Оцените этот текст:


---------------------------------------------------------------
     Перевод: Сергей Снегур (hopeodessa@farlep.net)
---------------------------------------------------------------
     й Bradbury, Ray. 1996, Playboy, No 5.
     й Снiгур, Сергiй. 2001, переклад (з незначними скороченнями).
     Переклад виконано в рамках проекту "Перекладацька Майстерня 2000-2001".
http://www.humanities.lviv.ua/main_trans.html     Лiтературний      редактор
М.Габлевич.


       По  вопросам,  связанным  с  использованием  перевода,  обращайтесь к
переводчику по адресу:
     E-mail: hopeodessa@farlep.net;
     почтовый адрес: Украина, 65063, Одесса-63, п/я 607,



     В│дверта розмова з видатним майстром науково┐  фантастики  про майбутн║
косм│чних подорожей, компютерне шахрайство, пол│тичну  коректн│сть │ про те,
чому в│н завжди ма║ рац│ю.

     Нав│ть у його 75 рок│в ║ щось хлопчаче в Ре┐ Бредбер│. В│н аж променить
в│д  надм│ру енерг│┐,  майже завжди ходить в шортах, а у його дом│вках повно
│грашок  -  в│д  статечно┐  ф│гури  Булв│нкля  на  цокольному  поверс│  його
лос-анджелеського  будинку,  до  триметрового динозавра, що  розташувався на
його власному л│жку в його зам│ськ│й схованц│.
     Бредбер│ коха║ться  також │  в  б│льших  │грашках. Наприклад, косм│чних
кораблях  (справжн│х) │ марс│янах (уявних). Його  сивина й усм│хнене, румяне
обличчя заважають  сприймати його  серйозно. Аж  ось  в│н  заговорю║,  │  ти
розум│║ш,  що перед  тобою -  великий допитливий  розум,  який  охоплю║  всю
галактику.  Його  твори  под│бним чином збивають  людей  з пантелику.  Ранню
творч│сть  Рея  Бредбер│  просто не пом│тили  -  зрештою,  це  була  наукова
фантастика │ тому до не┐ ставилися зневажливо, як │ до ком│кс│в або любовних
роман│в.
     Марс│анськ│ хрон│ки, Кульбабове вино,  451░ за Фаренгейтом, ▓люстрована
людина  та  │нш│  твори  Бредбер│  вийшли в часи,  коли  наукова  фантастика
вважалась  заняттям для дешевих  писак  з  претенз│║ю на  письменник│в,  як│
марнують час,  занудно фантазуючи про всяк│ техн│чн│ штукенц│┐ │ причандали.
Проте  Бредбер│ -  не зануда. Його  проза  п│дноситься  до  р│вня справжньо┐
л│тератури;  в│н заселя║ сво┐ розпов│д│ привабливими персонажами  │  хитрими
вигадками.  До  того ж, в│н започаткував полем│чн│ теми │ першим поставив  в
науков│й  фантастиц│ складн│ запитання,  як│ ран│ше були в межах компетенц│┐
лише серйозних новел│ст│в.
     Сьогодн│, в епоху Зоряних подорожей та Х файл│в, важко уявити життя без
Бредбер│. На  додачу  до сво┐х  книжок, в│н написав понад  500  опов│дань  │
створив  сотн│  телепостановок,  а також театральн│  вистави,  опери,  есе┐,
документал│стику │ сценар│й  до ф│льму Моб│  Д│к.  В│н чита║ по 50 лекц│й на
р│к │ ц│кавиться найр│зноман│тн│шими сферами  знання - в│д  науки про космос
до  м│ського управл│ння.  Не  зна║те,  як покласти край масовому переселенню
мешканц│в  свого   м│ста?   Бредбер│  може  запропонувати  швидке  вир│шення
проблеми. Ваш торг│вельний комплекс перестають в│дв│дувати покупц│? Бредбер│
навчить, як повернути ┐х назад. Д│сней при створенн│  ▓пкоту Тематичний парк
Центр ▓пкот розташований  в найб│льшому розважальному комплекс│,  Св│т Волта
Д│снея,  який було в│дкрито 1971 року б│ля м│ста Орландо, штат Флорида. (Тут
│ дал│ прим│тки перекладача). звертався до нього за допомогою,  а НАСА  НАСА
(NASA)  - Нац│ональна  а┤енц│я  з аеронавтики  │ косм│чних польот│в  США,  з
космодромом  на мис│ Канаверал, штат Флорида. запрошувала на  мис Канаверал,
читати лекц│┐ космонавтам.
     Проте твори Бредбер│ не часто обговорюються в часописах Нью-Йорк Таймс,
Нью-Йоркер, Атлант│к або в якомусь  │ншому │нтел│гентському виданн│. Пуристи
в│д науково┐ фантастики глузують з його поетичних спроб │ метафорично┐ уяви.
Але щоранку,  прокинувшись, в│н  безстрашно  пряму║ до  друкарсько┐  машинки
(компютери,  скаржиться  в│н,  працюють занадто  тихо);  ця звичка бере св│й
початок з час│в, коли в│н п│дл│тком жив у Лос-Анджелес│. В  1934 роц│  через
Велику депрес│ю  батько  Бредбер│  став  безроб│тним  │  пере┐хав з с│м║ю  з
Воке┤ана, що в штат│ ▓лл│нойс, до  Лос-Анджелеса, де знайшов пост│йну роботу
│   помешкання   в  сам│с│нькому  Голл│вуд│.   Це  було  чар│вне   л│то  для
чотирнадцятир│чного   Рея,  який  на  роликах  ┐здив  циганити  автографи  у
к│ноз│рок, на прем║ри ф│льм│в │ на прох│дн│ к│ностуд│й.
     В│н був  р│шуче  налаштований  ув│рватися  в шоу  б│знес  │ ч│плявся до
Джорджа Бьорнса "Бьорнс │  Ален" -  американський с│мейний комед│йний  дует,
який  б│льше трьох десятил│ть  був популярним на  естрад│, в  рад│овиставах,
художн│х ф│льмах │ на  телебаченн│. так настирливо, що той врешт│ використав
дещо з його писань у в│нь║тках -  коротеньких опов│дках, якими завершувались
рад│опередач│ "Бьорнс та Ален". Грошей для навчання в  коледж│ в│н не мав  │
три  роки  п│сля  зак│нчення  школи продавав  газети,  кожну в│льну  хвилину
проводячи в б│бл│отец│ або продивляючись  книжки  в м│сцевих книгарнях. А ще
в│н брав уроки красного письма │  опубл│кував перше опов│дання (за нього в│н
отримав 13 долар│в 75 цент│в). Власний творчий стиль в│н  знайшов у двадцять
два роки, коли написав опов│дання "Озеро", - це додало йому впевненост│, щоб
ц│лком в│ддатися творчост│. П│д час │ншого такого  приступу впевненост│, в│н
запросив на каву молоденьку продавщицю з книгарн│. Окр│м Ме┤┤│ в│н б│льше н│
з ким не зустр│чався │ 1947 року вони одружилися  (вони й дос│ разом │ мають
чотирьох дорослих доньок). Дек│лька рок│в посп│ль в│н живот│в на гонорари за
опов│дання, опубл│кован│  в  часописах, поки марс│анською темою не влучив  у
десятку.
     Його перший  роман,  Марс│анськ│ хрон│ки, вийшов 1950  року Укра┐нський
переклад  Олександра  Тереха  (1962)  був  першим  виданням  Рея Бредбер│ на
теренах  СРСР. (в│н  │ дос│  користу║ться попитом) │ був високо  оц│нений  у
впливовому  огляд│   маститого   Кр│стофера   ▓шервуда  ▓шервуд,   Кр│стофер
(Isherwood),  письменник  (1904 - 1986),  автор  опов│дання  Сел│  Боулз (│з
зб│рки До побачення, Берл│не!) екран│зованого Бобом  Фосом п│д назвою Кабаре
з   Лайзою  М│нелл│  в  головн│й  рол│.   за  метафоричн│сть  │  в│дсутн│сть
традиц│йних      технолог│чних      подробиць,      властивих      б│льшост│
науково-фантастичних твор│в.
     Незважаючи на похвалу ▓шервуда, Марс│анськ│  хрон│ки створили  Бредбер│
репутац│ю  наукового  фантаста,   водночас  долучивши  його   до  товариства
високоталановитих Роберта Гайнлайна,  Айзека Аз│мова  │ Артура Кларка, котр│
намагалися привнести в цей жанр фантаз│ю │ респектабельн│сть.
     Наступна книжка  зробила  його  популярним  письменником -  ▓люстрована
людина  (1951)  ║  похмурим  зображенням  буквально  вивернутого   навивор│т
чолов│ка. 1953 року в│н видав св│й,  на думку багатьох,  найц│кав│ший роман,
451░ за  Фаренгейтом Укра┐нською переклав квген Крижевич.. Назва повязана  з
температурою, за яко┐ горять книжки, а сам тв│р ║ нео-орвелл│вською │стор│║ю
про  тотал│тарне  сусп│льство,   в  якому  книжки  заборонен│.   Роман  став
сво║часним застереженням проти  антикомун│стично┐ │стер│┐, яка охопила  США.
(Коли Голл│вудська  Десятка потрапила  до вязниц│  за в│дмову дати св│дчення
перед Ком│тетом Конгресу з антиамерикансько┐ д│яльност│ Десять голл│вудських
к│нопродюсер│в, режисер│в │ сценарист│в, як│ в жовтн│ 1947 року  в│дмовилися
в│дпов│дати  Ком│тету  Конгресу  США  щодо  сво║┐  можливо┐  причетност│  до
д│яльност│  комун│стично┐ парт│┐ США.  , Бредбер│  був серед тих  небагатьох
сценарист│в,  хто п│дняв  голос проти присяги на в│рн│сть, яко┐ вимагали в│д
член│в Г│льд│┐ .)
     Бредбер│ пережив  "найг│рш│  ш│сть  м│сяц│в  в  житт│" п│сля  того,  як
погодився  написати   для   Джона  Гюстона  Гюстон,  Джон  (Huston)  в│домий
американський  к│норежисер (1906 - 1987);  ф│льм  Мальт│йський сок│л (1941).
