║ те, що вона
не т│льки паразиту║ на │снуючих недол│ках оф│ц│йно┐ економ│ки, але також │
значно ┐х посилю║ та поширю║.
Як результат, крим│нальна складова процес│в "т│н│зац│┐" базу║ться на
джерелах про┐дання │ привласнення накопичених у минулому сусп│льних
багатств. Ми ║ св│дками того, як митт║во "розтанули" величезн│ наднормативн│
запаси, що були накопичен│ на державних п│дпри║мствах (особливо у
машинобуд│в-
36
ному комплекс│ Укра┐ни). Хто на цей час може вим│ряти р│вень втрат
централ│зованих │ децентрал│зованих (на п│дпри║мствах) оборонних запас│в, що
│снували на момент проголошення державно┐ незалежност│? Хто визначить
справжн│ обсяги про┐дання сусп│льного виробничого кап│талу за умов, коли
внасл│док │нфляц│┐ амортизац│йн│ в│драхування впали наст│льки, що вже
неспроможн│ в│дтворити │ десято┐ частки функц│ональних потреб економ│ки (до
того ж │ т│ варт│сн│ крихи амортизац│йних залишк│в здеб│льшого мали
нец│льове функц│ональне використання)? До цього сл│д добавити │
лавинопод│бне зростання зовн│шньо┐ заборгованост│ (з нульово┐ позначки до
меж│, що перевищила десять м│льярд│в долар│в), що стало потужним живлячим
джерелом "т│ньовик│в", а також т│ доходи, що були отриман│ на посередницьких
"кидках", як│ базувались на використанн│ протягом чотирьох рок│в так званого
ефекту "двор│внево┐" економ│ки.
На цей час неможливо вже заплющувати оч│ на │снуюч│ чинники розширення
│ поглиблення явищ, що по справжньому ║ деструктивними │ антисусп│льними, │
як│ п│дривають не т│льки соц│ально-економ│чн│, а │ пол│тичн│ п│двалини
укра┐нсько┐ державност│. До найб│льш небезпечних з них, передус│м, належить
корупц│я.
Саме пров│дна роль бюрократ│┐, яку вона в│д│гра║ в процес│
приватизац│┐, сутт║во вплива║ на посилення корупц│┐, розширення ┐┐ поля за
рахунок залучення все нових │ нових джерел живлення. На цей час серед таких
одночасно простих за технолог│║ю використання та надзвичайно потужних, а
тому │ найб│льш поширених джерел живлення корупц│┐ можна назвати наступн│:
1) систему прямого п│дкупу посадових ос│б, сусп│льних │ пол│тичних д│яч│в,
як│ мають можлив│сть сприяти усп│хам комерц│йних структур шляхом створення
для них тих чи │нших переваг, прив│ле┐в та економ│ко-правових п│льг; 2)
систему, що орган│зац│йно буду║ться на створенн│ акц│онерних компан│й │
товариств │з включенням до них як державних, так │ приватних п│дпри║мств
(перш│ включаються у якост│ "д│йних кор│в", як│ вносять державне майно │
грошов│ внески, що │з часом перерозпод│ляються за принципом: "з'┐мо сало
тво║, а пот│м кожен сво║", на користь приватних структур); 3) систему, за
якою державн│ кошти вно-
37
сяться у приватн│ структури, а у подальшому процедурне в│дбува║ться
процес списання цих борг│в державою, виходячи з умов "крайньо┐"'
необх│дност│ (скаж│мо, п│д гаслами допомоги малому й середньому б│знесу,
п│дтримки в│тчизняного товаровиробника тощо); 4) механ│зм, що базу║ться на
наданн│ державних економ│чних та правових гарант│й п│д кредити, як│
отримують суб'║кти п│дпри║мницько┐ д│яльност│ недержавно┐ форми власност│,
що дозволя║ у раз│ ┐х природного або штучного банкрутства повн│стю
перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на
масового платника податк│в).
Одним │з надпотужних (хоча на цей час вже │ "м│л│ючих") джерел живлення
"т│ньовик│в" був вив│з за кордон матер│ал│в (насамперед, метал│в), сировини
та енергетичних ресурс│в. Можливост│ масштаб│в останнього явища, як
в│дзначалось, пояснюються наявн│стю величезних, так званих запас│в
"наднор-матив│в" та "нел│кв│д│в" (сировини, матер│ал│в, устаткування,
обладнання), а також значних стратег│чних запас│в, що залишились у спадщину
в│д адм│н│стративно-планово┐ системи розпод│лу ресурс│в. Ц│ запаси
товарно-матер│альних ц│нностей, за р│зними оц│нками фах│вц│в, становили в│д
третини до р│чного сусп│льного продукту. Торг│вля цими ресурсами, за
залишковою варт│стю, в тому числ│ │ вив│з ┐┐ за кордон, зд│йснювалася у
великих обсягах (досить нагадати "золотий" для в│тчизняних
товарно-сировинних б│рж пер│од) │ приносила "т│ньовикам" величезн│ особист│
доходи, що ос│дали у сейфах банк│всько┐ системи Заходу м│льярдами долар│в.
Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупц│я ║
системою, ринков│ та адм│н│стративн│ реформи... можуть стати нав│ть
антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити
незаконну ...економ│чну д│яльн│сть. Б│льш того, щоб компенсувати втрачен│
доходи бюрократи шукатимуть "зароб│тк│в" у │нших сферах"'.
Тобто коли за економ│чну реформу вида║ться переважно те, що ┐┐ т│льки
│м│ту║, а по сут│ нею не ║, то так│ "реформаторськ│"
' Див.: Корупц│я: основн│ аспекти //Зах│д: в│кно в Укра┐ну, - No
43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1.
38
д│┐ можуть лише провокувати посилене генерування корупц│┐. У той же час
справжн│, добре запланован│ │ скоординован│ реформи, що максимально повно
враховують по-справжньому позитивний св│товий досв│д, навпаки, значно
скорочують поле коруп-ц│йних │нтерес│в та л│кв│дують потенц│йн│ джерела ┐х
задоволення.
Цю думку також п│дтверджують │ висновки анал│тик│в Заходу:
"Нап│вреформи, безкарн│сть │ безв│дпов│дальн│сть, що ними породжуються,
сприяють зм│цненню позиц│й корупц│┐, оск│льки з нарощенням ф│нансово┐
могутност│ │ пол│тично┐ влади │нтереси ел│тних угрупувань щодал│ важче
п│ддавати позитивним зм│нам │ тому цей соц│альний прошарок ста║ активною
силою, що перешкоджа║ чи спотворю║ процес ринкового реформування. Безглуздо
нарощувати антикорупц│йн│ служби там, де бюрократ│я ма║ необмежен│
можливост│ як завгодно дов│льно ман│пулювати регулятивними обмеженнями, або
в│дпов│дно створювати люб│ режими виб│ркового ц│льового економ│чного
сприяння"'.
Неспроможн│сть значно┐ частини представник│в колишньо┐ "директорсько┐
гвард│┐" зд│йснювати кер│вництво вже "майже комерц│йними" п│дпри║мствами
(здеб│льше холд│нговими компан│ями), що були створен│ останн│ми п│д себе,
п│д сво║ найближче │ найв│ддан│ше оточення, а також п│д певне коло р│дних │
близьких ┐м ос│б), призводить до поглиблення виробничо-комерц│йно┐
стагнац│┐, накопичення величезно┐ заборгованост│ та │нших економ│чних
негаразд│в. У той же час необмежена можлив│сть цих суб'║кт│в виробничих
в│дносин контролювати значн│ об│гов│ кошти, урядов│ дотац│┐ та п│льгов│
кредити (в т. ч. │ закордонн│) да║ сол│дний потенц│ал для подальшого
забезпечення особистого достатку кер│вництва зазначених компан│й, нав│ть
якщо це │ вир│шу║ться за рахунок невиплати зароб│тно┐ плати прац│вникам цих
п│дпри║мств, ┐х в│дправки у вимушен│ багатом│сячн│ в│дпустки │з подальшим
скороченням тощо.
Саме "економ│я", що ма║ м│сце за рахунок "безкоштовного" використання
"безкоштовно" отриманих основних фонд│в ║ сутт║вою особлив│стю сучасного
етапу еволюц│┐ процес│в "т│н│зац│┐"
Див.: Корупц│я: основн│ аспекти //Зах│д: в│кно в Укра┐ну, - No 43(301),
15 серпня 1997р. -С. 1.
39
економ│ки. Серед прояв│в механ│зму реал│зац│┐ останнього можна
передус│м вид│лити наявн│сть особливого об'║кта "т│ньово┐" експлуатац│┐,
якими виступають ресурси держави, велик│ державн│ (або вже зм│шан│)
п│дпри║мства, де держава ма║ так званий "контрольний" пакет акц│й. Практика
засв│дчу║, що на багатьох цих п│дпри║мствах, незважаючи на так звану "зм│ну
форми власност│" продовжу║ться подальше про┐дання та неефективне
використання кап│талу, бартер│зац│я в│дносин, розкв│та║ розбазарювання │
розкрадання матер│альних │ ф│нансових ресурс│в, марнотратство кошт│в, ┐х
нец│льове використання тощо.
Особливо┐ уваги потребу║ висв│тлення одн│║┐ з найб│льш яскравих як│сних
особливостей, яка притаманна в│тчизняним процесам "т│н│зац│┐", що за суттю
явля║ собою т│сне │ динам│чне зрощування "т│ньово┐"" економ│ки │ "т│ньово┐"
пол│тики.
Так, експерти Укра┐нського центру економ│чних │ пол│тичних досл│джень
вважають, що в Укра┐н│ на цей час сформувався не т│льки "т│ньовий сектор в
економ│ц│, але │ паралельна нелегальна влада, яка зроста║ │ почала дублювати
найважлив│ш│ функц│┐ держави"'.
Досить ┤рунтовний анал│з тенденц│й │║рарх│чного структу-рування владних
угруповань, д│яльн│сть яких спрямована на т│ньовий перерозпод│л
п│дконтрольного ┐м економ│чного потенц│алу кра┐ни, а також досл│дження
особливостей процесу зрощування "т│ньово┐" економ│ки │ "т│ньово┐" пол│тики
був проведений фах│вцями ▓нституту економ│чних реформ.
За цими досл│дженнями зазначений процес вже пройшов наступн│ основн│
етапи2.
На першому етап│ (1991 - 1993 р.р.) в│дбувалося зрощування оф│ц│йних │
"т│ньових" економ│чних в│дносин, що як правило, будувались за галузевою
вертикаллю (м│н│стерство -- п│дпри║мство). На ц│й основ│ формувалися
галузев│ адм│н│стративно-економ│чн│ групи (ГГ). З часом ┐х значення сутт║во
знизилося,
' Див.: Т│ньова економ│ка та орган│зована злочинн│сть в Укра┐н│:
сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //Анал│тична допов│дь. - 1996. -
С. 1.
2 Турчинов О. "Т│ньова економ│ка │ т│ньова пол│тика". //Пол│тична
думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.
40
що пов'язу║ться │з пор│вняною доступн│стю цих структур для контролю з
боку правоохоронних │ податкових орган│в.
На другому етап│ (1993 - 1994 р.р.) розбудова оф│ц│йних │ "т│ньових"
в│дносин базувалася за рег│ональним принципом. В цей пер│од навколо
кер│вник│в рег│ональних державних структур на грунт│ сп│льних економ│чних │
пол│тичних │нтерес│в представник│в держапарату │ комерц│йних структур
формувались могутн│ рег│ональн│ адм│н│стративно-економ│чн│ групи (РГ).
Паралельно │з цим кер│вники центральних орган│в влади та ┐х оточення також
створювали дов│рен│ комерц│йн│ структури, що функц│онували, як │ РТ, але вже
в масштабах вс│║┐ держави. З'явилися центральн│ адм│н│стративно-економ│чн│
групи (ЦГ).
На третьому етап│ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з
використанням │ноземного кап│талу, створювались │ноземне ор│║нтован│
адм│н│стративно-економ│чн│ групи (▓ОГ).
На останньому етап│ визначилась тенденц│я об'║днання │нтерес│в та
│нфраструктури │снуючих чи т│льки створюваних ▓ОГ з галузевими рег│ональним
│ центральними адм│н│стративно-економ│чними групами.
На п│дстав│ системного анал│зу вза║мозв'язку "т│ньова економ│ка │
т│ньова пол│тика" фах│вцями ▓нституту економ│чних реформ були зроблен│
наступн│ досить невт│шн│ висновки: "Тенденц│┐, пов'язан│ з об'║днанням
представник│в р│зних ланок державного апарату , ф│нансових, промислових,
аграрних та │нших суб'║кт│в господарсько┐ д│яльност│ │ крим│нальних
угруповань у могутн│ адм│н│стративно-економ│чн│ групи (АЕГ), св│дчать про
те, що найближчим часом сл│д оч│кувати економ│чного │ пол│тичного
протистояння м│ж ними │ жорстко┐ боротьби за тотальну владу в держав│.
Остання обставина визнача║ негативн│ насл│дки розвитку АЕГ для економ│ки
кра┐ни. Оск│льки ключовим │ об'║днуючим елементом АЕГ ║ високопоставлен│
державн│ чиновники, ост│льки економ│чне посилення одн│║┐ з груп автоматично
веде до зм│цнення орган│зац│йного │ пол│тичного потенц│алу ┐┐
адм│н│стративно┐ команди. Створю║ться можлив│сть для зм│цнення ┐┐ позиц│й в
державн│й │║рарх│┐ та службового просування ┐┐ л│дер│в. Насл│дком цього ║
прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках │ використання
державних │нститут│в у боротьб│ з
41
конкурентами. Розпочина║ д│яти механ│зм обмеження конкуренц│┐,
породження монопольне високих ц│н на широку групу товар│в та послуг,
завдання значно┐ економ│чно┐ шкоди п│дпри║мствам, як│ вит│снюються АЕГ з
ринк│в за ┐хню ор│║нтац│ю на │нш│ групи. Все це призводить до подальшо┐
крим│нал│зац│┐ │ "т│н│зац│┐" економ│чних в│дносин у держав│"'.
З розвитком "т│ньово┐" економ│ки, в│дпов│дно до в│домо┐ формули класика
марксизму, "т│ньовий" кап│тал ма║ тенденц│ю до пост│йного зростання.
Внасл│док цього в│дбува║ться в│дплив грошей з легального об│гу, ма║ м│сце
розвиток процес│в деградац│┐ сфери матер│ального виробництва,
г│пертрофований перерозпод│л грошово┐ маси в сусп│льств│, марг│нальне
розшарування людей за р│внем доход│в │, як насл│док, невпинне зростання ц│н
на товари й послуги тощо.
Оск│льки одною з особливостей т│ньового кап│талу ║ │ те, що в│н
використову║ться не у виробнич│й сфер│, а переважно в посередницьк│й
д│яльност│, в об│гу, останн║ надзвичайно ускладню║ механ│зми зд│йснення
необх│дного державного контролю за ним.
Сл│д також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьб│
з "т│ньовими" │, насамперед, крим│нально-економ│чними видами п│дпри║мницько┐
д│яльност│, на цей час пом│тних результат│в не дала. На останн║ вказав │
Президент Укра┐ни Л. Кучма на зас│данн│ Координац│йного ком│тету по боротьб│
з корупц│║ю та орган│зованою злочинн│стю при Президентов│ Укра┐ни ЗО с│чня
1995 року.
У той же час, в│дзначаючи особливо негативний вплив "чорно┐"" складово┐
"т│ньово┐"" економ│ки на сусп│льне виробництво та соц│альну сферу, неможливо
скидати │з рахунк│в │ певну позитивну роль, що в│д│грають неформальна
економ│ка та нере-гламентована трудова д│яльн│сть (як│ також включаються до
"т│ньово┐" економ│ки у широкому ┐┐ розум│нн│) у якост│ досить ефективних
амортизатор│в, що пом'якшують зростання соц│ально┐ напруги в сусп│льств│. До
того ж вони ║ потужними стиму-
' Турчинов О. "Т│ньова економ│ка │ т│ньова пол│тика". // Пол│тична
думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83.
42
ляторами переквал│ф│кац│┐ кадр│в для найб│льш виг│дних у ринкових
умовах вид│в │ сфер д│яльност│.
До основних чинник│в, що сприяють зростанню неформально┐ економ│ки
(особливо в пер│од системно┐ кризи виробництва) можна в│днести: 1)
недостатн│сть │нвестиц│й, що спрямовуються на створення нових робочих м│сць;
2) зростання р│вня безроб│ття, що пов'язано │з швидкою та │нтенсивною
втратою (│ у багатьох випадках досить передчасною) л│кв│дац│║ю старих
робочих м│сць; 3) високий р│вень вимушено┐ неповно┐ зайнятост│ працюючих; 4)
низьк│ у пор│внянн│ до потреб цив│л│зованого в│дтворення особистост│ трудов│
доходи широких верств населення; 5) в│дносна невиг│дн│сть прац│ у
формальному сектор│ економ│ки у пор│внянн│ │з доходами, як│ можуть приносити
нерегламентован│ види трудово┐ д│яльност│; 6) в│дсутн│сть належних умов для
пл│дного господарювання малих п│дпри║мств (висок│ податки, складнощ│
процедури ре║страц│┐, корупц│я, рекет, нечесна конкуренц│я, кабальн│ кредити
тощо).
До найб│льш поширених вид│в д│яльност│, що мають м│сце у неформальн│й
економ│ц│ Укра┐ни можна в│днести неступн│:
1) др│бна торг│вля товарами, що отриман│ внасл│док │ндив│дуального
профес│йного "економ│чного туризму" або в│д оптовик│в-посередник│в; 2)
валютн│ обм│нн│ операц│┐, що зд│йсню║ др│бний "ринковий планктон"; 3)
наймана праця без укладання трудових угод; 4) рем│сництво та надання послуг
у вс│х ┐х нере║строваних р│зновидах; 5) робота на дачних та присадибних
д│лянках │з наступною ринковою реал│зац│║ю отримано┐ продукц│┐; 6)
нелегальна трудова м│грац│я за кордон у кра┐ни далекого та близького
заруб│жжя; 7) "шабашництво" у вс│х його проявах │ р│зновидах тощо.
Головною особлив│стю функц│онування зазначеного прошарку др│бного
"ринкового планктону", який займа║ться нерег-ламентованою д│яльн│стю ║ те,
що в│н по справжньому не явля║ собою сильного суб'║кта п│дпри║мницько┐
д│яльност│ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам в│н
ста║ жертвою процес│в "т│н│зац│┐" │ крим│нал│зац│┐ ринкових в│дносин,
оск│льки ║ потужним джерелом отримання здирницько┐ наживи як малими, так
середн│ми │ великими "хижаками" ("акулами") "крим│нально-чорно┐"" економ│ки
та орган│зовано┐ злочинност│.
43
Сл│д також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка пал│тра
нових напрям│в масштабно┐ "т│н│зац│┐" економ│чно┐ д│яльност│. Проте при
цьому багато старих форм, що ран│ше в│дносились до "т│ньово┐" сфери │ були
┐┐ вагомою складовою, на цей час або взагал│ втратили свою актуальн│сть │
зовн│шню атрибутику (скаж│мо, спекуляц│я, "цеховики"), або р│зко знизили
свою частку в загальному т│ньовому оборот│ разом │з зменшенням питомо┐ ваги
державного сектору економ│ки (тобто це др│бн│ розкрадання в державному
сектор│, масов│ порушення в роздр│бн│й державн│й торг│вл│ та громадському
харчуванн│ тощо).
З тих вид│в "т│ньово┐"" економ│чно┐ д│яльност│, що │снували ран│ше, але
останн│м часом незм│рно зросли (як к│льк│сно, так │ як│сно), окр│м корупц│┐
представник│в державного апарату, сл│д в│дзначити й так│ явища, як "розкв│т"
п│дпорядкованих маф│┐ сфер економ│чно┐ д│яльност│. Зазначен│ явища
потребують окремого розгляду.
2.2. Механ│зми поширення впливу "чорних" економ│чних структур на
систему державного управл│ння та економ│ку
Зб│льшенню масштаб│в та подальша внутр│шня реструктуризац│я "т│ньового"
сектора економ│ки сприя║ зам│на одних спонукальних мотив│в на │нш│. Це
в│дбуваються на тл│ посилення соц│ально-екбном│чно┐ кризи та пол│тично┐,
│деолог│чно┐ │ адм│н│стративно┐ дезор│║нтац│┐ широких верств населення. Тому
природно, що у досить значно┐ частини населення за умови, коли м│ра прац│
практично ма║ незначний вплив на м│ру особистого споживання, виника║ та
пост│йно генеру║ться прагнення не т│льки до "т│ньових" зароб│тк│в, але │
взагал│ до пошуку будь-яких (нав│ть │ нелег│тимних) додаткових джерел
особистих доход│в. Останн║ у к│нцевому насл│дку ста║ живлячим середовищем та
вагомим чинником, що сприяли │ сприяють поглибленню розвитку процес│в
"т│н│зац│┐" економ│ки │, особливо, розширеному в│дтворенню ┐┐
"крим│нально-чорних" складових. Зазначене наочно спостер│га║ться протягом
останн│х п'яти рок│в.
44
Саме тому окремого та ретельного наукового досл│дження на цей час
потребу║ "чорна" економ│ка, яка, про що в│дзначалось ран│ше, ║ передус│м
надзвичайно небезпечним для │снування держави структурним феноменом
масштабування "т│ньових" процес│в, що мають м│сце в економ│ц│ Укра┐ни.
Анал│зу, насамперед, потребують наявн│ як│сн│ ознаки │ риси
диверсиф│кац│┐ "чорно┐"" економ│ки в структури "св│тло┐" (традиц│йно┐")
економ│ки, методи │ механ│зми цього проникнення, а також засоби ┐┐ впливу на
в│дпов│дн│ органи та суб'║кт│в системи державного управл│ння. Необх│дно
провести │ анал│тичну оц│нку загальних насл│дк│в, що справля║ "чорна
економ│ка" на стан соц│ально-економ│чно┐ сфери та сусп│льства в ц│лому.
Як вже в│дзначалося, у пер│од економ│чно┐ трансформац│┐, який сп│впадав
з пер│одом розбудови державно┐ незалежност│ Укра┐ни, орган│зована економ│чна
злочинн│сть була │ на цей час залиша║ться одною з небагатьох по-справжньому
ефективно функц│онуючих сусп│льних структур, що здатна швидко
пристосовуватись до будь-яких соц│альних, економ│чних │ пол│тичних зм│н.
Досл│дження показують, що функц│онування "чорно┐"
(маф│озно-крим│нально┐) економ│ки у власному автономному режим│ не ║
законом│рним явищем. Найб│льш типовим явищем ║ те, що, проникаючи в
бюрократичн│ структури, диверсиф│ку-ючи у сферу "св│тло┐" економ│чно┐
д│яльност│, вона активно форму║ крим│нально-корумповану економ│ку. Так, не ║
великим секретом, що крим│нальна економ│ка хабарями стимулю║ та зац│кавлю║,
а за допомогою використання засоб│в силового тиску, змушу║ працювати на себе
адм│н│стративно-командну систему управл│ння.
Як св│дчить попередн│й анал│з, "крим│нально-чорна" складова колишньо┐
"т│ньово┐" економ│ки бюрократичного типу базувалася передус│м на корупц│┐ та
на. витончен│й систем│ розкрадання Державного майна за допомогою
адм│н│стративного контролю над потоками матер│альних │ ф│нансових ресурс│в,
що розпод│лялись з умов реального або штучно створюваного деф│циту.
Власне кажучи, саме пер│од переходу внутр│шньо-не│н-тегровано┐ │
кооперац│йно-неструктуровано┐ економ│ки Укра┐ни
45
до ринкових в│дносин лише надав "маф│┐"" потенц│йно необмежен│
економ│чн│ та пол│тичн│ можливост│ щодо поширення вже "осво║них" │
захоплених нових зон ┐┐ монопольного впливу. Будучи досить над│йно захищеною
сво┐ми високими владними покровителями в│д будь-яких форм ефективного
пересл│дування │ справжнього (тобто екв│валентного запод│ян│й шкод│ та
збиткам) покарання, вона п│дпорядкову║ п│д св│й контроль не т│льки
"т│ньов│", але й легальн│, "св│тл│" форми п│дпри║мництва. Можна впевнено
стверджувати, що на цей час жодна державна структура не ма║ реального
уявлення про реальний стан та динам│ку цього процесу (тобто про те, ск│льки
п│дпри║мств, установ │ орган│зац│й вже знаходиться п│д монопольним контролем
маф│озних структур, ск│льки ос│б з апарату орган│в державного управл│ння
працюють на ┐┐ замовлення). Отже, у сусп│льства до того часу в│дсутня
репрезентативна │нформац│я щодо д│йсного стану │ масштаб│в
"крим│нально-чорно┐" диверсиф│кац│┐.
Нав│ть без особливих зусиль можна намалювати │снуючу в кра┐н│ систему
двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними │ паралельно
д│ючими управл│нськими │ виконавчими структурами, що системно охоплюють вс│
сфери житт║д│яльност│ сусп│льства: економ│ку, ф│нанси, соц│альну та духовну
сферу, безпеку, пол│тику, зовн│шн│ зв'язки тощо.
Одне з них -- це держава, ┐┐ так звана "св│тла" економ│ка. Тут дом│ну║
глибока системна економ│чна криза та загальна орган│зац│йна
розбалансован│сть, бере гору пол│тичне протистояння та небезпечно пада║
р│вень життя законослухняних громадян, втрача║ться соц│альний оптим│зм та
зроста║ соц│альна напруга, знижу║ться необх│дно-достатн│й р│вень економ│чно┐
та пол│тично┐ безпеки.
Другим ║ паразитичне, деструктивно-руйн│вне для сусп│льства "чорне"
виробництво, розпод│л │ споживання. Це орган│зована економ│чна злочинн│сть,
що ║ ретельно структурованою, гнучкою │ моб│льною системою, яка отриму║
надвисок│ доходи. На цей час ця система в│дм│нно захища║ сво┐х "роб│тник│в"
│ "службовц│в", максимально забезпечу║ задоволення ┐х "пост│йно зростаючих
матер│альних │ духовних потреб". Крим│нально-маф│озна економ│ка ма║
надзвичайно високу норму
46
накопичення, що нада║ ┐й можлив│сть для подальшого розширеного
в│дтворення.
У ц│й ситуац│┐ не досить важко спрогнозувати можливий масовий перет│к
трудових, │нтелектуальних, ф│нансових, матер│альних (у т. ч. │ природних),
технолог│чних, │нформац│йних та │нших ресурс│в │з першого виробництва у
"друге".
Традиц│йно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "т│ньово┐""
економ│ки владн│ структури судять лише на основ│ даних щодо протокольне
заф│ксованих злочин│в. Проте, за умови високо┐ латентност│
"крим│нально-чорно┐" економ│ки не вс│ │ нав│ть далеко не б│льш│сть злочин│в
попадають у поле зору правоохоронних орган│в │ ре║струються у в│дпов│дних
графах зв│т│в. Тому лог│ка п│дход│в стосовно зазначеного залиша║ться
прим│тивно простою, не п│ймали -- не злод│й, не заре║стрували -- не було
злочину. Але мова, насамперед, ма║ йти не про формальний або юридичний б│к
справи, а про реальне визначення │снуючих латентних (тобто ретельно
прихованих в│д держави та сусп│льно┐ св│домост│) масштаб│в зазначеного виду
"д│яльност│".
Як│ ж основн│ ознаки │ прояви притаманн│ сучасн│й маф│┐ та ┐┐
економ│чному базису --"крим│нально-чорн│й" економ│ц│?
До найб│льш характерних ознак зазначеного явища можна в│днести
наступн│:
1) як│сно новий стан профес│онал│зац│┐ економ│чно┐ злочинност│, яка
побудована на надзвичайно високому р│вн│ крим│нально-монопольно┐
централ│зац│┐ та концентрац│┐ "т│ньового" кап│талу, подальше зростання
│нтеграц│┐ та кооперац│┐ маф│озно-кланових в│дносин;
2) наявн│сть ч│тко орган│зованого │ функц│онально розгалуженого апарату
управл│ння крим│нал│тетом, що ма║ системний розпод│л функц│й │ в│дпрацьован│
механ│зми "посадово┐" субординац│┐ на вс│х р│внях ┐┐ внутр│шньо┐ │║рарх│┐;
3) │снування, вдосконалення та розвиток системи кланового
структурування, пост│йне в│дтворення специф│чно┐ "чорно┐" бюрократ│┐, так
звано┐ маф│озно┐ "ел│ти", що, в основному, координу║ │ регулю║ злочинн│
в│дношення у вс│х сферах "т│ньово┐"" економ│ки;
47
4) активне формування │ пост│йне п│двищення р│вня ефективност│
функц│онування як централ│зованих, так │ децентрал│зованих "резервних" │
"спец│ал│зованих" крим│нальних фонд│в (як│ насамперед акумулюють ресурси, що
мають спрямовуватись на п│дкуп бюрократ│┐ та на матер│альну п│дтримку член│в
крим│нально┐ сп│льноти, а також на створення власних специф│чних
"профсп│лок" │ сво║р│дних "кас вза║модопомоги (так званих "общак│в");
5) активна реал│зац│я ц│леспрямованого курсу на корумпу-вання, на
активне крим│нальне замарування та моральне розбещення апарату орган│в
державного (у т. ч. господарського) управл│ння, прац│вник│в правоохоронних
орган│в та │нших силових структур, накопичення заздалег│дь з│браного
персон│ф│кованого компромату та його подальше використання для шантажу
конкретних "строптивих" службовц│в та посадових ос│б;
6) │нтенсивна розробка │ практичне впровадження в "народн│ маси"
│деолог│┐ орган│зовано┐ злочинност│, що проявля║ться, насамперед, у
романтизац│┐ "т│ньового" способу життя серед населення кра┐ни (передус│м
серед молод│), матер│альн│й п│дтримц│ орган│в масово┐ │нформац│┐, як│ сво║ю
д│яльн│стю сприяють психолог│чн│й обробц│ населення у в│дпов│дному напрям│
тощо;
7) пост│йне вдосконалення та реал│зац│я на практиц│ високоефективних та
гнучких механ│зм│в швидко┐ адаптац│┐ до зм│ни соц│ально-економ│чних умов,
використання р│зноман│тних форм │ метод│в проникнення в державн│ або │нш│
конкуруюч│ структури з метою ┐х внутр│шньо┐ дезорган│зац│┐ │ морального
розкладення, а при необх│дност│ також │ ┐х сусп│льно┐ дискредитац│┐;
8) гостро виражений потяг до встановлення │ пост│йного тотального
поширення власно┐ монопол│┐, прагнення створити та по можливост│ мати
над│йн│ механ│зми впливу на формування кадрово┐ пол│тики (кадрового резерву)
в апаратах державного та господарського управл│ння.