сценар│й  Моб│  Д│ка. Про  це тяжке випробування  в│н докладно розпов│да║  в
спогадах п│д назвою Зелен│ т│н│, б│лий кит, що вийшли 1992 року.
     П│сля його вельми  невдало┐  спроби переробити 451░ за  Фаренгейтом для
театрально┐ постановки з Чарлзом Лафтоном Лафтон, Чарльз (Laughton), в│домий
американський к│ноактор англ│йського походження (1899  - 1962). Нагороджений
Оскаром  за виконання  головно┐ рол│ у  ф│льм│ Приватне  життя  Генр│ха VIII
(1933).,  Франсуа  Трюффо  зробив  за  цим  романом  к│ноф│льм,  що  став  │
художньою, │ комерц│йною невдачею.  Проте Бредбер│ створив власний ф│льм, Це
прийшло │з космосу, який серед  ус│х науково-фантастичних ф│льм│в вважа║ться
одним │з найавторитетн│ших.  Жовтневий край -  це зб│рка опов│дань, в│д яких
робиться  моторошно, в  той  час, як Кульбабове  вино  Укра┐нською  переклав
Володимир Митрофанов. ║ спогадами про його юнач│ прозр│ння.
     Популярн│сть Бредбер│ р│зко  зросла  в  час  буму на наукову фантастику
п│сля  пуску першого штучного  супутника;  а  коли в 1976 роц│ на  Марс  с│в
В│к│нг, запущений НАСА,  Бредбер│ проголосили пророком косм│чно┐  ери. Разом
│з цьогор│чною зб│ркою двадцяти нових опов│дань, Швидше за погляд (решта 500
чекають доопрацювання для перевидання), на його рахунку загалом ║ 29 виданих
книжок │ два томи есе┐в; але сьогодн│ в│н працю║ б│льше,  ан│ж будь-коли. До
того  ж,  в│н  пише б│льш│сть сценар│┐в  для  п│вгодинних  сер│й щотижневого
"Театру Рея Бредбер│" на телеканал│ науково┐ фантастики.
     Редакц│я  Плейбоя в│дправила письменника Кена Келл│, який  вже брав для
часопису  │нтервю  в Артура  Кларка,  поговорити  з  Ре║м  Бредбер│  в  його
лос-анджелеському помешканн│. Ось що розпов│да║ Келл│:
     -  Коли я  п│д'┐хав до  цього невеличкого будинку,  побудованого  сорок
рок│в  тому  у  в│длюдному  лос-анджелеському передм│ст│,  Бредбер│ стояв на
веранд│,  лементуючи, що вчора ввечер│  вкрали  нов│с│нький автомоб│ль  його
дружини,  який стояв "просто перед домом!". Бредбер│ -  один  │з нечисленних
мешканц│в  Лос-Анджелеса,  який н│коли  не  водив  автомоб│ля. Дружина Ме┤┤│
зазначила,  що автомоб│ль  застрахований,  а  коли  й це його не заспоко┐ло,
п│дсунула  йому повну  миску  кукурудзяних  баранц│в  -  першу з  черги.  Це
спрацювало, │ незабаром в│н перетворився на чудового опов│дача.
     П│д  час  наших щоденних розмов  протягом тижня з  полудня  до сут│нок,
спок│йн│  спогади  перемежалися   неспод│ваними  емоц│йними  вибухами,  коли
розмова  торкалася  котрогось  з  його   болючих  мозол│в  -  Лос-Анджелеса,
пол│тики,   цензури,   осв│тян,  бюрократ│в   чи  автомоб│л│в.   В│н  завжди
висловлю║ться  р│зко │ часто ║  пол│тично  некоректним, але,  незважаючи  на
можливу  непопулярн│сть сво┐х погляд│в,  в│н  нечасто в│дмовля║ться в│д них.
Коли в│н  згадував  про лог│чн│ р│шення, що  ┐х  в│н  пропонував у численних
есеях  │ лекц│ях, я м│г би пояснити його  популярн│сть  - в│н наст│льки щиро
захоплю║ться, що нагаду║ непосидючу дитину - великого, перерослого хлопчака,
в  якому  багато залишилося в│д тих час│в, коли  в│н на  роликах п│д┐хав  до
Ол│вера  Гард│  за  автографом.  В│н  сяяв,  коли  п│дписував  м│й зачитаний
прим│рник Кульбабового вина │з загнутими стор│нками,  який  я маю  з  десяти
рок│в.

     Кен Келл│: Багато хто  не сприйма║ наукову фантастику всерйоз, проте ви
все таки стверджу║те, що вона ║ головною л│тературою сучасност│. Чому ви так
вважа║те?
     Рей  Бредбер│: Наукова фантастика -  це мр│я. Для  того,  щоб  заселити
космос,  перебудувати наш│, так│ далек│ в│д │деалу м│ста, розвязати будь як│
проблеми, ми повинн│ вигадувати майбутн║ │ в│дпов│дн│ технолог│┐.
     К.К.: Але б│льш│сть людей не вважа║,  що наукова фантастика належить до
справжньо┐ л│тератури.
     Р.Б.: Вона  не належить до справжньо┐ л│тератури  - вона │ ║ справжньою
л│тературою. Такою вона  стала в│д час│в першого штучного супутника Земл│. ▓
буде такою ще десять тисяч рок│в.
     К.К.: Що ж зм│нив супутник?
     Р.Б.:  Люди,  передовс│м д│ти, захопилися  фантастикою  п│сля  того, як
перший штучний супутник осяяв небеса. Наступного  ранку на стол│ у вчителя в
якост│  гостинця зам│сть  яблука  лежала книжка  Аз│мова.  Вперше в  │стор│┐
осв│та зд│йснювалася знизу - д│ти навчали сво┐х вчител│в.
     К.К.: Чому д│ти в│дгукуються на наукову фантастику краще н│ж доросл│?
     Р.Б.:  Очевидно,  дитячу  уяву  збуджу║ прихований  зм│ст  фантастично┐
л│тератури.  До  того ж,  чи подобалося вам в дитинств│, щоб вам  завязували
шнурки? Чорта з два.  Ви  в│дразу  почали завязувати ┐х  сам│, в│дколи цьому
навчилися.  Наукова  фантастика  св│дчить,  що людство  б│льше  не  потребу║
нотац│й, що ми спроможн│ на серйозн│ справи.
     У  цьому св│т│ навчати можна  лише роблячи вигляд,  що начебто не вчиш.
Наукова  фантастика нада║ таку можлив│сть  -  вчити непом│тно. Фантастика  ║
також  чудовою  можлив│стю  робити  вигляд,  що  пишеш  про  майбутн║,  коли
насправд│  напада║ш  на  недавн║  минуле  │  сучасн│сть.  Можна  критикувати
комун│ст│в, расист│в, фашист│в та будь яку │ншу очевидну │ наявну загрозу, а
вони │ не зрозум│ють, що йдеться  саме  про них. Шкода, що  ст│льки  ранньо┐
фантастики написано так техн│чно │ нец│каво.
     К.К.:  Окр│м д│тей, наукова  фантастика ц│кавить  переважно  чолов│к│в.
Чому вона не ц│кавить ж│нок до т│║┐ ж м│ри?
     Р.Б.: ▓сну║ дв│ раси людей - чолов│ки │ ж│нки,  - що б  вам не говорили
фем│н│стки. Життя чолов│ка умотивоване  │грашками │ наукою, тому що чолов│ки
народжен│  без будь-яко┐ мети у всесв│т│ окр│м того, щоб породити потомство.
Поза цим  ║ багато  часу,  який вони мусять якось згаяти. пм потр│бно чимось
себе зайняти.  Чолов│ки не  мають в соб│ внутр│шнього  завдання,  окр│м мети
продовжити р│д. Ж│нки ж  створен│ │з завданням. Вони можуть творити всесв│т,
дбати  про нього, навчати, плекати  його. Чолов│ки  читають  фантастику, щоб
будувати майбутн║. Ж│нкам не потр│бно ┐┐ читати. Вони │ ║ майбутн║.
     К.К.: Такий под│л сподоба║ться  не вс│м ж│нкам. В │нтервю  для часопису
People ви сказали, що лазерн│ диски  для персональних компютер│в створен│ не
так  для ж│нок,  як для чолов│к│в  - │ дуже швидко п│сля цього  в  листах до
редакц│┐ вас назвали сексистом.
     Р.Б.: Це правда. Викрут│ть ┐м.
     К.К.: Як це?
     Р.Б.: А так, щоб  у них  н│коли не було  сексу. [См│║ться] Слухайте, та
чолов│ки ж  чокнут│. А  молод│  чолов│ки -  т│  взагал│ ненормальн│.  Ми вс│
любимо  │грашки.  У  мене самого  │грашкоман│я. Я пишу  про │грашки.  В мене
багато р│зних  │грашок. Сотн│.  Компютери - це │грашки,  а чолов│ки  люблять
возитися   з  мудрованими  безмовними  штуками.  Вони  почуваються  творчими
особистостями.
     К.К.: Але компютери не лише │грашки - це │нструменти для майбутнього.
     Р.Б.: Люди говорять про ▓нтернет як про творчий │нструмент письменника.
Я  кажу:  "Дурниц│.  Не  п│ддавайся цьому. Год│ теревенити  з  ус│м  св│том,
займися  справою."  Б│лл  еейтс  з  партнерами  дурять  нас.  Подив│ться  на
Windows95. Ви ж розум│║те, що це - суц│льне шахрайство.
     К.К.: Чому це шахрайство?
     Р.Б.: Тому що б│льшост│ людей ця операц│йна система н│чого не дода║. До
того  ж, купивши систему, вони мусять докупляти й │нш│ програми. Тож йдеться
про те, щоб люди, як│ не можуть дозволити соб│ таких  витрат, виклали  сотн│
долар│в.   Ж│нки   не  купляють  Windows.  Закладаюся,  що  якщо  подивитися
статистику, то виявиться, що 80 в│дсотк│в покупц│в - це чолов│ки. Божев│льн│
молод│, чи божев│льн│ стар│ чолов│ки, як│ люблять │грашки.
     К.К.: Як на того, хто зробив кар║ру, дивлячись  у майбутн║,  ви, схоже,
скептично   ставитесь   до  технолог│┐   -   лазерних   диск│в,   ▓нтернету,
мультимед│й...
     Р.Б.: Головне  - навчити  письму  │  читанню; все це не принесе  н│чого
доброго, якщо не вм│ти читати │ писати.
     К.К.: Але читати все  одно  доводиться -  за допомогою компютер│в  люди
можуть сп│лкуватися з  л│тературними  творами, рухаючи  сюжет туди,  куди ┐м
подоба║ться.
     Р.Б.:  Не треба мен│ казати, як пишеться роман. Не каж│ть, що ма║те для
нього кращу к│нц│вку. Я не маю часу це слухати.
     К.К.: Говорячи про майбутн║ - ви любите говорити про косм│чн│ подорож│.
Ви справд│ вважа║те, що в цьому - майбутн║ людства?
     Р.Б.: Так  ма║ бути.  По-перше, це  в│дпов│да║ рел│г│йному прагненню до
в│чност│.  Якщо земля  загине,  людство  повинно  бути  в  стан│  продовжити
│снування.  Косм│чн│  подорож│  дозволять  заселити  │нш│ планети,  де  люди
народжуватимуть д│тей. Це так просто, так гранд│озно, хвилююче.
     К.К.:  Чи  справд│  людству  доведеться  вт│кати з  земл│?  Чи вдасться
зробити це вчасно?
     Р.Б.:  Ми вже  на цьому  шляху. Ми б  уже мали повернутися на М│сяць. ▓
негайно стартувати на Марс.
     К.К.: Проте зараз неможливо говорити про активн│сть у космос│, оск│льки
бюджет НАСА зведено до м│н│муму.
     Р.Б.: Як  можна  дивитися  п│д  ноги  зам│сть  того,  щоб  роздивлятися
гранд│озну  туманн│сть  в  суз│р┐ Ор│она? Куди це ми в│дсунули М│сяць │ чому
спов│льнили  рух  до  Марса?  Проблема,  зрозум│ло,  в   наших  пол│тиках  -
чолов│ках, як│ не вм│ють мр│яти  │  бути романтичними.  В останн│й р│к свого
президентства Джон Кеннед│ закликав  нас лет│ти на  М│сяць. Але  нав│ть  в│н
зробив це не в│д захоплення астроном│║ю. В│н гукнув рос│янам: "Роби, як  я!"
-  │ ми полет│ли. Але  п│сля того, як ми д│сталися М│сяця,  романтика почала
блякнути. А  без романтики нема║  мр│┐. Це й  не дивно - │стор│я досл│дження
земно┐ кул│ ║ │стор│║ю розробки багатих родовищ корисних копалин. Якби можна
було переконати розробник│в бюджету НАСА, що  на Марс│ повно скарб│в, було б
зроблено  все,  щоб  уже  наступного   ранку  опинитися  на  Марс│,  посеред
перв│сного хаосу.  Космос нам потр│бен  з  причин, яких ми ще  достеменно не
зясували; я не говорю про торг│влю.
     К.К.: Торг│влю?
     Р.Б.: НАСА зда║ться, що  вони  повинн│ виправдовувати свою д│яльн│сть з
погляду  прагматичност│.  Багато  корисних  речей,  що  зявилися в  продажу,
виникли з розробок, повязаних з косм│чними подорожами. НАСА зда║ться, що для
того,  аби  залучити  грош│  на  косм│чн│  потреби,  потр│бно  вдаватися  до
шахрайства.  Дурниц│. Це не  так.  Косм│чн│ подорож│ надають життю  сенсу, а
все, що дода║ сенсу  життю, варте того,  щоб ним займатися. Зв│дси й бажання
жити в│чно.
     К.К.:  До  яко┐ м│ри  можна звинувачувати НАСА в апат│┐  щодо  осво║ння
космосу?
     Р.Б.:  Кер│вники НАСА сам│ соб│  ║  найг│ршими ворогами.  Вже  двадцять
рок│в я благаю ┐х  дозволити зробити для них  к│ноф│льм.  Б│льш│сть колишн│х
ф│льм│в НАСА  про  програми "Меркур│й" │  "Аполлон"  були поганими.  Я  хочу
по║днати поетичн│сть │ д│йсн│сть таким чином, щоб глядач│ плакали, як бувало
п│сля багатьох мо┐х вистав,  показаних на всесв│тн│х  ярмарках.  Та  в  НАСА
н│коли не  роблять н│чого видатного, поетичного  чи вибухового, щоб показати
себе з виг│дного боку, а конгресмен│в справи  НАСА  не ц│кавлять, окр│м Боба
Пеквуда Сенатора-республ│канця  Роберта Пеквуда в 1993 роц│ було звинувачено
в  "сексуаль-ному домаганн│ девятнадцяти  ж│нок протягом  останн│х  двадцяти
рок│в". П│сля того,  як сенатський Ком│тет з етики прийняв р│шення про  його
виключення, в│н п│шов у в│дставку..
     К.К.: Чи ви  й дос│, нав│ть п│сля того, як його змусили  п│ти у ганебну
в│дставку, вважа║те Пеквуда мр│йником?
     Р.Б.: В│н │ ║ мр│йник. Я хот│в би, щоб  в│н  залишився  в Конгрес│. Р│к
тому  я п│дтримав  його  телеграмою,  тому  що  т│ ж│нки  - паскудниц│. Вони
вич│кують двадцять рок│в, │  через двадцять рок│в ображаються.  Не нагадуйте
мен│ про них. Таких сенатор│в, як в│н, дуже мало, │ це сором, що в│н п│шов з
Конгресу.
     К.К.: В чому поляга║ найб│льша помилка НАСА?
     Р.Б.:  "Косм│чний  човник" мав  би бути побудований до початку програми
"Аполлон".   "Човник"   ║   великою   поштовою   скринькою,  це   -   дорога
експериментальна  лаборатор│я.  Але  зараз в│н не так  захоплю║,  як мав би.
Спочатку в│н  мав  би  облет│ти  навколо Земл│ - саме для цього  його  зараз
використовують. За тим  його  потр│бно  було  б  послати  до  М│сяця  │  цим
завершити програму. Тод│ ми  змогли  б поселити людей на  М│сяц│  │ рухатися
дал│, до Марса.  Ми потребу║мо чогось б│льшого, н│ж ми сам│ -  це справд│ як
рел│г│йна м│с│я. Косм│чн│ подорож│ ║ налагодженням звязку │з Всесв│том.
     К.К.: Коли почалося осво║ння  космосу, чи  спод│валися ви, що все так │
буде?
     Р.Б.:  Так.  Але  сталося  │накше.  Винне НАСА, винен весь  уряд,  а  з
завершенням  "холодно┐  в│йни"  щез  │  колишн│й  ентуз│азм.  Дивовижно,  як
неймов│рно  багато  молод│  в   св│т│  ц│кавиться  цими  речами  │  дивиться
науково-фантастичн│ ф│льми - Од│ссея, 2001, Близьк│ зустр│ч│Зорян│ в│йни,
витрача║  м│льярди долар│в, щоб  переглянути ц│ найпопулярн│ш│ ф│льми. Проте
уряд  зовс│м  не зверта║ уваги на це  явище. Там  завжди  про все д│знаються
останн│ми.
     К.К.: Як ви гада║те, чи ми таки повернемося на М│сяць?
     Р.Б.:  Спод│ваюсь  це  станеться  ще  за  мого  життя,  тобто  протягом
найближчих  десяти-пятнадцяти рок│в. Але  над│я дуже  мала. Хоча  пол│тики й
в│дклали  цю  програму  якнайдал│,  спод│ваюсь,  що корабель  з людьми  таки
полетить на Марс. Ця под│я дуже б прислужилася духовному п│днесенню людства.
Важко змусити уряд робити те, що сл│д.
     К.К.: Що ви в│дчували, коли "В│к│нг" с│в на Марс?
     Р.Б.:   Т│║┐   ноч│  ми   з│бралися   в   планетар│┐   Кал│форн│йського
технолог│чного │нституту Невеликий приватний │нститут в м│ст│ Пасадена, штат
Кал│форн│я; вважа║ться  одним  │з св│тових наукових центр│в., це було свято,
наче  неспод│вана  веч│рка.  Ми  з  Карлом  Са┤аном  Са┤ан,  Карл  (Sagan) -
американський астроном │ астроб│олог  (1934 - 1996)., │  вс│  решта, хто там
був,  не спали  до ранку. Нарешт│  на  величезному  екран│  почали зявлятися
зн│мки  поверхн│ Марса.  Вс│  були при║мно  збуджен│  - танцювали, см│ялися,
сп│вали. Б│ля девято┐ ранку прийшов Рой Т│л з програми  новин, п│дсунув мен│
м│крофона │ каже:  "Пане Бредбер│, вс│ ц│ роки ви писали  про Марс, про його
цив│л│зац│┐  │  м│ста.  Як  ви себе почува║те  тепер, коли  вс│ побачили, що
н│якого життя там нема?" Я глибоко вдихнув │ в│дпов│в - я пишаюсь, що сказав
це вголос: "▓д│оте! Телепню! На Марс│ життя ║ - подивися на нас! Ми  │ ║  т│
марс│яни!"
     К.К.:  Ви мали  в│дчувати  щось под│бне  минулого  року, коли "Гал│лей"
долет│в до Юп│тера.
     Р.Б.:  Ц│ вчен│ просто  неймов│рн│. Кожного разу,  коли  мен│  у м│сц│,
под│бному  до  лаборатор│й Кал│форн│йського технолог│чного  │нституту, хтось
показу║ якийсь телескоп з│ словами: "Правда, чудовий?" я  кажу: "Н│". А коли
питають:  "Що ви  ма║те  на уваз│?" - в│дпов│даю:  -  "Це ви чудов│. Ви його
винайшли. Ви просто ген│┐".