Сл│д зазначити, що диверсиф│кац│я особливо необх│дна економ│чн│й маф│┐,
оск│льки вона за умов практичного застосування названого механ│зму отриму║
можлив│сть, по-перше, мати необх│дний для не┐ вплив, або чинити певний тиск
у процес│ прийняття економ│чних та соц│альних р│шень на тих чи │нших
48
р│внях влади (загальнонац│ональному, рег│ональному, м│сцевому), а також
впливати на транснац│ональн│ економ│чн│ зв'язки, │ по-друге, зрощуватися з
крим│нально-злочинним св│том, формувати на його основ│ "групи бойовик│в
зовн│шньо┐ │ внутр│шньо┐ охорони та п│дтримання крим│нального порядку"
(тобто "порядку", побудованому на нормах власно┐ злочинно-групово┐ морал│,
як│ спрямован│ на п│дтримання особливого "кодексу чест│" та │нших внутр│шн│х
правил │ умов д│┐ крим│нальних груп │з в│дпов│дними жорстокими │
незворотн│ми санкц│ями за ┐х порушення).
П│дсумовуючи, можна в│дзначити, що "чорну" економ│ку сл│д розглядати як
особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного
розширення │ самов│дтворення, над│лену розвинутими внутр│шн│ми │ зовн│шн│ми
зв'язками, агресивно-антисоц│альну, державне небезпечну економ│чну систему.
Фактично вона ║ "раковою пухлиною" економ│ки, що активно генеру║ сво┐
"метастази", як│ вражають все б│льше │ б│льше здорових кл│тин орган│в │
систем економ│чного орган│зму кра┐ни, аж до ┐┐ головного мозку -- орган│в
владного та господарського державного управл│ння.
"Чорна" економ│ка ║ економ│чним базисом маф│┐ │, насамперед, прагне
паразитувати на лег│тимних формах власност│ та п│дпри║мницьк│й д│яльност│.
Проте, вона також ма║ │ свою власну специф│чну базу д│яльност│ (див. схему),
що спира║ться на крим│нальний промисел та на доходи, що отриму║ орган│зована
злочинн│сть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян.
В│дбулася не лише зм│на структури, форм, метод│в, а також │ масштаб│в
"чорно┐"" економ│чно┐ д│яльност│.
Дом│нуюч│ складов│ сегменти крим│нально-"чорно┐" економ│ки наведен│ на
схем│.
49
Схема структурування сучасно┐ маф│┐
Неформальна влада (крим│нально-маф│озна верх│вка)
Орган│зована злочинн│сть
Крим│нальн│ силов│ структури (бойовики зовн│шн│х та внутр│шн│х
формувань)
Фонди ("резервн│" та "ц│льов│")
"Чорна система правосуддя" ("авторитети",
<----│.
"Чорна податкова система" (рекет)
*--"
"Чорна система економ│чного арб│тражу" (виби
к│лери)
вання борг│в)
диверсиф│кац│я
диверсиф│кац│я
Чорна економ│ка
Крим│нальна економ│чна д│яльн│сть:
-- виготовлення, крад│жка та протизаконна торг│вля вогнепальною,
х│м│чною │ холодною збро║ю та отрутою;
-- крад│жки │ перепродаж майна громадян;
-- "ринок к│лерських послуг";
-- надання послуг у силовому вир│шенн│ господарсько-комер-
Надання послуг, пов'язаних │з задоволенням попиту на ринку
деструктивних потреб:
-- проституц│я (в тому числ│ п│дл│ткова │ дитяча), гомосексуал│зм,
секстуризм, поставки "живого" товару для сексуально┐ експлуатац│┐ за кордон;
-- виготовлення та торг│вля порнограф│чною продукц│║ю (порноф│льми,
порножурнали, порно-
50
ц│йних конфл│кт│в та поверненн│ борг│в, що виникли м│ж п│дпри║мцями та
комерц│йними структурами;
-- посередницьк│ послуги у шахрайських операц│ях, профес│йному шантаж│
кл│║нт│в (ф│зичних та юридичних ос│б);
-- контрабанда (у вс│х ┐┐ р│зновидах │ проявах);
-- участь у ф│нансових шахрайських операц│ях та операц│ях по в│дмиванню
"брудних" грошей;
-- фальшування грошей та ц│нних папер│в, п│дробка документ│в та
печаток;
-- злочинне антисусп│льне використання земл│ та │нших природних
ресурс│в (завезення токсичних в│дход│в, см│ття, торг│вля │з вивезенням за
кордон родючого шару грунту тощо).
-- виготовлення або транспортування (транзит) наркотик│в.
газети, порнол│тература), у тому числ│ │з залученням д│тей;
-- орган│зац│я платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що
пов'язан│ │з особистою участю "кл│║нт│в" у процесах катування людей тощо;
-- послуги, пов'язан│ з орган│зац│║ю особливих тотал│затор│в за участю
"кл│║нт│в" │з "гравцями-смертниками" ;
-- наркоторг│вля , орган│зац│я наркопритон│в.
Особливо необх│дно зупинитися на досить поширених на цей час проявах
ф│нансового шахрайства, що особливо вразили в│тчизняну економ│ку.
Найпоширен│шими серед можливих чисельних шлях│в нелегального експорту
кап│тал│в │ прояв│в ф│нансового шахрайства можна назвати наступн│: 1)
неповернення кошт│в закордонними партнерами │ перерахування ┐х на спец│альн│
заруб│жн│ рахунки;
2) проведення збиткових для Укра┐ни бартерних операц│й, що частково
може бути пояснено, як реакц│я укра┐нських б│знесмен│в на недосконале
укра┐нське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" │ноземними
партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо
розпод│лу грошово┐ виручки; 4) збирання псевдоп│дпри║мцями кошт│в населення,
конвертац│я │ переказ ┐х за кордон, до │ноземних банк│в, з насту-
пним припиненням подальшо┐ д│яльност│ псевдоф│рм; 5) в│дверта
шахрайська д│яльн│сть ряду трастових, страхових та │нвестиц│йних компан│й, а
також │нших ф│ктивних ф│рм │ банк│в;
6) в│дправлення продукц│┐ (в першу чергу -- високол│кв│дно┐) за
фальшивими документами │ за заниженими ц│нами, з одержанням шахраями р│зниц│
гот│вкою; 7) нец│льове використання державних кап│тальних вкладень,
бюджетних та │ноземних кредит│в, банк│вських актив│в тощо.
Ф│нансово-кредитна система, за оц│нками спец│ал│ст│в', стала в Укра┐н│
найб│льш крим│ногенною. Саме у н│й використову║ться значний арсенал засоб│в
│ метод│в одержання т│ньових (незаконних) доход│в. Головними з них ║
наступн│: 1) використання фальшивих плат│жних документ│в; 2) п│дробка
банк│вських гарант│й; 3) нец│льове використання банк│вських кредит│в;
4) розкрадання кошт│в; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням
кредит│в; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження ф│нансових
документ│в, консультац│ями щодо ухилення в│д оподаткування, допомогою в
приховуванн│ виявлених факт│в несплати податк│в; приховування доход│в в│д
оподаткування, тощо; 6) п│дробка грошей; 7) валютн│ спекуляц│┐ на б│рж│;
8) незаконне одержання п│льгових кредит│в; 9) ф│ктивн│ трастов│
операц│┐ (│ зокрема -- створення ф│нансових п│рам│д); 10) р│зн│ види
зловживань │ шахрайства з бюджетними коштами │ грошима населення тощо.
До найвагом│ших прояв│в негативного впливу на сусп│льство "чорно┐"
економ│ки можна в│днести наступн│.
1. Оск│льки пол│пшення справ в оф│ц│йн│й "св│тл│й" економ│ц│ звужу║
можливост│ д│яльност│ "т│ньово┐", ┐┐ орган│затори -- кер│вники │ лоб│ у
будь-який спос│б, не рахуючись │з коштами, прагнуть п│д│рвати п│двалини
нормального функц│онування оф│ц│йно┐ економ│ки, "заплямувати" ┐┐, зануритись
у не┐ або перетягти в "т│нь" значну ┐┐ частку, використовуючи при цьому
будь-як│ кошти │ не зупиняючись н│ перед якими, нав│ть
насильницько-кривавими засобами.
' Барановский А. Преступнь┐й айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5
вересня.
52
2. ▓снування "чорно┐"" економ│ки неможливо без ┐┐ систематично┐
п│дтримки │ допомоги з боку корумпованих оф│ц│йних ос│б
державно-господарського, владно-силового │ правового апарату, що особисто
зац│кавлен│ в розкв│т│ злочинного б│знесу, оск│льки мають в│д нього вагомий
корупц│йний зиск.
3. "Чорна" економ│ка об'║ктивно створю║ економ│чн│ │ орган│зац│йн│
умови для виникнення │ розвитку маф│озних груп р│зних за сво┐ми масштабами,
роллю │ впливом. Така економ│ка -- складе переплетення, сплав р│зноман│тних
антисоц│альних сусп│льних в│дносин, що п│дточують п│двалини державност│.
4. "Чорна" економ│ка спричиня║ деградац│ю сусп│льства, сприя║ масовому
розтл│нню молод│, поглиблю║ до небезпечно┐ меж│ соц│ально-майнов│
розшарування населення, знищу║ стимули │ п│дрива║ престижн│сть
квал│ф│ковано┐ прац│, нищить руш│йн│ стимули до сусп│льно-корисно┐
п│дпри║мницько┐ д│яльност│, руйну║ п│двалини нац│онально┐ безпеки │
державност│.
5. "Чорна" економ│ка буду║ться на максимальн│й локал│зац│┐ окремих
ринк│в внасл│док под│лу сфер економ│чного впливу, а також сприя║ проникненню
крим│нальних елемент│в нав│ть до тих частин сусп│льства, як│ не мають
н│якого в│дношення до нелегального б│знесу.
6. Особливо несприятливо вплива║ "чорна" економ│ка на структурну
перебудову економ│ки, загальний │нвестиц│йний процес. Вона, зокрема, обмежу║
обсяги накопичення кап│талу, що м│г би бути використаний для │нвестування
в│тчизняного виробництва, а також негативно вплива║ на процес залучення
│ноземного кап│талу у в│тчизняну економ│ку, оск│льки │снуюче
крим│нально-економ│чне середовище, що склада║ться в Укра┐н│, просто жаха║
│ноземних │нвестор│в.
Економ│чна практика засв│дчу║, що розвиток │ поглиблення ринкових
в│дносин неминуче п│дштовхують крим│нальних "т│ньовик│в" на пошук не т│льки
нових сфер застосування сво┐х сил, але │ до нових орган│зац│йних форм
д│яльност│, головною з яких ║ "т│ньова" монопол│зац│я ринку. Вона зумовлю║
особливо жорстк│ механ│зми змови задля реал│зац│┐ особистого диктату,
посилено┐ ринково┐ дискрим│нац│┐ партнер│в, конкурент│в │ споживач│в ринку.
Тут злочинн│сть
53
не зупиня║ться н│ перед чим │ застосову║ вс│ методи │ важел│, що
знаходяться в ┐┐ арсенал│, в│д адм│н│стративного натиску до погроз,
ц│леспрямованого рекету та к│лерських розправ.
Отже, державна пол│тика щодо "чорно┐" економ│ки може бути лише одна --
максимальне обмеження аж до повно┐ л│кв│дац│я найб│льш сусп│льне небезпечних
крим│нальне економ│чних ┐┐ сектор│в.
2.3. Експертно-анал│тичн│ оц│нки масштаб│в сучасно┐ "т│ньово┐"
економ│ки
Як оц│нити справжн│ масштаби "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│ та
в│дпов│дним чином в│дкоригувати оф│ц│йн│ статистичн│ дан│ щодо реально┐
величини валового нац│онального продукту, нац│онального доходу та │нших
макроеконом│чних показник│в?
Така дооц│нка дозволить отримати можлив│сть б│льш репрезентативно, н│ж
оф│ц│йна статистика, характеризувати нац│ональн│ економ│чн│ макропоказники
та, │з врахуванням процес│в "т│н│зац│┐", визначити ┐х реальну динам│ку.
Оск│льки розм│ри неформально┐ та "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│
залежать в│д │нституц│йного середовища │ ║ р│зними у р│зних кра┐нах, то
конкретн│ методи анал│зу, а також специф│ка визначення масштаб│в
"т│н│зац│┐'" безумовно залежать в│д конкретних особливостей функц│онування
економ│чно┐ системи то┐ чи │ншо┐ кра┐ни.
Огляд наукових публ│кац│й (особливо останн│х рок│в) та вивчення
широкого спектра оц│нок, як│ були зроблен│ в│тчизняними експертами стосовно
стану, масштаб│в │ насл│дк│в впливу "т│ньово┐"" економ│ки на розвиток
Укра┐ни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науков│й л│тератур│,
так │ у практичн│й робот│ до цього часу ще фактично не в│дпрацьован│
конкретн│ та достатньо над│йн│ методи визначення реальних обсяг│в
"т│ньово┐"" економ│ки. Висновки, як│ зроблен│ авторами тих чи │нших методик,
а також наведен│ ними к│льк│сн│ параметри процесу "т│н│зац│┐'" здеб│льше
грунтуються на дов│льних або досить приблизних п│драхунках, що побудован│ на
54
суб'║ктивному баченн│ тим чи │ншим анал│тиком стану розвитку процес│в
в│тчизняно┐ "т│ньово┐"" економ│ки.
У багатьох публ│кац│ях описано переваги та розкрит│ можливост│, що
отриму║ сусп│льство внасл│док застосування низки прямих та непрямих метод│в
макроеконом│чного анал│зу, а також висв│тлен│ методи та модел│ визначення
масштаб│в "т│ньово┐" економ│ки, що переважно базуються на використанн│
м│к-роеконом│чних показник│в.
Прям│ макроеконом│чн│ методи, як│ використовуються для визначення
обсяг│в "т│ньово┐"" економ│ки, базуються або на обчисленн│ р│зниц│ м│ж
показниками орган│в статистики та даними податково┐ │нспекц│┐ або на р│зниц│
м│ж визначеними сукупними витратами с│мей та ┐х реально продекларованими
доходами. Проте, в│дсутн│сть над│йно┐ бази статистичних даних не дозволя║
вважати достов│рними на необх│дному р│вн│ т│ оц│нки, що отриман│ прямими
методами.
Непрям│ методи анал│зу обсяг│в "т│ньового" сектору" базуються на
│мов│рних припущеннях щодо можливост│ ┐х визначення на основ│ використання
вза║мопов'язаних значень певних макроеконом│чних │ндикатор│в, як│ можна
вважати б│льш достов│рними. Вза║мозв'язки м│ж цими │ндикаторами
в│дображаються у вигляд│ або простих математичних сп│вв│дношень (чотири
арифметичн│ д│┐ над певними макроеконом│чними величинами), або досить
складних р│внянь множинно-регрес│йного анал│зу (зокрема це притаманне для
так званого "монетарного" п│дходу). Досв│д ┐х застосування показу║, що
оц│нки за р│зними непрямими методами можуть досить сутт║во в│др│знятись.
Тому при визначенн│ конкретно┐ модел│, яка ║ найб│льш прийнятною для анал│зу
"т│ньово┐"" економ│ки в Укра┐н│, сл│д, передус│м, максимально врахувати
│снуючий широкий спектр в│тчизняних особливостей, як│ впливають на ┐┐
розвиток за умов сучасного етапу сусп│льно┐ трансформац│┐.
▓сну║ думка, що макроеконом│чн│ методи анал│зу обсяг│в неформально┐
економ│ки не дають достатньо точних оц│нок, │ б│льш достов│рний результат
можна отримати шляхом використання м│кроеконом│чних метод│в, як│ базуються
на результатах опитувань або даних виб│рково┐ статистики домогосподарств,
55
соц│олог│чних опитувань тощо. Проте ║ │ достатньо обгрунтован│
заперечення щодо в│рност│ ц│║┐ думки: оск│льки, скаж│мо, в│дпов│д│
респондент│в на запитання, що ┐м поставлен│, можуть бути, м'яко кажучи,
нечесними. У ц│лому практика засв│дчу║, що м│кроеконом│чн│ досл│дження ║
значно дорожчими, н│ж непрям│ макроеконом│чн│ методи, мають досить обмежен│
можливост│ │ незначну репрезентативн│сть. До того ж для ┐х застосування
потр│бне ефективне кооперац│йне сп│вроб│тництво економ│ст│в, соц│олог│в та
│нших фах│вц│в, як│ мають досл│джувати р│зн│ аспекти та складов│ явища
"т│ньово┐"" економ│ки виходячи з параметр│в процес│в, що в│дбуваються
на'м│крор│вн│.
Досл│джуючи питання, що розгляда║ться, не сл│д рахувати, що
приблизн│сть, яка ма║ м│сце у розрахунках визначення реальних масштаб│в
процес│в "т│н│зац│┐" властива лише в│тчизняним фах│вцям. Анал│тичн│ оц│нки
обсяг│в "т│ньово┐"" економ│ки, що визначаються досл│дниками зах│дних, кра┐н,
також досить сутт║во коливаються │ становлять по кра┐нах, що мають
цив│л│зовану ринкову економ│ку в│д 3 до 10 %, а по │нших кра┐нах в│д 10 до
ЗО % │ нав│ть ще б│льший д│апазон.
Необх│дно наголосити, що практично вс│ загальн│ оц│нки масштаб│в
"т│ньово┐"" економ│ки та визначен│ обсяги доход│в, як│ отримують суб'║кти
"т│ньово┐" д│яльност│, носять │ завжди об'║ктивно носитимуть досить умовний
характер.
Зазначене не ║ випадков│стю, оск│льки за │нших обставин сфера,
параметри яко┐ становлять об'║кт досл│дження, просто перестала б бути
"т│ньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсяг│в крим│нально-чорно┐
економ│чно┐ д│яльност│ ця сфера ║ ще │ ретельно законсп│рованою.
Певна умовн│сть експертних оц│нок, що наводяться в наукових
публ│кац│ях, прогляда║ться, як вже зазначалось, │ в досл│дженнях закордонних
автор│в. У цих досл│дженнях також використовуються десятки методик, кожна з
яких ма║ масу припущень та специф│чних особливостей у практичному
застосуванн│. У результатах, що при цьому отримуються, спостер│га║ться
досить великий розкид щодо варт│сних оц│нок │снуючих масштаб│в "т│ньово┐"
економ│ки та, в│дпов│дно, визначення ┐┐ питомо┐ ваги у загальних обсягах
економ│чно┐ д│яльност│.
56
Тому стосовно поглиблення розум│ння сутност│ питання визначення
к│льк│сних характеристик "т│н│зац│┐" передус│м напрошу║ться наступний досить
песим│стичний висновок: заздалег│дь можна стверджувати, що незважаючи на
досить значну чисельн│сть методик оц│ночно-експертного визначення │снуючих
масштаб│в цього феномену сучасного економ│чного життя, абсолютно точно┐
в│дпов│д│ на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це │ не
║ нагальною першочерговою необх│дн│стю, оск│льки реальна важлив│сть
насл│дк│в науково┐ роботи, що виконують досл│дники у зазначен│й сфер│,
поляга║ в │ншому.
По-перше, анал│зуючи "т│ньову" економ│ку необх│дно ч│тко (у
в│дпов│дност│ до соц│ально-економ│чного зм│сту) розмежувати процеси, що
в│дбуваються у ц│й сфер│ на б│льш диференц│йован│ та як│сно в│дм│нн│
компоненти.
По-друге, в досл│дженн│ сл│д ч│тко визначити наявн│ абстрактн│
умовност│ │ допущення, як│ присутн│ в тих чи │нших методиках, що
застосовуються для анал│тично┐ оц│нки явища "т│н│зац│┐", з тим, щоб
розрахунки за ними було б можливо у подальшому в│дтворювати для
ретроспективного сп│вставлення.
По-трет║, для сусп│льно┐ практики та державного управл│ння краще мати
оц│нки, нав│ть певною м│рою │ ор│║нтовн│ (│з тим чи │ншим р│внем
репрезентативност│), н│ж взагал│ не мати н│якого уявлення щодо │снуючих
масштаб│в такого небезпечного явища, яким ║ "т│н│зац│я" економ│ки.
По-четверте, розглядаючи │ оц│нюючи масштаби "т│ньових" │ особливо
"чорних" процес│в, що в│дбуваються в економ│чн│й сфер│, досл│дникам не сл│д
боятися при цьому нав│ть │ певного "згущення фарби", тому що н│чого
чорн│шого н│ж "вуг│льний" кол│р крим│налу, фактично, бути вже не може,
оск│льки у цьому випадку йдеться про надзвичайно економ│чно, соц│альне та
пол│тичне небезпечне явище, яке, як неодноразово зазначалось, руйну║
п│двалини державност│, загрожу║ нац│ональн│й безпец│ та соц│альн│й злагод│ в
сусп│льств│.
У чому ж кор│няться основн│ проблеми, │ як│ методи для об'║ктивно┐
оц│нки обсяг│в в│тчизняно┐ "т│ньово┐"" економ│ки ║ найб│льш над│йними?
57
Вир│шуючи це питання сл│д, насамперед, максимально спиратися на
досягнення св│тово┐ науки та практики, що на цей час в основному
використовують чотири найб│льш поширен│ р│зновиди методичних п│дход│в
стосовно оц│нок масштаб│в "т│ньово┐" економ│ки'.
1. Опитування, (тобто методика, що базу║ться на "соц│альному" п│дход│,
сутн│сть │ певн│ вади у застосуванн│ яко┐ вже були з'ясован│).
2. Використання системи нац│ональних рахунк│в (утворення, використання
та розпод│лу ВВП), де параметри "т│н│-зац│┐" визначаються як: а) р│зниця м│ж
доходами │ витратами на товари │ послуги, що мають м│сце в реальному житт│;
б) анал│тична оц│нка ново┐ створено┐ вартост│ в компонентах ВВП на боц│
виникнення │/або використання ВВП (│з залученням галузево┐ статистики,
статистичних даних роздр│бно┐ торг│вл│, податк│в ринку прац│ │ зовн│шньо┐
торг│вл│, а недостатн│сть ц│║┐ │нформац│┐ ма║ компенсуватися за рахунок
використання │ншо┐, додатково┐ │нформац│┐, тако┐, наприклад, як статистики
"човникового" експорту │ │мпорту, статистики подорожей, а також р│зних │нших
джерел статистичних спостережень).
' Св│това практика ма║ також приклади застосування низки специф│чних
методик, серед яких на додаток до тих, що були висв│тлен│ у п│дрозд│л│ 1.3,
передус│м можна вид│лити так│.
П│дх│д "Палермо" -- що базу║ться на м│жрег│ональних │ м│жм│ських
пор│вняннях р│вня фактичного споживання з величиною заявленого (тобто
задекларованого) платниками податк│в доходу. Розрив м│ж цими величинами в
"Палермо" (п│д яким розум│ють м│сто │з найб│льш масштабною "т│ньовою" │
"чорною" економ│кою буде б│льшим, н│ж по │нших м│стах кра┐ни. Пор│внюючи
величину розриву в "Палермо" з ┐┐ розм│рами у б│льш "чесних" районах кра┐ни,
можна отримати приблизну оц│нку доходу в│д "т│ньово┐" економ│ки (так званий
"чорний" прибутковий продукт). Цей методолог│чний п│дх│д можливо
застосовувати лише за умови сталих ринкових в│дносин та в│дпов│дних ┐м
стаб│льним характеристикам економ│чно┐ "т│н│зац│┐".
"Галузевий" п│дх│д -- виходить │з г│потези, що внесок деяких галузей в
"т│ньову" економ│ку (таких як буд│вництво, ремонт, побутове та комунальне
обслуговування, торг│вля тощо) значно вищий, н│ж у вс│х │нших. За цим
методом пропону║ться при визначенн│ розм│р│в "чорних" прибутк│в оц│нювати
т│льки зазначен│ галуз│, додаючи до них приблизний залишок, що припада║ на
│нш│ галуз│.
58
3. Надання визначеного базового обсягу "т│ньово┐"" економ│ки певному
вих│дному пер│оду │ пор│вняння оф│ц│йно вим│ряного темпу зростання (пад│ння)
ВВП у наступн│ пер│оди │з темпами зростання деяко┐ зм│нно┐, в│дносно яко┐
припуска║ться, що вона певним чином пов'язана │з зм│ною фактичного ВВП.
4. Оц│нка функц│┐ попиту на грош│ (монетарний п│дх│д).
Сл│д зазначити, що у в│тчизняних умовах оц│нити масштаби "т│ньово┐" та
особливо "чорно┐"" (крим│нально┐) складово┐ економ│ки │з застосуванням
методик, як│ базуються на використанн│ системи нац│ональних рахунк│в,
надзвичайно складно │ це питання потребу║ б│льш детального висв│тлення. У
подальшому також буде розкрито зм│ст │ можлив│сть застосування методичних
п│дход│в, зазначених п│д номерами 3 │ 4.
Як було вже показано, "т│ньова" (або прихована) економ│ка │снувала у
досить вагомих масштабах │ в колишньому СРСР. Але недоврахування обсяг│в
"т│ньово┐" д│яльност│ у макроеко-ном│чних показниках певною м│рою
"компенсувалось" приписками оф│ц│йно┐ економ│чно┐ статистики, а втрати, що
мала казна внасл│док несплати в│дпов│дного прибуткового податку з доход│в
громадян, як│ вони отримували в│д неформально┐ трудово┐ д│яльност│ були
в│дносно незначними.
У сьогодн│шн│х умовах спостер│га║ться тенденц│я, коли економ│чна
д│яльн│сть суб'║кт│в, що займаються лег│тимними ┐┐ видами абсолютно св│домо
перет│ка║ в т│нь, бажаючи уникнути як сплати податк│в, так │ досить
обтяжливих бюрократичних процедур ре║страц│┐. Тобто останн║ в│дбува║ться за
умов, коли правов│ меж│ для застосування │ндив│дуально┐ трудово┐ та
п│дпри║мницько┐ д│яльност│ значною м│рою розширен│ та б│льш ч│тко юридичне
окреслен│.
Внасл│док таких прояв│в "л│берал│зац│┐" ринкових в│дносин ситуац│я в
Укра┐н│ кардинально зм│нилась. Так за л│чен│ роки в умовах обвального
кризового скорочення виробництва в│тчизняний ринок перетворився на
бездеф│цитний, що передус│м поясню║ться трансформуванням товарного деф│циту
у надзвичайно гострий плат│жний. Останн║ значною м│рою в│дбулося п│д впливом
реал│зац│┐ доктрин жорстко┐ монетарно┐ пол│тики, яка
59
ставила за мету будь-якою ц│ною приборкати │нфляц│йн│ процеси, що
шален│ли у 1992 - 1994 роки.
За умови застосування методики, що розгляда║ться при визначенн│
справжн│х обсяг│в ВВП, нац│ональн│ рахунки повинн│ в│добразити як джерела │
напрями використання товар│в та послуг "т│ньового" походження, так │
сукупний варт│сний екв│валент доход│в, як│ фактично отримують суб'║кти,
пов'язан│ "т│ньовими" кооперац│йними в│дносинами виробництва та реал│зац│┐
товар│в та послуг.
У тих умовах, що склалися на цей час в економ│ц│, нав│ть за бажанням
виконавча влада практично не в змоз│ контролювати │ вивчати реальн│ обсяги
"неврахованих т│ньових" поток│в. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на
цей час Уряд та │нш│ владн│ структури практично не мають достатньо┐ уяви про
справжн│ к│льк│сн│ (тим б│льше про як│сн│) характеристики "т│ньових" │
особливо крим│нальних перерозпод│льчих процес│в, як│ мають м│сце в економ│ц│
на вс│х фазах процесу сусп│льного в│дтворення (у виробництв│ товар│в та
послуг, ┐х розпод│л│ (перерозпод│л│), обм│н│ та споживанн│ (як особистому,
так │ виробничому)).
кдине, що на цей час досить добре охоплено системою нац│ональних
рахунк│в (завдячуючи передус│м збереженим до цього часу без радикального
"реформування" системам с│льськогосподарсько┐ статистики та статистики
обстеження домашн│х господарств), так це обсяги продукц│┐, що виробля║ться в
умовах п│дсобних господарств (за виключенням лише визначення реальних
обсяг│в виробництва саморобних м│цних алкогольних напо┐в).
С│льськогосподарська статистика засв│дчу║, що за останн│ п'ять рок│в
б│льше н│ж втрич│ зб│льшились площ│ земельних над│л│в, що передан│ у
користування населенню. Це, в│дпов│дно, надало поштовх до значного зростання
питомо┐ ваги виробництва основних продукт│в харчування (особливо овоч│в та
фрукт│в) в домашн│х господарствах. Сьогодн│ майже 50 в│дсотк│в спожитих
харчових продукт│в населення або отриму║ в│д власного натурального
виробництва, або купу║ за значно дешевшими ц│нами на ринку у неформальн│й
("т│ньов│й") торг│вл│.
Наступна велика група "т│ньових" товар│в споживчого призначення -- це
│мпорт, який потрапля║ на ринок Укра┐ни завдя-
60
ки так званим човниковим поставкам, що масово зд│йсню║ населення.
За даними Нац│онального банку, починаючи з 1995 року до плат│жного
балансу Укра┐ни почали включатись обсяги "човникового" │мпорту, причому
оц│нка його величини становила 8,8 % в│д обсяг│в загального │мпорту, що
дор│вню║ приблизно 10% к│нцевих споживчих витрат домашн│х господарств.
Оск│льки у нац│ональних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з
плат│жним балансом, то нема║ п│дстав сумн│ватися, що "човниковий" │мпорт
певним чином не включа║ться до загальних обсяг│в споживання населення.
Принципове значення ма║ також │ вивчення обсяг│в додано┐ вартост│, що
створю║ться у неформальн│й торг│вл│, з метою врахування ц│║┐ складово┐
"т│ньово┐"" економ│ки у розрахунках ВВП.
За даними Держкомстату, частка торг│вл│ разом з МТП та загот│влею
с│льгосппродукт│в у ВВП певний час зростала:
1990 p. -- 5,3 %, 1991 -- 5,8 %, 1992 -- 6,5 %, 1993--10 %, а надал│
почала скорочуватися: 1994 p. -- 7,3 %, 1995 -- 6,6 %, а у наступному вона
стаб│л│зувалась на р│вн│: 1996 -- 6,9 %, 1997 (▓ п│вр│ччя) -- 6,8 %. Можна
припустити, що на перших етапах ринково┐ трансформац│┐ усунення товарного
деф│циту за рахунок пад│ння куп│вельного попиту призвело до того, що нав│ть
немоб│льна стац│онарна торг│вля за умов, що склалися, стала б│льш менш
пристойно справлятись │з сво┐ми функц│ями. Проте надал│ виконання цих
функц│й все б│льше почала перебирати на себе значно гнучк│ша у ц│нов│й
пол│тиц│, невитрато║мна та оперативна в реагуванн│ на вс│ примхи ринкового
попиту стих│йна масова торг│вля.
Саме тому можна зробити висновок, що нав│ть на внутр│шньому ринку
питома вага торг│вл│ у структур│ ВВП реально не може бути нижчою за 10 %.
Для цього загальна величина ВВП, його галузева │ секторна структура мають
бути перекомпонован│ з урахуванням додано┐ вартост│ сектора домашн│х
господарств. За експертною оц│нкою загальна сума розрахункового ном│нального
ВВП по "т│ньов│й" ринков│й торг│вл│ може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %.
Можна спод│ватися, що завершення найближчим часом створення Державним
ком│тетом статистики системи суц│льного
61
обстеження речових ринк│в Укра┐ни дозволить отримати додатков│ дан│ для
обгрунтування джерел товарних ресурс│в, зайнятост│ та б│льш точно оц│нити
складов│ "т│ньово┐"" торг│вл│ при оц│нц│ ВВП.
Ще один блок "т│ньово┐"" економ│ки становлять витрати у ВВП, що
виникають за умови споживання товар│в, отриманих прац│вниками на сво┐х
п│дпри║мствах у вигляд│ зарплати, яка ┐м вида║ться в натур│ (але т│льки т│║┐
┐┐ частки, що вироблена на п│дпри║мствах-платниках │ яка включена до
зв│тност│ про виробництво). На цей час Державний ком│тет статистики Укра┐ни
налагоджу║ повний обл│к зарплати в натур│, │ п│сля його завершення стануть
доступними для варт│сно┐ оц│нки також │ т│ обсяги товар│в, що спец│ально
закуповуються п│дпри║мствами для перепродажу │ наступного використання для
розрахунк│в з власним персоналом.
Можна однозначно стверджувати, що до нац│ональних рахунк│в на цей час
поки що не включа║ться необл│кована продукц│я. Тому необх│дно розробити
над│йну методику дорахування показник│в статистики п│дпри║мств на величину
прихованих доход│в (аналог│чну методиц│, що використову║ться квроцентром).
У той же час фактично невизначеними у структур│ реального ВВП
залишаються т│ обсяги "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│, що пов'язан│ з
наданням побутових послуг (ремонт │ облаштування квартир, дач та приватних
будинк│в, авторемонт, ремонт побутово┐ ауд│о, та в│деотехн│ки, послуги
сантехн│к│в, охоронник│в, дантист│в, поко┐вок, кухарок, прибиральниць та
│н.).
Також фактично поза обл│ком системи нац│ональних рахунк│в на цей час
залиша║ться переважна б│льш│сть операц│й та, в│дпов│дно, │ обсяг│в доход│в,
що отримуються ф│зичними особами внасл│док операц│й │з власн│стю (продажу │
перепродажу нерухомост│, доход│в в│д орендних в│дносин тощо).
▓ нарешт│ останн║, │ головне. Сл│д в│дверто сказати, що абсолютно
невизначеними у систем│ нац│ональних рахунк│в ║ обсяги "чорно┐""
(крим│нально┐) економ│ки, а саме крим│нального промислу │ сфери задоволення
деструктивних та особистих патолог│чних потреб людини. До цього сл│д також
додати повну в│дсутн│сть будь-яко┐ │нформац│┐ щодо статистики оц│нки обся-
62
|| г│в крим│нального перерозпод│лу "т│ньових" доход│в (тобто тих ^
обсяг│в "податкових" надходжень, що отриму║ як орган│зова-^ ний, так │
деструктурований крим│нал│тет тощо). ┐ Абсолютно невизначеними ║ │ справжн│
масштаби перероз-У под│лу доход│в у такому сектор│ "чорно┐" економ│чно┐
д│яльнос-; т│, як корупц│я │ хабарництво'.
Зазначене також стосу║ться статистики визначення обсяг│в доход│в, як│
отримують "т│ньовики" в│д масштабно орган│зовано┐ контрабанди (металами,
спиртними напоями2, цигарками, валютою, завозу в Укра┐ну токсичних в│дход│в
тощо), що ║ одною з найприбутков│ших сфер "чорно┐" економ│чно┐ д│яльност│.
Ц│лком природним можна важати │ в│дсутн│сть будь-яких статистичних
даних щодо можливих обсяг│в доход│в, як│ отримуються на таких сегментах
"чорного" ринку, як ринок "к│лерських послуг", "ринок торг│вл│ живим товаром
(де особ-s ливо латентними ║ масштаби доход│в в│д дитячо┐ проституц│┐ │
секстуризму)", "ринок наркотик│в", масштаби доход│в рекету, а також доход│в,
пов'язаних │з викраденням людей п│д вимогу отримання викупу тощо.
Сл│д особливо наголосити, що саме │з "чорною" економ│кою пов'язаний
статистичне невизначений процес мультипл│кац│┐ доход│в у довжелезному
ланцюгу ┐х перерозпод│лу. Цей процес може бути про│люстровано наступним
прикладом: рекетир отримавши в│д "пахана" свою частину здирницького доходу
витрача║ його, скаж│мо, на оплату послуг, що йому надан│ пов│-
' За оц│нками фах│вц│в, у корумпованих вза║мов│дносинах на цей час
перебувають близько 40 % п│дпри║мц│в │ майже 90 % комерц│йних структур, а
понад 60 % доходу середнього службовця, що займа║ важливу посаду, складають
хабар│ (див.: Закалюжнь┐й В. Криминогенность в зкономике продолжает
воз-растать. //Зкономика й жизнь. - 1996. - X^ 5).
2 Так, зг│дно з пов│домленням митних орган│в, у 1997 роц│ виявлено 511
випадк│в, коли спирт │ алкогольн│ напо┐, в│дгружен│ на експорт у к│лькост│
1,3 млн. декал│тр│в, не перетнули митний кордон Укра┐ни, що склада║ близько
ЗО % в│д усього експорту спирту. Наявн│сть п│льг при в│двантаженн│ спирту на
експорт без сплати акцизного збору да║ можлив│сть окремим суб'║ктам
п│дпри║мницько┐ д│яльност│ одержувати неврахован│ обсяги етилового спирту
для виготовлення алкогольних напо┐в на незаре║строваних виробничих
потужностях │ уникати сплати в│дпов│дних податк│в │ платеж│в.
63
║ю, автомехан│ком │ круп'║ у казино; пов│я, у свою чергу, витрача║
св│й доход на оплату послуг косметички, л│каря, масажиста, перукарки та
модистки. ▓ так у подальшому за схемою ланцюгово┐ реакц│┐ множаться
"т│ньов│" доходи, первинним джерелом походження яких ║ крим│нально-"чорний"
доход.
Вкрай негативним проявом процес│в "т│н│зац│┐" ║ те, що на цей час н│ у
держстатистики, н│ у в│дпов│дних владних структур нема║ достатньо
репрезентативних даних щодо реальних обсяг│в доход│в, як│ приховують в│д
оподаткування як ф│зичн│, так │ юридичн│ особи. При цьому сл│д звернути
увагу на те, що необх│дно бачити сутт║ву р│зницю м│ж такими показниками, як
питома вага "т│ньово┐" економ│ки у загальн│й структур│ "т│н│зац│┐'"
економ│ки кра┐ни │ питомою вагою "т│ньових" доход│в у сукупних доходах, як│
отримують громадяни кра┐ни. Останн│й показник, як правило, може сутт║во
перевищувати перший. Це поясню║ться передус│м ефектом вже описано┐
диверсиф│кац│┐ "чорних" складових "т│ньово┐" економ│ки в легальн│ економ│чн│
структури. Внасл│док цього основн│ втрати, що пов'язан│ │з виробництвом ВВП,
залишаються на боц│ оф│ц│йно┐ економ│ки. Амортизац│йн│ (особливо
│нфраструктури!) витрати також перекладаються "т│ньовиками" на св│тлу
економ│ку. У той же час значна частина доход│в, що отриман│ у "св│тл│й"
економ│ц│, за допомогою чисельних джерел надходжень перет│ка║ у "т│нь".
Визначення показник│в справжньо┐ глибини р│вня латентност│ процес│в, що
в│дбуваються у сфер│ "т│ньового" розпод│лу │ перерозпод│лу доход│в, а також
врахування ┐х впливу на р│вень споживання тих чи │нших верств │ соц│альних
груп населення особливо важлив│, оск│льки дають можлив│сть з'ясувати
справжн│ обсяги прихованого майнового розшарування │ реальн│ економ│чн│
характеристики процес│в марг│нал│зац│┐ населення │ накопичення вибухового
потенц│алу соц│ально┐ напруги.
' Це визнано Президентом Укра┐ни в допов│д│, присвячен│й Дню
незалежност│ Укра┐ни 24 серпня 1995 року, де в│дзнача║ться, що "дос│ як сл│д
не навчилися збирати податки, а це, як в│домо, одна з визначальних
економ│чних ознак державност│. За │снуючими оц│нками 40, а можливо вс│ 50
в│дсотк│в прибутк│в, що п│длягають оподаткуванню, не потрапляють до
державно┐ казни" (Див.: Голос Укра┐ни. - 1995 - 28 серпня).
Деяке уявлення про справжн│й обсяг та реальний р│вень прихованих │
неврахованих особистих доход│в певно┐ групи населення може дати хоча б той
факт, що т│льки у 1994 роц│ громадянами Укра┐ни було ввезено 164 тис.
автомоб│л│в │ноземних марок, загальна варт│сть яких оц│ню║ться у 1,5 - 2,0
млрд. долар│в США. ▓з тих, хто ввозив ц│ автомашини, майже 90 в│дсотк│в мали
п│льги, як│ зв│льняли ┐х в│д сплати податк│в, вв│зного мита, ПДВ тощо. У
подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого
попиту населення сутт║вого скорочення не зазнав.
Тому достатньо лише сп│вставити ц│ни на коштовн│ автомоб│л│ (ц│на на
як│ перевищу║ 100, 200 │ б│льше тисяч гривень) │з заф│ксованою величиною
середнього сукупного грошового доходу, що за даними статистики отриму║
населення Укра┐ни. Так, скаж│мо, за матер│алами експрес-допов│д│ Державного
ком│тету статистики Укра┐ни "Р│вень життя населення в першому п│вр│чч│ 1997
року" (за даними обстеження с│мейних бюджет│в), лише 0,6 млн. ос│б або 1,1 %
населення Укра┐ни отримували середньо-душов│ грошов│ доходи, що перевищували
300 грн. на м│сяць (табл. 1), а "середн│й клас", що у 1991 роц│ отримував
доходи в│д 200 до 350 крб. (50,7 % населення), на цей час (62,4 % населення)
отриму║ доходи, як│ екв│валентн│ у реальн│й куп│вельн│й спроможност│
карбованця у 1991 роц│ сум│ у межах 22 - 86 карбованц│в (табл. 1, д│аграма
мал. 2). Тому зрозум│ло, що заф│ксованим статистикою представникам
"багат│┐в" Укра┐ни нав│ть за умов абсолютно┐ в│дмови в│д задоволення
б│льшост│ особистих │ с│мейних потреб не вистачило б │ ц│лого життя, щоб
накопичити необх│дн│ кошти для куп│вл│ "мерседеса", "опеля" або "BMV".
А хто зможе оц│нити справжню (тобто дати реальну оц│нку у
екв│валентному сп│вставленн│ до │снуючих св│тових ц│н на аналог│чн│ об'║кти)
варт│сть побудованих навколо великих м│ст тисяч коштовних котедж│в та
розк│шних (нав│ть за вищими св│товими стандартами) в│лл або, скаж│мо,
перебудованих за тими ж "║вростандартами" величезних квартир, розташованих у
най-престижн│ших районах великих м│ст?
64
65
Розпод│л населення за р│внем середньодушового м│сячного грошового
доходу
(за даними обстеження с│мейних бюджет│в Держкомстатом Укра┐ни)
Таблиця 2
199
1р.
▓ п│вр│ччя
1997 року
Середньодушов│ до
Середньо-душов│ доходи на м│сяць, (крб.)
Питома вага доходно┐групи у всьому населенн│,
Середньо-душов│ доходи на м│сяць, (грн.)
Питома вага доходно┐ групи у всьому населенн│,
ходи на м│сяць у 1 п│вр│ччя 1997 p. розрахован│ у куп│вельн│й
спроможност│ карбованця станом на
(%)
(%)
01.01.1992р.' (крб.)
до 75
0,1
до 20
о<
------8^------
75,1 - 100
0,1
20,1 - ЗО
й s
▓до 14 14-22
100,1 -125
0,5
30,1-60
------------- 28,9
22-43
125,1-150
1,7
60,1-90
22,2
43-65
150,1 -175
3,5
90,1 -120
13,3
65-86
175,1-200
5,5
120,1 -150
7,8
86 -108
200,1 - 250
15,9
150,1 -180
4,5
108 -129
250,1 - 300
18,3
180,1 -210
2,4
129-151
300,1-350
16,5
210,1-240
1,4
151-173
350,1-400
12,8
240,1-270
0,8
173 -194
понад 400
25,1
270,1 - 300
0,6
194 -216
понад 300
1,1
понад 216
Про обсяги "т│ньово┐" економ│ки, розм│ри доход│в та валютних скарб│в,
нагромаджених у ц│й сфер│, св│дчать так│ дан│. За експертними оц│нками
фах│вц│в, за кордон неоф│ц│йно експортовано з Укра┐ни до 20 млрд. долар│в.
Окр│м того, за р│зними даними, у населення Укра┐ни "на руках" збер│га║ться
ще в│д 4 до
' Розрахунки │ндекс│в зростання ц│н споживчих кошик│в, що входили до
складу м│н│мального споживчого бюджету (МСБ) населення Укра┐ни св│дчать, що
його ном│нальна варт│сть у ▓ п│вр│чч│ 1997 p. дор│внювала 348 грн. Оск│льки
варт│сть МСБ 1991 року дор│внювала 251 крб., то в│дпов│дно куп│вельна
спроможн│сть 1 крб. 1991 року екв│валентна 1.39 грн. у ▓ п│вр│чч│ 1997 p.
(348 : 251). З урахуванням цього сп│вв│дношення розрахован│ показники
середньодушових доход│в населення за ▓ п│вр│ччя 1997 p. у куп│вельн│й
спроможност│ карбованця 1991 року.
66
10 млрд. долар│в США1. За │ншими джерелами, за останн│ 5 рок│в з
Укра┐ни вивезено 15 млрд. долар│в2.
Одним з важливих показник│в, що характеризують масштаби "т│н│зац│┐", ║
к│льк│сть людей, як│ зайнят│ такими видами д│яльност│, що можуть бути
в│днесен│ до неформально┐ економ│ки (тобто тут мова йде про застосування
п│дходу, що, за св│товою класиф│кац│║ю, заснований на так званому
"трудовому" п│дход│).
Розпод│л населення за р│внем середньодушового грошового доходу
(за даними обстеження с│мейних бюджет│в М│нстату Укра┐ни у % до
п│дсумку)
1991 р│к, %
▓ п│вр│ччя 1997 року, %
Мал.2.
Див.: Дол│шн│й М., Козор│з М. Головн│ напрями стратег│┐ виходу
економ│ки Укра┐ни з кризи //Економ│ка Укра┐ни. - 1995. - No 4. - С. ЗО - 36.
Див.: Кощий В. Параллельнь┐е зкономические мирь│ // Финансовая Украйна.
- 1996. - 20 февраля.
67
▓ п│вр│ччя 1997 року у куп│вельн│й спроможност│ грошово┐ одиниц│ станом
на 01.01.1992 p.
Мал. 2 (продовження)
За даними виб│ркових обстежень та наукових досл│джень, що були
проведен│ │з проблем зайнятост│ (Науково-досл│дним центром з проблем
зайнятост│ та ринку прац│ Нац│онально┐ Академ│┐ наук та М│нпрац│ Укра┐ни,
Центром "Соц│альний мон│торинг" та Св│товим Банком), чисельн│сть оф│ц│йно
незайнятого працездатного населення, що отриму║ основн│ доходи в│д
неформально┐ д│яльност│, становила ще у 1994 роц│ 3170 тис. ос│б, або 12,6 %
в│д загально┐ чисельност│ зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було
залучено до неформально┐ економ│чно┐ д│яльност│'.
Значною м│рою ця цифра склада║ться за рахунок ос│б, що перебувають у
стан│ прихованого безроб│ття на п│дпри║мствах (у неоплачуваних в│дпустках
або в режим│ прац│ неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
Окр│м того, несприятлив│ умови для п│дпри║мництва зумовили зростання
"т│ньово┐" д│яльност│ заре║строваних п│дпри║мницьких структур, державних
п│дпри║мств │ орган│зац│й.
На цей час значна частина населення компенсу║ у сфер│ неформально┐
"т│ньово┐" д│яльност│, тобто на "дикому" ринку
Див.: Жерар Дюшен. До анал│зу д│яльност│ неформально┐ економ│ки в
Укра┐н│ // Матер│али квропейського Центру макроеконом│чного анал│зу Укра┐ни,
1996.-С.2.
68
прац│, т│ економ│чн│ втрати, що в│дбулись внасл│док сутт║вого
скорочення реальних обсяг│в доход│в, як│ надходили в│д традиц│йних вид│в
трудово┐ д│яльност│ та │снуючо┐ пенс│йно┐ системи. Можна також стверджувати,
що у цьому сектор│ зайнято в│д 5 до 10 % пенс│онер│в (зокрема раннього
пенс│йного в│ку), близько 1000 тис. ос│б.
Так, разов│ опитування ос│б, як│ ран│ше або безпосередньо на момент
опитування (середина 1994 року) працювали на державних п│дпри║мствах,
засв│дчили, що 70 % цих ос│б мали неоф│ц│йну роботу. Доход, що отримували
прац│вники в│д неоф│ц│йно┐ роботи, становив б│льше 50 % загального доходу
опитаних.'
За експертними оц│нками неформальна д│яльн│сть дозволя║ отримувати
зазначен│й частин│ населення, що становить м│лкий ринковий "планктон", до
чверт│ доход│в, що утворюються у "т│ньов│й" економ│ц│. Оф│ц│йна статистика
та податкова система фактично не мають н│яко┐ │нформац│┐ про доходи
щонайменше 20 % населення кра┐ни, як│ за експертними оц│нками отримують
близько 40 % сукупних доход│в ф│зичних ос│б.
Найб│льш спрощено реальний розпод│л сукупних грошових доход│в серед
соц│альних верств населення, який ма║ м│сце на цей час, може бути
представлений наступним чином: 40 % населення кра┐ни отриму║ приблизно 10 %
сукупних грошових доход│в (з яких близько 10 % -- "т│ньов│"); ЗО % населення
-- близько 20 % сукупних грошових доход│в (з яких приблизно 20 % ║
"т│ньовими"); 20 % населення -- до ЗО % доход│в (близько третини яких
знаходяться у "т│н│"); 10 % населення -- близько 40 % в│д обсяг│в загальних
доход│в, що отриму║ населення кра┐ни (з яких близько 75 % "т│ньов│'').
Останн│й р│вень ра-нжування характеризу║ надвисок│ доходи, походження яких
здеб│льше ║ "крим│нально-чорним" │ як│ за будь-яких умов будуть прагнути
уникнути зустр│ч│ │з податковою системою держави.
Тому, якщо визначення середнього сукупного доходу 10 в│дсотк│в
найб│дн│ших людей (тобто нижнього марг│нального р│вня) на цей час не
виклика║ сутт║вих ускладнень, то визначен-
69
ня середнього сукупного доходу 10 в│дсотк│в найбагатшо┐ частини
населення Укра┐ни вкрай ускладнене внасл│док зазначених причин. Аналог│чна
ситуац│я │сну║ │ стосовно оц│нки майнового стану "марг│нал│в", що
в│дносяться до групи, яка ма║ вищий р│вень доход│в.
Розрахунки децильних коеф│ц│║нт│в (тобто в│дношення доход│в 10 %
найбагатших │ 10 % найб│дн│ших громадян), як│ пер│одично зд│йсню║
держстатистика, на основ│ використання традиц│йних методик виб│рки │ даних
балансу доход│в та витрат, по сут│ дають уяву лише стосовно процесу
диференц│ац│┐ на р│вн│ неприхованих, │ в основному, невисоких доход│в, що
отримують особи, як│ працюють в державному та кооперативному секторах
економ│ки, або т│ доходи, що надходять в│д системи соц│ального страхування
та джерелом яких ║ п│дсобне домашн║ господарство.
Проте, нав│ть │ на цьому р│вн│ низького достатку спостер│га║ться
пом│тна диференц│ац│я у розпод│л│ доход│в. Так, якщо за оц│нками у 1993 роц│
середн│й грошовий доход "найб│льш заможних" громадян перевищував доход 10 %
громадян │з найменшими доходами у 6,7 раза, у 1994 p. -- у 9 раз│в, у 1995
p. -- в 12 раз│в, у 1996 p. -- В▓З раз│в, то вже у грудн│ 1996 року 10 %
громадян │з "найвищими" доходами отримували третину загально┐ суми вс│х
грошових доход│в населення, що ф│ксувалися оф│ц│йною статистикою.' Реальна ж
величина зазначених коеф│ц│║нт│в │з урахуванням "т│ньових" доход│в
щонайменше на порядок перевищу║ т│, що оф│ц│йно наводяться органами
держстатистики.
Все наведене св│дчить про значн│ формац│йн│ прогалини, як│ виникають
при спроб│ зробити оц│нку "т│ньово┐" економ│ки шляхом застосування методики,
що базу║ться на використанн│ системи нац│ональних рахунк│в.
Щодо можливост│ застосування до в│тчизняних умов методики, що базу║ться
на наданн│ визначеного базового обсягу "т│ньово┐" економ│ки певному
вих│дному пер│оду │ пор│вняння оф│ц│йно вим│ряного темпу зростання (пад│ння)
ВВП у наступн│ пер│оди │з темпами зростання деяко┐ зм│нно┐, в│дносно яко┐
при-
' Укра┐на: │нформац│йно-статистичний дов│дник.: К. - Каб│нет М│н│стр│в
Укра┐ни.-1997.-С. 108.
70
пуска║ться, що вона певним чином пов'язана │з зм│ною фактичного ВВП, то
стосовно останнього можна в│дзначити наступне.
Для кра┐н │з перех│дною економ│кою науковцями, у тому числ│ │
в│тчизняними, пропону║ться використовувати у якост│ тако┐ зм│нно┐ (в│дносно
яко┐ припуска║ться, що вона певним чином пов'язана │з зм│ною фактичного
ВВП), обсяги споживання електроенерг│┐. Це зумовлено тим, що споживання
електроенерг│┐ т│сно пов'язано з виробництвом д│йсного ВВП.
З метою оц│нки реально┐ ситуац│┐ в економ│ц│ Укра┐ни групою досл│дник│в
(В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько) було зд│йснено розрахунки │ндекс│в
спаду виробництва ВВП │ ВСП за п'ятир│чний пер│од │з визначенням │мов│рних
обсяг│в зростання "т│ньово┐"" економ│ки на основ│ урахування даних про
споживання електроенерг│┐ в народному господарств│ Укра┐ни за 1990-1995
роки.
Розрахунки, проведен│ за ц│║ю методикою, показали, що у 1995 роц│
обсяги валово┐ продукц│┐ та додано┐ вартост│, створених у т│ньов│й
економ│ц│, становили, в│дпов│дно, 5000 трлн. │ 2750 трлн. крб., або 42,4 %
оф│ц│йного ВВП.' У подальшому назван│ автори провели анал│з обсяг│в
"т│ньово┐"" економ│ки на основ│ використання не лише метод│в, як│ враховують
зм│ни в р│вн│ електроспоживання, а також │ експрес-методу2. Це дозволило ┐м
одержати близьк│ результати. Так, обсяг "т│ньово┐" економ│ки в 1995 p.,
розрахований за цими методами, становить, в│дпов│дно, 40,5 % │ 43,6 % в│д
реального ВВП3. Близьк│сть результат│в, що отриман│ │з застосуванням р│зних
методик, дозволять поставитись до них з певною дов│рою.
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Оц│нка масштаб│в "т│ньово┐"
економ│ки та ┐┐ вплив на динам│ку макроеконом│чних показник│в. //Економ│ка
Укра┐ни. - 1996. - No 11; Ульрих Тиссен. Теневая зкономика в Украине:
разнь┐е оценки дают одинаковь│й результат // Финансовь│е риски. - 1996. - No
3. - С. 32.
Експрес-метод був розроблений в │нститут│ Рос│┐ НАН Укра┐ни для
розрахунку обсяг│в "т│ньово┐" економ│ки │ на в│дм│ну в│д методу Гутмана │
його модиф│кац│й врахову║ вплив р│зних детерм│нант│в або │ндикатор│в
"т│ньово┐" економ│ки на зм│ни в ┐┐ в│дносних розм│рах (Б│льш детально див.:
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку т│ньово┐ економ│ки
//Економ│ка Укра┐ни.- 1997.-No5).
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку т│ньово┐
економ│ки //Економ│ка Укра┐ни. - 1997. - No 5. - С. 53.
71
Анал│з особливостей практичного використання цих метод│в на думку
автор│в св│дчить про доц│льн│сть ┐х комб│нованого застосування -- з огляду
на те, що вони охоплюють р│зн│, вза║модоповнююч│ сфери "т│ньово┐"'
д│яльност│. Так, при використанн│ даних про енергоспоживання оц│нюються
обсяги "т│ньово┐" економ│ки у сфер│ виробництва, а при застосуванн│
експрес-методу, окр│м того враховуються сфера послуг, а також сфери з малим
споживанням електроенерг│┐. Тому при одержанн│ близьких результат│в за обома
методами ┐х середн║ значення (40,9 %), на думку автор│в, можна вважати
досить в│рог│дною оц│нкою обсягу "т│ньово┐" економ│ки в Укра┐н│ у 1995 роц│
.
Особливо┐ уваги потребу║ з 'ясування питання щодо можливост│
застосування монетарного п│дходу для достатньо репрезентативного визначення
обсяг│в "т│ньово┐" економ│ки.
За методиками, що базуються на монетарному п│дход│, оц│нка да║ться,
виходячи з обсяг│в грошових кошт│в, що знаходяться в об│гу у сфер│
"т│ньово┐" │ "чорно┐" економ│ки. Цей п│дх│д побудований на основ│ положення,
що практично вс│ розрахунки у "т│ньов│й" сфер│, як правило (за виключенням
бартеру), провадяться за гот│вку. Тому у центр│ уваги анал│тик│в передус│м
знаходиться сп│вв│дношення гот│вки, що оберта║ться поза сферою банк│всько┐
│нкасац│┐ │ т│║┐ сукупно┐ грошово┐ маси, що знаходиться в грошовому об│гу.
Як правило, застосовуючи цей п│дх│д, досл│дники в залежност│ в│д одн│║┐
або дек│лькох зм│нних (як│ в│дображають вплив "т│ньово┐" економ│ки на попит,
що виника║ на грош│) спочатку роблять оц│нку грошово┐ гот│вки, необх│дно┐
для ф│нансування операц│й у "т│ньов│й" економ│ц│, а у наступному
розраховують створений у "т│ньов│й" економ│ц│ доход, шляхом множення
к│лькост│ грошей на прогнозовану швидк│сть ┐х обороту.
Анал│з засв│дчу║, що виб│р базового р│вня │стотно вплива║ на к│нцев│
результати розрахунк│в, особливо при використанн│ монетарних метод│в, таких,
як метод Гутмана │ його в│дпов│дних модиф│кац│й (що базу║ться на врахуванн│
зм│н сп│вв│дношення
гот│вково┐ │ загально┐ маси), та метод Файге (який додатково врахову║
зм│ни швидкост│ обороту гот│вкових грошей). Тому оц│нки обсяг│в "т│ньово┐"
економ│ки, як│ отриман│ шляхом використання зазначених метод│в, сутт║во
р│зняться (у 3 - 5 раз│в), що "засв│дчу║ ┐х досить умовний характер"'.
Це пов'язано з тим, що результати розрахунк│в з використанням
зазначених монетарних метод│в зумовлен│ впливом на абсолютн│ величини
т│ньового сектора лише одного чинника -- зм│н у пропорц│ях грошового об│гу.
Водночас на обсяги "т│ньово┐" економ│ки впливають │ так│ фактори, як розм│р
ставок оподаткування, р│вень збирання податк│в, зм│ни у р│вн│ реальних
доход│в у розрахунку на душу населення, динам│ки │нфляц│йних процес│в тощо.
Умовн│сть застосування оц│нки обсяг│в "т│ньово┐" економ│ки в Укра┐н│ на
основ│ названих монетарних метод│в поясню║ться також │ тим, що ┐х було
розроблено науковцями для кра┐н │з стаб│льною економ│кою, достатньо сталими
пропорц│ями грошового об│гу, розвинутою системою оподаткування (що реал│зу║
не т│льки ф│скальну, але й стимулюючу функц│ю), в│дсутн│стю масштабних
бартерно-обм│нних операц│й, кризи неплатеж│в, величезних накопичених обсяг│в
невиплачено┐ зароб│тно┐ плати, пенс│й та │нших соц│альних виплат2.
Проте, незважаючи на наведен│ висновки, не сл│д остаточно ставити
крапку на можливост│ застосування у в│тчизняних умовах монетарного п│дходу,
особливо стосовно використання найб│льш спрощених методик │з наступних
м│ркувань.