     К.К.: Що спонука║ вас писати?
     Р.Б.: Те, що я  буду  чар│вником, я вир│шив  значно ран│ше, н│ж те,  що
буду  письменником.  Маленьким  хлопчиком  я виходив  на сцену  з фальшивими
вусами, що  в│дпадали п│д час  вистави, │ чаклував. Я й дос│  цим  намагаюся
займатися, - тепер,  коли пишу. До того ж, письменники пишуть, бо в│дчувають
потребу, щоб ┐х любили. Гадаю, це можна назвати ненаситн│стю, чи не так?
     Письменництво допомогло  мен│  ще  одним чином.  П│сля того, як я почав
писати  серйозно, я  зробив  найб│льше в мо║му житт│  в│дкриття - що  я  маю
рац│ю,  а той,  хто не  погоджу║ться з│ мною,  -  не ма║. Як чудово збагнути
таке: н│кого не слухай │ завжди йди власним шляхом.
     К.К.: Ви згодн│, що це помилкова, его┐стична точка зору?
     Р.Б.: На жаль, я  не певен, що  вм│ю контролювати сво║ е┤о. Я намагаюся
не забувати, що голосно  розмовляю, │ це -  моя проблема. Але я принаймн│ не
потерпаю  в│д  синдрому  викривлено┐  само│дентиф│кац│┐,  як, скаж│мо,  Карл
Са┤ан.
     К.К.: А що трапилося з Са┤аном?
     Р.Б.: З  кожним роком  в│н "бронзов│║", тому що  памята║, що в│н - Карл
Са┤ан. Так  само, як Норман Мейлер памята║,  що в│н -  Норман Мейлер, а  еор
В│дал памята║, що в│н - еор В│дал. Я не памятаю того, що я - Рей Бредбер│. В
цьому й поляга║ р│зниця. Неважливо, хто ти. Непотр│бно розпов│дати вс│м, хто
ти такий, бо │накше зникнеш  п│д маскою фальшиво┐ особистост│. Справжню твою
особист│сть видно в тво┐й творчост│.
     К.К.:  Дехто з критик│в каже, що ви  занадто поклада║теся на фантаз│ю │
недостатньо на науку, щоб бути поважним науковим фантастом.
     Р.Б.: Мене  не ц│кавить, що  каже техн│чний персонал,  який  обслугову║
наукову фантастику.  пх  драту║, що я обходжуся  без убивств. Я використовую
наукову │дею, як платформу, з яко┐ зл│таю,  не  падаючи назад. За це вони на
мене й сердяться.  Вони вже сорок  рок│в буркотять, як  це я  в Марс│анських
хрон│ках посм│в над│лити Марс атмосферою.
     К.К.: Популярн│сть Марс│анських  хрон│к почалася з л│тературного огляду
Кр│стофера ▓шервуда. Ви знали його особисто?
     Р.Б.: Це  був  просто  щасливий  випадок.  Вл│тку 1950  року  я  п│знав
▓шервуда в Санта-Мон│ц│, коли в│н переглядав книжки в книгарн│. Щойно вийшла
моя книжка, я  схопив з  полиц│  прим│рник,  п│дписав  │  дав  йому. В нього
витяглося обличчя, в мене впало серце, але за два дн│ в│н потелефонував мен│
│ каже: "Чи ви розум│║те,  що ви написали?" Я  запитав: "▓ що  ж я написав?"
Але в│н т│льки запропонував мен│ прочитати його огляд  в Таймс. Ця захоплена
реценз│я  перевернула  мо║   життя  -   книжка  моментально  очолила  списки
бестселер│в │ друку║ться й дос│.
     В│н любязно познайомив мене з р│зними людьми, з котрими, на його думку,
варто було б знатися,  наприклад, з Олдосом Гаксл│, що був мо┐м л│тературним
кумиром, в│дколи зявилася його книжка О, дивовижний новий св│т.
     К.К.: Яким був Олдос Гаксл│?
     Р.Б.:   Дуже   вв│чливим.   Б│льш│сть   англ│йц│в   -  тобто  б│льш│сть
англ│йц│в-│нтелектуал│в - вс│ дуже вв│члив│; поводяться з вами, як з ген│║м,
що дуже  при║мно. Багато  рок│в оп│сля  ми  з  Гаксл│ брали участь  в  одн│й
телев│з│йн│й дискус│┐,  де обговорювали майбутн║  американсько┐  л│тератури.
Проте мене розчарувала його  в│дмова визнати, що наукова фантастика ║ ║диним
шляхом для розвитку художньо┐ л│тератури.
     К.К.:  Тод│  в│н вже вихваляв досто┐нства  психодел│к│в  Див. Гаксл│ О.
Брама сприйняття. // Всесв│т. - 1994. - No 5-6. - С. 120-134; Гаксл│ О. Небо
│ пекло. // Всесв│т. - 1994. - No 7. - С. 136-154; Малецька А. Катастроф│чн│
в│з│┐  О. Гаксл│. // Всесв│т. -  1994. - No 7. - С.  155-157..  Мабуть,  в│н
запропонував спробувати ┐х │ вам.
     Р.Б.: Я дав йому ║дино правильну в│дпов│дь: "Н│, дякую. Не хочу,  щоб в
мо┐й голов│ в│дчинився люк - в│н може пот│м не зачинитися".
     К.К.: Кого з молодих фантаст│в ви вважа║те найкращим?
     Р.Б.: Я наст│льки заклопотаний щоденними справами, що в мене нема║ часу
на  под│бн│  пошуки. Ви усв│домлю║те, ск│льки щороку виходить нових роман│в?
Сотн│!
     К.К.: Тобто, ви ухиля║тесь в│д в│дпов│д│?
     Р.Б.: Добре - я визнаю:  я не хочу читати  того, що  зявля║ться  в мо┐й
галуз│.
     К.К.: Чому?
     Р.Б.:  Бо це  кровозм│шення, що  неприпустимо. Книжки з│  сво║┐  галуз│
потр│бно  читати,  поки  ви  ще  молод│.  Коли  мен│  було   в│с│м,  десять,
дванадцять,  ш│стнадцять,  двадцять пять рок│в - я читав наукову фантастику.
Але пот│м перейшов на Александра Поупа, Джона Дона │ Моль║ра, щоб перем│шати
┐х.
     К.К.:  Що ви  можете сказати про  б│льш  в│домих  наукових фантаст│в, -
наприклад, про Курта Воне┤ута?
     Р.Б.: Ми знайом│, │ в  нас  нормальн│  стосунки.  В нього  добре  чуття
гумору,  а дек│лька  рок│в тому  ми  провели чудовий день в Нью-Йорку. Але я
н│чого не читав з час│в його Механ│чного п│ан│но (Player Piano, 1952),  а це
було сорок рок│в тому. Тому не можу н│чого сказати.
     К.К.: А про Роберта Гайнлайна?
     Р.Б.:  Я  познайомився  з  ним в кафетер│┐  в  центр│  Лос-Анджелеса. Я
т│льки-но  зак│нчив  школу,  а  Гайнлайну  був 31 р│к. В│н був добре в│домим
автором │ писав гуман│стичну  фантастику, яка вплинула  на  мене  так, що  я
в│дважився писати не про машини, а про людей.
     К.К.:  Що  ви можете  сказати про  автор│в, як│ популяризують  науку  в
науково-популярних виданнях, наприклад, про Ст│вена Гоук│нса │  його Коротку
│стор│ю  часу  Гоук│нс,  Ст│вен  (Hawkings)  - в│домий  спец│ал│ст  з ф│зики
"чорних  д│р".  Його книжка Коротка  │стор│я часу: в│д "Великого вибуху"  до
"чорних д│р" (A Brief  History of Time:  From  the  Big Bang  to Black Holes
(1988) стала бестселером.?
     Р.Б.:  У нас ║ ця  книжка, але я не збираюся  дурити вас │  казати,  що
читав ┐┐. Ж│нка стверджу║, що вона  прочитала, але я ┐й не в│рю. Не в│рю, що
хтось  взагал│  прочитав цю книжку до  к│нця. Я переконаний, що в│н ген│й, │
все що в│н зробив, це здорово.
     К.К.: Ви також написали документальну книжку - Зелен│ т│н│,  Б│лий кит,
- про свою спробу  разом з режисером Джоном Гюстоном екран│зувати Моб│ Д│ка.
Перш за все, як ви потрапили в цей ф│льм?
     Р.Б.: Гюстон запросив мене до  себе  в номер в готел│ Беверл│ Х│лс, дав
мен│ в  руку склянку  │з  напо║м │  за  допомогою суто │рландських замовлянь
п│длестився до мене так, що перш н│ж я встиг щось зрозум│ти, я вже погодився
провести  ш│сть  м│сяц│в  в  ▓рланд│┐,  щоб  створити   сценар│й.  Акторськ│
зд│бност│ - це його родова риса.
     К.К.: Тобто в│н був у форм│?
     Р.Б.: ▓ ошукав мене.  Треба було просто визнати, що в│н справжн│с│нький
монстр  (про що я, власне, знав),  та  й  в│дмовитися.  Незважаючи  на  його
нещадну  жорсток│сть  до  мене  │  будь кого  поруч з ним, мене  стримали  │
спонукали до ц│║┐ роботи  три причини. Це  - моя любов до Германа Мелв│ла  з
його  китом;  благогов│ння  перед  ген│║м  Джона Гюстона,  що  його  показав
Мальт│йський сок│л, - бездоганно зрежисований ф│льм; │ мо║  розум│ння  того,
як мало кому в  св│т│ трапля║ться  така щаслива нагода. Тепер я залишився  з
г│ркувато-солодким  знанням  того,  що,  дякуючи  саме  йому, дов│дався  про
найнеймов│рн│ш│  реч│. Н│хто  │нший  в Голл│вуд│ не  доручив  би  нев│домому
новачку написати сценар│й для повнометражного ф│льму.