У кра┐нах │з розвиненою ринковою економ│кою │ низьким р│внем ┐┐
"т│н│зац│┐" питома вага гот│вково┐ маси, як правило, не перевищу║ р│вня 5 %
сукупно┐ грошово┐ маси, що знаходиться в об│гу . Тобто у цих кра┐нах
фактично вс│ грошов│ операц│┐
' Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку
т│ньово┐ економ│ки //Економ│ка Укра┐ни. - 1997. - No 5. - С. 47 - 50.
72
Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку т│ньово┐
економ│ки //Економ│ка Укра┐ни. - 1997. - No 5. - С. 51.
Заданими держстатистики станом на 10 грудня 1997 року заборгован│сть
становила по зароб│тн│й плат│ - 5,15 млрд. грн., по пенс│ям та │ншим
соц│альним виплатам -1,81 млрд. грн.
Так у США питома вага гот│вки (паперов│ та металев│ грош│) становить 5
% в│д грошово┐ маси МЗ. ▓нш│ структурн│ складов│ становлять: чеков│ вкла-
73
(кр│м др│бних) провадяться на основ│ застосування сучасних
не-гот│вкових банк│вських розрахунк│в (у тому числ│ кредитних карток,
"магн│тних" грошей, чек│в, вексел│в, банкнот тощо).
За даними Нац│онального банку, в Укра┐н│, починаючи з 1996 року, маса
гот│вки перевищила р│вень 40 % в│д загального обсягу грошово┐ маси. Динам│ку
обсяг│в зростання питомо┐ ваги та абсолютних обсяг│в гот│вки, що знаходилася
поза банк│вською системою, │люструють в│дпов│дно табл. З │ 4.
Таблиця З
19
96
19
97
Пер│од
1985
1992
1993
1994
1995'
I
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Питома вага
ГСУГ▓ВКИ V
обсяз│ гро
100
19?
?65
?47
178
189
411
4?9
41 1
441
460
4Х8
443
шово┐ маси
(на к│нець
пер│оду), %
Таблиця 4
19
96
19
97
Пер│од
▓
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Грошова гот│вкова маса (М")
2800
3324
3330
4041
4306
5102
6031
6132
(на к│нець пер│оду), млн. грн.
Табл. З засв│дчу║, що питома вага р│вня зростання гот│вки в загальн│й
грошов│й мас│ фактично кореспонду║ться з тими параметрами "т│н│зац│┐"
економ│ки Укра┐ни у 1995 роц│, як│ визначен│ у розрахунках В. Бородюка, О.
Турчинова │ Т. Приходько (тобто в│дпов│дно 38,3 % │ 40,9 Х%). Тому обсяги
"т│ньово┐"' еко-
ди - 15%, вклади на безгот│вкових ощадних рахунках -11%, др│бн│
строков│ вклади - 47 %, велик│ строков│ вклади - 22 % (Наведено за:
Макконнелл К. P., Брюс С. Л.: Зкономика: принципи, проблеми й политика. Пер.
с англ. II изд. -М.: Республика. -1992. - С. 265).
Починаючи з 1995 року до обсягу грошово┐ маси включаються також кошти
кл│║нт│в за трастовими операц│ями банк│в.
ном│ки Укра┐ни за спрощеною методикою у 1997 роц│ можна оц│нити у 46 -
47 % в│д р│вня оф│ц│йного визначення ВВП, який дор│вню║ 92,5 млрд. грн.
(попередн│ дан│). Тобто обсяг ВВП, що був вироблений в "т│ньовому" сектор│
економ│ки у 1997 роц│, становить близько 40 млрд. грн. А сукупний ВВП
дор│внював б│ля 130 млрд. грн.
Одне │з сутт║вих ускладнень щодо застосування монетарного п│дходу за
спрощеною методикою поляга║ ще │ у тому, що, з одного боку, в Укра┐н│
суб'║кти "т│ньово┐" │ "чорно┐" економ│чно┐ д│яльност│ при розрахунках досить
широко використовують │ноземну валюту. З │ншого боку неможливо також
стверджувати, що абсолютно весь обсяг гот│вково┐ маси, яка знаходиться поза
межами банк│всько┐ системи, використову║ться, як об│гов│ кошти "т│ньово┐"
економ│ки. Ймов│рно припустити, що такими ║ приблизно лише половина грошово┐
маси, що "гуля║" поза межами банк│всько┐ системи.
На цей час фактично нема║ даних стосовно реальних обсяг│в валюти, що
знаходиться на руках у населення Укра┐ни. За р│зними експертними оц│нками
цей обсяг визнача║ться у межах в│д 4 до 16 млрд. долар│в США. Б│льша частка
ц│║┐ валюти ║ грошовими накопиченнями громадян, що таким чином прагнуть
врятувати себе в│д можливого │нфляц│йного "ренесансу". Певна маса гот│вково┐
валюти ║ об│говими коштами "т│ньово┐" │ "чорно┐" економ│ки. З достатньо
високим р│внем в│рог│дност│ можна припустити, що обсяги валютно┐ гот│вки,
яка у якост│ об│гових кошт│в обслугову║ "т│ньов│" економ│чн│ процеси,
реально може бути екв│валентною мас│ гривнево┐ гот│вки, що за ринковим
курсом нац│онально┐ валюти забезпечу║ ┐┐ конвертац│ю.
У 1996 роц│ в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами
банк│всько┐ системи, │, як було зазначено вище, │з ц│║┐ маси не менше 2,5
млрд. грн. обслуговувало потреби "т│ньово┐" економ│ки. Реально також, що
екв│валентна ┐й валютна маса │з куп│вельною спроможн│стю у 2,5 млрд. грн.
також виконувала функц│ю об│гових кошт│в "т│ньовик│в". Тому можна
стверджувати, що потреби "т│ньово┐" економ│ки у 1997 роц│ забезпечувала
сукупна грошова маса, яка дор│внювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати,
що швидк│сть обороту гот│вково┐ одиниц│
в "т│ньовому" об│гу становить 10 раз│в на р│к (тобто до розрахунку
береться м│н│мальний р│вень, який практично може перевищувати зазначену
величину щонайменше вдв│ч│), то обсяги валового "т│ньового" обороту
становитимуть 50 млрд. гривень. Рахуючи, що 10 млрд. становили витрати
"т│ньового виробництва" (оск│льки, як було зазначено, ┐х левова частка
припада║ на "св│тлу" економ│ку), отрима║мо т│ ж 40 млрд. грн. ВВП, що
визначають масштаби "т│ньового" сектору економ│ки, як│ були отриман│ шляхом
застосування показника питомо┐ ваги гот│вки, що знаходиться поза банк│вською
системою.
Як бачимо, нав│ть стислий опис практичного застосування │снуючих
п│дход│в визначення в│дносно┐ та варт│сно┐ оц│нки обсяг│в "т│ньово┐""
економ│ки св│дчить про сутт║в│ обмеження можливост│ отримання достов│рних
даних у зв'язку │з значною к│льк│стю прояв│в порушень │ в│дсутн│стю точних
базових параметр│в, як│ мають використовуватися у розрахунках. Проте, можна
впевнено стверджувати, що параметри "т│ньового" сектору економ│ки Укра┐ни не
║ меншими за 40 % в│д оф│ц│йно визначених обсяг│в "св│тло┐" економ│ки │ не
перевищують межу питомо┐ ваги у 50 %.
За розрахунками зах│дних спец│ал│ст│в, критичною межею для господарства
кра┐ни ║ так│ щор│чн│ обсяги "т│ньового" сектора, що перевищують р│вень 15 -
ЗО % ВВП. Причому для кра┐н, як│ мають традиц│йно стаб│льн│
соц│ально-економ│чн│ в│дносини та сталу ринкову економ│ку, цей р│вень ║
значно нижчим │ не може перевищувати 15 %. Практика також засв│дчу║, що якщо
оборот п│дп│льного б│знесу перевищу║ '/з ВВП, а к│льк│сть залучених до нього
(у т. ч. │ в якост│ найманих прац│вник│в) ЗО -40 % зайнятих, економ│ка
втрача║ будь-як│ можливост│ позитивного регулювання.
П│дсумовуючи "д│агноз", який на п│дстав│ експертних оц│нок поставлений
економ│ц│ Укра┐ни, можна вважати, що вона уражена в│русом "т│ньового"
п│дпри║мництва (в його найб│льш небезпечних формах) │ тому ║ серйозно
хворою. Але за аналог│║ю з медициною, справжн│м здоровим повинен вважатися
не той, хто взагал│ не хвор│║, а той, хто хвор│║ мало, хвор│║ у легк│й форм│
│ здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виника║ ц│лком слушне
питання щодо реальних насл│дк│в досяг-
76
нення т│║┐ критично┐ маси у перевантаженн│ народного господарства
кра┐ни "т│ньовими" економ│чними в│дносинами. Тобто чи засв│дчу║ досягнення
ц│║┐ меж│ небезпеку виникнення некон-трольовано┐ ланцюгово┐ реакц│┐ под│лу
злояк│сних кл│тин, коли метастази "чорно┐"" економ│ки необмежене
розростаються, вит│сняючи й зам│нюючи здорову тканину сусп│льно-економ│чного
орган│зму, що призведе до летальних насл│дк│в.
Звичайно, в економ│ц│ неабияку роль в│д│грають культурн│ та │сторичн│
традиц│┐ нац│┐, ┐┐ ментал│тет. Проте реальний стан економ│ки форму║
повсякденн│, найб│льш уживан│ характеристики того, що дозволено, а що
заборонено, що схвалю║ться, а що засуджу║ться. 1 тому для кожно┐ держави,
нац│┐ ║ такий р│вень "т│н│зац│┐", перех│д через який св│дчить про те, що
патолог│я затвердилась як норма критичного перевантаження.
Анал│з засв│дчу║, що Укра┐на вже перейшла цей небезпечний бар'║р. Однак
чи можна вважати, що процес "т│н│зац│┐" набрав незворотного характеру, що
в│дбува║ться "латиноамерика-н│зац│я" кра┐ни, а Укра┐на перетворю║ться на
"бананову республ│ку" п│вн│чних широт.
к багато п│дстав вважати цей висновок передчасним.
По-перше, необх│дно враховувати ун│кальн│сть перех│дного стану нашо┐
економ│ки та сусп│льства, а названу межу "т│н│зац│┐'" було визначено для
кра┐н з усталеною економ│кою традиц│йно ринкового типу. ▓нша р│ч --
швидк│сть │ темпи трансформац│йних процес│в. Загальнов│домо, що реформи
мають проводитися р│шуче, швидко, без права на помилки, ц│на яких
оберта║ться величезними збитками для сусп│льства, або не повинн│ проводитися
взагал│. Затягування реформац│йних процес│в, тупцювання на м│сц│ або
неадекватн│сть д│й до т│║┐ ситуац│┐, що реально склада║ться ║ досить
небезпечним шляхом для молодо┐ держави.
По-друге, на в│дм│ну в│д живого б│олог│чного орган│зму, у
сусп│льно-економ│чних систем, як правило, не бува║ безвих│дних ситуац│й.
Розпад старих соц│ально-економ│чних систем ║ також │сторичним виходом,
оск│льки на цьому розпад│ ан│г│люються накопичен│ у минулому антагон│стичн│
суперечност│ │ формуються нов│ сусп│льно-економ│чн│ та пол│тичн│ в│дносини │
структури.
77
По-трет║, темпи й характер переб│гу трансформац│йних процес│в, як вже
зазначалося, залежать в│д "культурних традиц│й нац│┐", в│д державницько┐,
патр│отично┐ позиц│┐ то┐ частини населення, як│й не байдужа подальша доля
Укра┐ни.
По-четверте, анал│з стану та тенденц│й динам│ки процес│в "т│н│зац│┐"
дозволя║ стверджувати, що "т│ньова" економ│ка протягом 1995 - 1997 рок│в вже
досягла максимально┐ меж│ у сво║му розвитку │ на цей час за абсолютними
характеристиками вступа║ у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економ│чно
об'║ктивно почне стискатися п│д впливом незворотного ефекту "про┐дання"
нац│онального багатства (передус│м виробничого кап│талу та накопичених
ресурс│в). Проте, внасл│док продовження кризово┐ деградац│┐ оф│ц│йно┐
економ│ки, в│дносна питома вага "т│ньово┐"" економ│ки може ще незначною
м│рою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж р│вн│.
По-п'яте, значна роль у процес│ подолання "т│н│зац│┐" належатиме
активн│й державн│й пол│тиц│, особливо такого ┐┐ напряму, як реал│зац│я
рац│онально-прагматично┐ та оптимально-виважено┐ законодавчо┐ стратег│┐, що
ма║ бути виб│рково-дифе-ренц│йовано спрямована або на легал│зац│ю, або на
обмеження, або на знищення тих чи │нших прояв│в економ│чно┐ "т│н│зац│┐", в
залежност│ в│д р│вня ┐х соц│ально-економ│чно┐ небезпечност│, про що мова
буде вестися у наступн│й глав│.
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОп СТРАТЕГ▓п ТА МЕХАН▓ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС▓В "Т▓НЬОВОп" ЕКОНОМ▓КИ
3.1. Анал│з правових чинник│в сприяння розвитку процес│в "т│н│зацГ│'"
економ│ки Укра┐ни
Оц│нка розвитку процес│в масштабно┐ "т│н│зац│┐" │ крим│нал│-зац│┐
економ│ки Укра┐ни засв│дчу║ про сутт║ву недосконал│сть та структурну
незавершен│сть в│тчизняно┐ правово┐ системи. Тобто б│льш│сть наших сучасних
б│д │ негаразд│в, як│ стосуються масштабно┐ крим│нал│зац│┐ економ│ки,
зумовлена тим, що ще з самого
78
початку економ│чних перетворень в процес│ ┐х законодавчого забезпечення
була фактично про│гнорована одна з головних передумов ринкового
реформування, а саме -- система правового регулювання │ ефективного
державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися
випереджувальне щодо процесу створення нових форм власност│, розвитку
ринкових в│дносин, ┐х орган│зац│йних структур та механ│зм│в функц│онування.
Св│това практика засв│дчу║, що цив│л│зована ринкова економ│ка, яка ма║
над│йн│ │мунн│ властивост│, що пригн│чують "в│рус т│н│зац│┐", передус│м
потребу║ наявност│ ретельно в│дпрацьовано┐, досконало┐, комплексно
збалансовано┐ та достатньо стаб│льно┐ правово┐ бази, яка спроможна
забезпечити ч│тку вза║мод│ю, вза║мозв'язок │ вза║мов│дпов│дальн│сть ус│х
суб'║кт│в ринкових в│дносин та ринкових структур, що функц│онують на основ│
як приватно┐, зм│шано┐, так │ публ│чно┐ форм власност│.
Розвиток правово┐ системи у напрям│ попередження зловживань │ обмеження
злочинност│ в сфер│ економ│чних в│дносин мав ще │з самого початку базуватись
на системному │ максимально повному використанн│ кращих досягнень св│тового
досв│ду, що за багато десятир│ч накопичений кра┐нами, як│ мають розвинену
ринкову економ│ку. Проте, внасл│док нерозум│ння, або приватно-корпоративно┐
корист│, або чванливо-бюрократичного │гнорування потреб об'║ктивно┐
реальност│, на економ│чний прост│р нашо┐ кра┐ни вирвалась невпорядкована,
руйн│вна │ жорстока стих│я, яку, правду кажучи, не чекали │ яка масштабн│стю
│ глибиною сво┐х "чорно-крим│нальних" прояв│в боляче травму║ сусп│льство,
п│дрива║ в│ру людей в ринков│ перетворення, звужу║ базу соц│ально┐ п│дтримки
процес│в економ│чно┐ та сусп│льно┐ трансформац│┐.
Наш власний, емп│ричний, набутий за незначний час г│ркий, але досить
вагомий досв│д перекону║, що "гра в ринок" за в│дсутност│ в│дпов│дних ч│тких
та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування
без попереднього (або хоча б паралельного) створення в│дпов│дно┐ комплексно┐
та над│йно-досконало┐ системи правового забезпечення функц│онування
механ│зму ринково-господарських та комерц│йних в│дносин, у к│нцевому
насл│дку призводить лише до
79
альних процес│в"
соц│ально-економ│чно┐ анарх│┐, породжу║ сприятливе середовище для
зловживань │ злочинност│, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорно┐""
складово┐ "т│ньово┐" економ│ки.
Оск│льки, як зазначалося, "т│ньова" економ│ка (якщо ┐┐ розглядати в
широкому розум│нн│ цього поняття) ║ орган│чною складовою економ│чно┐ системи
будь-якого сусп│льства, то д│а-лектично одне не може зникнути без зникнення
│ншого. "Законом│рност│ розвитку антисусп│льних явищ перебувають у
вза║мозв'язку │ вза║мод│┐ │з законом│рностями корисних соц│альних
процес│в"'. Саме в економ│ц│ поняття правом│рно┐ й протиправно┐, тобто
злочинно┐, повед│нки хоча й протилежн│ за зм│стом │ результативною
спрямован│стю, але тотожн│ за сво┐ми витоками -- соц│ально-економ│чними
суперечностями сусп│льного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори
здорово┐, сусп│льне корисно┐ чи економ│чно патолог│чно┐ (анти-сусп│льно┐)
д│яльност│ суб'║кт│в ринкових в│дносин залежить в│д механ│зм│в руху й
розв'язання │снуючих суперечностей, де виключно важливу роль в│д│гра║
суб'║ктивний фактор, │ передус│м -- економ│чна пол│тика держави та р│вень
досконалост│ нормативно-правово┐ │нфраструктури, що регулю║
господарсько-комерц│йн│ в│дносини суб'║кт│в, д│яльн│сть яких базу║ться на
р│зних формах власност│ на засоби виробництва.
Диференц│ац│я економ│чно┐ повед│нки людей, виг│дно┐ для одних │
невиг│дно┐ для │нших, визнання одних ┐┐ форм сусп│льне корисними,
правочинними, законними, а │нших -- шк│дливими, неправом│рними,
протиправними ║ ║диним процесом, р│зн│ сторони якого в│ддзеркалюються у
виникненн│ форм повед│нки суб'║кт│в економ│чних в│дносин та норм права, що
йому суперечать (разом │з економ│чною злочинн│стю включно). Вза║мопов'язан│
поняття правом│рно┐ й протиправно┐ економ│чно┐ повед│нки в│дображають у
к│нцевому п│дсумку │снуючий баланс │нтерес│в окремо┐ особи, соц│альних груп
та сусп│льства в ц│лому.
Що саме вважати оф│ц│йно схвалюваною (законною) │ "т│ньовою" або
"чорною" економ│чною д│яльн│стю, залежить в│д тих правових принцип│в, яких
дотриму║ться сусп│льство або най-
Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80
б│льш впливов│ його соц│альн│ групи. Так, адм│н│стративно-командна
система, як в│домо, спов│дувала │ необмежене поширювала (аж до р│вня
ф│зично┐ особи) реал│зац│ю принципу публ│чного права: "Дозволено те, що
дозволено законом". Це створювало державним органам сво║р│дну лег│тимн│сть
для тотального контролю за вс│м │ вся, для придушення будь-яко┐ приватно┐
│н│ц│ативи │ за к│нцевими проявами зумовлювало пост│йне розширення сфери
"т│ньово┐" економ│ки командно-бюрократичного типу, основн│ як│сн│
особливост│ яко┐ вже були розкрит│.
Проте, в процес│ ринково┐ трансформац│┐ ситуац│ю щодо розвитку процес│в
"т│н│зац│┐" значно пог│ршила майже митт║ва л│кв│дац│я публ│чно-правово┐
│нфраструктури, яка ран│ше забезпечувала в│дпов│дн│ умови функц│онування
державно┐ форми власност│. Вкрай необачне, а по сут│ фактично тотальне
знищення вс│║┐ системи юридичних норм, якими були врегульован│
господарсько-адм│н│стративн│ в│дносини в державному сектор│ економ│ки',
призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор
"св│тло┐" економ│ки втратив необх│дну для свого │снування правову базу │
практично залишився неке-рованим з боку держави. Сусп│льний кап│тал,
позбувшись правових важел│в, що створювали йому над│йн│ умови внутр│шньо┐ │
зовн│шньо┐ економ│чно┐ безпеки, став "н│чийним" │ по сут│ беззахисним з боку
корисливих заз│хань приватного, приватно-корпоративного та
крим│нально-маф│озного │нтерес│в.
Св│това практика незаперечне засв│дчу║, що без ефективного державного
ринкового регулювання, тобто без наведення стаб│льного порядку, який
встановлю║ться │ п│дтриму║ться державою за допомогою закон│в, що базуються
на юридичних нормах публ│чного права, неможливе функц│онування сучасно┐
масштабно┐ ринково┐ економ│ки. Саме застосування державою у ф│ксован│й сфер│
закон│в, що побудован│ на принципах │ нормах публ│чного права, нада║
можлив│сть забезпечити оптимальне по║днання приватних та сусп│льного
│нтерес│в │ над│йно захистити останн│й в│д "фур│й" крим│нально-маф│озного
│нтересу.
В│домо, що стара система адм│н│стративно-планового господарювання
базувалась на д│┐ близько ЗО тисяч союзних нормативних акт│в законодавчого │
урядового р│вн│в.
81
Теоретичне узагальнення досв│ду публ│чно-правового регулювання
господарсько┐ д│яльност│ в кра┐нах розвинуто┐ ринково┐ економ│ки, вивчення
досв│ду │ особливостей правового забезпечення функц│онування в цих кра┐нах
державно┐ форми власност│, з│ставлення в цьому план│ св│тово┐ │ в│тчизняно┐
практики ║ особливо актуальними. Це ║ досить складним напрямом роботи,
насамперед в св│тл│ вдосконалення законодавчо┐ стратег│┐ обмеження
"т││зац│┐" економ│ки кра┐ни, якщо врахувати, що в сучасн│й юридичн│й та
економ│чн│й науков│й л│тератур│ зазначен│ питання ще й дос│ не знайшли
належного висв│тлення'.
Ринков│ перетворення в наш│й кра┐н│ багаторазово зб│льшили обсяги
законодавчо┐ роботи щодо створення ново┐ правово┐ │нфраструктури
забезпечення радикального реформування економ│ки та реал│зац│┐ ново┐
соц│ально┐ пол│тики. Величезна робота у цьому напрям│ ма║ бути виконана на
шляху створення правово┐ системи "антит│ньового" обмеження.
Процес законодавчого забезпечення економ│чно┐ реформи вимага║
кардинально┐ трансформац│┐ вс│║┐ системи господарського законодавства, в
тому числ│ │ т│║┐ його складово┐, що забезпечу║ регулювання економ│чних
в│дносин в сфер│ функц│онування державно┐ власност│. В свою чергу, для
як│сного виконання ц│║┐ роботи вкрай необх│дно виконати певний обсяг
попередн│х науково-теоретичних досл│джень, а саме: 1) ч│тко визначити м│сце
права в структур│ метод│в господарського та орган│зац│йно-розпорядчого
регулювання ринково┐ економ│ки; 2) спираючись на св│товий │ власний досв│д,
конкретизувати ц│льову спрямован│сть законодавства │ всього механ│зму
ринково-правового регулювання в загальн│й систем│ трансформування
ринково-економ│чних в│дносин;
3) визначити │ в│дпов│дно ранжувати пров│дн│ принципи побудови │
функц│онування механ│зму ринково-правового регулювання та встановити
оптимальн│ сп│вв│дношення застосування норм приватного та публ│чного права в
систем│ законодавчого забезпечення розвитку багатоукладно┐ ринково┐
економ│ки.
Див.: Мандибура В. Правов│ форми державно┐ власност│ в умовах ринково┐
економ│ки/УВ│че. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24.
82
На жаль, зазначен│ досл│дження, без результат│в яких практично
неможливе подальше як│сне законодавче забезпечення економ│чних реформ,
фактично до цього часу ще не виконан│. Тому процес економ│чного
законотворення, як кажуть "п│шов", але п│шов досить нерац│ональним для
економ│ки │ небажаним для народу Укра┐ни шляхом -- емп│ричним, тобто так
званим "методом" спроб │ помилок".
Саме г│рка емп│рика нашого сьогодення (особливо масштабн│ процеси
"т│н│зац│┐" │ крим│нал │зац│┐), зда║ться, вже створила вс│ необх│дн│
передумови для подолання у св│домост│ б│льшост│ науковц│в нав'язаних
м│ф│чних уявлень псевдоринкового л│берал│зму, за якими ефективн│сть
економ│чного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стих│йно-ринкового
саморегулювання та повною зам│ною старо┐ законодавчо┐ системи регулювання
господарсько┐ д│яльност│, що базувалась на нормах публ│чного права, на
систему, яка повн│стю буду║ться на нормах приватного права.
Зараз ста║ зрозум│лим, що директивне завдання щодо перетворення в норму
практично┐ господарсько┐ д│яльност│ суб'║кт│в державного сектора економ│ки
головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов,
коли правом ч│тко не було визначено, а що саме ма║ бути заборонено, призвело
до сучасного безладдя в сфер│ матер│ального виробництва, зумовило страшний
сплеск економ│чно┐ злочинност│ та поширення процес│в "т│н│зац│┐".
Нема║ необх│дност│ доводити, що одним з основних завдань, яке ма║
зд│йснювати державна влада, ║ стимулювання над│йного збереження та всеб│чне
примноження економ│чного потенц│алу │ нац│онального багатства Укра┐ни. Це
можливо реал│зувати лише на засадах створення р│вних економ│чних умов та
адекватно┐ державно┐ п│дтримки потенц│йних можливостей розвитку │
функц│онування вс│х форм власност│ та суб'║кт│в п│дпри║мництва, д│яльн│сть
яких не суперечить загальнонац│ональним │нтересам.
Держава, що спира║ться на цив│л│зован│ засади ринкового розвитку,
повинна створити над│йн│ економ│ко-правов│ умови, за яких примноження та
як│сний розвиток будь-яко┐ форми власност│ ма║ в│дбутися виключно на власн│й
(майнов│й та ф│нансо-
83
в│й) основ│ за рахунок, насамперед, вдосконалення механ│зм│в
п│двищення ефективност│ господарювання та забезпечення екв│валентност│ у
в│дносинах обм│ну м│ж суб'║ктами ринку. Для цього держава повинна впровадити
над│йн│ економ│чн│ та правов│ механ│зми, застосування яких виключало
будь-як│ можливост│ паразитування одних форм власност│ за рахунок утиснення,
протиправного використання або загарбання │нших. Останн║ у р│вн│й м│р│
стосу║ться як державно┐ форми власност│, яка не повинна мати джерелом свого
живлення та розвитку приватний сектор економ│ки, так │, в│дпов│дно,
виключатиме можлив│сть паразитування приватних форм власност│ за рахунок
використання державно┐. Тут, як каже присл│в'я, "табачок (розум│ючи п│д цим
розмежування │ недоторкан│сть прав власност│) повинен у кожного бути св│й".
Сьогодн│ все пом│тн│шими стають масштаби тих негативних насл│дк│в, до
яких призвело посп│шне │ непродумане прийняття законодавчих акт│в, що
регламентують сферу вза║мов│дносин державно┐ │ недержавно┐ форм власност│ та
регулюють господарсько-комерц│йн│ в│дносини суб'║кт│в р│зних форм власност│
на ринку товар│в та послуг.
Ун│кальною на цей час ║ ситуац│я, коли новостворювана система ринкового
регулювання, що зводиться на уламках зруйновано┐ "до основания" старо┐
господарсько-правово┐ системи, базу║ться на сво║р│дн│й
"декларативно-правов│й порожнеч│". Тобто ми ║ св│дками виникнення
парадоксального для юридично┐ практики явища, коли у законодавч│ акти, що
мають регулювати економ│чн│ в│дносини, не закладаються (там, де це вкрай
необх│дно), "конструкц│┐", як│ повинн│ бути побудован│ або на нормах
приватного , або на нормах публ│чного2 права.
На практиц│, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних
суб'║кт│в, спостер│га║ться реальна в│дсутн│сть ч│тко┐ регламентац│┐ д│й │
в│дносин, що заборонен│ державою. Також не визначаються ч│тк│ │
диференц│йован│ карн│ санкц│┐ за конкретн│ порушення забороненого та
неконкретизован│ процедурн│ механ│зми ┐х застосування до суб'║кт│в
п│дпри║мницько┐ д│яльност│, що сво┐ми д│ями порушують заборонене.
В│дсутня регламентац│я тих д│й │ в│дносин суб'║кт│в публ│чного права,
що дозволяються державою, │, в│дпов│дно, в│дсутн│ санкц│┐ та механ│зми ┐х
процедурно-правового застосування до суб'║кт│в, що дозволяють соб│
недозволен│
Катастроф│чне зб│льшення випадк│в ф│нансових мах│нац│й та економ│чно┐
злочинност│ у сфер│ функц│онування державно┐ (особливо казенно┐) власност│
-- головне породження безсистемно-правового п│дходу до регулювання вза║мод│┐
│ вза║мов│дносин приватного │ державного сектор│в економ│ки, державно┐ та
вс│х │нших форм власност│.
Для того, щоб спираючись на використання юридичних засоб│в, в│двернути
економ│чн│ злочини, обмежити "чорну" диверсиф│кац│ю, треба проблему
попередження економ│чно┐ злочинност│ розглядати не просто у
крим│нально-правовому план│, тобто з позиц│┐ покарання або посилення карних
санкц│й за ско║н│ злочини, а передус│м в господарсько-правовому план│. Тобто
бачити ┐┐ з позиц│й удосконалення механ│зму правового регулювання
господарсько┐ д│яльност│ та вза║мов│дносин суб'║кт│в р│зних форм власност│,
що ма║ не допустити │снування та створення потенц│йних джерел живлення
економ│чно┐ злочинност│.
В умовах ринкового реформування необх│дно зд│йснити ч│тке розмежування
│снуючого правового поля: по-перше, вид│лити окрему, що ма║ базуватися
виключно на нормах публ│чного права, юридичну систему, │ яка повинна
регламентувати д│ю механ│зму реал│зац│┐ владно-управл│нських,
орган│зац│йно-розпорядчих, вертикально-│║рарх│чних (або як ┐х останн│м часом
прийнято називати -- адм│н│стративно-командних) в│дносин на засадах ч│тко┐
персон│ф│ковано┐ в│дпов│дальност│ суб'║кт│в орган│в системи державного
управл│ння за насл│дки ц│║┐ д│яльност│; по-друге, вид│лити побудовану на
нормах приватного права цив│льно-правову систему, що регламенту║
функц│онування механ│зм│в ринкових (товарно-грошових) в│дносин суб'║кт│в
приватно┐ форми власност│.