     К.К.:  Чи  не цей досв│д  вплинув на вашу  в│дмову  писати сценар│й для
екран│зац│┐ 451░ за Фаренгейтом, вашого наступного популярного роману?
     Р.Б.: Н│. Це було в 1955 роц│. Чарльз Лафтон якось мене добряче напо┐в,
а пот│м розпов│в, якою ж поганою була п║са, зроблена  мною для  нього за цим
романом, │  переконав мене б│льше  не братися за  постановку власних твор│в.
Тож коли справа  д│йшла до Франсуа Трюффо,  я сказав йому: "Пиш│ть сам│".  З
мене досить.
     К.К.: Чи сподобалась вам спроба Трюффо?
     Р.Б.: В нього вийшло досить  добре, але  певних речей в│н злякався. В│н
не  показав Механ│чного  Гончака, який там  повинен був  бути,  тому  що  це
метафора пригоди.  Вс│х тих л│таючих людей потр│бно  вир│зати. Вони  л│тають
лише  вниз.  ▓ п│дб│р виконавц│в  був невдалий. Не у вс│х випадках,  правда.
Оскар Вернер мен│ дуже сподобався.
     К.К.: А хто не сподобався?
     Р.Б.: Джул│я Кр│ст│, яка грала д│вчину-сус│дку. Ця  роль  не  для  не┐.
Сус│дц│ мало бути  ш│стнадцять  рок│в. Тож Трюффо вдався до трюку │  доручив
Джул│┐ грати │ дружину, │ сус│дку, що створювало плутанину.  ▓нод│ год│ було
вгадати, хто говорить.
     К.К.: Що ви дума║те про другу можлив│сть екран│зувати роман зараз, коли
ним зац│кавився Мел е│бсон?
     Р.Б.: Я хот│в перезняти  451░ за Фаренгейтом одразу п│сля виходу ф│льму
в 1966  роц│, тому що дуже багато з роману Трюффо залишив поза кадром. Я  аж
п│дскочив,  коли мен│  сказали,  що "Ворнер  Бразерз"  хочуть  зробити новий
вар│ант з Мелом е│бсоном.
     К.К.: Разом з романами  1984 Орвела │ О, дивовижний новий св│т  Гаксл│,
ваш  тв│р  представля║  похмурий  погляд  на  майбутн║.  Ви  хот│ли написати
роман-застереження?
       Р.Б.: Н│,  це  погана  справа.  Цього робити  н│як не  можна. Ск│льки
паршивих роман│в  понаписувано з добрим умислом.  Роман│в  про  доброчинц│в,
еколог│чних роман│в...  ▓ якщо  ви  скажете  мен│,  що  пишете  книжку,  або
зн│ма║те к│но про те, як л│соруб передумав рубати дерево, я цього н│ читати,
н│ дивитися не стану.
     К.К.:  Важко уявити,  що  людина,  яка написала 451░ за Фаренгейтом, не
намагалась передбачити майбутн║.
     Р.Б.: Я  б сказав "застерегти в│д майбутнього".  Не передбачити його, а
застерегти в│д нього.  Саме так, - гн│вом,  нападками.  Нападаючи на  те, що
вважа║ш глупотою, д│ста║ш задоволення. Але в той момент тво┐ справжн│ мотиви
прихован│ в│д тебе. Це можна висловити так: "Хай йому грець. Сам не знаю, як
воно в мене вийшло".
     Наприклад,  км│тливий  винах│дник з ф│рми  "Сон│"  винайшов  Walkman  -
переносний  касетник  з навушниками - п│сля  того, як  прочитав  у мене  про
рад│оприймач│ в морських черепашках.
     К.К.: Схоже, що у 451░ за Фаренгейтом на роки вперед передбачено те, що
передбачити неможливо.
      Р.Б.: Так.  П│сля того, як нам  показали пересл│дуваного пол│цейськими
автомоб│лями │  гел│коптерами О.Дж.С│мпсона С│мпсон,  О.Дж. (Simpson, O.J.),
з│рка  американського футболу  1970-х, у  1994 роц│ звинувачений у  вбивств│
колишньо┐  дружини Н│коль та ┐┐ друга Рональда Голдмена. Процес │ все, з ним
повязане,  докладно  висв│тлювали   по  телебаченню.,  коли   той  крадькома
переходив автостраду,  в│домий  журнал│ст  Рассел  Бейкер  написав  в  сво┐й
колонц│ в  Нью-Йорк  Таймс: "Як це  схоже на  останню д│ю  з роману  451░ за
Фаренгейтом!" Я дек│лька раз│в переглядав повторн│ покази цього телесюжету │
думав: "В│н д│йсно  правий!" На останн│х стор│нках роману Монте┤ Гай Монте┤,
головний  герой роману 451░ за Фаренгейтом, спалювач книжок, який в│дмовився
в│д виконання сво┐х обовязк│в │ вт│к з м│ста. т│ка║ в│д спалювач│в книжок │,
заглядаючи по дороз│ у в│кна, в кожн│й осел│ бачить себе на телеекран│. Коли
в│н  уника║  зустр│ч│  з Механ│чним Гончаком, сп│льнота,  з  яко┐ в│н  вт│к,
залиша║ться в програш│,  │,  щоб запоб│гти  можлив│й пан│ц│, зам│сть Монте┤а
вбива║ перед телекамерами │ншу людину.
     Але  те, що  сорок  три роки  тому я  передбачив  так  звану "пол│тичну
коректн│сть", пригн│чу║ ще б│льше.
     К.К.: ▓ теж у 451░ за Фаренгейтом?
     Р.Б.:  Так. Шеф пожежник│в [персонаж роману]  там розпов│да║,  як р│зн│
меншини, одна за одною, затикають людям  роти │ ф│льтрують м│зки, пропонуючи
прецеденти: ║вре┐ ненавидять Федж│на │ Шейлока  Федж│н - негативний персонаж
з роману Ч.Д│ккенса Пригоди Ол│вера Тв│ста. Шейлок - ║врей-лихвар з  комед│┐
В.Шексп│ра  Венец│йський  купець.  -  спалити  обох,   або,  принаймн│,   не
згадувати!  Неграм  не подоба║ться  чорношк│рий Дж│м,  який плив на  плот│ з
Геком Ф│нном - спалити його, або,  принаймн│, кудись заховати. Фем│н│стки не
люблять Джейн Ост│н, бо з  ц│║ю жахливо старомодною дамою ст│льки клопоту  -
зняти  ┐й голову!  Блюстител│  с│мейних ц│нностей гидують Оскаром Вайльдом -
назад,  до шафи,  Оскаре! Комун│сти ненавидять буржуа - постр│ляти ┐х! ▓ так
дал│,  │ так дал│. Отож, тод│ я писав про тиран│ю б│льшост│, а нин│  я писав
би ще й про  тиран│ю  меншин. Сьогодн│ небезпечн│ обидв│.  ▓ т│, │ т│ хочуть
тобою  керувати. Перш│ кажуть тоб│ робити  завжди одне │  те  ж. А що кажуть
друг│,  видно  з ┐хн│х  лист│в:  студенткам з  Васарського коледжу Приватний
ел│тний коледж в  штат│ Нью-Йорк. Заснований  1861 р., як коледж  для ж│нок.
давай  б│льше фем│н│зму  в  Марс│анських хрон│ках, а  афроамериканц│  хочуть
бачити б│льше чорношк│рих у Кульбабовому вин│.
     К.К.: ▓ ви ┐м в│дпов│да║те?
     Р.Б.:  Моя  в│дпов│дь  для обох  одна:  б│льш│сть  ви,  чи  менш│сть, -
згиньте! До  б│са вс│х, хто береться  радити мен│, як писати.  Кожна меншина
д│литься  на др│бн│ш│ групи,  а т│ спалюють книжки, забороняючи ┐х. Ота ┐хня
пол│тична коректн│сть, що пану║ в студентських  м│стечках  -  це  ж н│ в як│
ворота не л│зе.  Небезпечна штука  - казати адм│н│страц│┐ ун│верситету, чому
вони  мають  навчати, а чому н│. Не подоба║ться  вам навчальна  програма,  -
йд│ть до │ншо┐ школи! Викладач│,  котр│ танцюють п│д ┐хню  дудку - лицем│рн│
йолопи! Пора  покласти цьому край. Де т│льки побачите щось под│бне, крич│ть:
"▓д│оти!" ▓ змусьте ┐х в│дступити. Дал│,  ми  повинн│ негайно  опротестувати
вс│ квоти, як│ пол│тизують процес навчання заниженими вступними вимогами, що
знижу║  р│вень п│дготовленост│ студент│в. Жахливим  насл│дком всього цього ║
те, що кожен втрача║ його безц│нний шанс.
     К.К.:  Тобто ви  не схвалю║те  програми  позитивних  д│й  Започаткована
президентом США Л.Джонсоном  "програма позитивних д│й" (1964), мала  на мет│
боротьбу з дискрим│нац│║ю  чорношк│рих американц│в  при найм│ на  роботу.  В
подальшому програма поширилась  на навчальн│ заклади й охопила │нш│ меншини:
ж│нок, американських │нд│анц│в, │спаномовних громадян │ т. │н.?
     Р.Б.:  Вся  концепц│я  вищо┐  осв│ти   зводиться  нан│вець,   якщо  для
визначення р│вня  усп│шност│  не  застосовувати  ║диний для вс│х  критер│й -
оц│нки з однакових  для вс│х стандартних  тест│в. Осв│та ║ винятково справою
добування знань  -  не можна  │  дал│  дозволяти,  щоб  ┐┐  паскудили  клят│
пол│тики. Залишмо паскудства пол│тикам. [См│║ться.]
     К.К.: Як вам жилося з таким даром передбачення?
     Р.Б.: Абсолютно незадов│льно.
     К.К.: Чи громадськ│сть добре про│нформована про ц│ реч│?
     Р.Б.: Нас  │нформують  лише про  з┤валтування │ вбивства,  яких  ми  не
вчиня║мо,  про  похорони, на  як│ ми не ходимо,  про  СН▓Д,  яким  не хочемо
заразитися. Все це за якусь  чверть хвилини! Але врешт│, ми все ж не безрук│
- │ можемо переключитися на │нший канал, або взагал│  вимкнути телев│зор. На
сво┐х лекц│ях я раджу слухачам н│коли не дивитися м│сцев│ новини.