Зазначен│ системи не сл│д штучно зм│шувати, бо це, як засв│дчу║
практика, неминуче призведе або до придушення державними владними
структурами свободи товарно-грошових в│дносин, або навпаки, до стих│йного
виходу ринкового механ│зму за його природно-економ│чн│ меж│. Останн║ в свою
чергу зумовить втрату необх│дно┐ керованост│ економ│ки, тобто спри-
Д▓п (це стосу║ться насамперед державних службовц│в ус│х р│вн│в та
кер│вник│в державних п│дпри║мств).
85
ятиме подальшому агресивному дом│нуванню приватних │нтерес│в над
│нтересами сусп│льства, що руйн│вно торпеду║ стаб│льн│сть │ безпеку в
держав│.
Водночас досв│д розвинутих кра┐н св│дчить, що механ│зм правового
забезпечення ефективного функц│онування державно┐ власност│ у форм│ казенних
п│дпри║мств (установ, орган│зац│й) та механ│зми правового регулювання
д│яльност│ публ│чних компан│й (кап│талом яких держава волод│║ повн│стю, або
ма║ в компан│┐ контрольний пакет акц│й) досить сутт║во в│др│зняються.
пх в│дм│нн│сть поляга║ в тому, що для перших правова система повн│стю
базу║ться на нормах публ│чного права, а для других правова │нфраструктура
забезпечення п│дпри║мницько┐ д│яльност│ повинна будуватись на основ│
оптимального по║днання норм як приватного, так │ публ│чного права. Тому в
наших умовах для забезпечення над│йного │ ефективного функц│онування
державно┐ власност│ у ┐┐ р│зних формах прояв│в, необх│дне створення двох
окремих кодекс│в: адм│н│стративно-господарського │ господарського (за умов
обов'язкового функц│онування як│сно в│дпрацьованого Цив│льного кодексу).
У чому, на нашу думку, тут полягають головн│ особливост│ створення та
практичного застосування зазначених правових систем?
Адм│н│стративно-господарський кодекс ма║ розроблятися виключно на
нормах публ│чного права. Його законодавча база покликана забезпечувати
регулювання економ│чних та орган│зац│йно-управл│нських в│дносин м│ж
суб'║ктами, що ║ розпорядниками │ користувачами казенно┐ форми державно┐
власност│. Тобто його д│я ма║ поширюватися виключно на владн│ структури, що
забезпечують управл│ння та контроль за використанням державно┐ власност│ та
бюджетних ресурс│в, а також на п│дпорядкован│ ┐м казенн│ п│дпри║мства
(установи та орган│зац│┐), тобто на суб'║кт│в, як│ забезпечують економ│чне
та орган│зац│йне функц│онування ц│║┐ форми власност│.
Цим кодексом мають бути ч│тко визначен│ права │ обов'язки,
функц│онально-орган│зац│йна компетенц│я в│дпов│дних орган│в державного
(галузево-рег│онального) управл│ння та регламентован│ ┐х вза║мов│дносини │
адм│н│стративна субординац│я та в│д-
86
пов│дальн│сть за к│нцев│ насл│дки д│яльност│. До нього повинн│ вв│йти
законодавч│ акти, що регулюють д│яльн│сть Каб│нету М│н│стр│в Укра┐ни,
Адм│н│страц│┐ Президента Укра┐ни, м│н│стерств, державних ком│тет│в,
адм│н│страц│й, агентств, а також регламент│ норми щодо правов│дносин у сфер│
управл│ння державним сектором економ│ки, насамперед казенними
п│дпри║мствами, установами та орган│зац│ями.
Водночас господарський кодекс ма║ створюватись на основ│ оптимального
по║днання норм приватного та публ│чного права, що дозволить юридичними
заходами по║днати ринкову свободу суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│, в
тому числ│ │ публ│чних компан│й та корпорац│й (┐х саморегулювання,
самоуправл│ння тощо) │з вкрай необх│дними (враховуючи сучасний стан
"т│н│-зац│┐" економ│ки), елементами державного регулювання │ контролю
повед│нки цих суб'║кт│в в умовах ринкового середовища.
Цей кодекс не суперечитиме цив│льному кодексу, побудованому на нормах
приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальнен│ норми, що повинн│
попереджати злочинн│сть у використанн│ державно┐ та комунально┐ власност│,
та норми, як│ спрямован│ на п│дтримку чесно┐ п│дпри║мницько┐ д│яльност│'.
Виконання названих правових заход│в дозволить не т│льки над│йно
захистити казенну форму власност│ в│д заз│хань крим│налу, а й затвердити
справжню р│вн│сть ус│х форм власност│, тобто сприятиме подальшому
в│дновленню процесу цив│л│зованого ринкового реформування в наш│й кра┐н│.
Запорукою усп│ху в боротьб│ з "чорною" економ│кою в Укра┐н│ повинн│
стати виважен│сть, посл│довн│сть, р│шуч│сть │ нев│дкладн│сть д│й в│дпов│дних
державних структур │ населення щодо цього негативного явища в нашому
сусп│льств│.
Як вже зазначалося, сутт║ва особлив│сть в│тчизняно┐ "т│ньово┐""
економ│ки поляга║ в тому, що вона ма║ значний
До нього, як видасться, сл│д включити наступн│ законодавч│ акти: про
систему державного обл│ку │ контролю в сфер│ п│дпри║мницько┐ д│яльност│;
про публ│чне п│дпри║мство; про в│дпов│дальн│сть кер│вник│в у раз│
банкрутства публ│чних п│дпри║мств │ компан│й; про державну п│дпри║мницьку
д│яльн│сть та участь кап│талу держави у зм│шаних формах власност│; про
джерела походження первинного кап│талу; про чесний б│знес тощо.
87
спектр "чорно┐"' економ│чно┐ д│яльност│, яка обов'язково повинна
в│дноситись до крим│нально┐ економ│ки. У той же час вона у багатьох сво┐х
проявах такою не ║, оск│льки використову║ недостатню правову врегульован│сть
багатьох сфер економ│ки. Тобто середовищем ┐┐ генерування ║ зони правового
вакууму, що │снують у систем│ законодавчого забезпечення ринкових в│дносин.
Наявн│сть значних правових прогалин призводить до того, що нав│ть так│
квал│ф│кован│ м│жнародною практикою злочини, як "в│дмивання брудних" грошей,
штучн│ банкрутства та р│зноман│тн│ ф│нансов│ афери, внасл│док яких
порушуються права громадян │ ринкових партнер│в, здеб│льше до цього часу
крим│нальним злочином в Укра┐н│ ще не вважаються. Останн║ ║ вкрай соц│альне
небезпечним чинником, що генеру║ зростання "чорних" вид│в економ│чно┐
д│яльност│.
П│дпри║мницька д│яльн│сть об'║ктивно потребу║ пост│йного нарощування
величини авансового кап│талу, оск│льки ┐┐ головним руш│йним мотивом │
головним стимулом ║ прибуток, що зб│льшу║ться головним чином за рахунок
розширення обсяг│в та п│двищення ефективност│ економ│чно┐ д│яльност│.
Протиправний "б│знес" не ║ винятком │ також пост│йно прагне до
нарощування свого кап│талу. Св│това практика засв│дчу║, що доходи, як│
отримуються у ц│й сфер│ "д│яльност│", беруть св│й початок переважно у
вигляд│ грошово┐ гот│вки. Тому, маючи значн│ суми грошово┐ гот│вки (як в
нац│ональн│й, так │ │ноземн│й валютах), правопорушники, що д│ють в кра┐нах
│з ринковою економ│кою, практично обмежен│ в можливост│ легальне проводити
значн│ гот│вков│ операц│┐, зд│йснювати вкладення та │нше, не викликаючи
п│дозри у в│дпов│дних державних орган│в та громадськост│. В цих умовах вони
намагаються створити "законн│ джерела" для легал│зац│┐ кап│тал│в, що були
отриман│ незаконним шляхом.
Для зд│йснення ц│║┐ мети "чорним" б│знесом в│дпрацьован│ спец│альн│
механ│зми. Для цього "брудн│" грош│ або розм│щуються на рахунках в банках, а
дал│ │нвестуються в легальн│ п│дпри║мства, або вивозяться контрабандою чи
перем│щуються за меж│ кра┐ни │ншими шляхами. Там вони об'║днуються │з
доходами в│д законного б│знесу, переводяться │з одного рахунку на │н-
88
ший за допомогою сер│┐ складних банк│вських операц│й, розрахованих на
те, щоб замаскувати сл│ди незаконних доход│в, та │н.
Зазначен│ д│┐ за кордоном отримали назву "в│дмивання" грошей. пх можна
визначити як процес, п│д час якого "брудн│" грош│ (головним чином гот│вка),
як│ отриман│ внасл│док протиправних, сусп│льне небезпечних д│й,
пропускаються через банк│вську та ф│нансову систему таким чином, що вони
перетворюються в "чист│" грош│, тобто ┐м нада║ться вигляд ц│лком лег│тимних
доход│в, │ правоохоронн│ органи втрачають можлив│сть встановити особу, що ║
│н│ц│атором крим│нально┐ угоди, або визначити першоджерело злочинного
походження цих кошт│в.
Загальна нерозвинен│сть │ недосконал│сть правово┐ │нфраструктури, що
регулю║ кредитно-банк│вську систему Укра┐ни сприя║ поширенню "т│н│зац│┐" та
крим│нал│зац│┐ в│тчизняно┐ економ│ки.
У програмн│й допов│д│ Президента Укра┐ни "Шляхом радикальних
економ│чних реформ", якою визначались основн│ засади економ│чно┐ та
соц│ально┐ пол│тики стосовно стану системи правового забезпечення
функц│онування банк│всько┐ системи Укра┐ни, було зазначено: "Для
врегулювання основних засад банк│всько┐ д│яльност│ необх│дно за п│драхунками
фах│вц│в понад 20 законодавчих акт│в. Ми ж ма║мо лише один Закон "Про банки
│ банк│вську д│яльн│сть", значна частина положень якого не ма║ прямо┐ д│┐.
Як насл│док, процес реформування банк│всько┐ системи набув стих│йного
характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливост│ впливу на цей процес │
Нац│онального банку. Катастроф│чне нарощування масштаб│в позабанк│вського
грошового об│гу, численн│ порушення, що мають м│сце в банк│вськ│й сфер│,
св│дчать про те, що НБУ │ держава ще не опанувала необх│дними важелями
регулювання ц│║┐ ключово┐ сфери економ│ки"*.
Серед цих законодавчих акт│в насамперед можна назвати наступн│: 1) Про
л│кв│дац│ю │ банкрутство кредитних установ;
2) Про Нац│ональний банк Укра┐ни; 3) Про акц│онерн│ комерц│йн│
Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економ│чних реформ". Допов│дь
Президента Укра┐ни про основн│ засади економ│чно┐ та соц│ально┐ пол│тики //
Газета --Д│ло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5
99
89
банки; 4) Про спец│ал│зован│ банки; 5) Про │нвестиц│йно-│потечн│
банки; 6) Про систему розрахунк│в у банк│вськ│й д│яльност│;
7) Про порядок збер│гання на банк│вських рахунках комерц│йних банк│в
бюджетних кошт│в та ц│льових кредит│в, наданих Урядом Укра┐ни, та про
в│дпов│дальн│сть за ┐х ц│льове │ сво║часне використання; 8) Про систему
державного обл│ку та контролю за д│яльн│стю банк│всько┐ системи; 9) Про
внесення зм│н та доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни про
адм│н│стративн│ правопорушення (з метою встановлення в│дпов│дальност│ за
порушення правил │ зловживань в систем│ розрахунково-плат│жних операц│й);
10) Про вдосконалення механ│зму плат│жних операц│й │ в│дпов│дальн│сть банк│в
по зобов'язанням щодо плат│жних доручень кл│║нт│в; 11) Про банк│вську
та║мницю та забезпечення гласност│ у д│яльност│ банк│вських установ │
публ│чну банк│вську статистику; 12) Про комерц│йний кредит та вексельний
об│г; 13) Про внутр│шню службу безпеки у банк│вськ│й та валютно-кредитн│й
сфер│; 14) Про систему безгот│вкових розрахунк│в; 15) Про об│г гот│вкових
кошт│в, посилення в│дпов│дальност│ за сво║часну │нкасац│ю грошово┐ виручки
та норму касових залишк│в; 16) Про систему резервування грошово┐ гот│вки;
17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про
в│дпов│дальн│сть банк│в за незаконн│ грошов│ операц│┐; 20) Про страхування
депозит│в та захист │нвестиц│й у банк│вськ│й систем│ в Укра┐н│; 21) Про
справедлив│ умови надання споживчого кредиту.
За умови фактично┐ в│дсутност│ правово┐ │нфраструктури, вкрай
необх│дно┐ для цив│л│зованого функц│онування банк│всько┐ системи, вона у
сво┐й д│яльност│ керу║ться б│льш н│ж 500 нормативними п│дзаконними актами,
що були прийнят│ Нац│ональним банком Укра┐ни протягом останн│х п'яти рок│в.
Поширенню цього явища, пов'язаного │з "в│дмиванням" грошей, значною
м│рою сприя║ закрит│сть кредитно-ф│нансових установ, банк│вська та║мниця
вклад│в. Внасл│док цього торговець наркотиками або │нший суб'║кт
крим│нального середовища отриму║ можлив│сть не т│льки перем│щувати грош│ по
всьому св│тов│, але й "легал│зувати" ┐х.
Для "в│дмивання" грошей торговц│ наркотиками та │нший "крим│нал│тет",
як правило, обирають певн│ так зван│ "кра┐ни-
90
лазн│", кредитно-ф│нансова та правова система яких ма║ наступн│
характерн│ ознаки': по-перше, законодавством кра┐ни нео-бмежено
регламентована та║мниця комерц│йних │/або банк│вських операц│й; по-друге,
│сну║ невизначен│сть законодавчо┐ бази щодо ре║страц│┐ │ джерел походження
первинного кап│талу (в т. ч. │ноземного); по-трет║, державою легал│зовано │
нада║ться сприяння │снуванню анон│мних банк│вських рахунк│в у в│тчизнян│й та
│ноземних валютах2; по-четверте, в│дсутн│ обмеження (або │снують м│н│мальн│
обмеження) у в│дношенн│ обм│ну будь-яких сум │ноземно┐ валюти або щодо
повно┐ свободи п│дпри║мницько┐ д│яльност│, а також в│дсутн│й державний
контроль за д│яльн│стю │ноземних корпорац│й │ приватних ос│б; по-п 'яте,
в│дсутн│ податки або оподаткування доход│в │ноземних корпорац│й знаходяться
на в│дносно низькому р│вн│ тощо.
Зазначене поясню║ р│вень небезпеки, що поста║ перед Укра┐ною, оск│льки
вона, на погляд "крим│нального" б│знесу, в│дпов│да║ вс│м перерахованим
ознакам "привабливост│", як "кра┐на-лазня". "В│дмивання брудних грошей"
вкрай негативно вплива║ на сусп│льство. Воно, по-перше, нав│ть за умови
сталих сусп│льних систем загрожу║ економ│чн│й безпец│ держави, оск│льки
дозволя║ правопорушникам реал│зувати │ легал│зувати доходи в│д злочинно┐
д│яльност│ │ тим самим п│дкр│плю║ ┐х спроможн│сть продовжувати │ надал│
чинити злочини у ще б│льших масштабах. Тобто одним │з найб│льш потужних
джерел живлення "чорно┐"" економ│ки ║ можлив│сть безперешкодно в│дмивати │
використовувати "брудн│" грош│. По-друге, "в│дмивання грошей" п│дрива║
дов│ру сусп│льства до вс│║┐ ф│нансово┐ системи, │ ║ загрозою нормальному
функц│онуванню кредитно-ф│нансових установ кра┐ни. По-трет║, "в│дмивання"
грошей ║ явищем, що порушу║ │нтереси законного б│знесу │ його кл│║нт│в, як│
повинн│
Саме цими ознаками поясню║ться приваблив│сть для "в│дмивання" грошей
таких кра┐н, як Панама, Гонконг, Кайманськ│ │ Багамськ│ острови або
економ│чних (офшорних) зон тощо.
В│дкриття анон│мних валютних рахунк│в дозволено Указом Президента
Укра┐ни в│д 1 серпня 1995 року. Порядок в│дкриття та функц│онування
анон│мних валютних рахунк│в ф│зичних ос│б (резидент│в │ нерезидент│в)
затверджено постановою Правл│ння Нац│онального банку Укра┐ни No 205 в│д 16
серпня 1995 року.
91
бути над│йно захищеними в│д злочинно┐ крим│нально-маф│озно┐ д│яльност│.
Це в свою чергу згубно вплива║ на процес залучення до кра┐ни │нвестиц│й з
боку сол│дного │ноземного кап│талу.
За законодавством Укра┐ни "в│дмивання брудних грошей" не ║ крим│нальним
злочином. Тобто в наш│й кра┐н│ нема║ спец│альних законодавчих акт│в, як│
безпосередньо нац│лен│ на боротьбу │з "в│дмиванням" грошей, тому │ правова
в│дпов│дальн│сть за так│ д│┐ в│дсутня. Саме тому можна стверджувати, що в
Укра┐н│, де створен│ найсприятлив│ш│ умови, поширю║ться процес "в│дмивання
брудних грошей" як в│тчизняного крим│на-л│тету, так │ м│жнародно┐ маф│┐. У
зв'язку з цим природно поста║ питання щодо того, чи можна використовувати
нашу │снуючу базу закон│в для обмеження цього небезпечного явища. Для
в│дпов│д│ на ц│ питання необх│дно сп│вставити вимоги закордонного (передус│м
американського) законодавства, │з в│тчизняним в частин│ надання установами
банк│всько┐ системи зв│т│в, збер│гання обл│ково-зв│тно┐ документац│┐ та
подання │нформац│┐ щодо вза║мов│дносин з │ноземними ф│нансовими
орган│зац│ями державним контрольним та правоохоронним органам.
Так, скаж│мо, кредитно-ф│нансов│ установи США надають зв│ти щодо
валютних операц│й │ платеж│в гот│вкою, що отримуються в торг│вл│ │
п│дпри║мництв│, створюють тим самим, по-перше, │нформац│йну базу для анал│зу
та пошуку "в│дми-вател│в". По-друге, у випадках обгрунтовано┐ п│дозри щодо
т│║┐ чи │ншо┐ особи у "в│дмиванн│" грошей так│ в│домост│ дають можлив│сть
встановлювати рух його грошових кошт│в та п│дтвердити факти "в│дмивання",
тобто отримати необх│дн│ докази.
У нас же не передбачено зв│ти ан│ по депозитах, ан│ по обсягах зняття
вклад│в, платежах або переказах, н│ щодо отримання гот│вкових грошових
кошт│в, у зв'язку │з чим анал│з │нформац│┐, що стосу║ться пошуку
"в│дмивател│в" │ ┐х покривател│в ста║ майже неможливим. Тобто незаперечним ║
той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища в│дсутн│ будь-як│
правов│ та орган│зац│йно-процедурн│ механ│зми та бар'║ри.
Сл│д додати, що поширенню "т│ньових" процес│в, особливо таких, як
"в│дмивання" грошей та масштабне ухилення в│д сплати податк│в в наш│й кра┐н│
сприя║ в│дсутн│сть необх│дного балансу
92
м│ж правами приватних ос│б на комерц│йну та║мницю │ законними потребами
посадових ос│б контрольних та правоохоронних орган│в держави в отриманн│
матер│ал│в та │нформац│┐ при перев│рках, зв│тах або тако┐, що в│дноситься до
справи сл│дства, яка виплива║ │з закону про банки та банк│вську д│яльн│сть
щодо банк│всько┐ та║мниц│. У зв'язку з цими статтями оперативн│ та │нш│
прац│вники правоохоронних орган│в позбавлен│ можливостей доступу до
│нформац│┐ по рахунках юридичних │ ф│зичних ос│б, без чого у ряд│ випадк│в
неможливо зд│йснювати перев│рку та в│дкривати крим│нальн│ справи. Тому,
нав│ть при наявност│ обгрунтованих п│дстав щодо зд│йснення злочину, н│хто
(н│ сл│дчий, н│ прокурор, н│ суддя, н│ │нш│ особи) не в силах вир│шити
питання щодо вилучення певних документ│в та отримання даних про операц│┐ по
рахунках конкретних ф│рм │ юридичних ос│б, не порушуючи при цьому норм
чинного законодавства.
Ц│ дан│ можуть бути надан│ податков│й служб│. Але на в│дм│ну в│д служби
внутр│шн│х доход│в кра┐н, що мають розвинену ринкову економ│ку, вона не
т│льки не над│лена правом розсл│дування, але нав│ть не ма║ статусу органу
д│знання, у зв'язку │з чим обов'язки по перев│рц│ правильност│ визначення
прибутку та обчислення податк│в податковими │нспекторами фактично
виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що ║ у первинних
документах. Тому сп│вставити ┐х │з в│домостями, що подан│ у декларац│ях,
фактично неможливо. Проте, нав│ть за │снуючих обмежень анал│з порушених
крим│нальних справ, акт│в, документальних перев│рок, наявно┐ оперативно┐
│нформац│┐, що був проведений Державною податковою Адм│н│страц│║ю Укра┐ни,
засв│дчу║, що внасл│док правово┐ неврегульо-ваност│ та недосконалост│
д│ючого законодавства, банк│вська система Укра┐ни стала одн│║ю з головних
сфер ухилення в│д сплати податк│в д│лками "т│ньово┐"" економ│ки. З ц│║ю
метою ними створю║ться мережа ф│ктивних п│дпри║мств, за допомогою яких
вуалюються незаконн│ ф│нансово-господарськ│ операц│┐.
Про масштаби ц│║┐ протиправно┐ д│яльност│ св│дчить те, що, наприклад, у
листопад│ 1997 року п│дрозд│лами податково┐ пол│ц│┐ виявлена 561 ф│ктивна
ф│рма, п│д прикриттям яких проводились незаконн│ операц│┐ по "ЛОРО-рахунках"
банк│в-нерезидент│в. Д│-
93
ями правопорушник│в завда║ться величезна шкода економ│ц│ │ бюджету
держави. Т│льки в м. Ки║в│ у 1997 роц│ виявлено 1,5 тисяч│ ф│ктивних
структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як
загальна сума прихованих в│д оподаткування угод, проведених через ц│ ф│рми,
перевищила З млрд. гривень.'
Виходячи │з викладеного, в процес│ реал│зац│┐ законодавчо┐ стратег│┐,
яка спрямована на обмеження процес│в "т│н│зац│┐" економ│ки Укра┐ни,
необх│дно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досв│д
кра┐н, як│ мають цив│л│зовану ринкову економ│ку щодо створення над│йно
д│ючих правових умов та орган│зац│йно процедурних механ│зм│в приборкання
крим│нально┐ економ│ки.
3.2. Досв│д США щодо створення умов правового обмеження прояв│в
"т│н│зацТ" економ│ки, який може бути застосований у в│тчизнян│й практиц│
Вир│шення питання обмеження процес│в "т│н│зац│┐" економ│чного життя
кра┐ни передус│м потребу║ зд│йснення на законодавчому, процедурному та
орган│зац│йно-виконавчому р│внях вир│шення двох питань. По-перше, створення
над│йно┐ системи правового попередження можливост│ в│дмивання "брудних"
грошей, │ по-друге, створення над│йно┐ правово┐ бази для ефективного
функц│онування податково┐ системи.
У зв'язку │з тим, що "в│дмивання" грошей прийняло загальносв│тов│
масштаби, законодавц│ кра┐н, що мають розвинуту ринкову економ│ку прагнуть
захистити сво┐ кра┐ни в│д поширення на ┐х територ│ю цього явища. Вони
затверджують закони, що спрямован│ на орган│зац│ю державними органами │
банками контролю за вкладами │ рухом грошових кошт│в громадян, що створю║
значн│ ускладнення в д│яльност│ крим│нально-маф│озних структур та ┐х
"чорно┐" економ│чно┐ бази.
В основному ц│ закони спрямован│ на те, щоб заф│ксувати рух грошей на
ключових стад│ях, тобто робиться все можливе для того, щоб грош│ залишали
"сл│д", за яким можна було б просл│дкувати ┐х шлях у зворотн│й б│к аж до
джерела походження.
Як│ ж це стад│┐? Як уже в│дзначалось, злочинц│ зд│йснюють велику
к│льк│сть р│зних операц│й │ засоб│в, щоб приховати крим│нальне походження
кошт│в. Однак, вс│ ц│ методи включають проходження грошей через стад│┐, де
можливе ┐х виявлення, тобто грошова гот│вка повинна або експортуватися через
територ│альний кордон, а пот│м ос│сти на рахунках в │ноземних
кредитно-ф│нансових установах, або повернутися назад, або ж необх│дно
запевнити в│тчизняну банк│вську установу, що значний вклад грошово┐ гот│вки
║ законним.
Отже, ключовими для виявлення операц│й щодо "в│дмивання" грошей ║ ┐х
основн│ стад│┐, по-перше, де гот│вка входить у в│тчизняну кредитно-ф│нансову
систему │, по-друге, де вона перетина║ кордон для │нтегрування у закордонн│
ф│нансов│ системи, зв│дки поверта║ться на батьк│вщину у форм│ законних
переказ│в.
Ступ│нь │ жорстк│сть контролю цих етап│в у р│зних кра┐нах неоднакова.
Найб│льш р│шуче у вир│шенн│ цього питання д│ють Сполучен│ Штати Америки.
Вивчення правово┐ системи Сполучених Штат│в Америки св│дчить, що багато
положень федерального законодавства, спрямованих на р│шучу боротьбу │з
"в│дмиванням" грошей, були встановлен│ у зв'язку з прийняттям протягом 1970
- 1988 рок│в п'яти спец│альних законодавчих акт│в, зм│ст яких буде
проанал│зований нами у хронолог│чн│й ретроспектив│'.
Прийняття федерального "Акта про банк│вську та║мницю" (1970 p.) було
результатом усв│домлення та стурбованост│ урядових к│л, законодавц│в та
громадськост│ щодо зростаючого використання кредитно-ф│нансових установ у
злочинних ц│лях, а також використання громадянами США │ноземних ф│нансових
установ з метою порушення │ обходу американських закон│в. Цей закон надав
м│н│стру ф│нанс│в право встановлювати в│дпо-
3 допов│дно┐ записки Головного управл│ння економ│чного анал│зу
Державно┐ податково┐ Адм│н│страц│┐ Укра┐ни "Про заходи щодо забезпечення
надходження доход│в у 1998 роц│" (9 с│чня 1998 p.). - С. 24
94
Переклади текст│в зазначених законодавчих акт│в див.: В. О. Мандибура.
Правовий механ│зм контролю за "в│дмиванням" грошей та напрями його
вдосконалення (анал│тично-│нформац│йно допов│дь), додатки 1, 2 │ 3 //
Секретар│ат Верховно┐ Ради Укра┐ни, вересень 1996 p.
95
в│дн│ вимоги на ведення обл│ку │ подання зв│т│в ф│нансовими
установами.
У в│дпов│дност│ до першого розд│лу закону кредитно-ф│нансов│ установи
зобов'язан│ збер│гати щонайменше п'ять рок│в обл│ково-зв│тну документац│ю
таких вид│в, що "мають високу ступ│нь застосування в карних, податкових
розсл│дуваннях, судових процедурах".
Ц│ документи включають: 1) │нформац│ю про будь-яке надання кредиту на
суму, що перевищу║ 10 тис. долар│в (якщо т│льки в│н не забезпечений часткою
нерухомост│); 2) документ про будь-яке доручення, отримане або дане на
переказ, що перевищу║ 10 тис. долар│в, будь-як│й особ│ (в│д будь-яко┐
особи), на будь-який рахунок (з будь-якого рахунку), в будь-яке м│сце (│з
будь-якого м│сця) поза США; 3) зразки п│дпис│в; 4) │дентиф│кац│йн│ номери
платник│в податк│в для визначення рахунк│в; 5) картки бухгалтерського
обл│ку, як│ вказують на операц│┐ по рахунках │ коп│┐ чек│в на суму, що
перевищу║ 100 долар│в, як│ сплачен│ у банку.
За порушення цих вимог на банк│вську установу, директора, посадову
особу, службовця за законом може бути накладено цив│льно-правове покарання у
вигляд│ штрафу до 10 тис. долар│в за кожне порушення.
Другий розд│л цього акту вимага║ надання наступних зв│т│в в│д
кредитно-ф│нансових установ: 1) про валютн│ операц│┐ (CTR); 2) про
м│жнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документ│в (CMIR); 3)
про │ноземн│ банки │ ф│нансов│ рахунки (EBAR).
Американськ│ установи, на як│ розповсюджуються вимоги акта (так│ як: 1)
банк│вськ│ установи; 2) маклерськ│ контори торговц│в ц│нними паперами; 3)
м│жнародн│ п│дпри║мства вза║много кредиту в нац│ональних валютах; 4) чеков│
касири; 5) телеграфн│ компан│┐; 6) казино, що мають л│ценз│ю та р│чний доход
понад 1 млн.долар│в; 7) поштову службу │ деяк│ │нш│), повинн│ подавати зв│т
щодо кожно┐ валютно┐ операц│┐ служб│ внутр│шн│х доход│в (податкове
управл│ння │з правом розсл│дування ф│нансових злочин│в -- IRS), створен│й
при М│н│стерств│ ф│нанс│в США, про кожен депозит, вилучання грошей │з
рахунку, обм│н
96
валюти або │нший плат│ж або переказ, що включа║ валютн│ операц│┐ на
суму, що перевищу║ 10 тис. долар│в.
М│н│стр ф│нанс│в ма║ право дати дозв│л на зв│льнення в│д подання
зв│т│в. Банки також можуть зв│льнити окрем│ операц│┐ окремих кл│║нт│в, але
лише за умови, якщо банк "може надати обгрунтован│ висновки, що ц│ суми не
перевищують сум, сп│в-ставних │з звичайною повед│нкою законного
п│дпри║мництва".
Закон вимага║ при заповненн│ зв│ту кредитно-ф│нансово┐ установи подання
р│зних в│домостей щодо операц│й, що включають так│ дан│: 1) про особист│сть
людини, що зд│йсню║ операц│ю; 2) про номер ц│║┐ особи в систем│ соц│ального
забезпечення, адресу, р│д заняття │ дату народження; 3) про тип
│дентиф│кац│┐, яка застосову║ться для встановлення особи конкретно┐ людини,
номера вед│йського св│доцтва, кредитно┐ картки, паспорта та │н.; 4)
документи, як│ були використан│ для зазначено┐ │дентиф│кац│┐; 5) номер
рахунку кл│║нта; 6) тип операц│┐ │ загальна сума, а також в│домост│ про
залучення в операц│ю │ноземно┐ валюти; чек або телеграфний грошовий переказ.
З с│чня 1990 року правова регламентац│я вимага║ застосовувати додаткову
форму зв│тност│, що ма║ спец│альну кл│тинку, яку необх│дно в│дм│тити, якщо
установа вважа║ операц│ю п│дозр│лою. Ця форма повинна бути п│дписана
службовцем, який ┐┐ заповнив, а також посадовою особою установи, що
перев│рила │ затвердила ┐┐. Особи, що порушують це положення федерального
закону, п│длягають крим│нальному або цив│льно-правовому покаранню. При цьому
сума адм│н│стративного штрафу не може перевищувати суми валюти, залучено┐ до
операц│┐.
Окрем│ положення федерального закону вимагають також подавати │нший
зв│т за формою 8300 щодо платеж│в гот│вкою в сум│, що перевищу║ 10 тис.
долар│в, як│ отриман│ в торг│вл│ або п│дпри║мництв│. ▓нформац│я │з цих
зв│т│в також допомага║ в│д-сл│дкувати рух грошей по каналах об│гу │ корисна
при розсл│дуванн│ по справах "в│дмивання" грошей │ ухилення в│д
оподаткування. Цю вимогу введено в д│ю у 1984 роц│ │ кодиф│ковано в
Податковому кодекс│. Заповнюючи цей зв│т, отримувач грошово┐ гот│вки повинен
включати до нього пр│звище, адресу │ │дентиф│кац│йний номер особи, в│д яко┐
отримана гот│вка. Як-97
що угода була зд│йснена в│д чийогось │мен│, то вносяться дан│ на цю
особу. Ця форма повинна бути подана в IRS не п│зн│ше 15 д│б п│сля отримання
гот│вки.
Особи, як│ св│домо не подають зазначений зв│т, визнаються такими, що
чинять злочин, │ до них застосовуються штрафи до 25 тис. долар│в (або 100
тис. долар│в у випадках корпорац│┐) │/або тюремне ув'язнення на строк до 5
рок│в.
Зв│т про м│жнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документ│в
за формою 4790 повинен надаватися митн│й служб│ будь-якою особою, що ввозить
понад 10 тис. долар│в у США або вивозить │з них. Зв│т нада║ться також у
випадку, якщо особа отриму║ з │ншо┐ кра┐ни суму, що перевищу║ 10 тис.
долар│в. Поняття "кредитно-грошов│ документи" включа║ валюту США │ │ноземну
валюту, вс│ оборотн│ документи на пред'явника (чеки, видан│ окремими
особами, компан│║ю, банком, касиром, а також туристичн│ чеки, боргов│
зобов'язання │ грошов│ перекази, ц│нн│ папери або акц│┐ на пред'явника та
│н.).
В│д резидент│в США вимага║ться вести обл│к │ надавати зв│ти щодо сво┐х
вза║мов│дносин з будь-якими │ноземними ф│нансовими орган│зац│ями. Це
стосу║ться ос│б, як│ беруть ф│нансову участь в │ноземному банку у вигляд│
ц│нних папер│в або │ншого ф│нансового рахунку, а також ос│б, як│ мають право
п│дпису або будь-який │нший дозв│л щодо користування таким рахунком. Зв│т
нада║ться за формою 90-22.1 Служб│ внутр│шн│х доход│в щор│чно.
За порушення цих правил до особи може бути застосовано цив│льно-правове
покарання у вигляд│ штрафу до 100 тис. долар│в, але не б│льше грошово┐ суми,
що залучена в операц│┐, а також крим│нальне покарання -- штраф, що не
перевищу║ 250 тис.долар│в │/або тюремне ув'язнення до 5 рок│в.
Прийняття законодавчого Акту в│д 29.10.1970 року (про внесення зм│н до
Федерального Акту про страхування вклад│в щодо вимоги в│д застрахованих
банк│в вести повн│ записи, а також надавати зв│ти до Департаменту Скарбниц│
про проведення певних операц│й у валют│ США) було зумовлено необх│дн│стю
забезпечити належн│ умови щодо надання │нформац│┐ суб'║ктами п│дпри║мницько┐
д│яльност│ при веденн│ розсл│дування
крим│нальних справ, чим була сутт║во обмежена можлив│сть "в│дмивання"
грошей.
Законом були сутт║во розширен│ повноваження Секретаря Скарбниц│ (у
пор│внянн│ з Кодексом США 1952 p.) щодо посилення │ регламентац│┐ вимог до
ведення в│дпов│дних запис│в не-застрахованим банком чи незастрахованою
установою, або ж будь-якою особою, що зад│яна в п│дпри║мницьк│й д│яльност│,
стосовно зм│н, як│ в│дбулися у власност│, форм│ ведення обл│ку │ контролю,
форм│ управл│ння та процедур│ подання цих зв│т│в.
Процедурна регламентац│я зобов'язувала означених суб'║кт│в подавати
в│дпов│дн│ зв│ти у раз│, коли вони "║ вкрай необх│дн│ для ведення
розсл│дувань крим│нальних справ, справ, як│ стосуються податк│в, та для
регулятивних розсл│дувань чи проваджень по справах".
Збер│гання та ведення запис│в по зазначен│й зв│тност│ в електронн│й чи
автоматизован│й форм│ дозволялись т│льки "за умови дотримання положень,
визначених Секретарем Скарбниц│.
У раз│ порушень закону Секретарю скарбниц│ надавалось право "прийняти
р│шення передати справу до в│дпов│дного районного суду США, чи в│дпов│дного
суду США будь-яко┐ територ│┐ чи │ншого м│сця (за умови, що вони над│лен│
юрисдикц│║ю США забороняти так│ д│┐ чи практику). П│сля належного
пов│домлення дозволя║ться виносити безстрокову або тимчасову су-е дову
заборону чи видавати заборонений судовий наказ без мож-а ливост│
використання застави. За зверненням Секретаря будь-fv який з означених суд│в
може також видавати обов'язков│ судов│ Х||у заборони, за якими особа ма║
виконувати р│шення Секретаря...". 1 Актом регламентовано, що в раз│ кожного
св│домого пору-й шення будь-якого положення чи порушення, ско║ного через |1
Недбал│сть, Секретар до таких ос│б, якщо вони мають форму ^ партнерства,
корпорац│й чи │ншу форму п│дпри║мства по в│дно-^ щенню до партнера,
кер│вника, службовця чи найманого пра-g П│вника цього п│дпри║мства, який
св│домо або виключно через ^недбал│сть бере участь у порушенн│, може
визначити розм│р ▓│й штрафу за цив│льним покаранням, який не повинен
перевищува-Ц ти 10 тис. долар│в США.
Х^&'. Х
У раз│ неспроможност│ особи сплатити будь-який штраф для стягнення
ц│║┐ суми в судовому порядку за р│шенням Секретаря Скарбниц│ в│д │мен│
Сполучених Штат│в Америки може бути розпочата цив│льна справа. Крим│нальне
покарання для особи, що св│домо порушувала положення закону, передбачало
стягнення штрафу, розм│р якого не повинен перевищувати 1 тис. долар│в США,
або ув'язнення строком не б│льше одного року, або застосування обох покарань
одразу.
До особи, що св│домо порушу║ чи св│домо спричиню║ порушення будь-якого
положення розд│лу 21 Федерального Акту про страхування вклад│в, або розд│лу
411 Державного акту про житло, якщо порушення ма║ м│сце п│сля ско║ння
будь-якого порушення федерального законодавства, яке кара║ться ув'язненням
строком б│льше одного року, застосову║ться стягнення штрафу в розм│р│, що не
перевищу║ 10 тис. долар│в США або ув'язнення строком не б│льше як п'ять
рок│в, або обидва покарання одразу.
За законом Секретар Скарбниц│ зобов'язаний забезпечувати дотримання
його положень │ може делегувати так│ обов'язки в│дпов│дному банк│вському
наглядовому агентству чи │ншому наглядовому агентству.
Загальний акт про контроль над злочинн│стю (1984 p.) ма║ деяк│
положення, що спец│ально присвячен│ проблем│ "в│дмивання" грошей.
У в│дпов│дност│ до акта, митним оф│церам дозволя║ться зупиняти │ робити
обшук без ордера будь-яких автомоб│л│в, л│так│в, корабл│в, контейнер│в,
упаковок │ особи, "якщо ║ розумн│ п│дстави вважати, що перевозяться
кредитно-грошов│ документи з порушенням в│дпов│дних правил".
Друге положення цього законодавчого акту дозволя║ виплату винагороди
особам, як│ надали │нформац│ю, що дозволила стягнути за порушення "Акта про
банк│вську та║мницю" суму, що перевищу║ 50 тис: долар│в у вигляд│ штрафу або
конф│скац│┐. Федеральний Акт про контроль за "в│дмиванням" грошей (1986 p.)
визнав злочином "в│дмивання" грошей, що отриман│ в│д протиправно┐
д│яльност│. В│дпов│дно до нього злочинами визнавались два крим│нальних
правопорушення:
100
перше -- "в│дмивання валютно-грошових документ│в";
друге -- "зд│йснення грошових операц│й у в│дношенн│ власност│, яка
отримана в│д точно визначено┐ незаконно┐ д│яльност│".
Перша норма встановила в│дпов│дальн│сть за "в│дмивання" грошей, яке
в│дбува║ться за рахунок ф│нансових операц│й, перевезень, в│дправлень або
переказ│в кредитно-грошових документ│в. При ф│нансових операц│ях за законом
правопорушення ма║ м│сце у тому випадку, якщо особа або зна║, що майно, яке
включене в цю операц│ю, явля║ собою доход в│д незаконно┐ д│яльност│, але,
незважаючи на це, зд│йсню║ ┐┐ з нам│рами сприяти продовженню тако┐
протиправно┐ д│яльност│ або зна║, що зазначена операц│я ма║ на мет│
приховування або покривання природи, м│сця знаходження, джерела походження
належност│ доходу, або уникнення виконання певно┐ вимоги щодо надання зв│ту
про таку операц│ю. За аналог│чних умов злочином вважа║ться "в│дмивання"
грошей, що пов'язане │з перевезенням кредитно-грошових документ│в.
Друга норма стосу║ться особи, що заздалег│дь сплановано зд│йсню║ разом
│з кредитно-ф│нансовою установою грошову операц│ю в│дносно здобуто┐
злочинним шляхом власност│, джерелом яко┐ ║ точно визначена незаконна
д│яльн│сть, на суму, що перевищу║ 10 тис. долар│в. За американським
законодавством до протиправно┐ д│яльност│ в│дносяться: наркоб│знес,
фальшування грошей, контрабанда, банк│вськ│ та трастов│ шахрайськ│ операц│┐,
банк│вськ│ або поштов│ пограбування, крад│жки, шпигунство, рекет, к│лерство
тощо. Так│ злочини у США за законом можуть каратися штрафом до 500 тис.
долар│в │/або тюремним ув'язненням до 20 рок│в.
Акт про контроль за "в│дмиванням" грошей передбача║ також цив│льну │
крим│нальну конф│скац│ю предмет│в, як│ залучен│ до "в│дмивання" грошей.
За законом м│н│стру юстиц│┐ було надано право накладати цив│льн│
грошов│ штрафи до 500 долар│в на будь-яку кредитно-ф│нансову установу, яка
за недбал│стю порушу║ якесь │з положень "Акту про банк│вську та║мницю".
М│н│стру ф│нанс│в також надано право вивчати будь-як│ бухгалтерськ│ книги та
обл│ков│ документи ф│нансово┐ установи в частин│, що стосу║ться ведення
обм│ну │ подання зв│т│в.
101
викону║ обов'язки, або ма║ повноваження приватного п│дпри║мства; 5)
будь-яке приватне п│дпри║мство або агентство, що займа║ться будь-якою
д│яльн│стю, яку м│н│стр ф│нанс│в, зг│дно з правилами, вважа║ такою, що ║
схожою, спор│дненою, або зам│ню║ зазначену ф│нансову д│яльн│сть; 6) будь-яке
│нше приватне п│дпри║мство, визначене м│н│стром ф│нанс│в, як таке, чи┐
операц│┐ з гот│вкою мають високу ступ│нь корисливост│ стосовно крим│нальних,
податкових та статутних питань.
За законом, м│н│стру юстиц│┐ було надане право включати до перел│ку
будь-яке п│дпри║мство, що займа║ться д│яльн│стю, под│бною до т│║┐, яку
зд│йснюють перерахован│ п│дпри║мства, а також │ будь-яке │нше п│дпри║мство,
до "чи┐х операц│й за гот│вковий розрахунок у вищ│й м│р│ застосуються карн│
або податков│ процедури".
Окремо необх│дно в│дзначити, що, окр│м федерального законодавства,
багато штат│в США виявили │н│ц│ативу в боротьб│ │з "в│дмиванням" грошей │
ввели в д│ю власн│ закони, як│ визначають "в│дмивання" грошей державним
злочином, що розширю║ можливост│ розсл│дування │ крим│нального
пересл│дування ос│б, як│ займаються такими операц│ями. Б│льш│сть │з штат│в
мають в│дпов│дн│ закони, як│ дають право регулювати д│яльн│сть небанк│вських
ф│нансових установ, що в│дправляють грош│ в│д │мен│ кл│║нта, продають
грошов│ перекази, туристськ│ чеки та │нш│ плат│жн│ документи.
У контрол│ за рухом грошових кошт│в │ розсл│дуванн│ факт│в "в│дмивання"
грошей у США беруть участь р│зн│ суб'║кти -- представники вс│х г│лок
державно┐ влади │, в першу чергу, виконавчо┐, до яких передус│м в│дносяться
м│н│стерства ф│нанс│в, юстиц│┐ та │нш│ органи. Таким чином забезпечу║ться
ч│тко в│дпрацьована система безсуперечного виконання зазначених закон│в.
▓з затвердженням Акта про банк│вську та║мницю М│н│стерству ф│нанс│в США
нада║ться головна роль у боротьб│ з "в│дмиванням" грошей. М│н│стерство
в│дпов│да║ за опубл│кування правил застосування Акта │ за координац│ю зусиль
тих орган│зац│й, яким вона делегована для його реал│зац│┐. Хоча застосування
закону т│льки М│н│стерством ф│нанс│в може тягти за собою лише цив│льну
в│дпов│дальн│сть, у ситуац│ях, як│ в│дпов│дають
103
умовам крим│нального покарання, воно працю║ сп│льно з М│н│стерством
юстиц│┐ (атторнеями США).
У 1989 роц│ М│н│стерством ф│нанс│в була створена система контролю за
ф│нансовими злочинами, яка об'║днала численн│ джерела даних з метою значного
розширення можливостей урядових орган│в щодо анал│зу │нформац│┐ │
розп│знавання д│й, пов'язаних з "в│дмиванням" грошей. Головними п│дрозд│лами
М│н│стерства ф│нанс│в, що ведуть боротьбу │з "в│дмиванням" грошей, ║ служба
внутр│шн│х доход│в │ митна служба.
За законом, служба внутр│шн│х доход│в уповноважена розсл│дувати перш│
порушення закону про банк│вську та║мницю (за винятком порушень положень
зв│т│в про м│жнародн│ перевезення валюти або кредитно-грошов│ документи,
розсл│дування по яких проводить митна служба) зд│йсню║ться управл│нням
крим│нального розшуку служби. Служба внутр│шн│х доход│в над│лена
повноваженнями │нспектувати вс│ ф│нансов│ установи, окр│м тих, як│
перев│ряються │ контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклер│в │ торговц│в ц│нними паперами, яких перев│ря║ рев│з│йний п│дрозд│л
Ком│с│┐ по ц│нних паперах.
Федеральним повноваженим, що займа║ться наглядом за проведенням в життя
крим│нальних закон│в у США, ║ генеральний атторней (адм│н│стративна особа,
що сто┐ть на чол│ адм│н│стративного кер│вництва М│н│стерства юстиц│┐ США).
Карн│ справи порушуються як безпосередньо М│н│стерством юстиц│┐ США, так │
управл│нням атторне┐в США, що д│ють у вс│х штатах кра┐ни.
Роботу щодо виявлення │ розсл│дування факт│в незаконного обороту
наркотик│в │ "в│дмивання" грошей М│н│стерство юстиц│┐ зд│йсню║ за допомогою
двох сво┐х орган│в -- Адм│н│страц│┐ по боротьб│ │з наркотиками (DEA) │
Федеральним бюро розсл│ду-ваннь (ФБР). Судовим пересл│дуванням по великих
справах щодо "в│дмивання" грошей займа║ться в│дд│л з наркотичних засоб│в │
небезпечних речовинах М│н│стерства юстиц│┐. Судовим пересл│дуванням за
фактами злочинних д│й в│д │мен│ штату займа║ться головний атторней штату.
У 1984 роц│ за розпорядженням м│н│стра юстиц│┐ США була створена робоча
група з банк│вських економ│чних злочин│в, яка розробила ║дину систему
подання в│домостей, а також спец│аль-
104
ний бланк для заявлення банками про факти можливих крим│нальних
порушень. М│н│стерство юстиц│┐ │ управл│ння атторне┐в США отримують так│
пов│домлення │ зд│йснюють судов│ пересл│дування. Якщо у справ│ необх│дно
попередн║ розсл│дування, то для перев│рки в│дпов│дних матер│ал│в залуча║ться
ФБР.
Важливу роль у д│яльност│ орган│в по боротьб│ з "в│дмиванням" грошей
в│д│грають управл│ння пол│ц│┐ штат│в, як│ часто розкривають ц│ справи
внасл│док │нших справ, по яких вони проводять розсл│дування, особливо
пов'язаних │з наркотиками.
Поряд │з цими органами контроль за дотриманням закону про банк│вську
та║мницю зд│йснюють федеральн│ органи контролю за банками, до яких
в│дносяться: 1) Апарат рев│зора з грошового об│гу; 2) Федеральна корпорац│я
з│ страхування вклад│в; 3) Правл│ння федерально┐ системи резерв│в, 4)
Управл│ння контролю за економн│стю; 5) Нац│ональна адм│н│страц│я кредитного
союзу.
Цим установам │ орган│зац│ям М│н│стерство ф│нанс│в нада║ в│дпов│дн│
повноваження.
Зазначен│ установи │ орган│зац│┐ розробили спец│альну процедуру
експертизи для виявлення можливих порушень │ прояв│в крим│нально┐
д│яльност│. Вони у сво┐й робот│ також нац│лен│ на конкретну перев│рку
"компетентност│, квал│ф│кованост│, чесност│ │ ф│нансово┐ самост│йност│"
банк│вських прац│вник│в та │нших ф│нансових установ.
У процес│ перев│рки органи контролю можуть зосередити увагу на фактах
потенц│йного шахрайства, внутр│шн│х зловживань' та │нших злочинних д│й, в
тому числ│ "в│дмивання" гро-
Практика США квал│ф│ку║ широкий спектр можливих вид│в шахрайства │
внутр│шн│х зловживань, що можуть зд│йснюватись банк│вськими службовцями. До
таких можна в│днести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином заре║строван│; 2) незаконне привласнення доход│в;
3) ман│пуляц│┐ з витратами; 4) зловживання реальними активами кл│║нта або
банку; 5) д│┐, що перевищують повноваження управл│нського персоналу; 6)
п│дробка документ│в або внесення до них ф│ктивних запис│в;
7) незаконн│ бухгалтерськ│ записи; 8) нечесн│, обманн│ або злочинн│
вчинки (крад│жка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документ│в та │н.). Особливо┐ уваги потребу║ практика попередження
шахрайських операц│й з ц│нними паперами з боку банк│вських службовц│в: 1)
спекуляц│я
. 99
105
т
шей. Для перев│рки дотримання Закону про банк│вську та║мницю або
розсл│дування можливих порушень будь-яких │нших закон│в можуть зд│йснюватися
спец│альн│ рев│з│┐, що й зробила, наприклад, Федеральна корпорац│я з│
страхування вклад│в, яка створила св│й в│дд│л з економ│чно┐ злочинност│. У
цей в│дд│л ув│йшли спец│ально п│дготовлен│ │нспектори, що зд│йснюють
перев│рку потенц│йно┐ злочинно┐ д│яльност│.
При перев│рц│ органи контролю визначають ч│тк│сть складання │ подання
зв│т│в. З ц│║ю метою продивляються бланки надання п│льг, з тим щоб
впевнитись у правильност│ зв│льнення в│д процедури складання зв│т│в. Якщо
орган контролю вбача║ ймов│рн│сть злочинно┐ д│яльност│, в│н допов│да║ про це
в М│н│стерство юстиц│┐ США. Окр│м того, ц│ органи вимагають в│д банк│вських
установ складання та подання ┐м спец│альних бланк│в про злочинн│ д│┐, якщо
вони виявлен│ або ║ п│дозра щодо злочинних порушень. Деяк│ федеральн│ органи
контролю вимагають в│д банк│вських установ надання таких бланк│в у
в│дпов│дн│ правоохоронн│ органи, а деяк│ -- категорично рекомендують це
робити.
Одну з ключових ролей у боротьб│ з "в│дмиванням" грошей в Сполучених
Штатах в│д│гра║ управл│ння банк│в штат│в (Банк│вський департамент), яке несе
в│дпов│дальн│сть за зд│йснення контролю та нагляду за такими ф│нансовими
установами, як комерц│йн│ банки, кредитн│ компан│┐, установи, що займаються
переказом грошей, каси виплати по чеках та │н. Нав│ть, коли до конкретно┐
справи залуча║ться пол│ц│я │ органи обвинувачення, саме Банк│вський
департамент ма║ компетенц│ю щодо ведення спец│ального бухгалтерського
обл│ку, обробки даних,
з ц│нними паперами, що зд│йсню║ться │з використанням банк│вських
рахунк│в по брокерських операц│ях; 2) неправом│рне утримання частки виторгу,
що отримана в│д продажу ц│нних папер│в кл│║нт│в; 3) ф│ктивн│ витрати на
контрольному рахунку для компенсац│┐ крад│жки гот│вки; 4) крад│жка кошт│в,
як│ розм│щен│ кл│║нтами у банках, що пов'язана │з придбанням │нвестиц│й; 5)
не-дозволене вилучання │ продаж ц│нних папер│в; 6) нев│рне розм│щення ц│нних
папер│в; 7) тайна змова для зв│льнення в│д вкрадених ц│нних папер│в через
банк│вський рахунок ц│нних папер│в; 8) крад│жка доход│в у вигляд│ процент│в
по ц│нних паперах; 9) зам│на знец│нених ц│нних папер│в на прибутков│ ц│нн│
папери │з портфеля боргових зобов'язань та │н.
106
необх│дних для розп│знавання "в│дмивання" грошей │ отримання доказ│в
для крим│нального пересл│дування правопорушник│в.
У Банк│вському департамент│ штату Нью-Йорк управл│ння створило у 1987
роц│ в│дд│л спец│альних розсл│дувань, що не ║ правоохоронним органом. За
останн│й час у законодавч│ органи внесена пропозиц│я щодо надання цьому
в│дд│лу такого статусу!'. В│дд│л займа║ться вивченням, пошуком та
п│дготовкою │нформац│┐, що стосу║ться злочинно┐ д│яльност│, перев│ря║
б│ограф│чн│ дан│ претендент│в на ф│нансове │ банк│вське обслуговування, яким
вида║ться л│ценз│я. Процедура видач│ деяких л│ценз│й може включати перев│рку
в│дбитк│в пальц│в з метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
в│дд│лом отримана │нформац│я про правопорушення, в│н разом │з управл│нням
почина║ працювати в т│сн│й вза║мод│┐ з правоохоронними органами на м│сцях,
на федеральному р│вн│ │ на р│вн│ штату, з метою забезпечити узгоджен│сть д│й
по виявленню │ припиненню "в│дмивання" грошей.
Наведений анал│з показу║, яким чином законодавство регулю║ зд│йснення
контролю за недопущенням можливост│ "в│дмивання брудних грошей" у США.
Важливе м│сце у державн│й систем│ обмеження "т│ньово┐"" економ│ки у США
займають податков│ служби. пх значення пост│йно п│двищу║ться, функц│ональн│
можливост│ посилюються, а правова база пост│йно вдосконалю║ться. Так, кр│м
функц│й утримання податк│в │ контролю за доходами населення податков│ служби
на цей час вир│шують також завдання боротьби
Необх│дно зазначити, що орган│зац│я правоохоронних орган│в США
буду║ться у в│дпов│дност│ до │снуючо┐ в кра┐н│ державно-адм│н│стративною
системою. До федеральних правоохоронних орган│в, тобто орган│в, що
контролюють дотримання федеральних закон│в на вс│й територ│┐ кра┐ни,
в│дносяться М│н│стерство юстиц│┐ США │ Верховний Суд США. Проте аналог│чно┐
пол│цейсько┐ орган│зац│┐ на федеральному р│вн│ не │сну║. До правоохоронних
орган│в на р│вн│ штату в│дноситься управл│ння юстиц│┐. Вищий суд │
управл│ння пол│ц│┐ штату ║ формально незалежними в│д федеральних орган│в │
повинн│ забезпечувати законн│сть та правопорядок на територ│┐ свого штату у
в│дпов│дност│ до конституц│┐ штату та │нших д│ючих у штат│ закон│в. Окр│м
цього окрем│ федеральн│ м│н│стерства (всього ┐х в США 44) мають сво┐
правоохоронн│ органи, що повинн│ контролювати дотримання закон│в │ положень,
визначених цими м│н│стерствами.
107
з "т│ньовою" │ крим│нальною економ│кою (насамперед орган│зованою
економ│чною злочинн│стю).
Одним │з заход│в скорочення деф│циту федерального бюджету та обмеження
"т│ньового" сектору економ│ки для адм│н│страц│┐ США ║ посилення боротьби з
особами, як│ ухиляються в│д сплати податк│в. Американськ│ фах│вц│ вбачають у
цьому найб│льш вагомий резерв поповнення державних кошт│в. За ┐х оц│нками на
початку 90-х рок│в недоплата податк│в у США перевищувала 100 м│льярд│в
долар│в. Основними категор│ями неплатник│в ║ особи в│льних профес│й │ др│бн│
п│дпри║мц│, особи, як│ надають на бартерн│й основ│ один одному медичн│,
автосерв│сн│, господарськ│, буд│вельно-ремонтн│ та │нш│ послуги, а також
особи, що займаються несанкц│онованою │ крим│нальною д│яльн│стю.
Найвагом│ше м│сце в податков│й систем│ │, в│дпов│дно, найб│льше
навантаження пада║ на податкове управл│ння служби внутр│шн│х доход│в (СВД)
м│н│стерства ф│нанс│в (або як ┐┐ │накше називають податкове управл│ння), що
║ федеральним органом. Ця служба зараз нарахову║ близько 100 тисяч
сп│вроб│тник│в, а ┐┐ бюджет становив близько 1,5 млрд. долар│в.
Законодавство США передбача║, що ус│ податки мають утримуватися з
населення на п│дстав│ податково┐ декларац│┐, яка розроблена податковим
управл│нням для р│зних категор│й платник│в податк│в. Декларац│ю власноручно
заповню║ особа, яка ║ платником податк│в, │ пересила║ ┐┐ до м│сцевого
в│дд│лення податкового управл│ння по пошт│. В декларац│┐ зазначаються
особист│ дан│, включаючи с│мейне положення, р│д занять, в│к, в│дображен│
в│домост│ про вс│ доходи, що були отриман│ платником податк│в за минулий
р│к, в тому числ│ │ про додатков│, поточн│ -- прем│┐, гонорари, отриман│
позички, спадщину тощо, а також величину збитк│в в│д п│дпри║мницько┐
д│яльност│ │ стих│йного лиха:
пожеж│, повен│ та │н., що вплинули на його ф│нансовий стан.
Платник податк│в зобов'язаний пов│домити в декларац│┐ про вс│ види
рухомого │ нерухомого майна, рахунки у банках та обсяги кап│талу,
розм│щеного в акц│ях │ обл│гац│ях, як│ в│н ма║ (у тому числ│ │ за кордоном).
З питань заповнення декларац│й платник податк│в може звертатись за
консультац│║ю до в│дд│лення податкового управ-
108
л│ння або до приватного консультативного закладу │ залучати до
сп│вроб│тництва приватних ос│б. Законодавством США передбачено покарання тих
ф│рм, що надають так│ послуги, але д│ють в межах недозволеного
консультування.
Важлива особлив│сть американського законодавства поляга║ в тому, що не
податкове управл│ння повинне довести незаконн│сть джерел доход│в ф│зично┐
особи, а сам платник податку на вимогу податкових орган│в зобов'язаний
документально п│дтвердити лег│тимн│сть походження вс│х кошт│в та майна, що
знаходяться у його розпорядженн│, а також знаходились у його власност│ в
минулому. Тобто у сфер│ оподаткування │ п│дтвердження законност│ майнових
прав законодавство США досить гнучко п│дходить до застосування в│домого
принципу презумпц│┐ невинност│ │ чесна громадськ│сть з розум│нням сприйма║
це "жахливе порушення " прав людини.
За законодавством ф│нансове розсл│дування може вестись як в│дкрито
(тобто з викликом п│дозрюваного на допити до │нспектора в податкове
управл│ння), так │ та║мно. Сп│вроб│тники сл│дчого в│дд│лу можуть
консп│ративне для прикриття сво║┐ д│яльност│, використовувати документи
р│зних урядових │, у раз│ необх│дност│, нав│ть приватних орган│зац│й.
Повноваження ф│нансових │нспектор│в, передбачен│ законодавством США,
дозволяють ┐м отримати будь-як│ види │нформац│┐ про платника податк│в.
Американськ│ громадяни погоджуються сп│вроб│тничати │з податковим
управл│нням, оск│льки побоюються, що у випадках в│дмови сам│ можуть стати
об'║ктом ф│нансового розсл│дування.
Правоохоронн│ органи США не т│льки користуються │нформац│║ю, що
накопичу║ податкове управл│ння, але │ широко залучають ф│нансових
│нспектор│в до проведення розсл│дувань.
Вважа║ться, що за низкою злочин│в проведення ф│нансового розсл│дування
-- найб│льш д│║вий шлях притягнення злочинц│в до суду. Це передус│м справи,
пов'язан│ з такими проявами "чорно┐" економ│чно┐ д│яльност│, як торг│вля
наркотиками та │ншими можливостями отримання незаконних доход│в. Практика
засв│дчу║, що досить часто надзвичайно складно отримати докази зазначених
злочин│в. В той же час система ф│нансово-майнового
109
r"
обл│ку платник│в податк│в нада║ можлив│сть встановлювати факти
│стотного перевищення витрат (або накопичено┐ особисто┐ власност│ │ майна)
понад оф│ц│йно заявленими у декларац│┐ доходами. Саме таким шляхом у США
досить часто притягують до судово┐ в│дпов│дальност│ за ухилення в│д сплати
податк│в найб│льш законсп│рованих неплатник│в прибуткового податку, а також
виходять на розкриття б│льш небезпечних крим│нальних злочин│в.
Для цього п│драховуються найб│льш велик│ покупки за дек│лька рок│в
(куп│вля будинку, в│лли в м│сцях в│дпочинку, коштовних марок, машин, яхт,
катер│в, ц│нних мебл│в, антикварних витвор│в мистецтва, коштовних ювел│рних
вироб│в тощо), а також витрати, що пов'язан│ з подорожуванням,
кап│таловкладенням до статутних фонд│в у р│зн│ акц│┐ та обл│гац│┐, прир│ст
банк│вських рахунк│в та │нше. Ц│ витрати пор│внюються │з тими, що зазначен│
в податков│й декларац│┐ як оф│ц│йн│ доходи, за той же пер│од часу. Якщо сума
доход│в значно менша за суму сукупних витрат ф│зично┐ особи, то справу
передають до суду по звинуваченню в ухиленн│ в│д сплати податк│в.
Первинн│ дан│ на платник│в податк│в, що ухиляються в│д ┐х сплати,
податков│ управл│ння отримують в│д пол│ц│┐, прокуратури та п│дрозд│л│в
служби безпеки.
Сл│д звернути особливу увагу також │ на поширення у США практики
використання послуг платних │нформатор│в, як│ допомагають викрити порушник│в
податкового законодавства. При цьому добров│льн│ пом│чники (част│ше всього
ними бувають колишн│ дружини, кинут│ коханки, заздр│сн│ сп│вроб│тники, а
також пильн│ сус│ди та │нш│ законослухнян│ громадяни) отримують до 10
в│дсотк│в в│д суми пен│, нараховано┐ за несплату податк│в.
Те, що податков│ служби у кра┐нах розвинуто┐ ринково┐ економ│ки
по║днують у соб│ функц│┐ ф│нансового │ правоохоронного органу, в першу чергу
поясню║ться поширеною практикою ухилення в│д податк│в, найб│льш характерною
для ос│б, як│ мають незаконн│ "чорн│" доходи (член│в крим│нально-маф│озних
угрупувань, рекетир│в, к│лер│в, пов│й, сутенер│в, хабарник│в, шпигун│в,
шахра┐в тощо).
У б│льшост│ випадк│в ц│ особи нав│ть не заповнюють податков│ декларац│┐
для того, щоб не потрапити у поле зору податко-
110
вих орган│в. Податков│ служби досить активно провадять ф│нансов│
розсл│дування по цих видах злочин│в, оск│льки сума штраф│в, як правило, у
багато раз│в перекрива║ вс│ витрати, що пов'язан│ з ними.
Сл│дч│ в│дд│ли м│сцевих податкових орган│в, звичайно, добре
п│дготовлен│ до под│бних операц│й, │ не т│льки мають в│дпов│дн│
повноваження, але │ оснащен│ необх│дною апаратурою для п│дслуховування │
звукозапису, а також лаборатор│ями, для проведення анал│зу достов│рност│
документ│в платник│в податку. Тут викону║ться також х│м│чна, крим│нал│стична
експертизи та експертиза почерку особи, що п│дозрю║ться.
За американськими законами ухилення в│д сплати податк│в ║ серйозним
крим│нальним злочином. Тому методи ф│нансового розсл│дування включають в
себе не т│льки суто ф│нансов│ заходи, так│, як перев│рка бухгалтерських книг
│ зв│т│в, перев│рка кредитних документ│в │ банк│вських рахунк│в та чек│в
платника податк│в. ▓снують також │ спец│альн│ заходи, характерн│ для роботи
правоохоронних орган│в. Це та║мн│ спостереження │ обшуки, п│дслуховування
телефонних розмов │ перлюстрац│я пошти, опитування св│дк│в │ ос│б з оточення
п│дозрюваного та │нше.
Ус│ з│бран│ дан│ збер│гаються в електронному дось║ платника податк│в у
рег│ональному в│дд│ленн│ податкового управл│ння. У Нац│ональному
обчислювальному центр│ податкового управл│ння функц│ону║ б│ля 40 р│зних
автоматизованих систем, як│ вир│шують завдання щодо перев│рки достов│рност│
обчислення податк│в, пор│вняння доход│в │ витрат платника податк│в,
виявлення недоплат │ ухилень в│д податк│в, складання списк│в р│зних
категор│й платник│в податк│в.
У 1986 роц│ Конгрес США прийняв новий закон про оподаткування, який був
спрямований на посилення контролю за доходами населення. Завдяки цьому
закону за нев│рно заповнену податкову декларац│ю може бути накладено штраф
до 1 тисяч│ Долар│в. За порушення терм│н│в в│дправки податково┐ декларац│┐
стягу║ться штраф у розм│р│ 5 в│дсотк│в в│д несплачено┐ вчасно суми за кожен
м│сяць заборгованост│ або за частину м│сяця. Штраф не повинен перевищувати
25 в│дсотк│в в│д сукупно┐ суми несплаченого прибуткового податку.
111
Навмисне заниження величини доходу кара║ться штрафом до 5 тисяч долар│в
│ тюремним ув'язненням до 5 рок│в або т│льки тюремним ув'язненням. До того ж
платник податк│в зобов'язаний сплатити знов нарахован│ податки │ пеню у
розм│р│ 50 в│дсотк│в в│д суми нарахованого податку.
Проте практика, що склалась у США, св│дчить -- лише незначна частина
(менше 10 в│дсотк│в) справ стосовно ухилення в│д сплати прибуткових податк│в
переда║ться до суду.
Як правило, особи, яких було викрито у цьому порушенн│, п│дписують
ф│нансов│ зобов'язання, в│дпов│дно до яких виплачують додатково нарахован│
податки │ неустойку, щоб не потрапити п│д д│ю б│льших штрафних санкц│й │
тюремного ув'язнення.
Податкове управл│ння ма║ достатн│ повноваження, щоб примусити
"закононеслухняну" частину населення сплачувати податки у повному обсяз│.
Якщо податков│ платеж│ прострочен│, управл│ння ма║ право накласти арешт на
банк│вський рахунок платника податк│в, утримати необх│дну суму │з зароб│тно┐
плати, конф│скувати машину та │ншу, найб│льш ц│нну рухому │ нерухому
власн│сть, що належить йому, закрити п│дпри║мство, що належить йому,або
позбавити приватно┐ практики (для ос│б в│льних профес│й). Проте податкове
управл│ння досить р│дко зверта║ться до наведених заход│в, оск│льки основне
його завдання -- отримати додатков│ кошти у доход держави. Тому виплати
прострочених або прихованих податк│в │ штраф│в можуть бути розтягнут│ на
дек│лька рок│в або нав│ть зменшен│ на 60 │ б│льше в│дсотк│в. Управл│ння
врахову║, яку саме суму може сплатити платник податк│в, щоб не стати
внасл│док цього банкрутом, а також │нш│ обставини пом'якшення санкц│й.
П│дсумовуючи викладене, необх│дно зазначити, що найб│льш обнад│йливим у
вир│шенн│ питання застосування до в│тчизняних умов досконалих правових
механ│зм│в, що ефективно функц│онують у США в напрям│ максимального
обмеження процес│в "т│-н│зац│┐" те, що при м│н│мальн│й корекц│┐ (що ма║
враховувати певну специф│ку нац│ональних умов), накопичений у США досв│д та
правова база може бути у стисл│ строки майже повн│стю застосована для
обмеження "т│ньово┐"" економ│ки в Укра┐н│.
3.3. Вдосконалення правових та орган│зац│йно-процедурних п│дход│в
проведення диференц│йовано┐ пол│тики щодо окремих сектор│в та суб'║кт│в
"т│ньово┐" економ│ки
Багато з того, що на цей час в│дбува║ться, особливо в сфер│ в│дносин та
управл│ння державною власн│стю, а також в кредитно-ф│нансов│й сфер│ та на
ринку ц│нних папер│в (на в│дм│ну в│д кра┐н │з розвиненою ринковою
економ│кою), як вже зазначалось, фактично не передбачено чинним в│тчизняним
крим│нальним законодавством у якост│ самост│йного злочину. Тому необх│дно,
щоб в│дпов│дальн│сть за аналог│чн│ мах│нац│┐ обов'язково │ за короткий час
була врахована як в окремих законах, так │ в проект│ нового крим│нального
кодексу.
Яких закон│в не вистача║, щоб шляхом створення необх│дного правового
тиску подолати масштабну "т│н│зац│ю" економ│ки?
Насамперед необх│дно розробити │ впровадити закони з прямим економ│чним
ефектом, як│ б спрямовувались на попередження та активну л│кв│дац│ю найб│льш
поширених злочин│в, що дом│нують зараз у ринкових в│дносинах, а саме:
використання державно┐ власност│ (кап│талу, ф│нанс│в, природних ресурс│в) з
метою особистого │ групового збагачення, ф│нансове шахрайство, нечесний
б│знес та недозволена конкуренц│я (яку у ц│й боротьб│ використовують
крим│нальн│ структури), ухилення в│д оподаткування, псевдоп│дпри║мство │
псевдобанкрутство, створення б│ржово┐ пан│ки, курсово┐ гри, перепродаж
п│льгових кредит│в, проникнення у комп'ютерн│ мереж│ │ системи
кредитно-банк│вських установ та багато │нших, як│ вже давно визначен│
св│товою юридичною практикою як крим│нальн│ злочини.
На шляху вдосконалення законодавчо┐ стратег│┐ подолання "т│н│зац│┐"
економ│ки особливу увагу необх│дно прид│лити питанням оперативно┐ розробки
(з максимальним врахуванням досягнень св│тово┐ практики) │ затвердження
таких законодавчих акт│в, що спрямован│ на попередження "т│ньових" │
крим│нальних прояв│в та на адекватне покарання суб'║кт│в економ│чно┐
злочинност│, у в│дпов│дност│ з р│внем соц│ально-економ│чно┐ небезпеки ┐х
"чорно┐" д│яльност│. До правово┐ бази, що вкрай не-
112
113
обх│дна для поступового подолання "т│н│зац│┐" та крим│нал│зац│┐
економ│ки можна в│днести розробку │ схвалення Верховною Радою Укра┐ни
наступних законодавчих акт│в:
-- про внесення зм│н │ доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни щодо
посилення в│дпов│дальност│ за порушення бюджетного законодавства та
нец│льове використання бюджетних кошт│в;
-- про внесення зм│н │ доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни щодо
посилення в│дпов│дальност│ за економ│чн│ злочини, що завдали збитк│в
держав│;
-- про внесення зм│н │ доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни щодо
посилення в│дпов│дальност│ громадян та посадових ос│б за приховування
доход│в та ухилення в│д повно┐ та сво║часно┐ сплати податк│в;
-- про "в│дмивання" грошей та посилення крим│нально┐ в│дпов│дальност│
за операц│┐, пов'язан│ з "в│дмиванням" грошей;
-- про попередження зловживань │ злочинност│ на ринку ц│нних папер│в;
-- про джерела походження первинного (стартового) кап│талу;
-- про внесення зм│н │ доповнень до Крим│нального кодексу Укра┐ни щодо
посилення в│дпов│дальност│ за контрабанду │ ухилення в│д сплати мита
(вв│зного та вив│зного) та вже назван│ законодавч│ акти, що мають
попереджати │ карати злочинн│сть, яка можлива у кредитно-банк│вськ│й
систем│.
Для забезпечення ефективно┐ д│║вост│ орган│зац│йно-процедурних
механ│зм│в практично┐ реал│зац│┐ законодавчих акт│в вкрай необх│дно створити
(або посилити) в│дпов│дн│ органи державного нагляду та контролю.
Проте, д│алектика життя засв│дчу║ -- не сл│д надм│рно переоц│нювати
силов│, карн│ та заборонн│ заходи, що ма║ зд│йснювати держава у напрям│
локал│зац│┐ "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця д│яльн│сть ║ об'║ктивною захисною реакц│║ю суб'║кт│в на
неможлив│сть │снування й розвитку в рамках оф│ц│йно┐ економ│ки та
невиваже-но┐ правово┐ регламентац│┐. Так, скаж│мо, посилення репресивних
пересл│дувань резидент│в Укра┐ни за "т│ньову" економ│чну
114
д│яльн│сть, яка не ║ по-справжньому сусп│льне небезпечною, в│дпов│дно
спричиня║ до появи як│сно нових, складних та б│льш консп│ративне досконалих
схем "т│ньово┐"" самореал│зац│┐, а також до зб│льшення обсяг│в в│дпов│дно┐
ем│грац│┐: кап│талу, п│дпри║мц│в та висококвал│ф│кованих фах│вц│в. Ця
тенденц│я ║ особливо небезпечною, оск│льки вона зменшу║ │ без того досить
незначний прошарок економ│чно активно┐ та найб│льш профес│йно п│дготовлено┐
частини нац│┐ -- основно┐ бази, що не т│льки п│дтриму║, але й реал│зу║
економ│чн│ реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заход│в
пересл│дування за деякими видами економ│чних правопорушень може не т│льки не
покращити ситуац│ю, а нав│ть навпаки, нашкодити │ загубити нов│ паростки
п│дпри║мництва, що зароджу║ться у складних та здеб│льше несприятливих умовах
перех│дного пер│оду п│д тимчасовим прикриттям "т│ньово┐"" економ│ки.
В│д того, чи будуть спроможн│ владн│ структури в│др│знити та
рац│онально диференц│ювати "т│ньов│" правопорушення за р│внем ┐х об'║ктивно┐
соц│ально┐ небезпеки та економ│чно┐ шкоди │ в│дпов│дно з цим застосувати до
них диференц│йован│ санкц│┐, буде передус│м залежати створення необх│дних
умов для подальшо┐ безбол│сно┐ легал│зац│┐ тимчасових учасник│в "т│ньового"
п│дпри║мництва. Тобто мова йде про тих суб'║кт│в "т│ньово┐"" економ│ки,
д│яльн│сть яких не запод│яла справжн│х збитк│в сусп│льству, на в│дм│ну в│д
д│йсно небезпечного крим│нального │ насильницького елементу орган│зовано┐
злочинност│. В│д цього залежатиме не т│льки усп│х боротьби │з злочинн│стю,
але й сутт║во п│двищаться потенц│йн│ можливост│ прискорення економ│чного,
соц│ального │ духовного в│дродження Укра┐ни.
У процес│ розробки нових концептуальних п│дход│в на шляху вдосконалення
орган│зац│йних, методичних │ правових заход│в, що сл│д застосовувати у
боротьб│ з│ злочинн│стю, владн│ структури держави повинн│ в│дмовитися в│д
суто силового п│дходу у боротьб│ з ус│ма проявами "т│ньово┐" злочинност│.
Необх│дно вибирати б│льш диференц│йован│ та системн│ п│дходи щодо розробки
р│зних метод│в, механ│зм│в та засоб│в боротьби з протиправними явищами в
залежност│ в│д ┐х природи, ступеня
115
сусп│льно┐ небезпечност│ та враховуючи св│товий досв│д проведення
роботи з ┐х усп│шного подолання.
Вбача║ться, що ч│ткий класиф│кац│йний розпод│л обов'язк│в
правоохоронних орган│в, який ма║ бути проведений в│дпов│дно до вид│в
злочинност│, згрупованих за р│внем ┐х сусп│льно┐ небезпечност│, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-крим│нальна" (або "нац│онально-небезпечна") │
"темно-с│ра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль │
сконцентрувати весь │нтелектуальний, орган│зац│йний, матер│ально-техн│чний
потенц│ал │ досв│д окремих п│дрозд│л│в правоохоронних орган│в на конкретних,
сутт║во в│дм│нних один в│д одного видах злочинних антисусп│льних явищ, як│
вимагають докор│нно р│зних п│дход│в як до наукового анал│зу, так │ до
метод│в ┐х подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба │з "криваво-чорною" злочинн│стю
об'║ктивно потребу║ концентрованого посилення традиц│йно жорстких, силових │
оперативних метод│в боротьби з крим│нальним св│том, то в той же час робота
щодо попередження │ л│кв│дац│┐ "нац│онально-небезпечно┐",
"адм│н│стративно-б│локом│рцево┐" злочинност│ │ корупц│┐ потребу║
висококвал│ф│кованого, обережного │нтелектуального п│дходу в│дпов│дних
спец│ал│ст│в для виявлення складних │ надзвичайно законсп│рованих
ф│нансових, податкових та │нших економ│чних злочин│в.
У той же час боротьба │з масовою та ненасильницькою за сво┐м зм│стом
економ│чною злочинн│стю потребу║ абсолютно │нших п│дход│в, що повинн│
включати │ певну декрим│нал│зац│ю багатьох │з мало небезпечних для
сусп│льства та громадян явищ "т│ньово┐"" економ│ки.
Особливо сл│д зупинитися на так званих проявах "темно-с│рих" вид│в
д│яльност│ суб'║кт│в ринку. Адже, як зазначалося ран│ше, окр│м самого факту
┐х приховування в│д державних орган│в, ц│ протиправн│ види д│яльност│ сам│
по соб│ не ║ крим│нально-небезпечними, а навпаки, у певному економ│чному
в│дношенн│ вони ║ нав│ть досить корисними для сусп│льства. При цьому
посилення карних заход│в до цих учасник│в "т│ньово┐" економ│ки створю║ умови
для того, щоб заганяти ┐х д│яльн│сть ще глибше у т│нь, п│дштовхувати ┐х на
сп│вроб│тництво │з д│йсно
116
небезпечними для сусп│льства злочинцями, змушуючи шукати над│йне
прикриття з боку маф│озне орган│зованих структур.
Науков│ досл│дження св│дчать, що з метою прискорення легал│зац│┐ б│льш
св│тло┐ частини "т│ньово┐"" економ│ки, тобто переходу ┐┐ "темно-с│ро┐"
частини в легальну, оф│ц│йну економ│ку, необх│дно реал│зувати комплекс
конкретних заход│в.
По-перше, необх│дно провести економ│чнко-правову │нвентаризац│ю │з
подальшою в│дпов│дною декрим│нал│зац│║ю б│льшост│ з │снуючих прояв│в
"темно-с│рих" правопорушень, у залежност│ в│д оц│ночного визначення ступеня
┐х соц│ально-економ│чно┐ небезпеки (скаж│мо, класиф│куючи ┐х за трьома
р│внями), або в│дсутност│ тако┐ (це насамперед стосу║ться крим│нального
пересл│дування, що на цей час │сну║ за спекуляц│ю, др│бн│ порушення правил
валютного контролю тощо).
Сл│д зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий п│дх│д, за
яким пересл│дування, покарання │ утримання варт│сно-майново┐ компенсац│┐
може бути застосовано до тих конкретних п│дпри║мц│в, як│ сво┐ми нечесними,
шахрайськими або протиправними д│ями завдали реальних збитк│в сво┐м
партнерам, кл│║нтам або тим чи │ншим приватним особам. При цьому сл│д
наголосити на тому, що застосування карних санкц│й повинно зд│йснюватися в│д
│мен│ конкретних суб'║кт│в, як│ постраждали │ за конкретн│ протиправн│ д│┐ у
цив│льному правовому порядку, а не в│д │мен│ держави в крим│нальному
порядку, як це в│дбува║ться на цей час.
Широка декрим│нал│зац│я │ пом'якшення багатьох крим│нальних санкц│й з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'║кт│в п│дпри║мницько┐
д│яльност│ дозволить створити умови для переводу "т│ньово┐"" економ│ки в
оф│ц│йний, тобто податково-лояльний, в│дкрито функц│онуючий сектор
економ│ки.
По-друге, необх│дно пом'якшити │ диференц│ювати штрафн│ санкц│┐ та
покарання за сутт║во нешк│длив│ "темно-с│р│" правопорушення з метою ┐х
легшого │ безбол│сного зупинення.
Практика (у тому числ│ м│жнародна) св│дчить, що невелик│, але неминуч│
суми штраф│в, що будуть неодм│нно накладатись на порушник│в, скаж│мо,
акцизних правил торг│вл│ та │нших
117
"т│ньовик│в" б│льше сприятимуть дотриманню закон│в з ┐х боку. У той час
як надвисок│ штрафн│ санкц│┐, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупц│┐ │нспектор│в, як│ приймають побори зам│сть
того, щоб стягувати ц│ висок│ штрафн│ суми │з суб'║кт│в п│дпри║мницько┐
д│яльност│.
По-трет║, необх│дно розробити │ впровадити етично-правов│ правила
повед│нки державних службовц│в, як│ безперечно сприятимуть подоланню
правового н│г│л│зму серед в│тчизняних чиновник│в, що на цей час порушують
права, честь │ г│дн│сть п│дпри║мц│в.
Для п│двищення загального р│вня правово┐ св│домост│ в Укра┐н│ необх│дно
насамперед створити належн│ умови для усунення рудиментних насл│дк│в
глибоко┐ неповаги │ п│дозр│лост│ державних структур │ правоохоронних
орган│в, до само┐ особи п│дпри║мця-власника.
У свою чергу, недов│ра до п│дпри║мц│в, яка виходить як в│д державних
чиновник│в, так │ в│д │снуючого правового поля, що регулю║
господарсько-комерц│йну д│яльн│сть, сприя║ розвитку в│дпов│дно┐ зворотньо┐
недов│ри п│дпри║мц│в до держави, що заганя║ у "т│нь" найб│льш корисних,
активних │ зд│бних член│в сусп│льства, як│ до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобх│дн│ших товарах │ послугах.
Вбача║ться, що спец│ально розроблена │ в│дпов│дним чином законодавче
закр│плена система правил повед│нки державних службовц│в у стосунках │з
п│дпри║мцями, у по║днанн│ з системою ┐х конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного ментал│тету.
До того ж ця система ма║ по║днуватися │з створенням так званих "гарячих
л│н│й" для можливост│ ф│ксац│┐ скарг на незадов│льну роботу чиновник│в │з
представниками п│дпри║мницьких к│л, а також запровадження конкретних та
пом│рно диференц│йованих санкц│й щодо покарання представник│в державного
апарату за порушення цих правил повед│нки.
По-четверте, сл│д значно спростити та сутт║во скоротити к│льк│сть
державних │нстанц│й, а також к│льк│сть обов'язкових в│зит│в п│дпри║мц│в до
державних установ │ орган│зац│й для ре║-
118
страц│┐ та виконання багаторазово┐ зв│тност│, податкових платеж│в та
│нших надм│рних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та ч│ткого законодавчого
регулювання (│з максимальним залученням до цього досягнень св│тово┐
практики) т│ сфери д│яльност│, де на цей час чиновники мають право
вир│шувати та контролювати справу на св│й розсуд. Серед них можна вид│лити:
1) видача л│ценз│й, дозвол│в, к│льк│сних обмежень (квот) на │мпорт,
паспорт│в, банк│вських л│ценз│й, оформлення митно┐ документац│┐;
2) бюрократичне зд│йснення ц│нового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових ф│рм та │нвестор│в │ забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавц│в державних замовлень; 5) надання субсид│й,
п│льгових кредит│в, податкових п│льг, роздутих допомог та надання можливост│
ухилення в│д сплати податк│в; 6) виб│рково-дискретне застосування сусп│льне
необх│дних акт│в регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та еколог│┐); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахунк│в та │нших
вид│в "перет│кання" державних кошт│в у приватн│ кишен│ тощо.
Тобто на порядку денному гостро сто┐ть питання оптимально┐
економ│ко-правово┐ дерегуляц│┐ п│дпри║мницько┐ д│яльност│ у приватному
сектор│ економ│ки кра┐ни.
По-п 'яте, сл│д також налагодити правову та орган│зац│йно-кадрову
роботу з метою п│двищення р│вня профес│онал│зму, цив│л│зованост│ державного
апарату та посилення його в│дпов│дальност│ за прояви неуважного │
некоректного в│дношення до п│дпри║мц│в ус│х форм власност│. Безперечним
також ║ те, що для прискорення процесу усп│шно┐ легал│зац│┐ "т│ньово┐"
економ│ки державн│ службовц│ мають заслужити в│дпов│дну дов│ру з боку
п│дпри║мц│в, що представляють новий (тобто приватний) сектор економ│ки.
Зм│на державно┐ пол│тики у напрям│ цив│л│зованого, гуманного в│дношення
законодавства та представник│в державних структур до п│дпри║мц│в, д│яльн│сть
яких не йде всупереч сусп│льно-нац│ональним │нтересам, разом з │ншими
заходами, що мають бути спрямован│ на оптимальну л│берал│зац│ю │ пом'якшення
умов п│дпри║мницько┐ д│яльност│ (особливо у сфер│ ма-
119
тер│ального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-с│ро┐" складово┐ "т│ньово┐" економ│ки з подальшим створенням
необх│дних умов та можливостей ┐┐ легал│зац│┐.
По-шосте, необх│дно усунути │снуюч│ дискрим│нац│йн│ елементи, що на цей
час мають м│сце в чинному законодавств│ та п│двищити ефективн│сть захисту
прав власност│ │ │нтерес│в п│дпри║мц│в з боку виконавчо┐, законодавчо┐ та
судово┐ влади.
В цьому напрямку акцент сл│д зробити на тому, що процес вдосконалення
крим│нального законодавства на цей час значно в│дста║ в│д розвитку приватно┐
власност│ │ п│дпри║мництва. Так, у Крим│нальному кодекс│ до цього часу ще
нема║ такого поняття, як захист прав приватно┐ власност│ (│ндив│дуально┐,
акц│онерно┐ корпоративно┐). Необх│дно також подолати розпод│л норм
крим│нального законодавства на │снуюч│ як│сн│ р│вн│ щодо зд│йснення захисту
р│зних форм власност│, встановивши при цьому ║дине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власн│сть)".
Вбача║ться, що широкий доступ суб'║кт│в приватно┐ п│дпри║мницько┐
д│яльност│ до надзвичайно потужних │ ще не зад│-яних потенц│йних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом │ необх│дним гарантом полегшення процесу легал│зац│┐
"темно-с│ро┐" економ│ки.
Необх│дно також зазначити, що зам│сть посилення захисту майнових та
комерц│йних прав п│дпри║мц│в на цей час нов│ статт│ Крим│нального кодексу
вводять недостатньо обнад│йлив│ за к│нцевими насл│дками ┐х практично┐
реал│зац│┐ карн│ заходи, так│ як, скаж│мо, крим│нальна в│дпов│дальн│сть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих │нтерес│в учасниками
комерц│йних в│дносин). Так, наприклад, стаття 198-2 наклада║ крим│нальну
в│дпов│дальн│сть за "примус до виконання або невиконання цив│льно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи │нший догов│р,
угоду або │нше цив│льно-правове зобов'язання п│д загрозою насилля...". Кожне
│з зазначених положень не може бути над│йним бар'║ром проти випадк│в
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальн│, так │
"т│ньов│" б│знесмени за умов фактично┐ в│дсут-
120
ност│ над│йно┐ та адекватно┐ економ│чним обставинам системи захисту ┐х
прав та │нтерес│в з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективн│сть зазначено┐ статт│
Крим│нального кодексу не може бути потенц│йно високою, оск│льки механ│зм ┐┐
д│┐ повн│стю залежатиме в│д добров│льного бажання б│знесмен│в, що д│ють в
"т│ньов│й" економ│ц│, в│дкривати органам правосуддя св│й нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочин│в залежатиме в│д наявност│
реально┐ альтернативно┐ можливост│ вс│х "п│дпри║мц│в-т│ньови-к│в" звернутися
за ефективним захистом сво┐х майнових │ комерц│йних прав в органи цив│льного
арб│тражу або третейський суд, р│шення яких будуть обов'язково виконан│ з
необх│дною оперативн│стю │ ефективн│стю при дотриманн│ необх│дних правових
умов збереження комерц│йно┐ та║мниц│.
Для активного захисту прав п│дпри║мц│в приватно┐ форми власност│ та для
актив│зац│┐ масового залучення учасник│в "т│ньово┐" економ│ки до легал│зац│┐
сво║┐ п│дпри║мницько┐ д│яльност│ необх│дно також вдосконалити законодавчу │
орган│зац│йно-процедурну базу посилення над│йност│ захисту ┐х майнових прав
│ комерц│йних │нтерес│в. У цьому напрям│ одним │з необх│дних момент│в ║
створення широко┐ мереж│ не т│льки судових, але й нап│воф│ц│йних орган│в
вир│шення комерц│йних спор│в, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право збер│гання конф│денц│йност│ стор│н, а також створити процедурн│ умови
для примусового виконання ┐х легально-обгрунтованих р│шень в│дпов│дними
оперативними органами державно┐ виконавчо┐ влади.
Надання п│дпри║мцям реально гарантовано┐ державою можливост│ звернутися
за оперативним │ справедливим захистом сво┐х прав, не використовуючи
можливост│ таких форм захисту, що базуються на насильницько-крим│нальних та
│нших протиправних методах, вир│шення сп│рних питань буде сприяти створенню
необх│дних умов для легал│зац│┐ "темно-с│ро┐"" економ│ки та подальшого
скорочення бази живлення економ│чно┐ злочинност│ в Укра┐н│.
По-сьоме, необх│дно орган│зувати б│льш ефективний державний захист
приватного п│дпри║мництва в│д заз│хань могутн│х
121
владних корупц│онер│в, а також в│д тиску на них "криваво-чорних"
правопорушник│в.
Слабка ефективн│сть, певна корумпован│сть та ще │снуючий застар│лий
"ворожо-класовий" п│дх│д правоохоронних орган│в до п│дпри║мц│в (що до того ж
посилю║ться в│дсутн│стю на цей час ефективно д│ючо┐ системи державного
захисту п│дпри║мц│в в│д шантажу │ тиску з боку крим│нальних структур
напад│в, рекету, к│лерства, викрадень б│знесмен│в та член│в ┐х родин з метою
викупу тощо) ║ одним з чинник│в, що гальму║ можлив│сть легал│зац│┐ значно┐
частини "т│ньово┐" економ│ки в Укра┐н│.