     К.К.:  Як  щодо   часопис│в?  З  дитинства  ви  були  завзятим  читачем
часопис│в. Як би ви оц│нили ┐х тепер│шн║ розма┐ття?
     Р.Б.:  Почн│мо  з  того,  що  зараз  майже  вс│  часописи  безглузд│  │
недоумкуват│. ▓ я скажен│ю в│д того, що не можу  знайти якусь путню  статтю.
Колись я  любив ForbesFortune, але зараз  вони геть  захаращен│ рекламою.
Ось  чому я вибухнув три роки тому,  коли  виступав перед  нашими пров│дними
редакторами │ видавцями.
     К.К.: То чому ви вибухнули?
     Р.Б.: Краще  буде сказати, що я повол│ розпалювався - │  тим  сильн│ше,
чим б│льше думав  який шанс  я маю. Отже, я прихопив  з собою  сво┐ докази -
прим│рники часопис│в Форбс, Форчун,  еуд  гауск│п│н┤ (Добра  домогосподиня),
МакКолз,  Воуг, П│пл.  Я  вийшов на сцену │ сказав: "Давайте поговоримо  про
справжн│  проблеми  ваших  часопис│в".  Я  п│дн│с  догори  прим│рник  Добро┐
домогосподин│,  погортав  стор│нки  │  сказав: "Пошукайте  тут статтю  -  не
знайдете". Наступним я показав МакКолзВоуг │ сказав: "Див│ться, тут - так
само". Я показав ФорбсФорчун. "Див│ться, - сказав  я. - Ось тут, зл│ва, у
вас стаття на п│встор│нки, │ тут же почина║ться нова стаття, а тепер гляньте
на праву стор│нку, - суц│льна реклама". Я шпурнув часописи на п│длогу. Пот│м
я  показав  прим│рник П│пл │ сказав: "Хто схоче читати такий часопис? К б│су
корпорац│ю  Тайм!  Найб│льша в  св│т│ видавнича  група,  яка  вида║ деяк│  з
названих вище  часопис│в."  ▓  пожбурив  часопис вниз  на  п│длогу. Пот│м  я
витримав паузу │ заспоко┐в гуд│ння в  зал│ словами:  "Часописи кра┐ни мусять
зайнятися осв│тою -  │  нав│ть б│льшою  м│рою, ан│ж  корпорац│┐ -  адже  вам
потр│бн│  майбутн│  читач│,  чи не  так?  Як можна │  дал│ сприяти  занепаду
розумових зд│бностей │ ображати людей цим непотребом? Ви мусите  бути певн│,
що  в школах  навчають  читати,  бо  │накше за  к│лька  рок│в залишитеся без
роботи. Ви не матимете читач│в  - вас це не ляка║? Мене ляка║. Зм│н│ть зм│ст
сво┐х  часопис│в,  а тод│ ще раз запрос│ть мене на розмову". Тут я  замовк │
чекав на реакц│ю, з над│║ю, що зум│в як сл│д ┐х настрахати.
     К.К.: ▓ що ж вони?
     Р.Б.:  Мен│  влаштували овац│ю стоячи. Оп│сля  п│д│йшла Кр│ст│ Гефнер │
прив│тала  мене - я нав│ть  не знав,  що Плейбой  також був  на цих  зборах.
Плейбой насправд│ належить до найкращих  в  │стор│┐ часопис│в, тому що жодне
│нше видання  не  зробило  того, що  зробив  Плейбой. Тут  друкувалися твори
б│льшост│  з  найвидатн│ших  автор│в опов│дань  нашого часу, разом з деякими
найвидатн│шими  роман│стами  та есе┐стами,  │ були  представлен│  майже  вс│
визначн│ американськ│ митц│.  В рубриц│ │нтервю побували вс│, хто т│льки м│г
розпов│сти  щось  ц│кавого.  Де   ви  ще   знайдете  ст│льки   р│зноман│тних
матер│ал│в,  в│д  майже вульгарних  до  пишномовних.  [См│║ться]  Я  захищав
Плейбой в│д його першого числа. Його видавцям стало см│ливост│ сказати: "Нам
байдуже, що там  соб│  подума║  Маккарт│", │ надрукувати  уривки з  451░  за
Фаренгейтом. Вс│ │нш│ злякалися │ друкувати в│дмовились. Мушу додати ще один
важливий момент - я  певен, що з│ мною погодяться вс│ хлопц│, хто зростав за
тих сумних час│в, коли Плейбоя ще не було - ┐м жилося б набагато легше, якби
в т│  часи був  у них Плейбой. Хот│в би я  мати  цей часопис  в чотирнадцять
рок│в.
     К.К.: Щоб в│дточити ваше вм│ння писати?
     Р.Б.: Перестаньте! Картинки у вас  д│йсно чудов│.  Мо║ покол│ння н│чого
такого не знало. Подоба║ться це вам чи н│, але я зак│нчую св│й виступ на ваш
захист, лише додам, що Гю Гефнер - великий сексуальний революц│онер.
     К.К.: Чому ви уника║те еротики в сво┐й творчост│?
     Р.Б.:  Нема║  сенсу  писати  порнограф│ю,  коли власне  статеве життя в
норм│. Нав│що гаяти час на писання про це?
     К.К.: Нас  завжди вражало │ здавалося дивним,  що  наукова фантастика -
здеб│льшого фриг│дна.
     Р.Б.: Наукову фантастику пишуть люди певного типу. Гадаю, що багато хто
з нас зап│зно одружився. Багато з нас ║ матусиними синками. Я мешкав разом з
батьками до  двадцяти  семи рок│в. Але  б│льш│сть  в│домих мен│ письменник│в
будь якого жанру,  особливо  т│, хто  пише наукову фантастику, подоросл│шали
п│зно. Вони наст│льки заглиблен│ в те,  що роблять, │ в свою  фантастику, що
не зважають на │нш│ реч│.
     К.К.:  Який л│тературний жанр з тих, у яких  ви працювали,  був для вас
найскладн│шим?
     Р.Б.: Я пробую писати опери. Я все ще вчуся. Я пишу мюзикл за  мотивами
Кульбабового вина - працюю над ним з р│зними композиторами  тридцять  рок│в.
Зараз працюю з  Дж│мм│ Веббом над новим  вар│антом. Ми морочимося вже  в│с│м
рок│в.  Переставля║мо частини, намагаючись  вирахувати,  де  сл│д  припинити
балачки │ почати сп│вати.
     К.К.: Яка була головна причина того, що ви опинилися в Голл│вуд│?
     Р.Б.: Я  при┐хав  сюди  з  Воке┤ану,  штат  ▓лл│нойс,  п│д  час Велико┐
депрес│┐. Б│льш│сть людей  в  наших краях не мали  роботи. В 1934 роц│, коли
тато пов│домив мо┐й мам│, мен│ │ братов│, що пора братися на зах│д,  в│н уже
рок│в два як  був безроб│тний.  Мен│ якраз виповнилося чотирнадцять, коли ми
д│сталися Кал│форн│┐, маючи лише 40 долар│в,  як│ тратили на житло │  харч│,
допоки  в│н  нарешт│ знайшов  роботу в телефонн│й компан│┐  за  чотирнадцять
долар│в на тиждень.  Це означало, що я м│г залишитися в  Лос-Анджелес│, │ це
було чудово. Я був у захват│.
     К.К.: В│д чого саме?
     Р.Б.: Я був без тями  в│д Голл│вуду.  Ми мешкали за чотири квартали в│д
к│нотеатру, в якому демонструвалися ф│льми к│ностуд│й MGM  │ Fox. Я навчився
ходити туди  зайцем. Майже  щотижня  там в│дбувалися попередн│ перегляди.  Я
гасав  по  всьому м│сту на  роликах,  як  одержимий, щоб взяти  автографи  у
чар│вних з│рок. То були чудов│ часи. Я бачив великих з│рок к│нокомпан│┐  MGM
- Норму Ш│рер, Лорел │  Гард│, Роналда Коулмена. Щоб побачити,  як  виходять
або приходять з│рки, я  проводив день перед пав│льйоном компан│┐ "Парамаунт"
чи "Колумб│я", пот│м  мчав  на другий к│нець Голл│вуду. Я бачив Кер│ еранта,
Марлен Д│тр│х, Фреда Аллена, в│дому пару Бьорнса │ Аллена  - ус│х, хто бував
в Кал│форн│┐. Щопятниц│, в супровод│ охоронця, зявлялася Май Вест.
     К.К.:  Кажуть, що  ви так докучали Джорджу Бьорнсу, що в│н дав вам вашу
першу роботу у шоу-б│знес│. Чи це правда?
     Р.Б.: Так.  Джордж був  доброю людиною.  В│н  читав ус│ сценар│┐,  що я
писав  щотижня.  Вони  були  жахлив│,  але  я  так  сл│по   │  шалено  кохав
голл│вудське  к│но  │ рад│о,  що не  розум│в, наск│льки був  настирним.  Без
сумн│ву, Джордж  гадав, що я в│дчеплюся, якщо в│н раз використа║ м│й текст в
одн│й  │з  в│нь║ток  -  коротеньких  опов│док  │з восьми рядк│в,  якими  в│н
завершував сво┐  передач│.  Я ж  хот│в,  щоб так було завжди.  Коли те  л│то
ск│нчилося, я  зупинив  св│й внутр│шн│й  годинник на чотирнадцяти роках.  Ще
одна  причина, чому я став письменником, - це бажання втекти в│д безнад│┐  │
в│дчаю реального св│ту, вв│йшовши у св│т над│┐, творений власною уявою.
     К.К.: Ваш│ батьки схвалили цей виб│р?
     Р.Б.: Дякувати Богу, вони  були  дуже  поблажлив│.  Дивно,  але  батьки
н│коли  мен│  не  перечили.  Вони просто  зрозум│ли,  що я божев│льний │  що
Господь захистить мене. Звичайно, тод│, давно, можна було вештатися по м│сту
вечорами без будь якого ризику стати жертвою нападу або насилля.