Для усп│шного виконання безпосередн│х обов'язк│в, що стоять перед
органами м│л│ц│┐, а саме -- захисту сусп│льства │ економ│ки в│д агресивного
насильства з боку крим│нально-небезпечних ос│б та ┐х орган│зованих
угруповань, -- необх│дно, передус│м, зв│льнити м│л│ц│ю та │нш│ силов│
державн│ структури в│д рутинно┐ та малоефективно┐ роботи з менш небезпечними
видами злочинност│, │ особливо з "темно-с│рою" п│дпри║мницькою д│яльн│стю.
За цих умов основн│ зусилля │ потенц│йн│ ресурси правоохоронних орган│в
мають бути сконцентрован│ на виявленн│, розкритт│ та пересл│дуванн│
"криваво-чорних" злочин│в (тобто крим│нальних д│й з елементами насильства
або загрози такого насильства) у в│дношенн│ до будь-яко┐ особи, враховуючи
також │ суб'║кт│в "т│ньово┐" економ│чно┐ д│яльност│.
Укра┐на, як │ будь-яка кра┐на, що розбудову║ демократичне сусп│льство,
ма║ бути зац│кавлена, передус│м, в очищенн│ свого внутр│шнього
соц│ально-економ│чного середовища, а також над│йному захист│ населення в│д
крим│нального терору з боку "криваво-чорно┐" злочинност│. Саме тому
найближчим часом необх│дно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у в│дпов│дност│
│з присягою: однаково захищати вс│х без винятку жертв насильництва, що
потерп│ли в│д злочинного св│ту │ не в│двол│катися на "боротьбу" │з
незначними правопорушеннями, як│ на цей час │снують у "темно-с│рому" сектор│
"т│ньово┐" економ│ки. У той же час роботою щодо легал│зац│┐ "темно-с│рих
т│ньовик│в" повинн│ займатися виключно податков│ │ спец│альн│ органи
державно┐ виконавчо┐ влади.
122
У практику д│яльност│ правоохоронних орган│в потр│бно впроваджувати
ч│тк│ п│дходи щодо розмежування кап│тал│в крим│нальних елемент│в та
"т│ньовик│в-господарник│в". Це в│дпов│дним чином повинно випливати з
правових акт│в, як│ юри-дично мають закр│плювати ц│ як│сн│ в│дм│нност│, що
особливо важливо для п│двищення результативност│ у боротьб│ з економ│чною
злочинн│стю та корупц│║ю. У правотворч│й │ правозахис-н│й д│яльност│
необх│дно також брати до уваги весь │снуючий арсенал (в│д насильницьких до
економ│чних) засоб│в, що на цей час застосову║ крим│нальна система для
п│дтримання свого "т│ньового правопорядку" │ впроваджувати на баз│ цих знань
над│йн│ механ│зми ┐х знешкоджень.'
Необх│дно формувати нове ставлення громадськост│ й оф│ц│йних структур
до в│тчизняних п│дпри║мц│в, у тому числ│ │ до тих, хто мешка║ за кордоном.
Проте це питання ║ значно складн│шим, н│ж зда║ться на перший погляд.
Найскладн│шим тут ║ реал│зац│я програми стимулювання репатр│ац│┐
кап│тал│в │ перетворення ┐х на над│йний │нвестиц│йний ресурс Укра┐ни. Вона
повинна бути проведена з урахуванням св│тового досв│ду │ сучасних
можливостей Укра┐ни. Але при ┐┐ реал│зац│┐ важливо врахувати чотири сутт║в│
особливост│.
По-перше, те, що укра┐нський ринок ма║ значн│ переваги для в│тчизняного
п│дпри║мця, який вив│з кап│тали за кордон (тобто, пор│вняно з │ноземними
ринками, ма║ в│дносно вищу норму прибутку на вкладений кап│тал, краще зна║
умови ▓У кон'юнктурн│ особливост│ в│тчизняного ринку, ма║ стал│ осо-|кбист│
зв'язки │ знайомства з представниками орган│в влади та ┐|)Яравл│ння тощо),
перед ринком кра┐н Заходу сумн│в│в не ви-ЦКДика║. Але "б│женц│в" на цей час
стриму║ передус│м небезпека Цпересл│дування з боку правоохоронних орган│в (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням закон│в), а також можливий тиск на них з
крим│нальних структур.
Так, на цей час "нов│ форми" вимагання, що пов'язан│ з поверненням WIB
│ борг│в за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩ│йну
таксу за ┐х "вибивання" - до 50 % в│д повернуто┐- суми боргу.
123
По-друге, сл│д зазначити, що можлив│ економ│чн│ та соц│альн│ насл│дки,
як│ будуть мати м│сце п│сля зд│йснення заход│в, спрямованих на легал│зац│ю,
тобто законодавче оформлення сво║р│дно┐ "правово┐ │ндульгенц│┐" нелегально
вивезеним кап│талам, що мають протиправне походження, в раз│ ┐х повернення в
Укра┐ну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амн│ст│ю
ф│нансових насл│дк│в крим│нального присво║ння нац│онального багатства
Укра┐ни, що у форм│ втеч│ кап│талу "упливло" за кордон за певних економ│чних
та соц│ально-пол│тичних умов та можливостей.
У пер│од значного майнового розшарування сусп│льства (яке в│дбува║ться
протягом останн│х п'яти рок│в), поширення б│дност│ │ безроб│ття, пад│ння
р│вня життя б│льшо┐ частини населення, загального загострення соц│ально┐
кризи та зростання в сусп│льств│ соц│ально┐ напруги це питання виходить за
меж│ звичайних заход│в економ│чно┐ пол│тики │ переходить переважно у
пол│тичну площину. Йдеться передус│м про таке р│шення, яке б зач│пало
│нтереси (причому не лише майнов│, але й правов│, морально-етичн│, соц│альн│
та пол│тичн│) кожного громадянина │ сусп│льства у ц│лому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному план│ потребу║ як м│н│мум
репрезентативного вивчення громадсько┐ думки з цього приводу (що можливе
лише п│д час всенародного обговорення або нав│ть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-трет║, за умови практичного застосування механ│зму амн│ст│┐
кап│тал│в, як│ втекли за кордон, ця акц│я не може в│дбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у час│ (скаж│мо, п│вр│чним або р│чним пер│одом) │ при
цьому мають бути визначен│ межов│ терм│ни "втеч│" кап│тал│в, стосовно яких
може бути застосована амн│ст│я (скаж│мо до кап│тал│в, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засв│дчу║, що головною особлив│стю повед│нки
фактично кожного кап│талу, який вт│к з│ сво║┐ кра┐ни, п│сля свого
багатократного крим│нального масштабо-вання, ║ те, що у подальшому в│н
в│дшуку║ для себе "тиху" гавань, тобто над│йне "сховище", де йому була б
гарантована можлив│сть збереження. Тому нав│ть │ за умови, коли власник
кап│талу отриму║ в│д нього самий м│н│мальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштову║, оск│льки в│н бажа║ лише одного -- бути над│йно
прикритим в│д ризику пересл│дування │ конф│скац│┐ могутн│стю │ пол│тичною
стаб│льн│стю держави, що стала для нього новим м│сцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не в│дбудеться оч│куваного
масового повернення "т│ньових" кап│тал│в до Укра┐ни, нав│ть за умови ┐х
повно┐ "амн│ст│┐"" та надання всеосяжних "п│льг", як│ т│льки може надати
держава власникам цих кап│тал│в.
Проте, одним │з найб│льш обм│ркованих заход│в, що може надати
можлив│сть повернутись до р│дно┐ кра┐ни певн│й частин│ кап│тал│в, як│ ┐┐
покинули, ║ створення на територ│┐ Укра┐ни спец│ально┐ в│льно┐ │нвестиц│йно┐
зони з наявн│стю депозитар│┐в │ з ре║страц│║ю ц│нних папер│в в│дпов│дними
ф│нансово-розрахунковими │нститутами, що необх│дним чином над│йно
забезпечить додатков│ гарант│┐ збереження │ конф│денц│йност│ операц│й з
титулами власност│ зазначених суб'║кт│в п│дпри║мницько┐ д│яльност│.
Важливим ║ питання щодо можливост│ залучення у якост│ легальних
│нвестиц│йних джерел величезних обсяг│в "т│ньових" кошт│в, що ма║ населення
в сам│й Укра┐н│? Чи працюватимуть ц│ акумульован│ багатства найближчим часом
на економ│ку Укра┐ни? Чи перетворяться зазначен│ кошти на функц│онуюч│
кап│тали та джерела │нвестиц│йних ресурс│в у наш│й держав│ -- питання досить
риторичне. Бажання легал│зувати крим│нальн│ │ нап│вкри-м│нальн│ кап│тали для
того, щоб │нвестувати ┐х у хворобливу економ│ку (яка до того ж контролю║ться
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практиц│ залишитися досить
│люзорною мр│║ю. Найб│льш в│рог│дним за цих умов ║ те, що "т│ньов│"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою сусп│льного
матер│ального виробництва, залишаючись "т│ньовими". Нав│ть уСША, що
│сторично не проходили через пер│од крим│нально┐ приватизац│┐ держвласност│,
│ мали б│льш, н│ж стор│чний досв│д парламентаризму та двохсотр│чний стаж
розбудови ринкових в│дносин, процес "в│дмивання" "т│ньово┐" економ│ки 20-х
рок│в тривав понад ЗО рок│в │, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не сл│д в│дкидати мож-р│ДИв│сть
санкц│онування державою громадянам на обмежений Ч^ер│од, │нвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи ║ сумн│вними), у с│льське господарство, буд│вництво, в тому
числ│ житлове, легку, харчову промислов│сть без подання декларац│й про
джерела походження цих доход│в.
Емп│рика пер│оду ринково┐ трансформац│┐ ║ такою, що на цей час вже
досить на┐вною зда║ться нещодавно поширена серед науковц│в │ представник│в
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на сво┐ м│сця, а
перех│д до ринково┐ економ│ки, л│берал│зац│я в│дносин м│ж державою │ ┐┐
суб'║ктами, а також м│ж самими суб'║ктами господарсько-комерц│йно┐
д│яльност│ автоматично л│кв│дую║ "т│ньову" економ│ку │ дозволять вивести ┐┐
на "св│тло".
Св│дченням того, що це далеко не так, ║ не т│льки набутий в│тчизняний
досв│д, а й досить бурхливий розвиток "т│ньово┐" економ│ки в б│льшост│ кра┐н
Заходу.
Безумовно можливо оч│кувати об'║ктивного самов│дмирання тих прояв│в
"т│ньово┐"" економ│ки, як│ зросли на нив│ адм│н│стративно-командно┐ системи
та ┐┐ "в│длуння". У той же час не сл│д думати, що начебто вся д│юча у "т│н│"
частка економ│ки може бути легал│зованою лише шляхом дерегуляц│┐, тобто
зняттям тих чи │нших заборон │ обмежень у д│яльност│ суб'║кт│в економ│чних
в│дносин або зменшенням податково-ф│скального тиску на них до само┐ нижчо┐
позначки, яку може соб│ дозволити держава.
В економ│чн│й пол│тиц│ та законодавч│й д│яльност│, що спрямован│ на
обмеження "т│ньових" процес│в, сл│д прагматичне усв│домити, що реально на
легал│зац│ю, нав│ть за самих сприятливих для "т│ньового" б│знесу умов,
п│дуть лише т│, хто в межах сво║┐ "т│ньово┐" д│яльност│ прагне не ст│льки
митт║во нажитися, ск│льки лег│тимне │ швидко заробити та самореал│зуватися у
якост│ п│дпри║мц│в. Значну ж частину "т│ньовик│в" по той б│к сусп│льних
│нтерес│в та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно крим│нальним шляхом. ▓ якщо нов│" як│сно
досконал│ законодавч│ правила перекриють для них саму можлив│сть отримання
надприбутк│в, то навряд чи вони │з цим погодяться │ будуть д│яти у
в│дпов│дност│ до чинного законодавства. Можливост│ розвитку ринку │ ┐х
особиста аморальн│сть природно п│дштовхне цих суб'║кт│в лише до зм│ни форм
д│яльност│, пошуку нових сфер
126
│ джерел отримання надприбутку, нав│ть якщо вони матимуть крим│нальне
походження.
Т│, хто звик д│яти "по той б│к закону", саме "на тому боц│" │
почуватимуть себе "як риба в вод│". Тому для них легал│зац│я економ│чно┐
д│яльност│ означа║ передус│м зм│ну способу життя, складу думки, необх│дн│сть
налагодження нових зв'язк│в, дотримання нових правил, нав│ть якщо вони │
встановлен│ у в│дпов│дност│ до потреб забезпечення д│яльност│ цив│л│зовано┐
ринково┐ економ│ки. Оск│льки все ж таки це ║ правила, до яких необх│дно
п│дпорядковувати власне приватне п│дпри║мництво, тобто п│дкорятись певн│й
ф│ксован│й │ суб'║ктивно досить незручн│й систем│ законодавчих обмежень │
заборон.
Тому корумпована "чорна" економ│ка │ маф│озн│ структури будуть пост│йно
створюватимуть протид│ю справжньому, а не декларативному розкр│паченню
ринку, а також налагодженню над│йного механ│зму захисту державно┐ "кишен│"
(тобто державних ф│нансових ресурс│в │ державно┐ власност│) в│д ус│х
можливих форм ┐х використання як зметаю особистого забезпечення, так │ в
│нших корисних (особистих, групових або кланових) ц│лях.
Нема║ п│дстав вважати, що б│льш│сть в│тчизняних б│знесмен│в
безповоротньо втратила природну здатн│сть д│яти розумно. ▓накше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати │ п│драхувати найб│льш в│рог│дн│ особист│
витрати │ прибутки в│д сво┐х д│й. Якщо переваги будуть б│льшими за витрати
(або, │ншими словами, за реальн│ незручност│ та збитки), п│дпри║мець д│ятиме
в│дпов│дно з│ сво┐ми │нтересами максим│зац│┐ прибутку.
Нин│ п│дпри║мц│ чудово розум│ють, що ймов│рн│ витрати, як│ пов'язан│ з
приховуванням доход│в в│д податк│в, мають бути значно нижчими, н│ж
передбачуван│ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'║кта негативн│
насл│дки, як│ в│н може в│дчувати у раз│ | Незаконних д│й, под│ляються на два
загальн│ типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докор│в сов│ст│) та страх
крим│нального пересл│дування │ можливого покарання. На сьогодн│шн│й день
ситуац│я рклада║ться таким чином, що п│дпри║мцев│ набагато виг│дн│ше не
в│ддавати держав│ левову частку свого прибутку, а залишити ┐┐ Щоб│. Це
в│дбува║ться тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
лог│чного антисусп│льного дом│нування в│дносин тотально┐ продажност│
(не сл│д плутати з нормальними ринковими в│дносинами) повн│стю ста║
атрофованим моральне почуття провини за сво┐ антисусп│льн│ вчинки, а т│
прикрощ│ │ негаразди, що пов'язан│ з можливим крим│нальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не вс│х правопорушник│в.
Проте, при оптимальному зменшенн│ податкового тиску на б│знес ситуац│я
може певним чином зм│нитися, оск│льки ймов│рн│ витрати починають
перевищувати передбачуван│ вигоди. За цих умов п│дпри║мець розум│║, що краще
в│ддати третину сво┐х доход│в, н│ж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжлив│ штрафи.
Сл│д зазначити, що учасники "т│ньово┐" економ│ки не можуть │ не бажають
легал│зувати свою д│яльн│сть також │ з т│║┐ причини, щоб у к│нцевому випадку
не попасти у сво║р│дну економ│чну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальн│ побори за особистий захист, що зд│йснюють по в│дношенню до них
крим│нальн│ структури, та розпочати в повному обсяз│ сплачувати податки
держав│, яка до того ж неспроможна захистити ┐х н│ в│д побор│в корумпованих
чиновник│в, н│ в│д "економ│чно активних страж│в" правопорядку, н│ в│д
крим│нальних структур.
Тому зд│йснення конкретних та ефективних правових та
орган│зац│йно-процедурних заход│в, спрямованих на захист │ зв│льнення
п│дпри║мц│в з легцат тотально┐ корупц│┐, з одного боку, │
крим│нально-маф│озного рекету, з │ншого, ║ одною з головних │ необх│дних
умов обмеження небажано┐ "т│н│зац│┐" економ│ки.
Можна спод│ватись, що т│льки при системному масованому │ ч│тко
сконцентрованому наступ│ на маф│озно-терористичну злочинн│сть │ в│дпов│дному
делегуванн│ повноважень по боротьб│ з економ│чною │ "т│ньовою"
неорган│зованою злочинн│стю │ншим, спец│ально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результат│в, як у боротьб│ │з
злочинн│стю, так │ стосовно легал│зац│┐ "темно-с│рих" сегмент│в "т│ньово┐"
економ│ки. Дотримуючись цього шляху, Укра┐на може │ повинна стати
цив│л│зованою правовою державою, що поважа║ │ створю║ необх│дн│ умови
законослухняним, сумл│нно │ пл│дно працюючим п│дпри║мцям.
128
П▓СЛЯМОВА
Як в│двернути процес масштабно┐ "т│н│зац│┐" │ крим│-нал│зац│┐ економ│ки
Укра┐ни?
Як звести обсяги в│тчизняно┐ "т│ньово┐" економ│ки до прийнятного
м│н│муму?
Ц│ питання наст│льки складн│, м│стк│, системн│ │ дискус│йн│, що в межах
одн│║┐ роботи ┐х неможливо повн│стю розкрити. Тут лише нам│чен│ деяк│
принципи, окреслен│ п│дходи та визначен│ механ│зми вир│шення досить широкого
спектру питань обмеження процес│в "т│н│зац│┐" та локал│зац│┐
"чорно-крим│нальних" прояв│в економ│чно┐ д│яльност│. Насамперед, це
стосу║ться принцип│в, напрям│в, положень, п│двищення ефективност│ реал│зац│┐
законодавчо┐ стратег│┐, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реал│зац│ю.
Д│алектика розвитку сусп│льних процес│в засв│дчу║ очевидну
неефективн│сть застосування виключно репресивних заход│в, спрямованих на
обмеження "т│ньових" процес│в. Покладання над│┐ на те, що лише
сан│тарно-каральн│ акц│┐ правоохоронних орган│в здатн│ сутт║во пол│пшити
ситуац│ю в ц│й сфер│, принаймн│ │люзорно. Оск│льки нав│ть в найл│пшому раз│
(за умови абсолютно чесно┐, ефективно┐ │ високопрофес│йно┐ роботи
правоохоронних орган│в) ц│ заходи завжди будуть т│льки зап│зн│лою
функц│ональною реакц│║ю на т│ чи │нш│ прояви "чорного" п│дпри║мництва та
крим│нально┐ економ│чно┐ д│яльност│. У г│ршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "т│нь" │ тому стане
ще б│льш небезпечн│шою. Тому практика життя об'║ктивно змушу║ знаходити Ц │
впливати на першопричини тих явищ │ в│дносин, що над│йно * живлять "т│ньов│"
процеси.
129
Генеруванню "т│ньово┐"" економ│ки │ орган│зовано┐ злочинност│ сприяють
також причини адм│н│стративно-правового характеру, в основ│ яких лежить
недосконал│сть чинного законодавства, що дозволя║ посадовим особам
безв│дпов│дально │ безкарно використовувати державн│ та службов│
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятлив│ умови для
шахрайства та │нших форм економ│чно┐ злочинност│. Цьому передус│м сприя║
об'║ктивна можлив│сть одержати надто м'яке покарання за сво┐ д│┐ або зовс│м
уникнути його, що розбещу║ корумпованих службовц│в │ сприя║ втягуванню у
протиправну д│яльн│сть все нових │ нових посадових ос│б. Тому об│йтись без
застосування жорстких репресивних заход│в на певних напрямах боротьби з
крим│нальною економ│кою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно п│дготувати │ провести великомасштабну та довгострокову акц│ю
(не плутати │з "кампан│║ю") боротьби з "б│локом│рцевою" злочинн│стю │
"криваво-чорною" економ│кою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграш│ будуть виключно чесн│
п│дпри║мц│, а не т│, що д│ють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особист│ зв'язки з представниками державних та крим│нальних
структур.
Очевидним ║ висновок, що економ│чне зростання │ обмеження процес│в
"т│н│зац│┐" стануть можливими лише тод│, коли пол│тична влада створить
необх│дн│ умови для легально┐ економ│чно┐ самоорган│зац│┐. Сьогодн│ державна
пол│тика ще не сприя║ по-справжньому самореал│зац│┐ економ│ки переважно на
легальному, а не на "т│ньовому", нелегальному р│вн│. Сприяти легальн│й
самоорган│зац│┐ для держави означа║ значне │ швидке скорочення
формально-адм│н│стративного контролю за д│яльн│стю приватного п│дпри║мництва
та перех│д до "гри" за твердими правилами. До тих п│р, поки держава буде
кон'юнктурне п│дходити до цих правил │ сама ┐х порушувати, добитись
в│дчутних зрушень щодо реального обмеження процес│в "т│н│зац│┐'" навряд чи
вдасться. Тому необх│дно насамперед забезпечити сприятлив│ правогосподарськ│
умови для б│знесу, пов'язан│ │з сутт║вим вдосконаленням податково┐,
приватизац│йно┐, зовн│шньоеконом│чно┐, │нвестиц│йно┐ пол│тики тощо.
130
Для ефективно┐ протид│┐ "т│ньов│й" │ крим│нальн│й економ│чн│й
д│яльност│ та ┐┐ локал│зац│┐ необх│дно розробити спец│альну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реал│зац│ю ц│ло┐ низки заход│в
правового, орган│зац│йного, економ│чного │ наукового характеру. В основу
ц│║┐ програми можуть бути покладен│ наступн│ основн│ елементи:
-- зд│йснення комплексно┐ податково┐ реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням ном│нальних величин
податкових ставок │ загального ф│скального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
-- реформування нац│онально┐ системи бухгалтерсько┐ зв│тност│ з метою
┐┐ спрощення, ун│ф│кац│┐ │ в│дпов│дно┐ правово┐ регламентац│┐;
-- прийняття пакету законодавчих акт│в, що ма║ забезпечити цив│л│зоване
функц│онування банк│всько┐ системи кра┐ни, обмежити можлив│сть ┐┐
використання з метою ухилення в│д сплати податк│в, "в│дмивання" грошей та
р│зних прояв│в ф│нансових шахрайств;
-- створення сприятлив│ших │ б│льш над│йн│ших, н│ж в │нших державах,
умов для │нвестування й залучення ф│нансових ресурс│в;
-- прийняття пакету законодавчих акт│в, як│ б посилювали захист
приватно┐ та публ│чно┐ форм власност│, забезпечували над│йну правову
захищен│сть п│дпри║мц│в;
-- прийняття │ реал│зац│┐ (за умови п│дтримки широкою громадськ│стю)
програми легал│зац│┐ "т│ньових" кап│тал│в, передус│м тих, як│ не мають
крим│нально-кривавого та нац│ональне небезпечного походження (включаючи
гарант│┐ амн│ст│┐ для кап│тал│в, що мають повернути з-за кордону);
-- зосередження роботи репресивного │ правоохоронного апарату на
локал│зац│┐ орган│зовано┐ злочинност│ та крим│нальних промисл│в, а також на
захист│ власност│, економ│чних прав │ життя громадян в│д крим│нал│тету;
-- створення │ державне ф│нансування моб│льних науково-практичних груп
для досл│дження багатоаспектних прояв│в "т│ньово┐" економ│ки, ┐┐ сусп│льно┐
небезпеки та механ│зм│в обмеження.
131
Реал│зац│я цих заход│в дозволить значною м│рою локал│зувати "т│ньову"
економ│чну д│яльн│сть │ використати "т│ньов│" кап│тали для розвитку
нац│онально┐ економ│ки.
"Т│ньовий" кап│тал у процес│ функц│онування т│сно пов'язаний з владними
структурами. Роз│рвати цей зв'язок -- головне завдання обмеження "т│ньово┐""
д│яльност│. ▓накше процес стане незворотним, та й "т│ньовий" кап│тал не
зможе чи не наважиться вийти з т│н│. Саме у ц│й площин│ ма║ лежати основне
поле д│яльност│ правоохоронних орган│в -- боротьба з корупц│║ю │
орган│зованою злочинн│стю. Найважлив│шим напрямом боротьби │з "чорною"
економ│кою ║ суворе дотримання законност│ у д│яльност│ вс│х ланок
управл│нського апарату, винищення корупц│┐ в органах державно┐ влади на вс│х
┐┐ р│внях.
Необх│дно │стотно зм│цнити дов│ру до влади шляхом ефективного захисту
населення в│д р│зного роду ф│нансових шах-райств, над│йного захисту
заощаджень, кап│тал│в │ самого │нституту приватно┐ власност│.
Форсована, економ│чно вив│рена та над│йно забезпечена досконалою та
стаб│льною законодавчою базою │нтеграц│я Укра┐ни у св│тов│ господарськ│
зв'язки, а також створення умов для масового залучення кап│талу з-за кордону
не т│льки можуть надати безц│нну допомогу у структурн│й перебудов│ економ│ки
та налагодженн│ ринкових в│дносин, а й, що не менш важливо, допоможуть
в│д│рвати "т│ньовий" кап│тал в│д бюрократично-монопольних та
крим│нально-маф│озних структур.
Необх│дно ясно усв│домлювати всю масштабн│сть завдань вит│снення
"т│ньово┐" економ│ки, а також те, що ц│ завдання можуть вир│шуватись р│вно
наст│льки │ такими темпами, наск│льки швидко ми зможемо присунутись до
"б│лого", тобто цив│л│зованого ринку в масштабах вс│║┐ кра┐ни. У цьому
процес│ оф│ц│йний ринок повинен продиктувати │ нав'язати свою волю
п│дп│льн│й економ│ц│, а не навпаки.
Потр│бно сутт║во покращити │нформування сусп│льства щодо процес│в, як│
в│дбуваються у "т│ньовому" сектор│ економ│ки, особливо у сфер│ "чорно┐""
економ│чно┐ д│яльност│. Оск│льки поверхов│ знання як│сних особливостей ц│║┐
складово┐ "т│ньового" сектору економ│ки на цей час не дозволяють розробити
132
ефективн│ науков│ рекомендац│┐ та досконал│ програми, що мають бути
покладен│ в основу механ│зм│в подолання "т│н│зац│┐" в│тчизняно┐ економ│ки.
У боротьб│ з "т│ньовими" процесами треба враховувати об'║ктивну
реальн│сть та св│товий досв│д, який св│дчить, що в реальних пол│тичних,
економ│чних │ соц│альних умовах повн│стю подолати т│ньову економ│ку
практично неможливо. Ор│║нтиром може бути лише ┐┐ обмеження до р│вня
розвинутих кра┐н св│ту, досягти якого у стисл│ строки можна лише за умов
ефективного розвитку економ│ки, створення над│йно┐ │ стаб│льно┐ правово┐
системи регулювання ринкових в│дносин, │стотного п│днесення р│вня життя
б│льшо┐ частини населення кра┐ни.
Для цього необх│дно швидко пройти об'║ктивно необх│дний шлях до
в│дкритого сусп│льства з правочинною декрим│нал│зо-ваною економ│кою.
Зац│кавити виробника у швидк│й побудов│ "чисто┐"" економ│ки, можлив│стю
працювати на себе, не живлячи продуктами сво║┐ прац│ жодних паразитуючих
крим│нальних елемент│в, незалежно в│д ┐хнього статусу, яким вони
прикриваються (чи державою, чи маф│║ю). Сл│д також зд│йснити комплекс
заход│в соц│ального характеру, серцевиною яких ма║ бути реформа оплати прац│
та реальн│ д│┐ влади в напрям│ подолання б│дност│ в Укра┐н│.
На завершення сл│д наголосити, що ефективне обмеження та легал│зац│я
"т│ньово┐" економ│ки можлив│ лише за умов громадсько┐ злагоди, стаб│льност│
│ зм│цнення дов│ри до вс│х г│лок влади в Укра┐н│.
133
ЗМ▓СТ
ПЕРЕДМОВА........................................................................................
1. "Т▓НЬОВА" ЕКОНОМ▓КА ЯК ОБ'кКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО
ДОСЛ▓ДЖЕННЯ............................................... 7
1.1. Теоретичн│ аспекти анал│зу "т│ньово┐" економ│ки та визначення Т│
структурних складових...................7
1.2. Як│сн│ особливост│ розвитку "т│ньово┐" економ│ки в умовах
адм│н│стративно-командно┐ системи
господарювання.............................................................15
1.3. Оц│нка масштаб│в та структури "т│ньово┐" економ│ки СРСР --
генетично┐ основи розвитку т│ньових" процес│в у незалежн│й
Укра┐н│............
24
ЗО
2. СПЕЦИФ▓КА УМОВ ФУНКЦ▓ОНУВАННЯ ТА ОСНОВН▓ ТЕНДЕНЦ▓п РОЗВИТКУ
"Т▓НЬОВОп" ЕКОНОМ▓КИ
УКРАпНИ...................................................................................
2.1. Чинники, як│сн│ особливост│ розвитку та основн│ джерела живлення
в│тчизняно┐ "т│ньово┐"
економ│ки.......................................................................30
2.2. Механ│зми поширення впливу "чорних" економ│чних структур на
систему державного управл│ння та
економ│ку..................................................................44
2.3. Експертно-анал│тичн│ оц│нки масштаб│в сучасно┐ "т│ньово┐"
економ│ки...................
134
54
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОп СТРАТЕГ▓п ТА МЕХАН▓ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС▓В "Т▓НЬОВОп"
ЕКОНОМ▓КИ............................................................................
78
3.1. Анал│з правових чинник│в сприяння розвитку
процес│в "т│н│зац│┐" економ│ки Укра┐ни.................... 78
3.2. Досв│д США щодо створення умов правового обмеження прояв│в
"т│н│зац│┐" економ│ки, який може бути застосований у в│тчизнян│й практиц│
........................................................................94
3.3. Вдосконалення правових та орган│зац│йно-процедурних п│дход│в
проведення диференц│йовано┐ пол│тики щодо окремих сектор│в та суб'║кт│в
Хт│ньово┐" економ│ки
.113
П│СЛЯМОВА .
Last-modified: Wed, 01 Dec 1999 15:00:09 GMT