     К.К.: Яка  ваша  думка  щодо  сучасного  Лос-Анджелеса  -  землетрус│в,
бунт│в, пожеж?
     Р.Б.:  Насправд│  цей  потужний   землетрус  в│дродив  у  Лос-Анджелес│
оптим│зм  -  в│н,  як будь-яка  б│да, згуртував  нас.  Ви  п│дн│ма║те  першу
цеглину,  пот│м другу  │ так дал│. Я н│коли  не бачив, щоб ст│льки людей так
активно допомагали  одне одному. До  мене додому прийшов маленький хлопчик │
сказав,  що  ось-ось  завалиться  наш димар,  -  а  я  цього  й  не пом│тив.
Наступного дня, просто з вулиц│, зайшов  незнайомий чолов│к │ порекомендував
дуже добрих  буд│вельник│в  │ ремонтник│в.  Це справд│  були  чудов│ люди  -
весел│, розумн│, винах│длив│ │ начитан│! Вони мешкали у нас б│льше  м│сяця │
стали частиною с│м┐ - ми скучали за ними, коли вони по┐хали. Вс│ наш│ сус│ди
│  мешканц│  долини Сан-Фернандо, де справи  були  раз│в  у  двадцять г│рше,
розпов│дали про под│бн│ реч│.
     К.К.: Вас здивувало, що п│сля землетрусу автостради були в│дбудован│ за
к│лька м│сяц│в?
     Р.Б.: Ще й в першу чергу? Н│. У  нас людина без автомоб│ля - як самурай
без  меча.  Там, де це можливо, я б  зам│нив машини автобусами, однорейковою
п│дв│сною  зал│зницею, швидк│сними потягами - будь  чим, що  б знову зробило
п│шоход│в центром нашо┐ цив│л│зац│┐, а м│ста придатними для життя п│шоход│в.
Мене не ц│кавить, куди люди под│нуть сво┐ автомоб│л│, оск│льки вони в│ддають
┐м  три чверт│ свого життя - приблизно ст│льки часу люди витрачають щотижня,
зайвий раз ┐дучи туди, куди сам│ не хочуть, щоб побачитися з людьми,  як│ не
хочуть з ними бачитися.
     К.К.: Вам легко так казати - ви н│коли не водили автомоб│ля.
     Р.Б.: Н│ разу в житт│.
     К.К.: Чому?
     Р.Б.: В ш│стнадцять рок│в  я став св│дком жахливо┐ дорожньо┐ пригоди, в
як│й загинуло шестеро  людей. Додому  йшов, тримаючись за  ст│ни будинк│в  │
стовбури дерев, а  отямився через дек│лька м│сяц│в. Так що  я не  вод│й. Але
справа не в цьому. Автомоб│ль - це найнебезпечн│ша зброя нашого сусп│льства,
- машини вбивають б│льше  людей, н│ж гине на в│йн│.  Цього року б│льше 50000
людей загине через них, │ н│хто цього нав│ть не пом│тить.
     К.К.: Донедавна ви були футуристом, який н│коли не л│тав на л│таках, не
кажучи вже про косм│чн│ корабл│. Що ж вил│кувало вас в│д ц│║┐ фоб│┐?
     Р.Б.:  Всього лишень легковик,  який ламався чи не у вс│х  м│стечках на
нашому шляху, │ його вод│й,  який три жахливих  дн│ в│з  мене через Флориду.
П│сля того, як  спустило друге  колесо,  на мене  з│йшло одкровення. З небес
над│ мною я почув гучний виразний голос: "Л│тай,  дурню, л│тай!"  [См│║ться]
Сорок  рок│в я боявся, що  б│гатиму по л│таку, волаючи: "Зупин│ть! Випуст│ть
мене!" Але тепер я завжди л│таю. Зручн│ше  вс│даюся в кр│сл│ │, час в│д часу
зиркаючи в │люм│натор, ретельно переглядаю часописи.
     К.К.:  Чи похитнули Стейс│  Кун  Сержант Стейс│ Кун  разом  з  оф│цером
Лоренсом Павелом були викрит│ в побитт│ чорношк│рого  вод│я  Родн│ К│н┤а. пх
судове виправдання викликало расов│ заворушення в 1992 роц│ в Лос-Анджелес│.
│  Марк Фурман  Сл│дчий  Лос-Анджелесько┐  пол│ц│┐ в  справ│  О.Дж.С│мпсона,
в│домий сво┐ми расистськими поглядами. вашу в│ру в представник│в закону?
     Р.Б.: Сполучен│ Штати  перетворилася  на  сусп│льство, як я це називаю,
паперових  хусточок  "Кл│некс"  -  реакц│я  громадськост│, на м│й погляд, це
символ│чна  нагода  вс│м  разом   висякатися  на  пол│ц│ю  кра┐ни,  поклавши
в│дпов│дальн│сть за  под│┐ в Лос-Анджелес│ на вс│х пол│цейських. Звичайно, я
св│домий  того, що в пол│цейському управл│нн│ Лос-Анджелеса не все гаразд. З
│ншого боку, трьох мо┐х дочок з┤валтували │ пограбували чорношк│р│, так що я
також  упереджений, чи не так? ▓ якби  я зм│г знайти тих  виродк│в,  я б  ┐х
повбивав.  Я  бачив  насильство  з  боку  пол│цейських,  але я  також  бачив
насильство проти б│ло┐ людини.
     К.К.: Чи обурили вас заворушення, повязан│ з│ справою Родн│ К│н┤а?
     Р.Б.: Це було щось б│льше, н│ж обурення - я був страшенно розстро║ний │
страшенно  сердитий  на  мера Лос-Анджелеса  Бредл│.  Ми  з ним приятелювали
десять рок│в, а через п│вгодини п│сля зак│нчення судового зас│дання саме в│н
п│шов на телебачення  │, вживаючи жахлив│  слова, оголосив, що в│н обурений.
Ба-бах!  - що  сталося пот│м, ви  зна║те: натовп  вийшов на вулицю. ▓ дос│ в
мене не вистача║  духу  сказати  Тому  Бредл│  в обличчя:  "Це  ти в  усьому
винний!"
     К.К.: Ви хоч трохи уявляли соб│, що в чорношк│р│й громад│ Лос-Анджелеса
║ ст│льки ненавист│?
     Р.Б.: Не думаю, що хтось знав про це.
     К.К.: Чи сп│вчува║те ви заколотникам?
     Р.Б.: Ан│ск│льки.  Чому б я мав ┐м сп│вчувати? Я не п│дтримував жодного
натовпу, н│де │  н│коли.  Якби ми не упоралися  з  цим в  Лос-Анджелес│,  то
спалахнули б ус│ велик│ м│ста кра┐ни.
     К.К.:  Якщо  Лос-Анджелес -  це  приклад  для  Сполучених  Штат│в,  яке
майбутн║ чека║ │нш│ велик│ м│ста?
     Р.Б.: Разом │з в│дновленням │нтересу людства до М│сяця, мо┐м найб│льшим
спод│ванням  ║ те,  що Лос-Анджелес  покаже шлях  до  в│дбудови  вс│м  нашим
м│стам. Вони стали некерованими, │ р│вень злочинност│  стр│мко злет│в вверх.
Коли ми зможемо повернути людей у м│сто, р│вень злочинност│ швидко впаде.
     К.К.: Як цього досягнути?
     Р.Б.: Це зроблять  передов│ цив│л│зован│ корпорац│┐ - на таке спроможн│
т│льки  вони.  Вс│  велик│ торг│вельн│  комплекси  були зведен│ акц│онерними
компан│ями.  Ми  повинн│  перебудувати   м│ста   з  т│║ю  ж   концептуальною
елегантн│стю,  з якою побудован│ велик│  торг│вельн│  комплекси.  Ми зможемо
перетворити  будь-яку  неблагополучну  частину м│ста в нову, сповнену  життя
громаду.
     К.К.: Як ви перекона║те  кер│вник│в акц│онерних  товариств │  державних
службовц│в, що саме ви зна║те, що робити?
     Р.Б.:  Вони  слухатимуть,  бо  знають  про мо┐ попередн│  досягнення. В
Сан-Д│║го  центрально┐ частини м│ста не │снувало, допоки не була реал│зована
моя концепц│я, в│дпов│дно до яко┐, в самому серц│ похмурого  району н│чл│жок
був  побудований  торг│вельний   комплекс  "Гортон  Плаца".  ▓з  завершенням
буд│вництва   життя   в  Сан-Д│║го  в│дновилось.   Комплекс  став  осередком
розкв│таючо┐ громади. А  зал для аукц│он│в в  елендейл│, побудований за мо║ю
│де║ю  25 рок│в тому, зм│нив центральну  частину  цього м│ста.  Отже, якщо я
проживу ще десять рок│в, - прошу тебе, Господи! - я ще буду десь тут, щоб на
власн│  оч│  побачити численн│ зм│ни  в  Лос-Анджелес│ й п│дтримати  под│бн│
проекти у великих м│стах по вс│й кра┐н│.
     К.К.: Ви казали, що хочете впливати на д│тей. Це саме до них ви перш за
все зверта║тесь?
     Р.Б.: Мен│  зда║ться, що вс│ д│ти в  св│т│ - мо┐ д│ти, а оск│льки я сам
так  н│коли │ не подоросл│шав, то вс│ мо┐ книжки автоматично  призначен│ для
д│тей.
     К.К.: Яким чином ви в│дчува║те св│й на них вплив?
     Р.Б.: Доказом  цього ║ обоп│льне захоплення │ любов. Почати з  того, що
д│ти  люблять мене тому,  що я  пишу опов│дання,  в яких говориться про ┐хню
здатн│сть чинити зло. Я - один з небагатьох письменник│в, хто да║ можлив│сть
очиститися у такий спос│б.
     К.К.: Ви б могли сказати, що суму║те за дитинством?
     Р.Б.: Так. Т│льки дозволиш соб│ почати  доросл│шати,  потрапля║ш у св│т
повний проблем, як│ год│  розвязати. Пол│тики, фах│вц│ - вс│ вони доросл│, │
напружено намагаються зрозум│ти, чому ж  в│ддати  перевагу.  Так не  повинно
бути. Найвизначн│ш│  р│шення виробляються  колективною  думкою, а нею  керу║
бажання або  отримати прибуток, або вийти │з справи. Це  чудовий стимул, щоб
стрем│ти  до  досконалост│. З │ншого  боку, багатьох  бюрократ│в  з  тих, що
керують  м│стами, не  сл│д зобовязувати  мати  прибутки  -  коли ┐м потр│бно
б│льше  грошей,  вони просто  п│двищують  м│сцев│ податки. Якщо хочете  щось
зробити, потр│бно  звертатися  до акц│онерних товариств. Д│сней ║  найкращим
прикладом.
     К.К.: Але ж х│ба в│с│мдесят│ роки - десятил│ття скандал│в з обл│гац│ями
на  Вол-Стр│т  │ банкрутствами банк│в  - не  утвердили думку,  що  кер│вники
акц│онерних товариств можуть нав│ть перевершити злод│┐в?
     Р.Б.:  Я говорю  про  першокласн│ акц│онерн│  товариства, так│  як IBM,
Apple, AT&T. Якщо акц│онерн│  товариства  невдовз│ не переберуть на себе
систему  осв│ти,  то  все  ск│нчиться  тим,  що велик│, заселен│ кольоровими
мешканцями м│ста, оточать маленьк│, заселен│ б│лими вт│качами  м│стечка, як│
будуються вже зараз, п│д час нашо┐ розмови.  Неможливо засуджувати  б│лих за
те,  що  вони т│кають. Кер│вники  м│ст занедбали найголовн│ший чинник нашого
крим│нального середовища - осв│ту. Дитячий садок. Перший клас. Якщо ми зараз
же не впровадимо зм│н, ми вихова║мо чергове покол│ння пустоголових бовдур│в.
Якщо  дозволити  хлопцям  доросл│шати так,  як  це  в│дбува║ться  зараз, то,
досягнувши десятир│чного  в│ку,  вони  нудьгуватимуть,  кидатимуть навчання,
вживатимуть наркотики,  грабуватимуть  крамниц│, ┤валтуватимуть - робитимуть
│нш│  "добр│" справи.  Наш│ вязниц│  переповнен│ неграмотними,  яких  колись
зневажила м│ська влада. Вязниц│ мають працювати як початков│ школи, де д│тей
вчать елементарним речам, зам│сть того, щоб витрачати м│льярд долар│в в день
лише на утримання вязн│в за ┤ратами. Уряду сл│д припинити ф│нансувати школи,
допоки  т│  не  доведуть,  що вчать писати │  читати. Сл│д негайно зв│льнити
половину вчител│в. В кра┐н│  надзвичайний стан  - не навчаючи д│тей писати │
читати,  ми  вихову║мо  крим│нальну культуру  серед  вс│х  рас  │  прошарк│в
сусп│льства.  Це  тривожить мене найб│льше, бо я не чув,  щоб ще хтось, кр│м
мене,  говорив про початкову школу - школу, в│д яко┐ залежить наше майбутн║.
Акц│онерн│ товариства, про  як│ я згадував, все б│льше │ б│льше переймаються
звязками м│ж спец│ал│зованими │ м│сцевими школами. Пояснити  це досить легко
- насправд│, це прояв его┐зму, оск│льки вони мусять дати осв│ту д│тям, котр│
працюватимуть в ┐хн│х компан│ях п│сля зак│нчення школи.
     К.К.:  Майбутн║, в  якому наших  д│тей вчать, щоб  вони стали корисними
роб│тниками  великих  компан│й?   Схоже  на  роботизовану   расу  з  якогось
науково-фантастичного опов│дання.
     Р.Б.:   Ви  про  те,   як  змальовують  под│бне  сусп│льство  критикани
японського стилю життя? Слухайте, неможливо обернути по-справжньому розумних
людей на робот│в.  Можна зробити робот│в з бовдур│в, але це справедливо щодо
будь якого сусп│льства │ системи.  Я не знаю що робити  з бовдурами, але  ми
мусимо спробувати дати ┐х осв│ту разом з розумними  д│тьми.  Якщо до другого
класу  ви  навчите д│тей читати  │ писати, то дал│  все п│де саме собою. Для
того, щоб вир│шити проблему  вживання наркотик│в, потр│бно починати з самого
початку  - з  першого  класу. Якщо у хлопчика в  голов│ ║ т│ цяцьки, що йому
можуть дати книжки, │ ви зац│кавите його науковою фантастикою - вважайте, що
майбутн║ врятоване.
     К.К.: Як ви себе почува║те у вашому в│ц│?
     Р.Б.:  Коли  мен│ виповнилося  с│мдесят │ я усв│домив,  як  багато мо┐х
друз│в померли або помирають, я раптом зрозум│в, що саме тепер мен│ потр│бно
працювати якнайб│льше. З того часу я енерг│йно п│двищив свою продуктивн│сть.
Я  все ще на  плаву, але  останн│  дек│лька  рок│в були спустошливими  через
хвороби │  смерть багатьох мо┐х добрих друз│в. Мене глибоко засмутила втрата
Дж│на Роденбер│ [автор Зоряних подорожей].
     К.К.: Наск│льки близькими ви були?
     Р.Б.: Дж│н був щирим  другом. Ми приятелювали багато рок│в, в│дтод│, як
б│льш  н│ж 20 рок│в тому в│н запросив мене писати для Зоряних подорожей. Але
я н│коли не вм│в надавати думкам │нших людей яко┐сь розумно┐ форми.
     К.К.: Яка ваша  думка щодо  заключного ефектного вчинку Роденбер│, коли
НАСА  вшанувало його  запов│т │ в одному з  польот│в  розв│яло  його  прах у
космос│? Вигляда║ спокусливо?
     Р.Б.:  Це  було  ц│каво.  Колись  я планував, щоб м│й  прах  поклали  в
кемпбел│вську бляшанку  з-п│д  томатного супу-пюре  1962 року  американський
художник Енд│ Ворхол (Warhol) серед │нших роб│т виставив зображення бляшанок
томатного  супу-пюре компан│┐  Кемпбел. Ця картина стала  одним │з  символ│в
американського поп-арту., а пот│м закопали на Марс│. [См│║ться] Але останн│м
часом я зрозум│в, що  маю досить прихильник│в тут. Отже, я планую побудувати
великий, довгий, плаский  надгробок, на якому будуть  вир│зьблен│ назви мо┐х
книжок │ багато кульбаб, як  данина Кульбабовому вину, - книжц│, яку  любить
так багато людей. А в узн│жж│ плити буде напис: "Для кульбаб" -  спод│ваюсь,
що люди приноситимуть ┐х, так що навесн│ │ вл│тку буде кв│тувати живе  жовте
поле.
     К.К.: Чи в│рите ви в Бога?
     Р.Б.: Я в│рю разом │ в Дарв│на, │ в Бога. Це однаково. Це все та┐нство.
Подив│ться  на всесв│т. В│н  був тут завжди. Це абсолютно  неймов│рно. Але ж
розм│ри  всесв│ту   неосяжн│.  В│н  │сну║  завжди,   йому  нема║  к│нця.  Це
неймов│рно. Ми неймов│рн│. ▓ той факт, що сонце породило планети, що планети
остигли │ п│шов дощ, │ люди вийшли з океану  в  тваринн│й подоб│.  Як мертва
матер│я  вир│шила ожити? Просто так сталося. Не  │сну║ н│якого пояснення. Не
│сну║ н│яко┐ теор│┐.
     К.К.:  Це дуже схоже на пропов│дь фундаментал│ста. Ви кажете, що в│рите
в теор│ю Дарв│на, але │нод│ висловлю║тесь,  як креац│он│ст Рел│г│йне  вчення
про божественне створення св│ту. .
     Р.Б.: Або,  як по║днання  обох. Тому що н│хто не зна║. Наука  │ рел│г│я
повинн│ йти поруч з та┐нством, тому що │сну║ певна межа, за  якою ви кажете:
"В│дпов│дей не │сну║." Чому сонце горить? Нев│домо. Воно просто горить - ось
│ вся  в│дпов│дь.  Чому були створен│ планети? Нев│домо. Так сталося.  Як на
Земл│ виникло життя? Нев│домо. Просто так сталося. Ви визна║те це, як вчений
│  як  рел│г│йний  пропов│дник.  Вчений може  навчити  як  вижити,  вивчаючи
побудову │ роботу т│ла, природу хвороби, як л│куватися │ як подовжити життя.
Пропов│дник  при цьому скаже: "Не  забувай про те, що ти  живий". Просто про
сам  факт,  про красу того, як ти щоранку вста║ш, спогляда║ш  вран│шню зорю,
або рясний дощ, чи ще щось, │ кажеш: "Чудово". Просто чудово. Теор│я Дарв│на
не може бути доведена - це теор│я. Нам зда║ться, що вона │стинна.
     К.К.: Як по-вашому, вона д│йсно │стинна?
     Р.Б.: Це н│кому нев│домо. Я не  в стан│ оц│нити  ┐┐. Розум│║те, це лише
теор│я.
     К.К.: Чи ходите ви в церкву?
     Р.Б.: Н│. Я не в│рю в людинопод│бного Бога.
     К.К.: Як ви вважа║те,  наш│ душ│ живуть дал│, чи ми переста║мо │снувати
п│сля смерт│?
     Р.Б.: Я маю  чотирьох дочок │ в│с│м онук│в. Моя душа житиме в них. Це │
║ безсмертя. Це ║дине безсмертя, яке мене турбу║.

     й Bradbury, Ray. 1996, Playboy, No 5.
     й  Сн│гур,  Серг│й.   2001,  переклад  (з   незначними   скороченнями).
hopeodessa@farlep.net


Last-modified: Sat, 19 Apr 2003 18:27:39 GMT
Оцените этот текст: